Голова Новогеоргіївської Української ради Григорій Дмитрович Адамович

1. Голова Новогеоргіївської
Української ради
Григорій Адамович

2. АДАМОВИЧ
ГРИГОРІЙ ДМИТРОВИЧ
— підполковник армії
Української Народної
Республіки.
Один із майбутніх
ініціаторів українізації
війська в Наддніпрянщині
Григорій Адамович
народився 9 листопада
1868 р.

3. У 1894 році
закінчив
реальне училище
та кавалерійське
училище
у Єлисаветграді

5. Григорій Адамович
вийшов корнетом
до 12-го
драгунського
Стародубівського
полку (м. Волочиськ),
у складі якого брав
участь у Першій
світовій війні. Полковий знак
12-го драгунського
Стародубівского полку

6. Останнє звання у російській армії — підполковник.
Був нагороджений Георгіївською зброєю (24 лютого
1915 року).
У ХХ ст. у новому Статуті ордена Святого Георгія 1913 року Золота
зброя зараховувалася до ордена Святого Георгія як одна з його відзнак
з офіційною назвою Георгіївська зброя .

7. У 1917 році Г.Д. Адамович
— командир 8-го запасного
кавалерійського полку,
зі складу якого виділив
1-й Козацький Вільної України
полк військ Центральної Ради.
На чолі цієї частини
30 листопада 1917 року
прибув до Києва.
З 12 лютого 1918 року
Григорій Дмитрович —
т.в.о. начальника постачання
військ Центральної Ради.

8. Станом на 31 травня 1918 року Григорій Дмитрович —
начальник 12-ї кавалерійської (4-ї кінної) дивізії Армії
Української Держави.
У другій половині 1918 року та у 1919 році Адамович —
голова ремонтних комісій з поповнення армії кінським
складом. У березні-травні 1920 року — начальник
кінного відділу запасної бригади 6-ї Січової
стрілецької дивізії Дієвої армії УНР, що формувалася
у Брест-Литовському. Згодом відбув до Києва на
формування 7- ї запасної бригади Дієвої армії УНР.
Станом на 7 липня 1920 року — штаб-старшина
Головного управління персонального складу
Військового міністерства УНР.

9. Парад 6-ї Січової дивізії військ УНР.
Бердичів, травень 1920 р.

10. Одна із сторінок бурхливого життя Григорія Адамовича
пов’язана з Новогеоргіївськом. Прийняття Центральною
Радою у червні 1917 р. Першого Універсалу застає
підполковника в Новогеоргіївську.
Восени 1917 р. голова Новогеоргіївської Української ради
підполковник Адамович і писар ради Корнієнко підписали
рішення загальних зборів гарнізону, де йшлося:
“Усю владу в місті Новогеоргіївську передати до рук
Новогеоргіївської Української ради”.

11. 1. Кудлай О. Організація та становлення народного
міністерства військових справ Української Народної
Республіки (червень 1917 — квітень 1918 рр.) // Проблеми
вивчення історії Української революції 1917–1921 років.
Збірник наукових статей / Головний редактор В.Ф. Верстюк.
— Вип. 8. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012,
С. 72.
2. Тинченко Я.Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної
Республіки (1917—1921).Книга I. — К. : Темпора, 2007, С.6.
3. Шевченко С.І. Вершники на Інгулі. – Кіровоград: ПП “Центр
оперативної поліграфії “Авангард”, 2013. – С. 179 – 181.
4. ЦДАВОУ. — Ф. 1077. — Оп. 1. — Спр. 43. — С. 73; Приказы
Киевского военного округа на театре военных действий за
1917 год. — Киев. — 1917. — С. 1813; Волков С. В. Офицеры
армейской кавалерии. — Москва. — 2004. — С. 34.
Джерела

13. Дякуємо за увагу !