Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Заповіт Шевченка мовами Європи

2,324 views

Published on

інформаційна довідка

Published in: Education
  • Be the first to comment

Заповіт Шевченка мовами Європи

  1. 1. (інформаційна довідка) Геніальний поет, світоч української культури, художник, мислитель Тарас Григорович Шевченко відомий в історії України як непохитний борець за її державну незалежність та політичну самостійність, за повне визволення українського народу від національного й соціального гноблення. Геній Великого Кобзаря надзвичайно широкий, багатогранний. Спадщина Шевченка невичерпна та багатобічна. Та є в нього вірш – своєрідний гімн визвольної боротьби українського народу, що мав і має великий вплив на українську культуру. Це вірш «Заповіт» («Як умру то поховайте») — вірш-послання майбутнім поколінням. Це заклик насамперед будувати нову Україну, в якій не буде місця несправедливості, зрадництва, знущанням над простим людом. Поетичні заповіти – давня літературна традиція. Ще давньоримський поет Горацій (І ст. до н.е.) написав знаменитий «Пам’ятник», започаткувавши у світовій літературі традицію створення своєрідних заповітів, з якими великі
  2. 2. поети світу зверталися до своїх нащадків, висловлюючи свої найзаповітніші мрії та останню волю. Тарас Шевченко залишив нащадкам «Заповіт» нового типу. Не про себе, не про особисту славу й шану думав поет. Його думи зосереджені на долі поневоленої України, свого багатостраждального народу і зрештою усього людства. З цього шедевра політичної поезії часто починається ознайомлення народів світу з творчістю українського генія та Україною. Як умру, то поховайте… Вiрш написано на Рiздво 25 грудня 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Шевченко не знав тодi, що ця поезiя стане найпопулярнiшою пiснею, народним гiмном, закликом до боротьби. Автор не думав нi про славу, нi про почестi, нi про можливу кару за свої смiливi думки, тiльки хотiв, може, востаннє, сказати народовi те, що думав, що почував. То був його заповiт. На щастя, Шевченкiв органiзм перемiг хворобу – i через два тижнi вiн уже вирушив у путь на Чернiгiвщину за завданням Археологiчної комiсiї. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була хвороба автора, проте «причини, що породили твір, крилися в тій суспільно-політичній дійсності, яку спостерігав і вивчав поет у 30-40-х роках…». Одразу ж після написання поезія швидко поширилася Україною в рукописному варіанті. Його переписували в десятках i сотнях примiрникiв, передавали з рук у руки, вивчали напам’ять. Надрукована ж була лише 1859 р. в Лейпцигу. Та найбiльшого поширення набув «Заповiт» пiд час перевезення поетового тiла в Україну. Надрукований уперше у збiрцi «Новые стихотворения Пушкина и Шевченко» (1859) пiд заголовком «Думка», вiн у наступних публiкацiях мав назву «Завiщанiє» (у львiвському часописi «Мета», 1863). Пiд заголовком «Заповiт» вiрш з’явився в «Кобзарi» 1867 року. Припускають, що автор цiєї назви – Микола Костомаров. Сам же текст за життя поета зберiгався лише в рукописних списках, щоразу змiнюючись. Заголовок третьої публiкацiї вiрша в пiзнiших виданнях поетичної спадщини Тараса Шевченка став традицiйним.
  3. 3. Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ Водночас Шевченкiв «Заповiт» став знаним i в iнших країнах. Разом з вiршами «Реве та стогне Днiпр широкий…» i «Думи мої, думи мої…» вiн був вiзитiвкою митця, творчiсть якого сприяла формуванню нової лiтератури та її пiднесенню на початку нової доби. Цим зумовлений великий iнтерес перекладачiв до поетичної спадщини Кобзаря. Шевченків «Заповіт» цікавив багатьох перекладачів. Найвидатніші майстри слова трансформували твір Шевченка. Завдяки їхній праці маємо близько 500 перекладів «Заповіту» на більш як 150 мов світу. Вони належать перу таких видатних поетів, письменників і перекладачів світу, як Е.Л.Войнич, І.Франко, Й. Бехер, А. Єнзен, О. Дюран, О. Твардовський, С.Чиковані, А.Лупан, Д.Гуліа, Янка Купала, Джон Вір, Л.Пастернак, Нгуєн Суан Шань, Р.Гамзатов, М.Лайне та десяткам інших. Тому і виникло таке народне прислів'я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ». 1862 року з’явився «Заповiт» польською мовою. Вперше до перекладу «Заповіту» Т. Шевченка в польській літературі звернувся Анджей Гожалчинський, автор збірки «Przekłady pisarzy małorosyjskich, t. І. Taras Szewczenko», опублікованої 1862 р. у Києві. У ній містяться 24 повні переклади Шевченкових поезій і уривки трьох творів, серед яких і «Заповіт». У 1868 році – сербо-хорватською (в iнтерпретацiї Нiколiна. У червнi 1918 року на сторiнках тижневика «Вольная Беларусь» був надрукований перший бiлоруський переклад поезiї пiд заголовком «Запаведзь», здiйснений Макаром Кравцовим. Перший переклад «Заповiту» росiйською зробив у 1862 роцi Михайло Михайлов. Зверталися до «Заповiту» й iншi росiйськi перекладачi. Та однiєю з найкращих вважається версiя Олександра Твардовського. 1870 р. в Чернівцях вийшла і набула поширення в Західній Європі книжка австрійського поета Йоганна-Георга Обріста - «Тарас Григорович Шевченко». Склали її розвідка про життя і творчість Кобзаря та німецькі переклади його найбільш політично загострених творів, у тім числі й «Заповіту». Саме це видання рекомендував зарубіжному читачеві Михайло Драгоманов у своїй праці «Українська література, заборонена російським урядом», що з'явилася друком 1878 року в Женеві французькою мовою як доповідь на Міжнародний конгрес письменників у Парижі.
  4. 4. Пізніше «Заповіт» переклали болгарською, чеською, німецькою та англійською мовами. Деякими з них «Заповіт» перекладено 5-10, 15 і більше разів. Українські поети сприяли поширенню революційного «Заповіту» за межами України. Іван Франко 1882 року переклав пісню німецькою мовою, а Сильвестр Калянець, живучи в далекій Бразилії, 1936 року переклав «Заповіт», як і ряд інших поезій Кобзаря, сповнених тугою за рідним краєм, - португальською мовою. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Відгомін безсмертного вірша можна знайти у творчості багатьох письменників. «Заповiт» – це твiр, що єднає минуле, теперiшнє i майбутнє. 1868 року на текст поезії написали музику М. Лисенко і галицький композитор М. Вербицький. Проте народною стала мелодія, створена 1870 р. полтавським композитором-аматором Гордієм Гладким. Взагалі на слова й мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича й Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова. Рейнгольд Глієр написав симфонічну поему під назвою «Заповіт».
  5. 5. Web-ресурси з теми: • Гончаренко Е. П. «Заповіт» Т. Г. Шевченка в перекладах Е. Л. Войнич та Джона Віра / Е. П. Гончаренко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Мовознавство. –2014. – Режим доступу: http://movoznavstvo.com.ua/зміст-журналу/мовознавство-2014-том- 2/заповіт-т-г-шевченка-в-перекладах-е/ • Енциклопедія життя і творчочті Тараса Шевчнка . – Режим доступу: www.t-shevchenko.name • «Заповіт» Тараса Шевченка польською мовою // «Київські полоністичні студії». — Т. XXІV. — К. : Університет «Україна», 2014. – С. 291-300. – Режим доступу: http://philology.knu.ua/files/library/polonist/24/24.pdf • «Заповіт» Т. Г. Шевченка різними мовами світу. – Режим доступу: https://vk.com/topic-13216410_22087064 • «Заповіт» Тараса Григоровича Шевченка різними мовами. Виконаний 9 березня 2014 року на молитовному майдані у Львові. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mInwUIWSv9g • Заповіт мовами народів світу. – Режим доступу: http://kanevala.narod.ru/zapovit.htm • «Заповіт» дев'ятьма мовами: дипломати вшанували пам'ять Шевченка // Сайт «Європейська правда». – Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/03/9/7031649/ • Заповіт (вірш) // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Заповіт_(вірш) • «Заповіт». Анімовані картини Т.Г.Шевченка.Тарасова ніч. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=KrE0XXJHOSI • Історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» . – Режим доступу: www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua
  6. 6. • Літературна творчість Тараса Шевченка // Сайт «WorldPoesy.com». – Режим доступу: http://worldpoesy.com/?country=ua&objectType=biography&id=f0e7ffzi92 er0gcr • Національний музей Тараса Шевченка . – Режим доступу: www.shevchenkomuseum.com.ua • Портал Шевченка . – Режим доступу: www.kobzar.ua • Портал www.kobzar.info. – Режим доступу: www.kobzar.info • Тарас Григорович Шевченко // Інтернет-проект. – Режим доступу: http://taras-shevchenko.in.ua • Тарас Шевченко. Заповіт (Читає Богдан Ступка) . – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=xI7S2hc9IIo • Тарас Шевченко - Заповiт. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=PAsoWxEkR0M • Тарас Шевченко "Заповіт" (оригінал і переклади)". – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/?s=Заповіт • Як “Заповіт” Шевченка читали одинадцятьма мовами світу // Сайт «Lovely Life». – Режим доступу: http://lovelylife.in.ua/tvorchist/literatura/yak-zapovit-shevchenka-chytaly- odynadtsyatma-movamy-svitu-video.html# • Шевченківська енциклопедія . – Режим доступу: www.shevchcycl.kiev.ua

×