Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повістіOleg1977
До першого уроку за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».
Ця та інші презентації зі світової літератури розміщені на сайті «Світова література в школі» (http://svitlit.at.ua/)
Вальдорфська педагогіка – це найпоширеніша у світі незалежна система альтернативної освіти, яка має на меті гуманістичне і цілісне виховання дітей. Ця система, в якій обсяг засвоєних знань є далеко не єдиним критерієм успішності учня, ґрунтується на роботах австрійського філософа XIX-ХХ століття Рудольфа Штайнера.
Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повістіOleg1977
До першого уроку за повістю Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».
Ця та інші презентації зі світової літератури розміщені на сайті «Світова література в школі» (http://svitlit.at.ua/)
Вальдорфська педагогіка – це найпоширеніша у світі незалежна система альтернативної освіти, яка має на меті гуманістичне і цілісне виховання дітей. Ця система, в якій обсяг засвоєних знань є далеко не єдиним критерієм успішності учня, ґрунтується на роботах австрійського філософа XIX-ХХ століття Рудольфа Штайнера.
5 inclusive education in new ukrainian schoolSergiy Sydoriv
БЕЗ КОРДОНІВ: РОЗВИТОК ТА ПІДТРИМКА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТНЬОЇ СПІЛЬНОТИ
SUSTAINING AND SUPPORTING INCLUSIVE EDUCATION LEARNING COMMUNITY IN UKRAINE
Прикарпатський університет, Івано-Франківський коледж
Цей цифровий продукт вироблено за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Точка зору, відображена у даній презентації може не співпадати з офіційною позицією уряду США
(с) pysa4ka, 2019
(c) inclusion without borders, 2019
СИСТЕМА РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ (за концепцією Д.Б.Ельконіна-В.В.Давидова) та її вплив на розвиток
інтелектуально-пізнавальних і творчих компетентностей в навчально-виховному процесі для самореалізації
особистості дитини
Віртуальна виставка нових надходжень з історії та теорії дошкільної світи до фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
5. важливу роль у формуванні не-
залежної особистості. У почат-
ковій школі дітей навчають об-
разно мислити, сприймати світ
через певні асоціації, тому іноді
вальдорфську педагогіку порів-
нюють з концепцією навчання
Сухомлинського.
Розклад занять у вальдорф-
ській школі ритмічно повто-
рюється і складається з трьох
частин. Перша частина – «голов-
ний урок», та дисципліна, яка
поглиблено вивчається. Її вивча-
ють 3–4 тижні, потім переходять
до іншої епохи, тобто починаєть-
ся вивчення нового предмету. У
другій половині дня, школярі за-
ймаються тими предметами, які
активізують дихання і будують-
ся як послідовність вправ: іно-
земна мова, музика і евритмія
(мистецтво руху). Музика має
таке ж значення як і вивчення
мов. Діапазон музичного нав-
чання постійно розширюється,
потім організовуються оркестри
і різноманітні ансамблі. Важливе
місце займають й уроки евритмії.
У Київській вальдорфській шко-
лі «Софія» проведено досліджен-
ня серед п’ятикласників і вста-
новлено, що заняття евритмією
сприяють мозковій активності
і відповідають здоровому стану
організму. Тому діти не відчува-
ють такої втоми як після занять
з фізкультури.
Взагалі, вальдорфська педа-
гогіка має багато особливостей
у викладанні різних предметів.
Історію, наприклад, намагаються
вчити, «занурюючи» дітей в то-
гочасну атмосферу, аналізуючи
причини і суть подій, тоді як за-
учуванню дат приділяється мало
уваги. Геометрію вчать, самі
складаючи з паперу об’ємні тіла.
Географію – без контурних карт,
малюючи карту самостійно. На-
віть читати в першому класі діти
вчаться особливо – спочатку пе-
реписують з дошки, а потім чита-
ють написане.
Підсумкова і обов’язкова ча-
стина шкільного дня – заняття
ремеслом. Учні вчаться робити
все своїми руками.
У вальдорфській школі дити-
ну не підганяють в її розвитку
і не влаштовують хронометра-
жів, зрізів, контрольних тощо,
тому діти не знають страху пе-
ред оцінками. До старших кла-
сів не ставлять бальних оцінок.
Замість сухих балів діти отриму-
ють розгорнуту характеристи-
ку, де враховуються успіхи й
невдачі.Взагалі,учнітутніколине
порівнюються один з одним,
успіхи дитини визначаються
тільки стосовно її попереднього
рівня. Відсутній і директор – це
не педагогічна монархія, а рес-
публіка з рівних громадян – учи-
телів, учнів, батьків, пов’язаних
спільною діяльністю і взаємною
відповідальністю.
Ця система освіти повністю
зруйнувала міф про відсутність
у дітей мотивації до навчання без
оцінок. Учні вальдорфських шкіл
дуже дисципліновані й з великим
бажанням вчитися, разом з цим
5
Актуальнiсть
6. у них нема страху перед вчите-
лем, який виконує роль помічни-
ка, а не судді. Діти, не знаючи
конкуренції між собою, мають
змогу вільно розвиватися в міру
своїх природних можливостей,
у них з’являється впевненість у
собі й власних силах.
Діти не мають підручників,
складають їх самостійно. Це дає
змогу розвиватися творчо й інте-
лектуально.
Ще одним «вільним» елементом
таких шкіл є відсутність у них
шкільної форми. Єдина вимога
до одягу – він має бути зручним
і вільним, не сковувати рухи ди-
тини.
Міцним фундаментом школи
є батьки, які тісно співпрацю-
ють з педагогами. Школи не за-
лежать від держави, тому платні.
Але плата диференційована: бідні
батьки можуть бути взагалі звіль-
нені від оплати, а багаті – плати-
ти в двічі більше. Не однаковою
є і заробітна платня педагогів, це
вирішується всім педагогічним
колективом.
Крім перерахованих особливос-
тей, вальдорфська освіта висуває
певні вимоги й до виховання ді-
тей поза школою. Основні з них –
заборона або принаймні жорстке
обмеження на перегляд телевізо-
ра і користування комп’ютером
до старшої школи. Але, обмежу-
ючи дитину в цьому, батьки по-
яснюють для чого це потрібно й
шукають альтернативу таким за-
няттям.
Випускники вальдорфських
шкіл легко адаптуються в умовах
ринкової економіки та швидко
зростають у професійному плані.
Вони навчаються разом з учите-
лями, і питання «як жити в цьому
світі?», мабуть, ніколи їх не тур-
буватиме. У кінці навчання вони
захищають дипломний проект
і роботодавці можуть відразу ж
взяти їх на роботу.
У 2000 р. ЮНЕСКО проголо-
сило Штайнерівську школу пе-
дагогікою XXI століття. У трав-
ні 2001 р. Міністерство освіти і
науки України видало наказ про
впровадження вальдорфської пе-
дагогіки в Україні. Попри це, для
українського населення штайне-
рівська педагогіка продовжує іс-
нувати як новаторська, влада до
неї тільки придивляється.
У 1999 р. в Одесі було створено
«Асоціацію вальдофських ініціа-
тив в Україні», а в 2005 р. керів-
ництво асоціацією було передано
до Києва. Це потужний науковий
центр, що об’єднує навчально-ви-
ховні заклади України, які пра-
цюють за вальдорфською систе-
мою освіти. Тут розроблюють і
навчальні плани для шкіл, хоча
вони більш вільні за традиційні.
Їх завдання лише спрямовува-
ти педагога, а не чітко вказува-
ти, що йому робити, це дає біль-
ше можливостей для вираження
його творчості.
Отже, і в дошкільному і в шкіль-
ному віці вальдорфська педагогі-
ка ставить і розв’язує конкретне
педагогічне завдання – допомог-
ти дитині в її духовно-душевному
самовизначенні, створити мак-
симальні умови для розвитку і
закріплення її індивідуальності.
Дана концепція навчання має всі
перспективи бути впровадженою
в українських школах не в якості
експерименту, а як повноцінна
система освіти якісно нового рів-
ня, яка пристосовує своїх випус-
кників до життя.
Євгенія Анцибор
6
Вальдорфська школа
7. Засновник вальдорфської пе-
дагогіки Рудольф Штайнер (1861–
1925 рр.) – австрійський вчений,
філософ, громадський діяч, зробив
внесок у розвиток багатьох галузей
науки та мистецтва. У 20 книгах і
6000 лекціях він порушив питан-
ня релігії, філософії, науки, еко-
номіки, сільського господарства,
освіти, медицини. Педагогічну те-
орію почав розробляти з початку
XX сторіччя («Виховання дитини
з погляду духовної науки», 1907 р.)
Вальдорфська школа і пов’яза-
ний з нею педагогічний імпульс,
виник в першій чверті ХХ століт-
тя на півдні Німеччини, в столиці
землі Вюртемберга – Штутгарті,
у зв’язку з виниклим у той час,
в умовах післявоєнної кризи, по-
шуком нових форм соціального
життя суспільства.
Відразу ж після того як на по-
чатку листопада 1918 р. у Німеч-
чині розпочалися розвал і рево-
люція, Рудольф Штайнер почав
розкривати перед громадськістю
свої ідеї. У лютому 1919 р. Штай-
нер написав своє «Відозва до ні-
мецького народу і культурного сві-
ту». Через короткий час під ним
поставили свої підписи багато
громадських діячів Німеччини, Ав-
стрії та Швейцарії. У квітні 1919 р.
вийшла в світ книга «Ключові мо-
ментисоціальногопитаннявумовах
сучасного життя і в майбутньому»
і Рудольф Штайнер починає читати
лекції «Духовно-наукове розгляд со-
ціальних і педагогічних питань».
Перша вальдорфська школа
була відкрита для дітей робітни-
ків фірми «Вальдорф Асторія»,
яка взяла на себе більшу частину
витрат на її утримання.
Однак, відразу в неї влилися
і діти інших верств суспільства.
Таким чином, з самого початку
в вальдорфській школі був усу-
нутий будь-якої відбір за соціаль-
ною або матеріальною ознакою.
Незважаючи на те, що валь-
дорфская школа прагне і в даний
час дотримуватися цього прин-
ципу, що є для неї принциповим,
соціологічні дослідження показу-
ють, «вальдорфські батьки» – це
в основному люди з вищою осві-
тою, юристи, лікарі, інженери,
працівники соціальної та культур-
ної сфери. Ними рухає головним
чином зацікавленість у здоровому,
всебічному, гармонійному розвит-
ку їх власних дітей. Саме такі «за-
цікавлені» батьківські групи і ста-
ли ініціаторами численних нових
вальдорфських шкіл, число яких
в останні роки зростає.
РУДОЛЬФ ШТАЙНЕР.
ВАЛЬДОРФСЬКА ШКОЛА
7
Рудольф Штайнер
8. Антропософські ідеї визначи-
ли специфіку вальдорфських ди-
тячих садочків і шкіл. Рудольф
Штайнер стверджував, що дітям
потрібно давати «їжу» не лише
для тіла, а й для душі. Саме тому
у вальдорфських школах не тіль-
ки вчать писати, читати, розв’я-
зувати задачі, а й стільки ж часу
відводять на мистецтво (живопис,
музику, театр, ліплення, писан-
карство...), ручну працю і ремесла
(учні будують, випікають, кон-
струюють, вирощують рослини).
Штайнер прагнув підпорядку-
вати педагогіку не вимогам «піз-
ньоіндустріального демократич-
ного «суспільства досягнень»», а
потребам розвитку дитини. Ці
потреби розглядаються їм у світлі
його антропософских гіпотез про
триєдність людини, її чотирьох
сутностей і вчення про темпера-
менти.
Триєдність людини
У людині з’єднуються Дух, Душа
і Тіло, яким відповідають дум-
ка (інтелектуальні та пізнаваль-
ні здібності), почуття (емоційна
сфера, художні і творчі здібності)
і воля («виробничі та практичні»
здібності). Тому завданням пе-
дагогіки є не лише розвиток ін-
телектуальних здібностей, а й
емоційне дорослішання і станов-
лення волі.
Чотири сутності людини
Штайнер описує, крім фізич-
ного тіла, ще три сутності люди-
ни, які не підлягають безпосеред-
ньому сприйняттю (їх наявність
виявляється по діям, які вони
виробляють). За його поданням,
в людині взаємодіють:
• фізичне тіло;
• ефірне тіло, що відповідає за
ріст і життєві сили;
• астральне тіло, що відповідає
за прояв психічних пережи-
вань;
• «Я» - безсмертна духовна скла-
дова людини.
Ці сутності «народжуються»
в зазначеній послідовності з се-
мирічними проміжками. Шкіль-
ний період приблизно збігається
з народженнями двох сутностей:
Ефірне тіло народжується од-
ночасно з випаданням у дитини
молочних зубів, тобто приблизно
в 5–7 років. Якщо до цього дити-
на вчилася завдяки «наслідуван-
ню і прикладу», то тепер в основу
навчання лягають «слідування і
авторитет», розвиваються душев-
ні сили навчання, образна фан-
тазія і пам’ять.
Астральне тіло народжуєть-
ся на початку пубертату, тобто
приблизно в 14 років (початок
третьої семирічки). Починається
інтенсивне емоційне дорослішан-
ня, розвиток інтелектуальних здіб-
ностей: абстрактного мислення,
«сили судження» і «вільної думки».
Виховання розуміється Штай-
нером як «сприяння розвитку», і
в цьому сенсі в 21 рік з народ-
женням «Я» починається само-
розвиток.
ОСНОВНІ ІДЕЇ АНТРОПОСОФІЇ
ЯК ДЖЕРЕЛА
ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ШКОЛИ
8
Вальдорфська школа
9. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
Дошкільне виховання без академічних вимог.
Як правило, один вчитель супроводжує перші 6-8 кла-
сів в якості класного вчителя.
Заняття евритмією.
Епохальні уроки, предметні уроки та інші форми за-
нять.
Навчання іноземним мовам з перших класів.
Навчальні плани, які, наскільки це можливо, створені
на психолого-гігієнічних засадах.
Єдність класу зберігається незалежно від індивідуаль-
ної успішності учнів.
Жодних виключно кількісних оцінювань і тестів зара-
ди тестів.
Характеристики, які разом з оцінюванням наявних
досягнень, перш за все відображають розвиток учня і
дають поштовх для подальшої роботи.
Педагогічне поводження з питаннями дисципліни.
Діяльності, які спрямовані на формування спільноти,
єдності, такі як щомісячні та річні свята, екскурсії,
практика, театральні вистави та ін.
«ЗАДАЧА ШКОЛИ НЕ В ТОМУ,
ЩОБ ПОВНІСТЮ СФОРМУВАТИ ЛЮДИНУ,
А В ТОМУ, ЩОБ ПІДГОТУВАТИ ЇЇ ДО ЖИТТЯ,
У ЯКОМУ МАЄ ЗАВЕРШИТИСЬ ЦЕ ФОРМУВАННЯ»
Рудольф Штайнер
9
Антропософiя. Характернi ознаки
10. Головною метою педагогіки є
світоглядне, соціальне і професій-
не самовизначення кожної окре-
мої особистості в контексті усві-
домлення власної індивідуальної
свободи та відповідальності.
Основою організації навчаль-
но-виховного процесу вальдорф-
ської школи є особистісно зорі-
єнтований підхід, що відповідає
сучасній парадигмі розвитку
освіти в Україні та дає змогу
створити найбільш сприятливі
умови для розвитку і самореалі-
зації кожної дитини.
Зміст навчальних програм ба-
зується на основі принципів, які
орієнтуються на: людину та її
розвиток; світ і культуру; дитину
і конкретну ситуацію; пізнання і
практичні вправи.
У розумінні вальдорфських
вчителів, завдання школи – усві-
домлене цілісне становлення до
розвитку особистості та підтрим-
ка дитини у навчанні, творчості й
самореалізації. Базовим принци-
пом вальдорфської педагогіки є
орієнтація навчально-виховного
процесу на вікові особливості ді-
тей. В її основу покладено специ-
фічний погляд на антропологію
розвитку дитини, що включає не
тільки когнітивні характеристи-
ки, а й фізіологічні особливості,
загальний психічний розвиток,
ставлення до дорослого, дитяче
переживання світу.
Характерною ознакою педа-
гогіки є побудова навчального
плану відповідно до ритму року,
тижня та дня, що сприяє раціо-
нальному використанню періодів
готовності до сприймання, руху і
спокою.
Методика навчання побудова-
на на ритмічній зміні трьох фаз:
пізнання (переживання, спосте-
реження, експериментування),
розуміння (спогади описи, ха-
рактеристики, замальовки), ово-
лодіння матеріалом (переробка,
аналіз, узагальнення).
Відповідно до основних прин-
ципів вальдорфської педагогіки
у навчально-виховному проце-
сі виділяються головні уроки та
предмети, що реалізуються на
уроках тижневого циклу.
Головний урок проводиться
щоденно протягом двох навчаль-
них годин. Цей урок називають
також «епохальним». Викладан-
ня здійснюється «епохами», тобто
на головний урок, кожного ранку
протягом 2–4 тижнів виноситься
один і той самий предмет. Це дає
змогу глибше занурюватися в на-
вчальний матеріал і швидше до-
сягати поставленої мети.
Після головного уроку прово-
дяться уроки тижневого циклу,
що вимагають ритмічного повто-
рення та систематичних вправ:
іноземні мови, евритмія, основи
здоров’я і фізична культура, музи-
ка. За ними наступає час худож-
ньо-практичної діяльності: руч-
на праця, ремесла, садівництво,
досліди з природознавства тощо.
Таким чином, ритм навчання ко-
ливається між сприйняттям, пе-
реживанням і здійсненням.
Крім уроків у школі використо-
вуються інші форми організації
навчання: підготовка групових
та індивідуальних проектів, різ-
ні практики, освітні подорожі,
підготовка спектаклів, ярмарки,
фестивалі
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ
10
Вальдорфська школа
11. Біологія. Метою циклу дисци-
плін освітньої галузі «Природо-
знавство», з позицій вальдорф-
ської педагогіки, є усвідомлення
людини, як унікальної істоти, її
особливого місця в природі та ро-
зуміння єдності усього природно-
го світу Землі. Викладання біології
у всіх класах спрямоване на досяг-
нення саме цієї мети. Враховуючи
вікові особливості учнів, знання
подаються в декілька етапів, ко-
жен з яких базується на відпо-
відних віку дитини особливостях
сприйняття навчального матері-
алу. При цьому зберігається ці-
лісний погляд на світ, створюєть-
ся повна картина природи. Весь
курс біології розділений за зміс-
том, задачами, методологічними
особливостями на три етапи:
I етап (4–6 класи) – знайом-
ство зі світом тварин і рослин.
Для учнів цього віку характерно
дієво-образне сприйняття інфор-
мації. Тому основними методами
навчання в цей період є спостере-
ження, творче переживання, по-
рівняння. Тобто, через дії, через
власні відчуття дитина приходить
до пізнання феноменів природи,
деяких явищ та закономірностей.
ІІ етап (7–9 класи) – вивчен-
ня організму людини. Цей етап
співпадає з періодом складного
перехідного віку учнів. Тому, щоб
допомогти дитині перенести всі
тілесні та духовні перетворення,
її увага зосереджується виключ-
но на вивченні організму людини,
при цьому підкреслюються зако-
номірності його росту та розвитку.
Основний метод навчання – спо-
стереження, з поступовим роз-
витком аналітичних здібностей.
ІІІ етап (10–11 класи) – ви-
вчення біологічних процесів на
мікроскопічному та надорга-
ОСОБЛИВОСТІ
ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ
«ПИТАННЯ НЕ В ТОМУ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ТА
ВМІТИ ЛЮДИНІ ДЛЯ ІСНУЮЧОГО СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ,
А В ТОМУ, ЩО ЗАКЛАДЕНО В ЛЮДИНІ І ЩО МОЖНА РОЗВИВАТИ.
ЛИШЕ В ЦЬОМУ ВИПАДКУ СУСПІЛЬСТВО БУДЕ ОТРИМУВАТИ
НОВІ СИЛИ ВІД ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ.
І ЛИШЕ В ТАКОМУ ВИПАДКУ В СУСПІЛЬСТВІ БУДЕ ЖИТИ ТЕ,
ЩО ВНОСЯТЬ НОВІ ЙОГО ЧЛЕНИ.»
Рудольф Штейнер
11
Принципи. Викладання предметiв
12. нізменному рівнях. Змістовна
лінія навчання – від організму
вглиб – до тканини та клітини; в
світ – від одного організму – до
природних угрупувань організ-
мів, до гармонійного сприйнят-
тя біосфери Землі. Здатність уч-
нів до самостійного та свідомого
узагальнення всіх попередніх
знань дозволяє їм усвідомити
природу Землі як єдиної систе-
ми. Задача цього періоду – фор-
мування гармонійного екологіч-
ного світогляду.
Географія. Вищою метою ви-
кладання географії у вальдорф-
ській школі є формування у ді-
тей особливого розуміння Землі,
власного ставлення до неї як до
живої істоти, а не тільки як до
результату хімічних та фізич-
них процесів, що відбуваються
у Всесвіті. Саме такі можливості
представляє вальдорфська педа-
гогіка, з її особливою методикою
та організацією навчального
процесу.
Теорія вальдорфської педаго-
гіки стверджує, що фізіологічні
і психічні процеси розвитку ди-
тини дозволяють їй спрямувати
процес пізнання своєї особи-
стісної сутності до сприйняття
оточуючого середовища (дім, ди-
тячий садок, школа, місто,
країна і т. д.). Тому матеріали
програми з географії представ-
лені таким чином, щоб поступо-
во супроводжувати дитину у світ
і допомогти їй встановити свої
особисті стосунки та взаємозв’я-
зок із зовнішнім світом. Таке ви-
кладання дає змогу засвоювати
навчальний матеріал без відчут-
тя відокремленості предмету від
реального життя, підтримуючи
зацікавленість учнів.
Основою змісту навчального
предмету є вивчення географіч-
ного середовища, що, насам-
перед, визначає і регламентує
життя і діяльність людини та су-
спільства. Такий підхід дозволяє
розглядати природні, економічні
і соціальні фактори, що форму-
ють і змінюють навколишнє се-
редовище, у їх рівноправній вза-
ємодії. Відповідно до принципів
вальдорфської педагогіки, це є
найбільш ефективним шляхом
формування географічної та еко-
логічної свідомості учнів. Отже,
процес навчання в вальдорф-
ській школі спрямований на те,
щоб дитина відчула зв’язок лю-
дини із Всесвітом.
Особливість викладаня геогра-
фії, згідно концепції вальдорф-
ської школи, полягає також
у тому, що «перші кроки» до знань
з цього предмету діти роблять
вже у початковій школі, вивча-
ючи природу і господарську ді-
яльність людини у найближчо-
му оточенні (околиці школи, на
шляху від школи до центру міста
тощо). Згодом школярі просува-
ються далі, «обходячи» концен-
тричними колами рідне місто,
область, країну, Європу і посту-
пово охоплюють увесь світ. При
викладанні географії у вальдорф-
ській школі вчитель прагне мак-
симально використовувати всі
можливі зв’язки з іншими пред-
метами: з геометрією – малюю-
чи карти і діаграми з історією
– описуючи ландшафти, знайом-
лячись з культурою різних наро-
дів; з математикою – під час об-
числень за картами атласу.
Евритмія. Призначення на-
чального предмету «Евритмія»
у вальдорфській школі, його мета
12
Вальдорфська школа
13. і завдання спрямовані на зміц-
нення здоров’я дітей, формуван-
ня впевненості у власних силах
та можливостях, а також розви-
ток: цілісного сприйняття світу;
бажання до самовдосконалення;
просторового мислення; інтелек-
туальних і пізнавальних здібнос-
тей; музичних здібностей і слуху;
усвідомлення значень мовних
явищ; вміння орієнтуватися в
просторі; спритності, грубої та
тонкої моторики.
Цінність евритмії полягає в то-
му, що переживання звуків мови
та музики, їх прояв через еврит-
мічні жести й форми у просторі,
впливає на духовний світ людини
і сприяє її розвитку.
Математика. Основною ме-
тою вкладання математики є
формування у дітей цілісного
мислення, що має динамічний
характер і дозволяє оволодіти
методом пізнання навколишньої
дійсності. Завдання навчання
математиці, насамперед: роз-
виток цілісної природи дитини,
її інтелектуальних, емоційних і
вольових якостей, алгоритмічної
культури, як особливого аспек-
ту культури мислення, пам’яті,
пізнавальної самостійності, піз-
навального інтересу, потреби са-
моосвіти, ініціативи, творчості;
оволодіння системою матема-
тичних знань і вмінь, необхідних
як для повсякденного життя, так
і для вивчення інших предметів;
формування образно-наочного,
абстрактно-логічного типів мис-
лення та просторової уяви; фор-
мування почуття форми, ритму,
рівноваги, руху; формування
уявлень про ідеї і засоби матема-
тики як науки і їхньої ролі в нау-
ковій діяльності людини.
Вивчення математики ділить-
ся на три ступеня: 1–5 класи –
арифметика, що тісно пов’язана
з життєвими функціями дити-
ни; 6–8 класи – лічба поступово
переходить в область більш аб-
страктної діяльності, починає
домінувати практичний аспект;
9–11 (12) класи – посилюється
суто розумовий елемент, який
сприяє розвитку мислення.
Геометрія, як елемент матема-
тичних знань, починає розвива-
тися з уроків «Малювання форм»
у молодших класах. Малювання
форм справляє гармонізуючий
вплив на загальний стан дитини.
Із класу в клас форми ускладню-
ються, відбувається перехід до
«геометрії вільної руки» – побудо-
ви геометричних фігур без цир-
куля і лінійки на основі внутріш-
нього відчуття форми (5 клас).
Лише після цього вводиться ро-
бота з цими інструментами.
Музичне мистецтво. Метою
музичних занять є особистий роз-
виток учня, збагачення його емо-
ційно-естетичного досвіду під час
виконання та сприймання творів
музичного мистецтва, а також
формування ціннісних орієнта-
цій, потреби в творчій самореа-
лізації та духовно-еститичному
самовдосконаленні.
Основними видами діяльно-
сті на уроках музики є: вокаль-
на робота (виконання одного-
лосних творів у молодшій школі
та багатоголосних (2–4 голоси) у
середній і страшій), спів народ-
них пісень (українських та іно-
земних), романсів, балад, хорів
a capella та з супроводом, су-
часної музики тощо; теорія та
історія музики – основи музи-
кознавства (нотна грамота, ін-
13
Викладання предметiв
14. тервали, гамми, тощо); прослухо-
вування музики на концертах та
в класі на касетах; інструменталь-
не виконання (обов’язковою є гра
на блок-флейті з 1 класу); участь
у шкільному оркестрі.
Образотвочемистецтво.Нав-
чально-виховний процес з об-
разотворчого мистецтва у валь-
дорфській школі складається з
двох основних видів діяльності –
малювання (живопис та графі-
ка) та ліплення. Метою занять
з образотворчого мистецтва у
вальдорфській школі є особи-
стий розвиток учня, формування
його художньої культури, відчут-
тя прекрасного та пов’язаного з
ним поняття про красу і гармо-
нію, збагачення емоційно-есте-
тичного досвіду учнів, розвиток
потреби у творчій самореаліза-
ції, вольової саморегуляцій. Ос-
новними завданнями художньої
освіти у вальдорфській школі є:
формувати моральні почуття уч-
нів через творення та сприйнят-
тя творів мистецтва, відчуття ко-
льору, лінії, композиції, колориту
тощо; формувати живописні на-
вички, наполегливість у досяг-
ненні мети; формувати потребу
в сприйнятті краси в природі,
людині, мистецтві; дати мож-
ливість пережити насолоду від
творчого процесу; надати учням
необхідний обсяг знань про об-
разотворче мистецтво (історія,
роль, сутність, види, жанри);
розвинути сенсорні здібності
учня; розвивати уяву як важли-
вий фактор розкриття творчого
потенціалу особистості.
Рукоділля. Головна мета пред-
мета–гармонійнийрозвитокосо-
бистості через залучення дітей
до творчої продуктивної діяль-
ності, ознайомлення з природни-
ми матеріалами та доступними
трудовими операціями, форму-
вання конструктивного підхо-
ду до розв’язання проблем, що
виникають у процесі трудової
діяльності, розвиток таких яко-
стей, як вольова саморегуляція,
наполегливість, акуратність, ес-
тетичний смак. Для досягнення
мети на уроках рукоділля необ-
хідно вирішувати такі задан-
ня: формувати в учнів уявлен-
ня про навколишній світ і роль
праці в його перетворенні та
вдосконаленні; знайомити учнів
з різноманітними природними
матеріалами та засобами їх об-
робки; через практичну діяль-
ність сприяти вихованню волі і
тонкої моторики руки; вихован-
ня поваги до людської праці та її
результатів; стимулювати творче
ставлення до трудового процесу;
виховувати моральні якості і на-
вички соціальної взаємодії.
Українська мова. Мета нав-
чання української мови полягає
у створенні умов для формуван-
ня духовно багатої мовної особи-
стості, яка володіє виражальни-
ми засобами української мови,
спроможна вільно висловлювати
власну думку щодо певних жит-
тєвих явищ, уміє користуватися
українською мовою як засобом
спілкування, пізнання і впливу.
Вивчення української мови
розглядається у тісному взаємо-
зв’язку з іншими предметами
(наприклад робота з поетичними
творами на уроках історії, геогра-
фії тощо). Такий підхід створює
сприятливі вимоги для художньо-
го, емоційного сприйняття кому-
нікативних умінь та навичок.
14
Вальдорфська школа
15. Особлива увага у вальдорф-
ській школі приділяється вихо-
ванню культури мови. Особлива
форма головного уроку дає для
цього невичерпні можливості. Го-
ловний урок починається ритміч-
ною частиною, під час якої учні
вивчають вірші, балади, пісні,
працюють над мовними вправа-
ми й скоромовками. Розповідь
вчителя наприкінці уроку (леген-
да, оповідання, нарис тощо) при-
свячується художньому усному
мовленню.
Фізика. Головна мета вивчен-
ня – розвиток особистості учня
засобами навчального предме-
ту, формулювання наукового
світогляду і відповідного стилю
мислення, екологічної культу-
ри, експериментальних і дослід-
ницьких навичок, усвідомлення
суті фактів фундаментальних
ідей, що дають змогу сформу-
лювати наукову картину сві-
ту, зрозуміти сутність фізичних
явищ, і процесів, основ сучас-
ного виробництва. Викладання
фізики у вальдорфській шко-
лі здійснюється таким чином,
щоб розвивалося мислення, що
працює з категорією взаємин
«людина – навколишній світ».
Основна увага при цьому при-
діляється не докладному пояс-
ненню фізичних явищ і феноме-
нів, а їх точному опису. Завдяки
цьому розвивається самостій-
ність мислення: учень спираєть-
ся на знання, які він отримав
на основі власних спостережень
та міркувань. Здійснюючи точні
описи спостережуваних явищ,
досліджуючи умови їх функціо-
нування та взаємні зв’язки, учні
краще розуміють основи цих
явищ.
Хімія.Викладанняхіміїуваль-
дорфській школі до 11-го класу
ведеться по можливості без хі-
мічних формул, рівнянь (мож-
ливо використання схем хіміч-
них перетворень, брутто-фор-
мул окремих речовин) та поси-
лань на теорії будови речовин,
молекул, атомів та хімічного
зв’язку; відповідні теорії, мо-
дельні уявлення та розрахунко-
ві задачі за ними будуть розгля-
нуті пізніше, після досягнення
молодою людиною віку 11 класу
(цей вік є найбільш сприятли-
вим для використання логічного
мислення, основа для розвитку
якого закладається у попередні
шкільні роки). Крім того, ви-
кладання матеріалу ведеться в
історичній послідовності науко-
вих досягнень людства
Як правило, розглядається
матеріал, безпосередньо пов’я-
заний з реальністю, який перед-
бачає використання речовин,
знайомих учням з повсякденно-
го життя. Це дає змогу ще тіс-
ніше зв’язати отримані знання з
реальністю. Особливо важливи-
ми у курсі хімії вальдорфських
шкіл є демонстраційні експери-
менти, лабораторні та практичні
роботи, ознайомлення з різними
промисловими і технологічними
процесами, хімічними проце-
сами, що відбуваються в живій
природі та організмі людини.
Приклади, на яких ведеться ви-
кладання, мають відношення до
повсякдення, побуту та прак-
тичного використання тої чи
іншої речовини або хімічної ре-
акції – це дозволяє сформувати
життєві компетентності учнів.
Єлізавета Мокроусова
Тетяна Москальова
15
Викладання предметiв
16. Південна Америка:
Аргентина 12
Бразилія 31
Колумбія 4
Мексика 9
Перу 3
Чилі 4
135
63
Африка:
Єгипет 1
Кенія 2
Намібія 1
ПАР 17
Танзанія 1
Азія:
Ізраїль 11
Індія 5
Казахстан 2
Киргизстан 1
Китай 3
Непал 2
Південна Корея 5
Таджикистан 1
Тайвань 3
Тайланд 2
Філіппіни 3
Японія 8
Північна Америка:
Канада 17
США 118
РОЗПОВСЮДЖЕННІСТЬ
ВАЛЬДОРФСЬКІХ ШКІЛ У СВІТІ
16
Вальдорфська школа
17. 702
46
4722
Австралія та
Океанія:
Австралія 37
Нова Зеландія 10
Європа:
Австрія 18
Бельгія 28
Велика Британія 32
Вірменія 1
Грузія 1
Данія 16
Естонія 8
Ірландія 3
Ісландія 2
Іспанія 7
Італія 30
Латвія 2
Ліхтенштейн 1
Люксембург 1
Молдова 1
Нідерланди 83
Німеччина 228
Норвегія 33
Польща 5
Португалія 1
Росія 18
Румунія 13
Словаччина 1
Словенія 3
Угорщина 25
Україна 4
Фінляндія 26
Франція 14
Хорватія 2
Чехія 15
Швейцарія 35
Швеція 45
17
Розповсюдженнiсть
18. Антропософія (грец. ανθρωπος –
людина і σοφια – мудрість) – філосо-
фія та наука про людину, особли-
ве світобачення. Розуміє себе як
теорію пізнання. Це наука, яка не
просто вивчає людину, а й намага-
ється збагнути сенс її появи в світі,
її всекосмічну функцію. Фундатор
антропософії – німецький мисли-
тель Рудольф Штайнер (1861–1925
рр.). Його основні праці: «Теосо-
фія», «Нарис таємницезнавства»,
«Шлях до самопізнання людини».
На основі антропософії розроблена
вальдорфська педагогіка.
Вільне виховання, або тео-
рія вільного виховання – течія
реформаторської педагогіки, по-
пулярна в кінці XIX – на початку
XX століття. Засновником цієї те-
орії була шведська письменниця й
феміністка Еллен Кей. Гасло тео-
рії – «йти від дитини», тобто спри-
яти природному розвитку кож-
ної дитини, її самовихованню, на
противагу формальним строгим
методам традиційного виховання.
Головний урок – перший урок,
що триває дві навчальні години.
Предмет головного уроку зміню-
ється залежно від епохи. Головний
урок складається з трьох частин:
ритмічна частина (матеріалом
для неї є музика, читання віршів,
спів, рухові вправи тощо); пред-
ставлення навчального матеріалу;
розповідь (у молодшій школі – каз-
ки, легенди, байки, у середній та
старшій – розповідь, пов’язана з
темою уроку (біографії, історії ве-
ликих відкриттів, тощо)).
Гуманістична педагогіка – на-
прям у педагогіці, орієнтований
на вільний вибір і врахування
індивідуально-особистісних інте-
ресів і можливостей суб’єктів пе-
дагогічного процесу в навчанні,
вихованні та освіті.
Евритмія (грец. εὐρυθμία – гар-
монійність, врівноваженість (еле-
ментів), злагодженість, співмір-
ність) – новий вид мистецтва, що
є поєднанням особливого гармо-
нізуючого руху, що нагадує та-
нець і пантоміму, з поетичною
мовою або музикою. Виник на
початку ХХ століття, як відгук
на потребу людини знайти нові
способи вираження емоційного
забарвлення мови та музики че-
рез рух. Евритмічний рух є за ха-
рактером художнім і одночасно
цілющим, тому що ґрунтується
на глибокому переживанні і ро-
зумінні краси і законів музики й
мови.
Епоха – навчальний цикл з
окремого предмету у вальдорф-
ській педагогіці.
Епохальний принцип викла-
дання – принцип викладання,
при якому на перший, головний,
урок виноситься один і той са-
мий предмет протягом 2–4 тиж-
нів. Після закінчення одного
предмету, на перший урок ви-
носиться інший предмет. Така
система дає змогу учням зану-
ритися в навчальний матеріал
і швидше досягти поставленої
мети.
ГЛОСАРІЙ
18
Вальдорфська школа
19.
20. ISSN 2656 - 6673
Адреса вальдорфської школи в Києві:
ШДС “Софія”:
м. Київ, вул. Тампере, 17а
Київська вальдорфська школа “Софія”:
м. Київ, вул. Серафимовича, 17а
Тел.: (044) 550 62 44, (044) 550 02 58
Веб-сайт: waldorf.kiev.ua
Свідоцтво про державну реєстрацію
друкованого засобу масової інформації КВ № 43675-66754 від 28.04.2015.
Тираж 200 пр. Зам. 12.
Засновник-видавець: ПП Мокроусова Є. А., 2014
Пр-т П. Тичини 19, Київ 02152
Контакти: Ел. адреса: liza.mokousova2@gmail.com
Телефон: (044) 550-52-23
Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 4354 від 28.04.2015.
Виготовлювач: ООО «ЦЕНТРОДРУК»
Ул. Боженко 86 г, оф. 201, Київ 03150
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи КВ № 7766 від 01.01.2005.