У листопаді 2013 року український народ вийшов на Майдан з рішучим наміром відстояти своє бажання бути частиною Європи. Ця подія значуща та вагома для нашої держави. Вона вже закарбована на сторінках історії. Завдяки протестним акціям, які розгортались у центрі столиці, ми відчули в собі силу, що може змінити майбутнє нашої держави. У нас прокинулися почуття гідності, відваги, безстрашшя та самосвідомості.
Відділ краєзнавства запрошує переглянути віртуальну книжкову виставку-досьє «Був листопад. І знову листопад».
2. Україна, 2014-й: «Україна – це
територія гідності і свободи.
Такими нас зробила не одна, а дві
революції – наш Майдан 2004-го
року, який був Святом Свободи, і
Революція 2013-го року, Революція
Гідності. Це був дуже важкий
іспит для України, коли українці
продемонстрували свою
європейськість, гідність, своє
прагнення до свободи», – зазначив
п’ятий Президент України
Петро Порошенко. Євромайдан,
Єврореволюція, Революція
Гідності – усі ці терміни сьогодні
стали невід’ємною складовою в
історії побудови української
державності.
3. Майдан вимагав справедливості, повного
перезавантаження влади, і не просто
люстрації, а докорінної зміни суспільних
відносин, кардинальних змін у
правоохоронній і судовій системі.
Нарешті, Майдан вимагав
євроінтеграції, адже саме з вимоги цього
рішучого геополітичного вибору
розпочався народний рух. Революція
Гідності повернула людям віру в
цінності свободи, гідності та
самопожертви. Вона зрушила процеси
формування громадянського суспільства
та реформування держави. Революція
Гідності народила політичну націю
України, яка складається з
представників різних національностей
та різних верств населення.
4. Помаранчева революція – передвістя Євромайдану. Обидва Майдани
почалися на тому ж місці – Майдані Незалежності – й у той же час – 21
листопада. Люди вийшли на масові мітинги після того, як у листопаді
2004-го ЦВК оголосила попередні результати президентських виборів.
Прихильники опозиціонера Ющенка та більшість іноземних спостерігачів
одразу заявили про масові порушення та фальсифікації під час виборів.
Щодня десятки тисяч людей мітингували на головній площі столиці. На
Майдані Незалежності мітингувальники ставили намети, де й залишалися
ночувати. На час мітингів Майдан майорів помаранчевими стрічками,
прапорами, шарфами та банерами. На жаль, влада, встановлена в Україні
на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на
неї українським суспільством. Це була реакція громадян, які усвідомили, що
саме народ є джерелом влади. Головною рушійною силою і найактивнішим
учасником революції була молодь, передусім студентська, ідеологом –
інтелігенція, а соціальною базою – середній клас.
5. Революцію беззастережно підтримали українське селянство
і фермерство, значна частина міського населення. Символом
свободи, демократії й нескореності духу українського народу
став київський Майдан, який прикував до себе та України
увагу всього світу. Крім киян, щодня до столиці прибували
щораз нові десятки тисяч громадян з усієї України. Багато з
них брали відпустки за власний рахунок і навіть звільнялися
з роботи. Чи не вперше в історії незалежної України
політичні акції набули всенародного характеру та
безпрецедентної географічної репрезентативності: у
вуличних акціях листопада — грудня 2004 р. брало участь
близько 5 млн громадян.
6. Вперше слово «Євромайдан» з’явилося 21 листопада
2016 в соціальній мережі. Саме 21 листопада, одразу
після того, як було оприлюднено рішення щодо
призупинення процесу підготовки до підписання Угоди
про асоціацію України з ЄС, в соціальних мережах
почали поширюватися заклики до людей вийти на
акції протесту. Того ж вечора на Майдан
Незалежності прийшло близько двох тисяч осіб.
Серед них – журналісти, громадські активісти,
студенти... Саме тоді, у перший день протесту,
народилося гасло «Україна – це Європа!».
7. Основною рушійною силою на Майдані
була молодь і студентство.
Студентство, яке стало мотором
протестних акцій, змусило
змінюватися все суспільство. Саме
молодь розбудила країну, саме вона
стала каталізатором Майдану. І саме
на ній лежить найбільша
відповідальність за майбутнє країни.
Після трагічного побиття студентів,
що сталося в ніч з 30 листопада на 1
грудня, громадські активісти зрозуміли,
що без підтримки політичних партій
ефективно протистояти владі не
вдасться. Саме після силового розгону
студентів протестні акції набули
масового характеру і переросли з
проєвропейських на антиурядові,
антивладні. На мітинги почали
виходити сотні тисяч українців. І
кожного разу кількість людей на
майданах по всій країні зростала.
8. Серед Героїв Небесної Сотні – троє наших земляків.
Вінничанин Максим Шимко та жмеринчани Валерій
Брезденюк і Леонід Полянський. Усім посмертно було
присвоєно звання Герой України.
9.
10. Творам цієї книги властиве
правдиве зображення реального
життя простого українця і
українського суспільства
зокрема. Поезії, хоч і написані
іноземцем, дихають любов’ю до
України, вірою в справедливість
і в торжество правди й добра.
Цим вони і приваблюють
читача.
Скотт, В. Орр. Вставай, Україно! : вірші
Комрада 58 : пер. з англ. / Волтер Орр Скотт.
– Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2014. – 144 с.
11. Довідково-інформаційне видання
покликане увічнити пам’ять
земляків, життя яких обірвала
війна на сході країни. Короткий
виклад інформації складається з
біографічних відомостей 15
військовослужбовців, спогадів,
світлин.
Посібник упорядковано на основі
матеріалів, узятих з періодичних
видань, електронної книги
пам’яті полеглих за Україну та
інформації, наданої рідними
героїв.
Білі лебеді у небесах. Відлуння неоголошеної
війни : мартиролог / ГО «Суспільні ініціативи
Козятинщини», Козятин. центр. район. б-ка. –
Козятин : ЦРБ, 2017. – 44 с. : кольор. фот. –
Бібліогр.: с. 39–43.
12. Вознесіння духу : кн. пам’яті Героїв
АТО і Небесної Сотні Вінниччини. –
Вінниця : Рогальська І. О., 2015. –
140 с. : кольор. фот.
Книга побудована на
реальних фактах,
свідченнях очевидців.
Автор намагався
описати піднесення
духу, могутність
українського народу,
готовність
виборювати свободу
та європейські
цінності.
13. Веремій, А. Позиція гідності / Анжела
Веремій. – Вінниця : Балюк І. Б., 2015. –
120 с.
У кожного – свій шлях, що
безконечно випробовує, яка
ти людина.
Життя вимагає гідності в
усьому: у переживаннях і в
біді, у любові та ненависті, у
вдячності та розчаруванні, у
ставленні до людей і світу.
Книга Анжели Веремій –
своєрідна розповідь про те,
який наш сучасник, чим він
живе, яка його позиція на
терезах гідності.
14. Книга Анжели Веремій та
Миколи Дороша - своєрідне
дзеркало часу, зворушлива
розмова з читачем про сучасну
Україну у полум'ї, про позицію
людини в період буремних
життєвих випробувань.
До книги ввійшли поетичні та
прозові твори, сповнені
патріотизхму і щирої любові до
рідної землі, тематично
об’єднані усвідомленням нас
великою нацією вольнолюбивої
калинової держави.
Веремій, А. Обираючи свободу/ Анжела
Веремій, Микола Дорош. – Вінниця :
Балюк І. Б., 2014. – 80 с.
15. Корінь, К. Був в мене брат… /
Кіндрат Корінь. – Вінниця :
Нілан-ЛТД, 2015. – 64 с.
У збірках поезій вінницьких авторів основні мотиви творів
– громадянська та воєнна лірика, написана слідами
реальних подій; позиції поетів щодо проблем політичного
та громадського життя країни; любов до рідного краю;
утвердження добра і правди між людьми тощо.
Ковтуненко-Гавура, О. Душі моєї
сповідь / Оксана Ковтуненко-Гавура. –
Вінниця : Балюк І. Б., 2016. –104 с. :
кольор. фот., портр.
16. Веремій, А. Молилися три Марії / Анжела
Веремій. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля,
2016. – 96 с.
Нова книга Анжели Веремій –
своєрідний монолог, сповідь
сучасної жінки.
Авторка переконана: її народ,
Батьківщина подолають усе
зло і біду, бо за ними – правда і
сила молитви трьох Марій, які
споконвіку тримають світ
наш, людину і цю велику
прекрасну землю.
17. Вінницький край : літ.-мист.
журн. / Вінниц. облдержадмін.,
Вінниц. обл. Рада. – Вінниця : [б.
в.], 2004.
18. Книга пам'яті МВС. Національна гвардія України. Державна служба
України з надзвичайних ситуацій / Артем Шевченко [та ін.] ; упоряд.
О. В. Красовицький. – 2-ге вид., випр. і допов. – Харків : Фоліо,
2017. – 367 с. : кольор. фот.
19. Це книга-спогад про учасників антитерористичної
операції на Сході України, які полягли за свободу та
незалежність своєї держави.
А саме про загиблих під час виконання службових
обов’язків воїнів строкової та контрактної служби
добровольчих батальйонів НГУ, працівників ДСНСУ та
ДПСУ, а також про небойові втрати.
Кожному герою присвячено окрему статтю, де подано
відомості з біографії. Крім того, наведено деякі світлини,
спогади про того, хто пішов у вічність.
З книги можна дізнатися про історію становлення
добровольчих батальйонів, сепаратизм у південно-
східних регіонах нашої держави, ознайомитися з
переліком добровольчих підрозділів патрульної служби
особливого призначення ГУНП та НГУ МВС.
20. Час минає, а пам’ять залишається…
Віртуальний перегляд
підготувала
провідний бібліограф
відділу краєзнавства
І. А. Шейкіна
І в часи Помаранчевої революції, й дев’ять літ по тому
народ обрав справжню свободу – навіть те, що другий
здвиг був позначений і кров’ю, й жертвами, не зупинило
українців у їхньому європейському виборі. Тому це ще й
день пам’яті про Героїв Небесної Сотні й тих
відчайдушних звитяжців, котрі нині гинуть,
виборюючи незалежність та територіальну цілісність
нашої держави на фронтах ООС (АТО). Це й
нагадування кожному з нас про потребу внутрішньої
свободи й гідності як запоруки істинного визволення.