Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»
практичні роботи з історії 8 клас
1. Великомихайлівська районна державна адміністрація
Відділ освіти
Петрівська загальноосвітня школа І – ІІ ступенів
ЯРМАРОК
ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ ТАТЕХНОЛОГІЙ
Зошит для практичних робіт
з історії 8 клас
ВЧИТЕЛЬ
ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА
СПЕЦІАЛІСТ І КАТЕГОРІЇ
Салій Марія Василівна
-2017 рік -
2. Історія як навчальний предмет відіграє значну роль у розвитку
особистості, розвиває учнівську допитливість та уяву, надихає
ставити запитання та отримувати відповіді щодо минулого свого
краю, своєї держави, Європи та світу в цілому. Історія допомагає
школярам ідентифікувати себе як громадян України, усвідомлювати
складність зв’язку сьогодення з минулим, сприймати культурне
розмаїття суспільств, підготуватися до життя в складному
сучасному світі.
Діяльність учителя багатогранна. Однією із граней його роботи
є вміння навчити учнів відкривати та пізнавати нове, досліджувати
та розв’язувати складні проблеми. Новий державний стандарт для
учнів 8 класів передбачає проведення практичних занять, метою
яких є показати не лише можливості різноманітних історичних
джерел у формуванні історичних знань, а й наближенні історії як
науки до учнів, її локального виміру, вироблення відповідного
ставлення до минулого та різних форм його збереження.
Зошит призначений для використання на уроках практичних
занять і містить завдання, які активізують пізнавальну діяльність
школярів, сприяють систематизації та ефективному засвоєнню
навчального матеріалу та відпрацюванню навчальних вмінь учнів,
застосовуючи їх на практиці. Матеріал в зошиті сприятиме
розвитку творчих здібностей та історичного мислення школярів,
прищеплюватиме інтерес до вивчення минулого та сьогодення.
4. Практичне заняття № 1
«Повсякденне життя представників основних верств
суспільства»
1. Опрацюйте історичні джерела:
Документ 1
З «Опису України» 1651 р. Г. Л. де Боплана
Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати
власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а
також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кіль-
кість буассо (франц. – міра об’єму) зерна, багато каплунів, курей, гусей і
курчат перед Великоднем, Трійцею й Різдвом. Крім того, повинні возити
дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей,
яких би й не повинні були робити, не кажучи про гроші, яких пани від них
вимагають, а також забирають десятину з баранів, свиней, меду, всіля-ких
плодів, а кожного третього року – третього вола. Отже, селяни зму-шені
віддавати своїм панам усе, чого ті захочуть, так що немає нічого дивного,
коли ці нещасні ніколи нічого не відкладають для себе, пере-буваючи в
таких тяжких умовах залежності. Однак і це не найважливіше, оскільки
пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над їхнім
життям; ось яка велика свобода польської шляхти, яка живе, неначе в
раю, а селяни – ніби перебувають у чистилищі. Тому... ці бідні селяни
потрапляють у повну залежність до злих панів та опиняються в ще
жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство й при-
зводить до того, що багато хто тікає, а найвідважніші з них подаються на
Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені...
Запитання та завдання
1. Які види повинностей називано в документі?
2.Яку форму протесту селян тут названо?
6. 1. Доведіть, що документ закріплює права, привілеї шляхти та магнатів.
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
ДОВІДКА
Литовський статут – збірник правових актів і документів
Великого князівства Литовського. Відомі три Литовські
статути: «Старий (1529 p.), «Волинський» (1566 р.) і «Новий»
(1588 p.).
7. Документ 3
Боротьба селян з феодалами.
«Не мирилися селяни і з тим, що частина громадських земель
переходила до поміщиків, і продовжували користуватися такими
наділами, не визнаючи прав на них з боку магнатів та шляхти. У 1562 р.
громади сіл Романів, Воротків та Дорогостав Луцького повіту зібрали
врожай з церковних земель, які раніше їм зібрали врожай з полів князя
Януша Збаразького, а посполиті в помісті панів Малинських (Луцький
повіт). Того ж року громада села Губин обробляла для себе землі
шляхетських маєтків Яцка Шибенського, Івана і Марка Новоселицьких та
Василя Золотолинського, а селяни Разничів знищили межові знаки й
захопили землі князя Михайла Четвертинського (Луцький повіт). Так, у
1563 р. Посполиті, незважаючи на те, що пані Клевецька привласнила собі
сінокос громади села Борисовичі (Луцький повіт), скосили й вивезли
звідти своє сіно. Сільські громади намагалися без обмежень користуватися
і лісовими угіддями. Так, жителі Суска (Луцький повіт) у 1561 р.
продовжували рубати ліс, який раніше належав селу, але на той час уже
став власністю князя Соколинського. Починаючи з другої половини XV I
ст. стає помітною тенденція переростання легальних форм боротьби,
простої непокори та втеч селян у більш рішучі дії (збройні напади на
поміщицькі маєтки, їх спалення та розправа з ненависними
свавільниками), що було наслідком не лише загального погіршення
економічного й правового становища селян, а й результатом жорстокого
поводження з підданими окремих можновладців.»
1. Визначте причини боротьби селян з феодалами.
2. Випишіть форми боротьби селян з феодалами.
9. Практичне заняття №2
«Побут, військово-політична організація та військове
мистецтво українських козаків»
1. Козацькі військові тактики:
Виклик на герць Тришеренговий («батовий»)
порядок козацької піхоти
Наступ козаків «лавою» Схема бою козаків «розгардіяшем»
(окремими загонами)
Оборонний бій трикутником
10. 2. Опрацюйте історичне джерело.
Документ
Військове мистецтво козаків.
Джерело: Д. Яворницькнй «Історія запорозьких козаків».
«Розділяючись на піхоту, кінноту і артилерію, запорожці, проте, не
настільки спеціалізувалися, щоб піхотинець був сильний тільки пішки, а
кінник — тільки верхи на коні. У запорожців часто практикувалися і
спішування кінноти, і дія піхоти при знаряддях («водних арматках»), і дія
кінноти в пішому строю.
Загальнопоширеним засобом у запорізьких козаків для захисту від
ворогів під час степових походів був так званий табір. Табором рухалися
запорожці, коли переслідували ворога у відкритому степу; табором
виходили вони на бій і табором захищалися від ворогів. На козацькій мові
табором називався чотирикутний або круглий ряд возів, відомим чином
встановлених для охорони війська, що полягало усередину укріплення.
У походах запорожці рідко вдавалися до облоги міст, тому що облога
фортець була не по них, а відкриті сутички, ті складали славу військових
подвигів козаків.
Випустивши декілька зарядів і обстрілявши ворога з усіх боків, козаки
вслід за тим висилали з свого табору найсміливіших, спритніших і
гостріших на мову вершників так званих «герців», інакше «греча», для
«татарського танцю», тобто окремих поєдинків, молодецьких сутичок і
наїзницьких перестрілок. Кружляючи на своїх конях перед ворогом,
знущаючись з нього, підбурюючи до битви, пускаючи за адресою його їдкі
слова, козаки помахували в повітрі своїми кривими шаблями, пускали в
стан ворожий кулі і потім, як блискавка, кидалися в свій табір.
У справжній тягловій битві запорізькі козаки віддавали перевагу
атаці з флангів і з тилу. З цією метою вони розділяли всю чисельність свого
війська на чотири частини: одну залишали в таборі, іншу посилали в тил,
а третю і четверту — на обидва фланги. Бій відкривали одночасно зі всіх
чотирьох сторін, і якщо вислані частини діяли згідно з головними силами,
а вороги вчасно не зрозуміли козацьку хитрість, то вельми часто, якщо не
в більшості випадків, результат битви був на користь запорожців.»
11. 1.Перерахуйте тактики, які використовували козаки під час ведення бою.
2.До яких хитрощів вдавалися козаки при веденні бою?
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
________________________________________________________________
3. Розгляньте малюнки та зробіть висновки про повсякденне життя та звичаї
запорозьких козаків.
Мідні казани XVIII ст.
Зразки селянських
штофів XVII – XVIII ст.
12. Запорожці розважаються.
Невідомий художник. Кінець XVIII ст.
Барильце та чарка. XVIII ст. Люльки-«носогрійки»
XVII – XVIII ст.
«Закурити хіба люльку, щоб дома не журились.» Худ. П. Мартинович. 1872 р.
13. Запорожець. Худ. О. Сластьон. Запорожець на дозвіллі.Худ. І. Їжакевич.
Кінець XIX – початок XX ст. Остання чверть XIX ст.
Козак-бандурист. Кресала. XVII – XVIII ст.
Баклага. XVIII ст.
14. 4. Опрацюйте:
ДОВІДКА
Запорозька Січ – військова, адміністративна, громадська і економічна
організація українського козацтва XVI – XVІІ ст. в Середньому і
Нижньому Подніпров'ї – за Дніпровськими порогами. Центр Запорожжя –
місто-фортеця Січ, що неодноразово змінювало своє місцезнаходження. До
складу запорозького козацтва належали вихідці з усієї України, які
поділялися на січовиків та зимівних козаків. Перші весь час мешкали на
Січі і складали осередок Війська Запорозького низового, а інші жили в
зимівниках (хуторах) разом із сім'ями і за наказом виступали в похід разом
із січовиками. Перебування в Січі жінок заборонялося. Вищим органом
управління Запорозької Січі, її землями, військом, господарством була
січова рада, що обирала щорічно уряд Січі – військову старшину, а також
паланкову старшину. Військова старшина складала раду старшин, до якої
входили: кошовий отаман, суддя, писар, осавул, обозний, булавничий,
хорунжий, перначий, а також старшина без посад для очолювання
військових підрозділів під час бойових дій, похідна старшина на посадах
полковників, писарів, осавулів. Призначалися військові служителі:
пушкар, довбуш, тлумач (перекладач), кантаржій (наглядач за мірами
ваги та збором податків), шафари перевозів (збирачі мита). Особливою
повагою користувалися курінні отамани, яких обирали на курінній раді.
Про які відносини між Україною і Швецією наголошує в листі Б. Хмельницький?
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________________________________________________
15. Практичне заняття №3
«Богдан Хмельницький як людина
та історичний діяч»
1. Ознайомтесь:
Історичний портрет
Б.Хмельницький походив з українського шляхетського роду. Народився в
1595р. Освіту здобув в єзуїтській школі, а згодом разом з батьком служив у
козацькому війську. У битві під Цецорою 1620 р. потрапив в полон до турків на
2 роки. Перебував на службі у польського короля, вів господарство на хуторі
Суботів. Пізніше стає писарем Запорозького війська. За відсутності
Хмельницького на хутір напав шляхтич Д. Чаплинський. Він пограбував
маєток, забив до смерті 10-річного сина й забрав наречену Хмельницького. Це
стало приводом до Національно-визвольної війни українського народу проти
польських поневолювачів (1648-1657рр.). Б.Хмельницький засновник
Української козацької держави, великий полководець, блискучий дипломат,
державний діяч. Помер в 1657р.
2. Розгляньте зображення Б.Хмельницького та коментарі до них.
Зробіть висновки.
Більшість відомих портретів Б. Хмельницького
написано з гравюри Вільгельма (Гійома) Гондіуса,
голландського художника, який працював у
Гданську. У правиці гетьмана — булава, у лівій
руці він тримає шаблю. Привертає увагу впевнене
обличчя, основними прикметами якого є довгий ніс,
спущені донизу козацькі вуса і вольове підборіддя.
Щоки запали, на переніссі й лобі позначились суворі
зморшки. Відчувається, що перед нами сильна, але
стомлена людина.
Портрет виконано у кращих традиціях західно –
16. європейського мистецтва.
Зображення Богдана Хмельницького на іконі
«Покрова Богородиці» — цікаве мистецьке
явище. На іконі Богородиця, розвівши руки над
персонажами, накрила їх плащем. Праворуч під
захисним плащем, дивлячись на Богородицю,
молиться єпископ Лазар Баранович, а за ним —
монахи. Ліворуч зображений російський цар
Олексій Михайлович у золотій короні, а за ним
— Богдан Хмельницький. Він, на відміну від
інших персонажів, дивиться прямо на
споглядальника.
Ікона «Покрова Богородиці»
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
17. 3. Ознайомтесь: Історична пісня
«ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ»
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється?
Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється.
Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить головою в воду.
Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
«А я ляхів не боюся і гадки не маю,
За собою великую потугу я знаю,
Іще й орду за собою веду:
А все, вражі ляхи, на вашу біду».
Утікали ляхи — погубили шуби...
Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби!
Становили ляхи дубовії хати,
Прийдеться, ляшенькам в Польщу утікати!
Утікали ляхів де якії повки,
їли Ляхів собаки і сірії вовки.
Гей, там поле, а на полі цвіти,—
Не по однім ляху заплакали діти.
Гей, там річка, через річку глиця,—
Не по однім ляху зосталась вдовиця!
1. Які історичні події описані в пісні?
2. Про які риси характеру гетьмана описано у тексті?
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
__________________________________________________________________
18. Опрацюйте погляди істориків на діяльність гетьмана, порівняйте їх та зробіть
висновки.
М. С. Грушевський:
«В нім занадто багато від Азії, від великих азійських завойовників-
кочовиків, фундаторів держав Орд. З тою поважною відміною, що для нього
матеріалом, гарматним м’ясом служили не чужі, підбиті племена, а свій
власний народ. Він збудував свою владу, владу пануючої старшинської верстви,
ціною страшних жертв мас. Він зробив пусткою половину України, щоб
укріпити панування своє і своєї династії, чи своєї компанії у другій половині, але
й звідти розігнав половину людей, примусив тікати за кордон України, поза
межі досягнення його влади... В нім цілком не видно елементарної державної
економіки, руки „державного хазяїна Української землі”, як колись говорили».
О. Оглоблін:
«Найбільше місце Богдана Хмельницького в історії України — не як
полководця, хоча би й великого, не як дипломата, хоч би й блискучого, а як
державного діяча, фундатора й будівничого Української Козацької держави. Яку
б ділянку громадсько-державного життя не взяти — Богдан Хмельницький
скрізь виступає як державний діяч великого формату».
Н. Яковенко:
«...хитроумний гетьман, плетучи мереживо союзницьких комбінацій,
мимоволі сам закладав основи для неї (незгоди), бо кожний з його
дипломатичних ходів зрештою переріс у братовбивчу війну між прихильниками
полярних зовнішньополітиних орієнтацій».
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
19. Практична робота № 4
«Руїна : причини і наслідки.»
І. Опрацюйте історичне джерело:
Джерело: Б. Грінченко, М. Драгоманов
«Діалоги про українську національну справу»
«Власне ще з давніх-давен українсько-руська громадськість мала знати,
що то таке йти вкупі. Поруч з І. Виговським стоїть Пушкар, поруч з Доро-
шенком стоять Многогрішний та Ханенко, не кажучи вже про
Брюховецьких, Адамовичів, Лісовських. І кожен з тих згаданих веде за собою
якусь частку України, і всі вкупі, волею чи неволею, заливають Україну
кров’ю, повивають її вогнем і з багатої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним
та волею повитої країни роблять розлогу труну народну, ховають у ній
українську волю, українське право, українське добро, і історія пише: «Руїна»
там, де колись було осяйне слово «Життя». Минуле не минається дурно
сьогочасному. Воно зоставляє наслідки навіки. І ми бачимо, що й тепер, як і
тоді, ми не знаємо, що то значить — іти вкупі...»
1. Які причини Руїни, на думку авторів?
2. Чи згодні ви з думкою авторів наведеного уривку?
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
20. ІІ.Проаналізуйте та для аргументації використайте цитати:
Про гетьмана І. Виговського
Джерело: М. Костомаров «Галерея портретів»
«...почалися у гетьмана Виговського безкінечні суперечки з московським
урядом. Виговський у розмові з московськими гінцями докоряв Москві за те,
що вона нібито таємно підбурювала проти нього Пушкаря і знову підтримує
заворушення між посполитими, кричав разом із своїми полковниками, що
нізащо не допустить запровадження воєвод, і прямо висловився, що під
польським королем козакам було краще. Тим часом повстання посполитих,
підняте Пушкрем, спалахнуло проти Виговського знову біля Гадяча.»
1. Проаналізуйте стосунки між гетьманом І. Виговським та Московською
державою.
____________________________
____________________________
____________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
21. ІІІ. Ознайомтесь з історичним джерелом:
Про незадоволення українського населення діями російського уряду і
гетьмана І.Брюховецького щодо повстання 1666р.(мовою оригіналу)
Джерело: «Літопис Григорія Гребянки»
«Гетьман Брюховецький возвратился з Москви по рождестві Христові,
обдарен пребогато, і привіз з собою воєвод великоросійських во вся
начальнійшія гради українськія (кромі
давнійших: в Києв, в Чернігов, в Переяслав
і в Ніжин...), іменно же: в Гадяч, в
Полтаву, в Миргород, в Лубни, в Прилуку,
в Стародуб, в Новгородок, в Глухов,
Батурин Іван Брюховецький прочиє; от
тих же воєвод послані билі в меншиє гради
і надлежащиє к ним уїздниє села
прикажчики; такожде постановили
ціловальщиков, то єсть присяжних збор
щиков, коториє взимали по торгах і
ярмарках со всякої проданої і купленої
вещі от козака і мужика пошлину... А
воєводи... наложили дань со всякого плуга
по осьм осьмачок жита осипу і по п’ять
золотих грошей, а от коня полкопи грошей і осьмачку жита давати.
Того ж (1666) году... прислані з Москви во всю Украйну спищики,
коториє всіх людей по градіх і селах — всякого чоловіка і художника... і кто
сколько синов імієт і кто чим промишляєт і куплю дієт, какою землею,
заводами і угодіями владієт, мельниці, стави... хутори переписавши, от всего
того дань давати наложили.»
1. Визначте, чому населення українських земель було незадоволено діями
гетьмана І. Брюховецького?
2. Які податки мали сплачувати мешканці України після повернення
І. Брюховецького з Москви?
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
23. Про П. Дорошенка
Джерело: Н. Полонська-Василенко «Історія України»
«Дорошенко ставив своєю метою звільнити Україну від московської та
польської влади і об’єднати її. А щоб досягнути цієї мети, вважав за
найкраще спертися на Туреччину та Крим. Султан обіцяв визнати Україну
від Перемишля до Сєвська.
На початку Дорошенко мусив визнати польський суверенітет, бо в
більших осередках України стояли польські загони. Дорошенко примушений
був визнати підданство Польщі. Року 1668 Дорошенко на раді склав умови
турецького протекторату звільненняня України від Вісли до Путивля.
Тяжкого удару завдали Дорошенкові запорожці, засунувши проти нього
претендента на гетьмана Петра Суховія, якого визнали татари.
Король Ян Собеський вирушив із своїм військом проти турків. Тисячі
людей знищено, забрано в полон. Хто був в силах, тікав, Україна оберталася
в пустелю, засіяну людськими кістками, наповнену руїнами й згарищами, —
так характеризував Правобережжя дослідник доби гетьмана Дорошенка
професор Д. Дорошенко.
Петро Дорошенко сам розчарувався у своїй політиці...Дорошенко
вирішив зректися гетьманства, передати булаву Генеральній Раді в Чи-
гирині, а клейноди надіслав до Москви.»
1. Проаналізуйте діяльність гетьмана П. Дорошенка. Спробуйте визначити
позитивні та негативні сторони його гетьманства.
2. У чому ви вбачаєте трагедію гетьмана П. Дорошенка?
____________________________________________________________
____________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
______________________________________________________________
24. Практичне заняття №5
«Козацькі літописи XVI I -XVI I I ст.,
як історичні джерела»
І.Робота з словником:
СЛОВНИК
Козацькі літописи – історико-літературні твори ІІ половини XVI – середини
XVII ст., присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної
історії і важливі пам’ятки літератури. Мова більшості літописів – літературна,
близька до народорозмовної.
ІІ.Ознайомтесь:
Історична пісня
«МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК»
Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя.
Як поїхав на Вкраїну —
Як пишная рожа!
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
Обступили город Умань,
Покопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці,
Накидали за годину
Панів повні шанці...
Отак Максим Залізняк
Із панами бився,
І за те він слави
Гарной залучився.
Лине гомін, лине гомін
По степу німому,—
Вертаються козаченьки
Із бою додому.
25. 1. Про кого йдеться у пісні? Що відомо про головного героя?
2. Як ставиться народ до Залізняка?
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Історична пісня
«ОЙ НАВАРИЛИ ЛЯХИ ПИВА»
(Пісня про Івана Гонту)
Ой наварили ляхи пива,
Та й нікому пити;
Гей, взяли собі Україну,
Та нігде прожити.
Ой наварили ляхи меду,
Та й не шумували;
Гей, взяли собі Україну,
Та й не шанували.
Ой ви, ляшки та недовірки,
Годі ж панувати;
Гей, недалеко іде Гонта —
Дасться він вам знати!
1. Чому у пісні головний герой – Україна?
___________________________________________________________
___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_______________________________________________________________
26. Дума
«КОЗАК ГОЛОТА»
Ой полем, полем киліїмським,
То шляхом битим гординським,
Ой там гуляв козак Голота,
Не боїться ні огня, ні меча,
ні третього болота .
Правда, на козакові шати дорогії —
Три семирязі лихії:
Одна недобра, друга негожа,
А третя й на хлів незгожа.
А ще, правда, на козакові Постоли в’язові,
А онучі китайчані —
Щирі жіноцькі рядняні;
Волоки шовкові —
Удвоє, жіноцькі щирі валові.
Правда, на козакові шапка-бирка,
Зверху дірка,
Травою пошита,
Вітром підбита,
Куди віє, туди й провіває,
Козака молодого прохолоджає.
То гуляє козак Голота, погуляє,
Ні города, ні села не займає,
На город Килію поглядає.
1. Якими рисами характеру наділений козак Голота?
2. Як це визначає ставлення народу до головного героя?
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_______________________________________________________________
27. Козацький літопис
Джерело: «Літопис Самовидця»
«Зараз же навесні Хмельницький, відмінивши; приязнь і постанову з
королем польським, затягти самого хана з великими потугами
татарськими, і з незліченними своїми військами козацькими, яких полків
було: полк чигиринський, полк черкаський, полк корсунський, полк
лисянський, полк білоцерківський, полк паволоцький, полк уманський, полк
кальницький, полк могилівський, полк животовський, бо там козацтво
звалося аж поза Дністром коло Галича, — і замків доставали, між іншим, і
Пневського замка за Надворною доставали; а тут волості всі, міста, крім
хіба самого єдиного Кам’янця-Подільського, аж поза Костянтинів Старий,
— в Шульжинцях, Грицеві, Чорториї козацтво було. В Овручі окремий
полковник був, до якого все Полісся належало. А ось на Задніпрі (Лівобережна
Україна) полки, які до гетьмана Хмельницького прийшли: полк
переяславський, полк ніжинський, полк чернігівський з усією Сівер’ю аж по
Гомель, і Дроков, і Мглин, полк прилуцький, полк ічнянсь кий, полк
лубенський, полк іркліївський, полк миргородський, полк полтавський, полк
зіньківський. Всі ці полки були при гетьмані Хмельницькому, в яких
незліченна кількість війська була, бо інший полк мав козацтва тисяч більше
двадцяти, бо що село, то сотник, а інша сотня мала люду тисячу. Так усе,
що було живе, піднялося в козацтво, так що ледве можна було знайти в
якому-небудь такого чоловіка, щоб не мав він сам або син його до війська
йти; а якщо сам нездужай, то слугу-парубка посилав. А інші, скільки їх було,
всі йшли з двору, тільки одного залишали, так що важко було наймита
найти, ...так що навіть у містах, які мали магдебурзьке право, присяжні
бурмистри і радники свої уряди покидали, бороди собі голили, до того війська
йшли...»
1. Визначте союзників Б. Хмельницького.
2. Доведіть, що повстання під проводом Б. Хмельницького стало дійсно
масовим народним рухом за визволення від польсько-шляхетського гніту.
28. 3. Чому українські історичні пісні, думи та козацькі літописи можна вважати
цінним історичним джерелом?
__________________________________________________________
__________________________________________________________
__________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
30. Практичне заняття № 1
«Наслідки Великих географічних відкриттів
для історії людства»
І. Закінчіть речення:
1. Місцевих жителів Нового Світу європейці називали_______________________________.
2.Території, відкриті Х. Колумбом, європейці називали ____________________________.
3. Організація поселення за межами своєї країни називається __________________________.
4.Відомими конкістадорами, підкорювачами ацтеків та інків, були _________________,
____________________.
5.Першим навколосвітню подорож здійснив ______________________, протягом
___________років.
6.У промисловому виробництві внаслідок ВГВ з’явилася нова форма виробництва – це
______________________.
І І. Виконуємо завдання.
Розгляньте карту світу початку нового часу.
Як уявляли будову світу в XVІ ст.? Які відмінності від сучасної карти світу ви помітили?
Карта світу XVI століття
32. І V. Виконуємо завдання.
На основі викладеного матеріалу складіть таблицю:
«Соціально-культурні наслідки Великих географічних відкриттів»
Причини ВГВ Позитивні наслідки ВГВ Негативні наслідки ВГВ
V. Виконуємо завдання.
На основі тексту підручника та додаткових джерел визначте найвагоміші досягнення
доколумбових цивілізацій.
Календар майя Піраміди майя
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
33. Практичне заняття № 2
«Ідеї Гуманізму в шедеврах Високого Відродження»
І. Закінчіть речення:
1. Дайте визначення поняттю «Відродження»
______________________________________________________
______________________________________________________
_____________________________________________________.
2.Основними ознаками епохи Ренесансу вважають
____________________________________________________
____________________________________________________
___________________________________________________.
3.Головним архітектором купола собору Святого Петра в Римі вважають
___________________________________________________.
4.Шедевр «Святий Себастьян» було створено 98-річним художником
___________________________________________________.
5.Архітектурний стиль, що переважав в епосі Відродження - _____________.
Вершиною творчості цього майстра Високого Відродження вважається «Сікстинська
мадонна», як один із останніх його творів – це
______________________________________________________
_____________________________________________________.
ІI. Виконуємо завдання.
На основі викладеного матеріалу складіть таблицю:
«Титани італійського Високого Відродження»
Митець Твори
34. Леонардо да Вінчі (1452-1519 )
ІІІ. Проаналізуємо текст за запитаннями.
Геніальний художник, видатний мислитель та інженер, невтомний дослідник матерії і явищ
природи… Феномен Леонардо да Вінчі вражає не лише своїм розмахом і багатогранністю
поставлених і розв’язаних завдань у різних сферах людської діяльності, але й атмосферою
таємничості, народженої обставинами біографії художника, його способом самовираження
в різних галузях. Леонардо народився в містечку Вінчі, як незаконнонароджений син нотаріуса
та селянки. У 15-річному віці став учнем провідного майстра Відродження Андреа дель
Верроккьо. Осягаючи мистецтво малювання, він проявляє інтерес до наук.
Перші художні нариси датовані 1473 роком, це були пейзажі. У 1482 він переїжджає в
Мілан, де пише свою «Таємну Вечерю» і починає вести нотатки (збереглося понад 7000
сторінок), з яких пізніше стане відомо, що Леонардо також вже як архітектор,
проектувальник, винахідник різних механізмів, музикант, займається навчанням анатомії,
гідравліки. Ще одна загадка Леонардо - всі записи він робив у дзеркальному відображенні.
Уже в 1490 році Леонардо зосередився на двох сферах знань - анатомії та
архітектурі. В анатомії він вивчав будову людського мозку, вперше зробив поперечний розріз
черепа. Робив детальні ілюстрації при розтині тіл, вивчав функції органів. Відкрив ботаніку
як самостійну дисципліну. Зробив великий внесок в інженерію. Працюючи над ідеєю польоту
за допомогою крил, винайшов аероплан. Так само Леонардо винайшов парашут, велосипед,
коліщатковий замок для пістолета, автомобіль, прожектор. Вражають його винаходи для
військової справи - катапульта, великий лук, скорострільна зброя, військовий барабан і ін. Всі
нотатки Леонардо супроводжуються його коментарями, висловлюваннями, філософськими
роздумами.Як живописець, він створив приголомшливий ефект марева між картиною і
глядачем. Його художня спадщина не численна, тому що художник довго працював над
своїми роботами. У всьому світі на слуху назви таких картин, як «Дама з горностаєм»,
«Джоконда», «Мадонна Літта», «Благовіщення», «Таємна Вечеря». Роботи да Вінчі до
сьогодення - еталон майстерності. З ім'ям Леонардо да Вінчі асоціюють справжнє
мистецтво, обдарованість. Окультисти вважають його «посвяченим», людиною від Бога,
який по своїй волі спустився на землю, щоб допомогти людям, ставши рушієм прогресу. Для
його часів такі знання (анатомія, механіка) були не просто фантастикою, нововведенням, а
швидше нонсенсом, виключенням з правил.
35. 1.Які відкриття, що випередили свій час, було зроблено Леонардо да Вінчі?
2.В чому проявився талант цього митця?
3.Чому Леонардо да Вінчі називають титаном епохи Високого Відродження?
4.Які шедеври створив Леонардо да Вінчі в живописі?
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
36. Практичне заняття № 3
«Образ абсолютного монарха країн Західної Європи»
І. Дайте визначення поняттям:
1. Абсолютизм – це ________________________________________.
2Громадянські війни – це _____________________________________.
3.Меркантилізм – це _______________________________________.
4.Протекціонізм – це _______________________________________.
ІI. Виконуємо завдання.
Опрацювавши матеріал, дайте відповідь на запитання.
1.Чи можна стверджувати, що Франція за часів правління Людовіка XIV досягає свого
політичного та економічного розквіту?
2.Як ви вважаєте, чому історики стверджують, що період правління Людовіка XIV
був періодом розквіту абсолютизму?
3.Доведіть, що у французької аристократії не виникало сумнівів твердження
короля: «Держава – це я».
4.Як Людовік XIV підтверджував поширену думку про пишноту свого правління?
« Франція за часів правління Людовіка XIV»
.
Найвищої могутності королівська влада досягла за Людовіка . Цей
егоїстичний та самозакоханий король був дуже високої думки про
власну персону. Йому належить вислів : «Держава – це я».
У 1661 році помер наступник Рішельє на міністерському посту
кардинал Мазаріні, і 22 річний король Людовік XIV оголосив, що
відтепер він сам буде прем’єр-міністром. Від усіх своїх підданих він
вимагав беззастережного виконання своїх примх. Для затвердження
нового закону королю варто було написати: «Така моя воля».
Людовік XIV сам запроваджував у країні нові податки. Він не вважав
за необхідне перед будь-ким звітувати, на які потреби
витрачаються кошти з державної казни. Із неспокійного Парижа
королівський двір перебрався до прекрасного палацу Версаль.
На будівництво цієї нової резиденції короля пішли величезні кошти, і, крім того, чимало було
загублено людських життів. Тільки на спорудженні водоводу, призначеного для знаменитих
версальських каскадів і фонтанів, протягом трьох років працювали 22 тис. солдатів і 8 тис.
каменярів. Виконання робіт коштувало Франції 9 млн літаврів та 10тис. людських життів.
Спокій та безпеку короля охороняла гвардія у 10 тис. кавалеристів і піхотинців, кількість слуг
всіх рангів доходила до 4 тис. чоловік. Вище дворянство країни вважало за честь потрапити
до їхнього числа. За Людовіка переслідувалася будь-яка вільна думка, і, оскільки вільнодумство
часто виходило від непокірних протестантів, король започаткував ліквідацію їхніх прав. Було
відмінено Нантський едикт. Багато гугенотів опинилися у в’язницях. Головною опорою
королівської влади стало дворянство. Привілеї дворян охоронялися, а їхні прибутки
збільшувалися за рахунок податків.
37. При дворі був заведений суворий етикет… Так, під час одягання
короля по черзі був присутній весь двір; кожна частина королівського
туалету, перш ніж бути одягнена королем, проходила через декілька
рук службовців і придворних і вручалася королю найбільш
високопоставленою особою – спадкоємцем престолу або іншим членом
королівського дому. Під час королівського обіду всі, допущені до нього,
не виключаючи і членів королівського роду, повинні були стояти. Тільки
деяким членам королівського роду дозволялося іноді сісти. Розмовляти
з королем можна було тільки тоді, коли він сам цього
забажає.Зовнішньому життю двору король Людовік XIV
надав надзвичайного блиску. Поки правив молодий Людовік XIV,
життя у Версалі перетворилося на суцільне свято. Бали слідували один
за одним, маскаради, концерти, театральні вистави, розважальні
прогулянки та ін.
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
38. ІІІ. Проаналізуємо документи за запитаннями.
Кольбер походив з купецького роду та молодим керував приватним
майном Мазаріні (канцлера Франції), який оцінив його визначний розум,
працьовитість і чесність і перед смертю рекомендував його королю.
Людовік XIV зробив його міністром фінансів. Була запроваджена сувора
звітність у надходженні витрачанні державних сум, залученні до
сплати земельного податку всіх, був незаконно цього позбавлений; у
розподілі цього податку запроваджена рівномірність, тоді як раніше
для окремих провінцій існували різні норми; збільшено податки на
предмети розкоші та ін.. Це поліпшило фінансове становище
Франції, але не настільки, щоб можна було задовольняти всі
державні потреби та вимоги короля.
Щоб підняти французьке землеробство, особливо селянське, він для багатосімейних
землевласників зменшив або зовсім скасував податки; надавав пільги бідним орендарям,
завдяки осушенню боліт збільшив площу землі, придатної для обробітку Утім, Кольбера
більше цікавило питання про розвиток промисловості й торгівлі, що прийшла у занепад за
часів правління Рішельє та Мазаріні, коли сукно, полотно, кришталь і чимало інших
предметів ввозилися до Франції з-за кордону. Кольбер запровадив високий тариф, або мито,
на всі ввізні товари, внаслідок чого ціна на них сильно зросла, і тим обмежив їх збут,
заохочуючи в такий спосіб вітчизняне виробництво. Для цього він виписував з-за кордону
кращих майстрів, спонукав багатих людей засновувати заводи і фабрики, а підприємцям, у
яких не було базового капіталу, видавав казенні гроші на відкриття цих промислових
підприємств. Він досяг того, що французький ринок заповнився власними товарами, які за
дешевизною та якістю не поступалися закордонним. Деякі французькі вироби відзначалися
такою високою якістю, що стали користуватися широким попитом по всій Європі. Так само
були різноманітними заходи Кольбера для пожвавлення французької торгівлі. Він створив
великий торговий флот; заснував Ост-Індську та Вест-Індську торгові компанії, за
допомогою яких французькі фабриканти поширили свою діяльність в Індії та Америці,
заохочував колонізацію. За нього у нижній течії Міссісіпі виникла французька колонія, названа
на честь короля Луїзіаною. Квітучий стан французької промисловості й торгівлі давав
державній казні величезні доходи. Але кількість численного розкішного двору і часті війни
Людовіка XIV поглинали такі колосальні суми, що і цих доходів не вистачало на покриття
всіх витрат. На вимогу короля Кольберу доводилося підвищувати податі і прямі податки
навіть на предмети першої необхідності, чим він викликав проти себе сильне народне
незадоволення, а оскільки грошей все ж таки не вистачало на задоволення королівських вимог,
то Кольбера спіткала немилість Людовіка XIV.
1. Охарактеризуйте діяльність Кольбера, як головного фінансиста Франції.
2.Яким чином Кольбер стимулював розвиток французької торгівлі?
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
39. ІV. Виконуємо завдання.
Опрацюйте матеріал і складіть порівняльну таблицю:
«Діяльність Рішельє і Людовіка XIV».
Фінансова реформа. Перші роки правління Людовика XIV
відзначаються великими адміністративними реформами та, особливо,
покращенням фіскальної системи. Перші 12 років його правління країна
н асолоджувалась миром та відносним добробутом. Судова монархія,
коли основною функцією монарха є правосуддя, поступається місцем
адміністративній, коли король очолює управління державою.
Контроль фінансів відтепер знаходиться в руках головного фінансового контролера (на той час –
Кольбера) та витісняє правосуддя як головний напрямок діяльності Державної ради. Канцлер,
Франсуа-Мішель ле Тельє, маркіз де Лувуа, безпосереднім обов'язком якого є вчинення правосуддя,
врешті-решт, повністю присвячує себе військовим справам.
Соціальні реформи. На початку правління Людовика Париж – місто, практично непридатне для
життя: завелика щільність населення, епідемії, пожежі, повені, безлад різного ґатунку. Місто
приваблює представників найнижчих верств в надії поживи: шахраїв, грабіжників, крадіїв,
жебраків, безземельних селян тощо. До того часу існує Двір чудес, найвідоміше
неконтрольоване гетто, кількість мешканців у якому оцінюється в 30000 осіб, тобто бл. 6%
населення всього міста. Париж - постійний клопіт молодого короля, який ще не збудував
Версаль. 27 квітня 1656 король видає едикт про створення в Парижі публічного шпиталю.
Метою едикту було викорінення жебрацтва, волоцюзтва та проституції. Фактично, шпиталь
не був шпиталем в прямому розумінні цього терміну, а являв собою виправний притулок.
Головною його метою і завданням було змусити злидарів до роботи задля «спасіння їхніх душ».
Військова реформа. Людовик також провів військову реформу, спираючись на Мішеля де Лувуа
Летелльє. Реформи були спрямовані на зменшення незалежності аристократів, наведення
порядку при дворі й у війську. Дні, коли генерали затягували прикордонні війни, сварилися й не
зважали на накази зі столиці, минули. Стара військова аристократиія (аристократія шпаги)
теж втратила монополію на вищі військові пости й звання. Лувуа, зокрема, присвятив себе
модернізації армії, реорганізації її в професійну,, добре вишколену диспиліновану силу. Він
намагався покращити матеріальне становище солдатів й підняти дух армії.
Законодавчі реформи Людовика вводилися в дію через численні Великі декрети. Дореволюційна
Франція в прововому полі була зіткана із локальних правових систем, кожна провінція мала своє
звичаєве право. Співіснували дві різні правові традиції — звичаєве право на півночі та римське
право на півдні. Кодекс Людовика 1667 року зробив спробу встановити єдині правила цивільних
процедур у всій країні. Зокрема, він установив обов'язкову реєстрацію хрещень, шлюбів та
смертей державними,а не церковними органами, а також регулював права парламентів. Кодекс
зіграв веливу роль в історії французького права і став основою Кодекса Наполеона, який у свою
чергу був зразком для багатьох сучасних правових систем.
Питання для порівняння Правління Рішельє Правління Людовіка XIV
Фінансова реформа
Військова реформа.
Законодавча реформа
Значення правління для
Франції
40. Практичне заняття №4
«Особливості державного устрою США»
І. Закінчіть речення:
1. Документ, офіційна заява де проголошують основні принципи зовнішньої та внутрішньої
політики - _____________________________________________________.
2. Стійка соціально-етнічна спільність людей, що характеризується спільною територією,
мовою, традиціями -_______________________________________________.
3. Форма адміністративного устрою держави, коли адміністративно-територіальні одиниці,
які входять до складу держави, мають власні органи державної влади, конституції, закони -
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
____________________________________________________________.
4. Держава, яка має колонії називається - ________________________________.
5. Основний закон держави - _________________________________________.
ІІ. Проаналізуйте документ та дайте відповіді на запитання.
Коли перебіг подій примушує якийсь народ розірвати політичний зв'язок його з іншим
народом і посісти нарівні з рештою держав незалежне становище.., то належна увага до
думки людства зобов'язує його викласти причини, що спонукають його відокремитися.
Ми вважаємо за очевидні такі істини: всіх людей створено рівними і всі вони наділені
від Творця деякими невід'ємними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення
щастя. Для забезпечення цих прав установлено серед людей уряди, наділені справедливою
владою за згодою керованих. Та якщо ця форма урядування стає згубною для їхніх цілей, то
народ має право змінити або скасувати її та встановити новий уряд.
...Ці колонії... довго й терпляче витримували всілякі утиски, і тільки необхідність
змушує їх тепер змінити свою нинішню форму урядування. Історія теперішнього короля
Великої Британії сповнена безперестанних несправедливостей.., що мали своєю
безпосередньою метою встановити тиранію в цих штатах.
На доказ подаємо на суд безсторонньому світові такі факти:
Він, король Англії, відмовився затверджувати закони, якнайкорисніші та якнайпотрібніші
для загального блага...
Він намагався чинити перешкоди заселенню цих штатів.
Він... прислав сюди юрби своїх урядовців, які розоряють народ і висмоктують з нього
всі соки. Він... затвердив такі акти:
Припинення нашої торгівлі з усіма частинами
світу. Оподаткування нас без нашої згоди...
Він відмовився управляти нами, позбавив нас свого заступництва та оголосив нам
війну. Він грабував нас на морі, спустошував наші береги, спалював наші міста і вбивав
наших громадян...
Тому ми, представники Сполучених Штатів Америки, зібравшись на загальний
конгрес, оголошуємо від імені та за вповноваженням народу колоній, що ці сполучені колонії є і
за правом повинні бути вільними й незалежними штатами; що вони звільняються від будь-
якого підданства британській короні, а будь-який політичний зв'язок між ними та державою
Велика Британія зовсім поривається...
Витяг із Декларації незалежності
1. Як у документі обґрунтовується право колоній на незалежність?
2. Що мали на увазі автори Декларації, коли писали: “Всіх людей створено рівними”?
3. У чому полягає загальнолюдське значення Декларації?
