SlideShare a Scribd company logo
1 of 164
Навчальна дисципліна
«МАТЕМАТИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ»
для спеціальності
6.05010202 «Системне програмування»
Курс 4 Семестр 7
Лекцій 34 години
Лабораторних занять 34 години
Самостійна робота 121 година
Всього 189 годин
Домашнє завдання 1 (7 семестр)
Диференційований залік 7 семестр
Інститут комп’ютерних інформаційних
технологій
Кафедра комп’ютеризованих систем управління
ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА
ВИРОБЛЕННЯ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ
МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ
ВИРОБЛЕННЯ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ
ІМІТАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ
ВИРОБЛЕННЯ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ
ЕКСПЕРТНОЇ МОДЕЛІ
Математичне програмування –
науковий напрямок, присвячений
розробці та дослідженню чисельних
методів розв’язку екстремальних
(оптимізаційних) задач.
Леонард Эйлер (1707-1783).
Гражданин Швейцарии,
автор 800 научных работ.
Академик Петербургской АН (1731-1741).
Академик Берлинской АН (1741-1766).
«В мире не происходит ничего,
в чем не был бы виден смысл
какого-либо максимума или
минимума»
Метою викладання дисципліни є
формування теоретичної бази знань та
практичних навичок застосування
методів математичного програмування
для розв’язання задач прийняття
проектних та управлінських рішень в
реальних економічних, організаційних і
виробничих системах.
Студент повинен знати:
● теоретичні основи математичного програмування;
● принципи побудови математичних моделей задач прийняття
проектних та управлінських рішень;
● основні методи і алгоритми лінійного, нелінійного,
цілочисельного, дискретного, динамічного програмування;
Студент повинен вміти:
● будувати математичні моделі задач прийняття проектних та
управлінських рішень;
● визначати, до якого класу задач математичного програмування
належить формалізована функціональна задача;
● вибирати для її розв’язання відповідний метод і алгоритм
оптимізації;
● розробляти схеми алгоритмів розв’язання задач оптимізації;
● застосовувати існуючі уніфіковані програмні засоби розв’язання
оптимізаційних задач;
● аналізувати та інтерпретувати результати розв’язання
функціональних задач.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кутковецький В.Я. Дослідження операцій // Навчальний посібник для студентів
ВНЗ. – Київ: Професіонал, 2004. – 349 с.
2. Ларіонов Ю.І., Марченко Л.С., Хажмурадов М.А. Дослідження операцій //
Навчальний посібник. – Харків: Інжек, 2005. – 288 с.
3. Охріменко М.Г., Дзюбан І.Ю. Дослідження операцій // Навчальний посібник. –
Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 183 с.
4. Ржавський С.В., Александрова В.М. Дослідження операцій // Підручник. – Київ:
Академвидав, 2006. – 560 с.
5. Зайченко Ю.П. Дослідження операцій. – Київ: ВІПОЛ. – 2000. – 688 с.
6. Васильев Ф. П. Численные методы решения экстремальных задач. – М.: Наука. –
1980. – 520 с.
7. Исследование операций: В 2-х томах./Под ред. Дж. Моудера, С.Элмаграба. – М.:
Мир. – 1981. т.1- 712 с., т.2. – 677 с.
8. Пападимитриу Х., Стайглиц К. Комбинаторная оптимизация. – М: Мир. – 1985. –
512 с.
9. Таха Х. Введение в исследование операций: - в 2-х томах.М.: Мир. –1985. – Т.1 –
479 с. - Т.2- 496 с.
10. Химмельблау Д. Прикладное нелинейное программирование. – М.: Мир. – 1975.
– 536с.
11. Вентцель Е.С. Исследование операций. – М.: Наука. – 1980. – 208 с.
Тема 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА
ВИЗНАЧЕННЯ
max)
(min,
)
( opt
x
f 
m
j
x
hj ,
1
,
0
)
( 

p
m
j
x
g j ,
1
,
0
)
( 


)
,
1
;
( n
i
x
x i 

n
E
x
1.1 Області застосування методів оптимізації
1.2 Загальна постановка ЗМП
Критеріальна (цільова) функція:
(1)
Система обмежень:
(2)
(3)
Умови:
,
Приклад
Вхідні дані:
n підприємств )
,
1
( n
r  ;
m видів виробів )
,
1
( m
i  ;
k типів ресурсів )
,
1
( k
j  .
i
b – план виробництва виробів i -го виду;
ij
b – норматив витрат ресурсів j -го типу на одиницю виробів i -го виду;
rj
a – об’єм ресурсів j -го типу на r -му підприємстві;
ri
p – витрати на випуск одиниці виробів i -го виду на r -му підприємстві.
Необхідно: так розподілити планове завдання між підприємствами, щоб сумарні витрати на
випуск виробів були мінімальні.
Шукані змінні: ri
x – план випуску виробів i -го виду на r -му підприємстві; n
r ,
1
 ; m
i ,
1
 .
Модель: min
)
(
1 1

 
 
n
r
m
i
ri
ri x
p
x
f ;
i
n
r
ri b
x 

1
; m
i ,
1
 ;



m
i
rj
ri
ij a
x
b
1
; n
r ,
1
 ; k
j ,
1
 ;
0

ri
x ; n
r ,
1
 ; m
i ,
1
 .
1.3 Класифікація ЗМП
Рис. 1.1
ЛП ЦП ПотП
ДинП СтП
ДП НЛП ГеомП
КомбП
МП
1.4 Терміни та визначення
1.4.1 Допустимість
1.4.2 Область допустимих розв’язків (ОДР)
1.4.3 Оптимальність
1.4.4 Унімодальні та мультимодальні функції
f(x)
x
a x1 x2 x3 x4 x5 x6 b
ρ
ρ
Рис. 1.2
1
1.
.4
4.
.5
5 Г
Гл
ло
об
ба
ал
ль
ьн
ни
ий
й м
мі
ін
ні
ім
му
ум
м
*
x :
}
);
(
min{
)
( min
*
R
x
x
f
f
x
f 

 ;
)
(
min
arg
*
x
f
x
R
x
 .
1
1.
.4
4.
.6
6 Л
Ло
ок
ка
ал
ль
ьн
ни
ий
й м
мі
ін
ні
ім
му
ум
м
*
x :
}
);
(
min{
)
( 0
min
*
R
x
x
f
f
x
f 



 ;
)
(
min
arg
0
*
x
f
x
R
x
 ,
}
:
{ *
0 



 x
x
R
x
R .
1
1.
.4
4.
.7
7 С
Ст
та
ац
ці
іо
он
на
ар
рн
ні
і т
то
оч
чк
ки
и
1
1.
.4
4.
.8
8 Н
На
аб
бл
ли
иж
же
ен
ни
ий
й о
оп
пт
ти
им
ма
ал
ль
ьн
ни
ий
й р
ро
оз
зв
в’
’я
яз
зо
ок
к *
x :


 min
*
)
( f
x
f .
1
1.
.4
4.
.9
9 О
Оп
пу
ук
кл
лі
іс
ст
ть
ь т
та
а у
ув
ві
іг
гн
ну
ут
ті
іс
ст
ть
ь
)
(x
 )
(x

x x
1
x x 2
x 1
x x 2
x
Опукла функція Увігнута функція
Функція )
(x
 опукла в області R, якщо:
)
(
)
1
(
)
(
]
)
1
(
[ 2
1
2
1 x
x
x
x 




 



 ;
R
x 
1 ; R
x 
2 ; 1
0 
 .
Функція )
(x
 увігнута в області R, якщо:
)
(
)
1
(
)
(
]
)
1
(
[ 2
1
2
1 x
x
x
x 




 



 ;
R
x 
1 ; R
x 
2 ; 1
0 
 .
Строго опуклі та строго увігнуті функції.
Приклад
Визначити, опукла чи увігнута функція 7
5
2
)
( 2


 x
x
x

при 0
1 
x ; 3
2 
x ; 3
,
0

 :
31
,
5
)
1
,
2
(
)
3
7
,
0
( 

 
 ;
1
,
9
10
7
,
0
1
,
2
)
3
(
7
,
0
)
0
(
3
,
0 



 
 ;
)
3
(
7
,
0
)
0
(
3
,
0
)
3
7
,
0
( 

 

 .
Висновок: функція 7
5
2
)
( 2


 x
x
x
 опукла.
Множина Q , n
E
Q  , опукла, якщо для будь-якої пари Q
x 
)
1
(
и Q
x 
)
2
(
  )
(
)
,
( )
2
(
)
1
(
Q
x
x
x
x 



 ;
)
2
(
)
1
(
)
1
( x
x
x 
 


 ; 1
0 
 .
x2
x(2)
2
x(1)
2
Q
x(1)
1 x(2)
1
x` x(2)
x(1)
Рис. 1.4
Область допустимих розв’язків ЗМП з обмеженнями-нерівностями опукла, якщо:
       
 
увігнута
x
g
x
g
опукла
x
g
x
g
m
j j
j
j
j 





 )
(
&
0
)
(
)
(
&
0
)
(
)
,
1
(
1
1.
.4
4.
.1
10
0 Г
Гр
ра
ад
ді
іє
єн
нт
т ф
фу
ун
нк
кц
ці
ії
ї )
(x
f в точці
n
k
n
k
k
k
E
x
x
x
x 
 )
...,
,
,
( )
(
)
(
2
)
(
1
)
(
:
































n
k
k
k
k
x
x
f
x
x
f
x
x
f
x
f
)
(
.
.
)
(
)
(
)
(
)
(
2
)
(
1
)
(
)
(
Приклад
2
1
3
2
2
3
2
1 6
5
4
3
2
)
( x
x
x
x
x
x
x
f 




 ; )
1
,
0
,
2
(
)
(


k
x .
5
4
)
(
1
1





x
x
x
f
;
6
4
)
(
2
2





x
x
x
f
;
2
3
3
4
6
)
(
x
x
x
x
f




.















6
6
3
)
( )
(k
x
f
.
Рис.1.5
1
1.
.4
4.
.1
11
1 А
Ап
пр
ро
ок
кс
си
им
ма
ац
ці
ія
я ф
фу
ун
нк
кц
ці
ії
ї )
(x
f в точці
n
k
n
k
k
k
E
x
x
x
x 
 )
...,
,
,
( )
(
)
(
2
)
(
1
)
(
:
● лінійна:
)
(
)
(
)
(
)
( )
(
)
(
)
( k
k
T
k
x
x
x
f
x
f
x
f 



 ;
● квадратична:
)
(
)
(
)
(
2
1
)
(
)
(
)
(
)
( )
(
)
(
)
(
)
(
)
(
)
( k
k
T
k
k
k
T
k
x
x
x
H
x
x
x
x
x
f
x
f
x
f 








 .
Матриця Гессе для функції )
(x
f в точці
n
k
n
k
k
k
E
x
x
x
x 
 )
...,
,
,
( )
(
)
(
2
)
(
1
)
(
:



























2
)
(
2
1
)
(
2
1
)
(
2
2
1
)
(
2
)
(
2
)
(
)
(
...
)
(
...
...
...
)
(
...
)
(
)
(
)
(
n
k
n
k
n
k
k
k
k
x
x
f
x
x
x
f
x
x
x
f
x
x
f
x
f
x
H
Приклад
3
1
2
2
1
3
2
1
3
2
2
2
2
1 7
6
5
4
3
2
)
( x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
f 





 ; )
1
,
0
,
2
(
)
(


k
x .
6
5
4
4
)
( 2
2
3
2
2
1
1







x
x
x
x
x
x
x
f
;
2
1
3
1
3
2
2
1
2
10
4
6
2
)
(
x
x
x
x
x
x
x
x
x
f







;
7
4
3
)
(
2
1
2
2
3





x
x
x
x
x
f
.
2
2
1
2
4
)
(
x
x
x
f




; 2
3
1
2
1
2
10
4
4
)
(
x
x
x
x
x
x
f







; 2
3
1
2
4
)
(
x
x
x
x
f





;
2
3
1
1
2
2
10
4
4
)
(
x
x
x
x
x
x
f







; 1
3
2
2
2
10
6
)
(
x
x
x
x
f




; 1
2
3
2
2
4
6
)
(
x
x
x
x
x
f





;
2
1
3
2
4
)
(
x
x
x
x
f





; 1
2
2
3
2
4
6
)
(
x
x
x
x
x
f





; 0
)
(
2
3
2



x
x
f
.
1
1.
.5
5 Н
Не
ео
об
бх
хі
ід
дн
ні
і т
та
а д
до
ос
ст
та
ат
тн
ні
і у
ум
мо
ов
ви
и о
оп
пт
ти
им
ма
ал
ль
ьн
но
ос
ст
ті
і
р
ро
оз
зв
в’
’я
яз
зк
ку
у З
ЗМ
МП
П
min
)
( 
x
f ;
n
E
x .
*
x – оптимальний розв’язок задачі, якщо:
1) )
(x
f диференціюєма в
*
x ;
2) 0
)
( *

 x
f ;
3) 0
)
( *
2

 x
f .
Рис.1.6
Тема 2. ЛІНІЙНЕ ПРОГРАМУВАННЯ
2
2.
.1
1 К
Ка
ан
но
он
ні
іч
чн
на
а ф
фо
ор
рм
ма
а З
ЗЛ
ЛП
П




n
j
j
j x
c
x
f
1
min
)
(




n
j
i
j
ij
i b
x
a
x
g
1
)
( ; m
i ,
1
 ;
0

j
x ; n
j ,
1
 .
2
2.
.2
2 О
Ос
сн
но
ов
вн
ні
і п
по
он
ня
ят
тт
тя
я т
та
а в
ви
из
зн
на
ач
че
ен
нн
ня
я
Допустимі розв’язки ЗЛП.
Оптимальні розв’язки ЗЛП.
Варіанти:
m=n
m<n
m>n
Сумісність системи обмежень.
Ранг матриці коефіцієнтів A
r .
Ранг розширеної матриці B
r .
Ранг системи обмежень C
r .
Приклад
3
2
1
2
2 4
3
1
2
1
3
2
1








 x
x
x
x
x
x
x
x
3


 C
B
A r
r
r .
1
4
2
2
4
2
3
3
2
1
2
1







x
x
x
x
x
x
1

A
r ; 2

B
r ; B
A r
r  .
Лінійно незалежні обмеження
Приклад
0
1
2
3
3 4
4
4
3
2
1
3
2
1
3
2
1













x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
2


 C
B
A r
r
r
Базисні та вільні змінні:
)
...,
,
( 1
1
1 n
m x
x
g
x 


……………………
)
...,
,
( 1 n
m
m
m x
x
g
x 


m
n  ; m
r
r
r C
B
A 

 .
Приклад
2
1
2
2
4
4
3
3
2
1
2
1









x
x
x
x
x
x
x
x
4
3
3
2
1
3
5
3
x
x
x
x
x





4

n ; 2


 C
B
A r
r
r .
2
2.
.3
3 Г
Ге
ео
ом
ме
ет
тр
ри
ич
чн
на
а і
ін
нт
те
ер
рп
пр
ре
ет
та
ац
ці
ія
я З
ЗЛ
ЛП
П
Приклад
min
2
3
2
)
( 7
6
5
4
3
2
1 






 x
x
x
x
x
x
x
x
f
4
3
2
1 

 x
x
x
5
2 4
3
2
1 



 x
x
x
x
4
5
2
1 


 x
x
x
5
6
2 
 x
x
7
2
2
2 7
6
2
1 


 x
x
x
x
0

j
x ; 7
,
1

j .
5



 m
r
r
r C
B
A ; 2

 m
n .
Вільні змінні: 1
x та 2
x .
Базисні змінні: 7
3 ...,
, x
x .
4
2
1
3 


 x
x
x
1
2
3 2
1
4 

 x
x
x
4
2
1
5 

 x
x
x
5
2
6 

 x
x
6
2
1
2
1
7 


 x
x
x
Область допустимих розв’язків:
Рис. 1.7
Знаходження точки оптимального розв’язку:
12
2
5
)
( 2
1 


 x
x
x
f
2
1 2
5
)
( x
x
x
f 



Рівняння основної прямої:
0
2
5
)
( 2
1 



 x
x
x
f .
Переміщення основної прямої:
0
2
5
)
( 2
1 




 C
x
x
x
f .
Рис. 1.8
Оптимальний розв’язок:
5
,
8
*
1 
x ; 5
*
2 
x ; 5
,
0
*
3 
x ; 5
,
16
*
4 
x ;
5
,
17
*
5 
x ; 0
*
7
*
6 
 x
x ;
5
,
64
*


f .
Висновки:
1. Область допустимих розв’язків ЗЛП – опуклий
багатогранник.
(Опорні точки. Опорні розв’язки.)
2. У кожній опорній точці змінних дорівнює
нулю.
3. Оптимальний розв’язок ЗЛП знаходиться на границі
ОДР: у вершині або на грані багатогранника,
найбільш віддаленої від початку координат у
напрямку спадання значень функції .
m
n
k 

)
(x
f
Рис. 1.9
2
2.
.4
4 І
Ід
де
ея
я с
си
им
мп
пл
ле
ек
кс
с-
-м
ме
ет
то
од
ду
у
min
)
...
(
)
( 2
2
1
1
0 




 k
k x
x
x
x
f 



)
...
( ,
1
2
2
,
1
1
1
,
1
1
1 k
k
k
k
k
k
k x
x
x
x 



 



 



)
...
( ,
2
2
2
,
2
1
1
,
2
2
2 k
k
k
k
k
k
k x
x
x
x 



 



 



……………………………………
)
...
( ,
2
2
,
1
1
, k
k
n
n
n
n
n x
x
x
x 


 



 .
)
...,
,
,
...,
,
,
( 1
2
1 n
k
k x
x
x
x
x
x 


: 0
...
2
1 


 k
x
x
x ; 1
1 
  k
k
x  ;
2
2 
  k
k
x  ;…; n
n
x 
 .




 )
0
)(
,
1
( i
n
k
i  x

– опорний розв’язок.





 )
0
)(
1
:
( i
n
i
k
i  x

– недопустимий розв’язок.
Нехай 0


i
 ; n
i
k 


1 .
Припустимо, )
0
)(
1
:
( *
,
*
*



  j
i
k
j
j  .
Тоді )
(
)
( * 

 
i
j
x
x .
 
 
)
0
(
&
)
0
(
)
0
(
&
)
0
(
&
)
1
(
: *
*
*
,
,
)
(










i
j
i
i
j
i
j
n
i
k
i
I 



Границя збільшення *
j
x :
)
(
0 max
, *
* i
xj
j
i
i 
 
 ,
звідки
*
*
,
max
)
(
j
i
i
j
i
x


 ;
)
(
*

 j
I
i .
Вибір *
i
x :











 )
(
*
*
*
*
*
;
min j
ij
i
j
i
i
I
i




.
Заміна базисних змінних: *
*
j
i
x
x  .







 )
0
)(
,
1
(
&
)
0
)(
,
1
( j
i k
j
n
k
i 
 x

–
оптимальний розв’язок.
0


opt
f .
Нехай )
0
)(
1
:
( *
*
*



 j
k
j
j  .
Тоді
]
)
(
[
)
( * 

 x
f
xj .
 
)
0
(
&
)
1
(
: *
*
,
)
(






j
i
j
n
i
k
i
I  .
  ]
)
(
[
)
0
(
1
: *
,








 x
f
n
i
k
i j
i

Границя збільшення *
j
x :
)
(
0 max
, *
* i
xj
j
i
i 
 
 ,
звідки
*
*
,
max
)
(
j
i
i
j
i
x


 ;
)
(
*

 j
I
i .
Вибір *
i
x :











 )
(
*
*
*
*
*
;
min j
ij
i
j
i
i
I
i




.
Заміна базисних змінних: *
*
j
i
x
x  .
2
2.
.5
5 Т
Та
аб
бл
ли
ич
чн
ни
ий
й а
ал
лг
го
ор
ри
ит
тм
м з
за
ам
мі
ін
ни
и б
ба
аз
зи
ис
сн
ни
их
х з
зм
мі
ін
нн
ни
их
х
min
)
...
...
(
)
( 1
1
0 





 k
k
j
j x
x
x
x
f 



)
...
...
( ,
1
,
1
1
1
,
1
1
1 k
k
k
j
j
k
k
k
k x
x
x
x 



 




 



………………………………………..
)
...
...
( ,
,
1
1
, k
k
i
j
j
i
i
i
i x
x
x
x 


 





……………………………………
)
...
( ,
2
2
,
1
1
, k
k
n
n
n
n
n x
x
x
x 


 



 ;
n
k
i ,
1

 ; k
j ,
1
 .
Заміна базисних змінних: *
*
j
i
x
x  ; n
i
k 

 *
1 ;
k
j 
 *
1 .
Дозволяючий рядок
Дозволяючий стовпчик
Дозволяючий елемент
i

 ,
0 1
x … *
j
x … k
x
)
(x
f 0
 1
 *
i
 k

1

k
x 1

k
 1
,
1

k
 … *
,
1 j
k 
 … k
k ,
1


… … … … … … …
*
i
x *
i
 1
,
*
i
 … *
*
, j
i
 … k
i ,
*

… … … … … … …
n
x n
 1
,
n
 … *
, j
n
 … k
n,

Приклад
6
,
1
;
0
)
(
)
(
)
(
min
)
(
)
(
3
63
2
62
1
61
6
6
3
53
2
52
1
51
5
5
3
43
2
42
1
41
4
4
3
3
2
2
1
1
0



















j
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
f
j




































































































































































3
52
53
2
3
5
52
2
1
52
51
2
1
52
5
2
0
3
52
53
62
63
5
52
62
1
52
51
62
61
52
5
62
6
6
3
52
53
42
43
5
52
42
1
52
51
42
41
52
5
42
4
4
3
52
53
5
52
1
52
51
52
5
2
5
2
)
(
1
x
x
x
x
f
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x

















































Правила перетворення:
1) C
j
i
H
j
i
*
*
*
*
,
,
1

  ;
2) C
j
i
C
j
i
H
j
i
*
*
*
*
,
,
,


  ; }
{

}
...,
,
1
{ *
j
k
j  ; C
j
i
C
i
H
i
*
*
*
*
,


  ;
3) C
j
i
C
j
i
H
j
i
*
*
*
*
,
,
,


 
 ; }
{

}
...,
,
1
{ *
i
n
k
i 
 ; C
j
i
C
j
H
j
*
*
*
*
,


 
 ;
4) C
j
i
C
j
i
C
j
i
C
j
i
H
j
i
*
*
*
*
,
,
,
,
,







 ; }
{

}
...,
,
1
{ *
i
n
k
i 
 ; }
{

}
...,
,
1
{ *
j
k
j  ;
C
j
i
C
j
i
C
i
C
i
H
i
*
*
*
*
,
,







 ; }
{

}
...,
,
1
{ *
i
n
k
i 
 ;
C
j
i
C
i
C
j
C
H
*
*
*
*
,
0
0







 ; C
j
i
C
j
i
C
j
C
j
H
j
*
*
*
*
,
,







 ; }
{

}
...,
,
1
{ *
j
k
j  .
i

 ,
0 1
x … *
j
x … k
x
)
(x
f
*
*
*
*
,
0
j
i
j
i






*
*
*
*
,
1
,
1
j
i
j
i






*
*
*
, j
i
j



*
*
*
*
,
,
j
i
j
k
i
k






1

k
x
*
*
*
*
,
,
1
1
j
i
i
j
k
k





 

*
*
*
*
,
,
1
1
,
1
,
1
j
i
j
k
i
k



 



…
*
*
*
,
,
1
j
i
j
k

 

…
*
*
*
*
,
,
1
,
,
1
j
i
j
k
k
i
k
k



 



… … … … … … …
*
i
x
*
*
*
, j
i
i


*
*
*
,
1
,
j
i
i

 …
*
*
,
1
j
i

…
*
*
*
,
,
j
i
k
i


… … … … … … …
n
x
*
*
*
*
,
,
j
i
i
j
n
n






*
*
*
*
,
,
1
,
1
,
j
i
j
n
i
n






…
*
*
*
,
,
j
i
j
n



…
*
*
*
*
,
,
,
,
j
i
j
n
k
i
k
n






2
2.
.6
6 З
Зн
на
ах
хо
од
дж
же
ен
нн
ня
я о
оп
по
ор
рн
но
ог
го
о р
ро
оз
зв
в’
’я
яз
зк
ку
у
min
)
...
...
(
)
( 1
1
0 





 k
k
j
j x
x
x
x
f 



)
...
...
( ,
1
,
1
1
1
,
1
1
1 k
k
k
j
j
k
k
k
k x
x
x
x 



 




 



………………………..……………………..
)
...
...
( ,
,
1
1
, k
k
i
j
j
i
i
i
i x
x
x
x 


 





………………………….……………
)
...
( ,
2
2
,
1
1
, k
k
n
n
n
n
n x
x
x
x 


 



 ;
n
k
i ,
1

 ; k
j ,
1
 .
Розв’язок )
...,
,
,
...,
,
,
( 1
2
1 n
k
k x
x
x
x
x
x 


:
0
...
2
1 


 k
x
x
x ; 1
1 
  k
k
x  ; 2
2 
  k
k
x  ;…; n
n
x 
 .
Припустимо, )
0
)(
1
:
( 



 i
n
i
k
i  .
Правила вибору дозволяючого елемента:
1) Вибирається рядок i : 0


i
 ; n
i
k 


1 .
2) В рядку i вибирається коефіцієнт 0
*
,

 j
i
 ; k
j 
 *
1 (дозволяючий
стовпчик).



  )
0
)(
,
1
( j
i
k
j  розв’язків немає.
3) В дозволяючому стовпчику
*
j виділяються елементи, які мають
однакові знаки зі своїми вільними членами:
 
 
)
0
(
&
)
0
(
)
0
(
&
)
0
(
&
)
1
(
: *
*
*
,
,
)
(










i
j
i
i
j
i
j
n
i
k
i
I 


 .
4) Обчислюються відношення
*
ij
i


;
)
(
*

 j
I
i .
5) В якості дозволяючого елемента обирається коефіцієнт *
*
j
i
 :











 )
(
*
*
*
*
*
;
min j
ij
i
j
i
i
I
i




.
Приклад
)
(
1
)
(
2
)
2
(
5
)
2
(
1
1
2
2
5
2
1
3
2
7
2
1
6
3
2
1
5
3
2
1
4
3
2
7
2
1
6
3
2
1
5
3
2
1
4
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x
x

































Приклад
р/ст.
i
 1
x 2
x 3
x ij
i 
 /
4
x 1 -1 -2 1
 5
x -5 -2 1 -1 5/2=2,5
р/стр. 6
x 2 1 1 0 2/1=2
7
x 1 0 -1 1
Заміна базиса: 6
1 x
x  .
р/ст.
i
 6
x 2
x 3
x ij
i 
 /
4
x 3 1 -3 1 3/1=3
 р/стр. 5
x -1 2 3 -1 -1/-1=1
1
x 2 1 1 0
7
x 1 0 -1 1 1/1=1
Заміна базиса: 5
3 x
x  .
i
 6
x 2
x 5
x
4
x 2 3 2 1
3
x 1 -2 -3 -1
1
x 2 1 1 0
7
x 0 2 2 1
Опорний розв’язок: 2
1 
x ; 0
2 
x ; 1
3 
x ; 2
4 
x ; 0
5 
x ; 0
6 
x ; 0
7 
x .
2
2.
.7
7 П
По
ош
шу
ук
к о
оп
пт
ти
им
ма
ал
ль
ьн
но
ог
го
о р
ро
оз
зв
в’
’я
яз
зк
ку
у
min
)
...
...
(
)
( 1
1
0 





 k
k
j
j x
x
x
x
f 



)
...
...
( ,
1
,
1
1
1
,
1
1
1 k
k
k
j
j
k
k
k
k x
x
x
x 



 




 



………………………………………..
)
...
...
( ,
,
1
1
, k
k
i
j
j
i
i
i
i x
x
x
x 


 





……………………………………
)
...
( ,
2
2
,
1
1
, k
k
n
n
n
n
n x
x
x
x 


 



 ;
n
k
i ,
1

 ; k
j ,
1
 .
Розв’язок )
...,
,
,
...,
,
,
( 1
2
1 n
k
k x
x
x
x
x
x 


;
0
...
2
1 


 k
x
x
x ; 1
1 
  k
k
x  ; 2
2 
  k
k
x  ;…; n
n
x 
 ;
)
0
)(
,
1
( 


 i
n
k
i  .
x
k
j
j j





 )
0
)(
1
:
(  – оптимальний розв’язок.
Припустимо, )
0
)(
1
:
( 


 j
k
j
j  .
Правила вибору дозволяючого елементу:
1) Вибирається дозволяючий стовпчик
*
j : 0
* 
j
 .
2) В дозволяючому стовпчику
*
j виділяються від’ємні елементи:
)}
0
(
&
)
1
(
:
{ *
*
)
(






ij
j
n
i
k
i
I  .





 )
0
)](
1
(
:
[ *
ij
n
i
k
i  )
(x
f необмежена знизу
3) Обчислюються відношення
*
ij
i


;
)
(
*

 j
I
i .
4) В якості дозволяючого елементу вибирається коефіцієнт *
*
j
i
 :











 )
(
*
*
*
*
*
;
min j
ij
i
j
i
i
I
i




.
Приклад
min
2
)
( 3
2
1 


 x
x
x
x
f
3
2
1
4 2
2 x
x
x
x 



3
2
1
5 1 x
x
x
x 



3
2
6 2 x
x
x 


0

i
x ; 6
,
1

i .
Стандартна форма:
min
)
2
(
0
)
( 3
2
1 




 x
x
x
x
f
)
2
(
2 3
2
1
4 x
x
x
x 



)
(
1 3
2
1
5 x
x
x
x 



)
(
2 3
2
6 x
x
x 


0

i
x ; 6
,
1

i .
р/ст.
i

 ,
0 1
x 2
x 3
x ij
i 
 /
)
(x
f 0 -1 2 1
4
x 2 1 1 -2
р/стр. 5
x 1 1 -1 1 1/1=1
6
x 5 0 1 1 5/1=5
1) Заміна базиса: 3
5 x
x  .
р/ст.
i

 ,
0 1
x 2
x 5
x ij
i 
 /
)
(x
f -1 -2 3 -1
4
x 4 3 -1 2
3
x 1 1 -1 1
р/стр. 6
x 4 -1 2 -1 4/2=2
2) Заміна базиса: 2
6 x
x  .
р/ст.
i

 ,
0 1
x 6
x 5
x ij
i 
 /
)
(x
f -7 -1/2 -3/2 1/2
р/стр. 4
x 6 5/2 1/2 3/2 6/(3/2)=4
3
x 3 1/2 1/2 1/2 3/(1/2)=6
2
x 2 -1/2 1/2 -1/2
3) Заміна базиса: 5
4 x
x  .
i

 ,
0 1
x 6
x 4
x
)
(x
f -9 -4/3 -5/3 -1/3
5
x 4 5/3 1/3 2/3
3
x 1 -1/3 1/3 -1/3
2
x 4 1/3 2/3 1/3
Оптимальний розв’язок:
0
1 
x ; 4
2 
x ; 1
3 
x ; 0
4 
x ; 4
5 
x ; 0
6 
x ; 9


opt
f .
Т
Те
ем
ма
а 3
3.
. Ц
Ці
іл
ло
оч
чи
ис
се
ел
ль
ьн
не
е
п
пр
ро
ог
гр
ра
ам
му
ув
ва
ан
нн
ня
я




n
j
j
j x
c
x
f
1
min
)
( ;



n
j
i
j
ij b
x
a
1
; m
i ,
1
 ;
0

j
x ; j
x – цiле; n
j ,
1
 .
3
3.
.1
1 М
Ме
ет
то
од
д в
ві
ід
дс
сі
ік
ка
ан
нн
ня
я (
(в
ві
ід
дс
сі
ік
ка
аю
юч
чи
их
х п
пл
ло
ощ
щи
ин
н)
) Р
Р.
.Г
Го
ом
мо
ор
рі
і
Таблична форма:




C
J
j
j
ij
i
i x
x 
 ;
B
I
i .
Нехай цiле
x i
i 
 
  ; B
I
i 
 .
]
[ ij
 , ]
[ i
 – найбільші цілі: ij
ij 
 
]
[ ; i
i 
 
]
[ .
Ф
Фо
ор
рм
му
ув
ва
ан
нн
ня
я в
ві
ід
дс
сі
ік
ка
аю
юч
чо
ог
го
о о
об
бм
ме
еж
же
ен
нн
ня
я
i
J
j
j
j
i
i
C
x
x 


 
  
 . (3.1)





 
C
C
J
j
j
j
i
J
j
j
j
i x
x 
 ]
[ ;
i
J
j
j
j
i
i
C
x
x 


 
  
 ]
[
]
[
]
[ i
J
j
j
j
i
i
C
x
x 


 
  
 . (3.2)
Після віднімання (3.2) від (3.1):
]
[
]
[ i
i
J
j
j
j
i
J
j
j
j
i
C
C
x
x 




 

 
 


 ;
]
[
)
]
[
( i
i
J
j
j
j
i
j
i
C
x 



 


 


 .
]
[ ij
ij
ij 

 
 ; C
J
j  ; 1
0 
 ij
 ;
]
[ i
i
i 

 
 ; 1
0 
 i
 .
Відсікаюче обмеження:
i
j
J
j
j
i x
C


 
 
 .
Перетворення в рівняння:
i
n
j
J
j
j
i x
x
C



 

 
 1 ; 0
1 

n
x ;
j
J
j
j
i
i
n x
x
C




 

 

1 . (3.3)
Л
Ле
ем
мм
ма
а.
. Якщо відсікання (3.3) додається до симплексної
таблиці задачі лінійного програмування, то ніякі
цілочисельні допустимі точки не виключаються. Нова
таблиця є допустимою, якщо i
 – ціле число, та
недопустимою в противному випадку.
Приклад
min
9
7
)
( 2
1 


 x
x
x
f
6
3 3
2
1 


 x
x
x
35
7 4
2
1 

 x
x
x
0

j
x ; j
x – ціле; 4
,
1

j .
Перетворена система обмежень:
2
1
3 3
6 x
x
x 


2
1
4 7
35 x
x
x 


Вихідна симплексна таблиця №1 послабленої задачі:
i

 ,
0 1
x 2
x
)
(x
f 0 7 9
3
x 6 -1 3
4
x 35 7 1
Кінцева симплексна таблиця №2 послабленої задачі:
i

 ,
0 4
x 3
x
)
(x
f -63 15/11 28/11
2
x 7/2 1/22 7/22
1
x 9/2 3/22 -1/22
Розв’язок послабленої задачі:
5
.
4
1 
x ; 5
.
3
2 
x ; 0
4
3 
 x
x ; 63
min 

f .
22
7
;
0
]
[
;
22
7
22
1
;
0
]
[
;
22
1
2
1
;
3
]
[
;
2
1
3
22
7
22
1
2
7
23
23
23
24
24
24
2
2
2
3
4
2



























x
x
x
Рівняння відсікання для 2
x :
4
3
5
22
1
22
7
2
1
x
x
x 


 .










 3
4
5
22
7
22
1
2
1
x
x
x
Початкова симплексна таблиця №3, доповнена відсіканням для 2
x :
i

 ,
0 4
x 3
x
)
(x
f -63 15/11 28/11
2
x 7/2 1/22 7/22
1
x 9/2 3/22 -1/22
5
x -1/2 -1/22 -7/22
Кінцева симплексна таблиця №4, доповнена відсіканням для 2
x :
i

 ,
0 4
x 5
x
)
(x
f -59 1 8
2
x 3 0 1
1
x 32/7 1/7 -1/7
3
x 11/7 1/7 -22/7
Розв’язок задачі, доповненої відсіканням для 2
x :
7
/
32
1 
x ; 3
2 
x ; 7
/
11
2 
x ; 0
4 
x ; 59
min 

f .
7
6
)
1
(
7
1
;
1
]
[
;
7
1
7
1
;
0
]
[
;
7
1
7
4
;
4
]
[
;
7
4
4
7
1
7
1
7
32
15
15
15
14
14
14
1
1
1
5
4
1

































x
x
x
Рівняння відсікання для 1
x :
5
4
6
7
6
7
1
7
4
x
x
x 


 .










 5
4
6
7
6
7
1
7
4
x
x
x
Початкова симплексна таблиця №5, доповнена відсіканням для 1
x :
i

 ,
0 4
x 5
x
)
(x
f -59 1 8
2
x 3 0 1
1
x 32/7 1/7 -1/7
3
x 11/7 1/7 -22/7
6
x -4/7 -1/7 -6/7
Кінцева симплексна таблиця №6, доповнена відсіканням для 1
x :
i

 ,
0 6
x 5
x
)
(x
f -55 7 2
2
x 3 0 1
1
x 4 1 -1
3
x 1 1 -4
4
x 4 -7 6
Розв’язок вихідної (цілочисельної) задачі:
4
1 
x ; 3
2 
x ; 1
3 
x ; 4
4 
x ; 55
min 

f .
3
3.
.2
2 М
Ме
ет
то
од
д г
гі
іл
ло
ок
к т
та
а г
гр
ра
ан
ни
иц
ць
ь




n
j
j
j x
c
x
f
1
min
)
( ; (3.4)



n
j
i
j
ij b
x
a
1
; m
i ,
1
 ; (3.5)
j
j d
x 

0 ; j
x – ціле; n
j ,
1
 . (3.6)
Кількість планів (варіантів розв’язку задачі) )
,
1
( n
j
x
x j 
 :




n
j
j
d
G
1
)
1
( .
Приклад
3
0 1 
 x ; 1
0 2 
 x ; 2
0 3 
 x .
24
3
2
4 



G :



































2
1
3
1
1
3
0
1
3
....
..........
1
0
2
0
0
2
2
1
1
....
..........
2
0
0
1
0
0
0
0
0
G
G
розбивання
цiле
x i
i 

 
 )
(  :
G
G 
1 : ]
[ i
i
x 
   ;
G
G 
2 : 1
]
[ 
 
 i
i
x  ; 

2
1 G
G  .
Додаткові обмеження:
для 1
G : i
i
n x
x 

 
 ]
[
1  ; 0
1 

n
x ;
для 2
G : i
i
n x
x 

 


 1
]
[
1  ; 0
1 

n
x .
На k -му кроці:
)
(k
G ; k

 ,
1
 .
)
(
min
arg )
(
)
(
x
f
x k
G
x
k



 ;
)
(
)
( )
(
)
( k
k
x
f
G 

  ; k

 ,
1
 ;
)
,
1
( *
*
n
j
x
x j 
 ; )
)(
,
1
( цiле
x
n
j j 

 .
Алгоритм
1. Перевірка на оптимальність:
}
,
1
(
min{
)
( )
(
*
k
k
G
x
f 

  
 .
2. Перевірка умови завершення обчислень.
3. Вибір
)
(
*
k
G :
}
,
1
)
(
{
min
)
( )
(
)
(
* k
k
k
G
G 


 
 
 .
4. Розбиття )
(
*
k
G на )
(
1
*,
k
G та )
(
2
*,
k
G :
)
(
1
*,
k
G : *
*
1 ]
[ i
i
n x
x 

  ; 0
1 

n
x ;
)
(
2
*,
k
G : *
*
1 1
]
[ i
i
n x
x 



  ; 0
1 

n
x .
5. Розв’язок послаблених задач ЛП над )
(
1
*,
k
G та )
(
2
*,
k
G
П
Пр
ри
ик
кл
ла
ад
д
min
13
3
3
)
( 3
2
1 



 x
x
x
x
f
3
2
1
4 7
6
3
8 x
x
x
x 



3
2
1
5 7
3
6
8 x
x
x
x 



5
0 
 j
x ; цiлe
xj  ; 3
,
1

j ; 0
4 
x ; 0
5 
x .
3
3.
.3
3 К
Ко
ом
мб
бі
ін
на
ат
то
ор
рн
на
а о
оп
пт
ти
им
мі
із
за
ац
ці
ія
я
max
)
(
0

 
I
i
i
i x
c
x
f ; (3.7)




j
I
i
j
i
ji n
j
b
x
a ,
1
; ; (3.8)
)
,
1
( m
i
x
x i 
 ;   m
i
xi ,
1
;
1
,
0 
 .
m
X
X
X
G 


 ...
2
1 ;
  m
i
Xi ,
1
;
1
,
0 
 ; m
G 2
 .
Підмножини варіантів: 
,
1
; 
k
Gk .
Частковий план підмножини k
G :
)
(
)
( 1
0
k
k
i
C
I
I
i
x
k
x 

 ,
)
1
)(
(
&
)
0
)(
( 1
0





 i
k
i
k x
I
i
x
I
i .
Доповнюючий план підмножини k
G :
)
(
)
( k
i
D
I
i
x
k
x 
 ,
)
}
1
,
0
{
(
)
( 

 i
k x
I
i .
Активні обмеження: }
...,
,
1
{ n
Jk  .
Модель, приведена у відповідність k -тій підмножині варіантів:
max
)
(
0
1


 
 k
I
i
k
i
i
k c
x
c
x
f ; (3.9)




jk
I
i
k
jk
i
ji J
j
b
x
a ; ; (3.10)
)
( k
i I
i
x
x 
 ;   k
i I
i
x 
 ;
1
,
0 .
0
0
0
0 k
k I
I
I 
 ;
1
0
1
0 k
k I
I
I 
 ; k
k I
I
I 
0
0  ;
0
0
k
j
jk I
I
I 
 ;
1
1
k
j
jk I
I
I 
 ; k
j
jk I
I
I 
 ; n
j ,
1
 ;
1
0
1



k
I
i
i
k c
с ;
k
I
i
ij
j
jk J
j
a
b
b
jk


 

,
1
.
Підмножини та величини, необхідні для дослідження моделі (3.9)-(3.10):
 
0
:
0
3
0 

 i
k
k c
I
i
I ;
   
0
:
;
0
: 3
2





 ji
jk
jk
ji
jk
jk a
I
i
I
a
I
i
I ;
   
i
j
ji
jk
jk a
a
I
i
i
i
I 




 :
)
( 2
2
 ;
   
i
j
ji
jk
jk a
a
I
i
i
i
I 







 :
)
( 3
3
 ;
  k
I
i
ji
p
jk J
j
p
a
s
p
jk


 

;
3
,
2
;
)
(
;




3
0
1
)
(
k
I
i
i
k
k c
c
G
 ; 
,
1

k .
Аналіз підмножин варіантів
Твердження 1. Підмножина k
G не містить допустимих
планів, якщо для деякого обмеження k
J
j  виконується
умова:
)
(
&
)
(
)
0
(
&
)
( )
2
(
2
2
jk
jk
jk
jk
jk b
s
I
b
I 





 .
Приклади.
a) 1
3
2 3
2
1 


 x
x
x ;
b) 9
4
7
5
2
3 5
4
3
2
1 





 x
x
x
x
x .
Твердження 2. Обмеження k
J
j  не є активним по
відношенню до планів підмножини k
G , якщо для нього
виконується умова:
)
(
&
)
(
)
0
(
&
)
( )
3
(
3
3
jk
jk
jk
jk
jk b
s
I
b
I 





 .
Приклади.
a) 1
3
2 3
2
1 


 x
x
x ;
b) 9
4
7
5
2
3 5
4
3
2
1 



 x
x
x
x
x .
Твердження 3. Якщо )
(
2
k
jk J
j
I 

 та для деякого 2
jk
I
i 

виконується умова
i
j
jk
jk
jk a
s
b
s 


 )
2
(
)
2
(
,
то з доповнюючих планів підмножини k
G допустимими
можуть бути тільки ті, в яких   
1
)
(
2



 i
jk x
i
I
i .
Приклад.
11
7
4
5
2
3 6
5
4
3
2
1 





 x
x
x
x
x
x .
4


i ; 5



i
j
a ; 1
6
4 
 x
x .
Твердження 4. Якщо )
(
3
k
jk J
j
I 

 та для деякого 3
jk
I
i 


виконується умова:
)
(
&
)
(
)
0
(
&
)
( )
2
(
)
2
(
2
2
i
j
jk
jk
jk
jk
i
j
jk
jk a
s
b
s
I
a
b
I 


 








 ,
то з доповнюючих планів підмножини k
G допустимими
можуть бути лише ті, в яких   
0
)
(
3




 i
jk x
i
I
i .
Приклади.
a) 9
13
11
5
3 5
4
3
2
1 



 x
x
x
x
x ;
4



i ; 7



i
j
a ; 0
5
4 
 x
x ;
b) 9
13
9
7
5
3 6
5
4
3
2
1 






 x
x
x
x
x
x .
4



i ; 7



i
j
a ; 0
6
4 
 x
x .
Алгоритм
1. Вибір підмножини варіантів 

 *
1
;
* k
Gk
, яка підлягає
розбиттю:
 


 ,
1
;
)
(
max
)
( * 
 k
G
G k
k .
2. Вибір незалежної змінної *
*
*
; k
i
I
i
x  , значення якої підлягає
фіксації:
}
;
{
max *
*
ok
i
i
I
i
c
c 
 .
3. Розбиття підмножини варіантів *
k
G :
0
*
*
*
)
0
( k
i
k
G
x
G 
 ;
1
*
*
*
)
1
( k
i
k
G
x
G 
 .
4. Аналіз підмножин 0
*
k
G та 1
*
k
G .
5. Перевірка допустимих планів на оптимальність:
   
*
*
,
1
;
)
(
max
;
)
(
max 
 

 k
G
X
x
x
f k ;
 
*
*
);
(
max
arg X
x
x
f
x 
 .
Начало
WD
A(GA)
D(GA)=1
Z(GA)
Да
Нет
Да
Нет
S(GA)
GA=G
1

 k
A G
G
WR
Конец
xi*=1
0

 k
A G
G
V(Gk*)
Да
Нет
Да
Нет
Да
Нет
mk*=0
V(xi)
xi*=0
M(Gk*)
3
1
5
5
5
4
1
4
2
3
2
Нет
Да
0
*


Приклад.
max
6
4
3
7
5
2
)
( 7
6
5
4
3
2
1 







 x
x
x
x
x
x
x
x
f
0
5
6
2 3
2
1 


 x
x
x (1)
7
5
7
3 5
4
1 


 x
x
x (2)
3
4
8
7 6
5
2 



 x
x
x (3)
2
2
4 7
2
1 

 x
x
x (4)
5
7
9
2 7
5
2 


 x
x
x (5)
}
1
,
0
{

i
x ; 7
,
1

i
Крок 1.
Розбиття G :
G
G 
1 : 0
2 
x ; 4
)
( 1 
G
 ;
G
G 
2 : 1
2 
x ; 9
)
( 2 
G
 .
Аналіз 2
G :
max
6
4
3
7
2
5
)
( 7
6
5
4
3
1
2 






 x
x
x
x
x
x
x
f
6
5
2 3
1 


 x
x (1)
7
5
7
3 5
4
1 


 x
x
x (2)
4
4
8 6
5 
 x
x (3)
4
4 7
1 
 x
x (4)
7
7
9 7
5 


 x
x (5)
}
1
,
0
{

i
x ; }
7
,
6
,
5
,
4
,
3
,
1
{

i
9
)
( 2 
G
 .
З обмеження (1): 1
3
1 
 x
x .
Після підстановки 1
3
1 
 x
x :
max
6
4
3
4
)
( 7
6
5
4
2 





 x
x
x
x
x
f
10
5
7 5
4 
 x
x (2)
4
4
8 6
5 
 x
x (3)
0
7 
x (4)
7
7
9 7
5 


 x
x (5)
}
1
,
0
{

i
x ; }
7
,
6
,
5
,
4
{

i
0
)
( 2 
G
 .
З обмеження (4): 0
7 
x .
Після підстановки 0
7 
x :
max
4
3
4
)
( 6
5
4
2 




 x
x
x
x
f
10
5
7 5
4 
 x
x (2)
4
4
8 6
5 
 x
x (3)
7
9 5 

 x (5)
}
1
,
0
{

i
x ; }
6
,
5
,
4
{

i
0
)
( 2 
G
 .
З обмеження (5): 1
5 
x .
Після підстановки 1
5 
x :
max
3
8
)
( 6
4
2 



 x
x
x
f
5
7 4 
x (2)
4
4 6 

 x (3)
}
1
,
0
{

i
x ; }
6
,
4
{

i
4
)
( 2 

G
 .
З обмеження (2): 0
4 
x .
Після підстановки 0
4 
x :
max
8
)
( 6
2 


 x
x
f
4
4 6 

 x (3)
}
1
,
0
{

i
x ; }
6
{

i
7
)
( 2 

G
 .
З обмеження (3): 1
6 
x .
Після підстановки 1
6 
x :
)
0
,
1
,
1
,
0
,
1
,
1
,
1
(

x ; 7
)
(
)
( 2 

 x
f
G
 .
Аналіз 1
G :
max
6
4
3
7
2
)
( 7
6
5
4
3
1
1 






 x
x
x
x
x
x
x
f
0
5
2 3
1 

 x
x (1)
7
5
7
3 5
4
1 


 x
x
x (2)
3
4
8 6
5 

 x
x (3)
2
4 7
1 
 x
x (4)
5
7
9 7
5 


 x
x (5)
}
1
,
0
{

i
x ; }
7
,
6
,
5
,
4
,
3
,
1
{

i
4
)
( 2 
G
 .
Обмеження (1) – не активне.
З обмеження (3): 1
6 
x .
Після підстановки 1
6 
x :
max
6
4
3
7
2
1
)
( 7
5
4
3
1
1 





 x
x
x
x
x
x
f
7
5
7
3 5
4
1 


 x
x
x (2)
1
8 5 
x (3)
2
4 7
1 
 x
x (4)
5
7
9 7
5 


 x
x (5)
}
1
,
0
{

i
x ; }
7
,
5
,
4
,
3
,
1
{

i
4
)
( 2 
G
 .
З обмеження (3): 0
5 
x .
Після підстановки 0
5 
x :
max
6
3
7
2
1
)
( 7
4
3
1
1 




 x
x
x
x
x
f
7
7
3 4
1 

 x
x (2)
2
4 7
1 
 x
x (4)
5
7 7 

 x (5)
}
1
,
0
{

i
x ; }
7
,
4
,
3
,
1
{

i
4
)
( 2 
G
 .
З обмеження (5): 1
7 
x .
Після підстановки 1
7 
x :
max
3
7
2
5
)
( 4
3
1
1 




 x
x
x
x
f
7
7
3 4
1 

 x
x (2)
1
4 1 
x (4)
}
1
,
0
{

i
x ; }
4
,
3
,
1
{

i
2
)
( 2 

G
 .
З обмеження (4): 0
1 
x .
Після підстановки 0
1 
x :
max
3
7
5
)
( 4
3
1 



 x
x
x
f
7
7 4 
x (2)
}
1
,
0
{

i
x ; }
4
,
3
{

i
2
)
( 2 

G
 .
Крок 2.
Розбиття 1
G :
1
3 G
G  : 0
4 
x ; 5
)
( 3 

G
 ;
1
4 G
G  : 1
4 
x ; 2
)
( 4 

G
 .
Аналіз 4
G :
max
7
2
)
( 3
4 


 x
x
f
}
1
,
0
{

i
x ; }
3
{

i
2
)
( 2 

G
 .
Крок 3.
Розбиття 4
G :
4
5 G
G  : 0
3 
x ; 2
)
( 5 

G
 ;
4
6 G
G  : 1
3 
x ; 9
)
( 6 

G
 .
Аналіз 5
G :


5
I .
Оптимальний розв’язок:
)
1
,
1
,
0
,
1
,
0
,
0
,
0
(

x ; 2
)
(
)
( 5
5 

 x
f
G
 .
Т
Те
ем
ма
а 4
4.
. М
Ме
ет
то
од
ди
и о
од
дн
но
ом
мі
ір
рн
но
ої
ї
о
оп
пт
ти
им
мі
із
за
ац
ці
ії
ї
min
)
( 
x
f ;
1
E
x  ; b
x
a 
 .
4.1 Метод дихотомії
Вихідні дані: )
(x
f ; )
,
( b
a ; 01
.
0

 .
a
a 
)
1
(
; b
b 
)
1
(
.
На k -му кроці:
 
)
(
)
(
)
(
2
1 k
k
k
b
a
x 
 ;








2
)
(
)
(
1

k
k
x
f
f ; 







2
)
(
)
(
2

k
k
x
f
f .
Якщо )
(
2
)
(
1
k
k
f
f  , то )
(
)
1
( k
k
x
a 

; )
(
)
1
( k
k
b
b 

.
Якщо )
(
2
)
(
1
k
k
f
f  , то )
(
)
1
( k
k
a
a 

; )
(
)
1
( k
k
x
b 

.
Критерій закінчення пошуку:
  

 
 )
1
(
)
1
( k
k
a
b .
 
)
1
(
)
1
(
*
2
1 


 k
k
b
a
x ; )
( *
min x
f
f  .
4
4.
.2
2 М
Ме
ет
то
од
д з
зо
ол
ло
от
то
ог
го
о п
пе
ер
ре
ет
ти
ин
ну
у
38
,
0
2
5
3
1 


 ; 62
,
0
2
1
5
2 


 .
1
2
1 

 ; 2
2
1 )
(
  .
Вихідні дані: )
(x
f ; )
,
( b
a ; 01
.
0

 .
a
a 
)
1
(
; b
b 
)
1
(
.
На k -му кроці:
1
)
(
)
(
)
(
)
(
1 ]
[ 



 k
k
k
k
a
b
a
x ;
2
)
(
)
(
)
(
)
(
2 ]
[ 



 k
k
k
k
a
b
a
x .
Якщо )
(
)
( )
(
2
)
(
1
k
k
x
f
x
f  , то:
)
(
)
1
( k
k
a
a 

; )
(
2
)
1
( k
k
x
b 

; 1
)
1
(
)
1
(
)
1
(
)
1
(
1 ]
[ 



 


 k
k
k
k
a
b
a
x ; )
(
1
)
1
(
2
k
k
x
x 

.
Якщо )
(
)
( )
(
2
)
(
1
k
k
x
f
x
f  , то:
)
(
1
)
1
( k
k
x
a 

; )
(
)
1
( k
k
b
b 

; )
(
2
)
1
(
1
k
k
x
x 

; 2
)
1
(
)
1
(
)
1
(
)
1
(
2 ]
[ 



 


 k
k
k
k
a
b
a
x .
Критерій закінчення пошуку:
  

 
 )
1
(
)
1
( k
k
a
b .
 
)
1
(
)
1
(
*
2
1 


 k
k
b
a
x ; )
( *
min x
f
f  .
4.3 Метод однократної інтерполяції (метод ДСК)
Вихідні дані: )
(x
f ; )
,
( b
a ; )
,
(
)
0
(
b
a
x  ; )
0
(
 ; 001
.
0

 .





 
1
1
)
1
(
min
)
0
(
)
(
1
k
при
x
k
при
x
x k
k
;
)
(
)
( )
0
(
)
0
(
min x
f
x
f  ;
1
1
2
1 )
1
(
)
0
(
)
(







 
k
при
k
при
k
k


 .
На k -му кроці ( 1

k ):
1. )
(
)
(
1
)
(
2
k
k
k
x
x 

 ;
Якщо )
(
)
( )
(
1
)
(
2
k
k
x
f
x
f  , то  пункт 2.
У противному випадку прийняти )
(
)
(
: k
k

 
 і повторити
пункт 1.
Якщо при повторному виконанні пункту 1 )
(
)
( )
(
1
)
(
2
k
k
x
f
x
f  ,
то прийняти )
(
)
1
(
2
1 k
k

 

і повторити пункт 1.
2. )
(
)
(
2
)
(
3 2 k
k
k
x
x 

 .
Якщо )
(
)
( )
(
2
)
(
3
k
k
x
f
x
f  , то прийняти )
(
)
(
2
: k
k

  і  пункт 1.
У противному випадку  пункт 3.
3. )
(
)
(
3
)
(
4
k
k
k
x
x 

 .
Якщо )
(
)
( )
(
3
)
(
1
k
k
x
f
x
f  , то  пункт 4.
У противному випадку  пункт 5.
4. )
(
1
k
a x
x  ; )
(
2
k
b x
x  ; )
(
4
k
c x
x  і  пункт 6.
5. )
(
2
k
a x
x  ; )
(
4
k
b x
x  ; )
(
3
k
c x
x  .
6. )
(
2
)
(
1
)
(
min k
k
b
k
S
S
x
x 
 ;
)]
(
)
(
[
)
(
)
(
1 c
a
k
k
x
f
x
f
S 
  ;
)]
(
)
(
2
)
(
[
2
)
(
2 c
b
a
k
x
f
x
f
x
f
S 

 .
7. Якщо a
x k

)
(
min , то a
xopt  і  кінець обчислень.
Якщо b
x k

)
(
min , то b
xopt  і  кінець обчислень.
8. Якщо


 
)
(
)
( )
1
(
min
)
(
min
k
k
x
f
x
f ,
то:
)
(
min
k
opt x
x  ; )
( opt
opt x
f
f  і  кінець обчислень.
У противному випадку  ( 1

k )-й крок.
4.4 Метод багаторазової інтерполяції (метод Пауелла)
Вихідні дані: )
(x
f ; )
,
( b
a ; )
,
(
)
0
(
b
a
x  ;  ; 001
.
0

 .
Попередній етап:
)
0
(
)
1
(
1 x
x  ;


 )
1
(
1
)
1
(
2 x
x ;







випадку
противному
в
x
x
f
x
f
якщо
x
x


)
1
(
1
)
1
(
1
)
1
(
2
)
1
(
1
)
1
(
3
)
(
)
(
,
2
.
На k -му кроці ( 1

k ):
1. )
(
2
)
(
1
)
(
min
2 k
k
k
S
S
x

 ;
;
)
(
]
)
(
)
[(
)
(
]
)
(
)
[(
)
(
]
)
(
)
[(
)
(
2
2
)
(
1
2
)
(
3
)
(
1
2
)
(
3
2
)
(
2
)
(
3
2
)
(
2
2
)
(
1
)
(
1
k
k
k
k
k
k
k
k
k
k
x
f
x
x
x
f
x
x
x
f
x
x
S








.
)
(
]
[
)
(
]
[
)
(
]
[
)
(
2
)
(
1
)
(
3
)
(
1
)
(
3
)
(
2
)
(
3
)
(
2
)
(
1
)
(
2
k
k
k
k
k
k
k
k
k
k
x
f
x
x
x
f
x
x
x
f
x
x
S








2. Якщо a
x k

)
(
min , то a
xopt  і  кінець обчислень.
Якщо b
x k

)
(
min , то b
xopt  і  кінець обчислень.
3. Якщо


 
)
(
)
( )
1
(
min
)
(
min
k
k
x
f
x
f ,
то:
)
(
min
k
opt x
x  ; )
( opt
opt x
f
f  і  кінець обчислень.
4. Якщо )
(
)
( )
(
3
)
(
1
k
k
x
f
x
f  і )
(
2
)
(
min
k
k
x
x  , то прийняти:
)
(
1
)
1
(
1
k
k
x
x 

; )
(
min
)
1
(
2
k
k
x
x 

; )
(
2
)
1
(
3
k
k
x
x 

.
Якщо )
(
)
( )
(
3
)
(
1
k
k
x
f
x
f  , але )
(
2
)
(
min
k
k
x
x  , то прийняти:
)
(
1
)
1
(
1
k
k
x
x 

; )
(
2
)
1
(
2
k
k
x
x 

; )
(
min
)
1
(
3
k
k
x
x 

.
Якщо )
(
)
( )
(
3
)
(
1
k
k
x
f
x
f  і )
(
2
)
(
min
k
k
x
x  , то прийняти:
)
(
min
)
1
(
1
k
k
x
x 

; )
(
2
)
1
(
2
k
k
x
x 

; )
(
3
)
1
(
3
k
k
x
x 

.
Якщо )
(
)
( )
(
3
)
(
1
k
k
x
f
x
f  , але )
(
2
)
(
min
k
k
x
x  , то прийняти:
)
(
2
)
1
(
1
k
k
x
x 

; )
(
min
)
1
(
2
k
k
x
x 

; )
(
3
)
1
(
3
k
k
x
x 

.
 ( 1

k )-й крок.
Т
Те
ем
ма
а 5
5.
. М
МЕ
ЕТ
ТО
ОД
ДИ
И Б
БА
АГ
ГА
АТ
ТО
ОМ
МІ
ІР
РН
НО
ОЇ
Ї
Б
БЕ
ЕЗ
ЗУ
УМ
МО
ОВ
ВН
НО
ОЇ
Ї О
ОП
ПТ
ТИ
ИМ
МІ
ІЗ
ЗА
АЦ
ЦІ
ІЇ
Ї
min
)
( 
x
f ;
n
E
x
5
5.
.1
1 Г
Гр
ра
ад
ді
іє
єн
нт
тн
ни
ий
й м
ме
ет
то
од
д (
(н
на
ай
йш
шв
ви
ид
дш
шо
ог
го
о с
сп
пу
ус
ск
ку
у)
)
)
1
(
)
( 
 k
k
x
x
На k -му кроці:
)
(
)
(
)
1
( k
k
k
x
x
x 



;
)
(
)
(
)
( k
k
k
e
x 

  ;
)
(
)
(
)
(
)
(
)
(
k
k
k
x
f
x
f
e



 ;
2
1
)
1
(
)
( )
(
)
( 












n
i i
k
k
x
x
f
x
f .
Вибір довжини кроку:
min
)
(
)
( )
(
)
(



 k
k
e
x
f 

 .
Завершення процесу:


 
)
( )
1
(k
x
f .
Приклад
min
5
4
3
2
)
( 2
1
2
2
2
1 



 x
x
x
x
x
f
)
2
,
1
(
)
(

k
x
0
10
4
12
2
2
5
4
4
3
2
)
2
,
1
( 










f
)
(
)
(
)
(
)
1
( k
k
k
k
e
x
x 




)
(
)
(
)
(
)
(
)
(
k
k
k
x
f
x
f
e




2
1
)
1
(
)
( )
(
)
( 












n
i i
k
k
x
x
f
x
f


























7
0
5
12
4
4
5
6
4
4
)
(
2
1
)
(
x
x
x
f k
7
49
7
0
)
( 2
2
)
(




 k
x
f
0
7
0
)
(
1 


k
e 1
7
7
)
(
2 



k
e
1
0
1
)
(
1 


 
k
x 
 




 2
)
1
(
2
)
(
2
k
x
min
7
3
)
2
(
5
4
)
2
(
3
2
)
( 2
2








 





6
7


1
0
1
)
1
(
1 





k
x
6
5
6
7
2
)
1
(
2
)
1
(
2 








k
x
12
1
4
36
147
6
5
5
4
36
25
3
2
)
6
5
,
1
( 





















f
5
5.
.2
2 М
Ме
ет
то
од
д п
по
ош
шу
ук
ку
у п
по
о д
де
еф
фо
ор
рм
му
ує
єм
мо
ом
му
у
б
ба
аг
га
ат
то
ог
гр
ра
ан
нн
ни
ик
ку
у
Симплекс в n
E .
Вершини симплексу:
}
1
,
1
{ 
 n
i
xi ;
)
,
1
;
( n
j
x
x ij
i 
 .
Визначення координат вершин симплексу:
)
0
...,
,
0
,
0
(
1 
x





















1
2
2
2
2
2
1
2
2
2
2
1
2
2
2
2
1
...
...
...
...
...
...
...
...
0
...
0
0
0
d
d
d
d
d
d
d
d
d
d
d
d
d
d
d
d
d
D
n
n 
 )
1
(
)
1
1
(
2
1 


 n
n
n
t
d ;
)
1
1
(
2
2 

 n
n
t
d .


 



випадку
противному
в
d
i
j
якщо
d
x
x j
ij
2
1
1
1
,
; 1
,
2 
 n
i ; n
j ,
1
 .
Позначення
Вершини багатогранника:
)
,
1
( )
(
)
(
n
j
x
x k
ij
k
i 
 ; 1
,
1 
 n
i ; ...
,
2
,
1

k
Значення цільової функцїї в вершинах:
)
( )
(k
i
x
f ; 1
,
1 
 n
i .
}
1
,
1
;
)
(
{
min
arg )
(
)
(
min


 n
i
x
f
x k
i
k
i ;
}
1
,
1
;
)
(
{
max
arg )
(
)
(
max


 n
i
x
f
x k
i
k
i .
)
(
2
k
n
x  – центр тяжіння вершин багатогранника, за виключенням
)
(
max
k
i
x .
Координаты центра тяжіння:













 



)
(
,
1
1
)
(
)
(
,
2 max
1 k
j
i
n
i
k
ij
k
j
n x
x
n
x ; n
j ,
1
 .
Алгоритм
Операції на k -му кроці:
1. Визначення )
(
min
k
i
x та )
(
max
k
i
x .
2. Обчислення координат центра тяжіння )
(
2
k
n
x  .
3. Якщо














2
/
1
1
1
2
)
(
2
)
(
)]
(
)
(
[
1
1 n
i
k
n
k
i x
f
x
f
n
, то  кінець обчислень.
3. Відображення:
)
( )
(
)
(
2
)
(
2
)
(
3 max
k
i
k
n
k
n
k
n x
x
x
x 

 

  ; 1

 .
Якщо )
(
)
( )
(
)
(
3 min
k
i
k
n x
f
x
f 
 , то  пункт 4.
В противному випадку  пункт 7.
4. Розтягнення:
)
( )
(
2
)
(
3
)
(
2
)
(
4
k
n
k
n
k
n
k
n x
x
x
x 


 

  ; 3
2 
  .
Якщо )
(
)
( )
(
)
(
4 min
k
i
k
n x
f
x
f 
 , то  пункт 5.
В противному випадку  пункт 6.
5. Заміна вершини )
(
max
k
i
x на )
(
4
k
n
x  та 1
: 
 k
k
6. Заміна вершини )
(
max
k
i
x на )
(
3
k
n
x  та 1
: 
 k
k
7. Якщо
)
(
)
( )
(
)
(
3 max
k
i
k
n x
f
x
f 
 ,
то  пункт 8.
В противному випадку  пункт 10.
8. Стиснення:
)
( )
(
2
)
(
)
(
2
)
(
5 max
k
n
k
i
k
n
k
n x
x
x
x 

 

  ; 6
,
0
4
,
0 
  .
9. Заміна вершини
)
(
max
k
i
x на
)
(
5
k
n
x  та 1
: 
 k
k .
10. Редукція:
)
(
2
1 )
(
)
(
)
(
)
(
min
min
k
i
k
i
k
i
k
i x
x
x
x 

 ; }
{

}
1
...,
,
1
{ min
i
n
i 
 .
Далі 1
: 
 k
k .
Замена всех
xi, i = imin
Начало
f(x), x1, t, α, β, γ,
ε
xij; 1
,
2 
 n
i , n
j ,
1

xi min, xi max
x n+2
{…}12
ε
Отражение: хn+3
Растяжение: хn+4
f(xn+3) f(xi min)
Замена:xi max → xn+4
f(xn+4) < f(xi min)
Замена: xi max →xn+3
xmin, f(xmin), k
Конец
Определение координат
вершин исходного симплекса
Определение координат
центра тяжести
f(xn+3) f(xi max)
Сжатие: хn+5
Замена: xi max →xn+5
Редукция
да
нет
да
да
да
нет
нет
нет
Т
Те
ем
ма
а 6
6.
. М
МЕ
ЕТ
ТО
ОД
ДИ
И О
ОП
ПТ
ТИ
ИМ
МІ
ІЗ
ЗА
АЦ
ЦІ
ІЇ
Ї П
ПР
РИ
И
Н
НА
АЯ
ЯВ
ВН
НО
ОС
СТ
ТІ
І О
ОБ
БМ
МЕ
ЕЖ
ЖЕ
ЕН
НЬ
Ь
min
)
( 
x
f
m
i
x
hi ,
1
;
0
)
( 
 ;
p
m
i
x
gi ,
1
;
0
)
( 

 ;
n
E
x ; )
,
1
;
( n
j
x
x j 
 .
6
6.
.1
1 М
Ме
ет
то
од
д л
лі
ін
ні
ій
йн
но
ої
ї а
ап
пр
ро
ок
кс
си
им
ма
ац
ці
ії
ї
min
)
(
)
(
)
(
)
(
~ )
(
)
(
)
(
)
(





 k
k
T
k
k
x
x
x
f
x
f
x
f
0
)
(
)
(
)
(
)
(
~ )
(
)
(
)
(
)
(





 k
k
i
T
k
i
k
i x
x
x
h
x
h
x
h ; m
i ,
1
 ;
0
)
(
)
(
)
(
)
(
~ )
(
)
(
)
(
)
(





 k
k
i
T
k
i
k
i x
x
x
g
x
g
x
g ; p
m
i ,
1

 ;
n
k
E
x 
)
(
;
n
E
x .
opt
k
k
x
x
x
x
x 



 
...
... )
1
(
)
(
)
2
(
)
1
(
Умови збіжності:
1) 

R ;
2) всі функції )
(x
f ; )
(x
hi , m
i ,
1
 ; )
(x
gi , p
m
i ,
1

 неперервні та
диференціюємі;
3) функція )
(x
f опукла;
4) сума 

m
i
i x
h
1
2
)
( опукла;
5) всі функції )
(x
gi ; p
m
i ,
1

 увігнуті;
6) множина R замкнена та опукла;
7) всі функції )
(x
hi , m
i ,
1
 ; )
(x
gi , p
m
i ,
1

 обмежені:


)
(x
hi ; 

)
(x
gi , де 0

 .
Перетворення обмежень-нерівностей в рівняння:
0
)
(
~ )
(
)
(

 k
i
k
i u
x
g ; 0
)
(

k
i
u ; p
m
i ,
1

 .
Наближення точки )
(k
x до ОДР:
min
)
(
1
)
(
)
(

 

p
i
k
i
k
v
v

0
)
(
~ )
(
)
(

 k
i
k
i v
x
h ; m
i ,
1
 ;
0
)
(
~ )
(
)
(
)
(


 k
i
k
i
k
i v
u
x
g ; p
m
i ,
1

 ;
0
)
(

k
i
v ; p
i ,
1
 .
Ознака завершення обчислень:



 )
(
)
1
( k
k
x
x .
6
6.
.2
2 М
Ме
ет
то
од
д ш
шт
тр
ра
аф
фн
ни
их
х ф
фу
ун
нк
кц
ці
ій
й
Вихідна модель:
min
)
( 
x
f
m
i
x
hi ,
1
;
0
)
( 
 ;
p
m
i
x
gi ,
1
;
0
)
( 

 ;
n
E
x ; )
,
1
;
( n
j
x
x j 
 .
Перетворена модель:
min
)]
(
[
)]
(
[
)
(
)
(
1
1



 
 


p
m
i
i
i
m
i
i
i x
g
G
w
x
h
H
w
x
f
x
F
0

i
w ; p
i ,
1
 .
Вимоги до функціоналів H :
якщо 0
)
( 
x
hi , то 0
)]
(
[ 
x
h
H i .
Вимоги до функціоналів G :
якщо 0
)
( 
x
gi , то 0
)]
(
[ 
x
g
G i ;
якщо 0
)
( 
x
gi , то 0
)]
(
[ 
x
g
G i ;
якщо )
(
0
)
( 

x
gi , то 

)]
(
[ x
g
G i ;
якщо )
(
0
)
( 

x
gi , то 0
)]
(
[ 
x
g
G i .
Приклади
)
(
)]
(
[ 2
x
h
x
h
H i
i  ;
)
(
1
)]
(
[
x
g
x
g
G
i
i  ;
)
(
1
)]
(
[ 2
x
g
x
g
G
i
i  ;
)
(
1
ln
)]
(
[
x
g
x
g
G
i
i  .
6
6.
.3
3 М
Ме
ет
то
од
д к
ко
ов
вз
зн
но
ог
го
о д
до
оп
пу
ус
ск
ку
у
Вихідна модель:
min
)
( 
x
f
m
l
x
hl ,
1
;
0
)
( 
 ;
p
m
l
x
gl ,
1
;
0
)
( 

 ;
n
E
x ; )
,
1
;
( n
j
x
x j 
 .
Перетворена модель:
min
)
( 
x
f
0
)
(
)
(


 x
T
k
;
n
E
x ; )
,
1
;
( n
j
x
x j 
 .
t
m )
1
(
2
)
0
(


 ;
}
;
min{ )
(
)
1
(
)
( k
k
k



 
; ...
,
3
,
2
,
1

k ;
2
/
1
1
1 1
2
)
(
,
2
)
(
)
(
]
[
1
1










 

 

r
i
n
j
k
j
r
k
ij
k
x
x
r
m
; m
n
r 
 ;
)
(k
i
x и )
(
2
k
r
x  – вершина та центр тяжіння багатогранника в n
E з )
1
( 
r
вершинами;
2
/
1
1
2
1
2
)
(
)
(
)
( 







 
 


p
m
l
l
l
m
l
l x
g
u
x
h
x
T ;






0
)
(
1
0
)
(
0
x
g
при
x
g
при
u
l
l
l .
0
... )
(
)
1
(
)
0
(






 k
;
Якщо R
x , то 0
)
( 
x
T .
Якщо R
x , то 0
)
( 
x
T .
Вектор )
(k
i
x називається:
– допустимим, якщо 0
)
( )
(

k
x
T ;
– квазидопустимим, якщо )
(
)
(
)
(
0 k
k
x
T 

 ;
– недопустимим, якщо )
(
)
(
)
( k
k
x
T 
 .
Стратегія методу
opt
k
k
x
x
x
x
x
x 




 
...
... )
1
(
)
(
)
2
(
)
1
(
)
0
(
З стартової точки )
(k
x розв’язується основна задача:
min
)
( 
x
f
та визначається точка )
1
( 
k
x .
Якщо )
(
)
1
(
)
( k
k
x
T 


, то здійснюється переміщення з )
(k
x в )
1
( 
k
x .
Якщо )
(
)
1
(
)
( k
k
x
T 


, то замість )
1
( 
k
x відшукується інша точка )
1
( 
k
x :
допустима або квазидопустима.
Для цього зі стартової точки )
1
( 
k
x розв’язується допоміжна задача:
min
)
( 
x
T .
Умова завершення допоміжної процедури:
)
(
)
1
(
)
( k
k
x
T 


.
Після цього: )
1
(
)
( 
 k
k
x
x .
Нульовий крок пошуку
1°. В n
E будується симплекс ( f -симплекс) з )
1
( 
r вершинами, призначений для мінімізації
)
(x
f .
Початкова вершина )
,
1
( )
0
(
)
0
(
1 n
j
x
x j 
 задається.
Координати інших вершин обчислюються, виходячи з рекомендованої відстані між ними:



















 

n
j
a
b
a
b
n
t j
j
n
j
j
j ,
1
),
(
;
)
(
2
,
0
min
1
,
де j
j
j b
x
a 
 ; n
j ,
1
 .
2°. Визначається вершина
}
,
1
;
)
(
min{
arg )
0
(
)
0
(
min
n
j
x
f
x i
i 
 .
3°. Якщо
0
)
( )
0
(
)
0
(
min


 i
x
T , то  пункт 4°.
В противному випадку  пункт 6°.
4°. Виконується один цикл безумовної мінімізації )
(x
f методом пошуку по деформуємому
багатограннику.
5°. Виконується заміна:
– або точки )
0
(
max
i
x на одну з точок: )
0
(
3

r
x , )
0
(
4

r
x чи )
0
(
4

r
x ;
– або всіх точок, крім )
0
(
min
i
x (після операції редукції).
На цьому нульовий крок завершується.
6°. Якщо
0
)
( )
0
(
)
0
(
min


 i
x
T ,
то в n
E будується другий симплекс (T -симплекс) з )
1
( 
n вершинами,
призначений для мінімізації )
(x
T в околі )
0
(
min
i
x .
Початкова вершина
)
0
(
)
0
(
1 min
ˆ i
x
x  .
Координати інших вершин обчислюються, виходячи з рекомендуємої
відстані між ними:
)
0
(
05
,
0 

t .
7°. Реалізується процедура безумовної мінімізації )
(x
T в околі )
0
(
min
i
x
методом пошуку по деформуємому багатограннику.
Процедура завершується знаходженням точки )
(
min
ˆ s
i
x , яка задовольняє
умові допустимості/квазидопустимості:
0
)
ˆ
( )
(
)
0
(
min


 s
i
x
T ,
де s – кількість реалізованих кроків алгоритму.
8°. Проводиться заміна: точка )
(
min
ˆ s
i
x вводиться у склад вершин f -
багатогранника замість вершини )
0
(
max
i
x .
На цьому нульовий крок завершується.
k-й крок пошуку
1. Проводиться один цикл безумовної мінімізації )
(x
f з
використанням f -багатогранника, побудованого на нульовому кроці.
2. Визначається вершина
}
,
1
;
)
(
min{
arg )
(
)
(
min
n
j
x
f
x k
i
k
i 
 .
3. Якщо
0
)
( )
(
)
(
min


 k
i
k
x
T , то  пункт 4.
В противному випадку  пункт 6.
4. Перевіряється умова закінчення пошуку:


 )
(k
.
Якщо вона виконується, то обчислювальний процес завершується.
В противному випадку  пункт 5.
5. Проводиться заміна:
– або точки )
(
max
k
i
x на одну з точок: )
(
3
k
r
x  , )
(
4
k
r
x  чи )
(
4
k
r
x  ;
– або всіх точок, крім )
(
min
k
i
x (після операції редукції).
Далі 1
: 
 k
k .
6. Якщо
0
)
( )
(
)
(
min


 k
i
k
x
T ,
то в n
E будується новий симплекс (T -симплекс) з )
1
( 
n вершинами, призначений для
мінімізації )
(x
T в околі )
(
min
k
i
x .
Початкова вершина )
(
)
0
(
1 min
ˆ k
i
x
x  .
Координати інших вершин обчислюються, виходячи з рекомендованої відстані
між ними:
)
(
05
,
0 k
t 
 .
7. Реалізується процедура безумовної мінімізації )
(x
T в околі )
(
min
k
i
x .
Процедура завершується знаходженням точки )
(
min
ˆ s
i
x , яка задовольняє умові
допустимості/квазидопустимості:
0
)
ˆ
( )
(
)
(
min


 s
i
k
x
T .
8. Проводиться заміна: точка )
(
min
ˆ s
i
x вводиться в склад вершин f -багатогранника
замість вершини )
(
max
k
i
x .
Далі 1
: 
 k
k .
Рекомендовані параметри:
1

 ; 5
,
0

 ; 2

 ; 5
10

 .
Мат_прогр_СП.ppt

More Related Content

Similar to Мат_прогр_СП.ppt

11324 урок 9 клас
11324 урок 9 клас11324 урок 9 клас
11324 урок 9 клас
jasperwtf
 
Mka python jr-urok_03_ua_1563258828
Mka python jr-urok_03_ua_1563258828Mka python jr-urok_03_ua_1563258828
Mka python jr-urok_03_ua_1563258828
PavloTsiura
 
мпр т 9
мпр т 9мпр т 9
мпр т 9
Ivan
 
завдання контрольної №_2_по_темах_8-20
завдання контрольної №_2_по_темах_8-20завдання контрольної №_2_по_темах_8-20
завдання контрольної №_2_по_темах_8-20
cit-cit
 
завдання контрольної № 2 по темах 8 20
завдання контрольної № 2 по темах 8 20завдання контрольної № 2 по темах 8 20
завдання контрольної № 2 по темах 8 20
cit-cit
 
12255 тема квадратичні нерівності
12255 тема квадратичні нерівності12255 тема квадратичні нерівності
12255 тема квадратичні нерівності
jasperwtf
 

Similar to Мат_прогр_СП.ppt (20)

функції
функціїфункції
функції
 
Застосування інтеграла до обчислення площ геометричних фігур
Застосування інтеграла до обчислення площ геометричних фігурЗастосування інтеграла до обчислення площ геометричних фігур
Застосування інтеграла до обчислення площ геометричних фігур
 
11324 урок 9 клас
11324 урок 9 клас11324 урок 9 клас
11324 урок 9 клас
 
похідна та її застосування
похідна та її застосуванняпохідна та її застосування
похідна та її застосування
 
557,23.docx
557,23.docx557,23.docx
557,23.docx
 
1
11
1
 
Mka python jr-urok_03_ua_1563258828
Mka python jr-urok_03_ua_1563258828Mka python jr-urok_03_ua_1563258828
Mka python jr-urok_03_ua_1563258828
 
Загальна схема дослідження функції та побудова її графіка.docx
Загальна схема дослідження функції та побудова її графіка.docxЗагальна схема дослідження функції та побудова її графіка.docx
Загальна схема дослідження функції та побудова її графіка.docx
 
Algebra10
Algebra10Algebra10
Algebra10
 
Matematyka 11-klas-merzljak-2019
Matematyka 11-klas-merzljak-2019Matematyka 11-klas-merzljak-2019
Matematyka 11-klas-merzljak-2019
 
7 клас моделювання
7 клас моделювання7 клас моделювання
7 клас моделювання
 
мпр т 9
мпр т 9мпр т 9
мпр т 9
 
95,23.docx
95,23.docx95,23.docx
95,23.docx
 
Noviy otkryty urok
Noviy otkryty urokNoviy otkryty urok
Noviy otkryty urok
 
Функции
ФункцииФункции
Функции
 
завдання контрольної №_2_по_темах_8-20
завдання контрольної №_2_по_темах_8-20завдання контрольної №_2_по_темах_8-20
завдання контрольної №_2_по_темах_8-20
 
завдання контрольної № 2 по темах 8 20
завдання контрольної № 2 по темах 8 20завдання контрольної № 2 по темах 8 20
завдання контрольної № 2 по темах 8 20
 
12255 тема квадратичні нерівності
12255 тема квадратичні нерівності12255 тема квадратичні нерівності
12255 тема квадратичні нерівності
 
Урок 01 Перетворення виразів.Ppt
Урок 01 Перетворення виразів.PptУрок 01 Перетворення виразів.Ppt
Урок 01 Перетворення виразів.Ppt
 
7
77
7
 

More from ssuser0e2f2a (8)

ПОВТОРЕННЯ похідна .pptx
ПОВТОРЕННЯ похідна .pptxПОВТОРЕННЯ похідна .pptx
ПОВТОРЕННЯ похідна .pptx
 
3_6_grafik_funkciji (1).pptx
3_6_grafik_funkciji (1).pptx3_6_grafik_funkciji (1).pptx
3_6_grafik_funkciji (1).pptx
 
912096 (1).pptx
912096 (1).pptx912096 (1).pptx
912096 (1).pptx
 
Узагальнення _Тригонометричні функції_.pptx
Узагальнення _Тригонометричні функції_.pptxУзагальнення _Тригонометричні функції_.pptx
Узагальнення _Тригонометричні функції_.pptx
 
4-141012104910-conversion-gate02.pptx
4-141012104910-conversion-gate02.pptx4-141012104910-conversion-gate02.pptx
4-141012104910-conversion-gate02.pptx
 
149464.ppt
149464.ppt149464.ppt
149464.ppt
 
1413711.ppt
1413711.ppt1413711.ppt
1413711.ppt
 
mv4ua.ppt
mv4ua.pptmv4ua.ppt
mv4ua.ppt
 

Recently uploaded

Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptxПрезентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
OlgaDidenko6
 
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.pptаналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
JurgenstiX
 

Recently uploaded (16)

Бібліотека – розвиток дитячої творчості та дозвілля для дітейpptx
Бібліотека – розвиток дитячої творчості  та дозвілля для дітейpptxБібліотека – розвиток дитячої творчості  та дозвілля для дітейpptx
Бібліотека – розвиток дитячої творчості та дозвілля для дітейpptx
 
матеріал для 10 класу урок історія України
матеріал для 10 класу урок історія Україниматеріал для 10 класу урок історія України
матеріал для 10 класу урок історія України
 
Хімічні елементи в літературних творах 8 клас
Хімічні елементи в літературних творах 8 класХімічні елементи в літературних творах 8 клас
Хімічні елементи в літературних творах 8 клас
 
Іваніщук Надія Вікторівна атестація .pdf
Іваніщук Надія Вікторівна атестація  .pdfІваніщук Надія Вікторівна атестація  .pdf
Іваніщук Надія Вікторівна атестація .pdf
 
атестація 2023-2024 Kewmrbq wtynh GNJ.pdf
атестація 2023-2024 Kewmrbq wtynh GNJ.pdfатестація 2023-2024 Kewmrbq wtynh GNJ.pdf
атестація 2023-2024 Kewmrbq wtynh GNJ.pdf
 
Defectolog_presentation_for_website.pptx
Defectolog_presentation_for_website.pptxDefectolog_presentation_for_website.pptx
Defectolog_presentation_for_website.pptx
 
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptxПрезентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
 
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptxСупрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
 
оцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptx
оцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptxоцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptx
оцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptx
 
Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdfЗастосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
 
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptxСупрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
 
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішенняПроблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
 
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.pptаналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
 
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
 
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.pptpsychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
 
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptx
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptxГорбонос 2024_presentation_for_website.pptx
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptx
 

Мат_прогр_СП.ppt

  • 1. Навчальна дисципліна «МАТЕМАТИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ» для спеціальності 6.05010202 «Системне програмування» Курс 4 Семестр 7 Лекцій 34 години Лабораторних занять 34 години Самостійна робота 121 година Всього 189 годин Домашнє завдання 1 (7 семестр) Диференційований залік 7 семестр Інститут комп’ютерних інформаційних технологій Кафедра комп’ютеризованих систем управління
  • 3. ВИРОБЛЕННЯ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ
  • 4. ВИРОБЛЕННЯ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ ІМІТАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ
  • 5. ВИРОБЛЕННЯ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ ЕКСПЕРТНОЇ МОДЕЛІ
  • 6. Математичне програмування – науковий напрямок, присвячений розробці та дослідженню чисельних методів розв’язку екстремальних (оптимізаційних) задач.
  • 7. Леонард Эйлер (1707-1783). Гражданин Швейцарии, автор 800 научных работ. Академик Петербургской АН (1731-1741). Академик Берлинской АН (1741-1766). «В мире не происходит ничего, в чем не был бы виден смысл какого-либо максимума или минимума»
  • 8. Метою викладання дисципліни є формування теоретичної бази знань та практичних навичок застосування методів математичного програмування для розв’язання задач прийняття проектних та управлінських рішень в реальних економічних, організаційних і виробничих системах.
  • 9. Студент повинен знати: ● теоретичні основи математичного програмування; ● принципи побудови математичних моделей задач прийняття проектних та управлінських рішень; ● основні методи і алгоритми лінійного, нелінійного, цілочисельного, дискретного, динамічного програмування; Студент повинен вміти: ● будувати математичні моделі задач прийняття проектних та управлінських рішень; ● визначати, до якого класу задач математичного програмування належить формалізована функціональна задача; ● вибирати для її розв’язання відповідний метод і алгоритм оптимізації; ● розробляти схеми алгоритмів розв’язання задач оптимізації; ● застосовувати існуючі уніфіковані програмні засоби розв’язання оптимізаційних задач; ● аналізувати та інтерпретувати результати розв’язання функціональних задач.
  • 10. ЛІТЕРАТУРА 1. Кутковецький В.Я. Дослідження операцій // Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – Київ: Професіонал, 2004. – 349 с. 2. Ларіонов Ю.І., Марченко Л.С., Хажмурадов М.А. Дослідження операцій // Навчальний посібник. – Харків: Інжек, 2005. – 288 с. 3. Охріменко М.Г., Дзюбан І.Ю. Дослідження операцій // Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 183 с. 4. Ржавський С.В., Александрова В.М. Дослідження операцій // Підручник. – Київ: Академвидав, 2006. – 560 с. 5. Зайченко Ю.П. Дослідження операцій. – Київ: ВІПОЛ. – 2000. – 688 с. 6. Васильев Ф. П. Численные методы решения экстремальных задач. – М.: Наука. – 1980. – 520 с. 7. Исследование операций: В 2-х томах./Под ред. Дж. Моудера, С.Элмаграба. – М.: Мир. – 1981. т.1- 712 с., т.2. – 677 с. 8. Пападимитриу Х., Стайглиц К. Комбинаторная оптимизация. – М: Мир. – 1985. – 512 с. 9. Таха Х. Введение в исследование операций: - в 2-х томах.М.: Мир. –1985. – Т.1 – 479 с. - Т.2- 496 с. 10. Химмельблау Д. Прикладное нелинейное программирование. – М.: Мир. – 1975. – 536с. 11. Вентцель Е.С. Исследование операций. – М.: Наука. – 1980. – 208 с.
  • 11. Тема 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ max) (min, ) ( opt x f  m j x hj , 1 , 0 ) (   p m j x g j , 1 , 0 ) (    ) , 1 ; ( n i x x i   n E x 1.1 Області застосування методів оптимізації 1.2 Загальна постановка ЗМП Критеріальна (цільова) функція: (1) Система обмежень: (2) (3) Умови: ,
  • 12. Приклад Вхідні дані: n підприємств ) , 1 ( n r  ; m видів виробів ) , 1 ( m i  ; k типів ресурсів ) , 1 ( k j  . i b – план виробництва виробів i -го виду; ij b – норматив витрат ресурсів j -го типу на одиницю виробів i -го виду; rj a – об’єм ресурсів j -го типу на r -му підприємстві; ri p – витрати на випуск одиниці виробів i -го виду на r -му підприємстві. Необхідно: так розподілити планове завдання між підприємствами, щоб сумарні витрати на випуск виробів були мінімальні. Шукані змінні: ri x – план випуску виробів i -го виду на r -му підприємстві; n r , 1  ; m i , 1  . Модель: min ) ( 1 1      n r m i ri ri x p x f ; i n r ri b x   1 ; m i , 1  ;    m i rj ri ij a x b 1 ; n r , 1  ; k j , 1  ; 0  ri x ; n r , 1  ; m i , 1  .
  • 13. 1.3 Класифікація ЗМП Рис. 1.1 ЛП ЦП ПотП ДинП СтП ДП НЛП ГеомП КомбП МП
  • 14. 1.4 Терміни та визначення 1.4.1 Допустимість 1.4.2 Область допустимих розв’язків (ОДР) 1.4.3 Оптимальність 1.4.4 Унімодальні та мультимодальні функції
  • 15. f(x) x a x1 x2 x3 x4 x5 x6 b ρ ρ Рис. 1.2
  • 16. 1 1. .4 4. .5 5 Г Гл ло об ба ал ль ьн ни ий й м мі ін ні ім му ум м * x : } ); ( min{ ) ( min * R x x f f x f    ; ) ( min arg * x f x R x  . 1 1. .4 4. .6 6 Л Ло ок ка ал ль ьн ни ий й м мі ін ні ім му ум м * x : } ); ( min{ ) ( 0 min * R x x f f x f      ; ) ( min arg 0 * x f x R x  , } : { * 0      x x R x R . 1 1. .4 4. .7 7 С Ст та ац ці іо он на ар рн ні і т то оч чк ки и 1 1. .4 4. .8 8 Н На аб бл ли иж же ен ни ий й о оп пт ти им ма ал ль ьн ни ий й р ро оз зв в’ ’я яз зо ок к * x :    min * ) ( f x f .
  • 17. 1 1. .4 4. .9 9 О Оп пу ук кл лі іс ст ть ь т та а у ув ві іг гн ну ут ті іс ст ть ь ) (x  ) (x  x x 1 x x 2 x 1 x x 2 x Опукла функція Увігнута функція Функція ) (x  опукла в області R, якщо: ) ( ) 1 ( ) ( ] ) 1 ( [ 2 1 2 1 x x x x            ; R x  1 ; R x  2 ; 1 0   . Функція ) (x  увігнута в області R, якщо: ) ( ) 1 ( ) ( ] ) 1 ( [ 2 1 2 1 x x x x            ; R x  1 ; R x  2 ; 1 0   . Строго опуклі та строго увігнуті функції.
  • 18. Приклад Визначити, опукла чи увігнута функція 7 5 2 ) ( 2    x x x  при 0 1  x ; 3 2  x ; 3 , 0   : 31 , 5 ) 1 , 2 ( ) 3 7 , 0 (      ; 1 , 9 10 7 , 0 1 , 2 ) 3 ( 7 , 0 ) 0 ( 3 , 0        ; ) 3 ( 7 , 0 ) 0 ( 3 , 0 ) 3 7 , 0 (       . Висновок: функція 7 5 2 ) ( 2    x x x  опукла.
  • 19. Множина Q , n E Q  , опукла, якщо для будь-якої пари Q x  ) 1 ( и Q x  ) 2 (   ) ( ) , ( ) 2 ( ) 1 ( Q x x x x      ; ) 2 ( ) 1 ( ) 1 ( x x x       ; 1 0   .
  • 21. Область допустимих розв’язків ЗМП з обмеженнями-нерівностями опукла, якщо:           увігнута x g x g опукла x g x g m j j j j j        ) ( & 0 ) ( ) ( & 0 ) ( ) , 1 (
  • 22. 1 1. .4 4. .1 10 0 Г Гр ра ад ді іє єн нт т ф фу ун нк кц ці ії ї ) (x f в точці n k n k k k E x x x x   ) ..., , , ( ) ( ) ( 2 ) ( 1 ) ( :                                 n k k k k x x f x x f x x f x f ) ( . . ) ( ) ( ) ( ) ( 2 ) ( 1 ) ( ) (
  • 23. Приклад 2 1 3 2 2 3 2 1 6 5 4 3 2 ) ( x x x x x x x f       ; ) 1 , 0 , 2 ( ) (   k x . 5 4 ) ( 1 1      x x x f ; 6 4 ) ( 2 2      x x x f ; 2 3 3 4 6 ) ( x x x x f     .                6 6 3 ) ( ) (k x f .
  • 25. 1 1. .4 4. .1 11 1 А Ап пр ро ок кс си им ма ац ці ія я ф фу ун нк кц ці ії ї ) (x f в точці n k n k k k E x x x x   ) ..., , , ( ) ( ) ( 2 ) ( 1 ) ( : ● лінійна: ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( k k T k x x x f x f x f      ; ● квадратична: ) ( ) ( ) ( 2 1 ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( k k T k k k T k x x x H x x x x x f x f x f           .
  • 26. Матриця Гессе для функції ) (x f в точці n k n k k k E x x x x   ) ..., , , ( ) ( ) ( 2 ) ( 1 ) ( :                            2 ) ( 2 1 ) ( 2 1 ) ( 2 2 1 ) ( 2 ) ( 2 ) ( ) ( ... ) ( ... ... ... ) ( ... ) ( ) ( ) ( n k n k n k k k k x x f x x x f x x x f x x f x f x H
  • 27. Приклад 3 1 2 2 1 3 2 1 3 2 2 2 2 1 7 6 5 4 3 2 ) ( x x x x x x x x x x x x f        ; ) 1 , 0 , 2 ( ) (   k x . 6 5 4 4 ) ( 2 2 3 2 2 1 1        x x x x x x x f ; 2 1 3 1 3 2 2 1 2 10 4 6 2 ) ( x x x x x x x x x f        ; 7 4 3 ) ( 2 1 2 2 3      x x x x x f . 2 2 1 2 4 ) ( x x x f     ; 2 3 1 2 1 2 10 4 4 ) ( x x x x x x f        ; 2 3 1 2 4 ) ( x x x x f      ; 2 3 1 1 2 2 10 4 4 ) ( x x x x x x f        ; 1 3 2 2 2 10 6 ) ( x x x x f     ; 1 2 3 2 2 4 6 ) ( x x x x x f      ; 2 1 3 2 4 ) ( x x x x f      ; 1 2 2 3 2 4 6 ) ( x x x x x f      ; 0 ) ( 2 3 2    x x f .
  • 28. 1 1. .5 5 Н Не ео об бх хі ід дн ні і т та а д до ос ст та ат тн ні і у ум мо ов ви и о оп пт ти им ма ал ль ьн но ос ст ті і р ро оз зв в’ ’я яз зк ку у З ЗМ МП П min ) (  x f ; n E x . * x – оптимальний розв’язок задачі, якщо: 1) ) (x f диференціюєма в * x ; 2) 0 ) ( *   x f ; 3) 0 ) ( * 2   x f .
  • 30. Тема 2. ЛІНІЙНЕ ПРОГРАМУВАННЯ 2 2. .1 1 К Ка ан но он ні іч чн на а ф фо ор рм ма а З ЗЛ ЛП П     n j j j x c x f 1 min ) (     n j i j ij i b x a x g 1 ) ( ; m i , 1  ; 0  j x ; n j , 1  .
  • 31. 2 2. .2 2 О Ос сн но ов вн ні і п по он ня ят тт тя я т та а в ви из зн на ач че ен нн ня я Допустимі розв’язки ЗЛП. Оптимальні розв’язки ЗЛП. Варіанти: m=n m<n m>n Сумісність системи обмежень. Ранг матриці коефіцієнтів A r . Ранг розширеної матриці B r . Ранг системи обмежень C r .
  • 32. Приклад 3 2 1 2 2 4 3 1 2 1 3 2 1          x x x x x x x x 3    C B A r r r . 1 4 2 2 4 2 3 3 2 1 2 1        x x x x x x 1  A r ; 2  B r ; B A r r  .
  • 33. Лінійно незалежні обмеження Приклад 0 1 2 3 3 4 4 4 3 2 1 3 2 1 3 2 1              x x x x x x x x x x x x 2    C B A r r r
  • 34. Базисні та вільні змінні: ) ..., , ( 1 1 1 n m x x g x    …………………… ) ..., , ( 1 n m m m x x g x    m n  ; m r r r C B A    . Приклад 2 1 2 2 4 4 3 3 2 1 2 1          x x x x x x x x 4 3 3 2 1 3 5 3 x x x x x      4  n ; 2    C B A r r r .
  • 35. 2 2. .3 3 Г Ге ео ом ме ет тр ри ич чн на а і ін нт те ер рп пр ре ет та ац ці ія я З ЗЛ ЛП П Приклад min 2 3 2 ) ( 7 6 5 4 3 2 1         x x x x x x x x f 4 3 2 1    x x x 5 2 4 3 2 1      x x x x 4 5 2 1     x x x 5 6 2   x x 7 2 2 2 7 6 2 1     x x x x 0  j x ; 7 , 1  j . 5     m r r r C B A ; 2   m n .
  • 36. Вільні змінні: 1 x та 2 x . Базисні змінні: 7 3 ..., , x x . 4 2 1 3     x x x 1 2 3 2 1 4    x x x 4 2 1 5    x x x 5 2 6    x x 6 2 1 2 1 7     x x x
  • 38. Знаходження точки оптимального розв’язку: 12 2 5 ) ( 2 1     x x x f 2 1 2 5 ) ( x x x f     Рівняння основної прямої: 0 2 5 ) ( 2 1      x x x f . Переміщення основної прямої: 0 2 5 ) ( 2 1       C x x x f .
  • 40. Оптимальний розв’язок: 5 , 8 * 1  x ; 5 * 2  x ; 5 , 0 * 3  x ; 5 , 16 * 4  x ; 5 , 17 * 5  x ; 0 * 7 * 6   x x ; 5 , 64 *   f .
  • 41. Висновки: 1. Область допустимих розв’язків ЗЛП – опуклий багатогранник. (Опорні точки. Опорні розв’язки.) 2. У кожній опорній точці змінних дорівнює нулю. 3. Оптимальний розв’язок ЗЛП знаходиться на границі ОДР: у вершині або на грані багатогранника, найбільш віддаленої від початку координат у напрямку спадання значень функції . m n k   ) (x f
  • 43. 2 2. .4 4 І Ід де ея я с си им мп пл ле ек кс с- -м ме ет то од ду у min ) ... ( ) ( 2 2 1 1 0       k k x x x x f     ) ... ( , 1 2 2 , 1 1 1 , 1 1 1 k k k k k k k x x x x               ) ... ( , 2 2 2 , 2 1 1 , 2 2 2 k k k k k k k x x x x               …………………………………… ) ... ( , 2 2 , 1 1 , k k n n n n n x x x x          . ) ..., , , ..., , , ( 1 2 1 n k k x x x x x x    : 0 ... 2 1     k x x x ; 1 1    k k x  ; 2 2    k k x  ;…; n n x   .      ) 0 )( , 1 ( i n k i  x  – опорний розв’язок.       ) 0 )( 1 : ( i n i k i  x  – недопустимий розв’язок.
  • 44. Нехай 0   i  ; n i k    1 . Припустимо, ) 0 )( 1 : ( * , * *      j i k j j  . Тоді ) ( ) ( *     i j x x .     ) 0 ( & ) 0 ( ) 0 ( & ) 0 ( & ) 1 ( : * * * , , ) (           i j i i j i j n i k i I    
  • 45. Границя збільшення * j x : ) ( 0 max , * * i xj j i i     , звідки * * , max ) ( j i i j i x    ; ) ( *   j I i . Вибір * i x :             ) ( * * * * * ; min j ij i j i i I i     . Заміна базисних змінних: * * j i x x  .
  • 46.         ) 0 )( , 1 ( & ) 0 )( , 1 ( j i k j n k i   x  – оптимальний розв’язок. 0   opt f . Нехай ) 0 )( 1 : ( * * *     j k j j  . Тоді ] ) ( [ ) ( *    x f xj .   ) 0 ( & ) 1 ( : * * , ) (       j i j n i k i I  .   ] ) ( [ ) 0 ( 1 : * ,          x f n i k i j i 
  • 47. Границя збільшення * j x : ) ( 0 max , * * i xj j i i     , звідки * * , max ) ( j i i j i x    ; ) ( *   j I i . Вибір * i x :             ) ( * * * * * ; min j ij i j i i I i     . Заміна базисних змінних: * * j i x x  .
  • 48. 2 2. .5 5 Т Та аб бл ли ич чн ни ий й а ал лг го ор ри ит тм м з за ам мі ін ни и б ба аз зи ис сн ни их х з зм мі ін нн ни их х min ) ... ... ( ) ( 1 1 0        k k j j x x x x f     ) ... ... ( , 1 , 1 1 1 , 1 1 1 k k k j j k k k k x x x x                ……………………………………….. ) ... ... ( , , 1 1 , k k i j j i i i i x x x x           …………………………………… ) ... ( , 2 2 , 1 1 , k k n n n n n x x x x          ; n k i , 1   ; k j , 1  . Заміна базисних змінних: * * j i x x  ; n i k    * 1 ; k j   * 1 . Дозволяючий рядок Дозволяючий стовпчик Дозволяючий елемент
  • 49. i   , 0 1 x … * j x … k x ) (x f 0  1  * i  k  1  k x 1  k  1 , 1  k  … * , 1 j k   … k k , 1   … … … … … … … * i x * i  1 , * i  … * * , j i  … k i , *  … … … … … … … n x n  1 , n  … * , j n  … k n, 
  • 51.                                                                                                                                                     3 52 53 2 3 5 52 2 1 52 51 2 1 52 5 2 0 3 52 53 62 63 5 52 62 1 52 51 62 61 52 5 62 6 6 3 52 53 42 43 5 52 42 1 52 51 42 41 52 5 42 4 4 3 52 53 5 52 1 52 51 52 5 2 5 2 ) ( 1 x x x x f x x x x x x x x x x x x x x                                                 
  • 52. Правила перетворення: 1) C j i H j i * * * * , , 1    ; 2) C j i C j i H j i * * * * , , ,     ; } { } ..., , 1 { * j k j  ; C j i C i H i * * * * ,     ; 3) C j i C j i H j i * * * * , , ,      ; } { } ..., , 1 { * i n k i   ; C j i C j H j * * * * ,      ; 4) C j i C j i C j i C j i H j i * * * * , , , , ,         ; } { } ..., , 1 { * i n k i   ; } { } ..., , 1 { * j k j  ; C j i C j i C i C i H i * * * * , ,         ; } { } ..., , 1 { * i n k i   ; C j i C i C j C H * * * * , 0 0         ; C j i C j i C j C j H j * * * * , ,         ; } { } ..., , 1 { * j k j  .
  • 53. i   , 0 1 x … * j x … k x ) (x f * * * * , 0 j i j i       * * * * , 1 , 1 j i j i       * * * , j i j    * * * * , , j i j k i k       1  k x * * * * , , 1 1 j i i j k k         * * * * , , 1 1 , 1 , 1 j i j k i k         … * * * , , 1 j i j k     … * * * * , , 1 , , 1 j i j k k i k k         … … … … … … … * i x * * * , j i i   * * * , 1 , j i i   … * * , 1 j i  … * * * , , j i k i   … … … … … … … n x * * * * , , j i i j n n       * * * * , , 1 , 1 , j i j n i n       … * * * , , j i j n    … * * * * , , , , j i j n k i k n      
  • 54. 2 2. .6 6 З Зн на ах хо од дж же ен нн ня я о оп по ор рн но ог го о р ро оз зв в’ ’я яз зк ку у min ) ... ... ( ) ( 1 1 0        k k j j x x x x f     ) ... ... ( , 1 , 1 1 1 , 1 1 1 k k k j j k k k k x x x x                ………………………..…………………….. ) ... ... ( , , 1 1 , k k i j j i i i i x x x x           ………………………….…………… ) ... ( , 2 2 , 1 1 , k k n n n n n x x x x          ; n k i , 1   ; k j , 1  . Розв’язок ) ..., , , ..., , , ( 1 2 1 n k k x x x x x x    : 0 ... 2 1     k x x x ; 1 1    k k x  ; 2 2    k k x  ;…; n n x   . Припустимо, ) 0 )( 1 : (      i n i k i  .
  • 55. Правила вибору дозволяючого елемента: 1) Вибирається рядок i : 0   i  ; n i k    1 . 2) В рядку i вибирається коефіцієнт 0 * ,   j i  ; k j   * 1 (дозволяючий стовпчик).      ) 0 )( , 1 ( j i k j  розв’язків немає. 3) В дозволяючому стовпчику * j виділяються елементи, які мають однакові знаки зі своїми вільними членами:     ) 0 ( & ) 0 ( ) 0 ( & ) 0 ( & ) 1 ( : * * * , , ) (           i j i i j i j n i k i I     . 4) Обчислюються відношення * ij i   ; ) ( *   j I i . 5) В якості дозволяючого елемента обирається коефіцієнт * * j i  :             ) ( * * * * * ; min j ij i j i i I i     .
  • 57. Приклад р/ст. i  1 x 2 x 3 x ij i   / 4 x 1 -1 -2 1  5 x -5 -2 1 -1 5/2=2,5 р/стр. 6 x 2 1 1 0 2/1=2 7 x 1 0 -1 1 Заміна базиса: 6 1 x x  . р/ст. i  6 x 2 x 3 x ij i   / 4 x 3 1 -3 1 3/1=3  р/стр. 5 x -1 2 3 -1 -1/-1=1 1 x 2 1 1 0 7 x 1 0 -1 1 1/1=1 Заміна базиса: 5 3 x x  . i  6 x 2 x 5 x 4 x 2 3 2 1 3 x 1 -2 -3 -1 1 x 2 1 1 0 7 x 0 2 2 1 Опорний розв’язок: 2 1  x ; 0 2  x ; 1 3  x ; 2 4  x ; 0 5  x ; 0 6  x ; 0 7  x .
  • 58. 2 2. .7 7 П По ош шу ук к о оп пт ти им ма ал ль ьн но ог го о р ро оз зв в’ ’я яз зк ку у min ) ... ... ( ) ( 1 1 0        k k j j x x x x f     ) ... ... ( , 1 , 1 1 1 , 1 1 1 k k k j j k k k k x x x x                ……………………………………….. ) ... ... ( , , 1 1 , k k i j j i i i i x x x x           …………………………………… ) ... ( , 2 2 , 1 1 , k k n n n n n x x x x          ; n k i , 1   ; k j , 1  . Розв’язок ) ..., , , ..., , , ( 1 2 1 n k k x x x x x x    ; 0 ... 2 1     k x x x ; 1 1    k k x  ; 2 2    k k x  ;…; n n x   ; ) 0 )( , 1 (     i n k i  . x k j j j       ) 0 )( 1 : (  – оптимальний розв’язок. Припустимо, ) 0 )( 1 : (     j k j j  .
  • 59. Правила вибору дозволяючого елементу: 1) Вибирається дозволяючий стовпчик * j : 0 *  j  . 2) В дозволяючому стовпчику * j виділяються від’ємні елементи: )} 0 ( & ) 1 ( : { * * ) (       ij j n i k i I  .       ) 0 )]( 1 ( : [ * ij n i k i  ) (x f необмежена знизу 3) Обчислюються відношення * ij i   ; ) ( *   j I i . 4) В якості дозволяючого елементу вибирається коефіцієнт * * j i  :             ) ( * * * * * ; min j ij i j i i I i     .
  • 60. Приклад min 2 ) ( 3 2 1     x x x x f 3 2 1 4 2 2 x x x x     3 2 1 5 1 x x x x     3 2 6 2 x x x    0  i x ; 6 , 1  i . Стандартна форма: min ) 2 ( 0 ) ( 3 2 1       x x x x f ) 2 ( 2 3 2 1 4 x x x x     ) ( 1 3 2 1 5 x x x x     ) ( 2 3 2 6 x x x    0  i x ; 6 , 1  i . р/ст. i   , 0 1 x 2 x 3 x ij i   / ) (x f 0 -1 2 1 4 x 2 1 1 -2 р/стр. 5 x 1 1 -1 1 1/1=1 6 x 5 0 1 1 5/1=5
  • 61. 1) Заміна базиса: 3 5 x x  . р/ст. i   , 0 1 x 2 x 5 x ij i   / ) (x f -1 -2 3 -1 4 x 4 3 -1 2 3 x 1 1 -1 1 р/стр. 6 x 4 -1 2 -1 4/2=2 2) Заміна базиса: 2 6 x x  . р/ст. i   , 0 1 x 6 x 5 x ij i   / ) (x f -7 -1/2 -3/2 1/2 р/стр. 4 x 6 5/2 1/2 3/2 6/(3/2)=4 3 x 3 1/2 1/2 1/2 3/(1/2)=6 2 x 2 -1/2 1/2 -1/2 3) Заміна базиса: 5 4 x x  . i   , 0 1 x 6 x 4 x ) (x f -9 -4/3 -5/3 -1/3 5 x 4 5/3 1/3 2/3 3 x 1 -1/3 1/3 -1/3 2 x 4 1/3 2/3 1/3 Оптимальний розв’язок: 0 1  x ; 4 2  x ; 1 3  x ; 0 4  x ; 4 5  x ; 0 6  x ; 9   opt f .
  • 63. 3 3. .1 1 М Ме ет то од д в ві ід дс сі ік ка ан нн ня я ( (в ві ід дс сі ік ка аю юч чи их х п пл ло ощ щи ин н) ) Р Р. .Г Го ом мо ор рі і Таблична форма:     C J j j ij i i x x   ; B I i . Нехай цiле x i i      ; B I i   . ] [ ij  , ] [ i  – найбільші цілі: ij ij    ] [ ; i i    ] [ .
  • 64. Ф Фо ор рм му ув ва ан нн ня я в ві ід дс сі ік ка аю юч чо ог го о о об бм ме еж же ен нн ня я i J j j j i i C x x          . (3.1)        C C J j j j i J j j j i x x   ] [ ; i J j j j i i C x x          ] [ ] [ ] [ i J j j j i i C x x          . (3.2)
  • 65. Після віднімання (3.2) від (3.1): ] [ ] [ i i J j j j i J j j j i C C x x                ; ] [ ) ] [ ( i i J j j j i j i C x              . ] [ ij ij ij      ; C J j  ; 1 0   ij  ; ] [ i i i      ; 1 0   i  . Відсікаюче обмеження: i j J j j i x C        .
  • 66. Перетворення в рівняння: i n j J j j i x x C          1 ; 0 1   n x ; j J j j i i n x x C           1 . (3.3) Л Ле ем мм ма а. . Якщо відсікання (3.3) додається до симплексної таблиці задачі лінійного програмування, то ніякі цілочисельні допустимі точки не виключаються. Нова таблиця є допустимою, якщо i  – ціле число, та недопустимою в противному випадку.
  • 67. Приклад min 9 7 ) ( 2 1     x x x f 6 3 3 2 1     x x x 35 7 4 2 1    x x x 0  j x ; j x – ціле; 4 , 1  j . Перетворена система обмежень: 2 1 3 3 6 x x x    2 1 4 7 35 x x x   
  • 68. Вихідна симплексна таблиця №1 послабленої задачі: i   , 0 1 x 2 x ) (x f 0 7 9 3 x 6 -1 3 4 x 35 7 1 Кінцева симплексна таблиця №2 послабленої задачі: i   , 0 4 x 3 x ) (x f -63 15/11 28/11 2 x 7/2 1/22 7/22 1 x 9/2 3/22 -1/22
  • 69. Розв’язок послабленої задачі: 5 . 4 1  x ; 5 . 3 2  x ; 0 4 3   x x ; 63 min   f .
  • 70.
  • 72. Початкова симплексна таблиця №3, доповнена відсіканням для 2 x : i   , 0 4 x 3 x ) (x f -63 15/11 28/11 2 x 7/2 1/22 7/22 1 x 9/2 3/22 -1/22 5 x -1/2 -1/22 -7/22 Кінцева симплексна таблиця №4, доповнена відсіканням для 2 x : i   , 0 4 x 5 x ) (x f -59 1 8 2 x 3 0 1 1 x 32/7 1/7 -1/7 3 x 11/7 1/7 -22/7
  • 73. Розв’язок задачі, доповненої відсіканням для 2 x : 7 / 32 1  x ; 3 2  x ; 7 / 11 2  x ; 0 4  x ; 59 min   f .
  • 75. Початкова симплексна таблиця №5, доповнена відсіканням для 1 x : i   , 0 4 x 5 x ) (x f -59 1 8 2 x 3 0 1 1 x 32/7 1/7 -1/7 3 x 11/7 1/7 -22/7 6 x -4/7 -1/7 -6/7 Кінцева симплексна таблиця №6, доповнена відсіканням для 1 x : i   , 0 6 x 5 x ) (x f -55 7 2 2 x 3 0 1 1 x 4 1 -1 3 x 1 1 -4 4 x 4 -7 6
  • 76. Розв’язок вихідної (цілочисельної) задачі: 4 1  x ; 3 2  x ; 1 3  x ; 4 4  x ; 55 min   f .
  • 77. 3 3. .2 2 М Ме ет то од д г гі іл ло ок к т та а г гр ра ан ни иц ць ь     n j j j x c x f 1 min ) ( ; (3.4)    n j i j ij b x a 1 ; m i , 1  ; (3.5) j j d x   0 ; j x – ціле; n j , 1  . (3.6) Кількість планів (варіантів розв’язку задачі) ) , 1 ( n j x x j   :     n j j d G 1 ) 1 ( .
  • 78. Приклад 3 0 1   x ; 1 0 2   x ; 2 0 3   x . 24 3 2 4     G :                                    2 1 3 1 1 3 0 1 3 .... .......... 1 0 2 0 0 2 2 1 1 .... .......... 2 0 0 1 0 0 0 0 0 G
  • 79. G розбивання цiле x i i      ) (  : G G  1 : ] [ i i x     ; G G  2 : 1 ] [     i i x  ;   2 1 G G  . Додаткові обмеження: для 1 G : i i n x x      ] [ 1  ; 0 1   n x ; для 2 G : i i n x x        1 ] [ 1  ; 0 1   n x .
  • 80. На k -му кроці: ) (k G ; k   , 1  . ) ( min arg ) ( ) ( x f x k G x k     ; ) ( ) ( ) ( ) ( k k x f G     ; k   , 1  ; ) , 1 ( * * n j x x j   ; ) )( , 1 ( цiле x n j j    .
  • 81. Алгоритм 1. Перевірка на оптимальність: } , 1 ( min{ ) ( ) ( * k k G x f       . 2. Перевірка умови завершення обчислень. 3. Вибір ) ( * k G : } , 1 ) ( { min ) ( ) ( ) ( * k k k G G         . 4. Розбиття ) ( * k G на ) ( 1 *, k G та ) ( 2 *, k G : ) ( 1 *, k G : * * 1 ] [ i i n x x     ; 0 1   n x ; ) ( 2 *, k G : * * 1 1 ] [ i i n x x       ; 0 1   n x . 5. Розв’язок послаблених задач ЛП над ) ( 1 *, k G та ) ( 2 *, k G
  • 82. П Пр ри ик кл ла ад д min 13 3 3 ) ( 3 2 1      x x x x f 3 2 1 4 7 6 3 8 x x x x     3 2 1 5 7 3 6 8 x x x x     5 0   j x ; цiлe xj  ; 3 , 1  j ; 0 4  x ; 0 5  x .
  • 83.
  • 84. 3 3. .3 3 К Ко ом мб бі ін на ат то ор рн на а о оп пт ти им мі із за ац ці ія я max ) ( 0    I i i i x c x f ; (3.7)     j I i j i ji n j b x a , 1 ; ; (3.8) ) , 1 ( m i x x i   ;   m i xi , 1 ; 1 , 0   . m X X X G     ... 2 1 ;   m i Xi , 1 ; 1 , 0   ; m G 2  .
  • 85. Підмножини варіантів:  , 1 ;  k Gk . Частковий план підмножини k G : ) ( ) ( 1 0 k k i C I I i x k x    , ) 1 )( ( & ) 0 )( ( 1 0       i k i k x I i x I i . Доповнюючий план підмножини k G : ) ( ) ( k i D I i x k x   , ) } 1 , 0 { ( ) (    i k x I i . Активні обмеження: } ..., , 1 { n Jk  .
  • 86. Модель, приведена у відповідність k -тій підмножині варіантів: max ) ( 0 1      k I i k i i k c x c x f ; (3.9)     jk I i k jk i ji J j b x a ; ; (3.10) ) ( k i I i x x   ;   k i I i x   ; 1 , 0 .
  • 87. 0 0 0 0 k k I I I   ; 1 0 1 0 k k I I I   ; k k I I I  0 0  ; 0 0 k j jk I I I   ; 1 1 k j jk I I I   ; k j jk I I I   ; n j , 1  ; 1 0 1    k I i i k c с ; k I i ij j jk J j a b b jk      , 1 .
  • 88. Підмножини та величини, необхідні для дослідження моделі (3.9)-(3.10):   0 : 0 3 0    i k k c I i I ;     0 : ; 0 : 3 2       ji jk jk ji jk jk a I i I a I i I ;     i j ji jk jk a a I i i i I       : ) ( 2 2  ;     i j ji jk jk a a I i i i I          : ) ( 3 3  ;   k I i ji p jk J j p a s p jk      ; 3 , 2 ; ) ( ;     3 0 1 ) ( k I i i k k c c G  ;  , 1  k .
  • 89. Аналіз підмножин варіантів Твердження 1. Підмножина k G не містить допустимих планів, якщо для деякого обмеження k J j  виконується умова: ) ( & ) ( ) 0 ( & ) ( ) 2 ( 2 2 jk jk jk jk jk b s I b I        . Приклади. a) 1 3 2 3 2 1     x x x ; b) 9 4 7 5 2 3 5 4 3 2 1        x x x x x .
  • 90. Твердження 2. Обмеження k J j  не є активним по відношенню до планів підмножини k G , якщо для нього виконується умова: ) ( & ) ( ) 0 ( & ) ( ) 3 ( 3 3 jk jk jk jk jk b s I b I        . Приклади. a) 1 3 2 3 2 1     x x x ; b) 9 4 7 5 2 3 5 4 3 2 1      x x x x x .
  • 91. Твердження 3. Якщо ) ( 2 k jk J j I    та для деякого 2 jk I i   виконується умова i j jk jk jk a s b s     ) 2 ( ) 2 ( , то з доповнюючих планів підмножини k G допустимими можуть бути тільки ті, в яких    1 ) ( 2     i jk x i I i . Приклад. 11 7 4 5 2 3 6 5 4 3 2 1        x x x x x x . 4   i ; 5    i j a ; 1 6 4   x x .
  • 92. Твердження 4. Якщо ) ( 3 k jk J j I    та для деякого 3 jk I i    виконується умова: ) ( & ) ( ) 0 ( & ) ( ) 2 ( ) 2 ( 2 2 i j jk jk jk jk i j jk jk a s b s I a b I               , то з доповнюючих планів підмножини k G допустимими можуть бути лише ті, в яких    0 ) ( 3      i jk x i I i . Приклади. a) 9 13 11 5 3 5 4 3 2 1      x x x x x ; 4    i ; 7    i j a ; 0 5 4   x x ; b) 9 13 9 7 5 3 6 5 4 3 2 1         x x x x x x . 4    i ; 7    i j a ; 0 6 4   x x .
  • 93. Алгоритм 1. Вибір підмножини варіантів    * 1 ; * k Gk , яка підлягає розбиттю:      , 1 ; ) ( max ) ( *   k G G k k . 2. Вибір незалежної змінної * * * ; k i I i x  , значення якої підлягає фіксації: } ; { max * * ok i i I i c c   . 3. Розбиття підмножини варіантів * k G : 0 * * * ) 0 ( k i k G x G   ; 1 * * * ) 1 ( k i k G x G   . 4. Аналіз підмножин 0 * k G та 1 * k G . 5. Перевірка допустимих планів на оптимальність:     * * , 1 ; ) ( max ; ) ( max      k G X x x f k ;   * * ); ( max arg X x x f x   .
  • 94. Начало WD A(GA) D(GA)=1 Z(GA) Да Нет Да Нет S(GA) GA=G 1   k A G G WR Конец xi*=1 0   k A G G V(Gk*) Да Нет Да Нет Да Нет mk*=0 V(xi) xi*=0 M(Gk*) 3 1 5 5 5 4 1 4 2 3 2 Нет Да 0 *  
  • 95. Приклад. max 6 4 3 7 5 2 ) ( 7 6 5 4 3 2 1          x x x x x x x x f 0 5 6 2 3 2 1     x x x (1) 7 5 7 3 5 4 1     x x x (2) 3 4 8 7 6 5 2      x x x (3) 2 2 4 7 2 1    x x x (4) 5 7 9 2 7 5 2     x x x (5) } 1 , 0 {  i x ; 7 , 1  i
  • 96. Крок 1. Розбиття G : G G  1 : 0 2  x ; 4 ) ( 1  G  ; G G  2 : 1 2  x ; 9 ) ( 2  G  .
  • 97. Аналіз 2 G : max 6 4 3 7 2 5 ) ( 7 6 5 4 3 1 2         x x x x x x x f 6 5 2 3 1     x x (1) 7 5 7 3 5 4 1     x x x (2) 4 4 8 6 5   x x (3) 4 4 7 1   x x (4) 7 7 9 7 5     x x (5) } 1 , 0 {  i x ; } 7 , 6 , 5 , 4 , 3 , 1 {  i 9 ) ( 2  G  . З обмеження (1): 1 3 1   x x .
  • 98. Після підстановки 1 3 1   x x : max 6 4 3 4 ) ( 7 6 5 4 2        x x x x x f 10 5 7 5 4   x x (2) 4 4 8 6 5   x x (3) 0 7  x (4) 7 7 9 7 5     x x (5) } 1 , 0 {  i x ; } 7 , 6 , 5 , 4 {  i 0 ) ( 2  G  . З обмеження (4): 0 7  x .
  • 99. Після підстановки 0 7  x : max 4 3 4 ) ( 6 5 4 2       x x x x f 10 5 7 5 4   x x (2) 4 4 8 6 5   x x (3) 7 9 5    x (5) } 1 , 0 {  i x ; } 6 , 5 , 4 {  i 0 ) ( 2  G  . З обмеження (5): 1 5  x .
  • 100. Після підстановки 1 5  x : max 3 8 ) ( 6 4 2      x x x f 5 7 4  x (2) 4 4 6    x (3) } 1 , 0 {  i x ; } 6 , 4 {  i 4 ) ( 2   G  . З обмеження (2): 0 4  x .
  • 101. Після підстановки 0 4  x : max 8 ) ( 6 2     x x f 4 4 6    x (3) } 1 , 0 {  i x ; } 6 {  i 7 ) ( 2   G  . З обмеження (3): 1 6  x . Після підстановки 1 6  x : ) 0 , 1 , 1 , 0 , 1 , 1 , 1 (  x ; 7 ) ( ) ( 2    x f G  .
  • 102. Аналіз 1 G : max 6 4 3 7 2 ) ( 7 6 5 4 3 1 1         x x x x x x x f 0 5 2 3 1    x x (1) 7 5 7 3 5 4 1     x x x (2) 3 4 8 6 5    x x (3) 2 4 7 1   x x (4) 5 7 9 7 5     x x (5) } 1 , 0 {  i x ; } 7 , 6 , 5 , 4 , 3 , 1 {  i 4 ) ( 2  G  . Обмеження (1) – не активне. З обмеження (3): 1 6  x .
  • 103. Після підстановки 1 6  x : max 6 4 3 7 2 1 ) ( 7 5 4 3 1 1        x x x x x x f 7 5 7 3 5 4 1     x x x (2) 1 8 5  x (3) 2 4 7 1   x x (4) 5 7 9 7 5     x x (5) } 1 , 0 {  i x ; } 7 , 5 , 4 , 3 , 1 {  i 4 ) ( 2  G  . З обмеження (3): 0 5  x .
  • 104. Після підстановки 0 5  x : max 6 3 7 2 1 ) ( 7 4 3 1 1       x x x x x f 7 7 3 4 1    x x (2) 2 4 7 1   x x (4) 5 7 7    x (5) } 1 , 0 {  i x ; } 7 , 4 , 3 , 1 {  i 4 ) ( 2  G  . З обмеження (5): 1 7  x .
  • 105. Після підстановки 1 7  x : max 3 7 2 5 ) ( 4 3 1 1       x x x x f 7 7 3 4 1    x x (2) 1 4 1  x (4) } 1 , 0 {  i x ; } 4 , 3 , 1 {  i 2 ) ( 2   G  . З обмеження (4): 0 1  x .
  • 106. Після підстановки 0 1  x : max 3 7 5 ) ( 4 3 1      x x x f 7 7 4  x (2) } 1 , 0 {  i x ; } 4 , 3 {  i 2 ) ( 2   G  .
  • 107. Крок 2. Розбиття 1 G : 1 3 G G  : 0 4  x ; 5 ) ( 3   G  ; 1 4 G G  : 1 4  x ; 2 ) ( 4   G  .
  • 108. Аналіз 4 G : max 7 2 ) ( 3 4     x x f } 1 , 0 {  i x ; } 3 {  i 2 ) ( 2   G  .
  • 109. Крок 3. Розбиття 4 G : 4 5 G G  : 0 3  x ; 2 ) ( 5   G  ; 4 6 G G  : 1 3  x ; 9 ) ( 6   G  .
  • 110. Аналіз 5 G :   5 I . Оптимальний розв’язок: ) 1 , 1 , 0 , 1 , 0 , 0 , 0 (  x ; 2 ) ( ) ( 5 5    x f G  .
  • 111.
  • 112. Т Те ем ма а 4 4. . М Ме ет то од ди и о од дн но ом мі ір рн но ої ї о оп пт ти им мі із за ац ці ії ї min ) (  x f ; 1 E x  ; b x a   .
  • 114. Вихідні дані: ) (x f ; ) , ( b a ; 01 . 0   . a a  ) 1 ( ; b b  ) 1 ( . На k -му кроці:   ) ( ) ( ) ( 2 1 k k k b a x   ;         2 ) ( ) ( 1  k k x f f ;         2 ) ( ) ( 2  k k x f f . Якщо ) ( 2 ) ( 1 k k f f  , то ) ( ) 1 ( k k x a   ; ) ( ) 1 ( k k b b   . Якщо ) ( 2 ) ( 1 k k f f  , то ) ( ) 1 ( k k a a   ; ) ( ) 1 ( k k x b   . Критерій закінчення пошуку:        ) 1 ( ) 1 ( k k a b .   ) 1 ( ) 1 ( * 2 1     k k b a x ; ) ( * min x f f  .
  • 115. 4 4. .2 2 М Ме ет то од д з зо ол ло от то ог го о п пе ер ре ет ти ин ну у 38 , 0 2 5 3 1     ; 62 , 0 2 1 5 2     . 1 2 1    ; 2 2 1 ) (   .
  • 116.
  • 117. Вихідні дані: ) (x f ; ) , ( b a ; 01 . 0   . a a  ) 1 ( ; b b  ) 1 ( . На k -му кроці: 1 ) ( ) ( ) ( ) ( 1 ] [      k k k k a b a x ; 2 ) ( ) ( ) ( ) ( 2 ] [      k k k k a b a x . Якщо ) ( ) ( ) ( 2 ) ( 1 k k x f x f  , то: ) ( ) 1 ( k k a a   ; ) ( 2 ) 1 ( k k x b   ; 1 ) 1 ( ) 1 ( ) 1 ( ) 1 ( 1 ] [          k k k k a b a x ; ) ( 1 ) 1 ( 2 k k x x   . Якщо ) ( ) ( ) ( 2 ) ( 1 k k x f x f  , то: ) ( 1 ) 1 ( k k x a   ; ) ( ) 1 ( k k b b   ; ) ( 2 ) 1 ( 1 k k x x   ; 2 ) 1 ( ) 1 ( ) 1 ( ) 1 ( 2 ] [          k k k k a b a x . Критерій закінчення пошуку:        ) 1 ( ) 1 ( k k a b .   ) 1 ( ) 1 ( * 2 1     k k b a x ; ) ( * min x f f  .
  • 118. 4.3 Метод однократної інтерполяції (метод ДСК)
  • 119. Вихідні дані: ) (x f ; ) , ( b a ; ) , ( ) 0 ( b a x  ; ) 0 (  ; 001 . 0   .        1 1 ) 1 ( min ) 0 ( ) ( 1 k при x k при x x k k ; ) ( ) ( ) 0 ( ) 0 ( min x f x f  ; 1 1 2 1 ) 1 ( ) 0 ( ) (          k при k при k k    .
  • 120. На k -му кроці ( 1  k ): 1. ) ( ) ( 1 ) ( 2 k k k x x    ; Якщо ) ( ) ( ) ( 1 ) ( 2 k k x f x f  , то  пункт 2. У противному випадку прийняти ) ( ) ( : k k     і повторити пункт 1. Якщо при повторному виконанні пункту 1 ) ( ) ( ) ( 1 ) ( 2 k k x f x f  , то прийняти ) ( ) 1 ( 2 1 k k     і повторити пункт 1. 2. ) ( ) ( 2 ) ( 3 2 k k k x x    . Якщо ) ( ) ( ) ( 2 ) ( 3 k k x f x f  , то прийняти ) ( ) ( 2 : k k    і  пункт 1. У противному випадку  пункт 3. 3. ) ( ) ( 3 ) ( 4 k k k x x    . Якщо ) ( ) ( ) ( 3 ) ( 1 k k x f x f  , то  пункт 4. У противному випадку  пункт 5.
  • 121. 4. ) ( 1 k a x x  ; ) ( 2 k b x x  ; ) ( 4 k c x x  і  пункт 6. 5. ) ( 2 k a x x  ; ) ( 4 k b x x  ; ) ( 3 k c x x  . 6. ) ( 2 ) ( 1 ) ( min k k b k S S x x   ; )] ( ) ( [ ) ( ) ( 1 c a k k x f x f S    ; )] ( ) ( 2 ) ( [ 2 ) ( 2 c b a k x f x f x f S    .
  • 122. 7. Якщо a x k  ) ( min , то a xopt  і  кінець обчислень. Якщо b x k  ) ( min , то b xopt  і  кінець обчислень. 8. Якщо     ) ( ) ( ) 1 ( min ) ( min k k x f x f , то: ) ( min k opt x x  ; ) ( opt opt x f f  і  кінець обчислень. У противному випадку  ( 1  k )-й крок.
  • 123.
  • 124. 4.4 Метод багаторазової інтерполяції (метод Пауелла)
  • 125. Вихідні дані: ) (x f ; ) , ( b a ; ) , ( ) 0 ( b a x  ;  ; 001 . 0   . Попередній етап: ) 0 ( ) 1 ( 1 x x  ;    ) 1 ( 1 ) 1 ( 2 x x ;        випадку противному в x x f x f якщо x x   ) 1 ( 1 ) 1 ( 1 ) 1 ( 2 ) 1 ( 1 ) 1 ( 3 ) ( ) ( , 2 .
  • 126. На k -му кроці ( 1  k ): 1. ) ( 2 ) ( 1 ) ( min 2 k k k S S x   ; ; ) ( ] ) ( ) [( ) ( ] ) ( ) [( ) ( ] ) ( ) [( ) ( 2 2 ) ( 1 2 ) ( 3 ) ( 1 2 ) ( 3 2 ) ( 2 ) ( 3 2 ) ( 2 2 ) ( 1 ) ( 1 k k k k k k k k k k x f x x x f x x x f x x S         . ) ( ] [ ) ( ] [ ) ( ] [ ) ( 2 ) ( 1 ) ( 3 ) ( 1 ) ( 3 ) ( 2 ) ( 3 ) ( 2 ) ( 1 ) ( 2 k k k k k k k k k k x f x x x f x x x f x x S        
  • 127. 2. Якщо a x k  ) ( min , то a xopt  і  кінець обчислень. Якщо b x k  ) ( min , то b xopt  і  кінець обчислень. 3. Якщо     ) ( ) ( ) 1 ( min ) ( min k k x f x f , то: ) ( min k opt x x  ; ) ( opt opt x f f  і  кінець обчислень.
  • 128. 4. Якщо ) ( ) ( ) ( 3 ) ( 1 k k x f x f  і ) ( 2 ) ( min k k x x  , то прийняти: ) ( 1 ) 1 ( 1 k k x x   ; ) ( min ) 1 ( 2 k k x x   ; ) ( 2 ) 1 ( 3 k k x x   . Якщо ) ( ) ( ) ( 3 ) ( 1 k k x f x f  , але ) ( 2 ) ( min k k x x  , то прийняти: ) ( 1 ) 1 ( 1 k k x x   ; ) ( 2 ) 1 ( 2 k k x x   ; ) ( min ) 1 ( 3 k k x x   . Якщо ) ( ) ( ) ( 3 ) ( 1 k k x f x f  і ) ( 2 ) ( min k k x x  , то прийняти: ) ( min ) 1 ( 1 k k x x   ; ) ( 2 ) 1 ( 2 k k x x   ; ) ( 3 ) 1 ( 3 k k x x   . Якщо ) ( ) ( ) ( 3 ) ( 1 k k x f x f  , але ) ( 2 ) ( min k k x x  , то прийняти: ) ( 2 ) 1 ( 1 k k x x   ; ) ( min ) 1 ( 2 k k x x   ; ) ( 3 ) 1 ( 3 k k x x   .  ( 1  k )-й крок.
  • 129.
  • 130. Т Те ем ма а 5 5. . М МЕ ЕТ ТО ОД ДИ И Б БА АГ ГА АТ ТО ОМ МІ ІР РН НО ОЇ Ї Б БЕ ЕЗ ЗУ УМ МО ОВ ВН НО ОЇ Ї О ОП ПТ ТИ ИМ МІ ІЗ ЗА АЦ ЦІ ІЇ Ї min ) (  x f ; n E x
  • 131. 5 5. .1 1 Г Гр ра ад ді іє єн нт тн ни ий й м ме ет то од д ( (н на ай йш шв ви ид дш шо ог го о с сп пу ус ск ку у) ) ) 1 ( ) (   k k x x На k -му кроці: ) ( ) ( ) 1 ( k k k x x x     ; ) ( ) ( ) ( k k k e x     ; ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( k k k x f x f e     ; 2 1 ) 1 ( ) ( ) ( ) (              n i i k k x x f x f .
  • 132.
  • 133. Вибір довжини кроку: min ) ( ) ( ) ( ) (     k k e x f    . Завершення процесу:     ) ( ) 1 (k x f .
  • 134. Приклад min 5 4 3 2 ) ( 2 1 2 2 2 1      x x x x x f ) 2 , 1 ( ) (  k x 0 10 4 12 2 2 5 4 4 3 2 ) 2 , 1 (            f ) ( ) ( ) ( ) 1 ( k k k k e x x      ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( k k k x f x f e     2 1 ) 1 ( ) ( ) ( ) (              n i i k k x x f x f                           7 0 5 12 4 4 5 6 4 4 ) ( 2 1 ) ( x x x f k 7 49 7 0 ) ( 2 2 ) (      k x f
  • 135. 0 7 0 ) ( 1    k e 1 7 7 ) ( 2     k e 1 0 1 ) ( 1      k x         2 ) 1 ( 2 ) ( 2 k x min 7 3 ) 2 ( 5 4 ) 2 ( 3 2 ) ( 2 2                6 7   1 0 1 ) 1 ( 1       k x 6 5 6 7 2 ) 1 ( 2 ) 1 ( 2          k x 12 1 4 36 147 6 5 5 4 36 25 3 2 ) 6 5 , 1 (                       f
  • 136. 5 5. .2 2 М Ме ет то од д п по ош шу ук ку у п по о д де еф фо ор рм му ує єм мо ом му у б ба аг га ат то ог гр ра ан нн ни ик ку у Симплекс в n E . Вершини симплексу: } 1 , 1 {   n i xi ; ) , 1 ; ( n j x x ij i   .
  • 137.
  • 138. Визначення координат вершин симплексу: ) 0 ..., , 0 , 0 ( 1  x                      1 2 2 2 2 2 1 2 2 2 2 1 2 2 2 2 1 ... ... ... ... ... ... ... ... 0 ... 0 0 0 d d d d d d d d d d d d d d d d d D n n   ) 1 ( ) 1 1 ( 2 1     n n n t d ; ) 1 1 ( 2 2    n n t d .        випадку противному в d i j якщо d x x j ij 2 1 1 1 , ; 1 , 2   n i ; n j , 1  .
  • 139. Позначення Вершини багатогранника: ) , 1 ( ) ( ) ( n j x x k ij k i   ; 1 , 1   n i ; ... , 2 , 1  k Значення цільової функцїї в вершинах: ) ( ) (k i x f ; 1 , 1   n i . } 1 , 1 ; ) ( { min arg ) ( ) ( min    n i x f x k i k i ; } 1 , 1 ; ) ( { max arg ) ( ) ( max    n i x f x k i k i . ) ( 2 k n x  – центр тяжіння вершин багатогранника, за виключенням ) ( max k i x . Координаты центра тяжіння:                   ) ( , 1 1 ) ( ) ( , 2 max 1 k j i n i k ij k j n x x n x ; n j , 1  .
  • 140.
  • 141. Алгоритм Операції на k -му кроці: 1. Визначення ) ( min k i x та ) ( max k i x . 2. Обчислення координат центра тяжіння ) ( 2 k n x  . 3. Якщо               2 / 1 1 1 2 ) ( 2 ) ( )] ( ) ( [ 1 1 n i k n k i x f x f n , то  кінець обчислень. 3. Відображення: ) ( ) ( ) ( 2 ) ( 2 ) ( 3 max k i k n k n k n x x x x        ; 1   . Якщо ) ( ) ( ) ( ) ( 3 min k i k n x f x f   , то  пункт 4. В противному випадку  пункт 7. 4. Розтягнення: ) ( ) ( 2 ) ( 3 ) ( 2 ) ( 4 k n k n k n k n x x x x         ; 3 2    . Якщо ) ( ) ( ) ( ) ( 4 min k i k n x f x f   , то  пункт 5. В противному випадку  пункт 6. 5. Заміна вершини ) ( max k i x на ) ( 4 k n x  та 1 :   k k 6. Заміна вершини ) ( max k i x на ) ( 3 k n x  та 1 :   k k
  • 142.
  • 143. 7. Якщо ) ( ) ( ) ( ) ( 3 max k i k n x f x f   , то  пункт 8. В противному випадку  пункт 10. 8. Стиснення: ) ( ) ( 2 ) ( ) ( 2 ) ( 5 max k n k i k n k n x x x x        ; 6 , 0 4 , 0    . 9. Заміна вершини ) ( max k i x на ) ( 5 k n x  та 1 :   k k . 10. Редукція: ) ( 2 1 ) ( ) ( ) ( ) ( min min k i k i k i k i x x x x    ; } { } 1 ..., , 1 { min i n i   . Далі 1 :   k k .
  • 144. Замена всех xi, i = imin Начало f(x), x1, t, α, β, γ, ε xij; 1 , 2   n i , n j , 1  xi min, xi max x n+2 {…}12 ε Отражение: хn+3 Растяжение: хn+4 f(xn+3) f(xi min) Замена:xi max → xn+4 f(xn+4) < f(xi min) Замена: xi max →xn+3 xmin, f(xmin), k Конец Определение координат вершин исходного симплекса Определение координат центра тяжести f(xn+3) f(xi max) Сжатие: хn+5 Замена: xi max →xn+5 Редукция да нет да да да нет нет нет
  • 145. Т Те ем ма а 6 6. . М МЕ ЕТ ТО ОД ДИ И О ОП ПТ ТИ ИМ МІ ІЗ ЗА АЦ ЦІ ІЇ Ї П ПР РИ И Н НА АЯ ЯВ ВН НО ОС СТ ТІ І О ОБ БМ МЕ ЕЖ ЖЕ ЕН НЬ Ь min ) (  x f m i x hi , 1 ; 0 ) (   ; p m i x gi , 1 ; 0 ) (    ; n E x ; ) , 1 ; ( n j x x j   .
  • 146. 6 6. .1 1 М Ме ет то од д л лі ін ні ій йн но ої ї а ап пр ро ок кс си им ма ац ці ії ї min ) ( ) ( ) ( ) ( ~ ) ( ) ( ) ( ) (       k k T k k x x x f x f x f 0 ) ( ) ( ) ( ) ( ~ ) ( ) ( ) ( ) (       k k i T k i k i x x x h x h x h ; m i , 1  ; 0 ) ( ) ( ) ( ) ( ~ ) ( ) ( ) ( ) (       k k i T k i k i x x x g x g x g ; p m i , 1   ; n k E x  ) ( ; n E x .
  • 147. opt k k x x x x x       ... ... ) 1 ( ) ( ) 2 ( ) 1 ( Умови збіжності: 1)   R ; 2) всі функції ) (x f ; ) (x hi , m i , 1  ; ) (x gi , p m i , 1   неперервні та диференціюємі; 3) функція ) (x f опукла; 4) сума   m i i x h 1 2 ) ( опукла; 5) всі функції ) (x gi ; p m i , 1   увігнуті; 6) множина R замкнена та опукла; 7) всі функції ) (x hi , m i , 1  ; ) (x gi , p m i , 1   обмежені:   ) (x hi ;   ) (x gi , де 0   .
  • 148. Перетворення обмежень-нерівностей в рівняння: 0 ) ( ~ ) ( ) (   k i k i u x g ; 0 ) (  k i u ; p m i , 1   . Наближення точки ) (k x до ОДР: min ) ( 1 ) ( ) (     p i k i k v v  0 ) ( ~ ) ( ) (   k i k i v x h ; m i , 1  ; 0 ) ( ~ ) ( ) ( ) (    k i k i k i v u x g ; p m i , 1   ; 0 ) (  k i v ; p i , 1  . Ознака завершення обчислень:     ) ( ) 1 ( k k x x .
  • 149.
  • 150.
  • 151. 6 6. .2 2 М Ме ет то од д ш шт тр ра аф фн ни их х ф фу ун нк кц ці ій й Вихідна модель: min ) (  x f m i x hi , 1 ; 0 ) (   ; p m i x gi , 1 ; 0 ) (    ; n E x ; ) , 1 ; ( n j x x j   . Перетворена модель: min )] ( [ )] ( [ ) ( ) ( 1 1          p m i i i m i i i x g G w x h H w x f x F 0  i w ; p i , 1  .
  • 152. Вимоги до функціоналів H : якщо 0 ) (  x hi , то 0 )] ( [  x h H i . Вимоги до функціоналів G : якщо 0 ) (  x gi , то 0 )] ( [  x g G i ; якщо 0 ) (  x gi , то 0 )] ( [  x g G i ; якщо ) ( 0 ) (   x gi , то   )] ( [ x g G i ; якщо ) ( 0 ) (   x gi , то 0 )] ( [  x g G i . Приклади ) ( )] ( [ 2 x h x h H i i  ; ) ( 1 )] ( [ x g x g G i i  ; ) ( 1 )] ( [ 2 x g x g G i i  ; ) ( 1 ln )] ( [ x g x g G i i  .
  • 153.
  • 154. 6 6. .3 3 М Ме ет то од д к ко ов вз зн но ог го о д до оп пу ус ск ку у Вихідна модель: min ) (  x f m l x hl , 1 ; 0 ) (   ; p m l x gl , 1 ; 0 ) (    ; n E x ; ) , 1 ; ( n j x x j   . Перетворена модель: min ) (  x f 0 ) ( ) (    x T k ; n E x ; ) , 1 ; ( n j x x j   .
  • 155. t m ) 1 ( 2 ) 0 (    ; } ; min{ ) ( ) 1 ( ) ( k k k      ; ... , 3 , 2 , 1  k ; 2 / 1 1 1 1 2 ) ( , 2 ) ( ) ( ] [ 1 1                 r i n j k j r k ij k x x r m ; m n r   ; ) (k i x и ) ( 2 k r x  – вершина та центр тяжіння багатогранника в n E з ) 1 (  r вершинами; 2 / 1 1 2 1 2 ) ( ) ( ) (               p m l l l m l l x g u x h x T ;       0 ) ( 1 0 ) ( 0 x g при x g при u l l l .
  • 156. 0 ... ) ( ) 1 ( ) 0 (        k ; Якщо R x , то 0 ) (  x T . Якщо R x , то 0 ) (  x T . Вектор ) (k i x називається: – допустимим, якщо 0 ) ( ) (  k x T ; – квазидопустимим, якщо ) ( ) ( ) ( 0 k k x T    ; – недопустимим, якщо ) ( ) ( ) ( k k x T   .
  • 157. Стратегія методу opt k k x x x x x x        ... ... ) 1 ( ) ( ) 2 ( ) 1 ( ) 0 ( З стартової точки ) (k x розв’язується основна задача: min ) (  x f та визначається точка ) 1 (  k x . Якщо ) ( ) 1 ( ) ( k k x T    , то здійснюється переміщення з ) (k x в ) 1 (  k x . Якщо ) ( ) 1 ( ) ( k k x T    , то замість ) 1 (  k x відшукується інша точка ) 1 (  k x : допустима або квазидопустима. Для цього зі стартової точки ) 1 (  k x розв’язується допоміжна задача: min ) (  x T . Умова завершення допоміжної процедури: ) ( ) 1 ( ) ( k k x T    . Після цього: ) 1 ( ) (   k k x x .
  • 158. Нульовий крок пошуку 1°. В n E будується симплекс ( f -симплекс) з ) 1 (  r вершинами, призначений для мінімізації ) (x f . Початкова вершина ) , 1 ( ) 0 ( ) 0 ( 1 n j x x j   задається. Координати інших вершин обчислюються, виходячи з рекомендованої відстані між ними:                       n j a b a b n t j j n j j j , 1 ), ( ; ) ( 2 , 0 min 1 , де j j j b x a   ; n j , 1  . 2°. Визначається вершина } , 1 ; ) ( min{ arg ) 0 ( ) 0 ( min n j x f x i i   . 3°. Якщо 0 ) ( ) 0 ( ) 0 ( min    i x T , то  пункт 4°. В противному випадку  пункт 6°. 4°. Виконується один цикл безумовної мінімізації ) (x f методом пошуку по деформуємому багатограннику. 5°. Виконується заміна: – або точки ) 0 ( max i x на одну з точок: ) 0 ( 3  r x , ) 0 ( 4  r x чи ) 0 ( 4  r x ; – або всіх точок, крім ) 0 ( min i x (після операції редукції). На цьому нульовий крок завершується.
  • 159. 6°. Якщо 0 ) ( ) 0 ( ) 0 ( min    i x T , то в n E будується другий симплекс (T -симплекс) з ) 1 (  n вершинами, призначений для мінімізації ) (x T в околі ) 0 ( min i x . Початкова вершина ) 0 ( ) 0 ( 1 min ˆ i x x  . Координати інших вершин обчислюються, виходячи з рекомендуємої відстані між ними: ) 0 ( 05 , 0   t . 7°. Реалізується процедура безумовної мінімізації ) (x T в околі ) 0 ( min i x методом пошуку по деформуємому багатограннику. Процедура завершується знаходженням точки ) ( min ˆ s i x , яка задовольняє умові допустимості/квазидопустимості: 0 ) ˆ ( ) ( ) 0 ( min    s i x T , де s – кількість реалізованих кроків алгоритму. 8°. Проводиться заміна: точка ) ( min ˆ s i x вводиться у склад вершин f - багатогранника замість вершини ) 0 ( max i x . На цьому нульовий крок завершується.
  • 160.
  • 161. k-й крок пошуку 1. Проводиться один цикл безумовної мінімізації ) (x f з використанням f -багатогранника, побудованого на нульовому кроці. 2. Визначається вершина } , 1 ; ) ( min{ arg ) ( ) ( min n j x f x k i k i   . 3. Якщо 0 ) ( ) ( ) ( min    k i k x T , то  пункт 4. В противному випадку  пункт 6. 4. Перевіряється умова закінчення пошуку:    ) (k . Якщо вона виконується, то обчислювальний процес завершується. В противному випадку  пункт 5. 5. Проводиться заміна: – або точки ) ( max k i x на одну з точок: ) ( 3 k r x  , ) ( 4 k r x  чи ) ( 4 k r x  ; – або всіх точок, крім ) ( min k i x (після операції редукції). Далі 1 :   k k .
  • 162. 6. Якщо 0 ) ( ) ( ) ( min    k i k x T , то в n E будується новий симплекс (T -симплекс) з ) 1 (  n вершинами, призначений для мінімізації ) (x T в околі ) ( min k i x . Початкова вершина ) ( ) 0 ( 1 min ˆ k i x x  . Координати інших вершин обчислюються, виходячи з рекомендованої відстані між ними: ) ( 05 , 0 k t   . 7. Реалізується процедура безумовної мінімізації ) (x T в околі ) ( min k i x . Процедура завершується знаходженням точки ) ( min ˆ s i x , яка задовольняє умові допустимості/квазидопустимості: 0 ) ˆ ( ) ( ) ( min    s i k x T . 8. Проводиться заміна: точка ) ( min ˆ s i x вводиться в склад вершин f -багатогранника замість вершини ) ( max k i x . Далі 1 :   k k .
  • 163. Рекомендовані параметри: 1   ; 5 , 0   ; 2   ; 5 10   .