Діти зі складною поведінкою в закладі освіти. Вчимося їх розуміти
діти сироти
1. «Сиротам будь за батька…, і
будеш як син Всевишнього, і Він
возлюбить тебе більше, ніж мати
твоя» (Сирах 4,10)
2. «СИРОТА» - Дитина, підліток, що
втратили батька й матір або
одного з них // Людина, що
залишилась без рідних,
близьких; одинока,
самітна людина
3. Саме в родині в дитини формуються:
•моральні чесноти
•характер
•уявлення про добро і зло
•національні звичаї
•захищеність від різних
життєвих бід
•моделі майбутнього життя
ЯКА РОЛЬ СІМ‘Ї?
4. Доведено, що перебування дитини в
інтернатних закладах та на вулиці
руйнує її психологічний і
фізіологічний розвиток, і єдиним
засобом, що гарантує повноцінне та
гармонійне формування дитини, є
любов та опіка постійної сім’ї.
А ЩО СИРОТА?
5. У дітей, які залишилися без
піклування батьків, розвиваються:
•відсутність відчуття
спільності з іншими
людьми, подібності до них
•самозаперечення
•нехтування собою та
іншими
•психічних відхилень у
розвитку дитини
А ЩО СИРОТА?
•нездатність до дружби й любові
•відчуття покинутості
•страхи
6. МІФ 1: “Головне – сироту добре
забезпечити”
Так виховують споживацьке ставлення до
суспільства
Сироти звикають до постійних «подарунків
долі» і починають чекати їх як щось
звичне. Більше того, стають вимагати цих
благ, спекулюючи життєвою історією.
Вони вдало пристосовуються до
паразитування, гребуть ресурси і від
держави, і від спонсорів, і від довірливих
добросердечних людей.
МІФИ ПРО СИРІТ
7. МІФ 2: “Виховання в колективі – те, що
потрібно дітям”
Перебування в закритих колективах має
наслідки:
•невміння спілкуватися та встановлювати
відносини як з однолітками, так і з
дорослими
•не мають можливості для усамітнення,
навіть тоді, коли виникає таке бажання
•випускники інтернатних закладів часто
мають значні труднощі у створенні сім’ї та
збереженні її
МІФИ ПРО СИРІТ
8. МІФ 3: “Всі з дитбудинків – хворі і
агресивні”
У дітей-сиріт часто розвивається затримка
психічного розвитку (порушення
працездатності, розлади уваги, пам'яті,
пізнавальної активності).
Але це нормальна реакція на ненормальні
обставини. Якщо дитина побачить і повірить,
що її люблять, за неї переживають, вона
обов'язково постарається наздогнати упущене.
Якщо така дитина потрапляє в люблячу сімю –
через 2-3 роки вона “розквітає”, швидко росте,
розвивається, у неї проходять навіть застарілі
хвороби.
МІФИ ПРО СИРІТ
9. Неправильна організація спілкування
дорослих з дітьми
• брак довірливих відносин між дорослими і
дітьми
•Неможливість встановити міцні і довготривалі
стосунки з конкретним дорослим
•Часта зміна персоналу травмує дітей
•Групова, а не індивідуальна напрямленість
виховання
•Жорстка регламентація поведінки дитини
•Позитивне відношення дорослого дитина
повинна “заслужити”
ЯК ВПЛИВАЄ ВИХОВАННЯ
В ІНТЕРНАТІ НА ДІТЕЙ
10. •Недостатня психологічно-педагогічна
підготовка вихователів
•Програми виховання не можуть
компенсувати дефекти розвитку дітей, які
викликані відсутністю сім'ї
•Постійне перебування дітей в умовах
колективу
•Невизначеність ситуації і дефіцит
інформації для дітей в інтернатних закладах
- рішення про перебуванні в інтернаті є для
дитини різким і несподіваним
- дитина залишається наодинці зі своїм горем і не
може ні поговорити, ні відреагувати на свої переживання з
дорослими
ЯК ВПЛИВАЄ ВИХОВАННЯ
В ІНТЕРНАТІ НА ДІТЕЙ
11. •Дефіцит уваги і відсутність емоційного
звязку з дорослими
- більшість дітей в інтернатах страждає від
дефіциту уваги і тепла зі сторони своїх батьків. Тому вони
потребують привязаності до дорослих, які про них дбають.
Але на одного вихователя приходиться багато дітей і він не
може їм приділити достатньо уваги
- через емоційний голод діти різними способами
намагаються привернути до себе увагу. Через конкуренцію
за увагу дорослих в дитячому колективі зявляється
агресивна напруга
- дитині не вистарчає уваги особисто для себе. У
нього немає нічого свого, він не може нічим
розпоряджатись. Це приводить до хворобливої реакції на
все, що можна назвати своїм.
ЯК ВПЛИВАЄ ВИХОВАННЯ
В ІНТЕРНАТІ НА ДІТЕЙ
12. •Невпевненість в собі
•Невмінняя створювати позитивні емоційні прив'язаності
•Не формуються власні принципи, цінності – такі діти
залежні від думки та волі інших людей, легко стають
здобиччю для криміналітету
•Через дефіцит спілкування у дити закріплюється
негативна, агресивна позиція по відношенню до інших
людей
•Діти ділять світ на “своїх” і “чужих”, “ми” і “вони”, що
стає приводом для порушення законів
•Через низьку самооцінку формуються особистісні
відхилення і невротичні розлади
•Замість творчого мислення розвиваються шаблони
•Замість вільної поведінки – орієнтація на зовнішній
контроль
•Невміння справлятись з конфліктами – натомість бурні
емоції, образи
•Тенденція вести себе зухвало в товаристві,
намагаючись привернути увагу
ЯК ВПЛИВАЄ ВИХОВАННЯ
В ІНТЕРНАТІ НА ДІТЕЙ
13. Життя дитини ділиться на два періоди:
Життя в дитячому будинку та життя після
його закінчення
ЯК ВПЛИВАЄ ВИХОВАННЯ
В ІНТЕРНАТІ НА ДІТЕЙ
14. •Сформувати емоціно значні, стабільні,
довгострокові відносини в житті дитини-
сироти
•Допомогти дитині розвинути потенціяал та
розкрити свої сильні сторони
•Сприяти визначенню дитиною власних
індивідуальних цілей та шляхів їх
досягнення
•Передавати знання та досвід дитині,
стимулюючи його правильний вибір,
підтримуючи у навчанні, піднімаючи
самооцінку
•Фомувати у дитини навики самостійного
життя
ЯК ВОЛОНТЕР ЧИ НАСТАВНИК
МОЖЕ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ?
15. •Вірний друг і порадник
•Достойний приклад для наслідування:
духовність, хороші манери,
цілеспрямованість
•Мотиватор на шляху до власного розвитку
•Стимулює правильний життєвий вибір
РОЛЬ ВОЛОНТЕРА В
ЖИТТІ ДИТИНІ
16. •Регулярно відвідуємо інтернати
•Показуємо дітям, як можна гарно
проводити час, бавитись, відпочивати
•Вчимо бути християнами:приклад молитви,
відношення до святих речей, поведінки на
Літургії, найголовніше – доброти і любові у
відношенні до людей
•Є прикладом самі по собі поведінки один з
одним: дружби, щирості, поваги, вміння
вирішувати конфлікти
ЩО МИ РОБИМО?
17. •Проводимо Різдвяну школу
•Гаївки після Пасхи
•Прощі до святих місць
•Їдемо в табори для дітей-сиріт з
програмою
•Проводимо табори
•Гра у футбол, футбольні турніри
•День захисту дитини
ЩО МИ РОБИМО?
18. ДЕКАЛОГ
мецената і волонтера, який працює з
сиротами
1. Допомагати дітям, а не інтернатам.
2. Давати знання, а не цукерки.
3. Виховувати самостійність, а не
споживацтво.
4. Підтримувати прагнення, а не пільги.
5. Будувати сім’ї, а не державні сиротинці.
6. Привозити найнеобхідніше, а не
наймодніше.
7. Боротись постійно, а не тимчасово.
8. Знати куди йдеш, бути готовим.
9. Розуміти, що добро – філософія життя.
10. Любити. І знати, що допомагати треба не
дітям, а одній дитині.