Рух Опору на території нашого краю

1. 
Рух Опору
Самойлик С.В.
учитель історії
Бочечківський НВКСамойлик С.В. 1

2. 
 Уже у перші дні Великої Вітчизняної війни
тисячі жителів міста та району пішли на фронт, а
хто залишився, будували оборонні укріплення,
виробляли продукцію для фронту, забезпечували
швидкісне формування і просування поїздів,
безвідчепний ремонт вагонів.
Бойові дії на території Конотопського району
велися з 6 по 18 вересня 1941 року та з 3 по 11
вересня 1943 року.
Самойлик С.В. 2

3. 
Самойлик С.В. 3

4. 
Особливості руху Опору в окупованій Україні
Самойлик С.В. 4

5. 
--------
Радянська
Українська
націоналістична
Мета: відновлення
радянської влади.
Організаційне
оформлення: 1941-
1942рр.: партизанські
загони, з'єднання,
радянські підпілля.
Основні райони дій:
українське Полісся,
Чернігівщина, Сумщина.
Мета: домогтися державної
незалежності України.
Організаційне оформлення:
1941-1942рр.: похідні
групи, УПА та інші
формування, підпілля ОУН.
Основні райони дій:
Волинь, Галичина,
українське Полісся.Самойлик С.В. 5

6. 
О 6-й годині вечора в районі с. Камінь противник розпочав
форсування Сейму. Ця та інші спроби в районі Озаричів та біля
залізничного мосту були відбиті, але 7 вересня біля села Мельня
противнику вдалося переправитись на південний берег річки,
захопити Таранський і продовжувати наступ на Попівку.
Зранку 8 вересня радянські війська перейшли в наступ і
вибили ворога з Таранського, але ворог переправив на південний
берег великі сили піхоти та танків, перейшов у контрнаступ, 9
вересня зохопив Конотоп і розпочав наступ на Ромни.
11 вересня німецькі війська форсували Сейм у районі
Путивля, 15-го захопили Буринь, внаслідок чого третій
повітрянодесантний корпус потрапив у оточення в район сіл
Анютине, Гвинтове, Мутин. З великими втратами 19 вересня
йому вдалося пробитися до своїх у Буринський район.
Після закінчення бойових дій на Конотопщині 18 вересня
1941 року боротьба з ворогом не припинилась. З кінця серпня
розгорнув свою діяльність Конотопський партизанський загін
під командуванням голови райвиконкому Ф. Є. Канавця, якого
після поранення замінив В. П. Кочемазов.
Самойлик С.В. 6

7. 
Самойлик С.В. 7

8. 
Керівництво Конотопського району
біля партизанської землянки
Самойлик С.В. 8

9. 
Пізніше Конотопський загін приєднався до Путивльського загону С.
А. Ковпака, а потім увійшов до складу Сумського партизанського
з’єднання. На початку червня 1942 року диверсійні групи загону на
залізничній лінії Конотоп-Ворожба пустили під укіс три ешелони
противника з живою силою і технікою, підірвали мости через ріки
Сейм і Клевень.
11 листопада 1942 року загін одержав назву «Смерть фашизму» і
ввійшов до оперативної групи Я. І. Мельника, а взимку 1943 року – до
з’єднання Наумова. Конотопський загін брав участь у рейді на
Правобережну Україну. Під час рейду на Кіровоградщині загинув
командир загону В. П. Кочемазов.
Самойлик С.В. 9

10. 
Самойлик С.В. 10

11. 
У селищі Дубов’язівка діяв підпільний райком комсомолу України
під керівництвом П.Л.Навального. Підпільні осередки були в
селах району – Новомутин (С.О.Приймак), Озаричі
(І.К.Стрельченко), Бочечки (Г.П.Мошенко). Вони друкували і
розповсюджували листівки та зведення Радінформбюро, збирали
для партизанів зброю, а розвідниці Сохіна і Долбіна добували та
передавали для партизанів дані про рух ешелонів ворога через
станцію Конотоп.
У Конотопі діяли підпільні групи під керівництвом комсомолок
Інни Сохіної та Віри Долбіної ( 19 чоловік), комсомольсько-
молодіжна група Л. Андрєєва (9 чоловік) і група П. М. Глущенка,
до складу якої входили його дружина
Євдокія Миколаївна та дочка Надія.
Самойлик С.В. 11

12. 
Самойлик С.В. 12

13. Самойлик С.В. 13

14. 
Самойлик С.В. 14

15. 
Таким чином ми бачимо, що на території області
в русі Опору приймали участь представники обох
напрямів: як радянського так і націоналістичного.Таким чином ми бачимо, що на
території області в русі Опору
приймали участь представники обох
напрямів: як радянського так і
націоналістичного.
Самойлик С.В. 15