Запрошуємо користувачів звернутися до мистецького нарису і ознайомитися з добіркою пейзажів українських художників, які перенесли красу природи рідних куточків на полотна, відкриваючи її людям заново й залишаючи ці чарівні миті для вічності. Статті з видань познайомлять з життєвим і творчим шляхом художників та визначать їх місце у вітчизняній культурі.
Казкова планета ювілярів : рекомендаційний список літератури .pdf
Пейзажі отчого куточку – краплини нашої душі. Випуск 1 : Художники України : мистецький нарис
1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна
система Дарницького району
Бібліотека ім. Миколи Руденка
Випуск 1 : Художники України
Пейзажі отчого куточку –
краплини нашої душі
Мистецький нарис
Київ, 2021
2. 2
УДК 016:75 (477)(092)
П 24
Пейзажі отчого куточку – краплини нашої душі. Випуск 1 :
Художники України : мистецький нарис / укладач Т. Вітенчук ;
бібліотека ім. Миколи Руденка Дарницького району. – Київ,
2021. – 22 с.
У наш буремний вік людина особливо гостро відчуває
потребу у спілкуванні з живою природою і мистецтвом, у яке
мистець вклав свою душу свою енергетику. Що може бути більш
заспокійливим для кожного з нас, ніж дивитися на
приголомшливі пейзажі природи рідного краю. Пейзаж
залишається надзвичайно популярним жанром серед
українських живописців, які активно використовують у своїй
творчості національні традиції й досягнення світового мистецтва.
Створюючи картини, художники дарують нам цілий
всесвіт свого світосприйняття, свою любов до рідного краю, ніби
освідчення в коханні своєму місту. Адже любов до України
починається з любові до рідної домівки, вулиці, куточка.
Насолоджуючись чудовими картинами митців розумієш яка
різноманітна природа України, яка вона не повторна! На
картинах художники ніби запрошують здійснити прогулянку
мальовничими куточками і уявляти себе в змальованих ними
місцях.
Запрошуємо користувачів звернутися до мистецького
нарису і ознайомитися з добіркою пейзажів українських
художників, які перенесли красу природи рідних куточків на
полотна, відкриваючи її людям заново й залишаючи ці чарівні
миті для вічності. Статті з видань познайомлять з життєвим і
творчим шляхом художників та визначать їх місце у вітчизняній
культурі.
Укладач: Вітенчук Т. Ф.
3. 3
Малювати картини руками не можна,
Лише серцем, що б’є у душі…
В тій, де мешкає дивний художник,
Що натхнення черпає в собі.
Н. Марчук
Пейзаж – жанр образотворчого мистецтва, в якому
основним предметом зображення є природа. Пейзаж
зображує відкритий простір, що представлений водною,
повітряною та земною поверхнею. У залежності від
напрямку – відображує рослинність, будівлі, техніку,
метеорологічні і астрономічні явища. Іноді художники
використовують фігуротворчі включення – люди, тварини,
переважно у вигляді швидкоплинних сюжетних ситуацій. У
пейзажних композиціях їм відводиться другорядне
значення. Залежно від типу зображеного мотиву можна
виокремити сільський, міський, морський, епічний,
історичний, героїчний, ліричний, романтичний,
фантастичний та абстрактний пейзажі. При цьому такі види
пейзажів можуть бути камерними і панорамними. Серед
дослідників поширена думка, що пейзаж допомагає
глядачеві побачити і пізнати красу природи. Художники-
пейзажисти концентрують увагу на тих захоплюючих,
красивих, цікавих, значних моментах в природі, на які
звичайний глядач не звернув би увагу. Художники
виховують у глядачів любов до мистецтва, природи та
естетичний смак. Протягом усієї історії образотворчого
мистецтва пейзаж висловлював почуття художників, з
деякими нюансами і відмінностями залежно від манери
того чи іншого майстра сприймати, інтерпретувати і
передавати один і той же сюжет.
В пейзажному живописі існують декілька
взаємопов’язаних аспектів передачі зовнішньої краси.
4. 4
Зовнішній світ з його особливостями через роботу митця
перетворюється в нові просторові форми, конфігурації та
поєднання, виливається в штучні творіння, що підпадають
під поняття краси та естетичної насолоди. Художники-
пейзажисти утверджуються в унікальності і оригінальності
того, що творять.
У художній спадщині кожного народу є свої відмінні
риси, що притаманні лише цьому національному
мистецтву і викликають певні емоційні відчуття. Не
виключенням став український пейзажний живопис.
В українському мистецтві з середини 19 ст.
пейзаж стає одним з найпопулярніших жанрів, що сприяв
створенню національного пейзажу, динамічному
розвиткові нових тенденцій, спрямованих на новаторський
пошук втілення реального середовища. За останні два
століття з-під пензля талановитих українських живописців
з‘явилося чимало шедеврів у пейзажному жанрі, які значно
збагатили світове мистецтво. Сьогодні пейзажі
В. Орловського, С. Васильківського, М. Ткаченка,
В. Кричевського, С. Світославського, А. Куїнджі,
П. Холодного, І. Труша, М. Бурачека, К. Трохименка,
Г. Глюка, А. Ерделі, Е. Контратовича, Ф. Манайла,
Й. Бокшая, А. Коцки, М. Глущенка, О. Шовкуненка,
Т. Яблонської та багатьох інших прикрашають експозиції
вітчизняних й зарубіжних музеїв і галерей. Пейзаж
залишається надзвичайно популярним жанром і серед
українських живописців нового покоління, які активно
використовують у своїй творчості національні традиції й
досягнення сучасного світового мистецтва.
5. 5
Марчук Іван Степанович -
український живописець, народний
художник України, лауреат Національної
премії України ім. Т. Г. Шевченка.
Почесний громадянин Тернополя. 2007
року потрапив до рейтингу 100
найвизначніших геніїв сучасності, який
уклала британська газета «The Daily
Telegraph». 2006 року Міжнародна академія сучасного
мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої
гільдії» та обрала почесним членом наукової ради
академії. Це перший випадок визнання українського
художника інституцією такого високого рівня. Український
живописець винайшов техніку «пльонтанізму» та ще багато
інших. Пензлем він наносить (пльонтає) дрібні
багатошарові лінії, які переплітає на картині так, як
українські жінки переплітали нитки на домотканому
полотні. Першу виставку в Україні відомому майстрові
пензля дозволили зробити лише у 42 роки. У доробку
живописця є близько 5 тисяч творів і понад 100
персональних виставок.
Важливе місце у творчості Івана Марчука займають
пейзажі. Природа на полотнах художника постає великою
могутньою силою, простори вражають своєю
масштабністю, світло – реалістичністю. Дивлячись на сніги
пейзажів Марчука стає холодно, на літні ночі – тепло. Автор
зізнається, що обожнює сніги, вітри, місяць і поле – ці
природні стихії хвилюють його душу. Художник часто
6. 6
робить на пленері лише замальовки, працює переважно в
майстерні. Для створення його шедеврів грають роль і
відтворення реальності, і фантазія.
Золота ніч
Дорога до дому
7. 7
Осінь
«Як кажуть: люди дивляться, а художник бачить. Тому
коли бачу пейзаж, то одразу хочу його намалювати. На
будь-якому шматку землі я можу побачити красу і
намалювати її», — поділився митець.
Іван Марчук творить свій світ, свою альтернативну
реальність, якою охоче ділиться з глядачем: « Я, як писали,
«вічний мандрівник, прикутий до мольберта», ото я такий.
Так все життя прожив. Я не міг відпочивати, направду, не
міг. Поки ще є очі, є руки, в тілі — бачиш — малюють. Така
звичка, такий режим, і тому я багато зробив. Я ж не жив, я
ще не жив, я працював»
8. 8
Весняний пейзаж
1. Власюк, Т. З Іваном Марчуком *порадницька
гостина+ / Т. Власюк // Порадниця. – 2016. – № 19. –
С. 1-3.
2. Рудяченко, О. Іван Марчук. Світотворець клаптиків
на 75 см *Електронний ресурс+. – Режим доступу :
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2696453-
ivan-marcuk-svitotvorec-klaptikiv-na-75-sm.html. –
Мова : укр. (Дата звернення 13.10.2021)
3. Шот, М. «Я просто раб, прикутий до мольберта»
*Іван Марчук+ / М. Шот // Урядовий кур’єр. – 2016. –
12 травня. – С. 5.
9. 9
Медвідь Любомир
Мирославович – український
маляр, художник України,
академік Національної академії
мистецтв України, кавалер ордену
князя Ярослава Мудрого IV та V
ступенів, лауреат Національної
премії України ім. Тараса
Шевченка. Народився 10 липня 1941 року у с. Варяж,
Сокальського району Львівської області. У 1965 році
закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного
мистецтва за спеціальністю «Художня кераміка».
Підльвівська весна
10. 10
Творча діяльність митця органічно пов’язана з
науково-педагогічною діяльністю, яка плідно розвивається
впродовж 30 років у Львівській національній академії
мистецтв. Він є автором численних публікацій, підготував
численну плеяду молодих живописців, активно і творчо
працює над створенням навчально-методичної літератури.
Як художник розписав ряд церков, окремі роботи
знаходяться і в соборі Святого Юра. Мав персональні
виставки у Львові, Торонто, Нью-Йорку, Чикаго, Битові,
Варшаві тощо. Картини Любомира Медвідя зберігаються у
музеях Львова, Хмельницька, Запоріжжя, у картинних
галереях та закордоном.
Село Верещиця
11. 11
1. Галайчак, Т. Ю. Медвідь Любомир Мирославович //
Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. :
В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України
НАН України. — Київ : Наукова думка, 2009. — Т. 6 :
Ла-Мі. — С. 577. — 784 с. : іл.
2. Княжицький, М. «Нам блазнів множити не варто, і в
мистецтві особливо» - Любомир Медвідь
*Електронний ресурс+. – Режим доступу :
https://espreso.tv/nam-blazniv-mnozhiti-ne-varto-i-v-
mistetstvi-osoblivo-lyubomir-medvid. – Мова. укр.
(Дата звернення 21.10.2021)
3. Любомир Мирославович Медвідь *Електронний
ресурс+. – Режим доступу :
https://academia.gov.ua/portfolio-item/medvid-
lyubomir-miroslavovich/. - Мова : укр. (Дата
звернення 22.10.2021)
4. Медвідь Любомир Мирославович // Шевченківська
енциклопедія: — Т.4 : М-Па : у 6 т. / гол. ред.
М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім.
Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 127-128.
12. 12
Семчук Володимир
народився 6 жовтня 1984 року в селі
Угринів Івано-Франківської області.
У 2007 році закінчив Івано-
Франківський інститут мистецтв за
спеціальністю “Образотворче
мистецтво та декоративно-
прикладне мистецтво”. Член Національної спілки
художників України (2019 р.), член громадського
об`єднання “Мистецьке Братство Івано-Франківська”. Живе
і творчо працює у Івано-Франківську.
14. 14
1. Володимир Семчук *Електронний ресурс+. – Режим
доступу:
https://thebestartist.info/uk/2020/volodymyr-
semchuk. - Мова. укр. (Дата звернення 12.10.2021)
2. Микицей, М. Рівновага між абстракцією та
реалістичністю: в Івано-Франківську відкрили першу
персональну виставку живопису Володимира
Семчука *Електронний ресурс+ / Марія Микицей //
Галичина : [сайт] : Інтернет-ресурс газети. – 2020. –
14 липня. – Режим доступу :
https://galychyna.if.ua/analytic/rivnovaga-mizh-
abstraktsiyeyu-ta-realistichnistyu-v-ivano-frankivsku-
vidkrili-pershu-personalnu-vistavku-zhivopisu-
volodimira-semchuka/
15. 15
Гречановський Олександр
Ігорович
народився 26 травня 1981 року в
Полтаві. З 1996 по 2001 роки
навчання в Одеському художньому
училищі ім. М. Б. Грекова. З 2001 по
2007 рр. навчається в Національній
академії образотворчого мистецтва та архітектури в м.
Києві, майстерня історичного живопису, магістр. З 2015
року – член Національної спілки художників України.
Микулинич
17. 17
Осінь на річці
1. Олександр Гречановський *Електронний ресурс+. –
Режим доступу :
https://thebestartist.info/uk/2020/oleksandr-
grechanovskyy. – Мова : укр. (Дата звернення
22.10.2021)
18. 18
Сірко Віктор Іванович
народився у 1966 році в селі Невицьке
Ужгородського району Закарпатської
області. У дитинстві навчався
живопису у студії образотворчого
мистецтва Золтана Баконія (1976 –
1980). Великий вплив на творчі візії митця мав його батько.
У 1985 р. закінчив Ужгородське училище прикладного
мистецтва. У 1987 – 1993 роках працював на Львівському
художньо-рекламному комбінаті. Після цього, певний час
жив і працював у Чехії (1999 – 2005). Живе і творчо працює
в Ужгороді.
Навесні
22. 22
1. Гойденко, О. Код нації *художник Юрій Нагулка :
лауреат Шевченківської премії 2016+ /
О. Гойденко // Порадниця. – 2016. – № 10. – С. 2.
2. Зубач, В. Нічний чародій з Невицького *Електронний
ресурс+. – Режим доступу :
https://zakarpattya.net.ua/Zmi/79137-Nichnyi-
charodii-z-Nevytskoho. – Мова : укр. (Дата звернення
23.10. 2021)
3. Сірко Віктор. АРТ-простір Закарпаття *Електронний
ресурс+. – Режим доступу :
https://zakarpat.brovdi.art/khudozhnyky/myttsi-
zakarpattia/sirko-viktor#parentHorizontalTab1. –
Мова : укр. (Дата звернення 23.10.2021)
