1. 1
Знам’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів
Доповідь
Самостійна робота на уроках української
мови і літератури
Учитель
української мови і літератури,
спеціаліст І кваліфікаційної категорії,
Амброс В. А.
2015
2. 2
Самостійнанавчальна діяльність та її види
Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів підвищення
ефективності уроку, активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є
відповідна організація самостійної навчальної роботи. Воназаймає особливе
місце на сучасномууроці, тому що учень набуває знань тільки в процесі
особистоїсамостійної навчальної діяльності.
Передові педагогизавжди вважали, що на уроці учні повинні працювати по
можливостісамостійно, а вчитель – керувати їхньоюсамостійноюроботою.
Між тим, у школі не часто можна бачити самостійні роботи, які б були
спрямованіна формування прийомів пізнавальної діяльності, школярів мало
навчають способам іприйомам самостійної роботи.
Під самостійною навчальною роботою розуміють будь-яку, організовану
вчителем, активнудіяльність учнів, спрямовануна виконання визначеної
дидактичноїмети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх
осмислення, закріплення, формування та розвиток умінь і навичок,
узагальнення та систематизаціюзнань. Як дидактичне явище, самостійна
робота, з одного боку, є навчальне завдання, яке повинен виконати учень, з
другого – формавияву відповідної діяльності: пам'яті, мислення, творчого
відображення, поглиблення та розширення сферидії раніше отриманихзнань.
Отже, самостійна робота – це такий засіб навчання, який:
► у кожній конкретній ситуації засвоєння відповідає конкретній дидактичній
меті та завданням;
► формує в учнів на кожномуетапі їх руху від незнання до знань необхідний
обсяг та рівень знань, навичок і умінь для розв'язання відповідного класу
пізнавальних завдань, поступового просування від нижчих до вищих рівнів
розумовоїдіяльності;
►сприяєвиробленнюв учнів психологічної готовностідо самостійного
систематичного поповнення своїхзнань і вироблення умінь орієнтуватися в
потоці наукової та суспільної інформації;
►є найважливішим знаряддям педагогічногокерівництва та управління
самостійноюпізнавальною діяльністю учня в процесінавчання.
Дослідження вчених-педагогів та психологів дозволяють встановитичотири
рівні самостійної продуктивної діяльностіучнів:
3. 3
1. Копіюючі дії учнів за заданим зразком. Ідентифікація об'єктів та явищ, їх
розпізнавання шляхом порівняння з відомим зразком. На цьомурівні
здійснюється підготовка учнів до самостійної діяльності.
2. Репродуктивнадіяльність, пов'язаназ відтворенням інформації про різні
властивостінавчального об'єкта. На цьому рівні вже починається узагальнення
прийомів та методів пізнавальної діяльності.
3. Продуктивна діяльність самостійного застосування набутих знань для
вирішення завдань, які виходять за межі відомого зразкаі потребує здатностідо
індуктивних та дедуктивних висновків.
4. Самостійна діяльність, що виявляється в переносізнань при вирішенні
завдань в істотно нових ситуаціях, складанні нових програм прийняття рішень,
виробленнігіпотетичного аналового мислення. Завдання вчителя — довести
якомогабільше дітей до четвертого рівня самостійності.
Розглянемо основні вимоги до організації самостійної діяльності учнів на уроці.
Будь-яка самостійна роботана будь-якомурівні має конкретну мету. Кожен
учень знає порядокіприйомивиконання роботи. Самостійна роботавідповідає
навчальним можливостям учня, а ступінь складностізадовольняєпринцип
поступового переходувід одного рівня самостійностідо іншого, забезпечуючи
поєднання різних видів самостійної роботи. Призначення самостійної роботи —
розвитокпізнавальних здібностей, творчогомислення, ініціативи в прийнятті
рішення.
Зміст роботи, формаїї виконання повинні викликати інтерес в учнів, бажання
виконати роботудо кінця. Самостійна роботаорганізовується так, щоб вона
сприялавиробленню в учнів навичокта звичокдо праці. За формоюорганізації
самостійні роботиможна поділити на індивідуальні, фронтальні та групові.
У відповідності з рівнем самостійної продуктивної діяльностіучнів виділяють
чотиритипи самостійних робіт: відтворюючі, реконструктивно-варіативні,
евристичні та творчі роботи. Кожнийз цих типів має своюдидактичнумету.
Відтворюючісамостійні роботизазразком необхідні для запам'ятовування
способів дій в конкретних ситуаціях, формування умінь і навичокта їх міцного
засвоєння. При виконанні робіт цього типу діяльність учнів не зовсім
самостійна, оскільки їхня самостійність обмежується простим відтворенням,
повторенням дій за зразком. Однак, роль таких робіт досить значна. Вони
формують ґрунт для дійсно самостійної діяльності учня. Роль учителя полягає в
тому, щоб для кожного учня визначити оптимальний обсяг роботи.
Передчасний перехід до самостійних робіт інших типів позбавляєучня
необхідної системи знань, умінь і навичок. Затримка на роботахза зразками -
зайва витрата часу, що сприяєпородженнюнудьгий неробства. У школярів
4. 4
зникає зацікавленість до навчання і предмета, наступає гальмування в їхньому
розвитку.
Реконструктивно-варіативні самостійні роботидозволяють наосновіраніше
отриманих знань та за даної вчителем ідеї самостійно знайти конкретні способи
вирішення завдань. Самостійні роботи цього типу сприяють осмисленому
перенесенню знань у типові ситуації, виробленнюумінь аналізувати події,
явища, факти, формуванню прийомів і методів пізнавальної діяльності,
розвиткувнутрішніх мотивів пізнання, створюють умовидля розвитку
розумовоїактивностішколярів.
Евристичні самостійні роботиформують уміння і навички пошуку відповіді за
межами відомого зразка. Учень сам обираєшлях вирішення завдання на основі
вже відомих йому знань. На даному рівні продуктивної діяльностіформується
творчаособистість учня. Постійний пошук нових рішень, узагальнення й
систематизація нових знань, перенесення їх в нові, нестандартні ситуації
роблять знання учня більш гнучкими, мобільними, виробляють уміння, навички
і потребисамоосвіти. Види евристичнихсамостійних робіт можуть бути
найрізноманітнішими. Найпоширенішим видом евристичнихсамостійних робіт
у практиці школи є самостійне пояснення, аналіз демонстрації, явища, реакції,
обґрунтування висновків за допомогоюаргументів, рівнянь, розрахунків.
Творчі самостійні роботиє вінцем системисамостійної діяльності школярів, яка
дозволяєїм отримувати принципово новізнання, зміцнити навички
самостійного пошуку знань. Психологивважають, що розумовадіяльність
школярів при вирішенні проблемних, творчихзавдань аналогічна розумовій
діяльності творчихі наукових працівників. Завдання такого типу — один з
найефективніших засобів формування творчої особистості.
В практиці навчання кожен тип самостійної роботипредставлений
різноманітністю видів робіт, що використовуються в системіурочних та
позаурочнихзанять.
1. Робота з книжкою. Це роботаз текстом та графічним матеріалом
підручника: переказ основногозмісту тексту; складання плану відповіді за
прочитаним текстом; короткийконспект тексту; пошук відповіді на раніше
поставлені до тексту завдання; аналіз, порівняння, узагальнення й
систематизація матеріалу кількох параграфів. Роботаз першоджерелами,
довідниками, науково-популярноюлітературою, конспектування та
реферування прочитаного.
2. Вправи:тренувальні, відтворюючіі за зразком, складання завдань та запитань
і їх розв'язання, рецензування відповідей інших учнів, оцінка їх діяльності,
вправи, спрямованіна вироблення практичних умінь та навичок.
5. 5
3. Розв'язання різноманітних завдань та виконання практичнихі
лабораторнихробіт.
4. Різноманітні перевірочні самостійні роботи, контрольніроботи, диктанти,
твори.
5. Підготовка доповідей та рефератів.
6. Виконання індивідуальнихта групових завдань.
7. Домашні лабораторні досліди та спостереження.
Більшість з перерахованих видів самостійних робіт може використовуватися на
різних рівнях самостійної діяльностіучнів, тобто віднесена до кожного з
чотирьохвідзначених вище типів самостійних робіт. В розпорядженніж творчо
працюючого вчителя є великий арсенал різноманітних самостійних робіт для
різних дидактичних завдань.
Будь-яка самостійна роботаповинна починатися з усвідомлення учнем мети та
способів дії. Від цього в значній мірі залежить ефективність всієї роботи.
Спостереження за практикою організації самостійної роботита аналіз
результатів виконання учнями значної кількості таких робіт дозволяєвиділити
деякі недоліки в їх організації:
► відсутність системи в організації робіт, вонивипадкові і за змістом, і за
кількістю, і за формою;
► рівень пропонованоїсамостійностіне відповідає навчальним можливостям
учня; слабо виражений індивідуальний підхід у доборізавдань;
► самостійні роботиодноманітні, їх тривалість не є оптимальною для даного
класу.
У своїйпрактиці приділяю особливуувагу роботіз підручником, оскільки, не
дивлячись на традиційність цього виду роботи, у дітей з психофізичними
вадами виникають труднощі з самостійним опрацюванням книги.
На уроках українськоїмовиі літератури (під час закріплення вивченого
матеріалу та на уроках узагальнення і систематизації знань) використовую
індивідуальні картки з різноманітними завданнями, дидактичний роздавальний
матеріал. Це дає змогуучням розвинутинавички самостійної роботи, більше
проявитисвої творчіздібності.
