Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Мистецтво модернізму та авангардизму. Презентація.

Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/11_klas/prezentacija_mistectvo_modernizmu/47-1-0-74

  • Login to see the comments

Мистецтво модернізму та авангардизму. Презентація.

  1. 1. (від фр. moderne — новітній, сучасний. Інші назви: фр. L'Art Nouveau, нім. Jugendstil; також часто загальна назва Secession від лат. secessio - відокремлення) Стильовий напрям у європейському та американському мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно- ужитковому мистецтві) кінця 19 — початку 20 століть. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я. Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні од конструктивні засоби для створеня незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумі й орнаментальному ритмові. Альфонс Муха. Мод Адамс в ролі Жанни д'Арк.
  2. 2. Представники: Анрі Фантен-Латур, Віктор Васнецов, Густав Клімт, Гюстав Моро, Джордж Фредерік Уоттс, Жорж Лякомб, Микола Реріх, Вільям Блейк, М.Врубель, Хуго Симберг, Огюст Левек. Символізм (фр. symbolisme, з грец. симболон — знак, ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кн.ХІХ — поч.XX ст. Дж.Ф. Уоттс. Надія Огюст Левек. Сакральна музика
  3. 3. Клод Моне. Враження О.Ренуар. Танцклас (від фр. impression — враження) — течія модернізму у мистецтві, яка виникла в 1860-х рр. та остаточно сформувалася у др.пол. ХІХ ст. у Франції; заснована на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Представники: Едуар Мане, Каміль Піссарро, Клод Моне, П'єр-Оґюст Ренуар, Альфред Сіслей, Дега Едгар, Поль Сезанн
  4. 4. Едуар Мане. Прогулянка в човні. Ренуар. Танок під час перебування в селі Каміль Піссарро. Хризантеми в китайській вазі Роден. Мислитель Роден. Рука Бога
  5. 5. Авангардизм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — термін для означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. Комплекс явищ у мистецтві 1-ої третини XX ст., якому притаманне прагнення до радикального оновлення змістовних та формальних принципів творчості, і як наслідок, відмова від канонів мистецтва епох, що передували йому. Основним естетичним принципом авангардизму стала відмова від так званого традиційного мистецтва, що розвивалось з доби Відродження до кінця XIX ст., в якому домінували засади наслідування природи, відображення дійсності й більш-менш виражена моральна ідея. Це виявилось у навмисній формотворчості, нежиттєподібності, епатажі
  6. 6. (від франц. expression - вираження, виразність) — авангардистська течія в європейському мистецтві, характеризується тенденцією до вираження емоційної характеристики образу(ів) (зазвичай людини або групи людей) або емоційного стану самого художника. Е.Мунк. Крик Е. Шиле. Чотири дерева (1917) Представники: Егон Шиле, Ернст Барлах, Едвард Мунк, Ван Гог
  7. 7. - революційна течія в образотворчому мистецтві початку XX ст. Засновники - Жорж Брак і Пабло Пікассо. У 1907-1910 рр. у Франції кубісти почали усе більше абстрагуватися від дійсності, їхні картини усе менше нагадували реальність. Кубізм оголосив, що мистецтво існує заради самого себе, а не для відтворення дійсності. Кубізм мав бути мистецтвом, котре, за словами Пабло Пікассо, відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові. П.Пікассо. Скрипка та гітараП.Пікассо. Герніка
  8. 8. (від фр. fauve - дикий) - течія у французькому живопису. Група художників (Анрі Матісс, Альбер Марке, Жорж Руо, Андре Дерен, Рауль Дюфі, Моріс де Вламінк) на певний час присвятила себе надзвичайно емоційній манері творчості, яка характеризувалася підвищеною художньою виразністю, стихійною динамікою живопису, інтенсивністю кольору. В пейзажах, інтер'єрних ценах, натюрмортах фовізм виражав себе різким узагальненням об'ємів, простору, малюнку. А.Матіс. Червоні рибки А.Матіс. Нотр-Дам вночі
  9. 9. Умберто Боччоні. Вулиця Антоніо Сант’Еліа. Урбаністичний малюнок — авангардний напрям у літературі й мистецтві, що розвинувся на початку XX ст. в Італії й Росії. Лідером і ідеологом руху був літератор Філіппо Марінетті, скульптор і живописець Уго Боччоні, живописці Карло Карра, Джіно Северіні, Джакомо Балу. У футуристичному мистецтві не слід шукати глибокого психологізму, інтересу до внутрішнього світу людини.
  10. 10. — одна з течій авангардистського мистецтва. Виникла на початку ХХ ст. Філософсько-естетична основа абстракціонізму — ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків. Кандинський. Москва Абстракціонізм описує мистецтво, що не відображує предмети реального світу, але використовує тіні та кольори для надання настрою.Кандинський.Жовто-червоно-синій
  11. 11. Казимир Малевич. Супрематизм К.Малевич. Чорний крадрат Головним зображальним засобом є геометричні плоскі фігури Казимир Малевич. Супрематична конструкція
  12. 12. — (фр. dadaïsme) — авангардистська літературно-мистецька течія, прихильники якої стверджують, що алогізм є основою творчості. Головним принципом дадаїстів була настанова на створення зразків «антимистецтва». Улюблені жанри дадаїзму - монтаж, колаж і "реді-мейд" (буденні предмети, представлені як твори мистецтва). Х.Арп. Пастух хмар. Макс. Ернст. Асистент, Жаба та Черепаха Х. Хех. Розріз кухонним ножем дадаїзму останньої Веймарської епохи споживання пива в Німеччині
  13. 13. (фр. surrealisme — надреалізм) — один із найбільш поширених напрямів у сучасному мистецтві й літературі. Надреалізм — літературний і мистецький напрям, що виник після Першої світової війни, на початку 20 століття головним чином у Франції. Сюрреалізм проголосив джерелом мистецтва сферу підсвідомості (інстинкти, сновидіння, галюцинації), а логічні зв'язки замінив суб'єктивними асоціаціями. Головними рисами сюрреалізму є протиприродність сполучення предметів і явищ, яким надається видима вірогідність. Мистецтво сюрреалізму – це "шлях думки, спрямованої безпосередньо у внутрішнє життя». Хуан Гріс «Чоловік у кафе» С.Далі. Відкриття Америки Христофором Колумбом Сальвадор Далі. Таємна вечеря
  14. 14. «Сюрреалізм - це реальність, звільнена від банального сенсу» Р.Магрітт «Коханці» Р.Магрітт «Криве дзеркало»
  15. 15. (від лат. constructio — побудова) — авангардистська течія в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі, фотографії, декоративно-прикладному мистецтві, що отримав розвиток в 1920 — початку 1930 рр., характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду. Svoboda Club by Konstantin Melnikov, Vyatskaya Street facade, Moscow, Russia Own house of architect Konstantin Melnikov in Moscow Піт Мондріан Композиція
  16. 16. французький авангардний рух, заснований румунським іммігрантом Исидором Ізу в середині 40-х рр.в XX століття в Парижі. Основа леттризма - систематизація і класифікація літери (Lettre) у всіх сферах культури і творчості. Найчастіше під леттризмом мають на увазі створення зображень схожих на шрифт, а також композицій на їх основі. Зображальними засобами є літера, знак.
  17. 17. (англ. pop-art, скорочення від англ. popular art, етимологію також пов'язують із англ. рор — уривчастий удар, плескіт) — напрям в образотворчому мистецтві 1950–1960-х років, що виник як реакція на абстрактний експресіонізм та використовує образи продуктів вжитку. Поп-арт орієнтується на нову образність, що створюються засобами масової інформації та рекламою; породив оп-арт, кінетичне мистецтво, ситуативне мистецтво. Представники: Роберт Раушенберг, Рой Ліхтенштейн, Джаспер Джонс, Джеймс Розенквіст, Том Вессельман, Клас Олденбург, Енді Воргол.
  18. 18. Оптичне мистецтво – використовує оптичні ілюзії або ефекти. Основоположник паризький художник угорського походження Віктор Вазареллі (1908 - 1997). Кажуть, що в його картинах є якась особлива музикальність. - художня організація середовища
  19. 19. — напрям сучасного модернізму, що використовує так звані мобілі (пристрої, які приводяться в рух вітром, водою, електрикою, силами магнетизму тощо). Сформувався в 1950-ті роки. "The Twister Star Huge" (2006) Лімана Уїтакера Представники: Володимир Татлін і Александр Колдер, Ніколя Шоффер і Франк Поппер
  20. 20. (фр ташизм, від tache - пляма) - течія 1950-60-х рр, Ташизм розглядається в рамках неформального, жестуального стилю живопису. Являє собою живопис плямами, що не відтворюють образів реальності, а висловлюють несвідому активність художника. Мазки, лінії і плями наносяться на полотно швидкими рухами руки без заздалегідь обдуманого плану. Роботи ташистів відрізняються спонтанністю і розмашисто манерою письма Джексон Поллок «№8» Представники: Вольс, Жорж Матьє, Антоніо Саура Асгер Йорн. Панорама Кіото
  21. 21. — течія в мистецтві Італії XX ст. Засновник - італійський художник Джорджо де Кіріко. Саме він в 1913-14 роках в Парижі почав малювати пустельні, фантазійні, міські пейзажі з цитатами італійської класики (гіпсові голови Аполлона, Зевса, схематичні галереї, суміш з випадкових речей — від бронзового монумента до гумової рукавиці тощо). До угруповання увійшли сам де Кіріко, Карло Карра, Філіппо де Пізіс, Альберто Савиніо, Джорджо Моранді. Течія була недовгою і 1921 роком фіксують її розпад. Дж. Моранді. Натюрморт з манекеном Дж. де Кіріко. Пісня кохання Ф. де Пізіс. Священний хліб
  22. 22. Брайс Марден. Second Letter (від лат. minimum — найменше) — напрямок у ряді мистецтв, що виходить з мінімальної трансформації використовуваних у процесі творчості матеріалів, простоти й однаковості форм, монохромності, творчого самообмеження художника. Представники: Карл Андре, Ден Флавін, Сол Ле Вітт, Дональд Джадд, Роберт Морріс, Френк Стелла. Нік Барклей. Матриця Ном Бар. Сором’язливий юнак Т.Марковцева Елегантність
  23. 23. Створи електронну версію галереї портретів російських, англійських, французьких або німецьких письменників і поетів епохи модернізму. Спробуй створити комп'ютерну презентацію по темі: «Жіночий портрет епохи модернізму»

×