Презентація "Гетьмани України"

2. Гетьманщина (1649-1764)
Богдан Хмельницький(1648-1657)
Іван Виговський(1657-165)
Павло Тетеря(1663-1665)
Петро Дорошенко(1665-1676)
Іван Брюховецький(663-1668)
Михайло Ханенко(1669-1674)
Іван Мазепа(1687-1709)
Пилип Орлик(1710-1742)
Іван Скоропадський(1709-1722)
Павло Полуботок(1722-1724)
Данило Апостол(1724-1734)

3. Роки правління: 1648-1657
Б. Хмельницький належить до
найвидатніших постатей історії України.
Він не лише очолив національно-
визвольну боротьбу в Україні, а й зміг
об’єднати для цієї мети зусилля різних
станів українського суспільства.
Це був видатний полководець
європейського масштабу. Він створив
одну з найкращих у Європі армій.
У історії воєнного мистецтва він
стоїть на одному щаблі з найвидатнішими
полководцями XVIIст.: Олівером
Кромвелем, Густавом ІІ Адольфом, Яном
Собеським, Євгеном Савойським.
Богдан Хмельницький започаткував
будівництво Української козацької
держави.
Герб Б. Хмельницького

4. Створення української держави
Найбільшим досягненням Хмельницького у процесі
національно-визвольної війни українського народу було утворення
і формування Козацько-Гетьманської Держави — Війська
Запорозького (1648—1764).
У всіх галузях державного будівництва: у війську,
адміністрації, судівництві, фінансах, у царині економіки й
культури Хмельницький виступає як державний діяч великого
формату.
Це виявилося в організації верховної влади нової української
держави, яка під верховенством, титулом Війська Запорозького й
під владою його гетьмана об'єднала всі верстви українського
народу. Б. Хмельницький створив не тільки державний апарат і
виховав цілий гурт бойових військових і цивільних керівників (як
з козацької старшини, так і з української шляхти: Іван
Виговський, Павло Тетеря, Данило і Іван Нечаї, Іван Богун та ін.),
але й цілу провідну верству Козацько-Гетьманської Держави, яка
попри всі труднощі і поразки зуміла зберегти і вдержати свої
завоювання та вистояти супроти навали Москви і польсько-
турецьких зазіхань майже до кінця XVIII ст.

5. Роки правління: шляхтич
київський, військовий писар (1648
— 1657) і гетьман Війська
Запорозького (1657–1659). Гідний
наступник Богдана
Хмельницького, який намагався
продовжити його визвольну
українську справу.
Один із укладачів Гадяцького
трактату, за яким проголошувався
гетьманом військ руських і
чигиринським старостою.
Головнокомандувач козацькими
військами у Конотопській битві.
Герб І. Виговського

6. Гадяцька угода з Річчю Посполитою
та війна з Московією
Польсько-литовсько-
руська держава 1658 р
Аналізуючи взаємовідносини
Хмельницького і Виговського можна дійти висновку,
що гетьман та генеральний писар діяли, як правило,
узгоджено, причому, кожен мав свій «імідж» і
проводив відповідну лінію в ході дипломатичних
контактів.
Звичайно, не можна говорити про повну
тотожність політичних позицій гетьмана й
генерального писаря. Якщо перший був
представником центру, то другий тяжів до
поміркованих, котрі прагнули досягнути компромісу з
Річчю Посполитою. Через це Виговського
недолюблювали представники радикальної течії, а
також московської парті.
Ці протиріччя склали передумови для
гетьманства Виговського та визначили його долю.
Фактично Виговський виконав волю
пізнього Хмельницького, який помітив порушення
Переяславської ради Москвою та шукав можливості
перегляду чи розриву її.
Але Виговський не мав тієї харизми,
завдяки якій Хмельницький перетворив чергове
повстання козаків на Визвольну війну України.

7. Роки правління:
гетьман Правобережної
України (1663—1665). До 1648 року
був писарем міського суду у
Володимирі-Волинському, 1649 —
Переяславського полку, з 1653 –
переяславський полковник.
У березні 1654 року для
оформлення Переяславської
угоди був у складі українського
посольства в Москві.
Ставши гетьманом, проводив
політику на відрив України від
Росії.
Герб П. Тетері

8. Роки правління: 1665-1676 роки.
Визначний український державний,
політичний та військовий діяч, гетьман
України.
Усе життя і діяльність гетьмана
Дорошенка, визначного державного і
політичного діяча свого часу були
спрямовані на досягнення повної державної
незалежності та збереження територіальної
єдності України. Власне таку оцінку його
діяльності давали такі видатні українські
історики як В. Антонович, М. Костомаров,
М. Грушевський, Д. Дорошенко та ін.
Але перша спроба об’єднати
Правобережну і Лівобережну Україну, що її
намагався здійснити Гетьман Петро
Дорошенко, закінчилась невдало.
Герб П. Дорошенка

9. Роки правління:
гетьман Лівобережної України у 1663
—1668 рр.
Більшість істориків (у тому числі
Грушевський Михайло) схильні бачити у
I. М. Брюховецькому владолюбну людину,
яка заради гетьманської посади певний
час зневажала інтереси народу,
дозволивши поглибити підлеглість Москві
навіть у внутрішніх, повсякденних
питаннях. Вважається, що за таке
ставлення та постійні інтриги з козаками
та Москвою, народ відплатив йому його ж
монетою.
Його час пов'язується також з
початком явища занепаду українського
життя у другої половині XVII ст. внаслідок
широкої громадянської війни (Руїна).
Герб І. Брюховецького

10. Роки правління:
козак, військовий діяч, згодом гетьман
Правобережної України (1669 — 1674)
У своїй політиці він спирався на Польщу і у
1670 уклав з польськими делеґатами договір в
Острозі, на основі якого Польща визнала його
гетьманом Правобережжя, а він погоджувався на
підданство польському королеві на умовах автономії
лише для козаків. У війні з П. Дорошенком Xаненко
зазнав кілька поразок і у 1674 році, коли війська
гетьмана Івана Самойловича перейшли Дніпро і
більшість правобережних полків перейшли на бік
лівобережного гетьмана, він склав булаву, за що був
наділений маєтностями на Лівобережній Україні. Але
Xаненко не припинив політичної діяльності. З
1677 по 1678 рік був обвинувачений у зносинах із
Польщею й Самойловичем, за наказом Москви
тримав його ув'язненим у Батурині. Але Xаненку
пощастило довести свою невинність. Незабаром він
помер.
Герб М. Ханенко

11. Роки правління: шляхтич
київський, гетьман Війська Запорозького
обох берегів Дніпра (1687—1709), князь
Священної Римської Імперії Германської
Нації (1707 — 1709).
Від Петра I Мазепа отримав чимало
нагород, став другим кавалером ордену св.
Андрія Первозванного, отримав титул
князя Священної Римської Імперії. Та
невдовзі Петро І порушив зобов’язання
обороняти Україну від поляків, що являло
собою основу угоди 1654 року, і Мазепа
перейшов на бік шведів. 28 червня 1709
року відбулася Полтавська битва,
перемога у якій дісталася Петру І.
Втікаючи після поразки, від
переслідування російської кінноти,
Мазепа і Карл XII знайшли притулок у
Молдавії. Тут, біля міста Бендери, 21
вересня 1709 року Іван Мазепа помер.
Похований у Галаці.
Герб Івана Мазепи

12. Пам'ятник гетьману
Івану Мазепі у
Мазепинцях
Ініціатором, натхненником та
спонсором встановлення пам'ятника
гетьману Мазепі виступив відомий
український меценат, американець
українського походження Мар'ян
Коць, який нині живе неподалік
Нью-Йорка.
Встановлення монументу
проходило за участі Міжнародного
освітнього фонду імені Ярослава
Мудрого.
Автором проекту пам'ятника
став скульптор Є. Горбань.
На п'єдесталі пам'ятника
викарбувані роки правління гетьмана
(1687—1709) та рядки з однієї із дум
Івана Мазепи:
«А за віру хоч умріте і
вольностей бороніте».
Навколо пам'ятника
влаштований невеликий ялиновий
парк.
Перший в Україні та Європі пам'ятник гетьману
Івану Мазепі, встановлений 6 листопада 1994 року у
родовому селі видатного українського державного діяча —
Мазепинці Білоцерківського району Київської області.

13. Роки правління: 1710-1742 роки.
Гетьман України (у вигнанні).
Спакоємець і продовжувач
лінії Мазепи, обраний гетьманом у
Туреччині, він усе життя
поневірявся по світу – на просторі
Європи між Швецією та
Отаманською Портою. Більшу
частину життя він боровся за
українську ідею, намагаючись
залучити до її здійснення
іноземних правителів та
можновладців, підняти козацтво
та народ України.
Герб Пилипа Орлика

14. Перша українська Конституція
5 квітня 1710 року на загальній
раді під Бендерами в присутності
всієї старшини, реєстрового
козацтва, запорожців Пилипа
Орлика обрали гетьманом України.
При обранні нового гетьмана
того ж дня, 5 квітня 1710 року, між
Орликом, старшиною і козацтвом
була укладена угода про взаємні
права і обов’язки. Документ мав
назву «Пакт і конституція прав і
вольностей Війська Запорозького».
Пізніше в народі її стали називати
«Конституція Орлика», яка
складалася із вступної частини і 16
статей. Це була найперша у світі
демократична Конституція, витоки
якої беруть початок в устрої
Запорозької Січі.

15. Обкладинка сучасного видання.
Вид. "Веселка". -К.: 1994.
Перша сторінка конституції
П.Орлика

16. Роки правління: 1708–1722
Гетьман Лівобережної
України
• У важких умовах свого часу
Скоропадський робив усе, що міг,
щоб боронити права укрaїнської
держави та інтереси її населення.
• Скоропадський коректно
ставився до свого попередника
Мазепи.
• Протестував проти російських
утисків, загарбань і здирств, був
проти утворення Малоросії.
Герб І. Скоропадського

17. Благодійництво гетьмана
Івана Скоропадського
1. Започаткував спорудження
Гамалієвського монастиря.
2. У Стародубі на кошти Івана Ілліча
зведена церква Предтечі.
3. Турбувався гетьман і про розвиток
Чернігівського Єлецького
монастиря.
4. Після великої пожежі 1718 року дуже
постраждала Києво-Печерська
лавра. Іван Скоропадський
опікується створення нових розписів
Успенського собору.
5. У чернігівській друкарні (вона
знаходилась в Троїцько-Іллінському
монастирі) на початку XVIII ст. були
видані книги Іоанна Максимовича.
Унікальні книги мали родовий герб
Скоропадського і робилися на його
замовлення.
Чернігівський Єлецький
монастир сьогодні

18. Виправна колонія № 66 - колишній
Гамаліївський монастир.

19. Роки правління: 1722-1724
Чернігівський полковник.
Полуботок виступав проти
знищення залишків
українського суверенітету та
обмеження царського впливу в
Україні.
За наказом Петра І був
ув'язнений у Петропавловській
фортеці, де і помер внаслідок
тортур як мученик за Україну.
Незабаром, після його
смерті, помер і цар Петро І (28
січня 1725 р.).
Герб П.Полуботка

20. Скарб Полуботка
За деякими даними Полуботок відправив гетьманські
скарби до Лондона, заповівши повернути їх незалежній Україні
чи своїм нащадкам.
За легендою, 1720 року син гетьмана Яків, за батьковим
розпорядженням, поклав на рахунок лондонського “Банку Ост-
Індійської компанії” барильце золота.
До Росії це золото спробували повернути кілька царів,
починаючи від Петра I, а від середини XIX сторіччя претензії на
скарб гетьмана стали заявляти його нащадки. У 1908 р. 350 його
нащадків провели з'їзд у місті Стародубі (батьківщина
Полуботка), відправивши до лондонського банку 25
представників із вимогами повернути відсотки, які набігли за 200
років у розмірі 213 млн. карбованців.
У середині 1950-х рр. розшуком скарба Полуботка
зайнялась Ін'юрколегія СРСР, а від 1991 р. — влада незалежної
України.
Нині мова йде вже про суму на внеску Полуботка в
16 млрд. фунтів стерлінгів. Однак службовці банку, спадцкоємця
«Банку Ост-Індійської компанії», донині ігнорують усі запити,
посилаючись на таємницю вкладу та відсутність у претендентів
необхідних паперів, що підтвердили б їхні права.

21. Роки правління: гетьман Лівобережної
України в 1727—1734 роках.
Данило Апостол був прихильником
незалежницької політики гетьмана Івана Мазепи
та одним з активних учасників вироблення
положень українсько-шведського союзу. 25
жовтня 1708 року разом з українськими полками
приєднався до шведської армії. Проте, в листопаді,
проаналізувавши причини перших воєнних невдач
шведських військ в Україні, перейшов на бік
Петра I. За Апостолом було залишено уряд
миргородського полковника та всі його маєтки.
Гетьманування Данила Апостола було
спрямоване на захист державних прав
українського народу та боротьбу з російським
впливом на Україну, чим йому вдалося тимчасово
стримати процес повної інтеграції Гетьманщини в
структуру Російської імперії.
Герб Данила Апостола