463,23.docx

1. Виховний захід
Тема: Українські весняні обрядові свята
Мета: ознайомити учнів з українськими весняними обрядовими святами;
розвивати в учнів вміння ідентифікувати та позиціонувати себе як українця;
виховувати любов до своєї Батьківщини та її історії.
Обладнання: проектор, ноутбук, музична апаратура , квіти для прикрашання
залу, українські костюми, горщик, торба, вінок, серп, сніп, випечені
«жайворонки», тісто, миска, хлібна лопата, декорація пічки, корзинки,
рушник, пиріг, вербові гілочки, великодні кошики, свічки.
Хід заходу:
(Звучить музичний супровід)
Ведучий1: Сьогодні ми з вами поринемо в чарівний та фантастичний світ
української самобутньої історії. Дізнаємось звідки походять традиції що по
цей день ми можемо зустрічати в нашому житті.
Ведучий 2: З приходом весни в природі відбуваються фантастичні зміни ,
які впливають на життя та діяльність людини. Спостерігаючи за ними люди в
процесі еволюції пристосовувались до них, ці зміни залишили відбиток на
життєдіяльності та творчості наших предків. Цей вплив червоною лінією
прослідковується через всю історію українського народу.
Ведучий 1: Розпочинає цикл весняних обрядових свят - Стрітення.
Ведучий 2: Стрітення — свято початку весни, початку роботи без світла.
Головним дійством у цей день було освячення вогню й води; стрітенські
свічки вважалися чарівними і мали назву «громниця» («громничка»). їх
запалювали й ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і
худобу від грому, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз не
побив дерева. Полум’ям громниці малювали хрести на сволоку — від усього
лихого, підкурювали дітям волосся — щоб грому не боялись. До того ж ці
свічки давали в руки помираючим під час читання відхідної молитви.
Ведучий 1: На Стрітення люди уважно стежили за погодою :
- Як на Стрітення зі стріх капає, ще велика буде зима.
- День Стрітення теплий і сонячний, то й весна тепла.
- Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл
напасеться.

2. - Цього дня відлига — на ранню й теплу весну, сніг — на дощову, тривалу, а
коли завірюха — весна буде пізня й холодна.
- Якщо в цей день не видно сонечка — чекай суворих морозів.
Ведучий 2: В цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо — де була
зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою:
— Боже, поможи тобі, зимо! — каже літо.
— Дай, Боже, здоров’я! — відповідає зима.
— Бач, зимо, — дорікає літо, — що я наробило і напрацювало, ти поїла і
попила!
Танок «Стрітення» (Зима — стара баба, а Літо — молода дівчина.
Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде.
Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри
прогризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе
надщерблений горщик з льодом, а через плечі у неї — порожнісінька торба.
У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, — весела і
вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита, пшениці та всякої
пашниці...
При зустрічі на Стрітення стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою
— кому йти, а кому вертатися?)
Ведучий 1: Чотирнадцятого березня - свято Преподобної Євдокії, або у
народі Явдохи. Це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як
Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує
пробудження життєвої сили землі.
Ведучий 2: У народному побуті «Явдохи» – не тільки перший день весни,
але й перший день нового року, адже в наших предків рік починався з 1
березня («Явдохи» за ст. стилем). Відтак аж до XV століття на Явдохи
відзначали Новий рік.
Ведучий 1: На день Явдохи заведено підніматися на пагорби або дах і
співати веснянки. Цією почесною місією займаються діти і дівчата, рідше —
жінки. Почесна вона тому, що веснянка — це заклик весни, який вважається
у слов'янських народів своєрідним заклинанням.
Діти співають веснянки в народних костюмах.
"Ой весно, весно, днем красна" (веснянка)
Ой весно, весно, днем красна,
Що ж ти нам, весно, принесла?
Принесла я вам літечко,

3. Ще й запашненьке зіллячко,
Вам, дівчатка, – по віночку
З хрещатого барвіночку.
Парубонькам – по кийочку,
А бабусям – по ціпочку.
Парубкам – товар гонити,
Бабусям – внучат глядіти.
"Що ж ти нам, весна, принесла" (веснянка)
Що ж ти нам, весна, принесла?
Та принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко
Ще й червонії квіточки,
Щоб, квітчалися дівочки.
Пісеньки співали,
В решето складали,
Повісили решето на вербі;
Як налинули лебеді
Та звалили решето додолу, —
Час вам, дівчата, додому,
Мішайте свиням полову.
А ви, хлоп'ята, за нами,
Їжте полову з свинями,
А ви, дівчата, — калачі,
Щоб любили вас паничі.
Ведучий 1: 22 березня православні відзначають свято 40 святих на честь
пам'яті сорока севастійських мучеників – воїнів-християн з міста Севастії, які
прийняли мученицьку смерть за віру в Христа.
Ведучий 2:

4. Сорок Севастійських мучеників - небесні покровителі всіх чоловіків,
особливо воїнів і мандрівників.
Перед іконою 40 святих моляться:
про духовну допомогу у важку годину гоніння й ув'язнення;
про зміцнення сили духу, щоб гідно перенести випробування;
жінки - про те, щоб їхні рідні чоловіки благополучно і скоріше повернулися з
далекої дороги.
Ведучий 1: У цей день не можна лаятися, лихословити, думати про погане.
Не можна виконувати хатню роботу — мити підлогу, прати, майструвати.
Забороняється також шити, вишивати, в'язати. Вважається, що той, хто буде
працювати на 40 святих, отримає 40 болячок. Але в цей день можна пекти,
щоб привернути весну.
У цей день заборонено позичати гроші.
Ведучий 2: Зазвичай на свято Сорока севастійських мучеників християни
йдуть до церкви та ставлять 40 свічок та б'ють стільки ж поклонів. Та в
народі придумали ще кілька традицій. Одна з них — пекти пиріжки у формі
птахів. Зокрема, в честь цієї традиції свято отримало народну назву
Жайворонки.
Інсценування.
В хаті мати з донькою займаються випіканням «жайворонків» для зустрічі
весни. Співають веснянку.
Ой ти, соловейку,
Ти ранній пташку,
Ой чого ти так рано
Із вир’їчка вийшов?
"Не сам же я вийшов,
Дажбог мене вислав
З правої ручейки,

5. І ключики видав.
З правої ручейки
Літо відмикати,
З лівої ручейки
Зиму замикати."
Заходить гурт дітей.
Діти : - Доброго дня!
Мати : – Доброго здоров’я!
Дівчина : - Ластівонька прилетіла! Принесла нам весну милу! (дарує
«жайворонка»).
Хлопчик: – Дарую вам «жайворонка», щоб не перевелися гуси. (дарує
«жайворонка»).
Мати : - Доброго здоров’я тобі та твоїй матусі! Щоб і у вас не перевелися!
Дівчина: Біля нашого колодязя золотая ключка,
Хто не вийде на вулицю – нападе колючка!
Мати : - Вже йдемо, тільки витягнемо «жайворонків». (Витягає з печі).
Діти співають:
Благослови Мати Весну закликати
Весну закликати Зиму проводжати
Весну закликати Зиму проводжати
Зимонька в Возочку Літечко в Човночку
Відміна 2:
Благослови Мати Весну закликати!
Весну закликати Зиму проводжати
Ой Весно Весно що ж Ти нам принесла
Принесла нам в Хату Радості багато
В Комору Достатки на Поле Дозвілля

6. Зелен-розмарину на Моє Весілля
Відміна 3:
Весно Наша Весно що Ти нам принесла
Принесла Вам Літо щоб родило Жито
Весно Наша Весно що Ти нам принесла
Принесла Вам Росу Парубоцьку Красу
Виходять на вулицю та закликають із «жайворонками « в руках.
Просимо ми, просять мама і тато!
Прилітайте , пташки, до нашої хати!
Пташок викликаємо із теплого краю!
Летіть , соловейки, на нашу земельку!
Спішіть, ластівоньки , пасти корівоньки!
Ведучий 1: 30 березня - "Теплого Олекси"
30 березня у народі відзначають "Теплого Олекси" - День святого Олексія,
чоловіка Божого, який жив у IV столітті.
Ведучий 2: У народі день преподобного Олексія вважається остаточним
приходом весни, за це свято й отримало свою другу назву — Теплого.
Дівчата на Теплого Олексія збиралися разом та йшли закликати весну. Для
цього брали полотно та пиріг, виходили в поле, кланялися на всі боки, а
потім казали: "Ось тобі, весна-мати, нова обновка!". Полотно та пиріг
залишали в полі.
Інсценування.
Дівчата з полотном і пирогом на ньому виходять на сцену. Кланяються на всі
боки та промовляють "Ось тобі, весна-мати, нова обновка!". Далі танцюють
«Кривий танець» співаючи.
А ми Кривого Танцю йдем, Танцю йдем,
А ми Йому Кінця не знайдем, не знайдем,
А Вода по Каменю,
А Вода по Білому,
Стиха йде стиха йде.

7. Ішли Дівчата через Двір, через Двір.
На них Хусточки як Мак цвів, як Мак цвів.
Стали Хусточки маяти? маяти,
Стала Діброва палати, палати.
Стали дівчата гасити, гастити.
Решетом воду носити, носити.
А вода по каменю, а вода по білому
стиха йде, стиха йде.
Скільки в Решеті Водиці, водиці
Стільки в дівчатках правдиці, правдиці.
А ми Кривого Танцю йдем, Танцю йдем,
А ми Йому Кінця не знайдем, не знайдем,
А Вода по Каменю,
А Вода по Білому,
Стиха йде стиха йде.
Ведучий 1: Благовіщення — одне з нерухомих церковних свят. Тому воно
відзначається щороку 25 березня.
На Благовіщення заведено йти до церкви та молитися, священослужителі
обов’язково вдягають святкове вбрання. Існує традиція випускати в день
свята голубів. Раніше вірили, що птахи, долетівши до неба, розповідають
ангелам-охоронцям про все хороше, що сталося за рік.
Ведучий 2: Вважають, що у цей день відкриваються небеса і Господь може
почути всі молитви та прохання кожної людини. За часів Київської Русі у цей
день закликали весну та запалювали великі багаття. Вірили, що вогонь
розтопить зиму.
Демонстрація відео на великому екрані.
https://www.youtube.com/watch?v=Sf9w7AuD_cc&t=12s
Ведучий 1: Вербну неділю, або ж День входу Ісуса Христа в Єрусалим,
християни святкують за тиждень до Великодня.
Із Вербної неділі починається останній страсний тиждень посту. Цього дня
заведено вітати одне одного, відвідувати службу і святити гілочки верби.

8. Вони символізують пальмові гілки, якими вітали Ісуса в Єрусалимі
напередодні його розп’яття.
Ведучий 2: Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до
хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб
росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і
ставили на покуті під святими образами. Заставши в хаті того, хто проспав
вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Діти в народних костюмах співають із гілочками верби в
руках.
Ой вербо, вербо, вербице
Веснянка (гаївка)
Ой вербо, вербо, вербице,
Ти на розпуттячку стояла,
Ти далеко чула-бачила:
Куди мій нелюбий поїхав?
Ой туди трава полягла,
І клен-дерево зав’яло,
І моє серденько застряло!
Ой вербо, вербо, вербице!
Ти на розпуттячку стояла,
Ти далеко чула-бачила:
Куди мій миленький поїхав?
Ой туди трава вже шовкова,
І клен-дерево зелено,
І моє серденько весело.

9. Ведучий 1: Великдень — найважливіше із 12 головних християнських
щорічних свят. Його святкують практично у кожній українській родині, тож
нараз вже розпочались приготування до цього дня.
Ведучий 2: У цей час стається чимало цікавого. Більшість християн йдуть до
церкви на нічне богослужіння. Однак у деяких європейських народів є
звичай: люди запалюють великі вогнища, які символізують перемогу Христа
над темрявою язичницьких часів.
Наші предки цієї ночі розпалювали вогнище біля церкви та всю ніч
слідкували, щоби воно не згасло. Всі решта, хоч і залишались вдома, теж
намагались не спати. Казали, хто засне у цю ніч, весь рік буде сонним.
Ведучий 1: У великодню ніч будь-хто міг випробувати свою вдачу. Предки
вважали, якщо взяти червоне яйце і піти з ним на пошуки прихованих
скарбів, то неодмінно їх знайдеш. Яйце, нагріваючись у руці, вказує на
потрібну місцину. Але додавали, що цей обряд досить небезпечний.
Ведучий 2: Традиція розмальовувати писанки є практично у всіх народів.
Яйце завжди символізувало нове життя. Але неодмінно стається так, що
старе повинне дати місце новому. Тому писанку символічно розбивають.
Слов’яни катали писанки по землі для родючості та зберігали впродовж року,
щоби захистити домівку від різних негараздів. Якщо хтось хотів
поспілкуватися з померлим родичем, він брав три червоних яйця і
похристосувався з ним на його могилі, а самі яйця згодовував потім птахам.
Пісня «Великдень». (діти в українських костюмах із Великодніми
кошиками в руках та свічками співають пісню).
Перед Великоднем
Повно різних справ,
Тож немає часу
Нам ловити ґав!
Мама випікає,
Тато прибирає,
Я в новенький кошик
Смакоту складаю:
Рум'яненьку паску,
Маслечка горнець,

10. Шиночку, ковбаску,
Хрону корінець.
Приспів:
Бім-бом-бом-бом!
Бім-бом-бом!
Дзень-бом!
Дзень-дзелень!
Гей, святкуєм всі разом
Цей чудесний день!
Бім-бом-бом-бом!
Бім-бом-бом!
Лине дзвін з небес,
Сповіщає всіх кругом
Що Христос Воскрес!
Радісні обличчя,
Гості на поріг.
Чути спів гаївки
І веселий сміх.
Сонечко радіє,
Пташечка щебече,
Тішаться дорослі,
Тішиться малеча!
Писанки з торбини
Швидко витягай,
Про Великдень нині
З нами заспівай!
Приспів.

11. Ведучий 1: Сьогодні ви ознайомились із народними традиціями нашого
славного українського народу!
Ведучий 2: Ви є носіями нашого українського генетичного коду! Зберігайте
ці традиції, вплітайте їх в канву свого сьогодення! Ставайте
популяризаторами історії нашого народу! Щоб якнайбільше людей на
планеті знали та любили нашу країну!
Джерела використаної інформації:
1 https://persha.kr.ua/news/120354-tradytsiyi-ta-zvychayi-velykodnya-yak-z-
yavylosya-svyato-ta-yak-jogo-vidznachayut-u-riznyh-krayinah/
2 https://vikna.tv/styl-zhyttya/svyata/blagovishhennya-presvyatoyi-bogorodyczi-
2023-data-istoriya-ta-tradycziyi/
3 https://suspilne.media/437790-ne-a-bu-verba-be-akimi-buli-tradicii-na-verbnu-
nedilu-u-prasuriv/
4 https://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/1715-30-bereznia-
teploho-oleksy
5 https://www.unian.ua/lite/holidays/40-svyatih-u-2021-roci-data-svyata-40-
svyatih-koli-vidznachayut-sorok-svyatih-11350798.html
6 http://www.kitsman-rada.gov.ua/info/1082657-14-bereznya---yavdohi---narodni-
tradicii-zvichai-ta-prikmeti.html
7 https://mala.storinka.org/
8 https://www.youtube.com/watch?v=Sf9w7AuD_cc&t=12s