2. Основні групи інноваційних
педагогічних технологій
1. Традиційна
2. На основі особистісно орієнтованого педпроцесу
3. На основі активізації та інтенсифікації діяльності
учнів
4. На основі підвищення ефективності управління та
організації навчального процесу
5. На основі дидактичного вдосконалення та
реконструювання матеріалу
6. Окремі предметні педагогічні технології
7. Альтернативні педагогічні технології
8. Вроджені педагогічні технології
9. Педагогічні технології розвивального навчання
10. Педагогічні технології авторських шкіл
3. Особливості традиційної та інноваційної педагогіки
Особливості
Традиційна педагогіка
Інноваційна педагогіка
Мета
Формувати знання, уміння й навички
Розвивати особистість
Інтелектуальна характеристика
“Школа пам’яті”
“Школа розвитку”
Переважаючий тип і характер
взаємовідносин
Суб'єкт–об'єктивний
Суб'єкт–суб'єктивний
Гасло педагога
“Роби, як я”
“Не нашкодь”
Коротка характеристика стилю
взаємодій
Авторитарність, монологічність, закритість
Демократичність, діалогічність,
відкритість, рефлективність
Форми організації навчального
процесу
Фронтальні, індивідуальні
Групові, колективні
Методи навчання
Ілюстративно-пояснювальні, інформаційні
Проблемні, пошукові, евристичні,
дослідницькі
Провідні принципи
“Продавлення”
“Вирощування”
Основний принцип діяльності,
який засвоюється учнями
Репродуктивний, відтворюючий
Продуктивний, творчий, проблемний
Формула навчання
Знання – репродуктивна діяльність
Проблемна діяльність – рефлексія –
досягнення
Способи засвоєння
Заучування, діяльність за алгоритмом
Пошукова мисленнєва діяльність,
рефлексія
Функції вчителя
Носій інформації, охоронець норм і традицій,
пропагандист предметно-дисциплінарних
знань
Організатор співдружності, консультант,
керівник пошукової роботи учнів
Позиції учня
Пасивність, відсутність інтересу до навчальної
діяльності, мотивів до особистісного
зростання в значної частини учнів
Активність, наявність мотивації до
самовдосконалення й інтересу до
навчальної діяльності в значної частини
учнів
4. Методи навчання
• Методи навчання – це способи спільної діяльності вчителя
та учнів, направлені на досягнення навчальних цілей. Існує
декілька класифікацій навчання
Класифікація методів навчання
За джерелами
передачі
інформації
За джерелами
одержання
інформації
За
домінуванням
учасників
освітнього
процесу
За зростанням
ступеня
самостійності
За рівнем
активності
учасників
освітнього
процесу
• Мовні
• Наочні
• Практичні
• Прямі,
дедуктивні
• Непрямі
• Індуктивні
• Незалежні,
самостійні
• Взаємодіючі
• Методи
вчителя
• Методи учня
• Методи
спільної
діяльності
• Пояснювальноілюстративні
• Евристичні
• Дослідницькі
• Сугестивні
• Пасивні
• Активні
• Інтерактивні
5. Розвивальне навчання
- це навчання, при якому всі навчальні методи
й прийоми спрямовані на досягнення
найбільшої ефективності розвитку
пізнавальних можливостей учнів.
• Основною метою такого навчання є
формування комплексного творчого
мислення учнів, розвитку в них пам’яті,
просторової уяви, логічного мислення,
інтуїції, фантазії, ЗУН, необхідних для
розв'язання будь-яких проблем у галузях
науки й техніки.
• Реалізація цієї мети повинна бути
зорієнтована на конкретну особистість учня.
6. Інноваційне
навчання
Інноваційні
моделі
навчання
- навчальна діяльність, що ґрунтується
на оригінальних методиках розвитку
різних
форм
мислення,
творчих
здібностей,
соціально-адаптаційних
можливостях особистості, орієнтована на
динамічні зміни в навколишньому світі.
- цілеспрямовано організовані ситуації
розвитку особистості. Передбачають
створення умов для реалізації права
особистості на індивідуальний творчий
внесок,
умови
співробітництва
та
співтворчості
(технологія
індивідуалізації навчання; комп'ютерні
технології;
проблемне
навчання;
технологія
програмового
навчання;
ігрові технології тощо).
7. Технологія індивідуалізації навчання –
форма, модель організації навчального процесу, коли:
• учитель взаємодіє тільки з одним учнем;
• учень взаємодіє тільки із засобами навчання
(книгами, комп'ютером тощо).
Особливістю цієї технології є те, що вона
дозволяє повністю адаптувати зміст, методи й
темпи навчальної діяльності дитини до її
особливостей, слідкувати за кожною дією під
час вирішення того чи іншого завдання, за
просуванням учня від незнання до знання,
вчасно вносити корективи в діяльність, як учня,
так і вчителя.
8. Проблемне навчання
• Його теорія базується на організації навчального процесу, яка
передбачає створення проблемної ситуації й активну самостійну
діяльність учнів у її розв'язанні, що веде до ґрунтовного засвоєння й
закріплення наукових положень, розвиває творче мислення, здатність
до самостійної діяльності. Проблемна ситуація завжди базується на
суперечності.
• Навчальна проблема – суперечність між старою та новою інформацією.
Проблемне питання завжди містить тезу і антитезу. Можна виділити
кілька видів проблемного навчання:
проблемний виклад навчальної інформації вчителем;
створення на уроці проблемної ситуації педагогом;
формування й розв'язання проблеми самими учнями.
Алгоритм дії:
постановка проблеми
вибір оптимального
шляху
визначення шляхів її
розв'язання
розв'язання проблеми
9. Програмоване навчання
• передбачає використання програми управління
процесом засвоєння знань і вмінь як у цілому, так і
на відповідних етапах. Для реалізації програми
управління
використовуються
програмові
підручники
й
навчальні
машини.
При
програмованому навчання формулюється загальна
мета навчання й послідовність етапів, у процесі
виконання яких вона досягається. Для кожного
етапу формуються порції навчального матеріалу й
запитання, вправи й контрольні запитання. Це дає
можливість оцінювати рівень досягнення мети
учнем. Головне поняття програмового навчання –
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА, яку розглядають як
послідовність кроків, кожний із яких є мікроетапом
оволодіння одиницею знань чи дій.
10. Крок програми складається з таких частин:
• Дози інформації про знання, дії;
• Завдання – операції щодо роботи з
інформацією з її засвоєння;
• Контрольне завдання (зворотний зв’язок) і
вказівки про повторення вправ чи перехід до
наступного кроку.
Програмувати навчання – розбивати текст,
інформацію на кроки, робити програмовані
тексти. Саме послідовність кроків навчальних
процедур утворює навчальну програму –
основну технології програмованого навчання.
11. Ігрові технології навчання • це така організація навчального процесу, під час якої навчання
здійснюється в процесі включення учня в навчальну гру (ігрове
моделювання явищ, “проживання” ситуації).
• Навчальні ігри мають на меті, окрім засвоєння навчального
матеріалу, умінь і навичок, ще й надати учневі можливість
самовизначитися, розвивати творчі здібності, емоційному
сприйманню змісту навчання.
Види ігор:
• навчальні , тренувальні, узагальнювальні;
• пізнавальні, виховні, розвивальні;
• репродуктивні, продуктивні, творчі
Структура гри включає такі елементи:
• ігрова задумка;
• правила;
• ігрові дії;
• дидактичні завдання;
• результат
Найбільш поширені навчальні ігри:
• змагання
(КВК,
турнір,
вікторини тощо);
• імітації
(суд,
ток-шоу,
драматизація, аукціон)
12. Креативна педагогічна система
мислення (“створення”)
- система інтелектуального та психічного розвитку в
особистості стійких компонентів творчого стилю
мислення.
- Основна особливість – уміння аналізувати проблеми,
установлювати системні зв'язки, виявляти
протиріччя, знаходити для них рішення на рівні
ідеальних, прогнозувати можливі варіанти розвитку
таких рішень.
- Об'єктами пошукової пізнавальної діяльності в
евристичному навчанні є не тільки проблеми й
завдання, але й самі учні, їхній індивідуальний
особистісний потенціал, креативні, рефлексивні
процедури.
13. Проблеми, які спонукали інновацію
(креативна педагогіка):
1.
2.
3.
4.
Орієнтація на майбутнє – ставить питання про необхідність
проектування (планування, винаходу), яке можливе тільки у
разі поєднання 2-х пересічних освітянських напрямів:
гуманітарно-художнього та науково-технічного. Креативна
педагогіка розробляється як мета предмет, який забезпечує
виховання творчої особистості.
Сучасний науковий прогрес ставить принципово нові
завдання: сформувати особу виконавця, який ефективно
реагує на постійні зміни технології як на своєму робочому
місці, так і в цьому технологічному ланцюжку.
Подолання вузької спеціалізації, необхідність інтеграції
природничих і гуманітарних дисциплін, прагнення до
універсальної освіти.
Необхідність інтеграції новітніх педагогічних інновацій.
14. Рівень новизни, своєрідність підходу
1. Креативна педагогіка – сукупність (система) теорії,
методів, методології пошуку принципово нових рішень.
2. Креативна педагогіка – логічні способи діяльності
Наукова основа інновації:
•
•
•
•
теорія рішення винахідницьких задач (ТВРЗ)
навчання евристики;
проблемне навчання;
розвивальне навчання
Мета
відійти від фактологічних знань, нав'язування та навантаження;
створити “технологію мислення”;
навчити техніки інтелектуальної роботи;
формувати особисті творчі якості;
підвищити мотивацію навчання в системі дистанційного навчання
Суть креативної педагогіки:
“Творчість – необхідний засіб самовираження особистості”
15. Характерні риси навчального процесу:
Навчальний процес розглядається як процес
творчості, його результат – розвиток системного
мислення й творчих здібностей;
Передбачає перехід учня з рангу об'єкта впливу в
ранг суб'єкта творчості;
Застосування дедуктивного методу навчання як
домінантного;
Переважне використання методів розвивального й
проблемного навчання;
Пізнавальна пошукова діяльність учнів:
• МАН
• навчання у формі творчих майстерень;
• пошуково-творчі заняття позаурочного змісту;
• заняття у творчих студіях;
• науково-учнівські заходи й сумісна продуктивна
діяльність.
