2.  Рентгенівськіпромені були відкриті в 1895
році в Німеччині Вільгельмом Рентгеном,
на честь якого і названо. Це промені, на
зразок світлових, мають проникаючу
здатність. Вони відрізняються від світлових
променів довжиною хвиль і енергією.

3. (1845-1923)
Німецький фізик. У 1895 р.
відкрив короткохвильове
електромагнітне
випромінювання –
рентгенівські промені.
Перша Нобелівська премія
з фізики була присуджена
Рентгену.
Він сприяв швидкому
практичному застосуванню
свого відкриття в медицині.
Конструкція створеної ним
трубки лежить в основі
сучасних приладів.

4. Пулюй Іван Павлович
(1845 - 1918)
15 лютого 1896 р. виступив з
публічною доповіддю «Про
невидимі промені та
фотографування невидимого». У
цій доповіді Пулюй ґрунтовно
пояснив присутнім та на
численних вдалих прикладах
продемонстрував суть і
особливості X-променів (так
називав їх і Рентген), описав
характерні властивості цих
променів та їх відмінність від
катодних. Пулюй ознайомив
слухачів зі своїми фотознімками,
зробленими за допомогою X-
променів, які він одержав,
використовуючи вакуумну лампу,
сконструйовану ним ще 1880
року...

5. Рентгенівська трубка випускає
рентгенівські промені. З трубки
викачують повітря до однієї сто
мільйонної початкового об'єму. У
скляній трубці знаходяться два
електроди. Один називається «катод»,
він заряджений негативно. У ньому
розташована вольфрамова котушка
проводу, яка при нагріванні
електричним струмом випускає
електрони. Інший електрод – це
«мішень», або «анод».

7. Рентгенівське проміння має велику
проникну здатність відносно багатьох
речовин, непрозорих для видимого світла. Воно
порівняно вільно проникає крізь речовини, які
складаються з атомів з малою атомною масою
але помітно поглинається матеріалами, які
складаються з атомів важких елементів. Якщо
рентгенівські промені проходять крізь об'єкт з
нерівномірним розподілом густини, то на
вміщеному за об'єктивом екрані або
фотопластинці виникає тіньове зображення
об'єкта, на якому розподіл освітленості
відповідає розподілу густини речовини в об'єкті.
М'язова тканина дає слабку тінь, а кістка —
більш сильну.

8.  Рентгенівський знімок – це
зображення тіні.
Рентгенівські промені
проходять крізь
досліджувану ділянку тіла і
переносять на плівку тіні
досліджуваного предмета.
На обидві сторони плівки
наноситься світлочутлива
емульсія. Після зйомки її
проявляють як звичайну
фотоплівку. Кістки та інші
предмети, що не
пропускають промені,
виглядають на плівці
темніше.

9. Завдяки своїм властивостям рентгенівські
промені широко застосовуються в медицині
для виявлення змін в організмі і в техніці для
виявлення дефектів у деталях машин.
Рентгенівські промені використовуються
також у лікуванні злоякісних пухлин, оскільки
хворі клітини і тканини організму мають
підвищену чутливість до їх дії. Тому
відповідною дозою рентгенівського проміння
можна стримувати ріст і навіть руйнувати
хворі тканини організму, не пошкоджуючи
сусідніх здорових тканин.

11.  Рентгенівське
випромінювання
використовують у хімії для
аналізу сполук й у фізиці на
дослідження структури
кристалів. Пучок
рентгенівського
випромінювання, проходячи
через хімічну сполуку,
викликає характерне
вторинне випромінювання,
спектроскопічний аналіз
якого дозволяє хіміку
встановити склад сполуки.
При падінні рентгенівських
променів, пучок
розсіюється, що дозволить
встановити внутрішню
структуру кристала.

12. Дифракціонний метод застосовується для визначення
міжатомних відстаней, виявлення напруг і дефектів і
для визначення орієнтації монокристалів. По
дифракціонній картині можна ідентифікувати
невідомі матеріали, і навіть знайти присутність у
зразку домішок і побачити їх.
Значення рентгенівського дифракційного методу дає
змогу побачити розташування атомів у різних
хімічних з'єднаннях, про характер перетинів поміж
ними про дефекти структури. Головним
інструментом отримання шенґенської інформації є
дифракціонний рентгенівський метод. Рентгенівська
дифракціонна кристалографія вкрай важлива для
визначення структур складних великих молекул, як-
от молекули (ДНК) – генетичного матеріалу живих
організмів.

14. Рентгенівські промені існують
не лише в лікарнях. Вони є
також частиною природи.
Зірки (як-от Сонце)
випромінюють рентгенівські
промені так само, як і
видиме світло. Але вони не
сягають Землі завдяки нашій
атмосфері. Науковці
фотографують віддалені
зірки та галактики у
видимому світлі і так само Венера
роблять знімки Всесвіту в
рентгенівському. Посилаючи
рентгенівські супутники
високо над атмосферою
Землі, науковці зібрали
промені на плівках. Ці Юпітер
рентгенівські фотографії
виявили предмети в тих
місцях, де космос виглядає
темним та порожнім.