Видатні математики

1. Видатні математикиВидатні математики

2. Видатні математикиВидатні математики
На основі практики єгиптяниНа основі практики єгиптяни
сформували правила обчислення площсформували правила обчислення площ
найпростіших плоских фігур, об'ємівнайпростіших плоских фігур, об'ємів
куба, прямокутного паралелепіпеда,куба, прямокутного паралелепіпеда,
піраміди з квадратною основою,піраміди з квадратною основою,
зокрема зрізаної. Єгипетськізокрема зрізаної. Єгипетські
землевпорядники, користуючись довгийземлевпорядники, користуючись довгий
час мірною вірьовкою, встановили, щочас мірною вірьовкою, встановили, що
трикутник із сторонами З, 4 і 5 міртрикутник із сторонами З, 4 і 5 мір
завжди прямокутний.завжди прямокутний.

3. Видатні математикиВидатні математики
Стародавні вавілоняни і єгиптяни не змоглиСтародавні вавілоняни і єгиптяни не змогли
теоретично узагальнити практично набутітеоретично узагальнити практично набуті
знання про число, про математичнізнання про число, про математичні
залежності між геометричними поняттями -залежності між геометричними поняттями -
плоскими і просторовими фігурами та їхплоскими і просторовими фігурами та їх
елементами, про деякі властивості чиселелементами, про деякі властивості чисел
натурального ряду тощо. Це зробилинатурального ряду тощо. Це зробили
грецькі вчені.грецькі вчені.

4. Видатні математикиВидатні математики
Теоретичні досягнення грецьких ученихТеоретичні досягнення грецьких учених
тим знаменніші, що грецька систематим знаменніші, що грецька система
письмової нумерації хоч і булаписьмової нумерації хоч і була
простішою, ніж у Вавілоні й Єгипті, алепростішою, ніж у Вавілоні й Єгипті, але
алфавітною. Числа 1,..., 9 позначалисяалфавітною. Числа 1,..., 9 позначалися
першими буквами грецького алфавіту,першими буквами грецького алфавіту,
числа 10, 20, ..., 90 — наступнимичисла 10, 20, ..., 90 — наступними
дев'ятьма буквами, числа 100, 200, ...,дев'ятьма буквами, числа 100, 200, ...,
900 —дальшими буквами.900 —дальшими буквами.

5. Видатні математикиВидатні математики
Усі Інші числа в межах 10—999,Усі Інші числа в межах 10—999,
зображали комбінаційнимзображали комбінаційним
переставлянням букв, позначенихпереставлянням букв, позначених
зверху чи знизу рисками й крапками.зверху чи знизу рисками й крапками.
Зрозуміло, що при такому способіЗрозуміло, що при такому способі
письмової нумерації дуже важко булописьмової нумерації дуже важко було
запам'ятовувати зображені числа, а щезапам'ятовувати зображені числа, а ще
важче — виконувати навіть найпростішіважче — виконувати навіть найпростіші
дії над ними.дії над ними.

6. Видатні математикиВидатні математики
Завдяки визначним досягненнямЗавдяки визначним досягненням
давньогрецьких математиків і булодавньогрецьких математиків і було
створено науково-теоретичний грунт, настворено науково-теоретичний грунт, на
якому наступні покоління вченихякому наступні покоління вчених
розвивали математику.розвивали математику.
Найдавнішими з грецьких учених бувНайдавнішими з грецьких учених був
Фалес Мілетський, Піфагор, Евклід,Фалес Мілетський, Піфагор, Евклід,
Архімед, Рене Декарт та ін.Архімед, Рене Декарт та ін.

7. Фалес МілетськиФалес Мілетськи
(близько 624-548 рр. до н. е.)(близько 624-548 рр. до н. е.)
Фале́с Міле́тськийФале́с Міле́тський --
давньогрецький філософдавньогрецький філософ
досократського періоду,досократського періоду,
математик, астроном,математик, астроном,
засновник іонійської школизасновник іонійської школи
натурфілософії, купець інатурфілософії, купець і
політичний діячполітичний діяч

8. Фалес МілетськийФалес Мілетський
Фалеса вважають першим грецькимФалеса вважають першим грецьким
астрономом. Він передбачивастрономом. Він передбачив
сонячне затемнення (28 травня 585сонячне затемнення (28 травня 585
до н. е.). Йому належить заслуга удо н. е.). Йому належить заслуга у
визначенні часу сонцестояння івизначенні часу сонцестояння і
рівнодення, у встановленнірівнодення, у встановленні
тривалості року в 365 днів, відкриттятривалості року в 365 днів, відкриття
факту руху Сонця відносно зірок. Уфакту руху Сонця відносно зірок. У
наш час іменем Фалеса названонаш час іменем Фалеса названо
кратер на видимій стороні Місяця.кратер на видимій стороні Місяця.

9. Фалес МілетськийФалес Мілетський
Історики вважають, що ФалесуІсторики вважають, що Фалесу
належить доведення теореми проналежить доведення теореми про
рівність вертикальних кутів, теорем прорівність вертикальних кутів, теорем про
рівність кутів при основі рівнобедреногорівність кутів при основі рівнобедреного
трикутника, про рівність двохтрикутника, про рівність двох
трикутників за стороною і двоматрикутників за стороною і двома
прилеглими кутами. Він довів теоремуприлеглими кутами. Він довів теорему
про те, що вписаний у коло трикутник,про те, що вписаний у коло трикутник,
одна із сторін якого є діаметром,одна із сторін якого є діаметром,
прямокутний.прямокутний.

10. Піфагор(близько 548-500 р.до н.е.)Піфагор(близько 548-500 р.до н.е.)
Піфагор - давньогрецькийПіфагор - давньогрецький
філософ, релігійний тафілософ, релігійний та
політичний діяч, засновникполітичний діяч, засновник
піфагореїзму. Введенняпіфагореїзму. Введення
терміну «філософ»терміну «філософ»
приписують Піфагору, якийприписують Піфагору, який
назвав себе не мудрецем, аназвав себе не мудрецем, а
«тим, хто любить мудрість».«тим, хто любить мудрість».

11. ПіфагорПіфагор
Піфагор був першим, хто назвавПіфагор був першим, хто назвав
Всесвіт «Космосом» через туВсесвіт «Космосом» через ту
впорядкованість, яка йомувпорядкованість, яка йому
притаманна. За його вченнямпритаманна. За його вченням
основоположні принципиосновоположні принципи
світобудови можна висловитисвітобудови можна висловити
мовою математики. Початком,мовою математики. Початком,
що об'єднує всі речі, виступаютьщо об'єднує всі речі, виступають
числові співвідношення, якічислові співвідношення, які
виражають гармонію й порядоквиражають гармонію й порядок
природи: «Всі речі суть числа».природи: «Всі речі суть числа».
Бюст Піфагора у
Ватиканському
музеї

12. Евклід(бл. 365 - бл. 300 р. до н. е.)Евклід(бл. 365 - бл. 300 р. до н. е.)
Евклі́д -Евклі́д - старогрецькийстарогрецький
математик і визнанийматематик і визнаний
основоположникосновоположник
математики. Авторматематики. Автор
найдавніших трактатів знайдавніших трактатів з
математики, що дійшлиматематики, що дійшли
до сьогодення. В нихдо сьогодення. В них
підсумовано досягненняпідсумовано досягнення
давньогрецькоїдавньогрецької
математики.математики.

13. ЕвклідЕвклід
Основна праця Евкліда «Начала»Основна праця Евкліда «Начала»
(латинізована назва «Елементи») включає(латинізована назва «Елементи») включає
в себе 15 книжок, у яких міститьсяв себе 15 книжок, у яких міститься
систематизований виклад геометрії, асистематизований виклад геометрії, а
також деяких питань теорії чисел.також деяких питань теорії чисел.
«Начала» відіграли винятково важливу«Начала» відіграли винятково важливу
роль у подальшому розвитку математичноїроль у подальшому розвитку математичної
науки. Історичне значення цієї працінауки. Історичне значення цієї праці
полягає в тому, що в ній уперше здійсненополягає в тому, що в ній уперше здійснено
спробу логічної побудови геометрії наспробу логічної побудови геометрії на
основі аксіоматики.основі аксіоматики.

14. Архімед(287—212 р. до н. е.)Архімед(287—212 р. до н. е.)
Архімед - давньогрецькийАрхімед - давньогрецький
математик, фізик та інженер,математик, фізик та інженер,
один з найвидатніших вчениходин з найвидатніших вчених
античності. Обчисливантичності. Обчислив
наближене значення числа π,наближене значення числа π,
сформулював основнісформулював основні
положення гідростатики,положення гідростатики,
створив низку машин істворив низку машин і
споруд.споруд.

15. АрхімедАрхімед
Через давність років історіяЧерез давність років історія
життя Архімеда тісножиття Архімеда тісно
переплелася з легендамипереплелася з легендами
про нього. Вони почалипро нього. Вони почали
виникати ще за життявиникати ще за життя
науковця, приводом для нихнауковця, приводом для них
служили його вражаючіслужили його вражаючі
винаходи, які здійснюваливинаходи, які здійснювали
приголомшливу дію наприголомшливу дію на
сучасників.сучасників.

16. АрхімедАрхімед
Відома оповідь про те,Відома оповідь про те,
як Архімед зумівяк Архімед зумів
визначити, чи зробленавизначити, чи зроблена
корона сіракузькогокорона сіракузького
тирана Гієрона II зтирана Гієрона II з
чистого золота або жчистого золота або ж
ювелір підмішав значнуювелір підмішав значну
кількість срібла.кількість срібла.

17. АрхімедАрхімед
Згідно з легендою, АрхімедЗгідно з легендою, Архімед
вискочив голий на вулицю звискочив голий на вулицю з
криком «Еврика!», щокриком «Еврика!», що
означало буквальноозначало буквально
«Знайшов!». Так науковець«Знайшов!». Так науковець
відкрив основний законвідкрив основний закон
гідростатики, нині відомий якгідростатики, нині відомий як
закон Архімеда.закон Архімеда.

18. АрхімедАрхімед
Архімед спорудив систему блоківАрхімед спорудив систему блоків
(фактично поліспаст), за допомогою якого(фактично поліспаст), за допомогою якого
він зміг виконати цю роботу одним рухомвін зміг виконати цю роботу одним рухом
руки. За легендою, Архімед заявив прируки. За легендою, Архімед заявив при
цьому: «Будь в моєму розпорядженні іншацьому: «Будь в моєму розпорядженні інша
Земля, на яку можна було б встати, яЗемля, на яку можна було б встати, я
зсунув з місця нашу». В іншому варіанті,зсунув з місця нашу». В іншому варіанті,
дещо більш поширеному, його реплікадещо більш поширеному, його репліка
передається так: Дайте мені точку опори, іпередається так: Дайте мені точку опори, і
я поверну Землю!я поверну Землю!

19. АрхімедАрхімед
Праці Архімеда зПраці Архімеда з
гідромеханіки і статики єгідромеханіки і статики є
зразком застосуваньзразком застосувань
математики до задач зматематики до задач з
природознавства й техніки.природознавства й техніки.
Особливо важливий йогоОсобливо важливий його
твір «Про плаваючі тіла», втвір «Про плаваючі тіла», в
якому викладеноякому викладено
знаменитий законзнаменитий закон
гідростатики.гідростатики.
Архімедів гвинт

20. Рене Декарт(1596-1650 рр. )Рене Декарт(1596-1650 рр. )
Рене́ Дека́рт -Рене́ Дека́рт -
французький філософ,французький філософ,
фізик, фізіолог,фізик, фізіолог,
математик,математик,
основоположникосновоположник
аналітичної геометрії.аналітичної геометрії.

21. Рене ДекартРене Декарт
У математиці ДекартУ математиці Декарт
запровадив Декартовузапровадив Декартову
систему координат, давсистему координат, дав
поняття змінної величини іпоняття змінної величини і
функції, ввів багатофункції, ввів багато
алгебраїчних позначень. Уалгебраїчних позначень. У
фізиці він сформулював законфізиці він сформулював закон
збереження кількості руху,збереження кількості руху,
запровадив поняття імпульсузапровадив поняття імпульсу
сили.сили.

22. Рене ДекартРене Декарт
Декарт — автор методуДекарт — автор методу
радикального сумніву врадикального сумніву в
філософії, механіцизму уфілософії, механіцизму у
фізиці, передтечафізиці, передтеча
рефлексології. Декартрефлексології. Декарт
прославив своє ім'япрославив своє ім'я
великою кількістю трактатіввеликою кількістю трактатів
з математики та філософії.з математики та філософії.
Основні з них: «Геометрія»Основні з них: «Геометрія»
(1637), «Міркування про(1637), «Міркування про
метод…» (1637), «Началаметод…» (1637), «Начала
філософії» (1644)філософії» (1644)
Рене Декарт з шведською
королевою Христиною