Downloaded 43 times
![1. Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та
ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2007. -
528 с.
2. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та
ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2009. -
790 с.: іл.
3. З "Літопису Самійла Величка" 1720 року / [пер. В. Шевчук] // Тисяча років
української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К., 2001. – Т. 3, кн. 2 :
(Остання чверть ХVII – початок ХVIII ст.). – С. 317-318.
4. Літопис Самовидця. – К. : Наук. думка, 1971. – 208 c.
5. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К. : Т-во “Знання”
України, 1992. – 192 с.
6. Величко С. Літопис / Самійло Величко. – К. : Дніпро, 1991. – Т. 1 – 2.
7. Літописи [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://izbornyk.org.ua/links/inlitop.htm
Список використаних джерел](https://image.slidesharecdn.com/random-160126224641/85/slide-12-320.jpg)
More Related Content
учнівська презентація
- 1.
- 2. Козацькі літописи умовна назвагрупи історичних пам’яток (поміж ними є як власне літописи, так і історичні повісті, щоденники та мемуари) про козацьку добу в українській історії. Першими козацькими літописами були Традиційний літопис містив повідомлення про пов’язані з історією козацтва події від 1506 або 1516 (похід козац. гетьмана П.Лянцкоронського проти ординців) зберігся лише в складі пам’яток пізнішої доби. «Уманський літопис» (зберігся частково у складі «Кройніки»Ф.Софоновича та «Літопису Самовидця»), у ньому містяться повідомлення про події 1648-72. «Літописець» (1673) В. Дворецького – перший із літописів, який повноцінно зберігся до наших днів
- 3. Три основні козацькілітописи початку XVIII ст. Найвідомішими пам’ятками козацького літописання є: Хроніка Сафоновича (автор – колишній викладач і ректор Київської колегії, ігумен Київського Золотоверхого монастиря Феодосій Сафонович. Повна назва твору: «Хроніка із літописців стародавніх, із святого Нестора Печерського та інших, також із хронік польських про Русію, звідки Русь почалася і про перших князів руських, і про подальших князів, що по них наступали, і про їхні справи». Час написання – 1672 рік). Літопис Самовидця (автор – невідомий, припускають, що ним міг бути суспільний діяч часу Руїни Роман Ракушка-Романовський. Повна назва твору: «Літопис Самовидця про війни Богдана Хмельницького і про міжусобиці, що були в Малій Росії після його смерті». Час написання – приблизно 1702 рік). Літопис Григорія Граб’янки (автор – представник козацької старшини, гадяцький полковник Григорій Граб’янка. Повна назва твору: «Події превеликої, з вини поляків кривавої й небувалої брані Богдана Хмельницького, гетьмана запорозького з поляками за найясніших королів польських Владислава, потім і Казимира, яка в 1648 році почала виправлятися і за літ десять, по смерті Хмельницького не закінченої. Із різних літописців і з діаріуша, на тій війні писаного. В місті Галичу, працею Григорія Граб’янки зібрано і стверджено самобутніх старожилів свідченнями. Року 1710»). Літопис Самійла Величка (автор – представник козацької старшини Самійло Величко. Повна назва твору: «Сказання про війну козацьку з поляками, що через Зіновія Богдана Хмельницького, гетьмана військ запорозьких вісім літ точилася, а близько дванадцяти літ тяглася з іншими державами у поляків, якою він, Хмельницький, при всесильній Божій помочі із козаками і татарами із тяжкого лядського іга вибився і під великодержавне пресвітлого монарха російського Олексія Михайловича добровільно піддався». Час написання – 1720 рік). Історя Русів (автор – невідомий, час написання – 90-ті роки XVIII ст.).
- 4. Козацькі літописи кінця XVII– початку XVIII ст. Справили потужний вплив на на подальший розвиток історичної науки Так, на основі літопису Г.Граб’янки було створено «Короткий опис Малоросії», який, у свою чергу, став базовим для інших пам’яток, зокрема «Літописця» Г. Покаса, «Літописця» І. Ананієвича та «Літописця» С.Дівовича. Козацькі літописи вплинули також на всю українську культуру XVIII – ХХ ст. Їхній вплив чітко виявляється в творчості Т.Шевченка, П.Куліша та М.Костомарова Головними темами літописів були: • причини й умови військових конфліктів між козаками і польською шляхтою; • кривди, що їх зазнали козаки та посполитий люд від поляк • зміст релігійних суперечок і сутичок, які масово виникали між українцями-православними і поляками-католиками через насильницьке запровадження на українських земля католицизму; • постаті українських гетьманів з висвітленням їхньої державницької та військової діяльності, політичних симпатій, національних переконань і людських якостей; • життя і героїчні подвиги запорозького козацтва та його кошового Івана Сірка; • політичні стосунки України з територіальними сусідами – Польщею, Московією, Туреччиною, Кримом тощо.
- 5. Літопис Самовидця джерело зісторії України козацької доби 2-ї половини 17 ст., пам’ятка національної писемності • Створений на Стародубщині в останній чверті 17 ст. сучасником (самовидцем) описаних у ньому подій. • Зберігся на Лівобережній Україні в кількох списках 18 ст. (кожен зі списків має деякі доповнення і скорочення). Існує кілька гіпотез про ім’я автора літопису (зокрема, що ним є Ф.Коробка чи Ф.Кандиба), найбільш аргументованою з них вважається та, що розроблена В.Модзалевським, М.Петровським, М.Грушевським та ін. Згідно з нею, автором літопису був генеральний підскарбій часів І.Брюховецького, згодом – стародубський священик Р.Ракушка-Романовський (бл. 1622 -1703). Цю гіпотезу вперше висловив у листі до П.Куліша історик-аматор П.Сердюков.
- 6. Події описані влітописі Самовидця • Хід національно-визвольної війни українського народу середини 17 ст.; • найяскравіше засвідчує оповідь про сплановану Москвою Чорну раду 1663; • був прихильником сильної гетьман. влади, виразником інтересів заможного козацтва; • засуджував боротьбу різних політичних сил та соціальні заворушення, що тривали з 1658 до початку гетьманства І.Мазепи; • дав стриману характеристикуБ.Хмельницькому; • з симпатією він писав лише про лівобережного наказного гетьмана Я.Сомка та про запорозького кошового отамана І.Сірка; • у негативному плані зобразив гетьманів І.Виговського, Д.Многогрішного, І.Самойловича, полковника В.Золотаренка; • у літописі описано стосунки гетьманських урядів із сусідніми державамими: Річчю Посполитою, Московією,Кримським ханат У XIX ст. літопис Самовидця широко використовували майже всі українські історики, що досліджували надзвичайно багату на події історію України другої половини XVII ст. Це зумовлене значною мірою тим, що в першій половині XIX ст. ще не були опубліковані достовірніші за літописи історичні документи. До того ж літописи давали суцільний виклад подій про Україну.
- 7. Григорій Грабянка –автор історичного твору літописного характеру
- 8. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки «Літопис Григорія Грабянки", козацького старшини, який у 1730 р став гадяцьким полковником. За ним закріпилася назва "козацького літопису". Але така назва - досить умовна, бо цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій - битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України - і яка надто далека від традиційної літописної форми. Літопис був написаний церковнослов'янською мовою, завершений 1710 р. Загалом літопис обіймає час від стародавності до 1709 р, падіння І Мазепи І вибору на гетьманство І Скоропадського. Але головна І найбільша частина твору присвячена війні під проводом Б Хмельницького, текст про цю війну займає 123 сторінки (з усіх 157) Наприкінці подається лише реєстр подій без подробиць На початку йде роз'яснення, що козацький народ походить від скіфів-хозарів Далі коротко передано Історію Русі, й завоювання поляками, перетворення з царства в князівство, а останнього - у воєводство Розповідається про Петра Конашевича-Сагайдачного, а з періоду після Б Хмельницького - про Івана Брюховецького, І Самойловича Гетьман Б Хмельницький зображений як національний герой.
- 9. Самійло Величко та йоголітопис
- 10. Літопис Самійла Величка Вузлові концептуальні моменти літопису Величка є доведення правомірності визвольної війни: засуджівав внутрішні чвари і міжусобиці другої половини 1650–першої половини 1660-х років в Україні; історик вважав козацьку державу Б.Хмельницького правонаступницею частини давньоруської історичної спадщини; наголошував на престижності походження, етнокультурної і етнополітичної самобутності козаків, а також українськогонароду в цілому. Послідовно проводив думку про станову рівність козацтва і шляхти (причому відмежовував козаків від «простих» посполитих). Позитивно оцінюючи приєднання України до Російської держави, водночас засуджував антиукраїнську політику царизму – розчленування території України за Андрусівським договором (перемир’ям) 1667, наступ на традиційні права українського народу, насамперед козацтва, зруйнування у травні 1709 російськими військами за указом Петра I Запорозької Січі та ін. В політичному устрої українського суспільствава історик виділяв конструктивну і стабілізуючу роль Запорозької Січі, яка, була ідеальним інструментом козац. демократії, служила противагою гетьмана-владолюбця і стояла на сторожіправослав’я та цілісності Вітчизни. Деструктивним суспільним чинником Величко вважав нездатність козацької еліти політично консолідуватися.
- 11. ВИСНОВКИ За літописами Самовидця,Величка та Г.Грабянки закріпилася назва «козацькі літописи». Але така назва – досить умовна, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій – битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України — і яка надто далека від традиційної літописної форми.
- 12. 1. Енциклопедія історіїУкраїни: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2007. - 528 с. 2. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2009. - 790 с.: іл. 3. З "Літопису Самійла Величка" 1720 року / [пер. В. Шевчук] // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К., 2001. – Т. 3, кн. 2 : (Остання чверть ХVII – початок ХVIII ст.). – С. 317-318. 4. Літопис Самовидця. – К. : Наук. думка, 1971. – 208 c. 5. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К. : Т-во “Знання” України, 1992. – 192 с. 6. Величко С. Літопис / Самійло Величко. – К. : Дніпро, 1991. – Т. 1 – 2. 7. Літописи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://izbornyk.org.ua/links/inlitop.htm Список використаних джерел