Розвиток критичного мислення на уроках математики. Методичні рекомендації.

1. Методичні рекомендації
.
Бобрецька Г.І.
член творчої групи
Творча група «Пошук та запровадження ефективних засобів
навчання в аспекті інноваційної діяльності»

2. Етапи критичного мислення
«Виклик – осмислення – роздуми»
•прийняття рішень на основі доказів;
•добір аргументів на підтримку обраної позиції;
•зіставлення з іншими точками зору;
•аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;
•сприйняття інформації з інших джерел
Розвивати критичне мислення - означає
розвивати:
•пам'ять, увагу;
•образне мислення;
•логічне мислення (уміння порівнювати, додавати,
аналізувати, узагальнювати);
•творчі здібності, фантазію, увагу;
•конструктивне мислення (на геометричному
матеріалі).

3. Задача
Тема уроку
Метод доцільних задач
Проблемно-пошуковий
метод
Метод презентацій
Використання софізмів
Конкретно- індуктивний
метод
приклад теорія
Абстрактно- дедуктивний
метод
теорія приклад
Метод прес
«Я вважаю…..»
«Тому, що…….»
«Наприклад…..»
«Отже,…….»
Методи на уроках критичного мислення

4. Проблемно-пошуковий метод
Суть методу: учні, спираючись на вивчений матеріал, висловлюють
свої думки з приводу вирішення проблемної ситуації, виявляють
причини явищ, пояснюють їх походження, вибирають найбільш
раціональний варіант вирішення проблеми.
Метод доцільних задач дозволяє краще зрозуміти мету уроку,
вдало провести мотивацію, полегшити вивчення матеріалу,
уникнути
формалізму в знаннях, забезпечити розуміння
корисностіматеріалу,
дієво підбити підсумки уроку
Конкретно-індуктивний метод забезпечуєкраще усвідомлення
та засвоєння матеріалу; сприяння активізації роботи учнів;
можливість подати будь-яку математичну істину в більш доступній
формі; необхідність пов’язати навчання із життям, можливість
бачити в математиці засіб для пізнання навколишнього світу;
співвіднесення теоретичних знань з практикою.

5. Абстрактно-дедуктивний метод забезпечує: ілюстрацію важливості
теоретичних знань для будь-якої діяльності; розвиток уміння працювати
з інформацією; всебічне вивчення проблеми; розуміння та усвідомлення
інформації; аналіз та критичне ставлення до інформації.
«Я вважаю…» Висловлюємо свою думку
«Тому, що….» Пояснюємо причину такої точки зору.
«Наприклад, …» Наводимо приклад.
«Отже,…..» Робимо висновок.
Метод прес

6. Структура уроків критичного
мислення
1. Розминка
2. Обгрунтування навчання
3. Актуалізація
4. Усвідомлення змісту.
5. Рефлексія.

7. 1. Розминка
Розминка замінює так звані організаційні моменти класичного
уроку. Головна функція — створення сприятливого психологічного
клімату на уроці.
Актуальність етапу.
Теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню
навчального матеріалу, підвищенню авторитету вчителя,
психологічному розвантаженню учнів.
Приклад розминки:
5-6 клас: - зачитування власних віршів зтеми;
- зачитування складених казок з теми;
- створення сенкаму.
7-11 класи - перегляд міні-презентацій з теми

8. 2. Обгрунтування навчання
Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої
мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.
Актуальність етапу.
Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо учні розуміють
його конкретну практичну значущість для кожного з них, чітко
знають, що вимагатиметься від них на уроці.
Приклад 5 клас :
Задача. У вас залишилось 100 гривень. Потрібно купити 2кг
апельсин вартістю 25грн та 3кг яблук вартістю 17грн за
1кг.Чи вистачить вам грошей?

9. Метод
«знаю — хочу дізнатися — навчаюсь»
2
м
Цю техніку слід застосовувати в роботі зі знайомими темами.
Важливість її в тому, що вона охоп­лює всі етапи уроку:
Застосування:
•Учитель повідомляє учням тему для вивчення.
•Учні розбиваються на пари і протягом 4 - 5 хвилин
обговорюють одне з одним усе, що знають про тему.
•В цей час учитель креслить на дошці таблицю.
•

10. 2
м
• Учитель надає слово кожній парі і з її слів
заповнює першу гра-фу таблиці. При цьому він
може редагувати інформацію. В тих ви-падках,
коли учні не дуже впевнені в своїх знаннях,
учитель записує інформацію в другу графу.
• Учитель пропонує учням ра-зом шукати відповіді
на запитан-ня другої графи.
• Коли відповідь знайдено, її записують у третю
графу.
• Учні читають текст (підруч-ник, інше джерело) і
формулюють відповіді на запитання або просто
сповіщають нову інфор-мацію. Це теж записують у
тре-тю графу.
• Учитель звертає увагу учнів на запитання з другої
графи: в тому разі, якщо відповіді не знай-дено,
педагог пропонує інші дже-рела інформації.

11. 3.Актуалізація
Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість,
схвилюйте, спровокуйте учнів згадати те, що вони
знають».
На цьому етапі відтворюються знання, вміння, потрібні для наступних
етапів уроку, встановлюється рівень досягнень з теми.
Актуальність етапу.
Оскільки знання, пов’язані з досвідом учня, запам’ятовуються краще та
швидше, то створюються умови для «відкриття», самостійного добування
знань, і за цих умов підвищується роль учня на уроці.
Етап передбачає усвідомлення того, що було зроблено на
уроці, демонстрацію знань та того, як можна застосувати знання,
можливість замислитись над підвищенням якості роботи, визначення
необхідності корекції.

14. 8 клас

15. 4. Усвідомлення змісту
На цьому етапі учень знайомиться з новою
інформацією, аналізує, визначає особисте її
розуміння, вчитель має найменший вплив на
учня.
Актуальність етапу.
Етап передбачає розвиток уміння працювати з
інформацією, працювати самостійно, виділяти
головне, суттєве, формування компетентності
учнів з предмета.

16. Вправа «Наведи порядок»

17. 5. Рефлексія
Учень стає власником ідеї, інформації, знань, отримує
можливість використання та обміну знаннями з іншими
учнями, дає оцінку та самооцінку діяльності.
Актуальність етапу.
Етап передбачає усвідомлення того, що було зроблено на
уроці, демонстрацію знань та того, як можна застосувати
знання, можливість замислитись над підвищенням якості
роботи, визначення необхідності корекції

18. Вправа «Сенкан»
ПРЯМІ
Паралельні, нескінченні
Не перетинаються, співпадають,
перетинаються
Основні поняття геометріїї, що
ширяють в просторі до
Вічності
Прийом формує в учнів здатність резюмувати інформацію,
висловлювати складні ідеї, відчуття і уявлення в декількох словах.
Сенкан – це вірш, який вимагає синтезу інформації
і матеріалу в коротких виразах.
Слово сенкан походить від французького,
яке означає «п'ять».
Таким чином, сенкан – це білий вірш

19. ВИСНОВКИ
Застосування педагогічних технологій з розвитку критичного
мислення:
•сприяє розвитку навичок критичного мислення, як компонента
майбутньої професійності;
•формує позитивні цінності, навички і вміння під час прийняття
рішення піклуватись не лише про себе;
•формує вміння організовувати самостійну роботу; вчить
самостійно шукати потрібну інформацію, критично її
«обробляти» і застосовувати в певних ситуаціях та за певних
умов;
• формує високу мотивацію до неперервної освіти; створює
атмосферу співпраці; сприяє постійній, активній професійній
взаємодії;
• вчить робити власний вибір; приймати відповідальні рішення;
бути позитивним лідером колективу.