1. ПРОВІДНА РОЛЬ
ПОЕЗІЇ У 20-ТІ
РОКИ.
Підготували
Головач В., Герман В.,
Шимко К.
Вчитель: Швагер С.І.
ПАВЛО ТИЧИНА
— НАЙБІЛЬШИЙ
МОДЕРНІСТ
ЦЬОГО ПЕРІОДУ.
ФЕНОМЕН
«КЛАРНЕТИЗМУ»

2. Павло Тичина – найбільший
модерніст 20-х років
«Син України, її чорнозему, її
безкрайнього степу»
Євген Маланюк
Павло
рович
на
(23 січня 1891- 16 вересня 1967)
- український поет
- перекладач
- публіцист
- громадський діяч

3. Коротка біографія
Павло Григорович Тичина
народився 27(15) січня 1891
р. у селі Піски Козелецького
повіту Чернігівської губернії
(тепер Бобровицького
району Чернігівської
області).
Походив зі старовинного
козацького роду (його
пращур був полковником у
Богдана Хмельницького).
.
Павло Тичина –
учень бурси, 1901 р.

4. Сім’я і дитинство
Батько майбутнього поета
був сільським дяком —
вчителем «школи
грамоти».
Сім'я була багатодітна
(народилося 13,
зіп'ялося на
ноги 9 дітей), жили
впроголодь, зате гарно
співали.
Марія Василівна Тичина –
мати поета.
Змалку Павло виявив хист
до музики, малювання і
віршування. Отримав
музичне виховання, грав
на флейті, гобої,
кларнеті, бандурі, піаніно
та ін. Кларнет –
улюблений інструмент.

5. Навчання
У 1900-1907 рр. Навчався в Чернігівському духовному
училищі (бурсі),
а в 1907-1913— в Чернігівській духовній семінарії.
Згодом,
навчаючись у
Київському
комерційному
інституті,
працював у
газеті «Рада».
Духовий оркестр Чернігівської духовної семінарії

6. Робота
На цей час припало
його ознайомлення з
новітнім українським
мистецтвом,
особисте знайомство
з найвідомішими його
представниками.
Відвідував дім
М.Коцюбинського і
читав там вірші
У 1913-1914 рр.
працює в редакції
ліберального
україномовного
журналу «Світло», а
після його закриття — в
Чернігівському
статистичному бюро.
Павло Тичина в юнацькі роки.

7. Робота у
музичній сфері
У 1916-1917 рр. — помічник хормейстера в
українському театрі М. К. Садовського.
Хор ім. М. Леонтовича під
керівництвом Павла Тичини,
початок 1920-х років.
1920 р.
подорожував із
капелою К.
Стеценка
«Думка»
Правобережною
Україною від
Києва до Одеси.
Того ж року
організував хор,
з яким виступав
до 1923 року.

8. Участь у спілках
З 1923 по 1934 рік —
співредактор журналу
«Червоний шлях»
(Харків).
Входить до заснованої
1923 р. Спілки
пролетарських
письменників України
«Гарт».
1926 року взяв активну
участь у створенні
ВАПЛІТЕ (Вільної Академії
пролетарської
літератури) на чолі з
М. Хвильовим, куди
увійшли й колишні члени
«Гарту».

9. Посади
З 1929 р. — дійсний
член Академії наук
Української РСР,
у 1936-1939 рр. і в 19401943 рр. очолює
Інститут літератури АН
УРСР.
З 1947 р. — членкореспондент
Болгарської АН,
доктор філології.
Павло Тичина у своїй
бібліотеці, 1932 р.

10. 1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР.
Засідання правописної комісії
в селі Поміри на Харківщині
під головуванням Павла Тичини,
28 серпня 1943 р.
З 1953 по 1959
рік — голова
Верховної Ради
УРСР, заступник
голови Ради
Національностей
Верховної Ради
УРСР, член багатьох
товариств,
комітетів,
президій,
кавалер
орденів і медалей.

11. Досягнення
Лауреат
Державної
премії
СРСР(1941),
Державної премії
УРСР імені Т. Г.
Шевченка (1962).
1967 року
отримав
звання Герой
Соціалістичної
Праці.
Павло Тичина читає свої вірші
на Декаді української літератури та
мистецтва, 1951 р.

12. Особливості творчості
Жанрові
особливості
творчості
Кредо
Елегія,
медитації,
поетичні
мініатюри,
послання,
ронделі,
пісні,
поеми,
драматичні
етюди, поезії
в прозі,
веснянки,
колискові,
казки,
оповідання
«Без
чистоти
творити
трудно,
Без
творчості нема
життя»
Літ-ні
захоплення
Т.Шевченко,
О.Олесь,
Л.Українка,
І.Франко,
М.Вороний,
О.Блок,
С.Малларм
е
П.Верлен,
«Надходьте А.Рембо,
,поети,
Т.Стернз
демократії Еліот
совість,
демократії
вість!»
Мистецькі
інтереси
Світогляд
Грав на
кларнеті,банду
рі,арфі,
лірі,роялі,
Захоплювався
творами
композиторів
І.Березовського
,
М.Леонтовича,
К.Стеценка,
Живописців
М.Жука,
М.Бурачека
Спирався
на
«філософі
ю серця»
Сковороди
,
Пантеїзм,
Вітаїстична
концепція
життя
Табл. 1: «Естетичні уподобання Павла Тичини»

13. Перші відомі нам вірші
Тичини (з тих, що збереглися)
датовані 1906 — 1908 pоками,
і серед них, ще геть
"невстояних" і в формі, і в
змісті, є така маленька
перлина, як
"Блакить мою душу овіяла”
(перший вірш, 1907р.)
1911 р. після прослухання
вірша Тичини
«Розкажи, розкажи мені,
поле..»
Коцюбинський заявив:
«Серед нас справжній поет

14. «Арфами,а
рфами»
1914 рік
«О панно
Інно…»
1915 рік
«Ви знаєте, «Одчиняйте «Пам'яті
як липа
двері»
тридцяти»
шелестить» 1918 рік
1918 рік
1911 рік
Гімн
весні,моло
дості
Туга і світлі
спогади за
втраченим
коханням
Народженн
я
перших,тен
дітних
почуттів
кохання
Алегорична
картина
настання
нового часу
Бій під
Крутами(в
основі
вірша)
Уславлення
гармонії
Потяг до
революціїнареченої
Оплакуванн
я борців за
волю
Інтимна
лірика
Закликрефрен
Громадянсь
ка лірика
Віра у
Уславлення
щастя,відро кохання
дження
рідної землі
Інтимна
лірика
Табл. 2: «Найвідоміші вірші П.Тичини, їх тематика»

15. Збірки
Рік
Назва
1918
Сонячні кларнети
1920
Плуг
1920
Замість сонетів і
октав
1921
В космічному
оркестрі
1924
Вітер з України
Табл.3 «Збірки П.Тичини
Павло Тичина, 1920-ті роки.

16. Особливості творчої манери та
поетичне новаторство П.Тичини
П.Тичина, автопортрет
Надзвичайно
висока, порівняно з
попередниками й
сучасниками, образ­ність
відтворення світу.
Створення разом з іншими
поетами світової літератури
(Поль Верлен, Лайнер Марія
Рільке, Артур Рембо)
нової поетичної мови XX ст.
Своєрідне порівняння
фольклоризму та
модернізму.

17. Збірка «Сонячні кларнети»
(1918 рік)
Ознаки поезій:
 тонке спостереження
навколишнього світу,
замилування його
гармонією
 несподіваність
першовідкриття,побачити
все довкола ніби вперше
 поєднання розповіді,
музикаи, співу, живопису
— усе, що було
близьким натурі Тичини
 кожна картина — жива,
радісна, інтонаційно
багата
 переважає музичне
світовід­чуття.
Перша сторінка рукопису спогадів
Павла Тичини про мандрівку із
капелою Стеценка

18. Ця книжка засвідчила появу
українського варіанту
символізму«кларнетизму».
Тичина на основі
символістичних
засобів,
їх вдалого
комбінування і
трансформації
створив власний
авторський поетичний
стиль.
«Сонячні кларнети»,
обкладинки
Кларнетизм — світоглядно-естетична концепція
Павла Тичини, унікально виражена за допомогою
багатьох поетичних засобів: звукових (асо­нанс,
алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора),
зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські
слова), формальних (розміщення строф і рядків у них)
тощо.

19. Вітаїзм
М.Хвильовим, письменником і теоретиком
літератури, була проголошена теза про
«романтику вітаїзму».
Саме вітаїстичність стала провідною рисою
української поезії тих років.
Вітаїзм (віталізм) – стильова течія
початку XX ст., проявилася в кількох
модерністських напрямах
(неороман­тизм, футуризм,
експресіонізм).
Ф.Ніцше
Головна ознака — відтворення безперерв­ного
потоку життя, погляд на людину як на біологічну істоту.
Джерело вітаїзму — учення Ф. Ніцше про
«діонісійське» (темне, інстинктивне) начало культури.
В українській літературі вітаїзм також стверджував
життєвість, незнищенність нації.
Представлений творами М. Хвильового, Є.
Павло Тичина з
Маланюка, 0. Ольжича, У. Самчука, П. Тичини.
бандурою,
4 червня 1946 р.

20. Експресіонізм
Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сут­ність
мистецтва, що є за своїми цілями та засобами
проти­лежним імпресіонізму й натуралізму: мистецтво не
зобра­жає дійсність, а виражає її сутність. Митець, на думку
експресіоністів, не повинен копіювати дійсність, вірогід­но
відтворювати її.
«Експресіонізм хотів більшого, ніж фотографія... Реальність
має бути про­низаною світлом ідеї»
Е. Толлер
Експресіоністична образність притаманна низці творів
української літератури :
«Червоний роман» А. Головка,
«Вальдшнепи» М. Хвильового,
«Сонячна машина» В. Винниченка,
«Маклена Ґраса» М. Куліша.

21. Уславлення борців за
вільну Україну
«Пам’яті тридцяти»
В основі твору — дійсний
трагічний факт: бій під Крутами
29 січня 1918 року, загибель
юних патріотів-українців у боротьбі
за вільну Україну проти російської
більшовицької навали.
Поезія Тичини глибоко психологічна.
Леонід Перфецький «Бій під
Автор тужить, страж­дає, оплакує
Крутами»
борців за волю. Ці почуття
передаються й читачам.
Автор пророкує:
«По кривавій по дорозі
Нам іти у світ!»
Це означає, що щастя не буде, на крові його не збудуєш. І вибрана дорога —
приречена на невдачу, загибель. Пророцтво поета є провідною думкою твору.
Філософські роздуми над поезію приведуть до думки про вічність людських
діянь: ніщо не минає безслідно. І через роки розплата за злочин наздо­жене
того, хто його скоїв.

22. Павло Тичина, 1930-ті роки.
Приховане
протистояння з
тоталітаризмом
засвідчують окремі
поетичні,
літературознавчі,
публіцистичні твори
пізнішого часу:
«Григорій Сковорода»
(1939),
«Похорон друга» (1942),
«Творча сила народу»,
«Геть брудні руки від
України» (1943)

23. У галузі поезії, прози,
публіцистики, а також у
науково-критичних
працях Павло Тичина
виявив себе
одним із
найосвіченіших
радянських
письменників, чия
ерудиція охоплювала
суміжні з літературою
види мистецтва —
музику і живопис.
Павло Тичина з бандурою,
4 червня 1946 р.

24. Павло Григорович
чудово грав на кларнеті, та й у словах
вловлював особливе, музичне звучання.
Можливо, тому так легко давалося йому
вивчення іноземних мов (він вільно володів
п'ятнадцятьма).
Павло Тичина з кларнетом,1940-ві роки.

25. Помер П. Г. Тичина
16 вересня 1967 року в
Києві.
Похований на
Байковому кладовищі в
Києві.
Надгробок Павла Тичини
на Байковому цвинтарі в Києві

26. Пам’ять
Шануючи пам'ять поета, його земляки відкрили в селі Піски
музей і пам'ятник письменника.
У Чернігові на фасаді будинку №40, де колись
розміщалася Чернігівська духовна семінарія і де навчався
майбутній поет, встановлено меморіальну дошку.
Засновано літературну премію імені Павла Тичини
республіканського значення.
3 лютого 1981 року засновано стипендію імені Тичини.
16 квітня 1981 року Постановою Ради Міністрів УРСР
Бобровицькій районній бібліотеці надано ім'я Павла Тичини.
Одну з вулиць Чернігова та Києва названо іменем Тичини.
Меморіальна
дошка у
м.Чернігів

27. Літературно-меморіальний музейквартира Павла Тичини в Києві

29. Висновок:
Отже,— Павло Тичина один із найвидатніших
українських поетів, рівних якому знайти дуже складно.
Народжений у бідній родині, він бачив життя села,
міста, церкви, літературної громади, інтелігенції
особисто та зсередини. Тичина бачив національне
відродження, радянське будівництво, бачив мир і війни
— і все те викарбувалося на сторінках його книг.
Поет, який бачив Україну в найрізноманітніших її
проявах, який став Україною, переплавив її в собі, а
потім виплеснув зі свого серця, подарувавши іншим.
Вивчення та дослідження творчого спадку Павла
Тичини є дуже актуальним, необхідним для
правильного розуміння українського національного духу
— поет відчув його найглибшу сутність, яка полягала в
піснях, у народнопісенній поезії.

30. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!