1. Дослідницький проєкт
« Поема Т.Г. Шевченка « Гайдамаки».
Складність історичної долі українського народу,
невідворотність його боротьби за визволення.»
2. Мета проєкту:
• сформувати знання про джерела, історичну основу поеми, про
використання сюжету «Гайдамаків» у мистецтві;
• дослідити особливості сюжетно-композиційної структури,
головні проблеми, підняті Шевченком у поемі.
• Ресурс: розвивати загальнонавчальні вміння (рефлексійні,
пошукові, комунікативні, презентаційні), пізнавальні інтереси.
3. Завдання проєкту:
• залучити учнів до дослідницької роботи;
• формувати вміння самостійно здобувати знання, уміти
використовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і
практичних завдань;
• сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок , здатності
працювати у групах, виконуючи різні соціальні ролі;
• формувати вміння визначати особливості сюжетно-композиційної
структури, головні проблеми, коментувати зміст поеми,
умотивовувати вчинки героїв твору; розвивати усне мовлення.
4. Навчальні предмети, з якими пов'язаний
проєкт:
• українська література, історія, образотворче мистецтво, музика.
5. Навчальна мета та очікувані
результати:
• учасники проєкту знають джерела, історичну основу поеми,
визначають особливості поеми як ліро-епічного жанру, складники
сюжету, головні проблеми, коментують зміст поеми, умотивовуючи
вчинки героїв твору, розвивають усне мовлення.
• Кожен учень одержує досвід індивідуальної діяльності та діяльності у
групі, має можливість розкрити свій творчий потенціал.
6. Проведена робота:
• заздалегідь сформовані творчі групи: «Дослідники»,
«Літературознавці», «Мистецтвознавці», «Історики», «Критики»;
• перед учнями поставлено проєктне завдання;
• організована діяльність з пошуку інформації;
• здійснювався контроль і корекція проміжних результатів,
співвіднесення їх з метою;
• надавалася допомога у підготовці наочно-графічного матеріалу,
презентації, доповіді.
8. Мотивація навчальної діяльності.
• Максим Рильський писав: « Хто не знає свого минулого, той не вартий
свого майбутнього». Тож сьогодні на уроці ми долучимося до славного
минулого нашого народу , працюючи над поемою Т. Шевченка
«Гайдамаки». Ми розглянемо ідейний зміст поеми, її композицію,
почуємо думки сучасників Шевченка про поему та спробуємо
поглянути на події далекого минулого очима людини XXI століття і
відповісти на запитання: що ж таке Коліївщина – «велетенське
кладовище» чи визвольна боротьба проти національного гноблення.
9. Сьогодні у нас урок – підсумок проєкту, до якого ми
готувалися.
• Вправа «Наші очікування»
Запишіть свої очікування від уроку і прикріпіть на дошку. А чи
справдилися вони, дізнаємося наприкінці уроку.
10. Вивчення нового матеріалу
• Бесіда. «Мікрофон»
- Звідки ми можемо почерпнути знання про минуле наших предків?
1. Усна народна творчість.
2. Пам’ятки давнини (архітектурні та писемні) – літописи, хронічки,
наукові праці.
3. Художня література.
11. Сьогодні на уроці ми вивчатимемо ще один
історичний твір Шевченка - поему «Гайдамаки».
План уроку
1.Історія написання та видання поеми, її джерела.
2. Історична основа твору.
3. Тема, ідея, жанр, особливості сюжетно-композиційної структури
твору.
4. « Гайдамаки» Шевченка в оцінці сучасників автора
5. Відгомін поеми «Гайдамаки» в мистецтві.
12. Доповідь групи « Дослідники»
• Наша група виявила кілька чинників, які спонукали поета до
створення поеми.
• Перший із них – це незабутні спогади дитинства.
13. • Другий із них – твори про Коліївщину: рукопис «Сказание о
Колиивщине» Максимовича, «История Новой Сечи или
последнего Коша Запорожского» Скальковського, « Історія Малої
Росії» Д. Бантиш-Каменського, « Історія Русів» невідомого
автора, « Історія королівства польського». В окремих творах,
особливо у повісті М. Чайковського « Вернигора», гайдамаків
зображено як примітивних озвірілих розбійників і злодюг. Отож
поет береться за перо з метою спростувати наклепи на
Коліївщину і повернути гайдамакам заслужену славу героїв.
• Третій - становлення поета як громадянина та глибоке
осмислення ним своєї національної приналежності.
14. Джерела поеми
1.Розповіді діда Івана про Коліївщину.
2. Перекази про гайдамаччину, почуті в дитинстві від старожилів.
3. Історичні джерела.
15. «Історична основа твору»
Виступ групи «Істориків»
• 1648 -1654, 1686, 1764, 1768
- Про що говорять ці дати?
1.Це визвольна війна українського народу проти панської Польщі.
2.«Вічний мир» між Росією і Польщею,за яким було установлено остаточні кордони між Російською
державою і королівством Польським: Лівобережна Україна і Київ з невеликими прилеглими територіями
відходили до Росії, а вся Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої.
3. Ліквідація гетьманства на території Лівобережної України.
4.Повстання селян, що ввійшло в історію під назвою «Коліївщина».
16. Робота над змістом твору
• Вправа «Еврестична бесіда»
- Автор доносить до читачів істину, що криваву бійню розпочали саме
поляки, а повстання селян було відповіддю на безчинства. Знайдіть
підтвердження цієї тези в поемі.
- У якому розділі автор описує початок повстання?
- Хто очолив повстання?
- У яких розділах Шевченко змальовує поширення повстання?
17. Виступ групи «Історики»
• На чолі повстанських загонів стає Максим Залізняк. Походив він із села Медведівки, був на
Запоріжжі, в Очакові, наймитував. Другий керівник повстання Іван Гонта родом із села
Розсішок, що належало, як і Умань, польським магнатам Потоцьким. Гонта був надвірним
козаком, а потім сотником надвірних козаків - озброєних воїнів, що служили в маєтках
польської шляхти. Повстання розпочалося 29 травня 1768 року на Зелені свята (Трійцю) у
районі Мотронинського монастиря в Холоднім Яру (урочище недалеко від Чигирина) і
швидко поширилося по всій території Правобережжя. На бік повстанців перейшов загін
надвірних козаків на чолі з Гонтою, який був посланий для їх придушення. Гайдамаки
захопили Умань, потім майже всю Київщину, Поділля , Волинь, Галичину, Прикарпаття.
18. Інтерактивна вправа
«Мозковий штурм»
• Звеличення подвигу гайдамаків у боротьбі з ворогами.
• Заклик до єднання всіх слов’янських народів.
• Заклик згадати минулу славу козаків.
• Утвердження невідворотності боротьби, коли народ терпить
потрійний гніт ( економічний, національний та релігійний).
19. Виступ групи «Літературознавці»
Основні сюжетні вузли Історична лінія Лінія кохання Яреми і Оксани
Експозиція
Політична ситуація у Польській державі, розгул
конфедератів
Ярема наймитує у Лейби; побачення Яреми з
Оксаною
Зав’язка Повстанці збираються під Чигирином;
освячення ножів біля Мотронинського монастиря;
початок повстання
Ярема прощається з Оксаною і йде у
гайдамаки;
дівчину викрадають конфедерати
Розвиток дії Поширення повстання Оксана у полоні в конфедератів
Кульмінація Гайдамаки захоплюють Умань;
Гонта вбиває і ховає своїх синів
Ярема рятує Оксану і одружується з нею
Епілог Спад повстання;
Повідомлення про страту Гонти, смерть Залізняка на
каторзі;
Остаточне приборкання України
20. Жанр поеми «Гайдамаки»
• героїко-історична романтична ліро-епічна поема. Новаторство
твору полягає в тому, що тут епос (розповідь про повстання)
поєднується із лірикою (ліричні відступи, пісенні фрагменти), а
також із елементами драми, бо часто в поемі зустрічаються
діалоги. Крім того поезія тут часто чергується з прозою,
наприклад у розділі «Свято в Чигирині».
21. Тема та ідея твору
• зображення боротьби українського народу проти панського
панування, зокрема повстання під назвою Коліївщина.
• в поемі переплітаються дві ідеї: перша – заперечення принципу
зло - помста.
• друга провідна ідея – звеличення подвигу предків, які повстали і
загинули за Україну, довівши, що вони гідні сини Вітчизни.
22. Будова поеми
• У творі два прологи (лірико-філософський та історичний «Інтродукція»),
десять розділів, епілог, «Передмова» (у кінці твору), звернення до
передплатників книги «Панове субскриденти» і «Приписи» (примітки
автора). Ми простежили дві сюжетні лінії, які тісно переплітаються:
історична (освітлює хід повстання) і романтична за характером лінія кохання
Яреми і Оксани. Ці дві лінії ми описали у таблиці, яку просимо розглянути.
• Особливістю композиції поеми є значна кількість ліричних відступів і
вставних пісень, а також відсутність розв’язки.
23. Виступ групи «Критики»
• Позитивно оцінили поему Євген Гребінка, Петро Петрович Гулак-Артемовський,
Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Вагилевич, Микола Добролюбов, негативно –
Пантейлемон Куліш, Віссаріон Бєлінський. Микола Добролюбов: « Її історична доля
навіяла йому цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну, живу сповнену сили і
цілком вірну народному характерові малоросійських історичних дум».
• Німецький критик Вільгельм Кунце: «Головним героєм «Гайдамаків» став
безсмертний і непереможний народ. В цьому й буде істотне новаторство Шевченка».
• П.Куліш: « …Драма ваша – кривава різанина, від якої мимоволі відвертаєшся»
24. Інтерактивна вправа «Займи позицію»
- До якої групи літературних критиків, читачів ви віднесли б себе:
до тих, хто відгукнувся про поему схвально чи критично?
• Так І так і ні Ні
- Свою позицію обґрунтуйте.
25. Презентація групи «Мистецтвознавців» -
«Поема «Гайдамаки» у мистецтві»
• Відгомін поеми «Гайдамаки» у музиці.
• Відгомін поеми «Гайдамаки» в образотворчому мистецтві.
• Відгомін поеми «Гайдамаки» в кіномистецтві.
26. Підсумок уроку
• Метод «Прес»
• Звернімося до ключового питання нашого уроку: то що ж таке Коліївщина
«велетенське кладовище чи визвольна боротьба українського народу проти
національного гноблення. Якого висновку ви дійшли після почутого на уроці?
• Рефлексія
- Чи справдилися ваші очікування від уроку?
- Чи з’явилося почуття самоповаги від роботи на уроці?
- За що можна похвалити свою команду?
27. Домашнє завдання
• Уміти визначати історичну основу, ідею, сюжет;
• перечитавши поему, позначити цитати для характеристики
образів.
28. Висновки
• Отже, представлений урок сприяє розвитку навичок
дослідницької діяльності, дозволяє практично застосовувати
отримані знання, сприяє розвитку мовлення, мислення, розвиває
уміння учнів працювати у групі. Учні беруть на себе взаємну
відповідальність за результати навчання. Основна ж стратегія
вчителя полягає у виявленні індивідуальних здібностей і нахилів
учнів та створенні сприятливих умов для подальшого їх розвитку.
