Відділ освіти Красногвардійськогорайону
Загальноосвітня середня школа №62
Всеукраїнська експедиція
«Моя Батьківщина – Україна».
Заповідними стежками
рідного краю
Роботу виконали:
Учитель біології сш №62 Красногвардійського району
м. Дніпропетровська Поліщук Наталія Ігорівна,
учень 8– А класу сш № 62 Поліщук Денис
2.
Мета акції: Привернутиувагу громадськості до проблем
охорони Заповідного фонду Дніпропетровщини; виховати у
підростаючому поколінні любов і повагу до рідного краю;
залучити молодь до активної діяльності з вивчення пам'яток та
об'єктів заповідного фонду і захисту зникаючих видів флори і
фауни.
Завдання : Розповсюдження інформації про сучасне
поширення та чисельність зникаючих видів рослинного і
тваринного світу ,що перебувають у несприятливому
становищі через надмірне та нераціональне використання
певних біотопів.
Заходи:
1.Робота з науковою літературою з метою вивчення заповідного
фонду Дніпропетровщини.
2. Вивчення видового складу рослинних ресурсів Присамар'я
Дніпровського.
2.Спостереження за видами рослин в природних умовах та
визначення чисельного складу їхніх угруповань.
4. Конкурс творчих робіт - оповідань, віршів, малюнків, плакатів,
газет, презентацій, кросвордів, казок.
5. Захист найкращих робіт і презентацій.
3.
Заповідними стежками рідногокраю
Останнім часом внаслідок негативних тенденцій сповільнилися темпи
заповідання запланованих територій. Природно – заповідний фонд в
Дніпропетровській області потерпає від брутального втручання, і це при
тому, що площа охоронюваних природних територій складає всього 1,1% від
території області, в той час, коли показник заповідності ( відношення
території природного заповідного фонду до території України ) складає 5
% . При цьому в країнах ЄС він становить у середньому близько 10%.
Взагалі, внаслідок нещадної розпашки земель, вирубки лісів, швидкого
засмічення природних територій, коли неторканих шматочків природи
майже не лишилось, оцінювати рівень збереженості флористичного і
фауністичного різноманіття Дніпропетровщини можна тільки відносно до
обмежених і непридатних для сільгоспвикористання земель, локалізованих на
крутих схилах коренних берегів річок, по балках й іноді по терасах в долинах з
4.
солонцюватими і солонимигрунтами (галофільна флора), з болотами та
луками на зволожених та перезволожених територіях. До таких
відносяться заплавні дібровні тераси та пісковіта піскові тераси з боровими
комплексами , як, наприклад, у соснових лісах на Присамар'ї біля селищ
Знаменівка, Булахівка, Хащове, Вільне, Орлівщина, Андріївка, Всесвятське,
Івано – Михайлівка, Василівка, Підлісне, Кочережки. Типова для нашої
місцевості рослинність потерпає від натиску цивілізації і ті рослини, які наші
прабабусі вважали звичними, ми називаємо рідкісними, або записуємо до
списку зникаючих видів.
Окреме обурення та занепокоєння викликає нещадне ставлення до
збереження флори первоцвітів і весняних трав в Дніпропетровській області
та за її межами. Жертвами людської жадібності та недбалості стають
підсніжники, проліски, рябчики, горицвіт, тюльпани та багато інших.
Підсніжники
Тюльпани.
Під час вивченнянаукової літератури ми зупинили свою увагу на таких
природних територіях заповідного фонду, як заказники : Кільченський
заказник, урочище « Яцево » , Комарівщина , Солоний лиман, Балка
Бандурка, Булаховсьхий лиман.
Заказники – це території з метою збереження і відновлення природних
комплексів або їх окремих компонентів. Оголошення заказників проводиться
без відбору земельних ділянок, водних й інших природних об'єктів в їх
власників або користувачів.
Така форма заповідання природних територій цілком реальна і за умови
дотримання законності дає змогу і зберігати рослинний та тваринний світ, і
одночасно, не повинна викликати обурення у власників або користувачів
ділянок.
Кільченський ландшафтний заказник, Дніпропетровський район.
Територія 100 га знаходиться біля м. Підгороднє. Неповторна за красою річка
Кільчень з мальовничими лісами , болотяно – луговою рослинністю й
прилеглими байраками, що покриті лісами. Цінна ділянка берестяно – ясеневої
дубрави.
Сіра чапля нар. Кільчень
Заказник Урочище «Яцево», Дніпропетровський район.
Площа сягає 175 га. Негустий байрачний масив природного походження на
лівобережжі р. Дніпро, який зберігся на півдні в умовах типового чорноземного
степу.
9.
Має велике ґрунтозахисне,водорегулююче й науково – пізнавальне
значення.
Приємно було зустріти тут , на березі річки,типову для цієї місцевості рослину –
бузину чорну.
Також тут збереглися деякі види першоцвітів, що вражають своєю красою.
Особливу цінність являютьбайрачні масиви природного походження.
Мухомор
До складу рослинного покрову входять рідкі види рослин : ковила волосиста,
ковила Лессинга, ковила Іоанна, брандушка весняна, шафран сітчастий.
Це місце поселенняперев'язки степової та гадюки звичайної, видів, занесених
до Червоної книги України.
Гадюка звичайна. Вид, занесений до Червоної книги України.
Також тут проживають велика кількість видів ентомофауни.
Ландшафтний заказник Солонийлиман, Новомосковський район.
Площа сягає 341га. Це озеро з островами у долині р. Самара, де є мул і річка з
цінними лікарськими властивостями. Місце, де ростуть цінні види солончакової
і приморської флори. Тут гніздиться велика кількість видів птахів.
Сіра чапля
Серед них ходуличник – вид, занесений у Червону книгу України.
19.
Ходуличник . Видзанесений до Червоної книги України
Солончакова флора у долині річки.
Ботанічний заказник Балка Бандурка, Новомосковський район.
Площа 125 га. Це єдине місце на Дніпропетровщині, де росте зникаючий вид,
реліктова рослина – хвощ великий.
реліктова рослина – хвощ великий.
20.
Ця рослина підлягаєособливій охороні. Вона дуже рідка і є зникаючим видом
на території всієї планети.
Самарський ліс.
У Дніпропетровській області є чарівний острів дикої природи, який не має собі
рівних у Європі. Його ім'я -Самарський ліс.
За всіма критеріями він відповідає вимогам біосферного резервату. Про його
унікальність вчені говорять протягом двох останніх століть.
21.
Багатющою природою Присамар'язахоплювалися іноземні і місцеві
мандрівники і дослідники ще за часів Київської Русі та Козацької держави.
Природа Присамар'я
22.
Природа Присамар'я
На необхідностійого заповідання наголошували видатні вчені ще на початку XX
століття ( І. Акінфієв, Д. Яворницький, Г. Висоцький та ін..). Неодноразово
порушувалися питання про створення тут заповідника за часів Радянської влади
М. Акімовим, О. Бельгардом та іншими видатними вченими.
23.
Однак з усіхзусиль вдалося сьогодні заповідати тільки окремі краплинки
Великого Самарського бору , зокрема, поодинокі дерева та невеличкі ділянки
найстарішого лісу.
У 1994 році Самарський бір Указом Президента включено до переліку територій
, зарезервованих для наступного створення заказників загальнодержавного
значення.
24.
В Законі України«Про Загальнодержавну програму формування національної
екомережі України на 2001-2015 роки» від 21.09.2000 р. №1989-ІІІ самарський
бір включено до переліку територій , перспективних для створення
національних природних парків.
25.
Однак більш поглибленийаналіз численних наукових праць, обгрунтувань щодо
заповідання Самарського бору дає підстави віднести Самарський бір до до
категорії біосферного заповідника. Зважаючи на складність цієї процедури, на
першому етапі заповідання бору достатньо було б оголосити його національним
природним парком, і вже наступним етапом на основі цього існуючого
національного парку доформувати його як біосферний резерват.
26.
Але, на жаль,чинна « Загальнодержавна програма формування національної
екомережі України на 2001-2015 роки» не виконується повною мірою у
Дніпропетровській області. Згідно з нею, одним з найбільших
природоохоронних об'єктів на Дніпропетровщині має стати національний
природний парк «Самарський бір». Однак доля цього проекту вже стала
таємною сторінкою нашої історії. Ділянки лісу якимось чином стають
приватною власністю, огороджуються величезними парканами. Ведеться
незаконна вирубка дерев. Кошти на підтримку і розвиток цього унікального
природного створіння десь зникають… Унікальний Самарський бір поступово
гине…
Сосни, що гинуть від соснового пілільщика.
Створення національного природного парку «Самарський бір» дало б
можливість :
• Організувати нові робочі місця в сільській місцевості
(Новомосковський і Павлоградський райони.)
• Покращити інфраструктуру у вищезазначених районах,
особливо у селах, що будуть прилягати до меж
національного парку.
27.
• Розвивати туристичнугалузь, так як в національних парках
дозволяється обмежена господарська діяльність,що не
шкодить природі і не суперечить природоохоронному
законодавству.
• Вирощувати рослини в контейнерах, зокрема ялини і сосни,
для задоволення попиту на новорічні ялинки. При цьому
жодних дерев вирубувати не потрібно, а рослини з
контейнерів можна висаджувати у відкритий грунт. Це
дало б можливість частково або повністю фінансово
підтримувати і вдосконалювати природний парк за рахунок
власних коштів.
• Розвивати народні ремесла, виготовляти різноманітні
вироби з природних матеріалів, тим самим додатково
сприяти екологічному туризму. Це дуже актуально для
такої урбанізованої і промислової області, як наша,
Дніпропетровська.
Карта Самарського лісу
28.
Є на світілюди дивні
Як тільки носить їх Земля?
Ті, що слона уб'ють за бивні,
Заради хутра – тюленя…
Заради грошей нищать квіти,
Заради перлів – гребінці…
Як можна вбити й далі жити,
Тримати гроші ті в руці?!
29.
Планета наша –дім для всіх,
Для тих, хто ходить, повзає і квітне.
А ти, людино, нищиш їх:
Тварину, пташку і рослинку бідну.
Ти схаменись, людино, зрозумій:
Немає цінності цінніше за життя!
Цей дивний світ – не тільки твій!
Не зрозумієш – канеш в небуття!
Автор: Поліщук Денис, 8- А
Природа неповторна, як
картини Рафаеля: знищити -
легко, відновити –
неможливо…