2. Розвиток образотворчого мистецтва і
архітерктури в Україні веде відлік із прадавніх
часів. Знахідки археологів, зокрема, періоду
трипільської та скіфської культур,
вирізняються майстерною технікою
виконання і засвідчують високий мистецький
рівень витворів предків сучасних українців.
3. Живопис 19-20 століття
Т.Г.Шевченко як представник останньої
доби класицизму (часи Бідермайєр),
уникав великих академічних полотен, а
його творчість найкраще виявлялася у
невеликих інтимних речах. Правда, він не
уникав і більших образів олійними
фарбами (наприклад, «Катерина»),
особливу ж малярську славу йому здобули
портрети — елегантні жіночі,
індивідуальні чоловічі.
4. Інший представник класицизму,
російський художник Василь
Тропінін говорив, що Україна
замінила йому Академію. Він
багато років жив і працював на
Поділлі і присвятив українській
темі чимало портретів: «Дівчина з
Поділля», «Хлопчик із сокирою»,
«Весілля в селі Кукавці»,
«Українець», «Портрет
подільського селянина».
6. Тісно пов'язаною з Україною була
доля художника-мариніста Івана
Айвазовського, який значну частину
життя провів у рідній Феодосії і
заповів цьому місту свою картинну
галерею. Українська тема звучить у
його роботах «Очерети на Дніпрі
поблизу містечка Алешки» та
унікальній для художника жанровій
картині «Весілля на Україні».
8. Новаторською для пейзажу
стала творчість Архипа
Куїнджі, який народився
поблизу Маріуполя. Перша ж
виставлена ним картина —
«Ніч на Дніпрі» — стала
сенсацією в Петербурзі.
Художник володів
неймовірним талантом писати
краєвиди та гру світла на
хмарах, деревах, скелях.
10. Іконопис 19-20 століття
Дійшли до нас зразки мистецтва
Київськой Русі, яке розвивалося в
загальному руслі середньовічної
європейської культури і було
пов'язане з церквою і
християнською вірою. Провідні
жанри образотворчого мистецтва
Києво-Руської держави — мозаїка,
фреска,іконопис і книжкова
мініатюра.
11. Цілий світ давньоруського
мистецтва в єдиному ансамблі
архітектури, живопису
ідекоративно-прикладного
мистецтва дійшов до нас у
київському Софійському соборі,
який зберіг єдині в усій Європі
зразки світського монументального
живопису 11 століття. Окрасою
собору є збережені мозаїки, які
прикрашають центральну баню і
головний вівтар.
12. Шедевром мистецтва мозаїки
вважається зображення Оранти
(або Богоматір Непорушна Стіна)
в центральній апсиді. Мозаїка має 6
метрів заввишки. Унікальність
зображення полягає в тому, що воно
виконане на внутрішній поверхні
апсиди Собору, і з різних точок
Оранта виглядає зображеною у
різних позах — стоячи, схилившись
у молитві чи на колінах.
13. Архітектура 19-20 століття
Класицизм
З кінця XVIII ст. в Україну
прийшов класицизм, так званий
«міський стиль», характерною
рисою якого було значне
зменшення церковного
будівництва. Перевага стала
надаватись палацам та
громадським будівлям.
14. В архітектурі XIX століття на зміну пишноті і
розкутості українського бароко прийшов
стриманий, академічний стиль класицизму.
За будівництвом міст наглядали спеціальні комісії і
комітети. Громадські споруди будувалися з
урахуванням їх призначення — головною
метою архітектора стало не створення зовнішньої
привабливості, а внутрішній комфорт
(висока стеля, вентиляція, освітлення).
15. У середині XIX ст. прекрасними зразками класицизму
були величаві палати гетьмана Кирили Розумовського в
Почепі, Яготині , Глухові й Батурині. Зате справжнім
мистецьким витвором є палата в новій столиці
України — Батурині, побудована в 1799 — 1803 рр., де
вже помітні впливи стилю Людовіка XVI. Не менш
цікава величезна садиба Завадовського в Ляличах
(арх. Джакомо Кваренгі, 1794—95), де цілий комплекс
будов створює колосальне півколо, а головний корпус
має витончені форми т.зв. палладіанства— типу Вілла
Ротонда поблизу Віценци в Італії.
17. У другій половині XIX століття стильова єдність
класицизму руйнується. Складна епоха
утвердження капіталізму відбилася і в архітектурі:
з'являються нові матеріали, нові замовники.
Складається напрям, який отримав
назву «еклектика» (змішування).
У київських фасадах того часу можна побачити
і готику, і ренесанс, і романський стиль,
багато будівель в «цегельному стилі» (головна
прикраса — нештукатурена цегельна кладка).
19. Пошук все більшої різноманітності
викликав інтерес і до візантійсько-
російських традицій. Вони чітко
простежуються у будові
найбільшого у Києві
кафедрального Володимирського
собору, який споруджувався понад
20 років (1862—1886) за проектами
І. Штрома, П. Спарро, О. Беретті.
Участь у розписах собору В.
Васнецова, М. Врубеля зробило
собор видатним явищем у
монументальному образотворчому
мистецтві.
Володимирський собор
20. Майстерність і талант українського народу
виявилися у створенні палацово-паркових ансамблів.
Їх автори, як правило, нам невідомі. Народні
майстри створили видатні шедеври архітектурного
зодчества: палац Розумовського у Батурині, палац
Галаґана в Сокирницях на Чернігівщині,,
парк «Олександрія» на березі Росі в Білій Церкві,
знаменита «Софіївка» в Умані.
