В.Гройсман просував свої тези успішніше, ніж А.Яценюк, який рік тому пішов у відставку саме через низкий рейтинг. Його критики не мали достатньої політичної ваги.
Потенційні замовники та використані технології інформаційної атаки,
Основною тезою інформаційної атаки на голову правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна 10-18.04.2017 було твердження про надмірні заробітки цієї організації. Разом з реакцією у відповідь, сумарно складалися зі 188 повідомлень, що мали ~469 тис контактів з аудиторією.
Атака стартувала в інформаційному просторі нетипово: з тез атакованого. 10 квітня В.Шабунін заявив про пікет під його будинком. Інших джерел інформації про цю акцію не було. «Автомайдан» заявив про причетність СБУ до пікету. Всі подальші обвинувачення на адресу голови ЦПК розповсюджувалися вже після пікету.
Медіа-війни операторів лотерей в УкраїніUkrContent
Лояльні медіа, спікери та PR-інструменти медіа війн між оператором "М.С.Л.", що перебуває під санкціями РНБО, та його основного конкурента - "Українські лотереї".
Потенційні замовники та використані технології інформаційної атаки,
Основною тезою інформаційної атаки на голову правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна 10-18.04.2017 було твердження про надмірні заробітки цієї організації. Разом з реакцією у відповідь, сумарно складалися зі 188 повідомлень, що мали ~469 тис контактів з аудиторією.
Атака стартувала в інформаційному просторі нетипово: з тез атакованого. 10 квітня В.Шабунін заявив про пікет під його будинком. Інших джерел інформації про цю акцію не було. «Автомайдан» заявив про причетність СБУ до пікету. Всі подальші обвинувачення на адресу голови ЦПК розповсюджувалися вже після пікету.
Медіа-війни операторів лотерей в УкраїніUkrContent
Лояльні медіа, спікери та PR-інструменти медіа війн між оператором "М.С.Л.", що перебуває під санкціями РНБО, та його основного конкурента - "Українські лотереї".
Інформаційні кампанії з метою дискредитації іномовлення України та телевізій...UATV/DOM
Оскільки телеканал «Дом» поставив собі за мету інформаційно сприяти реінтегра- ції тимчасово окупованих територій (ТОТ), що включає в себе формування позитив- ного ставлення до реінтеграції у громадян України по обидві сторони лінії зіткнення та визнання різноманітної громадянської ідентичності, яка заснована на загальних цінностях, політично заангажований медій- ний апарат внутрішніх українських гравців завдає удару у відповідь скоординованою інформаційною кампанією та пропагандою, спрямованою на телеканал «Дом» та систе-
му іномовлення України. Політично заанга- жовані медіа, оплачувані піарконсультанти, публічні спікери політичних партій, інтер- неттролі в соціальних мережах розповсю- джують повідомлення із звинуваченнями в упередженості та дезінформації, мета яких — умисний підрив довіри до мовлення на ТОТ. Аналогічні зусилля спрямовані в ціло- му на дискредитацію державного підпри- ємства «Мультимедійна платформа іномов- лення України».
Наприкінці 2016 року, традиційно, в медіа з’явилося чимало прогнозів експертів на нинішній рік. Оскільки економічна та політична ситуації в Україні нестабільні, точність прогнозів апріорі не могла бути високою. Але окремі аналітики надто активно робили прогнози, які потім не справдилися.
Аналітичний прогноз 2018: виклики і можливостіUIFuture
Прогнози 2017 і 2018 під загальною назвою “Виклики та можливості” - це збірки висновків експертів UIF про майбутнє інформаційних процесів у сферах міжнародної та внутрішньої політики, національної безпеки та оборони, економіки, правоохоронної та судової системи та освіти, що досліджуються на основі загальних тенденцій розвитку ґалузей протягом року.
Метою випуску щорічної збірки прогнозів експертів є інформаційне сприяння розширенню горизонту планування розвитку країни і як наслідок - ухвалення топ-менеджментом держави успішної стратегії на майбутні 10-15 років.
Закон "Купуй українське": Ляшко проти ProZorroUkrContent
17 жовтня 2017 у медіа стартувала інформаійна кампанія щодо внесеного депутатами різних фракцій на чолі з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком законопроекту №7206 "Купуй українське, плати українцям". Він передбачає преференції у державних закупівлях для т.зв. «національний виробників».
Основними публічними захиснками законопроекту були «радикали» О.Ляшко і В.Галасюк, Торгово-промислова палата, інші об’єднання промисловців і роботодавців. Початково законопроект просувався у Facebook і на ТРК «Україна» (належить Р.Ахметову, що вважається одним із спонсорів РПЛ), а далі дискусія охопила всі топ-медіа.
Критикували проект представники ProZorro, Київської школи економіки (KSE), Реанімаційний пакет реформ (РПР), антикорупційні активісти і деякі політики. Основні посили: корупційні ризики і спотворення конкуренції, загроза системі Prozorro, невідповідність зовнішнім зобов’язанням України.
Інформаційні кампанії з метою дискредитації іномовлення України та телевізій...UATV/DOM
Оскільки телеканал «Дом» поставив собі за мету інформаційно сприяти реінтегра- ції тимчасово окупованих територій (ТОТ), що включає в себе формування позитив- ного ставлення до реінтеграції у громадян України по обидві сторони лінії зіткнення та визнання різноманітної громадянської ідентичності, яка заснована на загальних цінностях, політично заангажований медій- ний апарат внутрішніх українських гравців завдає удару у відповідь скоординованою інформаційною кампанією та пропагандою, спрямованою на телеканал «Дом» та систе-
му іномовлення України. Політично заанга- жовані медіа, оплачувані піарконсультанти, публічні спікери політичних партій, інтер- неттролі в соціальних мережах розповсю- джують повідомлення із звинуваченнями в упередженості та дезінформації, мета яких — умисний підрив довіри до мовлення на ТОТ. Аналогічні зусилля спрямовані в ціло- му на дискредитацію державного підпри- ємства «Мультимедійна платформа іномов- лення України».
Наприкінці 2016 року, традиційно, в медіа з’явилося чимало прогнозів експертів на нинішній рік. Оскільки економічна та політична ситуації в Україні нестабільні, точність прогнозів апріорі не могла бути високою. Але окремі аналітики надто активно робили прогнози, які потім не справдилися.
Аналітичний прогноз 2018: виклики і можливостіUIFuture
Прогнози 2017 і 2018 під загальною назвою “Виклики та можливості” - це збірки висновків експертів UIF про майбутнє інформаційних процесів у сферах міжнародної та внутрішньої політики, національної безпеки та оборони, економіки, правоохоронної та судової системи та освіти, що досліджуються на основі загальних тенденцій розвитку ґалузей протягом року.
Метою випуску щорічної збірки прогнозів експертів є інформаційне сприяння розширенню горизонту планування розвитку країни і як наслідок - ухвалення топ-менеджментом держави успішної стратегії на майбутні 10-15 років.
Закон "Купуй українське": Ляшко проти ProZorroUkrContent
17 жовтня 2017 у медіа стартувала інформаійна кампанія щодо внесеного депутатами різних фракцій на чолі з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком законопроекту №7206 "Купуй українське, плати українцям". Він передбачає преференції у державних закупівлях для т.зв. «національний виробників».
Основними публічними захиснками законопроекту були «радикали» О.Ляшко і В.Галасюк, Торгово-промислова палата, інші об’єднання промисловців і роботодавців. Початково законопроект просувався у Facebook і на ТРК «Україна» (належить Р.Ахметову, що вважається одним із спонсорів РПЛ), а далі дискусія охопила всі топ-медіа.
Критикували проект представники ProZorro, Київської школи економіки (KSE), Реанімаційний пакет реформ (РПР), антикорупційні активісти і деякі політики. Основні посили: корупційні ризики і спотворення конкуренції, загроза системі Prozorro, невідповідність зовнішнім зобов’язанням України.
Кризова комунікація PricewaterhouseCoopers Україна стосовно обвинувачень НБУUkrContent
З січня 2017 року PricewaterhouseCoopers Україна зіткнулася з потужною інформаційною кризою, спричиненою заявами керівництва Нацбанку України. За словами чиновників, дані аудиторського висновку щодо фінстану «ПриватБанку», зробленого в липні 2016, недостовірні. Через це НБУ виключив українське представництво компанії з переліку аудиторів банків.
Дискусія аудитора з регулятором тривала надзвичайно довго, поновлювалася кілька разів упродовж року.
1. 2,859,415,
63%
1,678,205,
37%
Тези Гройсмана,
позитив про нього
Тези притиків
Гройсмана, негатив про
нього
ПОДІЯ ТА ЇЇ КОНТЕКСТ: КОРОТКІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
УСПІШНА КОМУНІКАЦІЯ ПРЕМ’ЄРА
Кількість контактів з
аудиторією зазначених тез у
вибірці ТОП-100 найвпливовіших
інтернет-медіа, телебачення,
радіо та преса, 01-12.04.2017
- В.Гройсман просував свої тези успішніше, ніж А.Яценюк,
який рік тому пішов у відставку саме через низкий рейтинг. Його
критики не мали достатньої політичної ваги.
- Основним захисником В.Гройсмана виступали медіа, близькі
до групи «Приват» та «Народного фронту».
-Найефективніша теза атаки – про невиконання обіцянок.
- Проросійські і екс-«регіональні» медіа багато лаяли
В.Гройсмана, але ще більше хвалили.
- Найпослідовнішим критиком прем’єра були медіа І.Кононенка.
- Ті ж самі медіа активно хвалили Ю.Луценка – якого в медіа
називали можливим наступником В.Гройсмана.
- В Україні триває невизначеність щодо щонайменше
двох посад: прем’єра та голови НБУ. У нинішнього Кабміну
В.Гройсмана 16 квітня скінчився річний імунітет, і Рада
може його звільнити. В.Гонтарева сама подала у відставку.
- На майбутній владний «пазл» вплинуть також посади
Генпрокурора та голови РНБО – адже Ю.Луценко і
О.Турчинов згадувалися в медіа як претенденти на місце
Гройсмана. Також серед озвучених претендентів – голова
Мінтрансу В.Омелян. Ми зафіксували в медіа і соцмережах
активну «рекламну кампанію» цих політиків.
- Головним опонентом В.Гройсмана у владі вважається
близький до П.Порошенка бізнесмен І.Кононенко.
- Інтерес найвпливовішого олігарха країни І.Коломойського
в цій урядово-нацбанківській кампанії – щонайменше в
тому, щоб отримати лояльного голову НБУ, який би не
наполягав на розслідуванні підозр у виведенні коштів з
націоналізованого у грудні 2016 «Приватбанку».
- Отож, у медіа та соцмережах розпочалося просування
позитивних та негативних оцінок В.Гройсмана, його дій і
перспектив. Тільки у вибірці за 01-12 квітня 2017 було
зафіксовано 453 повідомлення на цю тему, що мали 3,9 млн
контактів з аудиторією.
- Кампанія сильно знизила інтенсивність після 12 квітня –
коли стало відомо, що найближчими тижнями відставка
В.Гройсмана розглядатися не буде. Але піар-матеріали
стосовно претендентів на посаду і далі виходили. При
цьому Ю.Луценко і О.Турчинов часто «піарилися» разом.
Доля Кабміну В.Гройсмана
Інформаційні впливи і можлива відставка прем’єра
2. 1
5
14
24
12
22
4 6
26
57
15
1 4 1
7
6
3
14
12
5
12
11
22
10
29.03.2017 01.04.2017 02.04.2017 03.04.2017 04.04.2017 05.04.2017 06.04.2017 07.04.2017 08.04.2017 09.04.2017 10.04.2017 11.04.2017 12.04.2017
Тези Гройсмана, позитив про нього Тези критиків Гройсмана, негатив про нього
03.04.2017 р.:
Кабмін прийняв
трирічний план
роботи.
НЕГАТИВУ ПРО В,ГРОЙСМАНА НАБАГАТО МЕНШЕ, НІЖ РІК ТОМУ ПРО
А.ЯЦЕНЮКА. ОТЖЕ, І ВІДСТАВКА МЕНШ ІМОВІРНА
Коментар Центру контент-аналізу: Динаміка обговорення можливої відставки В,Гройсмана почала наростати за два
тижні до завершення «імунітету» його Кабміну. І швидко пішла на спад після того, як Верховна Рада вирішила піти на
канікули, відклавши розгляд звіту уряду.
На відміну від «інформаційного нищення» А.Яценюка на початку 2016 року, негатив щодо роботи В.Гройсмана рідко
перевищував позитив. Діючий прем’єр мав всі можливості для трансляції своїх тез на широкий загал, вдало
використав інформаційний привід річниці своєї роботи. Спроби критиків використати той самий інформпривід були менш
успішними. Минулого року саме різко негативний інформаційний шлейф став однією з причин, які змусили А.Яценюка
погодитися на відставку. У випадку В.Гройсмана ми такого не спостерігаємо.
Кількість постів з
позитивом і негативом
у тій самій вибірці
04.04: Гройсман
хвалиться
проектами
реформ:
пенсійної і МОЗ.
05.04: Опитування експертів
про те, що Гройсмана не
звільнять: про це говорять
Є.Булавка, В.Фесенко,
Є.Голобуцький
06.04: Яценюк:
Гройсман – кращий
прем’єр. Кононенко:
відставка можлива
10.04: Інформація про
невідставку до свят.
Кілька статей про
провали Кабміну
11.04: Прес-конференція
Гройсмана про підсумки.
Негативні прогнози у
проросійських медіа
В цілому якісний
Медіа-динаміка результатів роботи і можливої відставки
3. 86,957,
55%
71,447,
45%
Відставка можлива
Відставки не буде
588,230,
33%
1,167,92
9, 67%
Гройсман розвалює країну
і її економіку
Гройсман - ефективний
управлінець
283,486,
53%
255,116,
47%
Гройсман реально не зможе
провести пенсійну реформу
Обіцянки Гройсмана щодо
пенсійної реформи
336,628,
49%
352,830,
51% Гройсман – популіст, не
виконує свої обіцянки
Гройсман виконує
обіцянки
40,078,
30%
92,248,
70%
Гройсман бореться з
корупцією суто показово
При Гройсмані корупція
зменшилася
Найпопулярніші тези медіа контенту
Коментар Центру контент-аналізу: в досліджуваний переод позитивний контент щодо діяльності В.Гройсмана в цілому
переважав. Окрім «загальної» тези про ефективність роботи Кабміну, просувалися тези про його боротьбу з корупцією,
виконання обіцянок. Найбільш ефективні тези атаки на прем’єра – про його нездатність провести пенсійну реформу, а
також про невиконання обіцянок. Перша гарно поширилася завдяки проросійським, а друга – завдяки «якісним» медіа.
У більшості тез основним захисником В.Гройсмана виступали медіа, близькі до групи «Приват» та «Народного фронту».
Теми взаємин з олігархами та боротьби з корупцією жодна зі сторін не змогла ефективно ввести у «порядок денний».
Важливим було те, що жоден з критиків Гройсмана – ані Кононенко, ані лідери Опоблоку - не мали такої політичної ваги,
як прем’єр, отож, медіа не так активно транслювали їх тези. П.Поршенко та інші посадовці у критику не включалися.
Спікери: І.Луценко,
В.Фесенко,
О.Голобуцький.
Спікери: Д.Добродомов,
Ю.Чижмарь, М.Курячий,
Б.Береза, Н.Савченко
Спікери: О.Сироїд,
Н. Корчак.
Espreso.tv , 24
канал, Depo,
Dsnews,
Finance.UA,
Голос
Столицы
Апостроф, Deutsche
Welle, Politeka, Голос.ua,
Експрес – онлайн,
ЛІГАБізнесІнформ
NewsOne, Корреспондент,
ЗІК, ЛІГАБізнесІнформ,
Страна
Спікери: О.Солонтай
1+1, Depo,
Dsnews,
Espreso.tv,
FaceNews
Спікери:
А.Яценюк
Ефективність
1,7 млн контактів
Антикорупційність
132,3 тис контактів
Виконання обіцянок
689,4 тис контактів
Пенсійна реформа
538,6 тис контактів
Підтримка БПП
1,2 млн контактів
Можливість відставки
158 тис контактів
Деолігархізація
12,1 тис контактів
4,218,
35%7,935,
65%
Гройсман –
корупціонер, працює на
олігархічні клани
Гройсман працює
прозоро, наступив на
хвіст олігарам
338,608,
27%
911,911,
73%
Порошенко та БПП прагнуть
відставки Гройсмана
Порошенко та БПП підтримують
Гройсмана
Espreso.tv ,
Обозреватель,
Автрадио
Голос
столицы,
Сегодня,
Голос.ua
РИА Новости
Украина, Голос
столицы, Страна,
Depo
4. 39
22
7
25
89
49
4
10
2
54
43
"Приват"
"Якісні"+Спеці
алізовані
Масові
розважальні
Провладні
Проросійські
та екс-ПР
Слабка
репутація+Міс
цеві
Тези Гройсмана,
позитив про нього
Тези критиків
Гройсмана, негатив
про нього
КАНАЛИ ПОШИРЕННЯ ТЕЗ ГРОЙСМАНА
КАНАЛИ ПОШИРЕННЯ ТЕЗ КРИТИКІВ
КЛЮЧОВІ МЕДІА, які поширювали тези Гройсмана та
позитив про нього (к-ть новин): РИА Новости Украина
(12), Depo (10), Страна (10), Обозреватель (8), Слово і Діло
(5), Dsnews (5), Подробности.UA (5), Hubs (4), Голос.ua (4),
КП в Украине (3), Finance.UA (3), Голос Столицы (3),
Апостроф (3), Українська правда (3), ТК Интер (2), РК Ера
(2), УНН (2), Цензор.нет (2), ТРК «Україна» (2), РК Авторадио
(2), Espreso.tv (2), Вести (2), ТК 24 (2), ТСН, 5 канал.
КЛЮЧОВІ МЕДІА, які поширювали тези критиків
Гройсмана та негатив про нього (к-ть новин): NewsOne
(13), Politeka (7), Апостроф (6), Голос Столицы (5), Страна
(4), РИА Новости Украина (3), Корреспондент (3), ЗІК (3),
Deutsche Welle (2), Gazeta.ua (2), Голос.ua (2), Вечерние
вести (2), Вести, УкрРудПром, Сегодня, Капитал, УП, ЛІГА.
Виділення – не проросійські видання з дуже
заанґажованими публікаціями.
ЕКС-«РЕГІОНАЛЬНІ» І ПРОРОСІЙСЬКІ МЕДІА –
НАЙАКТИВНІШІ І В ПОЗИТИВІ, І В НЕГАТИВІ
Розподіл кількості
новин з тезами у медіа
різної належності
Канали дискусії
Коментар Центру контент-аналізу: 1. Основа піар-кампанії Гройсмана – видання, лояльні до групи «Приват», та
близькі до «Народного Фронту». Без них тези Гройсмана мали би набагато менше охоплення.
2. Критикували прем’єра «якісні» медіа – перш за аналізували виконання ним своїх обіцянок, а також видання, які
належать екс-регіоналам, та проросійські ЗМІ – ці поширювали загальні заяви лідерів Опоблоку і лояльних до них
експертів про «неякісну» роботу прем’єра. В критиці також брали участь «Вечерние вести», близькі до «Батьківщини».
3. Проте, проросійські та екс-ПР не були такими вже негативними до прем’єра. В їх матеріалах постійно
стверджується, що Гройсман залишиться на своїй посаді, а під кінець строку, 10-11 числа, навіть наводяться його
досягнення. Така тенденція помітна в усіх підгрупах впливу: Д.Фірташа/С.Льовочкіна, Р.Ахметова і В.Медведчука.
4. З умовно провладних медіа агресивно критикував В.Гройсмана тільки канал NewsOne, пов’язуваний з опонентом
прем’єра, соратником Президента І.Кононенком. Тільки він, та ще медіа зі слабкою репутацією, займали, з-поміж інших
критиків, категорично негативну позицію.
5. КАНАЛИ КОНКУРЕНТІВ
КЛЮЧОВІ МЕДІА, у заголовках яких було пряме
схвалення дій політика або розповідь про його
досягнення (к-ть новин):
Ю.ЛУЦЕНКО
NewsOne (6), Politeka (5), Гордон (4), Фокус (3), ТСН (2),
Капитал (3), Голос Украины (3), Голос Столицы (2),
Подробности.UA (2), Новое время (2), Dsnews (2),
Сегодня.ua (2), Голос.ua (2), 5 канал (2), Deutsche Welle (2).
В.ОМЕЛЯН
Цензор.нет (6), Depo (4), УНН (4), УКРИНФОРМ (4), Капитал
(4), Интерфакс-Украина (3), ЗІК (2), 112.ua (2), Фокус (2),
NewsOne (2).
О.ТУРЧИНОВ
Цензор.нет (6), NewsOne (4), Depo (2), Факты и комментарии
(2), Интерфакс-Украина, Новое время, Gazeta.ua, КП в
Украине, Фокус, Hromadske.tv, Сегодня.ua
ПІКИ ЗГАДОК КОНКУРЕНТІВ
Порівняння кампаній
Коментар Центру контент-аналізу: Всі наведені на цьому слайді політики впродовж часу дослідження намагалися
активно привертати увагу до своєї персони. Їх прес-конференції та заяви відписувалися медіа «природним» шляхом,
адже всі троє – значущі особи в державі. Однак деякі групи медіа були до них особливо уважні.
- Ю.Луценка особливо «піарили» ті самі медіа, що атакували в той же час В.Гройсмана. Це, перш за все, NewsOne
І.Кононенка, а також багато проросійських видань, які були майже сліпими до успіхів інших двох претендентів.
- До В.Омеляна були особливо уважні медіа, близькі до «Народного фронту», за чиєю квотою він і став міністром.
Попри незгоду з прем’єром, якого теж підтримує НФ, міністр інфраструктури і далі в гарних стосунках з цими виданнями.
- О.Турчинов найчастіше фігурував на сторінках Цензор.нет (НФ), але так само часто його висвітлювали і на NewsOne.
Отож, судячи з медіа-картини, він може розглядатися, як компромісна фігура між двома сферами впливу у «більшості».
Цікаво, що 28 квітня Ю.Луценко і О.Турчинов зробили спільну заяву про повернення «грошей Януковича» до
держбюджету, де хвалили професійність одне одного. Така заява цілком вписується в чергу піарних івентів обох
політиків, а те, що вона була спільна, може свідчити про знайдення компромісу між цими двома групами.
0
10
20
30
40
50
60
70
Атака на Гройсмана Луценко
Омелян Турчинов