1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького району
Бібліотека сімейного читання № 143
Мистецький нарис
до 160 років від дня народження
Владислава Владиславовича Городецького
Київ, 2023

2. 2
УДК 016:75 (477.411)(092)
К 24
Київський Гауді : мистецький нарис до 160 років від дня
народження Владислава Владиславовича Городецького /
укладач В. О. Редько. – Київ : Бібліотека сімейного читання
№ 143, 2023. – 27 с.
Славетний український архітектор Владислав
Городецький добре відомий не лише в Україні, але й і в
Польщі, Ірані та інших країнах. Яскрава особистість,
різнобічно обдарована людина, геніальний
архітектор – це все найкраще характеризує цю відому
постать. Його унікальні проєкти прикрашають міста та
вважаються їх архітектурними перлинами.
Запрошуємо користувачів звернутися до мистецького
нарису і ознайомитись із творчим доробком
Владислава Городецького, що його він залишив на
зламі XIX-XX століть у спадок прийдешнім поколінням
киян.
Укладач : Редько В. О.

3. 3
Владислав Городецький (повне ім’я –
Лєшек Дезидерій Владислав) народився 23 травня
(4 червня) 1863 року в селі Шолудьки на Вінниччині.
Середню освіту юнак здобув у реальному училищі
Святого Павла в Одесі. Після цього талановитий
хлопець навчався в Петербурзькій академії мистецтв, а
потім працював помічником архітектора. У 1890 році
Городецький отримав звання художника III ступеня й
переїхав до Києва.

4. 4
Ще будучи студентом, Владислав Городецький два
роки підробляв помічником архітектора Київської
учбової округи.
Найпершим архітектурним проєктом Городецького
стало створення тиру та павільйону в садибі Київського
відділу Імператорського товариства полювання. Після
цього архітектор виконував проєкти, пов’язані з
похованням почесних мешканців. Найвизначнішими
його роботами є: усипальниця баронів Штейнгелів
на київському кладовищі, Аскольдова могила,
мавзолей для графів Вітте на старому Байковому
цвинтарі, мавзолей графів Потоцьких у селі Печері
на Поділлі.
Владислав Городецький взяв участь і в створенні
Національного художнього музею на вулиці
Грушевського. У відомого архітектора був свій
цементний завод, тому більшість своїх замовлень він
виконував зі свого бетону. Будинок музею було
створено з дотриманням усіх канонів, але при цьому
споруда є неповторною й унікальною.
Одним із найблискучіших проєктів відомого
архітектора було створення костьолу св. Миколая за
конкурсним проєктом студента Сергія Валовського.
Римсько-католицький костьол Святого Миколая у

5. 5
Києві був побудований у готичних формах – із двома
шпилястими вежами, круглим вікном-розеткою, з
ліпним декором.
Найбільшу славу Городецькому принесло
оригінальна споруда на вулиці Банковій у Києві, яка
викликає захват та здивування навіть сьогодні. Будинок
у стилі модерн на вулиці Банковій – справжній шедевр
архітектури. Споруду було виконано з цементу.
Скульптор створював ефект натурального каменю,
проходячи по поверхні карбом. Фасад будинку
прикрашають різноманітні зображення звірів: голови
слонів і носорогів, пітона, крокодила, ящірки, козулі,
казкові риби, величезні квіти.
Владислав Городецький присвятив своє життя не
лише архітектурі. Він мав багато інших захоплень:
виконував найтонші ювелірні вироби, розробляв різні
моделі взуття та одягу, малював, ліпив, гравіював,
будував у Києві аероплани. Ще одним пристрасним
захопленням Городецького були подорожі. Ця людина
була безмежно закохана у дику природу, тому
Городецький їздив на полювання в різні куточки світу:
на Алтай, в Західний Сибір, у Середню Азію, Африку,
до Індії. Він привозив трофеї для київських музеїв. Був
членом мисливських товариств Франції, Англії.

6. 6
Про своє захоплення полюванням та про пригоди він
написав книжку «У джунглях Африки. Щоденник
мисливця», яка побачила світ у 1914 р. Двомісячне
полювання зодчий описав у книжці, яку видав власним
коштом і сам її оригінально проілюстрував.
Владислав навіть сам зробив обкладинку зі шкіри
добутого ним звіра.
Книжку було написано російською мовою, а 2012 р.
київське видавництво «Золоті Ворота» надрукувало
переклад українською. Минуло сторіччя, проте
африканське сафарі, описане у книжці Владиславом
Городецьким, й донині захоплює мисливців.

7. 7
У 1920 році архітектор почав працювати у Польщі.
Тут він реставрує палац князів Вишневецьких, будує
критий ринок, бойні, електростанцію, різні комунальні
об’єкти. Після вдалих архітектурних проєктів,
Владислав Городецький очолював бюро американської
фірми «Генрі Улен і К-о». На замовлення уряду Ірану
проектує шахський палац, театр, готель й вокзал у
Тегерані.
Помер Владислав Городецький 3 січня 1930 року від
серцевого нападу. Його поховали на одному з
цвинтарів Тегерану. Свого часу представники
української держави на офіційному рівні зверталися до
очільників Ірану з проханням надати дозвіл на
перепоховання праху архітектора. На жаль, влада Ірану
відмовила категорично: « В. Городецький похований в
іранській землі, він розчинився у ній і став її часткою.
А землю Ірану ми не віддаємо нікому».

8. 8
Унікальні архітектурні споруди :
Сімейна усипальниця баронів Штейнгелів
Мавзолей Вітте на старому Байковому
кладовищі

9. 9
Аскольдова могила
Аскольдова могила – місце на правому березі Дніпра
в Києві, де, за переказами, похований князь Аскольд.
Нині – це частина паркового комплексу, розбитого
в 1934–1936 роках на місці стародавнього Угорського
урочища.
Давня легенда розповідає що у 882 році
новгородський князь Олег хитрощами заманив сюди
Аскольда та Діра, які княжили в Києві, та разом зі
своїми воїнами вбив їх через те, що вони були
"нешляхетного походження" та не належали до роду
Рюрика.

10. 10
Місце поховання Аскольда залишилося в народній
пам'яті, і з давніх часів (вважають, що від правління
Ольги) тут була церква св. Миколи. У 1810 р на місці
попереднього дерев'яного храму з'явилася нова кам'яна
церква у вигляді класицистичної ротонди, перекритої
куполом (арх. А. Меленський).
Тільки в 1998 р реставрація повернула
старовинному храму св. Миколи його колишній вигляд.

11. 11
Національний художній музей
Один із найбільших і найстаріших у країні музеїв.
Заснований 1 серпня 1899 року за часів Російської
імперії, на кошти російського уряду та української
родини Терещенків. Будівля музею спроєктована
архітектором Владиславом Городецьким.
Музейна колекція створена на основі
пожертв Богдана Ханенка, Терещенків, Вікентія
Хвойки, Миколи Біляшівського та інших. Відкритий 23
грудня 1904 року. Станом на початок ХХІ століття
музейні фонди нараховують близько 40 тисяч
експонатів. Має унікальну колекцію
творів українського живопису, скульптури та іконопи
су від XII—ХХ століть.

12. 12
У музеї можна насолодитися шедеврами українського
живопису, графіки та скульптури. Сьогодні у його
фондах зберігаються понад сорок тисяч унікальних
предметів мистецтва.
Крім того, в експозиціях музею є полотна
Миколи Рєпіна, Михайла Врубеля, Миколи Пимоненка,
Василя Тропініна, Миколи Мурашка, Георгія Нарбута,
Миколи Ге, твори графіка Якова Гніздовського і
картини основоположника супрематизму Казимира
Малевича.
Римсько-католицький костел Святого Миколая

13. 13
Це одна з двох римо-католицьких церков, що
побудовані в Києві. Розташована у самому центрі міста
на вулиці Великій Васильківський. Церква була
сконструйована у 1899-1909 роках .
Ця велична споруда, виконана в неоготичному стилі, є
одним із шедеврів творчості славетного архітектора.
Загальна висота споруди – 55 метрів.
Будувався костел виключно на пожертви католицької
громади. Після 1917 року його закрили. У 1933 році
був розграбований. Потім використовувався як

14. 14
складське приміщення, пізніше – як архів. Під час
Другої світової будівля була значно зруйнована.
Лише у 1970-х, завдяки сміливості громадськості,
костел поставили на довгострокову реставрацію.
Наразі Костел Святого Миколая ділять між собою
Національний будинок органної та камерної музики
України (як приміщення для концертів) та парафія
Святого Миколая Римо-католицької церкви в Україні,
яка проводить в ній служби для релігійної громади.
Будинок з химерами

15. 15
Будинок з химерами – одна з найбільш незвичайних і
екстравагантних київських будівель. Найвідоміша в
Києві пам’ятка декоративного модерну зведена у 1901–
1903 роках . Багато архітектурознавців вважають його
одним із кращих зразків модерну в Києві. За кількістю
легенд та міфів Будинок Городецького не має собі
рівних. Завдяки вигідному розташуванню на пагорбі,
він проглядається з багатьох точок і завдяки цьому
привертає увагу. Всупереч поширеній думці дім не був
особняком. Це був прибутковий багатоквартирний
будинок, автор і господар якого – знаменитий
київський архітектор Владислав Городецький займав
лише одну квартиру, а решту здавав в оренду.

16. 16
Оздобленням відповідно до ескізів Городецького
займався його незмінний компаньйон Еліо Саля. На
будівлі можна побачити його автограф – над
скульптурною битвою орла й левиці
видряпано "E. Sala. 1902".
У 1913 році він продав свій дім, а у
1920-му назавжди покинув Київ.
Дочка ще довго жила після його
смерті. Після реставрації в
«Будинку з химерами»
розміщується державна резиденція.

17. 17
Караїмська кенаса
Кенаса була побудована з ініціативи табачного
магната Соломона Когена та з благословення
київського газана Йосипа Султанського. В Києві на той
час було близько 2500 караїмів. Кенасу будували з
1898-1902 рр. відомий метр архітектури
Владислав Городецький та відомий скульптор
Еліо Саля.
Кенаса – це молитовний будинок караїмів, як його ще
називають караїмська синагога. Але самі караїми його
називають ―кенаса‖ чи ―бет гаккенесет‖, що означає
будинок зборів.

18. 18
Після встановлення радянської влади кенасу закрили.
Діяльність громади було припинено. З 1926 року в
приміщенні кенаси діє політична установа. Деякий час
в караїмській святині перебував Ансамбль народної
пісні та танцю УССР. Пізніше тут діяв ляльковий театр,
а по закінченні Другої світової війни в будинку
розмістився республіканський Будинок Актора.
Кенасі було завдано непоправної шкоди. Сьогодні
храму не вистачає сферичного купола, який помітно на
старих фото та кресленні Городецького. Також будівля
втратила деякі арабскі написи та вхідні малі двері у
вигляді гратів.
На сьогоднішній час кенаса використовується не за
призначенням. Разом із Будинком Актора її займає
Спілка театральних діячів України. За останнім
переписом у Києві всього 100 караїмів.

19. 19
Вишнівецький палац
У селищі Вишнівець Тернопільської області зберігся
розкішний палац, побудований в стилі класицизму
з елементами бароко.
У палацу, його власників і мешканців довга і цікава
історія, що почалася ще в кінці 15 століття, коли князь
Михайло Вишневецький збудував оборонний замок
на високому березі річки Горинь. Тут, в родовому
гнізді і починається літопис могутнього роду князів
Вишневецьких. В 1640 Ярема Вишневецький значно
зміцнив замок, побудувавши бастіони і монастир, який
входив в оборонну систему. Але ці заходи не врятували
фортифікаційну споруду від захоплення козаками під
час повстання в 1648 році і розорення турками після
підписання Зборівського договору.

20. 20
Буквально з попелу відродив замок Міхал Сервацій,
останній представник роду Вишневецьких, надавши
йому розкіш за типом французьких резиденцій, але
не позбавляючи оборонного значення. Був розбитий
величезний парк і збудовано церкву.
За 60 років до Першої світової війни палац змінив
9 власників. Після війни реконструкцією займався
київський архітектор Владислав Городецький. Перед
Другою світовою війною цінності, що залишилися,
були вивезені в Москву.
У палаці під час війни розташовувалося гестапо
і жандармерія.
З 1963 року садиба стає пам’ятником архітектури, але
це не заважає тут працювати різним установам.

21. 21
Приміщення займають швейна фабрика, ПТУ, інші
організації. Тільки з проголошенням Незалежності
України в 1993 році проводяться дослідні роботи
і замок стає філією Державного історико-
архітектурного заповідника у Збаражі. У 2005 році –
Національним заповідником «Замки Тернопілля».
Проводиться ремонт, реставрація експонатів,
упорядковується територія. У музеї завжди багато
відвідувачів.

22. 22
Цікаво :
Неподалік від станції метро Майдан Незалежності
знаходиться чудовий пам’ятник Владиславу
Городецькому, видатному архітектору України, митцю,
що змінив та прикрасив вулиці Києва на століття,
залишив по собі добру згадку своїми шедеврами, що
витримали випробування часом. Майстер присів
випити кави за столиком, що розрахований на двох,
навпроти вітрини з модним одягом. Біля філіжанки з
кавою лежить книга «В джунглях Африки. Дневник
охотника», автором якої є Владислав Городецький.

23. 23
З цим пам’ятником пов’язані сучасні міські легенди.
Серед киян побутує повір’я: якщо у кого-небудь
виникають проблеми з нерухомістю або з будівництвом
житла, то потрібно прийти до Владислава
Владиславовича, попити з ним кави і запитати шляхи
вирішення тієї чи іншої проблеми. Інша легенда
говорить: якщо торкнутися цієї книги, то, завдяки
бажаній подорожі, ви попадете в місце своєї мрії.
Пам'ятник Городецькому в Пасажі відкрито навесні
2004 року.

24. 24
Література :
1. Астапенко, Н. В. 100 видатних українців /
Н. В. Астапенко, О. К. Барашкова,
А. В. Дарибогова та інші. – Київ : Арій, 2006. –
496 с.
2. Васильева, Е. К. 100 знаменитых памятников
архитектуры / Е. К. Васильева,
Ю. С. Пернатьев. – Харьков : Фолио, 2005. –
511 с.
3. Гирич, І. Історичний путівник по Києву.
Український Київ XIX – поч. XX ст. :
культурологічний есей / Ігор Гирич. – Київ :
Українські пропілеї, 2016. – 710 с.
4. Горбик, О. О. Римо-католицькі костьоли Києва і
Київщини / О. О. Горбик. – Київ : Техніка,
2004. – 128 с. ; іл.
5. Ковалинський, В. В. Київські мініатюри /
В. Ковалинський. – Київ : Літопис, 2002. – 320 с.

25. 25
6. Кудрявцев, Л. 20 архітекторів, які будували
Київ / Лев Кудрявцев. – Київ : ДрУк, 2003. –
128 с. ; іл.
7. Ламонова, О. 100 найвідоміших шедеврів
України / О. Ламонова, Т. Романовська,
М. Русяєва та інші. – Київ : Автограф, 2004. –
496 с.
8. Малаков, Д. Городецький. Виклик будівничого /
Дмитро Малаков. – Київ : Грані-Т, 2008. – 176 с. ;
іл.
9. Малаков, Д. Мальовнича Україна / Дмитро
Малаков, вступна стаття В. Кузьменко. – Київ :
Мистецтво, 2019. – 208 с. ; іл.
10.Паталєєв, О. В. Старий Київ : зі спогадів Старого
Грішника / О. В. Паталєєв, О. М. Друг. – Вид. 2-
ге. – Київ : Либідь, 2013. – 432 с.
11. Прибєга (Лучанський) Л. В. Шедеври
архітектури України / Л. В. Прибєга
(Лучанський). – Київ : Мистецтво, 2016. – 224 с. ;
іл.

26. 26
12. Федорова, Л. Д. Київ. Архітектурний портрет /
Лариса Федорова, Ірина Прокопенко. – Київ :
Саміт-книга, 2021. – 224 с. ; іл.
Електронні ресурси :
1. Шевченко, Н. «Містичний» Київ архітектора
Городецького / Наталя Шевченко [ Електронний
ресурс ]. – Режим доступу :
https://www.chasipodii.net/article/20882/ (Дата
звернення 05.2023 )
2. 1863 – народився Владислав Городецький,
архітектор [ Електронний ресурс ] // Український
інститут національної пам`яті [ сайт ]. – Режим
доступу : https://uinp.gov.ua/istorychnyy-
kalendar/cherven/420/1863-narodyvsya-vladyslav-
gorodeckyy-arhitektor (Дата звернення 05.2023 )
3. Пам'ятник архітектору Владиславу Городецькому,
Київ [ Електронний ресурс ] // IGOTOWORLD
[сайт ]. – Режим доступу :
https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/2039_pamya
tnik-gorodeckomu.htm (Дата звернення 05.2023 )

27. 27
4. Головач, А. День архітектури України: 20
знакових споруд країни / Ангеліна Головач
[Електронний ресурс ]. – Режим доступу :
https://life.nv.ua/ukr/food-drink/abrikos-korist-dlya-
organizmu-yak-zvariti-varennya-recept-
50097064.html (Дата звернення 05.2023 )