фізичний есперимент як засіб підвищення рівня знань на уроках фізики. педченко н.м. вчитель фізики

1. ПЕТРІВСЬКО-РОМЕНСЬКА
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТ.
ІМЕНІ ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
М.Є.ПІГІДИ
ГАДЯЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
Фізичний експеримент як засіб підвищення рівня
знань на уроках фізики
Підготувала
учитель фізики та математики
Петрівсько- Роменської
ЗОШ І-ІІІст.
Гадяцької районної ради,
Полтавської області,
кваліфікаційна категорія
«спеціаліст вищої категорії»
1

2. Петрівка –Роменська
2017
Вищим рівнем психічного відображення, властивого
тільки людині як суспільно-історичній істоті, є
свідомість.
Необхідною складовою свідомості є знання.
Поза знаннями немає свідомості. Усвідомити який-
небудь об'єкт — значить включити його в систему
своїх знань і віднести до певного класу предметів,
явищ.
Свідомість постає як знання про зовнішній і
внутрішній світ, про самого себе. Свідомість
проявляється не лише в узагальненому знанні
навколишньої дійсності, а й у певному спілковому,
теоретичному і практичному ставленні до неї .Тому
іншою необхідною складовою свідомості є
переживання людиною того, що для неї в
навколишній дійсності є значущим.
Якщо призначення пізнавальної діяльності
свідомості — це якомога більш адекватне пізнання
об'єкта, то, відображаючи світ у формі переживань,
людина оцінює його, виявляє своє ставлення до
обставин, що вже існують або передбачаються нею,
до власної діяльності та її результатів, до інших
людей, до того, що задовольняє або не задовольняє її
потреби, відповідає чи не відповідає її інтересам,
2

3. уявленням і поняттям.
Людина усвідомлює не тільки об'єкти, їхні
властивості та зв'язки, а й їхню значущість для себе,
суспільства, що й створює умови для актуалізації
механізмів, які забезпечують розгортання
цілеспрямованої діяльності.
Свідомість не дана людині від народження.
Вона формується не природою, а суспільством.
З'явившись на світ, дитина ще не здатна відразу
суб'єктивно відокремити себе від зовнішньою світу,
вона немовби «розчинена» в ньому, її свідомість
складається поступово через оволодіння в процесі
життєдіяльності багатствами суспільної свідомості.
Більшість свого часу дитина перебуває в школі,
отримує нові знання, виховується.
І тому завдання вчителів сформувати в учнів свідоме
ставлення до навчання, розуміння матеріалу, а не
механічне запам’ятовування, яке не дає стійких
знань. Цієї мети кожен вчитель досягає
використовуючи свої прийоми. Більшість інформації
про навколишній світ людина отримує за допомогою
органів зору, тому найбільш вдалим при викладанні
фізики, я вважаю, повинні бути зорові подразники, а
саме фізичний експеримент. Тому я обрала
методичну проблему «Фізичний експеримент як
засіб підвищення рівня знань на уроках фізики».
Навчальний фізичний експеримент - одна з
найважливіших ділянок у системі оволодіння
матеріалом фізики. Він може бути використаний на
різних етапах вивчення матеріалу та з різною
дидактичною метою.
3

4. Фізичний експеримент має певну структуру.
Кожен з його елементів є необхідним для досягнення
відповідного рівня знань, практичних умінь і
навичок учнів з фізики.
Представити дану структуру можна за допомогою
наступної схеми:
4
Фізичний експеримент
Демонстраційні
досліди
Самостійний
експеримент
Експериментальн
і задачі
Фундаме
нтальні
Дослідни
цькі
Політехн
ічні
Домашні
досліди
Фронтальний
експеримент
Домашні
спостереже
ння
Фронтальні досліди і
спостереження
Фронтальні лабораторні роботи

5. Навчання учнів має бути свідомим. Сучасні
методисти вважають, що усвідомлене навчання
посилює розвивальний вплив навчального процесу
на учнів. Свідоме засвоєння знань попереджує
формалізм і разом з тим сприяє їх перетворенню у
глибокі й стійкі переконання учнів.
Основними умовами свідомого засвоєння
навчального матеріалу є належний рівень свідомості
учнів, свідоме їх ставлення до навчання, свідоме
сприймання і осмислення навчального матеріалу на
уроках. Свідомість у навчанні вважається
досягнутою, якщо учні вміють використовувати свої
знання на практиці.
Різноманітність методів навчання активізує
розвиток в учнів мислення, запам’ятовування,
інтересів. Треба широко застосовувати у процесі
навчання бесіди, ставити учнів перед необхідністю
доводити, аргументувати, переконувати.
Великою мірою свідомість учнів реалізуються
у пошуковій діяльності, спрямованій на
розв’язування навчальної проблемної ситуації. Ця
діяльність здійснюється у чотири етапи:
1) виникнення самої проблеми; 2) усвідомлення
проблемної ситуації учнями; 3) пошуки відповіді на
поставлене запитання; 4) отримання кінцевого
результату, його обговорення й оцінювання.
У даній схемі особливе і важливе значення
займає демонстраційний експеримент. Він дає
змогу через відчуття учнів формувати в них
початкові уявлення про явища, що вивчаються,
створювати чуттєві образи, які лежать в основі
5

6. багатьох фізичних понять.
Будучи носієм навчальної інформації,
демонстраційний експеримент характеризується
об’єктивністю та образністю, він економічний щодо
затрат навчального часу, активно формує знання
учнів.
Наприклад, вивчаючи явище електромагнітної
індукції, проводимо низку демонстраційних дослідів,
з яких робляться відповідні висновки.
Дослід 1. Вносимо постійний магніт північним
полюсом у котушку, приєднану до гальванометра.
Стрілка гальванометра відхиляється вправо. У
котушці виник струм.
Висновок. Індукційний струм виникає при зростанні
магнітного потоку, що пронизує замкнутий контур.
Дослід 2. Виймаємо магніт з котушки - стрілка
відхиляється вліво. У котушці виник струм.
Висновок. Індукційний струм виникає при спаданні
магнітного потоку, що пронизує замкнутий контур.
Дослід 3. Магніт не рухомий. Стрілка на нулі.
Висновок. Індукційний струм не виникає, якщо
магнітний потік не змінюється.
Дослід 4. Рухаємо котушку відносно магніту.
Котушкою йде струм.
Висновок. Індукційний струм виникає при зміні
магнітного потоку, що пронизує замкнутий контур.
Дослід 5. Вносимо два постійних магніти
південними полюсами донизу з попередньою
швидкістю. Стрілка гальванометра відхиляється на
більший кут.
6

7. Висновок. Величина індукційного струму залежить
від кількості ліній магнітного потоку, що пронизує
контур.
Дослід 6. Збільшуємо швидкість руху магнітів.
Зростає значення струму.
Висновок. Величина індукційного струму залежить
від швидкості зміни магнітного потоку, що пронизує
контур.
Дані демонстраційні досліди можна поділити на три
основні групи:
- досліди, що дають початкове уявлення про явища
(дослід 1,2,3);
- досліди, що дають можливість дослідити
властивості тіл і явищ (дослід 4,5,6);
- досліди, що показують застосування явищ або
використання їх властивостей.
Всі досліди повинні проходити у постійному
діалозі вчитель – учні. Потрібно вчити дітей не
боятися помилитися у поясненнях, залучати до
роботи всіх учнів. Уважно вислуховувати кожну
відповідь, пропонувати захистити думку, коректно
виправляти недоліки, неточності.
Серед великої кількості дослідів є ті, виконання,
яких передбачене навчальною програмою.
Фізичний експеримент, який є джерелом
первинних уявлень учнів про нові для них фізичні
явища і властивості, можна назвати
фундаментальним демонстраційним
експериментом.
До фундаментальних можна віднести такі
досліди: демонстрація механічного руху, конвекція,
7

8. кипіння, нагрівання провідника струмом, дослід
Ерстеда, демонстрація закону Архімеда та інші.
З фундаментального досліду починаю вивчення
майже кожної нової теми, що є базою свідомого
засвоєння матеріалу.
Для з’ясування суті фізичного явища та його зв’язків
із відомими явищами використовую дослідницький
демонстраційний експеримент.
Наприклад. При вивченні електричного опору
проводимо такі дослідження.
Дослід 1. Складаємо електричне коло з джерела
струму, амперметра, вимикача, досліджуваного
провідника, вольтметра для вимірювання напруги на
кінцях провідника.
Вимірюємо силу струму та напругу.
Обчислюємо опір провідника.
Дослід 2. В колі замінюємо провідник
провідником з такого ж матеріалу, але довшим.
Отримуємо більше значення опору.
Діти роблять висновок. Опір провідника
пропорційний довжині провідника.
Дослід 3. Замінимо провідник провідником
більшого поперечного перерізу, такої ж довжини, як
у першому досліді, того ж матеріалу. Учні після
відповідних розрахунків роблять висновок, що опір
зменшився, він обернено пропорційний площі
поперечного перерізу провідника.
Дослід 4. Замінимо провідник провідником
таких самих розмірів, як у першому досліді, але з
іншого матеріалу. Опір змінився.
Висновок. Опір провідника залежить від
8

9. речовини, з якої він виготовлений.
Підчас досліджень вчитель повинен вдало
підготувати запитання до кожного кроку досліду, які
б спонукали учнів до активної свідомої роботи.
Політехнічні досліди дають можливість
показати практичне застосування вивченого явища.
Наприклад.
Дослід 1. Рух прямого провідника між полюсами
магніту.
На провідник зі струмом у постійному магнітному
полі діє сила Ампера.
Дослід 2. Обертання провідної рамки у постійному
магнітному полі.
При обертанні замкнутого контуру у постійному
магнітному полі в ньому виникає індукційний струм.
Прототип генератора змінного струму.
Враховуючи тенденції розвитку навчального
експерименту, можна зробити висновок, що в наш
час найбільше відповідає своєму призначенню така
система дослідів, в якій методи і прийоми
відображають сучасні методи і пізнання, а
обладнання дає змогу:
- відтворювати досліди, що є основою фізичної
науки;
- встановлювати важливі кількісні закономірності й
вимірювати основні фізичні величини, які
вивчаються в школі;
- демонструвати основні практичні застосування
фізичних явищ і законів.
Під час уроку демонстрація дає можливість
більш свідомо зрозуміти суть явища, з’ясувати його
9

10. особливості. Демонстрація не займає багато часу, а
ефект від неї залежить від того, як вдало вчитель
підібрав їй місце в системі всього уроку, яка її мета.
Демонстрацію можна використати на початку
уроку, як засіб мотивації до вивчення нової теми.
Наприклад. При вивченні теми «Плавання тіл» .
Дослід 1. Кулька зроблена з пластиліну тоне у
посудині з водою.
Дослід 2. Човник зроблений з такого ж шматка
пластиліну вільно плаває на поверхні води.
Чому одна й та ж речовина за одних умов плаває, а за
інших тоне?
Дослід мотивує учнів до вивчення нового
матеріалу, створює елемент здивування, пошуку
розв’язання проблеми. Даний дослід можна виконати
в кінці уроку, як елемент закріплення вивченого
матеріалу. Але тоді мета його - перевірити отримані
учнями знання. Крім того демонстрації
використовую для :
а) створення початкових уявлень про фізичні
явища (наприклад, зміна ваги тіла, види тертя та
інші);
б) формування фізичних понять (маси - при
взаємодії тіл; температури - при теплообміні тіл та
інші);
в) встановлення функціональних залежностей
між величинами (демонстрування залежності сили
тертя від матеріалу тертьових поверхонь, залежність
тиску від площі поверхні та інші);
г) підведення учнів до розуміння сучасних
фізичних методів дослідження (спектральний
10

11. аналіз);
д) розкриття принципів, покладених в основу
деяких технологічних процесів (електроліз,
фарбування);
е) показу в мініатюрі природних явищ
(блискавка, веселка);
є) формування практичних умінь і навичок у
поводженні з фізичною апаратурою.
Учні легко зацікавлюються нестандартними
демонстраціями, що дозволяють подивитися на
явища з іншої точки зору, виявляючи незвичні
властивості звичних побутових речей.
Наприклад: при вивченні явища інерція
показуємо дослід. На порожню скляну посудину
ставимо 10 кг гирю і зверху по ній ударяємо
молотком (дотримуємось правил техніки безпеки).
Посудина залишається неушкодженою. Для зміни
швидкості тіла потрібний час. Від різкого удару
швидкість гирі не встигає змінитися.
При вивченні поверхневого натягу рідин. Голку
обережно кладуть на поверхню води. Голка плаває
на поверхні, хоча густина матеріалу, з якого її
виготовлено набагато більша за густину води. Чому?
Відповідно до структури фізичного експерименту
дуже важливе місце займає спостереження та
домашній експеримент.
У своїй роботі, для урізноманітнення та
диференціації домашнього завдання, задаю учням
прості або складні домашні досліди і спостереження.
Наприклад.
1.Виготовити перископ.
11

12. 2. Розрахувати середнє за добу споживання
електричної енергії вашою сім’єю
3. Виростити кристал солі.
4. Виготовити електроскоп.
5. Обчислити об’єм повітря, що заповнює вашу
квартиру.
6. Розрахувати кількість обертів колеса вашого
велосипеда під час руху стадіоном.
7. Виготовити прилад для демонстрації закону
сполучених посудин.
8. Розрахувати тиск який ви чините на лід
стоячи на ковзанах.
9. Спостерігати тінь від різних предметів. Від
чого залежить її вигляд?
Виконуючи домашні досліди, учні самостійно
здобувають знання, а не дістають їх у готовому
вигляді від учителя. Можливість застосування
дослідного і частково-пошукового методу сприяє
розвитку активності і самостійності учнів,
вдосконалює їх практичні вміння і навички.
Необхідність самому виконати дослід, розвиває в
них пізнавальні інтереси, творчі здібності,
кмітливість та спостереження, бажання подолати
труднощі і досягти поставленої мети.
Вчитель повинен підбирати досліди так, щоб
вони були джерелом додаткових знань, стимулом до
навчання, фундаментом у майбутньому житті.
Одним з видів роботи на уроці фізики є
фронтальний експеримент, він дає змогу задіяти до
роботи всіх учнів, дає можливість учням набути
практичних навичок роботи з новими приладами,
12

13. дослідити особливості явища, що вивчається в даний
момент часу.
Наприклад вивчення теми «Лінзи».Учні маючи
набори лінз, можуть з’ясувати їх форму, перевірити
різницю на дотик, отримати зображення предмета та
інше.
При вивченні теми «Потужність електричного
струму» проводжу фронтальну роботу на визначення
потужності, яку споживає електрична лампа. Ставлю
проблему: як експериментальним шляхом визначити
потужність, що споживає електрична лампа. На
столах учнів знаходиться необхідне обладнання.
Пропоную наступні питання:
- Що означають числа на цоколі лампи?
- Обчисліть потужність лампи та порівняйте її
значення із значення отриманим в ході
експерименту?
- Поясніть, чому результат експерименту
відрізняється від теоретичних розрахунків.
Цим самим дослідження розширюється, що
сприяє свідомому засвоєнню програмового
матеріалу.
Вищим ступенем самостійного експерименту учнів є
фізичний практикум, під час якого набуті вміння
вдосконалюються та узагальнюються, до яких
включаються складніші лабораторні роботи, які
можуть бути проведені в кінці великих розділів.
Особливістю фізичних практикумів є те, що при їх
проведенні учні одночасно виконують різні роботи.
Фізичні практикуми, як і фронтальні лабораторні
роботи, учні виконують індивідуально або групами.
13

14. Виконуючи фронтальні лабораторні роботи,
учні досліджують чи розглядають одне або невелику
кількість споріднених питань. Якщо проводяться
фізичні практикуми, то в них треба включати ширше
коло питань, які стосуються всього розділу або
навіть різних розділів.
Неабияке зацікавлення учнів викликає розв’язування
експериментальних задач - задач, в яких експеримент
служить засобом одержання величин, необхідних для
розв’язання, дає відповідь на поставлене в задачі
запитання або є засобом перевірки зроблених згідно
умови розрахунків.
Наприклад.
Задача1.Визначити густину невідомої рідини.
Обладнання: широка посудина з невідомою рідиною,
широка посудина з водою, дерев’яний брусок,
лінійка.
Розв’язання.
1.Опускаємо брусок у посудину з водою. Умовою
плавання бруска є рівність сили Архімеда та сили
тяжіння.
Fa1=mg
або ρр1gvз1=mg ,
де об’єм зануреної частини бруска V=h1S
Тоді ρр1gSh1=mg.
h1- - глибина занурення бруска у воду. Виміряємо її
лінійкою.
2. Опускаємо брусок у посудину з рідиною густину,
якої потрібно знайти.
За аналогією ρр2gSh2=mg ,
14

15. h2 - глибина занурення бруска у досліджувану
рідину. Виміряємо її лінійкою.
Прирівняємо ліві частини виразів отриманих у
першому і другому дослідах.
ρр1gSh1= ρр2gSh2
Поділимона gS
Маємо ρр1h1= ρр2h2 , звідки
ρр2= ρр1h1/ h2.
Підставивши значення густини води
ρр1=1000кг/м3
та h1, h2, дамо відповідь на поставлене в
задачі питання.
У своїй роботі я використовую всі типи
фізичного експерименту, як невід’ємну частину
сучасного уроку фізики. Він сприяє активізації
діяльності учнів, розвитку їх мислення, вміння
робити висновки і узагальнення за результатами
спостережень, експериментів, досліджень, а
найголовніше – сприяє свідомому засвоєнню
матеріалу .
Розглянемо кілька уроків з розділу «Оптика», в
11 класі академічного рівню.
КОНСПЕКТ УРОКУ 11 КЛАС
Тема уроку: Розвиток уявлень про природу світла.
Джерела і приймачі світла. Поширення світла в
різних середовищах. Поглинання і розсіювання
світла.
15

16. Навчальна мета: зробити екскурс в історію
розвитку уявлень про світло, ввести поняття джерела
та приймача світла, з’ясувати особливості
поширення світла у різних середовищах.
Розвиваюча мета: сприяти розвитку
комунікативних навичок, вміння аналізувати,
порівнювати і робити висновки, спостерігати фізичні
явища навколо себе і навчитися пояснювати їх.
Виховна мета: виховувати активність, пізнавальний
інтерес до предмета, явищ, що відбуваються в
природі.
Методична мета: активізація розумової та
пізнавальної діяльності учнів під час вивчення
нового матеріалу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Наочність та обладнання: скляна прозора посудина
з водою, оптична шайба, набір прозорих предметів,
дзеркало, стержень, мультимедійний проектор,
комп’ютер, презентація «Історія розвитку уявлень
про світло», оптична лава, волосина.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і досвіду учнів.
- Що ви знаєте про світло?
- Як отримати світло?
- Що відбувається зі світлом при попаданні на
предмети з різних речовин ?
- Чому ми не бачимо через стіну?
- Які ви знаєте оптичні прилади?
ІІІ. Мотивація навчання.
16

17. Із п'яти органів чуття найбільше інформації
про довкілля дає нам зір. Однак бачити навколишній
світ ми можемо тільки тому, що існує світло.
Дослід 1. На екрані утворюємо тінь від металевого
стержня.
Чому утворилася тінь?
Як поширюється світло в однорідних середовищах?
Висновок. Світло в однорідних прозорих
середовищах поширюється прямолінійно.
Дослід 2. Направляємо світло на волосину. На
екрані спостерігаємо напроти волосини світлу
лінію, а з боків тінь.
Що це означає?
Висновок. Світло обігнуло перешкоду, відхилилося
від прямолінійного поширення.
Протиріччя. Як тоді поширюється світло і як
пояснює його природу наука?
ІV. Пояснення нового матеріалу.
1. Презентація «Історія розвитку уявлень про
світло».
2. Джерела і приймачі світла.
Фізичні тіла, атоми та молекули яких
випромінюють світло, називають джерелами світла.
Джерела світла: Сонце, спалах блискавки,
вогонь багаття, полум'я свічки, лампа розжарювання,
екран телевізора, монітор комп'ютера тощо. Світло
можуть випромінювати також організми (деякі
морські тварини, світлячки та ін. Однак Місяць не
можна вважати джерелом світла: Місяць світла не
випромінює, а тільки відбиває світло, що йде від
Сонця.
17

18. Залежно від походження розрізняють природні та
штучні (створені людиною) джерела світла. До
природних джерел світла належать, наприклад,
Сонце й зорі, розпечена лава та полярні сяйва, деякі
світні об'єкти з-поміж тварин і рослин: глибоководна
каракатиця, радіолярія, світні бактерії тощо. Штучні
джерела світла: вогнище й каганець, пізніше
з'явилися свічки, оливні та гасові лампи. Наприкінці
XIX століття винайдено електричну лампу. Сьогодні
різні види електричних ламп використовують усюди.
Залежно від температури джерел світла їх
поділяють на теплові та люмінесцентні.
Залежно від співвідношення розміру джерела
світла і відстані від нього до приймача світла
розрізняють точкові та протяжні джерела світла.
Джерело світла вважається точковим, якщо
його розмір є відносно невеликим порівняно з
відстанню від нього до приймача світла. У
протилежному разі джерело вважається протяжним.
Пристрої, за допомогою яких можна виявити
світлове випромінювання, називають приймачами
світла. Природними приймачами світла є очі живих
істот. Штучні приймачі світла - фотодіод, фото - й
кіноплівка, фотопапір.
3.Поширення світла в різних середовищах
Дослід 3. На оптичній шайбі закріплюємо плоско
паралельну пластинку і спостерігаємо за ходом
променя через неї.
- Що відбувається з променем на межі повітря скло?
Зробіть висновок.
Дослід 4. На оптичній шайбі закріплюємо дзеркало.
18

19. - Що відбувається з променем на межі повітря
дзеркало ?
Дослід 5. На оптичній шайбі закріплюємо брусок з
нерівною поверхнею.
Що відбувається з променем на межі повітря
брусок?
Як же поширюється світло в різних середовищах?
Закон прямолінійного поширення світла: у
прозорому однорідному середовищі світло
поширюється прямолінійно.
У результаті того що світло поширюється
прямолінійно, непрозорі тіла відкидають тінь (повну
тінь і півтінь).
Повна тінь — область простору, в яку не
потрапляє світло від джерела (джерел) світла.
Півтінь — це область простору, освітлена деякими з
кількох наявних точкових джерел світла або
частиною протяжного джерела.
Під час сонячних і місячних затемнень ми
спостерігаємо утворення тіні й півтіні в космічних
масштабах.
- Поглинання світла.
- Розсіювання світла.
19

20. V. Закріплення вивченого
1.У яких із зазначених випадків Сонце можна
вважати точковим джерелом світла?
а) Спостерігання сонячного затемнення; б)
вимірювання висоти Сонця над Землею; в)
спостерігання Сонця з космічного корабля, що
летить за межами Сонячної системи; г) визначення
часу за допомогою сонячного годинника.
2.У кожному з наведених переліків визначте зайве
слово або словосполучення. Поясніть свій вибір.
а) Полум'я свічки, Сонце, зорі, Земля, полум'я
вогнища;
б)екран увімкненого комп'ютера, блискавка, лампа
розжарювання, полум'я свічки;
в)лампа денного світла, полум'я газового пальника,
дорожні знаки, світлячки.
3. Однією з одиниць довжини, яку застосовують в
астрономії, є світловий рік. Один світловий рік
дорівнює відстані, що її проходить світло у вакуумі
за один рік. Скільки метрів становить світловий рік,
якщо швидкість світла у вакуумі приблизно
дорівнює 300 000 км/с?
4. За який приблизно час світло проходить відстань
від Сонця до Землі, що дорівнює 150 000 000 км?
(Швидкість світла у вакуумі приблизно дорівнює 300
000 км/с.)
Контрольні запитання
1. Що називають світловим променем?
2. У чому полягає закон прямолінійного поширення
світла?
20

21. 3. Якими дослідами можна довести прямолінійність
поширення світла?
4. Які явища підтверджують прямолінійність
поширення світла?
5. За яких умов предмет утворюватиме тільки повну
тінь, а за яких - повну тінь і півтінь?
6. За яких умов виникають сонячні та місячні
затемнення?
VІ. Підсумки уроку
Що ви дізнались на сьогоднішньому уроці?
Чи отримали ви відповіді на поставлені на початку
уроку питання?
Оцінювання учнів.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати § 38, накреслити малюнки утворення
тіні та півтіні.
КОНСПЕКТ УРОКУ 11 КЛАС
Тема уроку: Розв’язування задач по темі:
«Геометрична оптика»
Навчальна мета: узагальнити знання учнів по темі
«Геометрична оптика», розв’язати основні типи
задач по даній темі, підготувати учнів до
контрольної роботи.
Розвиваюча мета: сприяти розвитку комунікативних
навичок, вміння аналізувати, порівнювати і робити
висновки, спостерігати фізичні явища навколо себе і
навчитися пояснювати їх.
21

22. Виховна мета: виховувати активність, пізнавальний
інтерес до предмета, явищ, що відбуваються в
природі.
Методична мета: активізація розумової та
пізнавальної діяльності учнів під час розв’язуванні
задач.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації
набутих знань.
Наочність та обладнання: збиральна лінза на
підставці, екран, електрична лампа, лінійка.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і досвіду учнів
Самостійна робота учнів біля дошки
1.Побудувати зображення предмета у збиральній
лінзі предмет розміщений між фокусом і подвійним
фокусом. (1 учень біля дошки)
2.Побудувати подальший хід променя з повітря у
воду на дзеркало і знову з води. (1 учень біля дошки)
3.Побудувати зображення відрізка у плоскому
дзеркалі. (1 учень біля дошки)
4.Визначити за допомогою експерименту оптичну
силу лінзи(прилади розмістити на робочому столі).
(1 учень біля дошки)
Фронтальна бесіда
1.Які є теорії про природу світла?
2.Які закони покладені в основу геометричної
оптики?
3.Сформулюйте закони відбивання?
4.Сформулюйте закони заломлення?
22

23. 5.Які явища можна спостерігати на межі двох
середовищ?
6.Коли спостерігається явище повного внутрішнього
відбивання та де воно знайшло практичне
застосування?
7.Що відбувається зі світловим променем при
проходженні через трикутну призму?
8.Чи завжди світловий промінь зазнає заломлення на
межі двох прозорих середовищ?
9.Що таке лінза?
10.Які види лінз ви знаєте?
11.Як обчислити оптичну силу лінзи?
12.Запишіть формулу тонкої лінзи.
13.Як обчислити збільшення лінзи?
14.Які вади зору ви знаєте та як їх коригують?
Аналіз та оцінювання самостійної роботи
учнів біля дошки.
ІІІ. Розв’язування задач.
1.У дно ставка вертикально забито палю так, що вона
повністю ховається під водою. Визначити довжину
тіні на дні ставка, якщо його глибина 2м, а кут
падіння променів 450.
23

24. Відповідь: l=1,25 м.
2. На горизонтальному дні озера глибиною 1,8м
лежить плоске дзеркало. На якій відстані S від місця
входження променя у воду цей промінь знову вийде
на поверхню води після відбивання від дзеркала? Кут
падіння променя
Відповідь: 1,45м.
24

25. 3. На знімку, зробленому камерою з об’єктивом,
фокусна відстань якого 13,5·10-2м при довжині
камери 15·102 м, вийшло зображення предмета
заввишки 2·10-2м. Визначити дійсну величину
предмета.
Врахувавши формулу збільшення лінзи та формулу
тонкої лінзи, отримаємо дійсну величину предмета:
Підставивши числові значення, дістанемо:
Відповідь: дійсна величина предмета Н = 18см
25

26. 4.На якій відстані від предмета треба встановити
екран, щоб двоопукла лінза з радіусом кривизни
поверхонь R = 0,2м і показником заломлення n = 1,5
давала дійсне зображення предмета, збільшене в два
рази?
Розв’язання:
Запишемо формулу тонкої лінзи:
Фокусну відстань визначимо за формулою:
Тоді
Відповідь: 0,9м.
26

27. 5.Промінь падає під кутом 45 гр на скляну пластину
завтовшки 3см з паралельними гранями. Визначити
зміщення променя, який вийшов з пластини.(n=1,5)
n=
γ
α
sin
sin
( )γα −
=
sin
b
BC ,
γcos
d
BC =
( ) γγα cossin
db
=
−
( )
γ
γα
cos
sin −
=
d
b 
30
sin
arcsin ≈





=
n
α
γ
( ) ≈
−
= 

30cos
3045sin03,0 м
b м009,0≈
Відповідь: 0,9см.
VІ. Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми повторили основні закони
геометричної оптики та розв’язали задач на
поширення світла у різних середовищах.
Оцінювання роботи учнів під час уроку.
VІ. Домашнє завдання.Повторити §38-42, Впр.
№29(5) ст.216, Впр.№30(5) ст.222, Впр. №32(4)*
27

28. КОНСПЕКТ УРОКУ 11 КЛАС
Тема уроку: Відбивання і заломлення світла. Закони
заломлення світла.
Навчальна мета: розглянути явища відбивання та
заломлення світла, їх особливості; сформувати в
учнів уявлення про повне відбивання. Показати
прояв явища повного відбивання в природі та його
практичного використання людиною.
Розвиваюча мета: сприяти розвитку
комунікативних навичок, вміння аналізувати,
порівнювати і робити висновки, спостерігати фізичні
явища навколо себе і навчитися пояснювати їх.
Виховна мета: виховувати активність, пізнавальний
інтерес до предмета, явищ, що відбуваються в
природі.
Методична мета: активізація розумової та
пізнавальної діяльності учнів під час вивчення
нового матеріалу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Наочність та обладнання: скляна прозора посудина з
водою, оптична шайба, набір прозорих предметів,
дзеркало, скляна колба з водою.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Бесіда.
- Що являє собою світло відповідно до гіпотези
Демокріта?
28

29. - Хто є засновником корпускулярної теорії світла?
Які її основні положення?
- Які оптичні явища не можна описати в межах
корпускулярної теорії світла?
- Хто є засновником хвильової теорії світла. Які її
основні положення?
Які недоліки?
- Які сучасні уявлення про природу світла?
- У чому сутність корпускулярно-хвильового
дуалізму?
Робота на дошці.
- Побудувати утворення тіні і півтіні від предметів.
ІІІ. Мотивація навчання.
Дослід 1. Ефект злому стержня на межі повітря -
вода.
- Чи дійсно він зламаний?
Вийнявши стержень з води бачимо, що він цілий.
- Що відбувається зі стержнем?
Дослід 2. Спостерігаємо на екрані відображення
поверхні води з ванночки.
Що є причиною цього явища?
Більшість об'єктів, що нас оточують, - будинки,
дерева, наші однокласники тощо - не є джерелами
світла. Проте ми їх бачимо. Відповідь на запитання
«Чому так?» отримаємо на сьогоднішньому уроці.
ІV. Пояснення нового матеріалу.
1. Принцип Гюйгенса:
Кожна точка середовища, до якої
дійшли коливання, сама стає
джерелом вторинних хвиль.
29

30. 2. Відбивання світла.
Дослід 3. Закріплюємо на оптичній шайбі плоске
дзеркало і направляємо на нього промінь світла.
Вводимо поняття падаючого
променя, відбитого променя,
кута падіння, кута відбивання,
перпендикуляра в точці
падіння.
Що можна сказати про кут
падіння та кут відбивання?
Як змінюється кут відбивання
при зміні кута падіння?
Чи не виходить промінь з площини в якій міститься
круг оптичної шайби в інші площини?
- Що можна сказати про кут падіння та кут
відбивання, якщо падаючий промінь йде вздовж
перпендикуляра?
- Сформулюйте особливості явища відбивання.
Закон відбивання світла:
Перший закон: промінь падаючий, промінь відбитий
і перпендикуляр до поверхні відбивання,
поставлений з точки падіння променя, лежать в одній
площині.
30

31. Другий закон: кут падіння світла дорівнює куту
відбивання.
Закони відбивання світла ще в III ст. до нашої ери
встановив Евклід.
- Доведення закону відбивання.
На класній дошці.
3.Заломленя світла.
Дослід 4. Закріплюємо на оптичній шайбі плоско -
паралельну прозору
пластинку і направляємо на неї промінь світла.
Вводимо поняття
падаючого променя,
заломленого променя, кута
падіння, кута заломлення,
перпендикуляра в точці
падіння.
Що можна сказати про кут
падіння та кут заломлення ?
Як змінюється кут
заломлення при зміні кута падіння?
Чи не виходить промінь з площини в якій міститься
круг оптичної шайби в інші площини?
Що можна сказати про кут падіння та кут заломлення,
якщо падаючий промінь йде вздовж перпендикуляра?
Сформулюйте особливості явища заломлення.
Існують такі співвідношення між кутом падіння і
кутом заломлення:
а) у разі збільшення кута падіння збільшується й
кут заломлення;
б) якщо промінь світла переходить із середовища з
меншою оптичною густиною в середовище з
31

32. більшою оптичною густиною, то кут заломлення є
меншим, ніж кут падіння;
в) якщо промінь світла переходить із середовища з
більшою оптичною густиною в середовище з
меншою оптичною густиною, то кут заломлення є
більшим, ніж кут падіння.
І закон заломлення:
Падаючий промінь, заломлений промінь і
перпендикуляр до межі поділу двох середовищ,
поставлений в точку падіння променя, лежать в
одній площині.
ІІ закон заломлення:
Відношення синуса кута падіння до синуса
кута заломлення є величиною сталою для двох
середовищ і називається відносним показником
заломлення 2-го середовища відносно 1-го
середовища:
Відносним показником заломлення 2-го
середовища відносно 1-го називають відношення
абсолютних показників заломлення цих середовищ.
Максимальною швидкістю поширення
взаємодії є швидкість світла у вакуумі. У будь-якому
іншому середовищі світло поширюється з меншою
швидкістю.
Фізична величина, що характеризує зменшення
швидкості поширення світла в середовищі в
32

33. порівнянні зі швидкістю світла у вакуумі, є
абсолютним показником заломлення:
n=cυ
Отже, заломлення світла пояснюється зміною
швидкості поширення світла під час його переходу з
одного середовища в інше.
Повне внутрішнє відбивання.
Середовище, яке має більший показник
заломлення, називається оптично більш густим.
Якщо світловий пучок попадає з оптично більш
густішого середовища в
оптично менш густе
середовище, то при
поступовому збільшенні кута
падіння заломлений промінь
наближається до межі поділу
середовищ. При деякому значенні заломлення
немає, відбувається тільки відбивання світла
всередину першого середовища.
Внутрішнє відбивання у природі
-міраж
Застосування повного внутрішнього відбивання
світла:
- світловоди.
Повне відбивання світла знайшло застосування в
оптичній техніці. Наприклад, в багатьох оптичних
приладах потрібно змінювати напрямок поширення
світла із мінімальними втратами енергії. З цією метою
застосовують так звані призми повного відбивання.
33

34. 34

35. V. Закріплення вивченого.
- Яке фізичне явище називається заломленням
світла?
- Сформулювати закони заломлення світла.
- Чим зумовлене заломлення світла на межі поділу
двох прозорих середовищ?
-У чому полягає фізичний зміст показника
заломлення?
- Чим відрізняється відносний показник заломлення
від абсолютного?
-У якому випадку відносний показник заломлення
більший за одиницю?
- Менший за одиницю?
- Що таке повне внутрішнє відбивання світла?
- Що називають граничним кутом?
- Де застосовують явище повного внутрішнього
відбивання світла?
VІ. Підсумки уроку.
Що ви дізнались на сьогоднішньому уроці?
Чи отримали ви відповіді на поставлені на початку
уроку питання?
Оцінювання учнів.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати § 39-40, вправа №30, 1-4 задачі.
Підготувати реферат «Міражі» . Провести дослід з
монетою на дні посудини, в яку наливають воду.
Пояснити побачене в досліді.
35

36. Висновки
Основна мета навчання в сучасній школі полягає
не стільки в наданні певної суми знань, хоча без
цього навчання не має сенсу, але в розвитку творчої
особистості, яка здатна в будь-який час змінити
напрямок своєї діяльності і досягти певних успіхів.
Фізика - це саме той предмет в школі, який
розвиває творчі можливості, тому що розвиває
логічне мислення, уміння спостерігати, робити
висновки, висувати гіпотези, знаходити вирішення
складних завдань. Саме экспериментальна робота,
якщо вона добре поставлена, привчає учнів до
майбутньої наукової діяльності.
Фізичний експеримент для учнів дає той великий
поштовх розвитку цікавості до предмету "Фізика",
який може допомогти подолати всі труднощі, які
виникають при вивченні фізики. У наш час, коли
реалізація особисто орієнтованого навчання
поставлена на порядок денний гостріше, ніж коли б
то не було, саме фізичний експеримент і може стати
чарівною ниточкою, яка допоможе розплутати весь
клубок знань.
Наведені приклади переконують, що домашні
експериментальні роботи, поставлені за допомогою
простих доступних всім засобів, можуть бути
цікавими, а головне, вони розвивають в учнів вміння
36

37. бачити явища, навколишній світ, пильно вдивлятися
в них.
Завдання для них повинні бути посильними, але не
легкими, оскільки легкість «вбиває активність, а
непосильність породжує зневіру в себе».
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бугаев А.И. Методика преподавания физики в
средней школе, М., Просвещение,-1981.
2. Гайдучок Г.М., Нижник В.Г. Фронтальний
експеримент з фізики в 7-11 класах середньої
школи, К., Радянська школа 1989.
3. Галатюк Ю.М. та інш. Дослідницькі задачі з
фізики. Харків. «Основа» 2007.
4. Давиденко А.А. Методика розвитку творчих
здібностей учнів у процесі навчання фізики.
Ніжин .Видавництво «Аспект-Поліграф» 2004.
37

38. ПЕТРІВСЬКО-РОМЕНСЬКА
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТ.
ІМЕНІ ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
М.Є.ПІГІДИ
ГАДЯЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
30 домашніх експериментів з
фізики
Дослідницька робота з фізики
Кириченка Владислава,
учня 8 класу
Петрівсько-Роменської ЗОШ
38

39. І-ІІІ ступенів
Вчитель: Педченко Н.М.
Петрівка-Роменська
2016
Жодна з наук
не потребує експерименту
до такої міри,
як фізика.
Майкл Фарадей
Свою роботу про домашні експерименти хочу
розпочати словами російського поета Олександра
Сергійовича Пушкіна:
« О, сколько нам открытий чудных
Готовят просвещенный дух
И опыт, сын ошибок трудных,
И гений, парадоксов друг,
И случай, бог изобретатель».
Фізика – це наука експериментальна. Усі її
висновки і досягнення спираються на експеримент,
спостереження і вимірювання. Мені дуже
подобається на уроках проводити різні досліди. А ще
дужче – проводити самостійні експерименти вдома,
коли необхідно самому створити прилади або
39

40. вибрати їх з поміж домашнього мотлоху. А також
приємно буває те, що такі досліди ми проводимо з
татком, який іноді мені допомагає, а іноді
прислухається до моїх міркувань. Адже фізику я вчу
зараз, а він вчив її двадцять років тому.
І так я хочу розповісти про домашні фізичні
експерименти, які мені найбільше сподобалися.
1. Для мами я змайстрував домашню мензурку,
коли вивчив тему
« Починаємо вивчати фізику». За допомогою
столової ложки ( 15 мл), десертної ( 12,5 мл),
чайної ( 6 мл) і води проградуював склянку. Мама
була задоволена.
2. Також я навчився користуватись кружкою для
сипучих продуктів, визначивши перед цим ціну її
поділки.
3. Дуже цікаво було дізнатися, яка товщина
аркуша паперу нашого підручника, або товщина
скотча, навчитися визначати діаметр дроту, нитки,
площу моєї ступні. Я це легко зробив, коли вивчив
тему про методи вимірювань у фізиці.
4. Найдивовижніший витвір природи – це
сніжинки. І дивлячись, як вони лягають одна на одну
на землі, замислюєшся: чому іноді сніг буває такий
пухкий, а іноді – такий твердий. Але я цього ще не
знаю зараз. А от визначити густину снігу легко
можу:
Для цього беру лист скла, лінійку, терези і
важки. І це треба робити надворі, бо в приміщенні
сніг розтане. Коли сніг покриє склянку,
визначаю його об’єм ( об’єм паралелепіпеда), а потім
40

41. зважую його на терезах разом зі склянкою, а тоді -
саму склянку без снігу. За різницею визначаю масу
снігу.
5. Подібним способом можна знайти густину
будь – яких круп, зернових. Для цього треба взяти
стакан, наприклад ємністю 200 мл, терези, важки і
крупи.
6. При вивченні теми « Взаємодія молекул»,
легко підрахував масу однієї крапельки води, а також
яка сила тяжіння діє на таку краплю. Для цього
скористувався піпеткою, мензуркою, склянкою з
водою.
7. Для того, щоб порівняти об’єм льоду з
об’ємом води, треба заповнити склянку кусочками
льоду і налити до країв води ( щоб заповнити водою
щілини). Коли весь лід розтане, виміряти рівень води
в склянці.
8. А ще я змайстрував прилад, за допомогою
якого можна показати, що при нагріванні тіла
розширюються. Для цього взяв дощечку, забив у неї
два цвяхи на відстані монети в 5 копійок. А коли
монету нагріти над вогнем, то вона вже не
поміститься між цвяхами.
9.Вивчивши тему « Прямолінійне поширення
світла», я дослідив вдома, чи по рівній прямій в
садку посаджені дерева. А весною допомагаю мамі
рівно протоптати стежину по городу, поділити його
на дві рівні частини, вимірявши перед цим довжину
свого кроку і порахувавши їх кількість.
10.Дуже цікавий дослід можна провести з
дзеркалом. Ви коли пробували писати або малювати,
41

42. поклавши лист паперу перед дзеркалом? Я
спробував. Поставив дзеркало перпендикулярно на
столі, взяв аркуш паперу і почав малювати,
дивлячись не на руку, а слідкувати за рухом руки в
дзеркалі. Хочу провести лінію вправо, а рука тягне
вліво. А коли спробував написати слово, то взагалі
вийшла путанка, яку потім не зміг прочитати. А
приставив дзеркало – прочитав написане. Це тому,
що дзеркало дає симетричне зображення того, що
саме є симетричним зображенням звичайного
письма.
11. При вивченні теми про відбивання світла,
вчителька розповідала, що птахи користуються цим
законом, коли « крадуть» зерно, насипане для курей,
щоб скоротити шлях польоту: під яким кутом птах
« впаде» на землю, щоб вхопити зернину, під таким
кутом відлетить, щоб шлях відльоту був
найкоротшим. Я це перевірив. І дійсно: птах рухався
так, як промінь світла: кут «падіння» дорівнював
куту «відбивання».
12. А найбільше мене здивувала розповідь
вчительки про таку відому всім нам іграшку як
калейдоскоп. Вона розповідала про дивовижні узори,
які можна спостерігати в ньому. А ще сказала, що
океани висохнуть, гори зітруться, перш ніж ми
передивимось всі узори цієї диво – іграшки.
Потрібно, принаймні, 500 000 мільйонів років для
цього. Я спробував це перевірити вдома. Декілька
днів я спостерігав за узорами, але так і не знайшов
однакових. Зате скільки милувався їх красою! Навіть
42

43. пробував їх замальовувати для вишивок дівчатам на
уроки трудового навчання.
13. Дуже просто можна вдома змайструвати
лінзу, взявши для цього два трошки випуклих
скельця від зіпсованих ручних годинників.
Заповнити простір між ними водою і краї заліпити
пластиліном. Такою лінзою можна добувати вогонь,
спрямувавши зібраний пучок світла н6а суху траву.
14. Легко пересвідчитись в тому, що кругла
колба (прозора ваза), заповнена водою і поставлена
на вікно так, щоб на неї попадали сонячні промені,
може нагріти крапельку води на склі, піднесеному на
де – яку відстань до колби.
15. Можна виготовити лінзу із льоду. Налити
чистої прозорої води в круглу піалу, заморозить, а
потім трошки нагріти чашку і дістати з неї готову
лінзу. Досліди з такою лінзою треба проводити в
ясний морозний день на дворі, але не в кімнаті на
вікні: скло поглинає значну частину сонячної
енергію, а тієї, що залишилась, недостатньо, щоб
нагріти предмети.
16. А ви спостерігали за малюнками в журналах
чи підручниках одним оком по черзі: то лівим, то
правим. Вони різні. Поверхня води на малюнках,
коли дивитись обома очима, не така рельєфна, як
коли дивитись одним оком: спостерігається якась
глибина і прозорість води, її блиск. Також по різному
виглядають картини, якщо на них дивитись з різної
відстані: можна побачити її плоскою, а можна при
певній відстані – об’ємною і не обома очима відразу,
а одним.
43

44. 17. Як вдома можна спостерігати дисперсію
світла: розкладання пучка світла на кольори веселки?
Для цього візьміть літрову кружку і заповніть її
водою. Поставте біля білої стіни. На дно посудини
помістіть плоске дзеркало під тупим кутом до дна.
Дзеркало має бути цілком занурене у воду.
Спрямуйте на нього пучок світла від потужного
ліхтарика. На стіні з’явиться « сонячний зайчик», але
кольоровий.
18. А коли накладати різні кольори, то
утвориться біле світло. Для цього треба вирізати із
цупкого паперу кілька кругів діаметром 15 см. Один
із кругів поділіть на три однакові сектори. Перший
сектор зафарбуйте червоним кольором, другий –
синім, третій – зеленим. Решту кругів розділіть на
сектори різного розміру та зафарбуйте різними
кольорами. По черзі насадіть кожний круг на вістря
кулькової ручки й розкрутіть його. Через деякий час
ви побачите, що всі круги білого кольору.
19. На уроці фізкультури нам треба здати
нормативи з бігу на 60 м за 9,2с, щоб отримати 12
балів. Я підрахував, з якою швидкістю я повинен
бігти. Вона становитиме 23,5 км/год. А додому зі
школи я йду зі швидкістю близькою до 2 км/год.
20. Я часто спостерігав таке явище: під час
забивання палі на нашому пасовищі спочатку я
спостерігав опускання молотка, а потім чув звук
удару. І не міг зрозуміти чого це так, аж поки не
вивчив тему « Звукові явища» і не з’ясував, що
швидкість звуку менша набагато, ніж швидкість
світла. Знаючи швидкість звуку, вимірявши час між
44

45. побаченим ударом і почутим, можна підрахувати
відстань до місцезнаходження палі.
21. При вивчені теми « Сила пружності»
навчився вимірювати жорсткість пружин, наприклад
кулькової ручки. Для її видовження до пружини
прикріпив монету в 50 копійок ( її маса становить
4,2 г). Знайшов вагу монети, виміряв, на скільки
пружина розтяглася під дією монети і за відомою
формулою обчислив жорсткість пружини. Можна
обчислити жорсткість пружини домашнього кантора.
22. Дуже цікаве явище відбувається, коли надуту
гумову кульку занурюють у воду. Кулька
стискається. І чим глибше її занурювати, тим більше
буде стискатись кулька. Це означає, що тиск
всередині кульки буде меншим, ніж тиск у воді.
23.Щоб перевірити, який тиск створює повітря
на предмети, проведемо такий дослід. Візьмемо 3 –
літрову банку, надінемо на неї гумову рукавичку,
скетчем герметично обмотаєм місце з’єднання та
помістим у рукавичку руку. Потім спробуємо її
витягти назад. Нам це не вдасться. Що утримує
руку? Тиск повітря, що діє ззовні на рукавичку, адже
всередині рукавички повітря нема, отже і тиск там
буде незначний. Але проколовши голкою рукавичку,
ми легко виймемо руку ( « впустимо» повітря в
рукавичку).
24.Можна вдома виготовити сполучені
посудини, з’єднавши гумовою трубкою два корпуси
одноразових шприців. В один шприц наллємо води, в
інший – олії. Визначимо умови рівноваги в цих
45

46. посудинах стовпчиків води та олії. Визначимо, яка
рідина легша, тобто, в якої менша густина.
25. Щоб перевірити закон тиску рідини на будь
– яке занурене в нього тіло, треба скористуватись
такою установкою: взяти звичайне скло від гасової
лампи, вирізати із цупкого картону круг такого ж
діаметру, як отвір лампи і закрити ним отвір лампи
знизу. Занурювати лампу у посудину з водою,
притримуючи круг пальцями або прикріпивши
нитку до центра круга так, щоб він не відпадав.
Зануривши скло на певну глибину, можна помітити,
що круг сам не відпадає, а тримається біля отвору
лампи: його утримує вода, що тисне знизу вгору.
Обережно наливаючи воду у скло, можна помітити,
що коли рівень води стане таким, як у посудині, круг
відпаде. А це значить, що тиск води на кружок знизу
дорівнює тиску на нього зверху стовпа води.
26. Дуже легко підрахувати тиск води на дно
стакана. Для цього треба мати стакан ( 200 мл) з
водою і лінійку для визначення висоти стовпа рідини
27. Є такий фокус: « Як дістати монету з тарілки
з водою, не замочивши при цьому пальці рук?».
Вдома попробував зробити і показав це таткові. Було
дуже цікаво. Треба запалити папірець, покласти його
всередину стакана і швидко поставити стакан на
тарілку з водою біля монети догори дном. Папір
погасне, стакан заповниться білим димом, а потім під
ним збереться вся вода. Монета залишиться на місці,
і через хвилинку, коли вона обсохне, її можна взяти,
не замочивши пальці.
46

47. 28.За допомогою яйця раніше наші бабусі
готували розсіл для квасіння огірків. Для цього
використовували куряче яйце. Сіль добавляли у воду
доти, поки яйце не покажеться з води на 2-х копієчну
монету. Я зробив такий розчин вдома і пояснив це
явище так: плавання тіл у рідині залежить від
густини рідини: чим більша густина рідини, тим
більша виштовхувальна сила діє на тіло.
29. Легко можна визначити густину сирого яйця.
Треба взяти склянку води, наприклад 200 мл, сіль,
чайну ложку і приготувати такий розчин солі, щоб
куряче яйце у ньому плавало. Потім відомим чином
визначити об’єм розчину ( о’бєм води плюс об’єм
солі) та масу його і підрахувати густину. За умовою
плавання тіл густина тіла буде дорівнювати густині
рідині, в якій воно плаває.
30. З пластикової пляшки можна виготовити
човник і пускати його по струмку води або у ванні.
Насипаючи чайною ложкою сіль, можна визначити
вантажопідйомність нашого човна.
Я тільки навчаюсь у 8 класі і другий рік вивчаю
фізику. Але я зрозумів:
Все, що нас оточує – це фізика.
Слово ти сказав, а він почув.
Це – фізика.
Вело мчить, бо я педаль кручу.
Це – фізика.
М’яч підкинули, а він упав.
Це – фізика.
Штепсель вимкнули, і звук пропав.
Це – фізика.
47

48. Окуляри виправляють зір.
Це фізика.
Телевізор, ти мені повір,
Це – фізика.
Більше знатимеш, то менше
Буде ризику.
А тому я добре
Буду вчити фізику.
48