2. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – спосіб
отримання томографічних медичних зображень для
дослідження внутрішніх органів і тканин з
використанням явища ядерного магнітного резонансу.
Явище магнітного резонансу
відкрите у 1946р Ф.Блохом та Е.Парселлем.
Роком винайдення МРТ вважають 1973 рік, коли
професор хімії Пол Лотербур опублікував у журналі Nature статтю
«Формування зображень
за допомогою індукованої локальної взаємодії: приклади
застосування ядерного магнітного резонансу».
3. Фізичні основи МРТ
Більшість тканин містять Н2О
Кожна молекула Н2О містить протон Н+
Кожен протон є диполем – має на
протилежних полюсах “+” і “-”
Кожен протон обертається навколо осі –
має обертальний момент (спін) →
створюється власне магнітне поле
Всі протони обертаються в просторі
хаотично
4. Високочастотне магнітне поле від котушки
▼
Магнітне поле протона стає направленим в бік дії або в
протилежний бік зовнішньому полю (впорядковуються)
▼
Протони поглинають енергію зовнішнього поля
▼
Змінюють орієнтацію з паралельної на антипаралельну
▼
Сумарна намагніченість змінює напрямок
▼
Відхилення на певний кут
▼
Припинення дії імпульсу
▼
РЕЛАКСАЦІЯ
▼
Відновлення напрямку протонів
▼
Виділення енергії
▼
Перетворення в електричний імпульс
▼
Реєстрація за допомогою комп’ютера
5.
6. Режими МРТ
Т1: Чим менший час релаксації – тим
більш інтенсивним буде
зображення тканини.
Т2: Чим більший час релаксації –
тим більш інтенсивним буде
зображення тканини.
Чим більше в тканині протонів –
тим довше проходить
релаксація.
Тканина з великим вмістом води –
темна на Т1 і світла на Т2
Патологічні процеси, при яких збільшується вміст
води в тканинах – гіперінтенсивні на Т2 і
гіпоінтенсивні на Т1.
7.
8. FLAIR (Fluid attenuation inversion recovery)
Режим з подавленням впливу води на інтенсивність
зображення.
Запис зображення в певний момент, коли процес
відновлення води є найнижчим і дає “нульове” –
максимально гіпоінтенсивне – зображення.
Краще візуалізуються супратенторіальні вогнища!
Патологічні процеси, при яких збільшується вміст
води в тканинах – гіперінтенсивні
9.
10. STIR (Short tau inversion recovery)
Режим подавлення жирової тканини
Патологічні процеси, при яких збільшується
вміст води в тканинах – гіперінтенсивні.
DIR (Double inversion recovery)
Подвійне подавлення – вода+біла речовина.
Добре візуалізує субкортикальні вогнища.
11. SWI (susceptibility weighted
imaging)
Отримують зображення, зважені
по неоднорідності магнітного
поля.
Зображення підвищеної
контрастності, чутливе до
венозної крові, крововиливів і
накопичень заліза.
Дозволяє візуалізувати дрібні
крововиливи (до 5 мм),
продуктів крові і кальцію.
12. DWI (diffusion weighted imaging)
Дозволяє оцінити швидкість руху молекул
води – дифузію.
Чим більша швидкість дифузії – тим менш
інтенсивним буде сигнал.
Створюють ADC-карти ( Apparent Diffusion
Coefficient)
Раннє виявлення ішемічного інсульту
Диференціація між раннім і пізнім інсультом
Диференціація між абсцесом і пухлинами з
некрозом
Виявлення кортикальних уражень
Стадіювання гліом і менінгіом
Оцінка демієлінізації
17. Контрастування
Скорочують Т1 час → підвищують
інтенсивність сигналу
Контрастні речовини:
Гадоліній
Манган
Платинове залізо
Оксид заліза
Парамагнетики –
посилюють магнітне поле
Метаболічно активні, з великою
кількістю води тканини
накопичують контраст
18. Абсолютні протипоказання:
―встановлений кардіостимулятор
―феромагнітні або електронні
імплантати середнього вуха
―великі металеві імплантати,
феромагнітні осколки
―феромагнітні апарати Ілізарова.
Відносні протипоказання:
―інсулінові помпи
―нервові стимулятори
―неферомагнітні імплантати внутрішнього вуха
―протези клапанів серця
―кровоспинні кліпси (крім судин мозку)
―декомпенсована серцева недостатність
―перший триместр вагітності
―клаустрофобія
―неадекватність пацієнта
―важкий / вкрай важкий стан пацієнта
―наявність татуювань, виконаних за допомогою
барвників з вмістом металевих з'єднань (можуть
виникати опіки)
―зубні протези і брекет-системи, так як можливі
артефакти неоднорідності поля.
27. Використана література:
• Клиническая нейроанатомия и нейрофизиология по Фицджеральду. Перевод
седьмого издания. Эстомих Мтуи, Грегори Грюнер, Питер Докери. Под ред.
академика РАМН д.мед.н. проф. Ю.А. Щербука, д.мед.н, проф. А.Ю. Щербука.
Перевод с английского: А.В. Асоскова, Д.А. Воробьев, П.П. Виноградов – Москва,
2018
• Головной мозг. Лучевая диагностика. Анна Г. Осборн, Карен Л. Зальцман, Мирал Д.
Завери. Перевод с англ. Д.И. Волобуев – Москва, 2018