АВГУСТА КОХАНОВСЬКА (6 липня 1868 – 7 грудня 1927) – буковинська художниця, відома живописними та графічними творами, книжковими ілюстраціями, а також етнографічними дослідженнями й публікаціями. У 2023 році виповнюється 155 років від дня народження художниці, яка назавжди ввійшла в історію образотворчого мистецтва Буковини. Пропонуємо дізнатись про її життя та творчість.

1. «Вона є «добрий ангел»…»
О. Кобилянська

2. АВГУСТА КОХАНОВСЬКА
(6 липня 1868 – 7 грудня 1927) –
буковинська художниця, відома живописними
та графічними творами, книжковими
ілюстраціями, а також етнографічними
дослідженнями й публікаціями.

3. Художниця працювала в академічній манері, у таких жанрах, як
портрет, пейзаж, сюжетна композиція, ілюстрації; у техніках: олії,
акварелі, пастелі, гуаші, вугля, олівця.
Її багатогранний талант проявився не тільки на полотні, вона
активно заглиблювалася у власні народно-національні корені і
виразно репрезентувала мультикультурну атмосферу старих Чернівців.
У 2023 році виповнюється
155 років від дня народження
художниці, яка назавжди
ввійшла в історію
образотворчого мистецтва
Буковини.

4. Віхами життєвого шляху художниці
Садгора, тепер передмістя Чернівців –
місто, де народилася Августа Кохановська.
ЇЇ родина була польського походження. Батько Йозеф у
1850 році закінчив Чернівецьку міську гімназію.
Кимполунг (Румунія) – місто її
дитинства, куди згодом переїхала
родина. Тут зародилася дружба з Ольгою
Кобилянською.
У біографії письменниці є рядки,
присвячені Кохановській: «…дім старости
Кохановського, батька малярки і моєї
приятельки, панни Августи Кохановської,
що хоч і не є українка, а знімечена
полька …була моєю найкращою товаришкою
в різних небезпечних прогулянках по
горах…».

5. ЧЕРНІВЦІ: від 1885 року сім’я проживала тут, на вулиці Новий світ, 27.
У Чернівцях почалося серйозне захоплення Кохановської
малюванням. Перед вступом до Віденської школи, Августа
відвідувала художню школу Епамінонди Бучевського, 1888 року вона
проходила перші кроки навчання малярства під керівництвом
художника Тадеуша Попеля.
Огляд світлин юної Августи Кохановської
надає потужний емоційний поштовх нашому
уявленню про мисткиню.

6. Сучасні чернівчани знають, що на вулиці Шевченка, 41
зберігся родинний будинок Кохановської,
хоча й без подвір’я з садом, без альтанки й без
лавочки. Все це існувало ще донедавна…

7. Нині з їхнім виглядом нас знайомлять лише пейзажні замальовки з
натури 1885-1892 років, у яких художниця зворушливо відтворила
свої почуття до рідного затишку
Куточок відпочинку і бюро. 8-12 вересня 1885 р.
Так виглядали кімнати чернівецького дому родини Кохановських

8. Вид на подвір’я крізь
прочинені засклені
двері. 1892 р.
А це вид на подвір’я з садом з
помешкання Августи Кохановської.
Ті двері з верандою донедавна ще
можна було побачити…

9. Зелений сад та альтанку тепер можемо побачити
лише на малюнках Августи Кохановської.
Осінній сад. (Куточок міської
садиби з видом на місто).
Папір, акварель. Жовтень 1888.
Альтанка
з вишневою гілкою.
Кін. Жовтня 1887 р.

10. ВІДЕНЬ. 1895-1899 рр.
Августа Кохановська навчалася в одному з кращих
мистецьких навчальних закладів Європи – у Віденській
школі декоративного та прикладного мистецтва, нині –
Віденський університет прикладних мистецтв.
Школа декоративного та прикладного мистецтва
у Відні, (Кунстгевербешулє).

11. Дослідниця творчості художниці
мистецтвознавець Тетяна Дугаєва
отримала документи, надані відділом
університету «Колекція та архів
мистецтва», що підтверджують факт її
навчання: «…Щодо освіти Августи
Кохановської, то ми можемо підтвердити,
що вона навчалася у класі живопису
професора Франца фон Мача… і була
зареєстрована як постійна студентка…».
В отриманому документі (сертифікаті) є
важлива інформація про те, що Августа 5
років навчалася у Школі декоративного та
прикладного мистецтва у Відні (1894-
1899), зокрема в класі професора Франца
фон Мача ( Franz von Matsch) – від 1896
до 1899 року.

12. Фрагмент характеристики
студентки А.Кохановської.
Документ
архіву Kunstgewerbeschule
Надзвичайно цінною є характеристика студентки Августи Кохановської
від 1 липня 1901 року за підписом професора Ф. Мача:
«…Фройляйн Августа Кохановська з Садгори, Буковина, навчалася малюнку
та живопису у Школі декоративного та прикладного мистецтва
(Kunstgewerbeschule). … Вона малювала здебільшого з
натури та фігури живої моделі. Малюючи на природі, показувала дуже
гарний результат та належну техніку. Успіх дуже хороший!
Малюнки з композиції фройляйн Кохановська також виконувала з дуже
хорошими результатами. Вона була успішною як в декоративному, так
і декоративно-прикладному мистецтві.
Відень 1 липня 1901 р. Ф. Мач».

13. ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПЕРІОД:
її картини привернули увагу
імператора
По завершенні навчання у Відні
Кохановська повернулася до
Чернівців, де буквально поринула у
творчу роботу: брала активну участь
у мистецьких виставках Чернівців,
Львова та Відня, зокрема у
першій Міжнародній мисливській
виставці у Відні 1910 року.
Так «Bukowinaer Post» повідомляла,
що до столиці Австрії відправлено
«кілька чарівних картин на тему
Буковини художниці Кохановської». Це
пейзажі «Православна церква на
Буковині», ілюстрації етнографічного
змісту «Народні буковинські
прикраси» та «Стрій заміський»
(«Селянський одяг»).
Диплом інтернаціональної
виставки мисливства
(Відень, 1910)
Августа ділиться з Ольгою
Кобилянською своїм успіхом на цій
виставці: «Я чула так багато
похвал, що стала вже цілком
гордою… Добре, що я вийшла в світ,
це розбудило мене, розбудило
радість мистецтва».

14. У творчій спадщині художниці залишилось цілий ряд
автопортретів. Вони є тим джерелом, яке розширює наші знання
про характер її творчості в деталях, суттєво розкривають риси
її особистості. Твори з її власним зображенням – це
відзеркалення мисткині, де вона веде діалог з глядачем.
.

15. Серія автопортретів Кохановської є як художнім, так і
достовірним та красномовним документальним матеріалом.
Емоційні враження надихають на пізнання витоків творчості
мисткині та її особистості попри те, що цей інформативний жанр
творчості є найбільш загадковим.

16. Дитяча дружба між Ольгою Кобилянською
та Августою Кохановською переросла у
спражнє товаришування.
Вперше зустрівшись у 1871 році в
Кимполунзі, дівчата стали приятельками
на все життя.
Захоплюючись творами Ольги, Августа ще
в студентські роки мріє їх ілюструвати.
З цією метою вона виїжджає у вижницькі
гори, де збирає матеріали: робить
зарисовки природи, з життя, побуту
гуцулів. Вона часто з натури
замальовувала місцевість або героїв, які
виступали в творах.
На початку 1899 року Кохановська
зібрала значну частину ілюстративного
матеріалу до новели «Битва» і 1901 року
вийшли друком новели «Природа»,
«Некультурна» та «Битва» у збірнику
«Малоруські новели» (Мінден, Німеччина)
з її ілюстраціями.
Ілюстрація до новели «Битва»

17. Не всі ілюстративні матеріали
знайшли місце у «Малоруських
новелах». Чимало з них було
подаровано місцевим жителям або
друзям, інші були надіслані до
видавництв але так і не були
надруковані.
Перебування Кохановської на
Вижниччині не було зумовлене тільки
збиранням матеріалів для
ілюстрування творів. Тут вона
зробила багато мистецьких польових
етюдів, зарисовок, картин природи.
Збірник О. Кобилянської
«Малоруські новели» з
ілюстраціями
А. Кохановської
Мінден, Німеччина,1901.

18. Зацікавлення життям
гуцулів виникло в
дитинстві й не покидало її
впродовж всього життя.
У 1890 р. як дослідниця
вона друкує свою першу
етнографічну статтю
«Образки з історії наших
гір», 1898 – «Румунські
селянські будинки на
Буковині».
Потім були статті
«Писанки в Буковині й
Галичині», «Вівчар в
Буковинських Карпатах».
«Ярмарки на Буковині», «З
життя пастухів овець на
Буковині».
Голова гуцула.
Папір. олія
Гуцулка з конем.
Папір. Олія

19.  Ключем до розуміння глибин творчості мисткині та
її образу є прозовий твір Ольги Кобилянської «Valse
melancolique», у якому прототипом художниці
Ганнусі була найближча подруга письменниці Августа
Кохановська, яку Кобилянська називала ангелом.
 Кохановська стала першою ілюстраторкою цієї
новели, перше видання якої вийшло друком 1894
року німецькою мовою, а українською – 1898 року в
«Літературно-науковому віснику».
Редактор журналу Осип Маковей був вражений
яскравим характером героїні твору й емоційно
характеризував малярку Ганнусю як «дику, відважну
натуру, котрій всі дивуються».
Ось декілька цитат, які характеризують героїню
твору, і вказують на схожість з подругою
письмениці:
«… Була гарна сама собою. Ясна. Майже попеляста
блондинка, з правильними рисами і дуже живими
блискучими очима. Збудована була прегарно…»
«…Елегантна та пишна, мов княгиня…»
«Вона гарна – вона є сама краса. І шкода би
втискати ту артистичну закроєну душу в формат
пересічних жіночих душ…»…

20. Ольга Кобилянська, яка високо
цінувала вразливу й чуйну душу подруги
та її мистецькі здібності, писала до
Осипа Маковея: «Густа… сама є поет і
любить природу».
Дійсно, довкілля було справжньою
скарбницею емоцій та натхнення в житті
Августи Кохановської. Перегляд її
творів хвилює відчуттям того, що вона
була окрилена найменшою зустріччю з
природою.
Ольга Кобилянська.
1880-ті рр.
Фото

21.  Творення образів природи
демонструє її високу професійну
майстерність у вправній
побудові композиції з
промовистими акцентами,
артистичній точності лінії,
красномовному малюнку,
мальовничих тіней, в здатності
вловити та передати суть
образу тощо.
 Майстерність пленерної
творчості Августи Кохановської
відчутна в тонких колірних
градаціях світло-повітряного
середовища, формотворчої та
емоційної дії кольору.
Пейзаж з соняшниками.
Близько 1900 р. Олія

22. Пейзажна графіка разом з начерками
олівцем несе в собі широку
гаму почуттів і настроїв художниці:
від елегічно-ліричного сприйняття
навколишнього світу до переживань,
співзвучних драматичним проявам
природи.
Рідне довкілля – це вкриті лісами
гори, захмарені вершини скель,
буяння зелені, мальовничі оселі
вбраних у вишиванки горян, які
хвилювали її протягом усього життя.
Перевал. 1891

23. Художниця неначе розчиняється у рідній природі, яка викликає
потужні хвилі естетичних переживань.
Її твори є яскравою пейзажною лірикою і є виразом багатої
гами почуттів, часто співзвучних власному емоційному стану.
Зимовий краєвид

24. Подекуди мисткиню охоплює
настрій самотності, зажури й
похмурих роздумів. Тоді природа
сумує або страждає разом з нею.
Ці почуття читаються, наприклад, у
композиціях “Каплиця над гірським
потоком” та “Обвал у горах”.
Каплиця над гірським потоком
Обвал у горах. 1885 р.

25. Августа Кохановська. Праліс.
Чотиривірш німецькою мовою
Ніколаус Ленау. 1885 р.
У замальовці “Первісний
ліс” свій неспокій, який
огорнув її у хащах карпатського
пралісу з ледь чутним шепотінням
струмка, Августа Кохановська
доповнила драматичними рядками
вірша австрійського
поета Ніколауса Ленау (1802—
1850) «Самотність». У ньому
йдеться про морок і гомін диких
смерек та про серце, що плаче.

26. Дівчина з косами.
Папір, темпера
Хлопчик з хвилястим
волоссям. Полотно. Олія
Портрет хлопчика.
Папір. Пастель
Значне місце у творчості художниці посідають портрети. Вони
свідчать про тонке розуміння художницею душі людини, намагання
розкрити внутрішній світ своїх моделей. Вони позначені ретельною
розробкою деталей, перш за все обличя, майстерним володінням
графічними техніками. У дитячих портретах ніжність і
незахищеність поєднується з романтичною піднесеністю образів.

27. Помітне місце в доробку художниці займає велике епічне
полотно «Прочани». Зберігається в Чернівецькому художньому
музеї. Було придбане у приватної особи у 1992 р.

28. Цю чудову акварель «Палац єпископа» Августа Кохановська написала
1890 року. На ній – Резиденція буковинських митрополитів із
кінною каретою, що мчить стрімко уперед. Стрімкі, темпераментні,
водночас точні рухи пензля художниці творять осяяний світлом
величний образ споруди – славетного символу Чернівців.

29. 2002 року в Лондоні на аукціоні Сотбіс разом з вище згадуваною
аквареллю були виставлені два урбаністичні пейзажі «Вулиця в
Лодзі» та характерний для творчості мисткині ліричний краєвид «Вид
на Краків». Усі вони написані 1890 року, за кілька років до вступу
художниці до віденської школи мистецтв.
За понад 80 років після смерті художниці, три її роботи включили до
каталогу одного з найстаріших аукціонів світу, лондонського Сотбі. На
них зображені Резиденція буковинських митрополитів та будівля
крайової управи.

30. Церква монастиря Молдовіца.
Близько 1898. Папір. Олівець.
Рисунки фресок церкви в
монастирі Молдовіца.
Близько 1898. Папір. Олівець.
Реставрація церков і монастирів – ще
одна грань таланту художниці. Вона
регулярно зверталася до Центральної
комісії з вивчення і збереження художніх
та історичних пам’яток з проханням
виділити їй стипендію і подавала пробні
малюнки.
Мисткиня отримала стипендію для
відвідування реставраційних курсів у
віденського реставратора Фіртельбеогера
та на поїздку до Італії від міністерства
культів і просвіти у розмірі 800 крон.

31. ЖИТТЯ АВГУСТИ КОХАНОВСЬКОЇ У ЧЕРНІВЦЯХ.
Брала участь у громадських справах,відомо,
що вона дотримувалася активних феміністських
поглядів. Невтомна чернівчанка продовжувала
займатися улюбленими справами: подорожувала
Буковиною, щоби малювати та займатися
реставрацією.
Нові роботи художниці регулярно
з’являлися на виставках. Влітку 1919-го року
її чотири твори вчергове експонувалися у
Чернівцях.
З нез’ясованих причин, художниця залишила
місто назавжди. Достеменнно невідомо, куди
вирушила Августа Кохановська, як і немає
відомостей про її подальше життя. Існує
думка, що вона з Чернівців попрямувала до
Польщі і перебувала там протягом кількох
років. Натомість є факти, які вказують на те,
що вона не втрачала зв’язок з Віднем і після
від’їзду з Чернівців до Польщі, приймаючи
участь у виставках.
Останні роки життя п. Августи залишаються
таємницею. Померла вона 1927 року в
польському місті Торуні.
Меморіальна дошка на
будинку у Чернівцях, за
адресою Шевченка, 41

32. З плином часу увага до творчості Августи Кохановської пожвавлюється.
Багатьма фактами доповнила творчу біографію художниці мистецтвознавець
Тетяна Дугаєва, яка у свій час була директоркою Чернівецького
художнього музею, де зберігається частина творів Августи.
„Незамітно падають золоті зерна, ніхто їх не збирає, аж з часом
приходять інші люди і находять забуте, непізнане добро”
(Остап Луцький, з альманаху в честь
Ольги Кобилянської “За красою” (1905 р.))
Цей вислів знаходить своє підтвердження в наш час.
Адже музейні та архівні колекції образотворчої спадщини уславленої
буковинської художниці сьогодні знайомлять з її багатою мистецькою
спадщиною і зберігають добру пам’ять про неї.

33. Використані джерела:
1.Будна Надія. Її картини продавали на аукціоні Сотбіс : художниця Августа Кохановська
проживала в Чернівцях / Надія Будна // Молодий буковинець. - 2017. - № 94, 24-25 листоп. - С.
10.
2.Будна Надія. У Чернівцях народився "золотий голос Європи" : за Австрії на
вулиці Новий Світ (нині Тараса Шевченка) проживало багато знаменитостей : [з
історії чернівецьких вулиць та будинків] / Надія Будна // Молодий буковинець. -
2016. - № 17. - 25 лютого. - місто. - С. 6.
3.Буковинські художники - ювіляри року : мистецька мозаїка А. Кохановська, Т. Вирста :
бібліографічні нариси / Чернівецька обласна бібліотека для дітей ; уклад. О. Сторощук
// Буковинські художники - ювіляри року . - Чернівці, 2018.. - 18 с.
4.Гужва Олена. Августа Кохановська - відома й невідома : до 150-річчя від дня народження
талановитої буковинської художниці / Олена Гужва // Буковина. - 2018. - № 28, 13 лип. - С. 4.
5.Дугаєва Тетяна. Грані творчого хисту Августи Кохановської : живопис, етнографія,
реставрація : невідомі факти з життя мисткині / Дугаєва, Тетяна // Версії. - 2015. - № 39.. - 1-7
жовтень. - С. 12.
6.Чміль Оксана. Вчилася у Відні, ілюструвала книги та померла у злиднях. Історія
першої професійної художниці Буковини [Електронний ресурс] / Оксана Чміль //
Суспільне новини : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу :
https://suspilne.media/257311-vcilasa-u-vidni-ilustruvala-knigi-ta-pomerla-u-
zlidnah-istoria-persoi-profesijnoi-hudoznici-bukovini/ . Назва з екрана.
7.Ясницька Валерія. Августа Кохановська – яскрава зірка на мистецькому небосхилі
Буковини. Знахідки й уточнення важливих деталей біографії [Електронний ресурс]
/ Валерія Ясницька // Версії : [вебсайт]. – Електронні дані. – Режим доступу :
https://versii.cv.ua/kultura/avgusta-kohanovska-yaskrava-zirka-na-mystetskomu-
neboshyli-bukovyny-znahidky-j-utochnennya-vazhlyvyh-detalej-
biografiyi/47240.html . - Назва з екрана.

34. 58000 м. Чернівці, вул. Шевченка, 29,
тел. 52– 21– 23, тел. 52– 60– 41
http://bukovinchiki.cv.ua
http://children29.blogspot.com
e– mail: childlibbuk@ukr.net
Підготувала Ніна КАДЮК,
головний бібліотекар
Редагування та дизайн: Тетяна ДУДЧАК,
Завідуюча відділом науково-методичної та
інфрормаційно-бібліографічної роботи