Медіа-війни операторів лотерей в УкраїніUkrContent
Лояльні медіа, спікери та PR-інструменти медіа війн між оператором "М.С.Л.", що перебуває під санкціями РНБО, та його основного конкурента - "Українські лотереї".
Медіапортрет 01-09 квітня 2021 ТК ДОМ: ОБГОВОРЕННЯ І ЦИТУВАННЯ ТЕЛЕКАНАЛУ У М...UATV/DOM
Медіапортрет 01-09 квітня 2021 ТК ДОМ: ОБГОВОРЕННЯ І ЦИТУВАННЯ ТЕЛЕКАНАЛУ У МЕДІАПРОСТОРІ
Протягом досліджуваного періоду (01-09 квітня 2021 року) значно зростає частка меседжів опонентів в охопленні авдиторії. В проросійських виданнях триває інформаційна кампанія проти телеканалу, але інтенсивність її слабша, ніж минулого тижня. Так само слабшою є критична комунікація патріотичних експертів та медіа, яка сконцентрована більше на мовному питанні, за винятком сюжету на 24 каналі, критичного до ТК Дом, в якому, втім, теж є декілька сприятливих для телеканалу меседжів.
Проросійські медіа часто продовжують використовувати прості емоційні меседжі «люди голодують а ТК Дом займається мовними питаннями»
знову говорять про непотрібність каналу.
Цього разу значно зростає цитування працівників каналу через значний інформаційний привід: запуск бюро в Краматорську. Проросійські медіа поширюють цю інформацію активно, не даючи жодних коментарів, залишаючи тон повідомлення нейтральним.
Скандал з В.Кіпіані, Я.Соколовою та С.Притулою активно обговорюється і поширюється проросійськими медіа. При цьому заяви перших двох названих діячів, а також Олексія Мацуки, публікуються нейтрально, а заяви Притули – зі знущальними коментарями.
Зростає цитування телеканалу, в першу чергу через мовний скандал, пов’язаний з заявами Мендель. Однак
ці заяви рідко фокусуються на оцінках каналу. Окрім того, основними темами залишаються заяви, пов’язані з Донбасом, та додається значна частина лайфових меседжів, що стосуються епідемії та загалом життя в країні.
На прикладі П.Рябікіна можемо побачити, що залучення гостей, порівняно рідко присутніх в ефірі інших телеканалів, значно сприяє цитованості ТК «ДОМ».
Значну увагу телеканалу могла би принести програма з розслідуванням і сласною версією ситуації з загиблим в ОРДЛО хлопчиком. Доречною була би іронічна подача інформації про російські фейки на тему Донбачу, однак не надміру жартівлива, щоб не отримати звинувачень у цинізмі.
Медіа-війни операторів лотерей в УкраїніUkrContent
Лояльні медіа, спікери та PR-інструменти медіа війн між оператором "М.С.Л.", що перебуває під санкціями РНБО, та його основного конкурента - "Українські лотереї".
Медіапортрет 01-09 квітня 2021 ТК ДОМ: ОБГОВОРЕННЯ І ЦИТУВАННЯ ТЕЛЕКАНАЛУ У М...UATV/DOM
Медіапортрет 01-09 квітня 2021 ТК ДОМ: ОБГОВОРЕННЯ І ЦИТУВАННЯ ТЕЛЕКАНАЛУ У МЕДІАПРОСТОРІ
Протягом досліджуваного періоду (01-09 квітня 2021 року) значно зростає частка меседжів опонентів в охопленні авдиторії. В проросійських виданнях триває інформаційна кампанія проти телеканалу, але інтенсивність її слабша, ніж минулого тижня. Так само слабшою є критична комунікація патріотичних експертів та медіа, яка сконцентрована більше на мовному питанні, за винятком сюжету на 24 каналі, критичного до ТК Дом, в якому, втім, теж є декілька сприятливих для телеканалу меседжів.
Проросійські медіа часто продовжують використовувати прості емоційні меседжі «люди голодують а ТК Дом займається мовними питаннями»
знову говорять про непотрібність каналу.
Цього разу значно зростає цитування працівників каналу через значний інформаційний привід: запуск бюро в Краматорську. Проросійські медіа поширюють цю інформацію активно, не даючи жодних коментарів, залишаючи тон повідомлення нейтральним.
Скандал з В.Кіпіані, Я.Соколовою та С.Притулою активно обговорюється і поширюється проросійськими медіа. При цьому заяви перших двох названих діячів, а також Олексія Мацуки, публікуються нейтрально, а заяви Притули – зі знущальними коментарями.
Зростає цитування телеканалу, в першу чергу через мовний скандал, пов’язаний з заявами Мендель. Однак
ці заяви рідко фокусуються на оцінках каналу. Окрім того, основними темами залишаються заяви, пов’язані з Донбасом, та додається значна частина лайфових меседжів, що стосуються епідемії та загалом життя в країні.
На прикладі П.Рябікіна можемо побачити, що залучення гостей, порівняно рідко присутніх в ефірі інших телеканалів, значно сприяє цитованості ТК «ДОМ».
Значну увагу телеканалу могла би принести програма з розслідуванням і сласною версією ситуації з загиблим в ОРДЛО хлопчиком. Доречною була би іронічна подача інформації про російські фейки на тему Донбачу, однак не надміру жартівлива, щоб не отримати звинувачень у цинізмі.
Потенційні замовники та використані технології інформаційної атаки,
Основною тезою інформаційної атаки на голову правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна 10-18.04.2017 було твердження про надмірні заробітки цієї організації. Разом з реакцією у відповідь, сумарно складалися зі 188 повідомлень, що мали ~469 тис контактів з аудиторією.
Атака стартувала в інформаційному просторі нетипово: з тез атакованого. 10 квітня В.Шабунін заявив про пікет під його будинком. Інших джерел інформації про цю акцію не було. «Автомайдан» заявив про причетність СБУ до пікету. Всі подальші обвинувачення на адресу голови ЦПК розповсюджувалися вже після пікету.
Група "Приват" та опозиційний блок суттєво покращили свої стосунки, показує медіа-аналіз «битви за НБУ» у квітні-травні 2017 року, коли декілька груп впливу провадили інформаційні кампанії щодо політики НБУ та націоналізації "Приватбанку".
Закон "Купуй українське": Ляшко проти ProZorroUkrContent
17 жовтня 2017 у медіа стартувала інформаійна кампанія щодо внесеного депутатами різних фракцій на чолі з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком законопроекту №7206 "Купуй українське, плати українцям". Він передбачає преференції у державних закупівлях для т.зв. «національний виробників».
Основними публічними захиснками законопроекту були «радикали» О.Ляшко і В.Галасюк, Торгово-промислова палата, інші об’єднання промисловців і роботодавців. Початково законопроект просувався у Facebook і на ТРК «Україна» (належить Р.Ахметову, що вважається одним із спонсорів РПЛ), а далі дискусія охопила всі топ-медіа.
Критикували проект представники ProZorro, Київської школи економіки (KSE), Реанімаційний пакет реформ (РПР), антикорупційні активісти і деякі політики. Основні посили: корупційні ризики і спотворення конкуренції, загроза системі Prozorro, невідповідність зовнішнім зобов’язанням України.
Інформаційні кампанії з метою дискредитації іномовлення України та телевізій...UATV/DOM
Оскільки телеканал «Дом» поставив собі за мету інформаційно сприяти реінтегра- ції тимчасово окупованих територій (ТОТ), що включає в себе формування позитив- ного ставлення до реінтеграції у громадян України по обидві сторони лінії зіткнення та визнання різноманітної громадянської ідентичності, яка заснована на загальних цінностях, політично заангажований медій- ний апарат внутрішніх українських гравців завдає удару у відповідь скоординованою інформаційною кампанією та пропагандою, спрямованою на телеканал «Дом» та систе-
му іномовлення України. Політично заанга- жовані медіа, оплачувані піарконсультанти, публічні спікери політичних партій, інтер- неттролі в соціальних мережах розповсю- джують повідомлення із звинуваченнями в упередженості та дезінформації, мета яких — умисний підрив довіри до мовлення на ТОТ. Аналогічні зусилля спрямовані в ціло- му на дискредитацію державного підпри- ємства «Мультимедійна платформа іномов- лення України».
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас.
Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі?
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас. Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
«Проблему популізму» в Україні можна
подолати лише завдяки чесній розмові
з громадянами та відвертій дискусії
різних стейкхолдерів щодо проблем
людей та зусиль, які інституції
докладають, щоб ці проблеми
вирішити.
Потенційні замовники та використані технології інформаційної атаки,
Основною тезою інформаційної атаки на голову правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна 10-18.04.2017 було твердження про надмірні заробітки цієї організації. Разом з реакцією у відповідь, сумарно складалися зі 188 повідомлень, що мали ~469 тис контактів з аудиторією.
Атака стартувала в інформаційному просторі нетипово: з тез атакованого. 10 квітня В.Шабунін заявив про пікет під його будинком. Інших джерел інформації про цю акцію не було. «Автомайдан» заявив про причетність СБУ до пікету. Всі подальші обвинувачення на адресу голови ЦПК розповсюджувалися вже після пікету.
Група "Приват" та опозиційний блок суттєво покращили свої стосунки, показує медіа-аналіз «битви за НБУ» у квітні-травні 2017 року, коли декілька груп впливу провадили інформаційні кампанії щодо політики НБУ та націоналізації "Приватбанку".
Закон "Купуй українське": Ляшко проти ProZorroUkrContent
17 жовтня 2017 у медіа стартувала інформаійна кампанія щодо внесеного депутатами різних фракцій на чолі з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком законопроекту №7206 "Купуй українське, плати українцям". Він передбачає преференції у державних закупівлях для т.зв. «національний виробників».
Основними публічними захиснками законопроекту були «радикали» О.Ляшко і В.Галасюк, Торгово-промислова палата, інші об’єднання промисловців і роботодавців. Початково законопроект просувався у Facebook і на ТРК «Україна» (належить Р.Ахметову, що вважається одним із спонсорів РПЛ), а далі дискусія охопила всі топ-медіа.
Критикували проект представники ProZorro, Київської школи економіки (KSE), Реанімаційний пакет реформ (РПР), антикорупційні активісти і деякі політики. Основні посили: корупційні ризики і спотворення конкуренції, загроза системі Prozorro, невідповідність зовнішнім зобов’язанням України.
Інформаційні кампанії з метою дискредитації іномовлення України та телевізій...UATV/DOM
Оскільки телеканал «Дом» поставив собі за мету інформаційно сприяти реінтегра- ції тимчасово окупованих територій (ТОТ), що включає в себе формування позитив- ного ставлення до реінтеграції у громадян України по обидві сторони лінії зіткнення та визнання різноманітної громадянської ідентичності, яка заснована на загальних цінностях, політично заангажований медій- ний апарат внутрішніх українських гравців завдає удару у відповідь скоординованою інформаційною кампанією та пропагандою, спрямованою на телеканал «Дом» та систе-
му іномовлення України. Політично заанга- жовані медіа, оплачувані піарконсультанти, публічні спікери політичних партій, інтер- неттролі в соціальних мережах розповсю- джують повідомлення із звинуваченнями в упередженості та дезінформації, мета яких — умисний підрив довіри до мовлення на ТОТ. Аналогічні зусилля спрямовані в ціло- му на дискредитацію державного підпри- ємства «Мультимедійна платформа іномов- лення України».
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас.
Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
Ще восени 2020 року українська влада заявляла, що має намір провести 31 березня вибори в ОРДЛО. Однак ці плани так і залишились на папері. Між тим, рано чи пізно Донбас знову стане українським. І постає питання: що буде далі?
У владних кабінетах часто малюють оптимістичні картинки і роздають нездійсненні обіцянки щодо звільнення та реінтеграції ОРДЛО, намагаючись максимально уникати будь-якої конкретики. Адже насправді ми майже нічого не знаємо про Донбас. Чи будуть на Донбасі фільтраційні табори? Хто заслуговує на амністію? Скільки людей житиме на вільному Донбасі? І чи врятують економіку регіону вільні економічні зони? Саме на ці запитання ми спробували дати відповідь у цьому дослідженні.
«Проблему популізму» в Україні можна
подолати лише завдяки чесній розмові
з громадянами та відвертій дискусії
різних стейкхолдерів щодо проблем
людей та зусиль, які інституції
докладають, щоб ці проблеми
вирішити.
Наприкінці 2016 року, традиційно, в медіа з’явилося чимало прогнозів експертів на нинішній рік. Оскільки економічна та політична ситуації в Україні нестабільні, точність прогнозів апріорі не могла бути високою. Але окремі аналітики надто активно робили прогнози, які потім не справдилися.
Кризова комунікація PricewaterhouseCoopers Україна стосовно обвинувачень НБУUkrContent
З січня 2017 року PricewaterhouseCoopers Україна зіткнулася з потужною інформаційною кризою, спричиненою заявами керівництва Нацбанку України. За словами чиновників, дані аудиторського висновку щодо фінстану «ПриватБанку», зробленого в липні 2016, недостовірні. Через це НБУ виключив українське представництво компанії з переліку аудиторів банків.
Дискусія аудитора з регулятором тривала надзвичайно довго, поновлювалася кілька разів упродовж року.
Кризова комунікація PricewaterhouseCoopers Україна стосовно обвинувачень НБУ
Інформаційна атака на міністра фінансів Олександра Данилюка
1. Літня інформатака на О.Данилюка
Попередження чи невдала спроба?
АТАКА БЕЗ СЕРЙОЗНИХ НАСЛІДКІВ
З середини липня 2017 року на міністра фінансів
Олександра Данилюка здійснювалася інформаційна атака.
Звинувачення стосувалися його роботи в Адміністрації
Президента Віктора Януковича і нібито несплати податків
за дохід, отриманий в ті часи. Значна хвиля критики
піднялася після ухвали суду щодо перевірки обвинувачень.
Відтак, з 31 липня до 10 серпня у ТОП-100 українських
інтернет-медіа, на телебаченні, радіо та у пресі з’явилося 570
повідомлень, що стосувалися атаки на О.Данилюка, із них
298 містили критику.
В інших 272 публікаціях транслювалися вигідні для міністра
тези, що він сплатив всі податки і готовий до додаткової
перевірки в межах чинного законодавства.
Як на Данилюка і Мінфін, кампанія отримала значний
резонанс: це міністерство не належить до лідерів за кількістю
згадувань. За цей період про нього, без згадок міністра, у тій
самій вибірці було близько 740 новин.
Саме втручання Генпрокуратури зробило новину помітною:
попередні заяви Т.Чорновол на ту ж тему, зокрема, від 13
липня, лишалися майже непоміченими.
Водночас, ініціатори кампанії не продовжували її після того,
як міністр відбив першу хвилю кількома постами на Facebook,
широко процитованими в медіа.
Найпомітнішим критиком Данилюка була депутат від НФ
Т.Чорновол, яка часто захищає голову параментського
комітету ВРУ з питань оборони С.Пашинського.
- Атака була малоефективною: медіа майже не звертали
увагу на тезу про роботу О.Данилюка на В.Януковича, і
поширювали негатив лише за фактом рішення суду.
Організатори атаки, вочевидь, не вливали у кампанію
додаткові кошти, щоб поширити меседжі, цікаві їм, а не
пресі.
- Власної інформаційної «ваги» О.Данилюка виявилося
достатньо для відбиття такої неінтенсивної атаки, хоча
кількість контактів негативних тез все ж дещо переважає
кількість позитивних.
- Ця перевага критиків О.Данилюка за кількістю охоплень
забезпечена, перш за все, активною підтримкою медіа з
категорії «проросійські і близькі до екс-регіоналів».
КОРОТКІ ВИСНОВКИ АНАЛІЗУ
1 750 882
57%1 328 151
43%
Негатив
Позитив
Кількість контактів з
аудиторією повідомлень у
ТОП-100 українських
інтернет-медіа, на
телебаченні, радіо та у
пресі з 31 липня до 10
серпня 2017
НЕЗНАЧНА ПЕРЕВАГА КРИТИКІВ ДАНИЛЮКА
2. 50
41
11
63
7
1 3 4 6
89
19
10
21
13 17
4
10
31-07-17 01-08-17 02-08-17 03-08-17 04-08-17 05-08-17 07-08-17 08-08-17 09-08-17 10-08-17
Позитивні для Данилюка
публікації
Звинувачення Данилюка
Коментар Центру контент-аналізу: Криза почалася з оприлюднення рішення суду про перевірку і швидких відповідей
О.Данилюка у Facebook, при цьому увага топових медіа до події на третій день майже згасла. На четвертий день, 3
серпня, цю увагу спробувала повернути Т.Чорновол на блозі на Цензор.нет, звинувативши його в нехтуванні питаннями
оборони, та міністр у той же день погасив атаку кількома постами у Facebook.
Після цих контраргументів дискусія затихла, адже більше ніхто не створював інформаційних приводів і не відновлював
атаки.
ЗАТУХАННЯ ПІСЛЯ КОНТРАТАКИ
Динаміка розвитку теми
31.07.17. «Українські новини»
поширюють інформацію про
судову перевірку Данилюка,
той відповідає через ФБ.
Посилена увага ЗМІ, дружніх
до «Привату», а також
проросійських, до тез обох
сторін. Решта медіа теж
досить уважні до дискусії.
Цілеспрямований негатив –
переважно через мі=едіа зі
слабкою репутацією.
Кількість
повідомлень
у тій самій
вибірці
3.08.17. Нардеп Т.Чорновол на
Цензор.НЕТ: О.Данилюк – людина
С.Льовочкіна. Інтерфакс, Дело та інші у
бекграундах нагадують про роботу
О.Данилюка в часи Януковича.
Сам міністр просить перевірити його
декларації. Публікації що Данилюк
податки сплатив (УНІАН, 24 канал,
Інтерфакс, тощо).
Інформація, що Порошенко шукає в
Мінфін лояльну людину (Обозреватель,
Голос.ua)
7.08.17. Данилюк
опирається бажанням
«груп» Пашинського і
Кононенка, пише «Гордон».
Данилюк оскаржив ухвалу
суду з перевірки сплати
податків - РБК.
Цензор.НЕТ, Інтерфакс,
УНІАН та ін повторюють що
Данилюк не сплатив
податки. Два перші пишуть
що він працював в АП за
Януковича.
8-9.08.17.
Багатосторонні аналізи
проблем Данилюка на
TheInsider і Ліга.
Повідомлення про пошук
заміни Данилюку на 24
каналі і Голос.ua.
На 24 каналі говорять
про проблеми Данилюка
з Пашинським і
Кононенком.
А на ЛігаБізнесІнформі
пишуть що перевіркою
збираються прибрати
ефективного міністра.
3. 699 920
602 875
456 009
56 556 48 654 5 699
Данилюк оскаржив
ухвалу суду щодо
перевірки сплати ним
податків
ГПУ перевищили свої
повноваження
Данилюк сплатив усі
податки
Повідомлення про
досягнення і плани
Данилюка як міністра
Перевірка - як спосіб
прибрати ефективного
міністра
Перевірка - звичайна
робота ГПУ, але уже
постраждала репутація
1 631 712
431 246
119 640 52 726 23 852 11 898 10 060
Данилюк ухиляється
від сплати податків
Працював в АП за
Януковича
Критика поточних
рішень Данилюка або
Мінфіну
Готується кадрова
перестановка в
Мінфіні
Данилюк має
проблеми з “групами”
Пашинського і
Кононенка
Данилюк не
опирається
звільненню щоб не
відповідати за
ПриватБанк
Данилюк має
конфлікт з Ніною
Южаніною
ДАНИЛЮК ТЕЖ ЗНЕХТУВАВ «БІОГРАФІЧНИМИ» ОБВИНУВАЧЕННЯМИ
Джерела:
ГПУ, а за
ними УНІАН,
Гордон,
РІА Новини,
РБК,
Інтерфакс
Кількість контактів з аудиторією у тій самій вибірці
Коментар Центру контент-аналізу: Атака містила дві негативні тези щодо О.Данилюка: несплату податків та роботу на
«злочинну владу». Однак більшість медіа підхопили акцентували саме на першій тезі, а багато видань навіть у
бекграундах не згадували про минуле місце роботи міністра. Що свідчить, про природне, а не замовне, поширення
меседжів обох сторін конфлікту. Ознаки замовності були лише у негативних новин із сайтів зі слабкою репутацією.
Аргументацію Данилюка можна вважати вдалою, він спростовував несплату податків, говорив про готовність до
перевірки за законом – фіскальною службою, а не прокуратурою, і нехтував закидами про роботу на Януковича.
Тези атаки і захисту
Спікер: Т.Чорновол
Джерела: Беки новин
Інтерфакс, ТСН,
УНІАН, Цензор.НЕТ,
Дело
Джерела:
24 канал,
Цензор.НЕТ,
Обозреватель
Cпікери:
економіст
І.Несходовський,
політолог С.Таран
Cпікери:
адвокат
О.Жукова,
О.Данилюк
Джерела:
Голос.ua, 24
канал, РИА
Новости
Джерела:
24 канал, РБК,
Гордон,
Апостроф
Cпікер:
політолог
А.Золотарьов
на Голос.ua
Спікери:
Нардеп А.Журжій,
політолог С.Биков
Cпікер:
О.Данилюк
МЕДІА ПІДХОПИЛИ «ПОДАТКОВІ» ЗВИНУВАЧЕННЯ, АЛЕ НЕ «БІОГРАФІЧНІ»
Першожерела:
Depo, TheInsider
4. 338 892
96 086
1034 303
158 570
90 552
426 445
88 742
540 280
95 105
174 949
"Приват"
Провладні
Проросійс
ькі та екс-
ПР
Слабка
репутація+
Місцеві
Спеціалізо
вані +
Якісні
Негатив
Позитив
Канали комунікації сторін дискусії
КРИТИКИ ДАНИЛЮКА МАЛИ ПЕРЕВАГУ
ЗАВДЯКИ ПРОРОСІЙСЬКИМ МЕДІА
Коментар Центру контент-аналізу: Інформаційна перевага критиків О.Данилюка за кількістю охоплень забезпечена,
перш за все, активною підтримкою проросійських і опозиційних ЗМІ. Решта категорій медіа більш-менш дотримувалися
балансу думок.
В цілому: Цікавість більшості медіа до податкових проблем міністра фінансів Данилюка можна вважати органічною.
Власної інформаційної «ваги» О.Данилюка виявилося достатньо для відбиття такої неінтенсивної атаки. У замовників
були всі можливості продовжити хвилю негативу: публікаціями експертів про діяльність Данилюка, або ж детальним
упередженим «аналізом» його біографії. Однак, опоненти Данилюка цього не зробили, і дискусія затихла.
Можна припустити, що справедливим був один із двох варіантів: або ж метою атаки від самого початку не було
інформаційне «знищення» Данилюка, і на нього хотіли лише натиснути, або ж замовники атаки відмовилися від своєї
мети, побачивши, що міністр може ефективно захиститися від атак, а медіа слабко не хочуть поширювати «вкинуті» 3
серпня додаткові негативні тези.
Ключові медіа, що найчастіше поширювали негативні для
Данилюка тези: Интерфакс-Украина, 24 канал (9), Голос.ua (8),
Цензор.НЕТ (6), РИА Новости Украина, УкрРудПром, Гордон
(по 5), УНИАН, ТСН, ЗІК (по 4), РБК-Украина, Дело, Depo,
Економічна правда, Обозреватель, Слово і Діло, Страна,
Капитал (по 3).
З телеканалів ці тези оприлюднили ТРК «Україна» (2), 112, ТК
Інтер, 1+1, ТК 5 канал (по 1).
Видання, які найчастіше публікували тези на користь
Данилюка: УНІАН (10), ТСН, Слово і Діло (по 7), Інтерфакс-
Україна (6), РБК-Украина, Цензор.нет, РИА Новости Украина,
ЗІК, УКРІНФОРМ (по 5), Голос.ua, Depo, Гордон, ForUm,
Страна, Zaxid.net, Дело, 5 канал (по 4), Украинский Бизнес
Ресурс, ТК 24, Finance.UA, Вголос, Espreso.tv, Сегодня.ua,
Українська правда, ЛІГАБізнесІнформ, Главком, УкрРудПром,
Обозреватель, Радіо Свобода, Економічна правда (по 3) .
Позицію Данилюка передали телеканали: ТК 24 (3), ТРК
«Україна» (2), 112 і 1+1 (по 1).
НАДМІРНИХ ПЕРЕКОСІВ НЕ ПОМІТНО
Кількість контактів з
аудиторією
повідомлень у тій
самій вибірці