звіт про природничо краєзнавчу експедицію

1. Звіт про природничокраєзнавчу експедицію
“Природа рідного краю”
Загльноосвітня
I-III ступенів
№97
м.Запоріжжя

2. Тема експедиції:”Кам’яні Могилигірська країна в мініатюрі"

3. Мета:
• познайомити учнів з Кам’яними
Могилами,що знаходяться на території
Куйбишевського району, їх фізикогеографічним положенням, рослинністю
та тваринним світом;
• з’ясувати, чому Кам’яні могили називають
гірською країною в мініатюрі;
• продовжити формувати в учнів
природничо-наукової та екологічної
культури;
• залучити якомога більше учнів до справи
вивчення, відновлення та збереження
ландшафтного та біологічного
різноманіття рідного краю.

4. Актуальність проблеми:
• На наш погляд Куйбишевський район є досить вдалим
прикладом поєднання напрямків роботи зі збереження
природи, проведення наукових до-сліджень природних
комп-лексів та їх змін в умовах рекреаційного
використання і спостережень за станом навколишнього
середовища. Хоча при цьому необхідна розробка на
основі досліджень наукових рекомендацій із питань
охорони навколишнього природного середовища та
ефективного використання природних ресурсів;
проведення екологічної освітньо-виховної роботи,
поширення екологічних знань, сприяння отриманню
досвіду в галузі охорони навколишнього природного
середовища та заповідної справи, створення умов для
організованого туризму, відпочинку та інших видів
рекреаційної діяльності в природних умовах із
дотриман-ням режиму охорони. Для цього ми
пропонуємо приділити увагу вивченню
природоохоронних територій Куйбишевського району та
Кам’яних Могил.

5. Завдання:
• залучити учнів до пошукової природничокраєзнавчої та прикладної
природоохоронної роботи;
• розширити та поглибити знання учнів про
природні ландшафти, геологічні та
гідрологічні об’єкти, рослинний і
тваринний світ Запорізької області;
• виховання бережливого ставлення до
природи рідного краю, особливо до
природно-заповідних об’єктів,
формування на цій основі відповідної
громадянської позиції.

6. Зміст:
• Опис маршруту подорожі
• Маршрутна карта
• Карта доріг України
• Фізико-географічні умови
ландшафту Кам’яних Могил
• Рослинний світ Кам’яних Могил
• Тваринний світ Кам’яних Могил
• Список використаної літератури

7. Опис маршруту подорожі

8. Перед нами карта доріг Запорізької області. Наша
група учнів 7-Б класу, відїджає на мікроавтобусі від ЗОШ
№97 м. Запоріжжя 8год.00хв.
Ми їдемо по Оріхівській трасі, сонце яке піднімається
все вище і вище від нас то зліва, то перед нами, значить
ми їдемо на південний схід. Десь через 1 годину 30
хвилинми вже в’їджаємо в старовинне місто Оріхів, ще 1
година поїздки, і ми в місті Пологи, далі тримаємо шлях
до районного центру Куйбишевського району міста
Куйбишево. Недоїджаючи до міста бачимо вказівник, що
вказує напрямок до селища Розівка. Іще година поїздки і
перед нами мальовниче селеще Розівка, а за 7
кілометрів квітучий степ на південь, і ми в
приазовському заповіднику «Кам’яні могили».
Приїхали ми в заповідник зметою дослідження фізикогеографічних особливостей ландшафту Кам’яних Могил
та рослинного ї тваринного комплексів степової зони
Приазов’я. Наші дослідження подаємо у формі нижче
викладеного звіту.

9. Карта маршруту подорожі

10. Під час подорожі ми встановили
фізико-географічні умови ландшафту
Кам’яних Могил

11. Заповідна територія Кам’яних Могил
розташована на південно-східній окраїні
Приазовської височини, яка являє собою східну
окраїну Українського кристалічного щита.
Приазовська височина характеризується
повсемісним оголенням кристалічних порід –
гнейсів, магматитів, гранітів. Деякі скельні
останці мають вид куполоподібних горбів
(Токмак-Могила, Бельмак-Могила, КорсакМогила), які ви сочать до 324 м над рівнем
моря, інші утворюють невеликі гряди (Кам’яні
Могили). Ці підвищення перекриті лесовидними
породами потужністю від 1 до 25 м.

14. Рослинний світ
Кам’яних Могил
Флора Кам’яних Могил нараховує 485
видів судинних рослин, в тому числі 11 –
пустинно-степових, 45 – кам’янистостепових,148 – степових, 75 – луговостепових, 90 – лугових, 40 – лісових, 22 –
лугово-болотних, 53 – бур’янів. Вона
включає ряд північних рослин (погримок
весняний, ситник Лєєрса, норичник
крилатий, гусяча цибулька мала та інші),
які знаходяться на великій відстані від
південного кордону їх масового
розповсюдження

15. В заповіднику росте 8 видів папороті: вудсія
альпійська, костенець Гейфлера, колосовидний і
північний, пухирник крихкий, багатоніжка звичайна,
щитник чоловічий і щитник

16. Особливе місце серед рослин які ростуть в
Кам’яних Могилах займають деревій голий і волошки
несправжньолускаті – рідкісний вид флори, які за
межами Кам’яних Могил ніде не зустрічаються.

17. З інших цікавих рослин, зустрічаються в
Кам’яних Могилах ковила гранітна

18. Півонія вузьколиста

19. Вудсія альпійська

20. Поверхня голих скель (біля 200 га) вкрита головним чином
лишайниками. Вони утворюють доволі строкатий за своїм складом і
малюнком угрупування, в складі яких домінують в залежності від
віку то накипні (більш молоді), то листові і кустисті лишайники.
Мохи і вищі спорові зустрічаються тільки в тріщинах скель,
заповнених мілкоземом. Тут же росте 8 видів папороті, а із
квіткових рослин найбільш частіше аурелія скельна, щавель пучколистий, ушанка гранітна, ясмінник гранітний, вузько листяні
ендеміки деревій голий і васильки несправжньочешуйчасті.

21. Тваринний світ
Кам’яних Могил
Тваринний світ Кам’яних Могил
дещо збіднілий. Виходи на
поверхню гранітів і інших
кристалічних порід, незначний
ґрунтовий покрив на щебеневій або
скальній основі, відносно невелика
площа заповідної території не
сприяють мешканню тут великої
чисельності видів.

22. В заповіднику немає копитних тварин.
Найбільш вільно відчувають себе лисиці, які
в глибоких норах під нагромадженнями
гранатів, в щілинах і гротах знаходять
надійні схованки. В їх раціоні головне місце
належить полівкам, мишам, ховрахам,
хом’якам.

23. Досить чисельний їжак звичайний, який
поїдає ящірок,мишей, яйця і пташенят
мілких пташок, що гніздяться на землі

24. Пташиний світ в заповіднику багатший, ніж світ
ссавців. В траві під кущами гніздяться вівсянки.
На степових ділянках звичайна сіра куріпка,
перепелки. В березні прилітають жайворонки.
Особливо багато співучих птахів гніздиться в
східній частині заповідника, в заростях
чагарників. Серед них сіра та яструбина славка;
козодой

25. В заповіднику нерідко можна побачити
різнобарвну золотисту щурку

26. Серед видів безхребетних, занесених до «Червоної
книги» в заповіднику зустрічаються ктир гігантський,
бражник – джмілевидний і мертва голова, жужелиця
босфорська, богомол звичайний, сколопендра
кільчаста.

27. Звіт виконали:
Совпель О.В.
Карнаухова В.І.

28. Список використаної
літератури:
• 1. Атлас Запорізької області. - К.: Картографія,
1997.-48с.;
• 2. Безуглий А. М. Шкільний геологічний словник –
довідник .- К.: Рад. школа, 19976.
• 3. Запорізька область: Природа, історія.
Ілюстрована енциклопедія. – Запоріжжя: Дике
поле,2004.- 248с.
• 4. Петроченко В. І. Природа Запорізького краю:
Довідник. – Запоріжжя: «Тандем Арт Студія»,
2009.- 200с., іл.
• 5. Петроченко В. І. Ландшафти запорізької області:
Довідник. – Запоріжжя: КЗ «ЗОЦТКУМ»ЗОР, 2009.
– 48с., іл.;
• 6. Савельєв О.Г.«Природа рідного краю. Вивчення
ґрунтів»,
• м. Запоріжжя, 2009
• 7. Хижняк А. А. Запорізька область: Географічний
нарис. – Київ: радянська школа, 1959. -126с.