3. Рентгенівське випромінювання виникає від
різкого гальмування руху
швидких електронів у речовині, при
енергетичних переходах внутрішніх
електронів атома.
5. Після попереднього повідомлення про відкриття нового виду
променів, яке Рентген зробив 28 грудня 1895 року, І.Пулюй
13 лютого і 5 березня 1896 року опублікував дві статті про
виникнення та фотографічну дію Х-променів, і лише 9
березня 1896 року та у травні 1897 року з’являються статті
Рентгена.
6. Крім того І.Пулюю належить першість у відкритті
іонізаційної здатності Х-променів, у дослідженні їх
просторового розподілу та поясненні механізму
виникнення.
7. Рентгенівські (Х промені) виникають у трубках Пулюя –
скляних балонах, з яких викачено повітря до тиску 10-6–
10-7 мм рт.ср. і в які впаяні катод і анод .
10. При рентгеноскопії тіньове зображення внутрішніх органів
спостерігають безпосередньо на флуоресцентному
екрані. Рентгеноскопію проводять головним чином при
рентгенодіагностиці захворювань внутрішніх органів,
розташованих в черевній і грудній порожнинах.
11. При рентгенографії за тілом пацієнта розташовують касету
з фотоплівкою. Зображення при цьому отримують більш
чітким, що дає змогу дослідити більш дрібні деталі
зображення.
13. - для контролю якості та дефектоскопії (виявлення
неоднорідності речовин, тріщин);
14. - у рентгенівській астрономії. Телескопи на основі
рентгена зі спеціальними лінзами надають змогу
вивчати зорі в новому діапазоні хвиль.;
15. - для рентгенівських лазерів (особливий вид
застосування променів, відкритих 100 років назад). Їх
можна виористовувати в якості зброї та в
протиракетній обороні. Саме тому багато дослідів у
цій області засекречені;
16. - у цілях встановлення справжньості або для виявлення
прихованих шарів фарби.
