урок 3

1. Урок 3
Тема: Уявлення про Землю у давнину. Уявлення про Землю єгиптян,
вавилонян, індійців, греків, римлян, слов’ян. Зображення Землі на картах
Ератосфена, Птолемея.
Мета: розпочати формування в учнів уявлень про історію розвитку
географічних знань; виховувати повагу до праці вчених­географів; розвивати
інтерес до вивчення географії та вміння працювати з картами.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: атласи, підручники, робочі зошити, портрети
Ератосфена, Птолемея.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Учитель вирішує поточні запитання, які виникли у школярів при
підготовці домашнього завдання.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
 Пригадайте з уроків історії, як жили первісні люди – збирачі та
мисливці?
 Якою люди в давнину уявляли форму Землі?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Робота з атласом.
Відкрийте с. 1 атласу для 6 класу, порівняйте карту світу, створену
Ератосфеном, із сучасною та дайте відповіді на запитання.
1) Чи всі об’єкти, які зображені на сучасній карті півкуль, є на карті
світу Ератосфена?
2) Яких об’єктів на карті Ератосфена немає?
3) Які географічні об’єкти на карті Ератосфена позначені найточніше?
4) Як ви вважаєте, чому саме ці об’єкти?
5) Чому на карті Ератосфена немає Америки, Австралії, Антарктиди,
Тихого океану?
Відповідаючи на останнє запитання, учні мають зробити висновок, що
Ератосфен не знав про існування названих об’єктів. Учитель схвалює
відповідь учнів і наголошує, що вся історія людства є історією пізнання
навколишнього середовища. Минуло багато століть, доки люди змогли
дослідити поверхню нашої планети. Не один мандрівник заплатив своїм
здоров’ямчинавіть життям за здобутігеографічні знання. І наш обов’язок —
пам’ятати про подвиги першовідкривачів.
IV. Вивчення нового матеріалу
Уявлення про форму Землі. Форму нашої планети різні народи світу
уявляли по-різному. Жителям рівнин Земля видавалася пласкою, а горцям – у

2. 2
вигляді гір. У стародавній Індії, наприклад, уявляли її пласким диском, що
лежав на спинах слонів. В Азії, де височать гори Гімалаї, віссю світу вважали
гору Меру, навколо якої розташовувалися сім океанів. У давній Японії Землі
приписували кубічну форму. Єгиптяни бачили нашу планету як яйцеподібну
сферу. У Стародавній Греції одні уявляли Землю диском, що нагадує щит
воїна, інші – у вигляді колони, на одному кінці якої жили люди. Цей цілісний
масив суходолу омивався Океаном-Рікою.
На іншому кінці планети народи Америки – ацтеки – уявляли Землю у
вигляді 5 квадратів, що розташовані у шаховому порядку. У центрі – земна
твердь з богами, оточена водою. Нижче – поділ світу на чотири сектори,
кожен з яких має свої ознаки, свої барви, своїх рослин і тварин. Інші народи
Америки – інки – бачили Землю як порожній куб.
Отже, найбільш поширеною була думка, що Земля пласка. Це витікало
із знань людей давнини про світ. Знання тоді зводилися до знайомства з
найближчим оточенням. У кожному окремому місці земна поверхня
здавалася пласкою. Тому й сума окремих пласких поверхонь також мала б
бути пласкою. Звідси враження про пласку Землю. Звісно, що такі уявлення
були далекими від сучасних.
Знанняпро природу були потрібні ще первісним людям (40 – 30 тис.
років тому). Вони пізнавали довкілля, щоб збирати плоди, ловити рибу,
полювати на диких тварин, рятуватися від стихійних сил природи. Первісні
збирачі та мисливці намагалися розширити обжиті місця за рахунок більш
віддалених земель.
Краєвиди люди здавна зображували у вигляді насічок на стінах печер,
корі дерев, кістках тварин. Так передавалася наступним поколінням
інформація про мисливські угіддя та пастки, про шлях до нових місць. Такі
стародавні замальовки знайдені в багатьох частинах світу – в Європі, Азії,
Африці. Прадавні українці також залишили після себе географічні відомості.
Під час археологічних розкопок у Черкаській області було знайдено бивень
мамонта із малюнками, що зроблені нашими пращурами ще 13 тис. років
тому. Якщо придивитись, то на ньому можна побачити зображення пагорбів,
лісу, річки.
Робота з атласом.
Розгляньте рисунки в атласі [9, с. 1], які ілюструють уявлення
стародавніх народів про Землю.
Із метою розвитку спостережливості та вміння працювати з картами й
ілюстраціями вчитель ставить запитання:
1) Чи однаковою уявляли Землю жителі Вавилонії та Індії в давнину?

3. 3
2) Як ви вважаєте, чому уявлення про Землю стародавніх вавилонян та
індусів мали відмінності?
3) Що спільного в уявленнях про Землю стародавніх вавилонян та
індусів?
Підсумовуючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що географічні
знання жителів Стародавньої Індії і Вавилонії були дуже поверховими,
неповними і стосувалися лише відносно невеликих частин Землі. Значно
більші географічні знання здобули жителі Стародавньої Греції — невеликої
країни, розташованої на берегах Середземного моря (учитель показує її на
настінній карті). Жителі її були досвідченимиморяками, торгівцями, воїнами
і здійснювали далекі мандрівки. Греки нерідко селилися в інших країнах, де
запозичували географічні знання інших народів.
Саме від стародавніх греків до нас надійшли найдавніші відомості про
територію України. Опис її півдня — його тоді називали Скіфія — уперше
склав грек Геродот. Матеріал для свого описувін частково здобув самостійно
під час однієї з мандрівок, частково — використавши відомості народу
персів, які під керівництвом царя Дарія І близько 513 р. до н. е. здійснили
сюди похід. (Доцільно зачитати кілька коротких уривків із книги В. Владка
«Нащадки скіфів».)
Скіфія була відома також Ератосфену та Птолемею — грекам, які жили
в Єгипті. Перший із них жив приблизно через 200 років після Геродота,
другий — через 500. Ератосфен багато зробив для розвитку географії. Він
першим правильно визначив розміри Землі, спробував створити карту світу,
увів поняття «паралель» і «меридіан». Проте першу карту із сучасною
градусною сіткою створив значно пізніше Птолемей.
— З’ясуйте найбільшу різницю градусної сітки карт Ератосфена і
Птолемея. (Учні мають зрозуміти поняття «сучасна градусна сітка».)
Карта Птолемея була найдосконалішою картою світу близько 1500
років. Така її «живучість» пояснюється тим, що країни на берегах
Середземного моря, де географічні знання були у стародавні часи
найповнішими, у ІІІ ст. почали занепадати. Пізніше частина з них була навіть
підкорена малоцивілізованими народами.
Найдавніші плаванняі відкриття. Імена перших мандрівників історія
нам не зберегла. Та й не могла це зробити:ними були всі люди. Розширюючи
межі пізнаних земель, вонинатрапили на водні перепони – морськіпростори,
якими оточенийсуходіл. Не дивно, що люди намагалися віднайти засоби для
їх подолання. Знахідки стародавніх човнів свідчать, що корабель винайшли
понад 6 000 років тому! Найдавніші значні плавання й географічні відкриття
здійснили стародавні єгиптяни. Вони жили в Африці на берегах

4. 4
Середземного і Червоного морів. Відомо, що вже 3 000 років тому єгиптяни
плавали вдовж берегів Червоного моря на південь. У ті часи ще ніхто не знав,
що Африку (тоді її називали Лівія) з усіх боків омивають моря.
Це відкриття зробили фінікійці – народ, що жив на східному узбережжі
Середземного моря. Фінікійці були відважними моряками. У VІ ст. до н. е.
вони за три роки обігнули Африку, довівши, що вона зусібіч оточена водою.
Про їх плавання доніс інформацію давньогрецький історик Геродот.
Плавання фінікійців довкола Африки вважається найзначнішим
плаванням Стародавньої доби. Хоча імена перших мандрівників невідомі,
проте своюсправу вонизробили – здолали відстані, що роз’єднувалинароди.
Люди потроху почали пізнавати один одного. Пролягли торгові шляхи,
якими пішли найсміливіші. Із їхніх розповідейпро невідомі землі, про людей,
які там проживали, почала складатися географічна картина Землі.
Робота в групі
Розгляньте карти світу давньогрецьких учених, зіставте із сучасною
картою півкуль:
 група 1 – карта Ератосфена;
 група 2 – карта Птолімея.
Які частини світу, океани та моря були відомі грекам? З’ясуйте яких
материків взагалі немає на карті.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Запитання і завдання
1. У які способи люди в давнину передавали географічні відомості?
2. Якою люди в давні часи уявляли форму Землі?
3. Яке визначне відкриття зробили фінікійці?
4. Коли і хто створив перші географічні карти?
VІ. Підсумок уроку
Учитель аналізує записи груп із знятиминими погоднимипоказниками,
висловлює свої зауваження, відзначає кращі роботи.
VІI. Домашнє завдання
Опрацювати § 3, стр. 17 – 20 підручника.
Підготувати 6 запитань, які б починалися словами: «Хто…», «Що…»,
«Чому…», «Коли…», «Скільки…», «Як…».