2. 2
ВСТУП…………………………………………………………………….…..….....3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТУ
1.1.Властивості ґрунту ……………………….…………………...………………5
1.2. Будоваґрунту …….……………………………………………………….….…5
1.3. Колір та структура ґрунту…………………………………..………………..6
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріал і методидослідження………………………………………………..8
РОЗДІЛ 3 ДОГЛЯД ТА ОХОРОНА ҐРУНТУ
3.1. Догляд за ґрунтом……………………………………………………………11
3.2. Охоронаґрунту ………………………………………………………………..12
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….……14
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ…………………………….……15
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….…16
3. 3
ВСТУП
Життя людини тісно пов’язане з природою. Вона оточує нас щоденно
безліччю рослинних ароматів, дивує розмаїттям тваринного світу, манить на
луки, в ліс, на річки і озера. Кожен з нас має в житті свій улюблений куточок
природи, де можна помилуватись неповторною красою квітів, послухати спів
птахів, поспостерігати за тваринами та комахами.
З давніх-давен людина поклонялася Землі, а точніше - ґрунту. Йому
присвячувала легенди, його оспівувала у поемах і піснях, народ складав
прислів’я та приказки про Землю.
З самого малечку я допомагаю батькам, на власних полях та городах.
Завжди було цікаво зрозуміти суть одного з висловлювань дідуся: «Земля усіх
годує». А й насправді, для людини ґрунт - це безцінне природне багатство
тому, що він її годує, одягає, дає їй сировину для промисловості, ліс для
будівництва.
Якби поверхня нашої Землі не була вкрита ґрунтом, людина не змогла б
на ній існувати. Без ґрунту не було б рослинності, і людина та інші живі істоти
не змогли б здобувати собі їжу.
Саме ґрунт забезпечує існування більшості рослин, багатьох тварин та
інших живих організмів.
Мені завжди було цікаво, чому на одних ділянках землі родючість більша
ніж на інших, тому я вирішила дослідити токсичність ґрунту за допомогою
рослин.
В останні роки проблему забруднення повітря в Україні все в більшій мірі
визначають викиди від автотранспорту. Тому проблема загазованості міст та
сіл, а відповідно і забруднення придорожніх ділянок викидами від
автотранспорту є однією із проблем, тому :
Метою моєї роботи є аналіз впливу автомобілів на стан придорожніх
ґрунтів за допомогою «ростовоготесту»
Видокремлено наступнізавдання:
4. 4
Ознайомитися зіскладом ґрунту;
Визначити ділянки для відборупроб ґрунту;
Визначити фітотоксичність придорожніхґрунтів на досліджуваних ділянках за
допомогоютест-культури.
Для того, щоб вирішити проблему забруднення ґрунтів, необхідно
розуміти її причини. Захист і збереження ґрунтів починається з нас з вами.
Об’єкт даного дослідження - придорожні ґрунти нашого села.
Предмет дослідження - фітотоксичність придорожніх ґрунтів.
Ми несемо відповідальність за стан ґрунтів, які дають нам їжу, воду і
чисте повітря. Родючі ґрунти - це багатство кожної країни. Люди повинні
зберігати їх для своїх нащадків.
5. 5
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТУ
1.1Властивості ґрунту
Ґрунт - це легкий порошкоподібнийшар, у якому укорінюються
рослини. До його складу входять дрібне каміння, залишки рослинностій
тваринних організмів. Дрібне каміння свого часубуло великими скелями,
залишки рослині тварин - живими рослинамий іншими істотами.
Але, навіть, найтвердіші скелі з часом руйнуються. Постійно відбувається
процес «вивітрювання» - руйнування порід. Льодовики приносять маси порід,
руйнуючи скелі і гори.
У поєднанні з хімічними елементами вода розчиняє і вимиває деякі
види порід. Зміна температури сприяє руйнуванню гір. Від нагрівання й
охолоджування на поверхні скель утворюються тріщини. Туди потрапляє
вода, яка, замерзаючи, ще більше руйнує гори. Навіть коріння рослин руйнує
скелі. У тріщини в породах потрапляє насіння дерев, вони дають пагони і
своїм корінням також сприяють руйнуванню порід. Довершує руйнівну
роботу вітер, який приносить пісок.
Але це тільки початок утворення ґрунту. Сотні років триває утворення
шару земної поверхні завтовшки 1 см. Ґрунт утворюється з неорганічних та
органічних речовин. Неорганічні речовини - це зруйновані і подрібнені
рештки гірських порід, як пісок чи глина. Органічні речовини - це гумус, або
перегній, утворюються із відмерлих решток рослин і тварин завдяки гниттю.
Опадає листя, сохне трава, гинуть тварини та комахи. У результаті діяльності
бактерій, через певний час, залишки майже всіх рослин і тварин
перетворюються на перегній. Чим більше гумусу у ґрунті, тим він має більшу
родючість і темніший колір[4].
Земляні черв’якита інші комахи також збагачують ґрунт. Найродючішим
є верхній шар ґрунту, який називають «орним». У ньому найбільше гумусу.
6. 6
Його товщина неоднакова у різних куточках нашої планети- від кількох
сантиметрів до двох метрів. Шар під ним - підґрунтя, яке переважно
складається з залишок порід. Ще нижче розташована корінна підстилаючи
порода.
1.2. Будова ґрунту
Ґрунт складається із шарів. Верхній шар найтемніший, тому що тут
перебуває органічна речовина - гумус. Чим старіший і родючіший ґрунт, тим
товстіший цей шар. Нижче лежить білястий шар, потім шар, що має буре
забарвлення. Він щільний і містить солі заліза і алюмінію. Ще глибше залягає
материнська порода. У різних куточках нашої планети ґрунти мають різну
будову. Гірські породи є основою для формування ґрунту і визначають його
склад. Складовими частинами ґрунту є: вода, органічні речовини, перегній,
пісок, глина, повітря. Численні організми, які живуть у ґрунті - черв’яки
дощові, мурашки. Жуки, кроти, мікроорганізми та бактерії розпушують,
переміщують і покращують ґрунт. Найбільше перегною міститься у
чорноземах[1].
3.1 Колір та структура ґрунту
Вивчаючи ґрунт, дуже помітно, що він буває різного кольору: може бути
чорним, сірим, коричневим, жовтуватим. Колір ґрунтів залежить від їхнього
хімічного складу, від кількості домішок, гірських порід та гумусу. Чим більше
в ньому піску - тим колір світліший. Якщо в ґрунті багато домішок руди, він
має червонувате (іржаве) забарвлення.
Якщо вміст у ґрунті піску перевищує 90%, то такий ґрунт називають
піщаним, а той, що містить понад 40% глини - глинистим. У піщаному ґрунті
7. 7
багато повітря. Він швидко пропускає воду, але погано її зберігає. Коли багато
вологи, то глинистий ґрунт стає в’язким, а після висихання - твердим і
щільним[2].
У чорноземах багато перегною. У нього добре проникає вода і повітря, він
зберігає вологу.
Повітря вільно надходить при оранці, розпушуванні, перекопуванні.
Живі організми, такі як дощові черви, покращують склад ґрунту поживними
речовинами, він стає більш шпаристим, краще проникним для води і повітря.
8. 8
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Матеріал і методи дослідження
Село Колінківці розташоване на південному заході Чернівецького району,
якщо точніше - на стику Хотинської височини та Новоселицької рівнини.
Проживає в селі понад 5580 чоловік, 26 національностей. Найбільшими
природними багатствами на території села є чорноземи. З корисних копалин
найпоширеніші будівельні матеріали: глина, піщаники, пісок, а також виявлені
незначні запаси торфу.
Для оцінки стану ґрунтів в с. Колінківці було обрано шість точок відбору
зразків в адміністративних межах села: (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Місця відбору ґрунту
Точка збору Вулиця на якій, відбирали зразки ґрунту
1 вулиця Лісова (район чоловічого монастиря) – контрольна ділянка
2 вулиця Миру
3 вулиця Садова
4 вулиця Дружби
5 вулиця Богдана Хмельницького
6 вулиця Головна (траса Чернівці – Хотин)
Аналіз токсичності ґрунтів здійснювали за методикою, що отримала назву
«ростовийтест» (Горовата ін., 2007, 2014) [7]. Для цього взяла зразки ґрунту та
посадила насіння цибулі, та редиски (Дод. 1,3).
Для редиски брала просушені зразки ґрунту просіювала через сито. Дослід
виконувала в чашках Петрі: на фільтрувальний папір викладали 1 г
досліджуваного ґрунту та 10 штук насіння тест культури. Ґрунт і насіння
розподіляла рівномірно на площині чашки Петрі, заливали 5–7 мл кип’яченої
9. 9
води. Насіння пророщувала при температурі 23–25 °С. Через 96 годин
вимірювала довжину кореневої системи (Дод. 5).
Для цибулі використовувала по 10 цибулин сорту Штудгартен розміром в
діаметрі 1 см. Для кожного варіанту був підготовлений ґрунт з місця відбору.
Ґрунт для досліджень відбирали загальновживанимиметодами (Дод.2,3).
Групи рослин розміщувалися таким чином, щоб отримувати однакову
кількість світла та при цьому уникати прямих сонячних променів. Температура
в приміщенні становила 19-21ºС. Тривалість експерименту 96 годин. Після
закінчення досліду визначили довжину всіх 10 пучків коренів для кожного
варіанту та обчислили середній показник довжини коренів 10 цибулин, а також
середнє значення кількості корінців на цибулині.
Фітотоксичний ефект (ФЕ, %) визначали у відсотках за довжиною
кореневої та наземної частини за формулою 2.1:
ФЕ = (L0 – Lx)/ Lx х 100 % (2.2),
де L0 – cередня довжина кореневої чи надземної частини рослин,
вирощених на зразках ґрунту з контрольної точки;
Lx – середня довжина кореневої чи наземної частини рослин, вирощених
на ґрунті з досліджуваних ділянок.
Оцінку токсичності субстратів визначали за п’ятибальною шкалою,
запропонованою Джурою зі співавторами [6].
Таблиця 2.2
Шкала рівнів токсичності ґрунтів (за [6])
Фітотоксичний ефект, % Рівень токсичності
0-20 Відсутність або слабкий рівень
20,1-40 Середній рівень
40,1-60 Вище середнього рівня
60,1-80 Високий рівень
80,1-100 Максимальний рівень
10. 10
Рослини - це найбільш зручні індикатори забруднення навколишнього
середовища, тому що вони відіграють головну роль у поглинанні різного роду
забруднювачів. Унаслідок цього, за допомогою рослин можна достатньо точно
оцінити екологічну ситуацію на досліджуваній території. Сутність ростового
тесту полягає в змінах показників проростання культури, вирощеної на
досліджуваних зразках ґрунту. Цей метод дозволяє оцінити не тільки
пригнічуючу дію різних забруднювачів на рослини, але й можливий
стимулюючий ефект [9].
Таблиця 2.3
Довжина кореневої системи цибулі (Alliumcepa L). на ґрунтах с. Колінківці
№ Варіанти досліду Кількість
рослин, які
проросли
% Пророслих
рослин
Середня
довжина
корінців , см
Рівень
токсичності
ґрунту
1 Вул. Лісова (контроль) 10 100 3,2 Нетоксичний
2 Вул. Миру 9 90 2,8 Допустимий
3 Вул. Садова 8 80 2,6 Допустимий
4 Вул. Дружби 8 80 2,9 Допустимий
5 Вул. Богдана
Хмельницького
7 70 2,4 Допустимий
6 Вул. Головна 7 70 2,1 Токсичний
Таблиця 2.4
Довжина кореневої системи редиски (Raphanus sativus) на ґрунтах с.
Колінківці
№ Варіанти досліду Кількість
рослин, які
проросли
% Пророслих
рослин
Середня довжина
корінців , см
Рівень
токсичності
ґрунту
1 Вул. Лісова (контроль) 9 90 2,2 Нетоксичний
2 Вул. Миру 8 80 1,8 Допустимий
3 Вул. Садова 9 90 1,6 Допустимий
4 Вул. Дружби 7 70 1,9 Допустимий
5 Вул. Богдана
Хмельницького
8 80 1,4 Допустимий
6 Вул. Головна 6 60 1,1 Токсичний
11. 11
Таблиця 2.5
Довжина кореневої системи досліджуваних тест-культур на ґрунтах с.
Колінківці, М±m, см
Довжина
кореневої
частини
Вул.
Лісова
(контроль)
Вул. Миру Вул.
Садова
Вул.
Дружби
Вул. Богдана
Хмельницького
Вул.
Головна
Allium cepa
L.
3,2±0,05* 2,8±0,02* 2,6±0,07* 2,9±0,13* 2,4 ±0,12* 2,1±0,13*
Raphanus
sаtivus L.
2,2±0,8* 1,8±0,9* 1,6±0,7* 1,9±0,14* 1,4±0,12* 1,1±0,16*
На основі виконаних вимірювань обчислено фітотоксичний ефект. Так, за
довжиною кореневої частини, найбільший фітотоксичний ефект помічено у
тест-культурах: в точці 6 і дещо нижчий - у точці 5, що за таблицею 2.1
відповідає середньому рівню токсичності ґрунту. Середньої токсичності за
цим показником був ґрунт з точки 5. За довжиною кореневої системи
найбільш токсичним виявився ґрунт для цибулі та редиски ,який був зібраний
на вулиці Головна(точка 6).
Ми із однокласникамипідрахували завантаженість автомобілями цих вулиць
Таблиця 2.4
Завантаженість автомобілями вулиць с. Колінківці
Територія
дослідження
Категорія вулиць та доріг
Загальна інтенсивність
автомобільного руху
од/за год
Точка 1 Житлова місцевого значення 10
Точка 2 Житлова місцевого значення 39
Точка 3 Житлова місцевого значення 25
Точка 4 Житлова місцевого значення 41
Точка 5 Житлова місцевого значення 56
Точка 6 Автошля́х Т 2603 89
А ще ми можемо зробити висновок, що це пов’язано з автомобільною
дорогою. Тому, що автомобільна дорога - одне з основних джерел забруднення
атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод. Вплив транспорту
на навколишнє середовище нашого села можна оцінити, врахувавши такий
показник як завантаженість вулиць автомобілями, який і визначає рівень
забруднення навколишнього середовищавикидами автомобільного транспорту.
12. 12
Проведені нами спостереження показали, що найменша інтенсивність
руху автотранспортухарактерна для точки1 (вулиця Лісна), а найбільша - для
точки 6 (вул. Головна, ділянка автомагістралі Т 2603, що проходить через
село).
Автомобільний транспорт є джерелом небезпечних хімічних забруднень
атмосферного повітря, водоймищ, сільськогосподарських зон, а також шуму та
вібрації, що може впливати на стан здоров'я населення.
Для сільськогосподарськоговиробництва найціннішою властивістю ґрунту
є його родючість, тобто здатність безперервно забезпечувати культурні,
рослини водою і поживними речовинами. Слід розрізняти природну і штучну
родючість ґрунту. Природна родючість залежить від клімату, хімічних,
фізичних і біологічних властивостей ґрунту і вмісту в ньому елементів
мінерального і водного живлення рослин[4].
Тому, на мою думку, краще саджати городину та і інші культури подалі від
автомобільних доріг з підвищеною інтенсивністю транспортних засобів. Як
показали пророщування цибулі та редиски за допомогою «ростового тесту»
урожайність буде вищою у місцях з найменшою інтенсивністю автомобілей.
13. 13
РОЗДІЛ 3
ДОГЛЯД ТА ОХОРОНА ҐРУНТУ
3.1 Догляд за ґрунтом
Щоб родив багатий ґрунт, його необхідно добре обробляти. У пухкий
ґрунт добре проникають повітря і вода. Малородючі ґрунти обробляються
торфом, перегноєм, пташиним послідом, тобто органічними та мінеральними
добривами.
Добрива бувають мінеральні, органічні та зелені.
Добрива - це речовини, які людина вносить у ґрунт для збереження й
підвищення його родючості.
Органічні добрива - це продукти життєдіяльності організмів або їх рештки
(гній, перегній, торф, пташиний послід).
Мінеральні добрива - це хімічні речовини неорганічного походження, що
містять елементи, необхідні рослинам.
Зелені добрива - це бобові рослини, заорані в ґрунт.
Родючість ґрунту залежить не лише від умісту в ньому гумусу, а й від
наявності вологи. Пояснюється це тим, що корені рослин убирають поживні
речовинилише в розчиненомувигляді. Щоб зберегти вологу й наситити ґрунт
повітрям, його пізно восени чи рано навесні орють або перекопують, а під час
росту рослин розпушують і знищують бур’яни. Особливо важливо робити
розпушування після дощу чи поливання. Це запобігає утворенню кірки, яка
утруднює проникнення повітря у ґрунт і прискорює випаровування води.
Для збереження родючості ґрунту посіви різних рослин на одній ділянці
чергують, а ще підживлюють, використовуючи добрива. На присадибних
ділянках із цією метою використовують попіл, гній, пташиний послід, торф. У
ґрунті під впливом бактерій вони перетворюються на гумус, або перегній.
Добрива у великій кількості виробляють на заводах[3].
14. 14
Підвищенню родючості ґрунту сприяють і деякі його мешканці, як-от дощові
черв’яки. Вони прокладають у ґрунті ходи, пропускаючи його і рештки
відмерлих рослин через свій кишечник. Завдяки цьому ґрунт поповнюється
органічними речовинами, стає більш шпаристим, у нього краще проникає вода
і повітря. Пам’ятайте про це і не знищуйте.
3.2 Охорона ґрунту
Ґрунт як і вода та повітря має велике значення для життя на Землі.
Найбільш ефективним способом боротьби з руйнуванням ґрунту є
накопичення вологи, штучне обводнення посушливих районів. Для
накопичення вологив ґрунті застосовуєтьсяштучне снігозатримання:на полях
встановлюють щити, біля яких утворюються намети; сніг згрібають у великі
кучугури.
Не можна знищувати лісів і оголювати землю на великих площах. Як
захист від вітру у посушливих районах необхідно насаджувати полезахисні
лісові смуги. Полезахисні насадження, крім того, затримують вологу і
збагачують нею повітря. Це сприяє підвищенню врожаїв. Чим швидше на
посівних площах з’явиться рослинний покрив, тим менше шкоди завдасть
ґрунтам вітрове руйнування.
Ґрунти на крутих берегах, схилах пагорбів і гір найбільше руйнуються
водою. Як тільки на схилах гір вирубуються ліси, під час кожної зливи вода
тече нестримними потоками, які зносять усе, що трапляється на шляху, - не
лише зруйнований від вирубування лісу дерновий покрив ґрунту, а й
величезні кам’яні брили. В результаті на схилах виникають зсуви, грязьові
потоки. Вони руйнують ґрунтовідороги, перегороджують течії гірських річок,
зносять будинки. Ось чому охорона гірських лісів від вирубування є
одночасно і охорона гірських ґрунтів від руйнування.
15. 15
Під час оранки впоперек поля винос цілих речовин з ґрунту зменшується
в 2-3 рази. Для боротьби з утворенням ярів на схилах саджають дерева, кущі,
трави, які своїм корінням утримують ґрунт, і розширення ярів припиняється.
Часто ґрунт руйнується не сам по собі, а внаслідок недостатніх знань і
вмінь землеробів. Ось чому важливо не допускати використання родючих
орних ґрунтів під забудову, заростання посівних площ кущами, лісами, тобто
перетворення їх знову на цілинні землі[5].
Найстрашніші вороги ґрунту - отрутохімікати. Вони знищують не тільки
шкідників полів і городів, а й усіх мешканців ґрунту.
Родючі ґрунти - це багатство кожної країни. Люди повинні зберігати їх
для своїх нащадків. Тому в Україні прийнято Закон про охорону ґрунтів.
16. 16
ВИСНОВКИ
1. Працюючи над науково-дослідницькою роботою я дізналася, що до складу
ґрунту входять перегній, пісок, глина, мінеральні солі, каміння. Між
грудочкамиґрунту містяться повітря і вода.
2. Рослини - це найбільш зручнііндикатори забруднення навколишнього
середовища, тому що вони відіграють головнуроль у поглинанні різного роду
забруднювачів. Унаслідок цього, за допомогою рослинможнадостатньо точно
оцінити екологічну ситуацію на досліджуваній території.
3. На основі виконаних вимірювань обчислено фітотоксичний ефект. Так, за
довжиною кореневої системи, найбільший фітотоксичний ефект помічено у
тест-культури: в точці 6 і дещо нижчий - у точці 5, що за таблицею 2.2 та 2.3
відповідає середньому рівню токсичності ґрунту. Середньої токсичності за
цим показником був ґрунт з точки 5. За довжиною кореневої системи
найбільш токсичним виявився ґрунт для цибулі та редиски ,який був зібраний
на вулиці Головна(точка 6).
4. Проведені нами спостереження показали, що найменша інтенсивність руху
автотранспорту характерна для точки 1 (вулиця Лісова), а найбільша - для
точки 6 (вул. Головна, ділянка автомагістралі Т 2603, що проходить через
село).
5. Автомобільний транспорт є джерелом небезпечних хімічних забруднень
атмосферного повітря, водоймищ, сільськогосподарських зон, а також шуму та
вібрації, що може впливати на стан здоров'я населення.
17. 17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник.-
Чернівці, 2003. — 400 с.
2. Земельні ресурси України та їхній стан
Режим доступу: http://pidruchniki.com/19240701/ ekologiya/zemelni
resursiukrayinistan.
3. Сучасний стан земельного фонду України
Режим доступу: http://pidruchniki.com/18421120/ ekologiya/suchasniy
stanzemelnogofonduukrayini.
4. Екологічні проблеми сучасного землекористування
Режим доступу: http://geoknigi.com/book view.phpid=1127
5. Ґрунти в Чернівецькій області
Режим доступу: https://geomap.land.kiev.ua/obl-23.html
6. Джура Н. М., Романюк О. І. , Гонсьор Ян, Цвілинюк О. М. , Терек О. І. .
Використання рослин для рекультивації ґрунтів, забруднених нафтою і
нафтопродуктами // Екологія та ноосферологія. – 2006. – Т. 17, Вип. 1–2.
– С. 55– 60.
7. Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних
чинників на стан об’єктів довкілля з використанням цитогенетичних
методів: методичні рекомендації / А. І. Горова, С. А. Риженко, Т. В.
Скворцова та ін.; відповід. ред.: А. М. Пономаренко, С. А. Омельчук
[видання офіційне]. – К. : 2007. – 36 с.
8. Архіпова Г. І. Аналіз впливу відпрацьованих автомобільних газів на стан
атмосферного повітря в густонаселених районах / Г. І. Архіпова, І. С.
Ткачук, Є. І. Глушков // Вісник НАУ. — 2009. — № 1.
9. Режим доступу: Використання рослинних біоіндикаторів:
URL:http://ibhb.chnu.edu.ua/uploads/files/vb/BS_T8_V2_2016/10_Hrygorchuk.pd
f
