2. Михайль Семенко – поет, основоположник і
теоретик українського футуризму (також
відомого як панфутуризм), невтомний
організатор футуристичних угруповань,
редактор багатьох видань. Модернізував
українську лірику урбаністичною тематикою,
сміливими експериментами з формою вірша,
запровадив свіжі, (навіть епатажні) образи й
творив нові слова, покликані відбити нову
індустріалізовану добу.
Непересічність особи
3.
народився 31 грудня 1892 р. в селі
Кобинці Миргородського повіту
на Полтавщині
Мати _Марія Проскуріна -
письменниця
Батько- писар земської управи в
м. Хорол
Брат Василь- художник
Брат Олександр та сестра
Олександра писали вірші
Дитинство
4.
початкова- Хорольська
гімназія
Курське реальне училище
1911 Петербурзький
психоневрологічний інститут
Природознавчо-історичне
відділення педагогічного
факультету
Освіта
5.
1914 перебування в Києві, мобілізований до
царської армії
1916-1917- телеграфіст у Владивостоці,
вступає до підпільної групи РСДРП (б)
активна літературна діяльність
Діяльність
6.
поетичний дебют –
зб. «Prelude» (1913) позначена
впливами поетів “Української хати”,
наступними збірками “Дерзання” і
“Кверофутуризм” (1914) та вміщеним
в останній маніфестом Семенко
розпочав паралельно до виниклого в
Україні російського кубо- і
егофутуризму течію українського
кверофутуризму – мистецтва
шукання
Творчість
7.
Маніфести-передмови до зб. «Дерзання», «Кверо-футуризм»
(вважає, що оновлення літератури пов’язане з авангардом)
Організовує футуристичний рух у мистецтві
Видає журнали «Фламінго», «Універсальний журнал»,
«Альманах трьох», «Катафалка искусства»
організовує групи «Ударна група поетів-футуристів»,
«Аспанфут»
1922-проголошує панфутуристичну теорію(класичне мистецтво,
досягнувши вершини розвитку, починає агонізувати; треба
деструктурувати його, сконструювати метамистецтво
Футуристична діяльність
8.
Прагнення Михайля Семенка – вивести
українську літературу, що загрузла в
“селянському дискурсі”, на європейський,
світовий рівень
9.
1924 року М.Семенко видав збірку з
епатажною назвою “Кобзар”,
пояснюючи, що “То був “Кобзар” однієї
епохи; а це – іншої”
12.
З 1915 року у творчості М.Семенка
починається ІІ період, більшість віршів він
пише в імпресіоністичній манері. Щоб “свої”
над ним не насміхалися, вигадує прийом
маскування автора – карнавальні маски П'єро
та Дон-Кіхота.
13.
23 квітня 1937 – творчий вечір у Києві
Арешт через три дні (звинувачення в
активній контрреволюційній діяльності»
23 жовтня 1937 винесено вирок-
розстріл. Того дня вирок виконано
Реабілітовано посмертно
Загибель
14.
Значення творчості
Рання футуристична творчість Семенка
просякнута урбаністичними й мариністичними
мотивами й сюжетами, відзначається мовними й
формальними експериментами й намаганням
епатувати читача. Незважаючи на пропаговану
ним деструкцію форми й відкидання класичних і
тогочасних літературних надбань, мав чималий
вплив на розвиток української модерної поезії 1920-х
років, у тому числі й так званої пролетарської.
Повне зібрання творів Семенка було видане в
Харкові у трьох томах (1929-1931).
15.
Михайль Семенко був штучно вилучений з історії
літератури ,проте через покоління мав вплив на
письменників сучасної літератури. Серед
старшого покоління це — Ігор Калинець, Василь
Голобородько. Серед молодих авторів одним зі своїх
улюблених поетів його називають Сергій Жадан ,
Олег Коцарев та Любов Якимчук
Значення творчості
16.
У 1985 році видавництво «Радянський письменник»
видало в серії «Бібліотека поета» збірку його поезій.
Ушанування пам’яті
17.
Вірш «Місто» (1914)
Осте сте
6і бо
6у
візники — люди
трамваї — люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus кару
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
Бензин
чаду жить
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе-
нзин
авто
трам.
18.
Аналіз поезії «Місто» (1914)
Вірш М. Семенка «Місто»
написаний у
футуристичному ключі.
Це експеримент зі словом,
звуком.
Звуки справді
відображають поспіх,
шум, гамір, суєту
великого міста.
Гримкотить транспорт,
шумлять заводи, йдуть
дими, а люди живуть
своїм життям – кохають,
хворіють, радіють,
включені в особливий
кругообіг, що зветься
життям мегаполісу.
)
19.
Чому не можна перевернути світ?
Щоб поставити все догори ногами?
Це було б краще. По-своєму перетворити.
А то тільки ходиш, розводячи руками.
Але хто мені заперечить перевернути світ?
Місяця стягн'уть і дати березової каші,
Зорі віддати дітям — хай граються,
Барви, що кричать весняно, — служниці Маші.
Хай би одягла на себе всі оті розкоші!
Тоді б, певно, Петька покохав її,
скільки було сили.
А то ходиш цим балаганом, що звуть — природа,
Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!
«Бажання»
20.
Аналіз поезії «Бажання»
Ліричний герой вірша
горить бажанням
перетворити світ. Він
уявляє собі, що все буде
раціонально, з користю:
зорі – дітям, барви – гарній
дівчині, щоб її покохав
хлопець. Герой сповнений
радості життя, яку дає
природа – гамірливий
ярмарок, і напівіронічно,
напівжартівливо
скаржиться, що в ній
немає ладу, якого б йому
хотілося.
21.
Я покажу вам безліч світів —
Оригінальних і капризних.
Я покажу вам безліч шляхів —
Хто хоче мого духа визвать?
Ми проходимо до останнього пункту.
Ми перемогли всі стихії й дощі.
Я відчинив двері замкнуті —
Хто хоче зі мною гулять вночі?
«Запрошення»
22.
Аналіз поезії «Запрошення»
Ліричний герой поезії уявляє
себе духом із потойбіччя. Він
говорить про те, наскільки
життя таємниче й загадкове,
скільки в ньому доріг, котрі
треба подолати, який
різноманітний у людини вибір.
Пізнати сенс буття й не буття –
це дійти «до останнього пункту»,
відчинити «замкнуті двері». Не
кожен на це зважиться.
Прогулятися в пітьму,
спробувати осягнути таємниці
життя й запрошує читачів поет
разом зі своїм ліричним героєм.