Цього року виповнюється 100 років масового штучного голоду 1921-1923 рр., 75 років голоду 1946-1947 рр. та 89 р. Голодомору 1932-1933 рр. Понад тридцять років науковці в Україні досліджують страшні події тих часів. Протягом 89 років українці намагаються усвідомити й подолати наслідки колективної та історичної травми. Голодомор 1932-1933 рр. – трагедія такого масштабу, що осягнути її надзвичайно важко. Вивчати цей період нашої історії можна читаючи праці істориків, спогади тих, хто пережив ті страшні роки, вивчаючи збірки документів, переглядаючи кіно- та фотохроніку тощо. Події 1932-1933 років обговорюються на численних конференціях і заходах; висвітлюються у мистецькому просторі. Тему Голодомору відображено у наукових та науково-популярних виданнях, художніх і публіцистичних творах, мемуарах і спогадах. До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні в ОННБ підготовлено книжкову виставку «Жнива скорботи», на якій представлено видання, що висвітлюють різні аспекти дослідження Голодомору в історичному, соціальному, правовому, літературному вимірах. Книжкова виставка триватиме до 10 грудня 2021 року. Запрошуємо відвідати бібліотеку, оглянути виставку та ознайомитися з виданнями, посилити позицію власного розуміння трагічних подій 30-х років ХХ ст., осмислити найбільш масштабну трагедію національної історії новітньої доби.

1. Одеська національна наукова бібліотека
До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні
Одеса, 2021
«Жнива скорботи»
електронна виставка

2. Події 1932-1933 рр. обговорюються на численних
конференціях і заходах; висвітлюються у мистецькому
просторі. Тему Голодомору відображено у наукових та
науково-популярних виданнях, художніх і публіцистичних
творах, мемуарах і спогадах.
Про деякі видання, що надійшли до фондів бібліотеки
протягом 2020-2021 рр., хочемо розповісти більш
детально.
Передусім, слід звернути увагу на серію видань
Національного музею Голодомору-геноциду, що вивчає
історію Голодомору 1932–1933 рр.: його передумови,
причини, практичне здійснення, політико-правові аспекти
його організації, соціальні та демографічні наслідки
вчиненого злочину, а також з історію штучних масових
голодів 1921–1923 та 1946–1947 рр.

3. Унікальним науковим виданням є
підготовлений до 30-річчя незалежності
України – збірник «Геноцид українців 1932-
1933 за матеріалами досудових
розслідувань» (Київ, 2021), що містить
документи міжнародного права, закони
України, укази і розпорядження Президентів
України, а також матеріали досудових
розслідувань, що розкривають тяжкий злочин
геноциду, вчинений комуністичним
тоталітарним режимом проти української нації,
та висновки державних і наукових установ
щодо механізму, обставин та наслідків
вчинення Голодомору-геноциду. Надано
правову оцінку протиправним діям
організаторів та виконавців злочину.
Це фундаментальне видання підготували працівники Служби Безпеки
України, Національної академії правових наук України, Національного
юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експерти-криміналісти.
Основою джерельної бази видання є матеріали архівної кримінальної справи
№ 475, що складається з 331 тому та зберігається в архіві Київського
апеляційного суду.

4. Результатом роботи Інституту досліджень
Голодомору є також збірник документів і
матеріалів «„Чорні дошки” України.
Чернігівська область» (Київ, 2021), що містить
систематизований комплекс архівних документів,
матеріалів періодичної преси, перелік об’єктів та
суб’єктів, занесених до «чорного списку» та
опублікованих джерел, що дозволяють глибше
дослідити процес запровадження і використання
режиму «чорної дошки» як одного з інструментів
репресивного механізму Голодомору-геноциду,
вчиненого комуністичним тоталітарним режимом
проти українського народу в межах тогочасної
Чернігівської області.
Вперше оприлюднено блок кольорових картосхем – їх 28, що дозволяє
осягнути масштаб злочину тоталітарного комуністичного режиму.
Дослідження показало, як “чорні дошки” запроваджувалися на Чернігівщині,
зокрема розглянуто хронологію запровадження “чорних дощок”: 1931-му – на
початку 1932-го це був елемент морального тиску на українських селян, а вже
з листопада 1932-го – це був карально-репресивний захід та інструмент
вчинення геноциду.
Наступне таке дослідження стосуватиметься Харківської області, і робота над
ним уже розпочалася.

5. Одним із перших навчальних посібників для
вчителів є «Голодомор 1932-1933 років –
геноцид української нації» (Київ, 2021). У
ньому висвітлено передумови, обставини та
наслідки Голодомору 1932-1933 рр. та масових
штучних голодів 1921-1923, 1946-1947 рр. у
широкому історичному контексті як
української, так і всесвітньої історії. Підручних
ґрунтується на значному масиві наукових
досліджень українських і зарубіжних
науковців, архівних документів, на спогадах
тих, хто вижив. Матеріал охоплює широкий
історичний спектр: від початку національно-
визвольної боротьби в 1917 р. до голоду 1946-
1947 рр.
Розкриваються також теми, присвячені формам опору українців, аналізу
моделей поведінки організаторів, виконавців і співучасників злочину. У
посібнику охарактеризовано реакцію світової спільноти на Голодомор 1932-
1933 рр., подано правову оцінку трагедії. Завдання, запропоновані у
посібнику, спонукають до дискусії, розмірковування, навчають аналізувати,
порівнювати і робити висновки.
Посібник пройшов апробацію у гімназіях і коледжах Хмельницької області та
отримав схвальні відгуки від учителів-методистів історії України та
громадської освіти.
Презентація видання відбулася в ОННБ.

6. Для вивчення теми Голодомору у школі стане
у пригоді навчальний фільм «Територія
Голодомору: пам'ять невмируща».
Кінострічку відзняв Канадський музей Прав
Людини (Вінніпег) спільно з Національним
музеєм «Меморіал жертв Голодомору» (Київ) у
2016 р.
У фільмі досліджено вплив масової
інформації на подолання
замовчування фактів порушень
прав людини та піднято важливі
питання: якими є роль і обов’язки
ЗМІ у формуванні громадської
думки щодо порушень прав
людини? Що ми можемо зробити
як особистості, як спільноти, як
нації для гарантування того, що
геноциди, такі як Голодомор,
ніколи не повторяться?

7. Голодомор-геноцид проаналізовано у філософських,
історико-психологічних, соціологічних вимірах і
категоріях. Чому науковці вважають цей період
екзистенційною кризою? Як деформувався
внутрішній світ людини? Як формувалася воля та
виховні ідеали дітей, які бачили жертовність і
безсилість батьків і цинізм представників влади?
Яких духовних трансформацій зазнали ті, хто
вижив? Як відбувалися їхні пошуки моральних
цінностей та орієнтирів після Голодомору? Як
змінився їх світогляд?
У наукових розвідках не тільки проаналізовано умови, в яких людям
доводилося робити екстраординарний вибір, а й визначено історичний
вплив етнопсихологічних екзистенційних уявлень української спільноти
20 – 30-х років ХХ ст. на сьогодення.
У доповідях науковців, учасників Міжнародної науково-
практичної конференції «Проблеми екзистенційного вибору під
час Голодомору-геноциду» (Київ, 2020), що відбулась у листопаді
2019 р. акцентовано увагу на проблемі незворотного особистого
вибору в екстремальних умовах життя під час Голодомору.

8. Під час цього наукового форуму відбувся
міждисциплінарний обмін результатами
досліджень з тематики Голодомору-геноциду
науковців у галузі історії, права, статистики,
криміналістики, педагогіки, антропології,
історичної демографії, соціальної психології
тощо.
У збірці представлено доповіді понад 40 науковців, серед яких є як молоді
дослідники, так і провідні фахівці: Д. Білий, Л. Засєкіна, А. Козицький, С.
Маркова, В. Марочко, О. Мовчан, Н. Петрова, Н. Романець, В. Сергійчук,
О. Стасюк, А. Філінюк, І. Шугальова та ін. Співпраця науковців сприятиме
появі нових фундаментальних досліджень українських і зарубіжних
учених, оновленню понятійно-категоріального апарату тощо.
Збірка матеріалів IV Міжнародної науково-практичної
конференції «Міждисциплінарні підходи у дослідженні
Голодомору-геноциду» (Житомир, 2021) включає доповіді
дослідників Голодомору на конференції, проведеній 19 листопада
2020 р. Інститутом дослідження Голодомору Національного музею
Голодомору-геноциду.

9. - причини організації Голодомору, що
уможливило геноцид українців у ХХ ст.;
- методи винищування українців
совєтським режимом;
- чому Голодомор-геноцид українців
вважається однією з найбільших трагедій
минулого століття;
- навіщо дії стосовно українців як нації
потрібно кваліфікувати як злочин і хто
сьогодні перешкоджає такому розумінню;
- чому важливо не забувати у ХХІ ст. про
Голодомор саме як про геноцид
українців.
У монографії Олесі Стасюк «Нариси про голодомор» (Київ, 2019)
показано геноцидну природу Голодомору. Для цього обрано
послідовний виклад пов’язаних між собою нарисів, що
розкривають такі ключові питання:

10. Монографія Світлани Маркової та Інни
Шугальової «Коли той світанок настане?
Проєкти „Світлого майбутнього” і
„щасливого дитинства” від комуністичних
творців Голодомору» (Хмельницький, 2021),
написана на основі великої джерельної бази,
містить комплексну соціально-демографічну та
суспільно-політичну характеристику еволюції
українського соціуму в першій третині ХХ ст.
Особливу увагу приділено формуванню
українського парагромадянського селянського
суспільства, тобто виникненню елементів
громадянського суспільства, - у період з кінця
ХІХ ст. до його зламу в роки Голодомору 1932–
1933 рр.
Проаналізовано створення комуністичним режимом «нової людини»,
соціально-культурні наслідки руйнування традиційних для України
світоглядних та моральних моделей поведінки. Простежено етапи
формування совєцьких міфів «світлого майбутнього», «щасливого дитинства»,
процеси індоктринації свідомості молоді та дітей, ідейно-ціннісний конфлікт
«батьки–діти». Відтворено катастрофічну ситуацію, яка склалася в дитячих
будинках та інтернатах УСРР міжвоєнного періоду.

11. У передмові до хроніко-документального видання
Василя Марочка і Ольги Мовчан «Голодомор 1932-
1933 років в Україні: хроніка» (Київ, 2021) проф.
В. Верстюк, дослідник історії України XX ст.,
написав:
«Хроніки – специфічний жанр історичної
літератури, який не містить гіпотез,
позбавлений глибокої аналітики, проте має
потужний ресурс: глибинну сув’язь фактичного
матеріалу, його миттєве перетікання від
владних кабінетів до приреченого на вимирання
хутора…».
У книжці відтворено факти, події, явища в селах Української СРР
1932-1933 pp. у період Голодомору, спричиненого суцільною
колективізацією, надмірними хлібозаготівлями, репресіями.
Використано опубліковані збірники документів і матеріалів, архівні
фонди України та Росії, листування і таємні шифрограми Сталіна,
листи селян до партійно-радянської номенклатури, доповідні
записки іноземних дипломатів.

12. Нова праця Володимира Сергійчука
«Українські державники: Володимир-
Юрій Данилів» (Вишгород, 2021)
розповідає про життя та діяльність
відомого правника і громадсько-
політичного діяча української еміграції
Володимира-Юрія Даниліва, уродженця
Львівщини, який був ініціатором
створення Міжнародної комісії юристів,
що в 1988 р. визнала Голодомор 1932-
1933 рр. злочином проти українського
народу.
«Ця людина усвідомлювала, що піднімається проти величезної
тоталітарної системи, що панувала на її рідній землі, лише з
одним – українською правдою. Але глибока віра в справедливість
законних вимог українства була найголовнішою опорою для
нього в цій нелегкій боротьбі…» - пише Володимир Сергійчук,
доктор історичних наук, завідувач кафедри історії світового
українства Київського національного університету ім.
Т.Шевченка.

13. Залишаються важливими і регіональні
дослідження голодоморів.
Монографія Валентини Стрілько-Тютюн
«Три кола пекла (Голодомори 1921-
1923, 1932-1933, 1946-1947 на
Бориспільщині)» (Київ, 2019) – перше
історичне дослідження про штучний голод
на Бориспільщині у 1921–1922 рр.,
Голодомор 1932–1933 рр. та голод 1946–
1947 рр. Автор опубліковала значний
масив архівних документів, спогади
людей, які пережили голодомор,чимало
фотоматеріалів.
«Хочеться, щоб той, хто візьме в руки це історичне дослідження,
добре вчитувався в кожний рядок , не оминув жодного спогаду
свідків тих страшних часів. Цю жахливу правду обов'язково треба
знати і передавати її наступним поколінням…» - пише автор,
президент Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого,
кандидат педагогічних наук.

14. Жінки про Голодомор-геноцид:
жертви, очевидці, призвідниці:
матеріали Другого симпозіуму з
нагоди 85-х роковин Голодомору-
геноциду (Київ, 2018) містить промови,
що були виголошені на симпозіумі у
Каліфорнійському університеті (м.
Фресно, США).
Виступи на симпозіумі мали на меті
донести до американських громадян
висновки наукових досліджень про роль
жіночого фактора у період Голодомору в
Україні.

15. Значний внесок у розкриття і дослідження Голодомору робить
Одеська національна наукова бібліотека: це, передусім,
дослідна робота над складанням фундаментального
бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932 -
1933рр», три випуски якого (2001, 2008, 2014- усього 18434
назви) дістали виску оцінку фахівців, ставши науковою базою
для подальших досліджень, триває робота над четвертим
випуском.