1. ДОСВІД ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ
ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ: ПОГЛЯД
ВИПУСКНИКІВ ТА РОБОТОДАВЦІВ
www.scm.com.ua
www.bestuniversities.com.ua

2. ЗМІСТ
Опис дослідження
4
Основні результати дослідження
6
Вступ. Молодь на ринку праці (статистична довідка)
10
Працевлаштованість випускників
12
Робота за фахом
15
Кваліфікаційний рівень першої зайнятості
16
Дефіцитні та надлишкові спеціальності
17
Пошук роботи випускниками та оцінка діяльності ВНЗ зі сприяння
працевлаштуванню
20
Шляхи пошуку роботи
22
Діяльність університетських центрів кар’єри
24
Ставлення роботодавців до працевлаштування спеціалістів,
які нещодавно закінчили ВНЗ
27
Чинники, що впливають на прийняття рішення щодо прийому
на роботу нещодавніх випускників
30
Бар’єри для прийому на роботу
Співпраця роботодавців із вищими навчальними закладами
2
34
41
3

3. ОПИС ДОСЛІДЖЕННЯ
Загалом було проведено 19 інтерв’ю з такими групами респондентів:
•
•
Цей звіт ґрунтується на результатах опитувань випускників і роботодавців,
проведених у рамках проекту рейтингу вищих навчальних закладів «Компас». Окрім оцінок вузів, що є складовими рейтингу ВНЗ, опитування охоплювали широкий спектр запитань, включаючи досвід працевлаштування
випускників, шляхи пошуку роботи і роль університетських центрів кар’єри
у працевлаштуванні, вимоги роботодавців до молодих фахівців, дефіцитні
навички та бар’єри прийому на роботу, інші запитання. У дослідженні 2013
року взяли участь 1202 випускники 2007-2012 років з 239 вузів III-IV рівнів
акредитації, що навчалися за такими напрямками підготовки: бізнес/економіка, право, інженерно-технічні спеціальності, інформаційні технології, архітектура/будівництво. В опитуванні роботодавців взяли участь представники 843
середніх і великих компаній з усієї України.
компанії-роботодавці: Carlsberg Ukraine, Сiklum, DHL Express Ukraine, ДТЕК,
Ernst&Young – Україна, KM Core Україна («Квазар-Мікро»), «Київстар», «Укрсоцбанк», «УкрСиббанк»;
а
генції з підбору персоналу: Brain Source International Ukraine, DOPOMOGA
Ukraine, Golden Staff Україна, Job-Consulting Ltd., World Staff, «Венбест-Рекрутинг»;
•
у
ніверситетські центри кар’єри: Донецький національний університет,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний університет «Львівська політехніка».
Ми щиро вдячні всім експертам – представникам вищезгаданих компаній, чиї
змістовні і щирі відповіді сприяли високій якості всього дослідження з визначення рейтингу ВНЗ України «Компас-2013» та виявленню багатьох аспектів
працевлаштування випускників та взаємодії між ВНЗ і роботодавцями.
Польовий етап дослідження «Рейтинг ВНЗ України «Компас» проводився у
лютому – березні 2013 року із застосуванням методів особистого та телефонного інтерв’ю, опитування за допомогою електронної пошти та онлайн-опитування. Така дослідницька методологія була обрана з огляду на те, щоб досягнути якомога більше випускників різних ВНЗ і важкодосяжних респондентів
(роботодавців, експертів).
Автори звіту
Також у лютому-березні 2013 року КМІС провів серію експертних інтерв’ю із
представниками HR-служб провідних українських і міжнародних компаній,
агенцій з підбору персоналу та університетських центрів кар’єри. Тематика
інтерв’ю стосувалася різних аспектів працевлаштування молодих спеціалістів, а також взаємодії між представниками системи вищої освіти та роботодавцями.
Юлія Сахно, аналітик, Київський міжнародний інститут соціології
4
Андрій Кашин, координатор проектів,
Київський міжнародний інститут соціології
Євгенія Польщикова, аналітик, Київський міжнародний інститут соціології
5

4. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
•
Станом на початок 2013 року постійну роботу мали 76% випускників, іще
7% мали досвід роботи, проте на час опитування не працювали. Близько
17% випускників ніколи не мали постійної роботи тривалістю більше 6
місяців.
•
Н
айбільш затребуваними виявилися фахівці з інформаційних технологій та інженерно-технічних спеціальностей. На час опитування, роботу
мали 81% випускників-»айтішників» та 79% інженерів, 5% випускників
цих спеціальностей мали досвід, але на час опитування не працювали, і
14%-15% ніколи не мали роботи.
•
•
З
а результатами проведеного опитування, через три місяці після випуску
працевлаштованими є 63% випускників, через півроку – 70%: п’ята частина випускників (20%) починають працювати до отримання диплому, 17%
знаходять перше робоче місце через 1-2 тижні після випуску, 13% - майже через місяць, 14% - через два-три місяці, 7% - через 4-5 місяців. В 11%
випадків пошуки роботи тривають більше півроку, а 17% випускників
2007-2012 року на час опитування ніколи не мали постійної роботи.
Н
айшвидше знаходять роботу випускники інженерно-технічних спеціальностей та фахівці з інформаційних технологій . Серед тих, хто навчався за інженерно-технічними спеціальностями, через два тижні після
випуску роботу мали 45% (17% почали працювати до випуску, а 28% влаштувалися на роботу через 1-2 тижні після отримання диплому). Серед
фахівців із інформаційних технологій, через два тижні після випуску
працювали 44% - причому айтішники частіше, аніж представники інших
досліджуваних спеціальностей, починають працювати іще до отримання
диплому (роботу до випуску мали 25%), а ще 19% знаходять перше робоче місце через 1-2 тижні після завершення навчання.
6
•
Н
айпопулярнішими способами пошуку роботи серед випускників є звернення до знайомих (цей метод пошуку роботи використовували 46% випускників) та перегляд вакансій в Інтернеті або газетах (35%). Лише 7%
випускників під час пошуків роботи зверталися до Державної служби зайнятості, стільки ж – зверталися до роботодавців або відвідували ярмарки
кар’єри.
•
С
тановище молодих фахівців на ринку праці помітно похитнулося після
економічної кризи восени 2008 року і дотепер не відновилося: станом на
початок 2008 року працювали 88% випускників, 5% мали досвід роботи,
7% - ніколи не працювали, а в усі наступні роки частка зайнятих не перевищувала 80%.
•
З
а результатами опитування, за фахом працевлаштовані трохи більше
половини (52%) опитаних випускників, або ж майже дві третини (63%)
тих, хто має або мав постійну роботу. Близько третини молодих спеціалістів працюють не за фахом.
•
Н
айбільша частка працевлаштованих за фахом – серед юристів та «айтішників» (59%), дещо менше – серед фахівців інженерно-технічних спеціальностей (55%). Найменше працевлаштованих за фахом – серед економістів (46%) та архітекторів (51%).
•
З
а оцінками роботодавців, найбільшою мірою на ринку праці не вистачає випускників інженерно-технічних спеціальностей: на це вказали 44%
опитаних представників компаній-роботодавців . Окрім цього, 14% роботодавців вказали на дефіцит молодих фахівців із архітектури / будівництва, 12% - на недостатню кількість випускників із інформаційних технологій, і лише 2% роботодавців вважають, що нинішні обсяги випуску
фахівців бізнес-економічного та юридичного напрямків є недостатніми.
А
бсолютна більшість роботодавців (55%-57%) вважає, що економістів та
правників вітчизняні вузи випускають у надлишку. Щодо решти напрямків, на надлишковість обсягів випуску вказала незначна кількість роботодавців (2%-5%).
•
•
А
бсолютна більшість (79%) роботодавців стверджують, що вони позитивно або скоріше позитивно ставляться до прийому на роботу випускників, які нещодавно закінчили вуз. Проте випускники так не вважають:
на думку половини (50%) випускників роботодавці ставляться до молодих
претендентів скоріше негативно або негативно, і лише 42% вважають,
що роботодавці схильні позитивно сприймати нещодавніх випускників
вузів.
7

5. •
У
більшості (50%) компаній-роботодавців політика щодо прийому на роботу випускників вузів без досвіду роботи полягає в оцінці потенціалу,
теоретичних знань і практичних навичок претендента: якщо випускник в
процесі відбору демонструє необхідні характеристики, то його беруть на
роботу.
дають Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний університет «Львівська політехніка»
І
роботодавці, і випускники сходяться на думці про те, що найважливішими характеристиками, які враховуються при прийомі на роботу, є знання,
навички та вміння випускника (це дуже впливає на рішення щодо прийому на роботу на думку 78% випускників та 73% роботодавців), а також
особистісні якості випускника (дуже важливим це назвали 69% роботодавців та 68% випускників).
•
З
а словами опитаних випускників, найпопулярнішою послугою центрів
кар’єри є допомога в пошуку роботи та надання інформації про вакансії
– про таку послугу знали 61% випускників, в чиїх університетах діяли подібні підрозділи зі сприяння працевлаштуванню. Третина (30%) випускників, в чиїх вузах функціонував центр кар’єри, вказали, що цей центр
надавав консультації щодо ефективних стратегій працевлаштування
(складання резюме, проходження співбесіди, самостійний пошук роботи).
Окрім цього, 21% центрів кар’єри займалися профорієнтацією, 18% - допомагали у плануванні кар’єри, 12% - проводили тренінги з розвитку навичок і вмінь, які актуальні на ринку праці.
•
П
ослугами університетських центрів кар’єри користувалися менше половини (37%) тих, хто знав про існування такого центру в їхньому вузі – або
ж 10% усіх опитаних випускників.
І
з вищими навчальними закладами співпрацює близько третини (34%)
усіх вітчизняних компаній-роботодавців. До співпраці із вузами частіше
вдаються великі компанії: серед них ті чи інші форми взаємодії із вузами
мають 62%, у той час як поміж середніх компаній – 31%. Зазвичай співпраця між роботодавцями і ВНЗ налагоджується з ініціативи обох сторін:
у 63% випадків ініціаторами виступають як самі підприємства, так і вищі
навчальні заклади.
Д
есята частина (10%) роботодавців відмовляються приймати на роботу
випускників без досвіду роботи за спеціальністю, і 2% - взагалі не беруть
на роботу недавніх випускників.
•
З
а результатами опитування, близько чверті (26%) випускників знали, що
на час їхнього навчання у ВУЗі функціонував центр зайнятості (кар’єри),
43% відповіли, що такого підрозділу в їхньому ВУЗі не було, і 31% нічого
не знали про це. Випускники, які відповіли, що на час їхнього навчання
в їхньому ВУЗі діяв центр зайнятості, у більшості (70%) вважають його
роботу корисною для працевлаштування студентів.
•
•
•
•
Уявлення випускників та роботодавців щодо основних причин, чому випускникам вузів без досвіду роботи складно знайти своє перше робоче
місце, суттєво відрізняються. Абсолютна більшість випускників (70%) переконані, що роботодавці відмовляють випускникам через відсутність у
них досвіду роботи за спеціальністю. Натомість роботодавці у більшості
зауважують, що бар’єрами для прийому на роботу нещодавніх випускників найчастіше стають низький рівень практичної підготовки (59%),
а також завищені вимоги до зарплати і неадекватні кар’єрні очікування з
боку випускників (40%) – лише після цього іде досвід роботи (37%).
•
З
а оцінками роботодавців, нинішні випускники мають завищені очікування щодо багатьох параметрів майбутнього працевлаштування . На
думку 72% представників компаній-роботодавців, які у своїй діяльності
стикалися із випускниками українських вузів останніх п’яти років, нинішні випускники мають завищені очікування по зарплаті, 53% - завищені
уявлення про свої здібності, 51% - завищені кар’єрні очікування, 31% - завищені очікування, що стосуються умов праці.
•
Н
айбільшою довірою серед роботодавців користуються випускники Національного технічного університету України «Київський політехнічний
інститут» (КПІ) та Київського національного університету імені Тараса
Шевченка. За словами опитаних роботодавців, випускників КПІ погоджуються приймати на роботу навіть без досвіду роботи 15% усіх українських компаній, випускників університету імені Шевченка – 12% компаній. Окрім цього, роботодавці схильні високо оцінювати рівень освіти, яку
8
9

6. ВСТУП. МОЛОДЬ НА РИНКУ ПРАЦІ
(СТАТИСТИЧНА ДОВІДКА)
Вища освіта є чинником, який підвищує шанси на успішне працевлаштування,
хоча і не гарантує його. За даними Держстату, серед людей віком 15-70 років
із вищою освітою відсоток зайнятих був значно вище, аніж в інших освітніх
групах (73,4% проти 59,2% серед усього населення), а рівень безробіття – найнижчий (6,7% проти 7,9%) (Таблиця 2).
Таблиця 2
Щороку вищі навчальні заклади випускають понад 500 тисяч молодих спеціалістів. Наскільки затребуваними вони є на ринку праці?
Загалом, молодь вважається вразливою категорією на ринку праці. З одного боку, молоді люди - особливо із вищою освітою - мають великий потенціал, легше навчаються і краще пристосовуються до роботи в компанії, мають
більш творче мислення, володіють новими знаннями і передовими технологіями. З іншого боку, молоді часто бракує досвіду роботи, специфічних знань
і навичок, які вимагаються роботодавцями, а роботодавці далеко не завжди
готові витрачати час і кошти для додаткового навчання претендентів на ту
чи іншу посаду.
Як наслідок, рівень безробіття серед молоді є вищим за середній рівень безробіття у країні: за підсумками 2011 року, серед молоді у віці 25-29 років
шукали, проте не могли знайти роботу 9,2%, а серед населення загалом рівень безробіття становив 7,9% (Таблиця 1). Загалом же, за даними Державної
служби статистики, серед молоді віком 25-29 років роботу мають 72,4%, в наступній віковій групі (30-34 роки) зайнятими вже є майже 77%, серед людей
віком 35-49 років – майже 80%.
Таблиця 1
ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОВИМИ ГРУПАМИ
Усе населення
15-24 роки
25-29 років
30-34 роки
35-39 років
40-49 років
50-59 років
60-70 років
Працездатного віку
Старше працездатного віку
Рівень економічної Рівень зайнятості,
активності, %
%
64,3
59,2
У тому числі за віковими групами:
41,7
33,9
79,7
72,4
83,0
76,9
85,4
79,3
85,3
79,8
65,4
62,0
24,2
24,1
72,7
66,5
27,9
27,9
Рівень безробіття,
%
7,9
18,6
9,2
7,4
7,2
6,4
5,1
0,1
8,6
0,1
Джерело: Статистичний збірник «Економічна активність населення України 2011»,
Державна служба статистики України, 2012
10
ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ
Усе населення
Повну вищу
Базову вищу
Неповну вищу
Повну загальну
середню
Базову загальну
середню
Початкову загальну
або не мають освіти
Рівень економічної Рівень зайнятості,
активності, %
%
64,3
59,2
У тому числі мають освіту:
78,7
73,4
51,4
41,1
71,1
66,1
Рівень безробіття,
%
7,9
6,7
20,1
7,1
62,6
57,1
8,8
38,2
35,6
6,9
13,5
13,5
:
Джерело: Статистичний збірник «Економічна активність населення України 2011»,
Державна служба статистики України, 2012
Проте ситуація із працевлаштуванням нещодавніх випускників вузів неоднозначна. Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про відсоток випускників, які не можуть знайти роботу після закінчення вузу. Міністерство
освіти і науки не перший рік звертається до керівників вузів із проханням
«надавати достовірну інформацію щодо працевлаштування випускників».
Справа у тому, що поширеними є практики, коли випускників, що навчалися
за кошти державного бюджету, змушують надавати довідки про працевлаштування задля отримання диплому. Випускники надають недостовірні дані
щодо місця своєї роботи, а це призводить до викривлення даних щодо затребуваності випускників.
Вищі навчальні заклади, які розміщують інформацію стосовно працевлаштування випускників на своїх веб-сайтах або оприлюднюють через ЗМІ,
в середньому зазначають, що робоче місце після випуску мають 65%-80%
випускників, які навчалися за кошти бюджету. Ці оцінки дуже приблизні і не
враховують, скільки випускників знаходять роботу через короткий проміжок
часу після випуску, а у скількох пошуки тривають довший час або є безрезультатними. Тож мало не єдиний спосіб з’ясувати, наскільки успішними є пошуки
роботи молодими фахівцями, – це опитування нещодавніх випускників щодо
їхнього досвіду працевлаштування.
11

7. ПРАЦЕВЛАШТОВАНІСТЬ
ВИПУСКНИКІВ
За результатами проведеного опитування , станом на початок 2013 року постійну роботу мали 76% випускників, іще 7% мали досвід роботи, проте на час
опитування не працювали (Діаграма 1). Близько 17% випускників ніколи не
мали постійної роботи тривалістю більше 6 місяців.
Була уБула уабо або є постійна робота?
вас вас є постійна робота?
(тривалістю не менше місяців)
(тривалістю не менше 6 6 місяців)
Діаграма 1
17%
7%
17%
7%
76%
Серед випускників, що закінчили навчання більше року тому, ситуація із працевлаштуванням дещо краща, хоча тут теж не без проблем: за даними опитування, станом на початок 2013 року роботу (або принаймні досвід роботи)
мали 88% випускників 2010-2011 років, та 94%-95% випускників 2007-2009
років. Решта ж – а це 5% випускників 2007-2009 років та 12%-13% випускників 2010-2011 років – ніколи не мали постійної роботи.
Не забуваймо, що йдеться лише про випускників вищеназваних п’яти спеціальностей – дослідження не охоплює гуманітаріїв, медиків, педагогів тощо. А з
огляду на те, що досліджувані спеціальності (особливо – «айтішники» та інженери) користуються підвищеним попитом на ринку праці, на загал ситуація із
працевлаштуванням серед усіх випускників може бути іще гіршою.
Діаграма 3
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ: РОЗПОДІЛ ЗА РОКОМ ВИПУСКУ
Так, працюю
Так, працюю
Так, працюю
Працював,
76%
але зараз не працюю
Працював, але зараз не працюю
88%
83%
Працював,
алеНе працював
зараз не працюю
Не працював
80%
80%
63%
Не працював
31%
Як і в минулі роки, з-поміж досліджуваних спеціальностей найвищий рівень
безробіття був зафіксований серед молодих фахівців архітектурно-будівельного фаху (Діаграма 2): серед них лише 64% на час опитування мали постійну
роботу, 15% були звільненими, а 20% ніколи не мали постійної роботи.
Найбільш затребуваними виявилися фахівці з інформаційних технологій та
інженерно-технічних спеціальностей. На час опитування, роботу мали 81%
випускників-»айтішників» та 79% інженерів, 5% випускників цих спеціальностей мали досвід, але на час опитування не працювали, і 14%-15% ніколи
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ: РОЗПОДІЛ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ
не мали роботи.
Так, працюю
Діаграма 2
79%
75%
74%
Працював, але зараз не працюю
11%
8% 12%
7% 5%
5%
Випуск 2007/2008
Випуск 2009
7%
Випуск 2010
13%
6%
Випуск 2011
Випуск 2012
Не працював
81%
64%
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ: РОЗПОДІЛ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ
18%
8% Так, працюю
75%
Бізнес/економічні
74%
17%
15%
8%Працював, але зараз не працюю
5%
Юридичні
79%Інженерно-технічні 81%
Не 14%
5% працював
ІТ
15% 20%
ДИНАМІКА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ
Архітектура /
64%
будівництво
(дані опитувань 2008-2013 рр.)
Так, працюю
8%
18%
Бізнес/економічні
8%
17%
Юридичні
5%
15%
Інженерно-технічні
5%
ІТ
14%
15% 20%
88%
80%
Архітектура /
будівництво
5% 7%
12
2008
Працював, але зараз не працюю
77%
73%
8% 12%
2009
11%
16%
2010
6%
13
Не працював
79%
17%
2011
75%
7%
2012
14%
7%
17%
2013

8. Так, працюю
Працював, але зараз не працюю
88%
83%
Не працював
80%
80%
63%
РОБОТА ЗА ФАХОМ
31%
Як можна зауважити, становище молодих фахівців на13%
ринку праці помітно
11%
8% 12%
7%
7% 5%
похитнулося5%
після економічної кризи восени 2008 року і дотепер6% відноне
вилося: станом на початок 2008 року працювалиВипуск 2011
88% випускників, 5% мали
Випуск 2007/2008
Випуск 2009
Випуск 2010
Випуск 2012
досвід роботи, 7% - ніколи не працювали, а в усі наступні роки частка зайнятих не перевищувала 80% (Діаграма 4). Найбільша частка звільнених серед
випускників була зафіксована на початку 2010 року (мали досвід, але на час
опитування не працювали 11% опитаних), після чого вона зменшилася до
6%-7% – люди із досвідом роботи перейшли в категорію працевлаштованих.
Проте насторожує, що протягом усіх «післякризових» років більш-менш стабільною лишається частка випускників, які ніколи не мали роботи, тобто для
випускників із досвідом пошук наступної роботи є легшим, а випускники, які
не встигли набути досвіду роботи, ризикують довше лишатися безробітними.
За результатами опитування, за фахом працевлаштовані трохи більше половини (52%) опитаних випускників, або ж майже дві третини (63%) тих, хто має
або мав постійну роботу. Близько третини молодих спеціалістів працюють не
за фахом.
Діаграма 5
Діаграма 4
17%
ДИНАМІКА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ
Так, за фахом
(дані опитувань 2008-2013 рр.)
Так, працюю
88%
80%
Працював, але зараз не працюю
79%
77%
73%
Не працював
17%
5% 7%
2008
8% 12%
2009
11%
16%
6%
2010
17%
2011
Так, за фахом
75%
31%
7%
2012
14%
7%
17%
2013
Ні, не за фахом
52%
31%
Ніколи не мали роботи
Ні, не за фахом
52%
Ніколи не мали роботи
Найбільша частка працевлаштованих за фахом – серед юристів (60%; Діаграма 6)
та «айтішників» (59%), дещо менше – серед фахівців інженерно-технічних спеціальностей (55%). Найменше працевлаштованих за фахом – серед економістів
(46%) та архітекторів (51%). В Україні не перший рік відчутний надлишок випускників-економістів, хоча цей фах і досі лишається популярним серед абітурієнтів
– тож знайти роботу за фахом їм стає все важче. Затребуваність фахівців архітектурно/будівельного напрямку знизилася після фінансової кризи 2008 року, і, до
покращення ситуації на ринку нерухомості, навряд чи значно зросте.
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ЗА ФАХОМ: РОЗПОДІЛ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ
Діаграма 6
Працюють за фахом
Працюють не за фахом
Не мали постійної роботи
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ ЗА ФАХОМ: РОЗПОДІЛ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ
60%
46%
Працюють за фахом
35%
60%
18%
46%
Бізнес/економічні
14
Юридичні
29%
Юридичні
27%
Інженерно-технічні
15%
14%
Інженерно-технічні
15
51%
Не мали постійної роботи
29%
59%
15%
23%
55%
17%
35%
23%
Бізнес/економічні17%
18%
59%
55%
Працюють не за фахом
ІТ
29%
27%
51%
14%
29%
ІТ
20%
20% Архітектура /
будівництво
Архітектура /
будівництво

9. Випускники, що працюють за фахом, у більшості (91%) вважають, що отримана
ними освіта була корисною для виконання їхньої роботи (Діаграма 7). Майже 8%
випускників, що працюють за фахом, відповіли, що отримана ними освіта виявилася по суті непотрібною для їхньої роботи.
Діаграма 7
Наскільки корисною стала освіта, отримана у ВУЗі, для
виконання цієї роботи?
(% до тих, хто працює за фахом)
За відповідями випускників (Діаграма 8), абсолютна більшість (65%) тих, хто має
досвід роботи, на першому робочому місці виконували обов’язки, що відповідають їхньому рівню освіти. У 13% випадків робота на першому робочому місці була
простіше, аніж випускники могли би виконувати, виходячи зі знань та навичок,
отриманих у вузі, а у 17% випускників без досвіду роботи прийняли на посади із
рівнем вимог, що перевищував рівень їхньої освіти.
Діаграма 8
ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЯКОЮ МІРОЮ ВИМОГИ ДО РОБОТИ, ЯКУ В И ПОВИННІ БУЛИ
Зовсім не
корисною
1%
Важко сказати
1%
ВИКОНУВАТИ НА СВОЄМУ ПЕРШОМУ РОБОЧОМУ МІСЦІ, ВІДПОВІДАЛИ РІВНЮ
ОТРИМАНОЇ В АМИ ОСВІТИ?
(% до тих, хто має або мав роботу)
Дуже
корисною
37%
Не дуже
корисною
7%
Вимоги до роботи набагато нижчі мого…
3%
Вимоги до роботи нижчі мого рівня освіти
10%
Вимоги до роботи приблизно відповідають…
Корисною
54%
65%
Вимоги до роботи вищі мого рівня освіти
14%
Вимоги до роботи набагато вищі мого рівня…
3%
Важко сказати
У той же час експерти якісного дослідження зазначали, що теперішні випускники
розуміють, що у вузах дають дуже базові та теоретичні знання, і для того щоб
прийти в компанію, вони мають додатково розвиватися самостійно, набувати
практичних навичок.
“У мене є таке стандартне питання, яке я завжди ставлю на співбесідах з приводу
вищого навчального закладу: наскільки вони задоволені своєю освітою? Відсотків
90 говорять про те, що, в принципі, їх вуз навчає тому, як вчитися, де діставати
інформацію, потрібну для них, як її сортувати, а для роботи в основному ті ж 90%
говорять, що їм практично нічого з тих знань, які їм дає інститут, не потрібно в
роботі, що вони всього наново навчаються, входять в курс справи. Єдині, хто використовує ту базу активно, яку дають у вузі, це юристи”. (Роботодавець)
Кваліфікаційний рівень першої зайнятості
Існує думка, що випускників вузів – особливо тих, хто ще не має досвіду роботи –
роботодавці беруть лише на ті посади, що не вимагають особливої кваліфікації та
знань, тобто отримані у вузі знання не вважаються достатніми. Проте дані опитувань цього не підтверджують.
16
5%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
Дефіцитні та надлишкові спеціальності
ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ НАПРЯМКІВ
НЕ ВИСТАЧАЄ НА РИНКУ ПРАЦІ
ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ НАПРЯМКІВ
ЗАНАДТО БАГАТО НА РИНКУ ПРАЦІ
І роботодавці, і учасники експертного опитування зазначали, що існує дис(оцінки роботодавців)
(оцінки роботодавців)
57%
баланс між спеціальностями, за якимиБізнес/економічноговищі навчальні заклади, та
готують
Бізнес/економічного
2%
Юридичного
55%
Юридичного
2%
реальними потребами ринку праці: представників деяких спеціальностей не
Інженерного/технічного
5%
Інженерного/технічного
44%
вистачає, натомість інших фахівців – забагато.
Інформаційні технології
5%
Інформаційні технології
12%
Архітектура / будівництво
14%
За оцінками роботодавців-учасників Архітектура / будівництво 2%
кількісного опитування, найбільшою міІнший
Інший
1%
5%
рою на ринку праці не вистачає випускників інженерно-технічних спеціальВажко сказати
35%
Важко сказати
17%
ностей: на це вказали 44% опитаних представників компаній-роботодавців
(Діаграма 9). Окрім цього, 14% роботодавців вказали на дефіцит молодих фахівців із архітектури / будівництва, 12% – на недостатню кількість випускників
із інформаційних технологій, і лише 2% роботодавців вважають, що нинішні
обсяги випуску фахівців бізнес-економічного та юридичного напрямків є недостатніми.
Абсолютна більшість роботодавців (55%-57%) вважає, що економістів та
правників вітчизняні вузи випускають у надлишку (Діаграма 10). Щодо решти напрямків, на надлишковість обсягів випуску вказала незначна кількість
роботодавців (2%-5%).
17

10. Важко сказати
5%
0%
Діаграма 9
10%
20%
30%
40%
50%
Діаграма 10
ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ НАПРЯМКІВ
НЕ ВИСТАЧАЄ НА РИНКУ ПРАЦІ
Бізнес/економічного
2%
Юридичного
(оцінки роботодавців)
Бізнес/економічного
2%
57%
Юридичного
Інженерного/технічного
Інженерного/технічного
44%
55%
5%
Інформаційні технології
12%
Інформаційні технології
Архітектура / будівництво
14%
Архітектура / будівництво
2%
Інший
1%
Інший
Важко сказати
5%
35%
Важко сказати
70%
«Фінансистів дуже багато. Враховуючи навіть те, що студенти закінчують економічний вуз за напрямком “Фінанси” і вони готові розглядати різні напрямки, не
тільки фінанси, не тільки бухгалтерію. Тому що вони розуміють, що у них шансів
мало... Був, мабуть, якийсь пік, коли дуже багато студентів ішли на ці спеціальності, і зараз їх, звичайно, вже надлишок”. (Роботодавець)
ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ НАПРЯМКІВ
ЗАНАДТО БАГАТО НА РИНКУ ПРАЦІ
(оцінки роботодавців)
60%
5%
17%
Учасники якісного дослідження погодились із тим, що найбільш дефіцитними кандидатами на ринку праці є кваліфіковані технічні фахівці: інженери,
механіки, технологи різних секторів виробництва, аграрії. Хоча попит на ці
спеціальності є меншим, ніж на ІТ-спеціалістів чи юристів, ВНЗ не можуть її
задовольнити. Компаніям-роботодавцям доводиться активно долучатися до
навчального процесу, намагатися “виховувати під себе” майбутніх випускників або шукати співробітників більш старшого віку. Так, за словами кадрових
агенцій, середній вік спеціалістів архітектурно-будівельних та інженерних
спеціальностей 35-40 років.
“Я знаю, є компанії, агрохолдинги, наприклад, які шукають собі агрономів і так
далі, і з цим складно, їм доводиться заходити в систему освіти, готувати власні
курси” (Роботодавець)
За всіма напрямками навчання найбільші складнощі у роботодавців виникають при пошуку кандидата, що володів би спеціальними знаннями більш ніж
в одній сфері (наприклад, Фінанси та Інформаційні технології). Крім того, для
інженерних спеціальностей проблематичним є пошук спеціаліста із достатнім
рівнем володіння іноземною мовою.
“Як показує досвід, фахівці, яких найважче знайти, це ті, що спеціалізуються у
двох або більше сферах. Наприклад, аналітик бізнес-аналізу («BI або Business
Intelligent») повинен володіти знаннями у сфері фінансів та інформаційних технологій («IT»), а IT фахівець процесингового центру повинен володіти глибокими
знаннями у сфері інформаційних технологій та баз даних, терміналів банкоматів
і т. д.” (Роботодавець)
При цьому представники університетів та окремі роботодавці відзначали, що,
незважаючи на перенасиченість ринку праці випускниками з економічною та
юридичною освітою, знайти якісного молодого співробітника із цих спеціальностей все одно може бути непростим завданням.
Схожа ситуація склалася і у сфері IT-технологій. Навіть за наявності маси молодих кадрів на ринку праці, проблема нестачі кваліфікованих випускників
стоїть досить гостро. Хороших спеціалістів з окремих вузьких спеціалізацій
чи з певним набором знань та навичок (зокрема, Java, Pearl програмістів) постійно не вистачає.
“Цікава ситуація з фахівцями ІТ-напрямку. Бум на них серед роботодавців не проходить, кількість молодих фахівців достатньо висока за рахунок престижності,
перспективності і високооплачуваності професії, але на якісного ІТ-фахівця найчастіше доводиться «полювати». Такі фахівці не шукають роботу «у відкриту»,
їх резюме, як правило, не знайдеш на сайтах із працевлаштування”. (Рекрутингова агенція)
Тож, як видно, напрямки підготовки, за якими навчають вищі навчальні заклади, не повною мірою відповідають потребам роботодавців. Вищі навчальні заклади пропонують забагато місць для навчання за бізнес-економічними та правничими спеціальностями, адже ці спеціальності популярні серед
абітурієнтів, проте вони не враховують реальної ситуації на ринку праці, що
особливо гостро ставить питання щодо подальшого працевлаштування цих
випускників за фахом. З іншого боку, хорошому фахівцю – навіть при високій конкуренції – знайти роботу буде суттєво легше. Проте для цього він має
володіти не лише загальними знаннями із фаху, але і мати додаткові знання
з інших сфер або добре володіти певними затребуваними вузькоспеціалізованими знаннями – а це теж далеко не завжди можна отримати в рамках
навчання в університеті. Тобто, для підвищення конкурентоздатності випускників на ринку праці, вищі навчальні заклади не лише повинні коригувати
обсяги набору залежно від потреб ринку праці, але і створювати можливості
для здобуття додаткових спеціальностей або компетенцій під час навчання
(сертифікатні програми тощо).
Говорячи про надлишкові спеціальності, експерти-учасники якісного дослідження підтвердили, що на даному етапі ринок перенасичений такими спеціалістами, як економісти, юристи, маркетологи та менеджери різних напрямків.
18
19

11. ПОШУК РОБОТИ ВИПУСКНИКАМИ ТА
ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ВНЗ ЗІ СПРИЯННЯ
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЮ
Як уже зазначалося, серед молодих спеціалістів останнього (2012-го) року випуску, через півроку після закінчення вузу роботу, або принаймні досвід роботи, мали лише 69%, у той час як серед випускників попередніх років (20072011 рр.) частка тих, хто працював або мав досвід роботи, становила уже
87%-95%. Скільки ж тривають пошуки першої роботи молодими фахівцями
після завершення навчання у вузі?
За результатами проведеного опитування, через три місяці після випуску
працевлаштованими є 63% випускників, через півроку – 70%: п’ята частина
випускників (20%) починають працювати до отримання диплому, 17% знаходять перше робоче місце через 1-2 тижні після випуску, 13% - майже через
місяць, 14% – через два-три місяці, 7% – через 4-5 місяців (Діаграма 11).
В 11% випадків пошуки роботи тривають більше півроку, а 17% випускників
2007-2012 років на час опитування ніколи не мали постійної роботи.
Діаграма 11
Згадайте, будьласка, скільки часу у вас пішло,
щоб знайти свою першу постійну роботу
після отримання диплому?
Я почав працювати до випуску
1-2 тижні
3-4 тижні
2-3 місяці
4-5 місяців
6-11 місяців
12 місяців і більше
Важко сказати
Ніколи не працювали
Найшвидше знаходять роботу випускники інженерно-технічних спеціальностей та фахівці з інформаційних технологій (Діаграма 12). Серед тих, хто
навчався за інженерно-технічними спеціальностями, через два тижні після
випуску роботу мали 45% (17% почали працювати до випуску, а 28% влаштувалися на роботу через 1-2 тижні після отримання диплому). Серед фахівців
із інформаційних технологій через два тижні після випуску працювали 44%,
причому «айтішники» частіше, аніж представники інших досліджуваних спеціальностей, починають працювати іще до отримання диплому (роботу до випуску мали 25%), а ще 19% знаходять перше робоче місце через 1-2 тижні
після завершення навчання.
Діаграма 12
почали працювати 1-2 тижні
до випуску
Бізнес/економічні
3-4 тижні
20%
Юридичні
17%
Інформаційні технології
12%
0%
13%
18%
12%
28%
25%
Архітектура / будівництво
20%
17%
13%
18%
Інженерно-технічні
2-3 місяці
19%
12%
20%
40%
60%
17%
20
10%
20%
30%
21
9%
13%
15%
5%
12 місяців і більше
6% 5%
6%
14%
14%
2%
9%
13%
11%
7%
7%
4%
6-11 місяців
14%
19%
13%
14%
0%
4-5 місяців
8%
80%
4%
4% 4% 3%
5%
8% 4%
5%
100%

12. ШЛЯХИ ПОШУКУ РОБОТИ
Щодо роботодавців, то згідно з якісним дослідженням, останніми роками суттєво зросла роль Інтернету в якості джерела для пошуку робочої сили. Роботодавці все ще використовують такі методи пошуку, як участь у ярмарках
кар’єри, реклама в учбових закладах, ЗМІ, однак частота користування цими
методами, за словами експертів, знижується, оскільки вони є недостатньо
ефективними порівняно із пошуком через Інтернет.
Найпопулярнішими способами пошуку роботи серед випускників є звернення
до знайомих (цей метод пошуку роботи використовували 46% випускників;
Таблиця 3) та перегляд вакансій в Інтернеті або газетах (35%). Лише 7% випускників під час пошуків роботи зверталися до Державної служби зайнятості, стільки ж – зверталися до роботодавців або відвідували ярмарки кар’єри.
Іще менше випускників (близько 5%) ходили на співбесіди або складали іспити для прийому на роботу, розміщували оголошення в газетах / журналах
або відповідали на розміщені вакансії, або ж зверталися до компаній, де раніше проходили практику / стажування. Найрідше випускники звертаються
по допомогу до університетського центру зайнятості (4%) або до кадрового
агентства (3%). Тобто в питаннях пошуку робот випускники більше покладаються на особисті контакти або пошук вакансій, розміщених з ініціативи роботодавця, аніж на допомогу спеціалізованих служб із пошуку кадрів та працевлаштування, таких як державна служба зайнятості, університетські центри
кар’єри або професійні рекрутингові агентства.
Інтернет пошук передбачає розміщення інформації про вакансії або форм для
розміщення резюме на корпоративному сайті, експерти вважають це необхідним мінімумом для компанії, яка “поважає себе”. Найбільш широко і з високою ефективністю використовуються спеціальні портали для пошуку робочої
сили (job.ua та аналогічні) та професійні Інтернет-спільноти.
“Якщо ми говоримо про студентів, то це в основному Інтернет – це сайти з працевлаштування, наприклад, це може бути Фейсбук, участь у ярмарках вакансій
різного плану“. (Роботодавець)
Трендом останнього часу є активне використання соціальних мереж для пошуку спеціалістів. При цьому більш професійно-орієнтовані, такі як LinkedIn
– лідер за частотою згадувань експертами якісного опитування – використовуються для пошуку спеціалістів середньої та вищої ланок, співробітників із
досвідом. Соціальні мережі широкої направленості, наприклад, як Facebook,
частіше використовуються для пошуку співробітників без досвіду роботи.
Таблиця 3
ШЛЯХИ ПОШУКУ РОБОТИ
Дізнавалися у знайомих (родичів, друзів)
46%
Переглядали оголошення із пропозицією роботи (у газетах, Інтернеті тощо)
35%
Звертались до державної служби зайнятості
7%
Звертались до роботодавців, відвідували ярмарки вакансій
7%
Складали іспит або проходили конкурс, щоб одержати роботу в державному
секторі, ходили на співбесіду
5%
Розміщували оголошення в газетах або журналах або відповідали на оголошення із пропозицією роботи
5%
Звернулися до компанії, в якій раніше проходили практику (стажування)
5%
Звертались до центру зайнятості (кар’єри) Вашого ВУЗу
4%
Звертались до рекрутингового або кадрового агентства
3%
Інше
6%
Важко сказати
1%
22
23

13. ДІЯЛЬНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ
ЦЕНТРІВ КАР’ЄРИ
Випускники, які відповіли, що на час їхнього навчання в їхньому вузі діяв
центр зайнятості, у більшості (70%) вважають його роботу корисною для працевлаштування студентів, а на думку 21%, діяльність таких центрів не мала
особливого ефекту (Діаграма 14).
Діаграма 14
Працевлаштування випускників є важливою проблемою для українських вищих навчальних закладів. Задля підтримки студентів та випускників у становленні їх як молодих спеціалістів, у багатьох університетах були створені
особливі підрозділи (центри кар’єри), що допомагають студентам та випускникам у пошуках роботи, проводять ярмарки кар’єри, налагоджують зв’язки
із роботодавцями, надають інформацію про наявні вакансії, консультують з
питань ефективних стратегій пошуку роботи тощо.
Перший подібний центр в Україні виник у 1994 році при Національному університеті «Києво-Могилянська академія»; ним же у 1996 році був проведений
перший в Україні ярмарок кар’єри. На сьогоднішній день центри кар’єри існують при багатьох університетах. Наскільки затребуваними та ефективними є
їхні послуги?
За результатами опитування, близько чверті (26%) випускників знали, що на
час їхнього навчання у вузі функціонував центр зайнятості (кар’єри), 43% відповіли, що такого підрозділу у їхньому вузі не було, і 31% нічого не знали про
це (Діаграма 13).
Діаграма 13
6%
9%
23%
Дуже корисна
Скоріше корисна
15%
Скоріше марна
Зовсім марна
Важко сказати
47%
Які послуги надають центри кар’єри, і про які з послуг найбільше знають студенти та випускники?
За словами опитаних випускників, найпопулярнішою послугою центрів кар’єри
є допомога в пошуку роботи та надання інформації про вакансії – про таку послугу знали 61% випускників, у чиїх університетах діяли подібні підрозділи
зі сприяння працевлаштуванню (Діаграма 15). Третина (30%) випускників, у
9%
чиїх вузах функціонував центр кар’єри, вказали, (% цей тих, хто знає кон- існування
що до центр надавав про
6%
23%
сультації щодо ефективних стратегій працевлаштування (складання резю15%
ме, проходження співбесіди, самостійний пошук роботи). Окрім цього, 21%
47%
Допомога в 18% – допомагали в плануванні
центрів кар’єри займалися профорієнтацією, пошуку роботи, надання інформації…
кар’єри, 12% – проводили тренінги з розвитку навичок і вмінь, які актуальні
Надання консультацій, що допомагають…
на ринку праці.
Дуже корисна
Скоріше корисна
Скоріше марна
Зовсім марна
Скажіть, будь ласка, чи функціонував на момент навчання у
Вашому ВУЗі центр зайнятості (кар'єри)?
Важко сказати
Проведення профорієнтації
Діаграма 15
(% до тих, хто знає про існування центру кар'єри у ВНЗ)
Допомога в плануванні кар'єри
Так
26%
Не знаю
31%
Допомога в пошуку роботи, надання інформації…
61%
Тренінг з розвитку навичок і вмінь, які актуальні…
30%
Надання консультацій, що допомагають…
Проведення профорієнтації
21%
Допомога в плануванні кар'єри
Ні
43%
Тренінг з розвитку навичок і вмінь, які актуальні…
3%
16%
Нічого з переліченого
25
Нічого з переліченого
12%
Важко сказати
0%
3%
0%
24
Важко сказати
18%
20%
40%
60%
80%

14. Послугами університетських центрів кар’єри користувалися менше половини
(37%) тих, хто знав про існування такого центру у їхньому вузі, або ж 10%
усіх опитаних випускників (Діаграма 16). Як уже зазначалося, лише 4% випускників 2007-2012 років зверталися до університетських центрів зайнятості (кар’єри) із метою пошуку роботи. Тобто, хоча наразі послугами центрів
кар’єри охоплений невеликий відсоток випускників та студентів, проте вони є
доволі ефективним способом налагодження контактів між роботодавцями та
випускниками, і можна очікувати, що їхня кількість та затребуваність у якості
каналу пошуку роботи в майбутньому зростатиме.
Чи користувалися Ви особисто
послугами цього центру?
Діаграма 16
Так
Ні
Не було / Не знали про існування центру кар'єри
10%
16%
74%
СТАВЛЕННЯ РОБОТОДАВЦІВ ДО
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ СПЕЦІАЛІСТІВ,
ЯКІ НЕЩОДАВНО ЗАКІНЧИЛИ ВНЗ
За словами респондентів-роботодавців, випускники 2007-2012 років працюють в абсолютній більшості (71%) компаній. Як роботодавці ставляться до
прийому на роботу молодих фахівців, які нещодавно закінчили вуз і не мають
досвіду роботи?
Абсолютна більшість (79%) роботодавців стверджують, що вони позитивно
або скоріше позитивно ставляться до прийому на роботу випускників, які нещодавно закінчили вуз (Діаграма 17). Проте випускники так не вважають: на
думку половини (50%) випускників роботодавці ставляться до молодих претендентів скоріше негативно або негативно, і лише 42% вважають, що роботодавці схильні позитивно сприймати нещодавніх випускників вузів.
Діаграма 17
СТАВЛЕННЯ РОБОТОДАВЦІВ ДО ПРИЙОМУ НА РОБОТУ
ВИПУСКНИКІВ, ЯКІ НЕЩОДАВНО ЗАКІНЧИЛИ ВУЗ:
думка випускників і роботодавців
Роботодавці
Позитивно
10%
Скоріше позитивно
Якість роботи центрів працевлаштування при ВНЗ не завжди високо оцінювалася роботодавцями, які брали участь в експертному опитуванні. Багато з
таких центрів, на їхню думку, є формальними структурами, які не надто активно займаються задекларованою діяльністю. При цьому наявність у вузі
активного та дієвого центру працевлаштування в рази збільшує відкритість
та доступність навчального закладу, часто знімає проблему “першого контакту”. Співпраця із такими центрами додатково заохочує роботодавців до партнерства.
“У тих вузах, в яких добре працюють центри зайнятості внутрішні, до яких можна
додзвонитися, з якими можна поспілкуватися і так далі, контакт і співпраця загалом відбуваються досить швидко, оперативно і добре” (Роботодавець)
26
Випускники
37%
32%
9%
Скоріше негативно
3%
Негативно
42%
35%
15%
9%
8%
Важко сказати
0%
20%
40%
60%
У більшості (50%; Таблиця 4) компаній-роботодавців політика щодо прийому
на роботу випускників вузів без досвіду роботи полягає в оцінці потенціалу,
теоретичних знань і практичних навичок претендента: якщо випускник у процесі відбору демонструє необхідні характеристики, то його беруть на роботу.
У 38% компаній кандидатуру випускників розглядають, лише якщо немає гідних претендентів із досвідом роботи за спеціальністю. Майже чверть (23%)
компаній приймають випускників за рекомендацією.
27

15. Лише 16% готові приймати випускників без додаткових вимог, головне – наявність диплому. 14% мають програми стажування для студентів, у результаті
яких відбирають для себе кращих, 8% компаній приймають випускників за
розподілом, 6% компаній замовляють і оплачують навчання у вузі для декількох або групи студентів, а потім приймають кращих на роботу. Десята частина
(10%) роботодавців відмовляються приймати на роботу випускників без досвіду роботи за спеціальністю, і 2% – взагалі не беруть на роботу недавніх
випускників.
Таблиця 4
ПОЛІТИКА КОМПАНІЙ-РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО ПЕРШОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
ВИПУСКНИКІВ
Якщо випускник у процесі відбору демонструє необхідні характеристики (теоретичні знання і практичні навички, потенціал), то приймаємо його на роботу.
50%
Перевага надається фахівцям з досвідом роботи за спеціальністю. У випадку
відсутності таких розглядаються кандидатури випускників, які нещодавно
закінчили ВУЗ
38%
Приймаємо випускників ВУЗів за рекомендацією
23%
Приймаємо випускників ВУЗів без проблем, головне, щоб був диплом про закінчення ВУЗу
16%
Підприємство має програму стажувань для студентів ВУЗів, у результаті якої
на роботу приймаються кращі студенти.
14%
Не беремо на підприємство випускників ВУЗів без досвіду робота за спеціальністю
8%
Підприємство здійснює підготовку студентів (декількох студентів або групи)
на своє замовлення у вищих навчальних закладах, з яких потім відбирають
кращих випускників
6%
Інше
4%
Важко сказати
1%
Взагалі не приймаємо на роботу недавніх випускників
Експертам видається, що бажання приймати на роботу молодих фахівців суттєвою мірою залежить від ситуації на ринку — активний розвиток тої чи іншої
сфери провокує розбудову компаній і зацікавленість у новій робочій силі. Так,
експерти зазначали, що в столиці та у великих містах ринок має більші потреби у робочій силі, є більш “жвавим” і, відповідно, випускники мають більші
шанси на працевлаштування, ніж в регіонах.
10%
Приймаємо випускників ВУЗів по розподілу
Прийом на роботу молодих фахівців дозволяє роботодавцеві не лише вивчити спеціаліста “під себе”, тобто сформувати відповідно власних потреб та
культури, а й у перспективі заповнити потреби в персоналі на середньому
рівні організації. З іншого боку, як зазначали експерти, використання молодих
спеціалістів без досвіду обходитися роботодавцю дешевше, ніж праця більш
досвідченого фахівця.
2%
“Це ринок динамічний, попит на молодих фахівців залежить від того, що відбувається на ринку праці. Три роки назад був дуже активний ріст, і у нас студентів
розбирали, ще коли вони навіть не були випускниками, тому що економіка країни,
вона зростала. У період кризи, ненавиджу це слово, але тим не менше, попит
набагато зменшився і тепер вже все одно це залежить від потреби компанії. Є у
компанії потреби, вони до нас звертаються. Вони вирішили свої проблеми з набору, вони затихають на певний період, поки у них знову не з’являється щось таке”.
(Університетський центр кар’єри)
Більшість експертів якісного дослідження вважає, що представники бізнесу
зацікавлені у працевлаштуванні молодих спеціалістів навіть без досвіду роботи. Практика найму випускників має більше значення для “швидкозростаючих та високо конкурентних компаній і ринків”. Крім того, системно працюють з випускниками компанії, що мають довгострокову стратегію розвитку.
28
29

16. ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА
ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО ПРИЙОМУ
НА РОБОТУ НЕЩОДАВНІХ ВИПУСКНИКІВ
На що роботодавці насамперед звертають увагу, і які чинники враховують,
коли розглядають кандидатуру нещодавніх випускників при прийомі на роботу?
І роботодавці, і випускники сходяться на думці про те, що найважливішими
характеристиками, які враховуються при прийомі на роботу, є знання, навички та вміння випускника (це дуже впливає на рішення щодо прийому на роботу на думку 78% випускників та 73% роботодавців; Діаграма 18), а також
особистісні якості випускника (дуже важливим це назвали 69% роботодавців
і 68% випускників).
“У першу чергу, на старанність. У другу чергу, вони дивляться на оцінки і дивляться, звертають увагу на те, де студент проходив практику, чи була вона реальною
чи формальною. А також їх цікавить два найголовніших критерії: знання іноземних мов і чи вміють вони працювати в команді” (Університетський центр кар’єри)
Близько 40% роботодавців та 25% випускників (Діаграма 18) погодилися, що
на рішення щодо прийому на роботу фахівців без досвіду дуже впливає напрямок спеціалізації: наприклад, фахівців певних спеціальностей готові приймати навіть без досвіду, а для інших досвід роботи більш важливий, або ж
деяких фахівців не вистачає на ринку праці, тож компанії частіше погоджуються приймати навіть новачків без досвіду.
Діаграма 18
?
Окрім цього, учасники якісного дослідження зазначали, що при прийомі випускника роботодавці звертають увагу на наявність попереднього досвіду,
навіть якщо це не є безпосередньо досвід роботи: участь у тренінгах, відвідування курсів, міжнародні стажування. Роботодавець таким чином шукає
ознаки того, що випускник має бажання навчатися, мотивацію та реальну зацікавленість у власній спеціалізації та подальшому поглибленні знань у цій
сфері. Важливими для більшості роботодавців також є знання рідної та іноземних мов, грамотність претендента.
Напрямок
спеціалізації, за
Знання,
яким навчався Особисті якості навички, вміння
випускника
випускник
випускника
ВУЗ, що
закінчив
випускник
“Готувати до прийняття самостійних рішень і нести за них відповідальність, навчати здатності мислити незалежно. Мати внутрішній стрижень, власну гідність,
вміти зріло оцінювати самих себе і оточуючих”. (Рекрутингова агенція)
Почасти не впливає
Почасти впливає
Сильно впливає
Як стверджують експерти, особистісні якості, які роботодавці шукають в кандидатах частіше за все, включають самостійність, відповідальність, ініціативність, здатність до ефективної комунікації, роботи в команді, вмотивованість
працювати саме в цій компанії. Дуже важливо, аби кандидат умів швидко навчатися, швидко схоплювати і вбирати нову інформацію
Випускники
Важко сказати / не знаю
Роботодавці
68%
Роботодавці
69%
Випускники
0%
10%
20%
30%
40%
10%
50%
13%
17%
38%
29%
6%
23%
43%
22%
Роботодавці
10%
60%
70%
1%
5%
16%
38%
40%
Випускники
3%
24%
52%
1%
3% 1%
26%
25%
Роботодавці
2%
21%
73%
Випускники
2%
18%
78%
80%
90%
100%
За словами роботодавців (Діаграма 19), наявність досвіду роботи має менше
значення для фахівців бізнес-економічного напрямку (такої думки дотримується 14% опитаних роботодавців), напрямку інформаційних технологій
(12%) та фахівців інженерно-технічних спеціальностей (9%).
“Перше, що нас цікавить, це знання, досвід роботи. Навіть фріланс або якісь лабораторні. Зрозуміло, що у нас є позиції, на які ми дуже любимо дивитися випускників. Тому ми запитуємо, що вони взагалі робили, чи виконували якісь курсові,
наскільки це були складні курсові, про що саме вони писали, оцінюємо знання
цього продукту”. (Роботодавець)
30
Зовсім не впливає
31

17. Діаграма 19
Як вивважаєте, для випускників яких спеціальностей
наявність досвіду має менше значення приприйомі нароботу?
Бізнес/економічного напрямку
14%
Напрямку інформаційних технологій
12%
Інженерного/ технічного напрямку
9%
Архітектурного / будівельного напрямку
7%
Юридичного напрямку
7%
Інший
2%
Важко сказати
39%
Ставлення до випускників не залежить від
спеціальностi
22%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
Найменш важливим з-поміж перелічених критеріїв є вуз, який закінчив випускник: це дуже впливає на рішення щодо прийому на роботу за словами
29% роботодавців та 22% випускників (діаграма 18). Хоча, як можна зауважити, тією чи іншою мірою на це звертають увагу дві третини роботодавців,
тобто «марку вузу» не варто скидати з рахунків.
На думку експертів, навчальний заклад, який закінчив випускник, грає роль
переважно тоді, коли йдеться про вибір з кількох кандидатів із приблизно рівними іншими характеристиками. Так, роботодавці більш насторожено
ставляться до технічних спеціалістів із загалом гуманітарних ВНЗ, і навпаки.
При цьому експерти наголошували, що навіть якщо випускник походить із
престижного закладу, це не означає автоматичного прийняття на роботу чи
менш ретельної перевірки знань такого претендента.
Найбільшою довірою серед роботодавців – учасників кількісного опитування
користуються випускники Національного технічного університету України
«Київський політехнічний інститут» (КПІ) та Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Таблиця 5). За словами опитаних роботодавців,
випускників КПІ погоджуються приймати на роботу навіть без досвіду роботи 15% усіх українських компаній, випускників університету імені Шевченка
– 12% компаній. Окрім цього, роботодавці схильні високо оцінювати рівень
освіти, яку дають Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний університет «Києво-Могилянська академія»,
Національний університет «Львівська політехніка» – випускників цих вузів
навіть без досвіду охоче взяли би на роботу 5%-6% усіх українських компаній.
Близько 2%-3% опитаних роботодавців відповіли, що вони найчастіше погоджуються брати на роботу навіть без досвіду роботи випускників Київського
національного університету будівництва і архітектури, Національного авіаційного університету, Київського національного торгівельно-економічного
університету, Національного транспортного університету, Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Юридичної академії
імені Ярослава Мудрого. За словами 34% роботодавців, на їхнє рішення щодо
прийому на роботу не впливає те, який вуз закінчили випускників.
Таблиця 5
ВИПУСКНИКІВ ЯКИХ ВУЗІВ РОБОТОДАВЦІ НАЙЧАСТІШЕ ПОГОДЖУЮТЬСЯ
ПРАЦЕВЛАШТОВУВАТИ БЕЗ ДОСВІДУ РОБОТИ
32
15%
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
12%
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
6%
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
5%
Національний університет «Львівська політехніка»
5%
Київський національний університет будівництва і архітектури
3%
Національний авіаційний університет
3%
Київський національний торговельно-економічний університет
2%
Національний транспортний університет
2%
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
2%
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
2%
Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава
Мудрого»
“Навіть маючи іноземних клієнтів в основному, тобто, для них випускник якогось
конкретного університету завжди сприймався як знак якості, для них це суперважливо завжди було. Але при цьому вони все більше і більше розуміють нашу
реальність, наші обставини і завжди в першу чергу тепер оцінюють реальний
досвід, ніж те, що зазначено в графі «Університет» у резюме” (Рекрутингова
агенція)
Національний технічний університет України «Київський політехнічний
інститут»
2%
33

18. БАР’ЄРИ ДЛЯ ПРИЙОМУ
НА РОБОТУ
Уявлення випускників та роботодавців щодо основних причин, чому випускникам вузів без досвіду роботи складно знайти своє перше робоче місце,
суттєво відрізняються (Діаграма 20). Абсолютна більшість випускників (70%)
переконані, що роботодавці відмовляють випускникам через відсутність у
них досвіду роботи за спеціальністю. Натомість, роботодавці у більшості зауважують, що бар’єрами для прийому на роботу нещодавніх випускників найчастіше стають низький рівень практичної підготовки (59%), а також завищені вимоги до зарплати і неадекватні кар’єрні очікування з боку випускників
(40%) – лише після цього іде досвід роботи (37%). Також роботодавці часто
скаржаться на низький рівень теоретичної підготовки випускників вітчизняних вузів (це є бар’єром прийому на роботу молодих фахівців за словами 36%
опитаних роботодавців) та відсутність у випускника навичок, важливих для
роботи (32%). Трохи більше десятої частини роботодавців (11%-16%) вказали,
що перешкодою для працевлаштування нещодавніх випускників є організаційні труднощі в період адаптації молодого спеціаліста та необхідність додаткових часових та фінансових витрат на донавчання і адаптацію фахівця без
досвіду.
Діаграма 20
Як Ви вважаєте, що з переліченого
може стати бар'єром для прийому на роботу нещодавніх
випускників ВУЗів?
(думка випускників і роботодавців)
Роботодавці
Випускники
Низький рівень практичної підготовки
випускників
59%
35%
40%
Завищені вимоги з боку випускників
10%
Відсутність у випускника досвіду роботи за
спеціальністю
37%
70%
36%
Низький рівень теоретичної підготовки
випускників
12%
Відсутність у випускника навичок, важливих
для роботи
32%
31%
У період адаптації робота, яку виконує
молодий спеціаліст, може не відповідати…
16%
У період адаптації молодого фахівця
збільшується навантаження на інших…
14%
Необхідність додаткових витрат на навчання і
адаптацію фахівця без досвіду роботи
11%
25%
Інше
2%
1%
Нічого з перерахованого
1%
1%
0%
20%
40%
60%
80%
У свою чергу, експерти якісного дослідження головними бар’єром для найму
молодих спеціалістів без досвіду роботи вважають нестабільну економічну
ситуацію в країні, яка не дозволяє більшості компаній будувати довгострокові
стратегії та вкладати кошти в навчання молоді. У такій ситуації найм “готового” – досвідченого та сформованого спеціаліста – стає більш привабливим.
“Головний бар’єр – слабка економіка країни. Скорочення і закриття підприємств
у цілій низці галузей”. (Рекрутингова агенція)
34
35