Тетяна Нехай (2012) ділиться враженнями після відвідання підземного Музею-галереї прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай (засновниця музею – Валентина Баталкіна (народжена Бурлай-Хілтманн)).
Музеї – найбільші хранителі пам’яток культури, мистецтва та історії. Не завжди є можливість відвідувати їх, подорожувати, тому «музеї йдуть у соцмережі». Все більше людей отримують перший досвід взаємодії з музеями не в офлайні, а в онлайні, адже музеї по всьому світу зазнають вагомого впливу інтернету та споживання контенту через нього. Це мода чи необхідність? Вирішуйте самі…
Працівники відділу мистецтв пропонують вирушити у віртуальну мандрівку сторінками цікавих книг та залами найвеличніших музеїв України й світу.
Краєзнавчо-пізнавальний тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/
Народна легенда свідчить: «Назва «Чернівці» походить від словосполучення «чорні вівці». Тобто місто назвали так, бо саме в цій місцевості з давніх-давен розводили і випасали чорних овець.
Упорядники: Ж. Кунцяк, І. Шевчук
Редактор: В. Зеленська
Студентський блог, присвячений медіаосвітіОлена Семенець
Ангеліна Цибульська, Марія Томкович, Марина Клюєва, Анна Швець, Ірина Ходос («Видавнича справа та редагування», 3 курс) разом створили блог «Media & освіtа».
Психологічний захист від непотрібної візуальної інформаціїОлена Семенець
Світлана Борисенко та Аріна Штифуник (третьокурсниці спеціальності «Видавнича справа та редагування») провели медіаосвітній захід у студентському гуртожитку, спілкуючись із представниками факультетів журналістики, менеджменту й фізичного виховання ЗНУ.
Музеї – найбільші хранителі пам’яток культури, мистецтва та історії. Не завжди є можливість відвідувати їх, подорожувати, тому «музеї йдуть у соцмережі». Все більше людей отримують перший досвід взаємодії з музеями не в офлайні, а в онлайні, адже музеї по всьому світу зазнають вагомого впливу інтернету та споживання контенту через нього. Це мода чи необхідність? Вирішуйте самі…
Працівники відділу мистецтв пропонують вирушити у віртуальну мандрівку сторінками цікавих книг та залами найвеличніших музеїв України й світу.
Краєзнавчо-пізнавальний тревелог-екскурсія для учнів 5-9 класів.
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/
Народна легенда свідчить: «Назва «Чернівці» походить від словосполучення «чорні вівці». Тобто місто назвали так, бо саме в цій місцевості з давніх-давен розводили і випасали чорних овець.
Упорядники: Ж. Кунцяк, І. Шевчук
Редактор: В. Зеленська
Студентський блог, присвячений медіаосвітіОлена Семенець
Ангеліна Цибульська, Марія Томкович, Марина Клюєва, Анна Швець, Ірина Ходос («Видавнича справа та редагування», 3 курс) разом створили блог «Media & освіtа».
Психологічний захист від непотрібної візуальної інформаціїОлена Семенець
Світлана Борисенко та Аріна Штифуник (третьокурсниці спеціальності «Видавнича справа та редагування») провели медіаосвітній захід у студентському гуртожитку, спілкуючись із представниками факультетів журналістики, менеджменту й фізичного виховання ЗНУ.
Звіт про медіаосвітній захід «Маніпулятивні методи в телерекламі»Олена Семенець
Ангеліна Байбакова, Катерина Рубель, Етері Чикобава та Аліна Сютик (спеціальність «Реклама та PR») провели медіаосвітній захід для студентів-рекламістів 1 курсу.
Вероніка Бугайченко, Світлана Веремій, Юлія Миненко і Тетяна Потарська провели навчальну лекцію «Маніпуляційні технології ЗМІ» для першокурсників спеціальності «Видавнича справа та редагування» в ЗНУ.
Тренінг «Фейки та маніпулятивні технології в ЗМІ»Олена Семенець
Таїсія Зозуль, Ілона Давиденкова, Наталія Гордибакіна (спеціальність «Журналістика») провели тренінг з медіакультури в Школі молодого журналіста, що діє на базі Запорізької обласної організації Національної спілки журналістів України.
Тетяна Науменко, Валерія Константинова, Софія Єлагіна, Милана Кириченко, Анастасія Баранюк зібрали учнів 9-В класу Запорізької спеціалізованої школи № 100 на інтерактивну лекцію «Медіаосвіта. Протидія маніпуляціям». Обговорювали способи маніпуляції, технології чуток і пропаганди, розвивали критичне мислення. А також встигли пограти в навчальну гру «Медіазнайко».
Поліна Проценко і Юліанна Славова (студентки спеціальності «Реклама та зв’язки з громадськістю») діляться з учнями 8 го та 10 го класів Запорізької школи «ЕйдоС» своїми фаховими знаннями – розповідають про те, навіщо потрібний Product Placement у кінематографі.
Програма круглого столу «Інтернет-безпека дітей та молоді: сучасні виклики, суспільний діалог». Факультет журналістики, Запорізький національний університет, 5 квітня 2017.
Revolution of Dignity in Ukraine: Visual Fractals of National Self-organizationОлена Семенець
The fractal nature of visual organization of socio-cultural space in Ukrainian cities during the Revolution of Dignity and external aggression (2013–2016) is analyzed. National symbols (the State Coat of Arms and the Flag, traditional folk embroidery) are considered as socio-cultural patterns that permeate all levels of the system organization. These socio-cultural fractals, i.e. self-similar objects, in which a part contains information about a whole object, are the features of powerful processes of social system self-organization.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
1. Тетяна НЕХАЙ
ПІДЗЕМНИЙ МУЗЕЙ У ЗАПОРІЖЖІ
Поблизу Свято-Покровського собору, що на зупинці Анголенко, вже
майже шість років працює Музей-галерея прикладної кераміки та
живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай. Його власниця – донька
Іллі Бурлай– Валентина Баталкіна (народжена Бурлай-Хілтманн).
Ця унікальна пам’ятка історії знаходиться на глибині п’яти метрів
прямісінько під трамвайними коліями. Тут працював прадід Валентини, який
заснував наукову лабораторію з дослідження глини та цегельне виробництво.
Згідно з переказами роду Бурлай-Хілтманн, у далекому 1760 році на цьому
місці була фортеця на березі річки Мокра Московка. У фортеці мала
знаходитись чотириметрова арка із жовтої цегли, під якою легко міг проїхати
вершник на коні. Зараз ця частина старовинного укріплення знаходиться під
землею, та й берег річки дуже змінився…
У повоєнні роки тут збудували гуртожиток заводу «Комунар»,
використавши приміщення старовинної майстерні як фундамент. Приблизно
через п’ятдесят років сім’я Бурлай викупила частину першого поверху, щоб
повернути собі цю родинну історичну пам’ятку. Усе почалося з пошуків
великої арки, що мала підтвердити родинні перекази про існування майстерні
та лабораторії. І цю арку таки було знайдено!
Вже у відновленому вигляді музей запрацював у 2008 році, але цій події
передувала велика реставраційна робота, оскільки до 1960 року в приміщенні
наукової лабораторії була вугільна котельня. Доводилося робити все своїми
руками, самотужки відчищати кожен сантиметр стін, стелі, підлоги. Пані
Валентина працювала і сама, і наймала робочих. На вулицю було винесено
близько 60 тонн сажі та бруду.
2. У музеї є колекція старовинної цегли та черепиці, що знайомить нас з
історією будівельної кераміки краю. Окремо презентовано творчість Олексія
Бурлай, заслуженого художника СРСР, та його брата Іллі – топографа і
документального художника, батька Валентини.
Ентузіазм цієї жінки вартий щирого подиву. Зараз пані Валентині
шістдесят років і вона є студенткою одразу двох факультетів у КНУКІМ.
«Треба постійно вчитись, адже життя ставить перед людиною нові завдання,
які треба розв’язувати, − говорить пані Валентина. − А ще маємо завжди
пам’ятати, що в нас під ногами дуже багата історія, якою не можна
нехтувати, її треба вивчати, щоб на основі минулих надбань створювати
нові».
Пані Валентина переконала нас, що виготовлення цегли та будівництво
склепінь – то є ціле мистецтво, яке потребує глибоких знань, наукових
досліджень та складних технологічних розрахунків. «Раніше кожна цегельна
майстерня мала свої секрети виробництва і зберігала їх. Тоді цегла була дуже
якісною й міцною, а тепер цеглинки тримаються лише завдяки хорошому
розчину», – говорить пані Валентина.
Вхід до підземної частини музею накриває споруда − макет будівельної
конструкції типу «Фахверк» – це старий вид будівництва з дерева та глини.
Побудований у 2007 році за кресленнями та ескізами Валентини Баталкіної,
він складається із чотирьох експозицій.
Зазвичай у підвальних приміщеннях відчувається вогкість і холод, але
тут тільки гуркіт трамвая над головою нагадує про те, що ми знаходимось на
глибині в декілька метрів. «Людина завжди почуває себе дуже добре в
приміщенні з глини, − пояснює пані Валентина, − якщо захочете збудувати
свої будинки, приходьте до мене, я розповім вам секрети будівництва
фахверкової споруди».
Цей музей − унікальна історична, архітектурна і культурна пам’ятка
краю, на якій родина не прагне збагатитись, тому вхід безкоштовний.
3. Відвідати Музей-галерею прикладної кераміки та живописної творчості
Іллі та Олексія Бурлай ви можете за адресою вул. Горького, 29 (вхід з вул.
Ілліча). Бажано за 7 днів замовити екскурсію за телефоном (061) 213-87-55.
На фото – Валентина Баталкіна.
Пані Валентина дуже привітна й гостинна жінка. Підіть до неї в гості!:))
Вона Вам розповість купу надзвичайно цікавих речей з історії міста.
2012 рік
Сайтмузею:http://museum-gallery.org/uk