Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Просвітництво

554 views

Published on

Література і мистецтво

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Просвітництво

  1. 1. ПРОСВІТНИЦТВО ЯКПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА:ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА: “Доба Розуму”“Доба Розуму” Автор ідеї та виконавець: Опришко І.Г. учитель-методист вищої категорії Мереф’янської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 Харківської районної ради Харківської області “Там, де мешкають невігласи, існують монархії, а де розквітла література і працюють великі уми, установлюються республіки” (Т. Боккаліні)
  2. 2. ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА: Античність (Класика) Середньовіччя Ренесанс (Відродження) Бароко Класицизм Просвітництво Романтизм Реалізм Модернізм Постмодернізм Публічні виступи просвітників (Веймар, Німеччина)
  3. 3. Ідейно-політичний рух Ідейно-естетична доба Літературна епоха ПРОСВІТНИЦТВО – це: “Дві речі тим більше дивують мене, чим більше я думаю про них: зоряне небо наді мною і моральний закон у мені” (І. Кант) (фр. sicle de lumieres – доба світочів) Салон мадам Жоффрін – типовий французький салон часів Просвітництва
  4. 4. ПРОСВІТНИЦТВО – ідейно-політичний і мистецький рух ПРОСВІТНИЦТВО Бароко Класицизм Реалізм Сентименталізм = усі вони паралельно існують у Добу Просвітництва і докорінно відрізняються один від одного АЛЕ: ПРОСВІТНИЦТВО філософія естетика літературанаука На відміну від інших культурно-мистецьких напрямків, різні жанри яких суперечили один одному, у культурі Просвітництва, незважаючи на все її різномаїття, радикальних розбіжностей не було. Спільним у роботах усіх “просвітителів” стало прагнення виховати, “просвітити” своїх сучасників. Спільне ідеологічне підгрунтя
  5. 5. ПРОСВІТНИЦТВО у філософії Основні представники: Дж. Локк, Д. Юм, Е. Бьорк (Англія), І. Кант, Г. Лейбніц, Г. Гегель (Німеччина), Вольтер, Д.Дідро, Ж.Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є, К. Гельвецій (Франція) тощо Основні твори: “Дослід про людський розум” (Локк), “Критика чистого розуму” (Кант), “Про Розум” (Гельвецій), “Нові досліди про людський розум” (Лейбніц) Основна мета філософів-просвітителів: побудувати суспільний добробут шляхом розумового та морального виховання людства. Основні ідеї: • людяність; • доброчесність; • природність; • рівність; • свобода; • братерство. Жан-Жак Руссо Джон Локк Пам’ятник І. Канту
  6. 6. ПРОСВІТНИЦТВО у царині науки ЕНЦИКЛОПЕДИСТИ Енциклопедія (від гр. “бачу, вивчаю, досліджую все навколо”) – це універсальний тлумачний словник, що містить інформацію з різних галузей науки, мистецтв і ремесел. зараз – – у Франціїї 18 століття люди, що вирізняються філософи, письменники, не вузькими, фаховими, політики, що брали участь а різнобічними знаннями у написанні “Енциклопедії” Е Н Ц И К Л О П Е Д И С Т И Французькі просвітники-енциклопедисти: • Д. Дідро • Ж. Л. Д’Аламбер • Вольтер • Ш. Л. Монтеск’є • Ж.-Ж. Руссо • К. А. Гельвецій • П.А. Гольбах Працювали над виданням “Енциклопедії” майже 30 років (1751-1780), попри накладені владою заборони та матеріальні труднощі Титульна сторінка Енциклопедії Просвітники-енциклопедисти за роботою
  7. 7. ВОЛЬТЕР (1694 – 1778) Справжнє ім’я: Франсуа Марі Аруе Місце і час народження: Париж, 12.01.1694 Освіта: 1704-1711 р.р. – єзуїтський колеж Людовика Великого Юнацьке захоплення: поезія у стилі рококо Погляди: радикальне неприйняття деспотизму влади та католицької церкви Імміграція: 1726-1729 р.р. (Англія) Кар’єра на Батьківщині: 1729-1745 р.р. – бурхлива літературна діяльність (драми, оповідання, поеми, філософські твори); 1745 р. – Вольтера обрано членом Французької Академії (1746 – Вольтер став її Почесним членом); 1753-1760 р.р. – мандри Європою (Пруссія, Швейцарія) 1760-1778р.р. – життя у Ферне (маєток на кордоні Франції та Швейцарії), загальноєвропейська слава, контакти із провідними мислителями та політиками; 1778 р. (лютий) – повернення на Батьківщину Смерть: 30.05.1778 Філософська повість “ПРОСТАК” (1767) - полеміка із Руссо щодо “цивілізованої” людини, в якій Вольтер бачив “розумну” істоту, а Руссо – “природну особистість” Основні твори Вольтера: “Орлеанська Діва”, “Магомет”, “Меропа”, “Блудний син”, “Наніна”, “Кандід”, “Задіг”, “Простак” тощо Портрет Вольтера (гравюра)
  8. 8. ПРОСВІТНИЦТВО у літературі Основні ідеї просвітництва: • культ розуму; • провідне значення науки; • досвід – критерій перевірки діяльності людини; • виховання – вагомий критерій формування особистості; • віра у досконалість природи; • цінність особистості, незалежно від її походження та соціального стану; • роль мистецтва і літератури у процесі виховання нової людини; • прагнення перебудувати світ за законами природної гармонії. XVIIIXVIII СТОЛІТТЯСТОЛІТТЯ бароко + рококо класицизм сентименталізм реалізм NEWNEW NEWNEW ПРОСВІТНИЦТВО вишуканість форми та змісту підпорядкованість чітким правилам і вимогам утвердження чуттєвої стихії зображення життя суспільства
  9. 9. ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА Основні представники: Р. Бернс, Д. Дефо, Дж. Свіфт, Г. Філдінг, С. Річардсон, Л. Стерн (Великобританія), Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, П.О Бомарше (Франція), Г.Е. Лессінг, Й.К. Шіллер, Й.В. Гете (Німеччина), К. Гольдоні (Італія), Б. Франклін (США), Д. Фонвізін, О. Радищев, О. Грибоєдов (Росія) Основні риси: • наявність у художніх творах філософських ідей, зокрема рівності (релігійної, класової, расової тощо) сободи та братерства; • опозиція “цивілізація (-) / природа (+)” та поняття “природної людини” (Дефо); • опозиція “природне право” – “суспільна угода”; • ідея просвіченої монархії Основний настрій: оптимізм, радісне світосприйняття Д. Дефо О. Грибоєдов Ф. Шіллер Й.-В. Гете
  10. 10. ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА Основні представники: Р. Бернс, Д. Дефо, Дж. Свіфт, Г. Філдінг, С. Річардсон, Л. Стерн (Великобританія), Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, П.О Бомарше (Франція), Г.Е. Лессінг, Й.К. Шіллер, Й.В. Гете (Німеччина), К. Гольдоні (Італія), Б. Франклін (США), Д. Фонвізін, О. Радищев, О. Грибоєдов (Росія) Основні риси: • наявність у художніх творах філософських ідей, зокрема рівності (релігійної, класової, расової тощо) сободи та братерства; • опозиція “цивілізація (-) / природа (+)” та поняття “природної людини” (Дефо); • опозиція “природне право” – “суспільна угода”; • ідея просвіченої монархії Основний настрій: оптимізм, радісне світосприйняття Д. Дефо О. Грибоєдов Ф. Шіллер Й.-В. Гете

×