2. Мета заняття:
• Познайомити вихованців з поняттям “експедиція”,
способом її проведення.
• З напрямками дослідження у експедиціях
• Завданнями кожного напрямку експедиції та
спеціальним обладнанням
• Попередньою підготовкою до кожного напрямку
краєзнавчої експедиції.
Набуті компетентності:
- Уміння розрізняти напрямки та завдання
краєзнавчих експедицій
- Визначити напрямок, що буде цікавим для кожного
вихованця.
- Розробити маршрут та завдання краєзнавчої
експедиції.
3. Краєзнавча експедиція – що це?
• Експедиція – форма туристсько-краєзнавчої роботи, пов’язана з
виїздом в іншу місцевість, польовими умовами і виконанням
дослідницьких завдань природничої, культурної, історичної,
етнографічної тематики.
• Це найцікавіша форма краєзнавчої роботи, що дуже
подобається школярам та студентам, оскільки поєднує
елементи спортивного походу і дослідницької роботи.
• Дослідження, в залежності від характеру, можуть
проводитися у поході – під час днівок і в ходові дні. А також
під час перебування у стаціонарному таборі.
• Окремі елементи дослідницької роботи можна виконувати і
під час екскурсій.
• Вимагає попередньої підготовки – як спортивної та набуття
туристичних навичок; так і наукової вибір тематики
експедиції та постановка завдань.
4. За напрямками досліджень
експедиції поділяються:
• Метеорологічні
• Гідрологічні
• Ботанічні,
• Флоризм
• Зоологічні
• Фенологічні
• Геологічні
• Гляцеологічні
• Грунтознавство
• Топонімічні
• Історичні
• Етнографічні
• Фольклор
• Археологічні
• Економіко-географічні та ін.
5. Метеорологічні дослідження
• Це спостереження за погодою у певному регіоні у певний
заданий період
• - за хмарністю,
• - температурою,
• - вітром
• - кількістю опадів
• - сніговим покривом
• - тиском
• - сонячним випромінюванням
• - окремими атмосферними явищами
• - перевірка погоди за народними прикметами
• Проводиться за наявності спеціального обладнання
(термометр, гігрометр, барометр-анероїд, психрометр Асмана,
ручний анемометр, флюгер) та візуально.
• Спостереження проводяться в точно встановлений час: в 1, 7, 13 і
19 год. за місцевим часом в період з жовтня по березень і в 2, 8,
14 і 20 год в інші півроку.
• Ретельно ведеться щоденник спостережень .
6. Гідрологічні дослідження
Збір відомостей про малі чи малодосліджені річки краю, озера для
складання їх характеристик.
Дослідження включає опис річки та навколишньої місцевості від витоку
до устя:
• - ширина, глибина і швидкість течії;
• - наявність ставків;
• - характер берегів і дна;
• - витрати та живлення річки
• - кількість приток
• - населені пункти на брегах річки, антропологічний вплив
• - наявність промислових підприємств .
• - флора і фауна річки;
• - взяти воду для аналізу.
- взимку, замір товщинильодового покриву і доступ кисню.
При обстеженні озер варто провести виміри берегової лінії, зробити
заміри глибини, температури, живлення озера. Зібрати дані від місцевих
жителів про режим озера (замерзанння та таяння), флору та фауну.
Серед приладів для гідрологісних досліджень, туристи повинні мати
метрову стрічку чи розмічений шнур до 50 м, компас , палицю чи мотузку
з вантажем для виміру глибини, поплавок (шматок пінопласту чи
пляшка) для виміру швидкості, секундомір.
7. Ботанічні дослідження
Дослідження рослин у поході проявляється у описі різних їх типів,
виявленні ареалів поширення корисних рослин чи
Червонокнижних.
Перед пошуком рослин та прокладнням маршруту походу варто
попрацювати з довідниками, щоб знати вигляд рослини, її
використання, час і способи збору, сушки і зберігання.
• В поході варто спілкуватися з місцевими жителями для визначення
конкретного місця проростання та використання рослини.
• Під час еспедиції часто збирають гербарій. Важливо розрізняти
рідкісні види і мати дозвіл чи завдання природоохоронних установ
для збору їх зразків.
Зразки для гербарія слід брати неушкоджені, з кореневою системою.
До кожного зразка додавати опис. При описі рослини фіксують
географічне розташування ділянки, рельєф, вологість, грунт,
поясність рослини, фазу розвитку, стан і розвиток.
• При вивченні вертикальних поясів рослнності (в горах) збирають
невеликі гілки з листям, квітами чи плодами. , зраки кори з дерев і
кущів..
• Обладнання: ніж чи лопату для викопування зразків, гербарний
папір («зошит» з газет ) для просушування зразків., картонні папки
для розміщення зразків, вата, гербарний прес-рамказ металевою
сіткою. Час від часу зразки варто провітрювати;
8. Флоризм
Флоризм - це поєднання спостережень за рослинами,
природою і мистецтвом.
Завдання туристів-флористів збір на маршруті квітів, листочків,
суцвіть , шишок, гілок, коріння, які потім будуть використані у
створенні скульптур, панно, картин, мистецьких композицій.
Або з метою здійснення замальовок чи етюдів рослин чи пейзажів.
Такі експедиції практикують школи мистецтв. Важливо уміти бачити
красиве у галуззі та можливостійого використання у творчості.
В поході можна здійснювати збір і засушування квітів, зберігаючи їх
форму та колір , щоб потім використати у створенні картин.
Важливо! Не чіпати рослини зазнесені до «Червоної книги України»!
Бережливо ставитися до рослин і брати їх дуже мало.
9. В умовах туристичного походу зоологічні спостереження ведуться за
птахами, комахами, дрібними ссавцями.
• Вилов тварин, дозволяється лише при виконнанні завдання і дозволу
природоохоронних організацій.
• Зазвичай, збирають колекцію комах. На певну тематику., наприклад:
«Комахи-шкідники краю»
Для вилову комах слід мати сачок та баночку- «морилку» з хлороформом.
Також коробочки і вату для транспортування. Пінцет та лупу для того, щоб
розглядати на привалах.
Поруч з комахою ставлять етикетку де вказано дату, місце вилову, погоду та
поведінку комахи.
Якщо темою є спостереження за птахами, то слід мати бінокль. Темою можна
обрати різноманіття птаства у лісах чи водоймах краю, чисельність колонії,
харчування. Доповнити спостереження фотополюванням пташок та їх гнізд. І
як варіант-цікавинка - збирання пір’їнок.
• Взимку завданням може бути відстежування слідів на снігу. Сліди
вимірюють, визначають приналежність, замальовуюють чи фотографуюють.
Для кращих фото сліди варто присипати кольровим порошком чи попелом.
Зоологічні дослідження
10. Археологічні дослідження
• Археологічні дослідження у експедиції - це
лише розвідки. Оскільки, проводити
археологічні розкопки можуть лише фахівці за
спеціальним дозволом Міністерства культури.
• Розвідувати можна місця давніх поселень,
поховань, битв попередньо вивчивши наукову
літературу і проконсультувавшись з фахівцями.
Варто відвідати археологічний музей.
• На місцях можна збирати зразки (наприклад,
знаряддя праці, черепки) і передати їх до
шкільного музею чи створити експозицію.
• Найкраще археологічні розвідки проводити на
весняних чи осінніх канікулах , коли не має
рослинності на полях.
• Влітку, розвідки можуть проходити на берегах
великих річок, коли рівень води спадає.
• Маршрут експедиції має прокладатися до обраної
тематики, наприклад трипільські поселення,
скіфські кургани, городища, місця битв козаків чи
періоду Другої світової війни.
• Місця розвідок, обстежену площу слід відмітити
на карті маршруту.
11. Фенологічні дослідження
• Фенологія - наука, що вивчає сезонний
розвиток природи.
• Фенологічні спостереження не вимагають
спеціальнрго спорядження, лише бути уважним і
ретельно вести щоденник де фіксувати початок
явища. Наприклад початок і тривалість цвітіння
певних дерев, кущів чи квітів, початок листопаду
певних дерев; приліт птахів, кумкання жаб,
народження потомства і т.п.
• Найбільш цінні дослідження, що постійно
проводяться в одних і тих же місцях чи
малодосліджених районах.
• Терміни і райони експедиції можна приурочувати
до початку і тривалості певного явища чи фаз
розвитку природи.
• При дослідженні беруть за основу таблицю
настання основних явищ у тому чи іншому
регіоні та порівнюють з цьогорічними
12. Геологічні дослідження
• Завдання геологічних експедицій
вивчення геологічних порід, корисних
копалин, скаммянілостей, роботою води,
вітру і льоду., здійснення геологічної зйомки.
• Маршрут експедиції прокладається в місцях
виходу гірських порід. Спостереження
ведуться біля скель, у каньйонах, камяних
виступів, висипи з нір тварин , біля
вивернутих з корінням дерев та ін.
• Турист и можуть збирати зразки гірських
порід, мінералів, робити фото та замальвки
залягання пластів та жил порід. .
• Позначити на карті досліджені місця та
зробити опис: площу, довжину і висоту,
перелік знайдених зразків.
•
Обладнання: геологічний молоток, зубило,
мірна стрічка, гірський компас, кейси для
зразків, лупа, 10%-й розчин соляної кислоти.
13. Гляцеологічні дослідження
Завданнями експедиції є
обстеження льодовиків, їх
зйомка, опис поверхні, кінця
язика льодовика, морени,
льодовикової долини. При
можливості – визначення
характеру коливання
льодовика.
Грунтознавство
Вивчення грунтів Проводять за
допомогою закладання
грунтових розрізів, опису
профілю грунту, взяття
зразків, складання грунтових
карт.
14. Фольклорні дослідження
• Завданнями фольклорної
експедиції є записування творів
усної народної творчості – пісень,
казок, байок, легенд, обрядів,
традицій, рецептів.
• З цією метою використовують
звукозаписуюче чи
відеообладнання
• Ведеться щоденник експедиції, де
вказується текст, населений пункт і
ім’я виконавця, як давно відомий
твір чи обряд, як він змінився.
• Завданням експедиції може бути
лише окрема тематика – весільні
пісні і обряди, веснянки, жнива і
т.п.
• Зібрані матеріали можна
сформувати у збірку, опублікувати її
чи відтворити у звуко- чи
відеоформаті.
15. Топонімічні дослідження.
• Топонімічні дослідження – це вивчення назв
річок, озер, вершин, лісів, населених пунктів і
інших об’єктів на маршруті.
• Дані дослідження дають цікавий матеріал для
оцінки ландшафту, корисних копалин, зайнятості
населення, промисловості, тваринах і історичного
минулого краю.
• Вивчення топонімики, можна вважати частиною
етнографічних досліджень.
• У кожному населеному пункті безліч
топонімічних назв вулиць, видолинків, малих
потічків, лісів та ін.
• Назви можна наносити на карту, дізнаватися їх
походження та легенди пов’язані з цими місцями.
16. Етнографічні дослідження
• Завданнями етнографічної
експедиції є вивчення
культури, побуту, одягу,
трудових навичок, забудови
населення в обраному районі
експедиції. Досліджується
матеріальна та нематеріальна
культура минулого.
• Завданням може бути збір
давнього одягу, прикрас,
посуду, знарядь праці для
шкільного музею.
• До кожного з предметів
додається опис: місце, особа,
вік та призначення.
17. Історичні дослідження
• Історичне краєзнавство досліджує як історію того чи
іншого краю або окремого населеного пункту, так і історію
вулиць, будинків, підприємств, господарств, культурних та
освітніх установ, пам'яток історії та культури, воно також
досліджує життя й діяльність видатних політичних,
державних, військових, наукових діячів, народних героїв,
відомих письменників та митців, життєвий і творчий шлях
яких тим чи ін. чином пов'язаний з даним краєм. Такі
дослідження здійснюються на основі найрізноманітніших
речових, писемних і мовних джерел, що належать до
конкретних етапів історії краю.
• Вибір тематики для експедиції дуже широкий, усе залежить
від інтересів та віку учасників походу, регіону.
• Дослідження проводяться на основі вивчення історичних
джерел, оцінки сучасного стану об’єкту, свідчень очевидців.
• Обладнання: диктофон, фотоапарат, карта. Ведеться
щоденник. Якщо передбачається “метод інтерв’ю”,
попередньо складається опитувальник.
18. Економіко-географічні дослідження
• Дослідження господарських чи
промислових комплексів (ферм, заводів,
фабрик, кар’єрів, шахт, залізниць), їх
історичним, територіальним розвитком,
зв’язками, перспективами та впливом на
розвиток регіону загалом. А також
впливом на навколишнє середовище.
• Досліджувати можна як сучасні
промислові і господарські о’бєкти так і
закинуті і забуті, але які свого часу
відіграли важливу роль у розвитку
регіону. Як наприклад фосфоритні шахти
в Новоушицькому районі Хмельницької
оласті.
19. • Краєзнавча експедиція є підсумком і результатом
занять вихованців протягом певного часу, за який
вони пройшли достатню фізичну, туристичну і
наукову підготовку.
• Вибір маршруту має відповідати віку і інтересам
групи.
• Важливо, щоб учасники походу відчули себе
дослідниками та усвідомили значущість своєї
роботи.
• За підсумками походу спільно має бути написаний
звіт . І можливо поданий на конкурс.
• Конкурси:
Всеукраїнські конкурси краєзнавчих експедицій
“Мій рідний край”
“Моя Батьківщина – Україна”
“Мала річка моєї Батьківщини”
