віртуальна інформаційна виставка з циклу «Українське свято. Традиції і обряди України»

1. З давніх давен щорічно в серпні місяці святкують всенародно улюблені
Спаси. Спасом Першим називають свято Маковея, тому що незабаром
(19 серпня) настає справжній Спас, або Преображення Господнє.
Медовий Спас або Лакомка, також Перший Спас – народна назва
православного свята в перший день Успенського посту, 14 серпня (1
серпня за старим стилем), на честь Походження (изнесения) древ
Хреста Господнього.
Успенський пост – найкоротший з усіх постів, він триває всього два тижні.
Починається Успенський піст бурштиновим медовим Спасом,
центр його – Преображення Господнє, закінчується блакитним святом
Успіння Божої Матері.
На період посту по понеділках, середах і п'ятницях наказано сухоїдіння.
Вівторок, четвер – гаряча їжа без олії. В суботу і неділю дозволяється
їжа з олією. У день Преображення Господнього (19 серпня) дозволяється
риба. Рибний день Успіння – якщо він припадає на середу або п'ятницю.
Це свято прийшло з Візантії, де було встановлене приблизно у ІХ столітті
й полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії
частини хреста Господнього. Протягом двох тижнів цю святиню носили
по Константинополю з метою відвертання хвороб і очищення міста від
злих духів, ажде, за давніми віруваннями, саме вони приносили епідемії
страшних хвороб.
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маковеїв:
Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, та їхньої
матері Соломії, а також їхнього вчителя Єлеазара.
В 166 році до нашої ери саме ці святі очолили повстання за віру в
єдиного Бога й були за це жорстоко покарані.

2. Про освячення води
За однією з легенд, під час моторошної спеки в місті почалася епідемія.
Щодня сотні жителів гинули від страшної напасті. Тоді
священнослужителі та віруючі винесли святиню — частинку хреста.
Саме на ньому був розіп'ятий Ісус Христос. Реліквією освятили всю воду,
яка перебувала на території міста. Після чого відбулося чудо —
Константинополь покинула хвороба, яка забрала багато життів.
У Київській Русі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок,
водоймищ, озер для освячування води, у якій після проведення цього
ритуалу купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. Під час
свята під час богослужіння відбувається винесення хреста на середину
храму для поклоніння, а після літургії відбувається хресний хід до води.
Цей день ще називали Мокрим Спасом (Спасом на воді). Вода цього дня
вважалася цілющою. Так само хворі могли скористатися водою з
освяченого колодязя.
Звичаї та традиції святкування
Після цього свята всі починали їсти мед, який попередньо освячували в
церкві. Крім того, було прийнято пригощати цим ласощами жебраків.
Той, хто в Медовий спас обійде бідняка, не давши йому меду, міг
накликати на себе біду. Допомога в такий приємний день отримували і
вдови. Кожен, хто зробить щось корисне для вдови буде потім щасливий
і може чекати повного благополуччя в сімейному житті. А ось сумувати в
день Медового спаса категорично заборонено, як втім і сваритися з ким
би то не було і вимовляти різні лайливі слова.
Питний мед - головний напій Медового Спаса. Тисячу років тому наші
предки його з задоволенням споживали, поки з початком масового
виробництва горілки питною мед не пішов в історію. Навіть самі рецепти
були на довгий час втрачено, тому що передавалися вони найчастіше
усно. Створені пізніше "меди", "медки" і "медовухи" не мають ніякого
відношення до класичних медів середньовіччя. На приготування
хорошого меду йшло 10-15 років. Найкращий мед міг настоюватися до 40
років.
Ще одна назва Спаса – Маковей: сьогодні починали збирати мак. Є
народна прикмета: тим, хто побоюється відьом, потрібно у цей день
зібрати насіння дикого маку і обсипати ними будинок – жодна відьма в
будинок не проникне. Вважається, що назва свята Маковей утворилася
шляхом накладення імені Маккавея й співзвучної з ним рослини маку,
який дозріває у цей час.

3. Свято Маковея дуже шановане в Україні. У наш час, згідно з церковною
традицією, також виноситься хрест у центр храму. Після скоєння служби
проводиться хресний хід на воду.
Разом з водою цього дня у
церквах святять квіти й мак, у
кожному букеті квітів обов’язково
повинні бути достиглі голівки
маку. Цей букет називається
«маковійчик» або «маковейка», у
ньому можуть бути також
чорнобривці, жоржини, айстри,
гвоздики, барвінок, різні трави (які
ще називають зіллям, зіллячком)
такі як волошки, м'ята, чебрець,
любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
Після освячення букети несли додому й клали біля іконок. До самої
весни "маковійчики" прийнято зберігати як оберіг. Дехто взимку мак
використовує для куті на Різдво, а на Благовіщення раніше засушені
квіти дівчата вплітали у волосся.
Мак споживали в Україні і як харчі, і як оберіг від злих сил. На свято
Маковея пекли обрядові коржики — шулики (шуляки, ламанці). Тісто
готували пісне і прісне, часом навіть без соди, звідки й пішла приказка:
«Із води та муки пече баба шулики».
Мак до цього дня споживали тогорічний, насіння нового врожаю можна
було їсти лише після Маковєя та освячення. Найбільше цінувався у
народі «сивий» мак. Страви й олія з нього були найсмачніші. Як
харчовий продукт менше полюбляли мак-самосій, або «видюк» (у його
маківці при достиганні утворювалися дірочки, через які висипалося й
розсіювалося зерня, воно є настільки дрібним, що його дуже важко
побачити навіть вдень). Проте, за народними віруваннями, він мав
надзвичайну силу як засіб проти злих чар. Кожна господиня, знайшовши
на своєму городі «видюк», обережно збирала його, щоб не розгубити
вміст. Потім мак святили. Але й несвячений, він був корисний в уявленні
народу проти відьом, які ночами “доїли” чужих корів, проти «неспокійних
мерців» та іншої нечистої сили…
Вірили, що коли «видюк» освятити три, сім або дев’ять разів (а святити
можна було й на Маковєя, й на Великдень), то його сила ставала
непереможною. Обсипавши таким маком хлів, хату чи обійстя, не
сумнівалися, що відьми, чорти, чаклуни тощо не досягнуть мети. Нечисть
не могла переступити через розсипаний мак, і їй доводилося збирати
численне дрібнюсіньке насіння. Поки вона поралася, наставав ранок,
співав півень і все нечисте втрачало силу.
У народній медицині мак використовували як снодійний засіб.

4. Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали
корів і господу «від усього лихого». На Черкащині маком обсипали «всяку
новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві
стільки тварин, як у маківці зернин».
Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну
традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком
біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась
людина, що прийде провідати породіллю.
Мак був популярним об’єктом народної творчості. Існує чимало пісень, а
особливо приказок про нього:
«Тиждень постишся, а в неділю — з маком»,
«Добра, як юшка з маком»,
«Тринди-ринди коржі з маком»,
«Згадуй мак, та й їж так»,
«Мак чорний, та добрий, а редька біла, та гірка».
Відомі й загадки про мак:
Стоїть тичка Стоїть стебло коло села,
На тичці капличка, А на стеблі – сімсот і два.
Без вікон, без дверей,
Повна хата людей.
Народні прикмети
Медового Спасу в народі відводилася величезна роль. Люди звертали
увагу в цей день на погоду і в цілому поведінка природи. Зі Спасом
пов'язували помітне похолодання, а ще помічали, що в цей день птахи
відлітають у теплі краї. Так з'явилося безліч прикмет, які й сьогодні
користуються великою популярністю в народі, адже прикмети на
Медовий Спас ніколи не підводили.
• Перший Спас — усьому час.
У цей день починався посів озимих. Багато хто вірив, що раніше першого
Спаса починати сіяти не можна, так як урожай не народиться. У цю
прикмету люди вірили беззастережно і строго її дотримувалися.
• На Спас Маккавей — збирай мак скоріше.
Хазяйки вважали, що саме 14 серпня потрібно збирати мак, тоді він буде
не тільки цінним в кулінарії, а й корисний як лікувальний засіб.
• Медовий Спас нові колодязі святить.
До Спаса потрібно було встигнути викопати новий колодязь, але воду з
нього не можна було брати до самого свята. Люди вірили, що в цьому
колодязі після освячення вода стає цілющою і корисною.

5. • На першу ложку освяченого меду потрібно згадати заповітне
бажання, і воно збудеться.
• Вважалося, що на Маковія жінці прощаються всі гріхи, якщо вона
попросить про це свого ангела-хранителя.
• Після першого Спаса у воду не заходять.
• Якщо дощ на Маковія, пожеж буде мало.
За народними прикметами, з цього дня вступає у свої права осінь —
вночі вже не так тепло і вода не нагрівається, як раніше.
• Якою буде погода на Медовий Спас – такою вона буде й 28 серпня.
• Після Медового Спасу бджоли перестають носити мед.
• Пройшов Спас – пішло літо від нас.
До слова, Другий Спас святкуватимуть 19 серпня і зветься він Яблучний
Спас, бо на освячення до церкви несуть яблука, а також інші фрукти та
мед. Третій, Горіховий Спас, відзначається 29 серпня. Така назва тому,
що за народним календарем цього дня заготовляють горіхи нового
врожаю.
Свято Преображення Господнього, або Другий Спас, східні слов’яни
святкують 19 серпня.
У цей день, за стародавнім звичаєм, освячують яблука, груші, мед,
обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей
день називають Другим або Яблучним Спасом.

6. Як з’явилося свято?
Цей день присвячений спогаду про перетворення Христа своїм учням на
горі Фавор.
У цей день Ісус разом з трьома учнями Яковом, Петром та Іоанном
зійшов на священну гору, щоб помолитися. Саме в цей час апостоли
задрімали і не бачили Преображення Господнього. Христос був
одягнений у білосніжний одяг, який завжди був символом чистоти,
непорочності, віри й святості.
Зійшовши з небес, Ісус почав вести бесіди зі своїми пророками. Опісля
люди, що зібралися поруч й спостерігали за цією подією, почули з небес
голос, який проголосив Христа своїм сином. Це і стало приводом до
святкування Другого Спаса.
Чому Спас називають Яблучним?
Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі
саме в ту пору дозрівав виноград, який прийнято освячувати в цей день.
Грона винограду, а також колосся люди несли в цей день до храму на
знак подяки Богові. Але виноград ріс не скрізь, відтак ця традиція дещо
змінилася – стали освячувати яблука.
У наш час на освячення до храму несуть кошики з найрізноманітнішими
фруктами.
У народному календарі на Яблучний Спас проводжають літо. Це свято
означає настання осені й перетворення природи. Через це є навіть ще
одна народна назва свята – Осеніни. Вважається, що ночі після Спаса
стають набагато холоднішими. Перед яблучним спасом селяни косили
траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня -
Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та
часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає
смак. І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в
середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й
кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Традиції та повір'я на Яблучний Спас
На Яблучний Спас прийнято запікати яблука, робити з їх допомогою
млинці, пироги та інші страви, рецептів яких існує дуже багато. З давніх
часів існувала добра традиція спочатку пригощати яблуками жебраків,
хворих, сиріт («На Другий Спас і жебрак яблучко з'їсть»), а вже потім їсти
самим.
У народі існувало повір’я, що їсти яблука й страви з цього фрукта до
настання Яблучного Спаса не варто, а ось після 19 серпня люди могли
ласувати цим фруктом.

7. Існує заборона їсти яблука до початку Спаса жінкам, які втратили дітей.
За повір'ям, якщо батьки не їли яблук до Спаса, то дітям на небесах
роздадуть гостинці в цей день.
На Яблучний Спас, за повір'ям, яблука мають чарівною силою. Якщо,
відкусивши шматочок яблука, загадати бажання, то воно неодмінно
здійсниться. Здавна дівчата в селах їли яблука, міркували про наречених
і примовляли: «Що надумано – то збудеться!». Обряди на Яблучний
Спас проводять і сьогодні.
Також в народі говорять, що не можна у цей день зганяти з себе або
вбивати комах, тим більше мух. Якщо вона сіла два рази на руку – це до
здійснення бажань. Дивна прикмета, але так кажуть.
На свято також забороняється працювати вдома, дозволено лише на
кухні та в саду.
Яка погода в Яблучний Спас, така буде в січні. Якщо вдень дощить –
взимку теж буде багато опадів.
Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий -
мокрої, а ясний - суворої зими.
Третій Спас (Хлібний Спас, Горіховий Спас) — традиційне свято, яке
відзначають в Україні 29 серпня. Свято має прадавні дохристиянські
корені. Слідує за Першим Спасом і Другим Спасом.
До Третього Спасу як правило закінчували жнива, і на це свято наші
бабусі пекли пироги з борошна нового врожаю. Тому і називають цей
Спас Хлібним. А інша назва — Горіховий — пов'язана з початком
масового збору лісових горіхів, які на цей час саме достигають.

8. В цей день в ліс відправлялася "старостиха" для пробного збору; зібрану
нею за один день вважалося мірою для всіх жінок, згодом йдуть збирати
горіхи. У призначений день у лісі розстеляли килим і "веретья", від яких
усі селянські баби, дворові люди, покоївки дівчата розходилися для
збору горіхів, останні складалися в фартухи, а пізніше висипалися на
розстелені предмети. Робота по збору горіхів могла тривати й кілька
днів. За народними уявленнями, урожай горіхів віщував на майбутній рік
урожай жита.
У давнину говорили: «Перший Спас — на воді стоять; другий Спас —
яблука їдять; третій Спас — на зелених горах полотна продають», тому
третій Спас ще називали «Спас на полотнах», «Спас на полотні».
Справа в тому, що в цей день проходили ярмарки, на яких було
прийнято торгувати полотнами.
У день Третього Спаса або близько нього селяни здійснювали "досевки",
тобто сіяли озиму жито. Після загальної домашньої молитви господині
проводжали чоловіків на поля з хлібом і сіллю. При цьому на віз
укладали три снопа, а зверху клали призначена для посіву жито в
мішках. На полі посівальників зустрічали хлопці з гречаною кашею. Після
посіву озимого хліба пиріг і каша з'їдалися всією родиною.
У народі Третій Спас називають не лише горіховим, а й полотняним, а
також хлібним. Після свята Успіння Пресвятої Богородиці закінчувалася
жнива, а значить, на Горіховий Спас уже пекли пироги з борошна нового
врожаю.
Ось чому головна страва на Горіховий Спас - святковий коровай із
нового хліба. Звичайно, цього дня на столі обов'язково були мед, яблука
й горіхи.
Чим пригощати гостей на Горіховий Спас?
На Горіховий Спас закінчується строгий Успенський піст, а тому на
святковому столі є місце для улюблених м'ясних і рибних страв. Але
головна прикраса столу на Горіховий Спас - звичайно, яблука, мед і
горіхи.
Традиції, звичаї та прикмети
В цей період завершується останній місяць літа – найблагодатніша пора
року. З літом - періодом збору врожаю - селяни пов’язували свій
добробут. Від того чи вчасно зібрано збіжжя, значною мірою залежав
добробут родини.
«Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали».
Як і Перша Пречиста, так і третій Спас, вважається періодом заготівлі
яблук. Дівчата співали пісні:

9. «Пречиста мішок загубила, а Спас ішов – мішок знайшов»…
Такими символічними мішками були погреби й горища, де зберігалися
свіжі продукти. Вважалося, що зібрані в цей період яблука повинні бути
поживними й найпридатнішими для зберігання. Яблука тримали до
осінніх та зимових свят, щоб почастувати на Різдво або на Новий рік
дітей та гостей.
За народним звичаєм, вважалося за ознаку шляхетності та
працьовитості, якщо дівчина, до якої приходили колядники, дарувала
хлопцям яблука. Кожен з них виголошував промову:
«Спасибі рукам працьовитим, що вміли ростити, спасибі Пречистій силі,
що в мішок натрусила, і тобі, Спас, що беріг нас!»
Як і на Маковий Спас, цього дня треба було чистити криниці та
освячувати воду, а вода з підземних джерел вважалася цілющою.
Цієї пори вже збираються до відльоту перші пташині гурти. Старші
навчали молодняк до нелегкої і довгої перелітної дороги. Поруч з
лелеками неодмінно сусідили солов’ї. Старші люди з цього приводу
кажуть, що мовби дрібні сіроптахи тримають буслів, тобто вказують їм
дорогу до вирію. Але, якщо в дорозі солов’ї стомлюються, то вони
сідають на спини лелек…
За старих часів говорили - "Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса".
На третій Спас - останній відліт ластівок.
Також існувала прикмета:
"Якщо журавель відлетить до третього Спасу, то на Покрову буде
морозно".
Відносно третього Спасу існують прислів’я, зокрема:
«Післяуспіння прийшло – сонце на осінь пішло».
Зрештою, так воно і є. Хоча, ще вдень і тепло, а деякі дні й спекотні,
проте вранці і ввечері вже прохолодно: поступово приходить осінь…
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна
традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною
міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні:
вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.

10. Більше прочитати можна за посиланнями:
• Маковія // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Маковія
• Спас (свято) // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Спас_(свято)
• Третій Спас // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/Третій_Спас
• Букет на Маковея // Сайт «Хочу». – Режим доступу : http://hochu.ua/cat-
relax/article-68706-gotovimsya-k-makoveyu-2016-chto-svyatyat-v-tserkvi-kak-
sobrat-buket-makoveychik-i-chego-nelzya-delat-na-medovyiy-spas-14-avgusta/
• Лебедин А. Душистый праздник – Маковея / А. Лебедин // NotaBene. – Режим
доступу : https://notabene.info/ru/interesno/184-dushistyj-prazdnik-makoveya.html
• Збираємо букет на маковея // Сайт «Vision.Ternopil». – Режим доступу :
http://www.vision.ternopil.ua/index.php/2016-04-28-05-28-09/sotsium/item/6608-na-
makoveia-zhinkam-proshchaiutsia-vsi-nezamoleni-hrikhy
• Другий або Яблучний Спас. – Режим доступу : http://www.aratta-
ukraine.com/sacred_ua.php?id=55
• Прийшов Яблучний Спас – бери рукавиці про запас. – Режим доступу :
https://ua.igotoworld.com/ua/article/517_yablochnyy-spas-2015.htm
• Маковея. За народним календарем 14 серпня. Як святкували та що їли //
Мамаєва Слобода. – Режим доступу : http://mamajeva-
sloboda.ua/publ/makoveya-za-narodnym-kalendarem-14-serpnya-yak-svyatkuvaly-
ta-scho-yily/