nm mnbmn

1. Відділ освіти Криворізької районної державної адміністрації
Комунальний навчальний заклад «Лозуватська загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка»
Формування креативної
особистості через
національний компонент
змісту освіти
Автор методичної розробки:
вчитель української мови та літератури,
спеціаліст вищої категорії,
«учитель-методист»
Вічканова Любов Кіндратівна
1

2. 2012 рік
Укладач
Вічканова Л.К. учитель української мови та літератури, спеціаліст
вищої кваліфікаційної категорії, «учитель-
методист» Комунального навчального закладу
«Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені
Т.Г.Шевченка»
Рецензенти
Кривошея М.М.
Сушко Н.Г.
методист районного науково-методичного кабінету
відділу освіти Криворізької районної державної
адміністрації
учитель української мови та літератури, спеціаліст
вищої кваліфікаційної категорії, «учитель-
методист» Комунального навчального закладу
«Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені
Т.Г.Шевченка»
Формування креативної особистості через національний компонент змісту
освіти. Практико-орієнтований посібник. – село Лозуватка, Криворізький
район, 2012 р.
В посібнику представлено досвід роботи вчителя по формуванню в
учнів кращих рис громадянина України, акцентується увага на надбаннях
народної педагогіки, дослідженнях даного питання провідними педагогами
та науковцями. Представлено практичні матеріали по дослідженню народної
пісні у регіоні.
Матеріали, представлені в посібнику, можуть бути корисними
вчителям української мови та літератури, учням загальноосвітньої школи та
всім тим, хто цікавиться народною педагогікою.
2

3. ЗМІСТ
Передмова………………………………………………………………………..4
1. Витоки народної пісні…………………………………………………….9
2. Народна пісня в оцінці класиків………………………………………...11
3. Алгоритми вивчення народної пісні……………………………………13
4. Дослідження історії української пісні у рідному регіоні……………...14
Висновки………………………………………………………………………...19
Список використаних джерел………………………………………………….30
3

4. ПЕРЕДМОВА
В усі періоди існування людства актуальною була і залишається нині
проблема пізнання духовної спадщини – народної мудрості, що, певною
мірою, визначає духовний вимір суспільного буття.
Протягом історичного проміжку кожен народ, кожна нація створювали і
продовжують створювати неоціненні скарби, які стають духовним надбанням
цілих епох. Як розпорядитися цим скарбом, як зробити так, щоб і надалі він
слугував кожному народу в такій важливій справі, як виховання
підростаючого покоління на кращих зразках минувщини. Саме ця проблема і
є невід’ємною складовою виховної роботи взагалі і національного виховання
зокрема.
В сучасних умовах в Україні проблема національного виховання є
особливо актуальною. Незважаючи на ряд негативних змін, на кризову
ситуацію в Україні, система освіти продовжує створювати належні умови для
духовного розвитку кожного громадянина. Національна система виховання –
це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань,
ідеалів; традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість та
ціннісні орієнтації молоді.
Тож головною метою національного виховання на сучасному етапі є
«набуття молодим поколінням соціального досвіду, досягнення високої
культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від
національної належності особистісних рис громадян Української держави
розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-
естетичної, правової, трудової, екологічної культури»» [1, с.68].
Про забезпечення формування патріота України, який чітко орієнтується
в сучасних реаліях, йдеться у Національній Доктрині розвитку освіти у ХХІ
столітті. «Освіта виховує громадянина і патріота України, прищеплює любов
до української мови і культури, повагу до народних традицій. Вона
4

5. підпорядкована формуванню системи національних інтересів як головних
пріоритетів світоглядної культури особистості і разом з тим сприяє
оволодінню багатствами світової культури, вихованню поваги до народів
світу» [1, с.4].
Однак освіта в Україні ще далеко не розв’язала цих проблем. Вимагає
глибокого вивчення такий аспект даного питання, як взаємовплив і єдність
народного, національного та загальнолюдського виявлення співвідношень і
втілення у здобутках світової педагогічної думки. Назріла потреба
піднесення ролі української національної школи в житті суспільства, що
сприятиме формуванню в молоді національної свідомості і самосвідомості,
світогляду, патріотизму, глибокої поваги до споконвічних традицій свого
народу. Все це певною мірою, змушує сучасних педагогів звертатися до
витоків народної педагогіки та етнопедагогіки, де можна знайти вичерпні
відповіді на важливі питання виховання істинно справжніх патріотів
України.
Народна педагогіка, за словами К.Д.Ушинського, не тільки багатогранна
наука, а й мистецтво. А мистецтво, як правило, має своє національне
вираження. Основні засади народної педагогіки через виховання та навчання
молоді відтворюють, продовжують і розвивають у кожному наступному
поколінні народ, націю [1, с.123]. К.Д.Ушинський залишив нам у спадок
багату методику індивідуального підходу до навчання та виховання дітей,
яка базується на принципі народності. Комплексний підхід до виховання
особистості на кращих зразках народної педагогіки забезпечити нашій
державі подальший розквіт, переконливо доведе світовій спільноті велич
неповторності нашої нації.
В.О. Сухомлинський, всесвітньовідомий вчений-педагог, у своїх працях
значну увагу приділяв виховному впливу фольклору, народного мистецтва на
духовний світ особистості дитини, адже саме в цьому виражена народна
мудрість, знання, великий гуманізм. Тож основна мета народної педагогіки -
виховати здорову та щасливу людину. [3, с.207].
5

6. Педагог-вчений І.С.Якиманська вважає, що методологія виховного
впливу народної педагогіки на формування духовно багатої особистості
полягає, насамперед, в умінні педагога знайти індивідуальний підхід до
кожної дитини, допомогти їй в усвідомленні і розкритті власних
можливостей, становленні самосвідомості, самореалізації та
самоутвердження. Особистісний підхід у народній педагогіці створює умови
для комплексного впливу на молодь, глибокого знання педагогом душі
кожної дитини, рівня сформованості якостей характеру, компонентів
світогляду. Виховання сильної, самобутньої і яскравої с особистості
можливе лише на високих народних ідеалах, на творчих традиціях рідного та
інших народів [1, с.40].
Народна педагогіка також стверджує, що змалку треба формувати у
дітей правильні уявлення про явища навколишнього світу. Розвивати
кмітливість, допитливість, розвивати пізнавальні інтереси та розумові
здібності. «Зміст народної дидактики, - пише дослідник народної педагогіки
М.Стельмахович, в основному охоплюють елементарні знання, для
звичайного спілкування з дітьми, ігор, спостережень, творчого підходу»
раннього віку у дітей починає формуватися відчуття приналежності до свого
роду, формується любов до рідної землі, визріває готовність до праці в ім’я
України.
«Ми народжуємося, одержуючи разом з життям, як безцінний дар,
Україну, рідну мову, казку матері, дідусів заповіт. Крізь роки ми проносимо
любов до того куточка землі, де побачили світ, де все таке знайоме й рідне.
Але чим далі йдемо своєю життєвою дорогою, тим найсміливіше озивається
в душі потреба осмислити своє існування. Хто я? Звідки? Для чого живу на
світі?»
(Решотка Руслан, учень 10 класу)
Відповідь на ці запитання повинна дати нова школа – школа, яка
передбачає розвиток і саморозвиток особистості учня як суб’єкта пізнання,
предметної діяльності, суб’єкта життєтворчості.
6

7. Молоді люди, що вступають сьогодні в життя, відчувають на собі всі
складності формування чітких життєвих орієнтирів, які спираються на
внутрішньо-узгоджену і структуровану систему цінностей. Вони відчувають
себе особистостями і прагнуть максимальної самореалізації. Проте їхні
взаємовідносини з суспільством далеко не безхмарні. Можливо, найгостріша
проблема сьогодення в тому, що молодь далеко не завжди пов’язує своє
майбутнє з життям в Україні. Лише 40% усіх опитаних старшокласників
вважає, що зможе успішно реалізувати себе в Україні, 20% налаштовані на
самореалізацію за межами України і 40% поки що вагаються.
Що ж повинно зробити суспільство, школа зокрема, аби виправити
ситуацію щодо самовизначення особистості школяра з метою його
самореалізації? Одним із аспектів формування активної позиції
старшокласників, життєтворчих засад майбутнього громадянина повинен
стати комплексний підхід до проблеми національного самоусвідомлення
кожної молодої людини причетності до великої духовної скарбниці народу.
Тож для цього треба визначити мету і шляхи духовного відродження,а саме:
філософсько-світоглядна підготовка, формування народного світогляду,
осмислення ролі наукових знань і народної педагогіки в інтелектуальному
розвитку особистості; розвиток національної свідомості, пізнавальних
інтересів щодо ідейно-моральної спадщини, культурно-історичних традицій,
міфології, фольклору, вірувань українського народу; формування
загальнолюдської моралі, громадянської і соціальної відповідальності;
ознайомлення з глобальними проблемами, від вирішення яких залежить доля
цивілізації; збереження природи, охорона довкілля, атомне роззброєння;
формування національної, правової свідомості та самосвідомості; виховання
поваги до законів і норм співжиття; вироблення умінь і навичок
організаторської діяльності з відродження національної духовності та
історичних коренів; розвиток естетичної культури, художніх здібностей і
смаків; виховання і розвиток потреби у здоровому способі життя, прагнення
стати хорошим сім’янином.
7

8. Ознайомлення учнів з історією та культурою українського народу
проводиться системно з урахуванням їх вікових особливостей, пізнавальних
потреб і можливостей та з орієнтацією на принципи народознавства.
Національні принципи мають об’єктивний характер і ґрунтуються на
національній ідеї, національних цінностях та ідеалах, відображають
закономірності засвоєння знань, що, насамперед, спрямовуються на
формування громадянських якостей.
Серцевиною змісту українонародознавчої роботи має бути духовність
українського народу, засвоєння якої повинно стати внутрішнім надбанням
дитини, її потреб, переконань. Саме таке засвоєння має реалізуватись через
основні напрями роботи:
- навчальна робота відповідно до програми з українського
народознавства, змістом якої передбачено уроки, екскурсії, практичні
заняття;
- використання елементів на уроках інших дисциплін;
- шкільні форми роботи: фестивалі, конкурси, огляди;
- народознавчо-етнографічний гурток «Берегиня», Шевченківська
світлиця.
Одним із ефективних засобів народознавства є усна народна творчість,
фольклорно-календарні традиції. Засвоєння народної творчості сприяє
прилученню дітей до народних традицій, пізнанню ними джерел мудрості й
благородства наших предків, вихованню любові до рідної землі і людей, які
живуть на ній.
Дивним витвором народного генія є українська народна пісня. З її
чистих джерел черпали наснагу всі, хто її слухав, проймаючись повагою до
свого народу, який міг створити таку безмірну красу.
Одним із напрямків роботи у школі стала пошукова діяльність гуртківців
«Берегині». Тож добре, що сьогодні ми ще можемо зустріти у селі тих
«самородків» - творців і виконавців цього дивного народного генію.
8

9. Особливо виховну силу фольклор має тоді, коли учні самостійно відшукують
і записують старовинні, часто відомі лише бабусям і дідусям пісні.
Гуртківці Журавко Юлія, Бережний Сергій провели світлини у Сахно
Євдокії Іванівни, Галетки Одарки Олексіївни, незмінних учасниць
фольклорного ансамблю «Марічка» Стеблянко Марії Іванівни, Говді Надії
Савеліївни, Каюн Любов Костянтинівни, цікавою була зустріч із учасниками
фольклорного ансамблю «Черемшина».
Висновок: Отже, увесь навчально-виховний процес із учнями
здійснюється включенням їх в активно-творчу діяльність народознавчого
характеру, виробленням у них потреб у цій діяльності. Успіх процесу
залежить від правильно вибраного зв’язку змісту народознавчої діяльності і
методів виховання за характером пізнавальної діяльності. Я маю глибоке
переконання: тільки той може запалити іскорку в дитячому серці, хто
постійно підтримує її горіння у серці своєму.
9

10. 1. Витоки народної пісні
Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє
чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути
красивим і ніжним, сильним і хоробрим?
Який митець не був натхненний багатющими мелодіями, безмежною
широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській
найскладніші, найтонші асоціації, що підносить її до вершини людської
гідності та творчості?
О. Довженко.
Витоки пісенної творчості... Народна пісня... Чи можна через цю грань,
саме через грань дослідження пісенної творчості рідного краю, збагнути
глибину народної творчості вцілому? Гадаю, що так, бо саме через пізнання
духовного багатства народної творчості, можна ставати духовно багатими
кожному, хто зануриться у цей дивовижний світ української пісні.
Відродження української духовності передбачає спільну діяльність
школи і сім’ї, позашкільних установ, громадських інституцій в питаннях
виховання нового покоління:
1. Виховання громадянина своєї держави;
2. Трудове виховання, яке передбачає формування любові і
готовності до праці через розвиток самостійності, діловитості, творчості,
тощо.
3. Формування обдарованої особистості, створення необхідних умов для
10

11. розвитку таланту;
4. Забезпечення позитивної соціальної адаптації молоді, спрямованої на
моральний моральний і фізичний її розвиток;
5. Сімейне виховання, бо саме сім’я - головна умова реалізації нахилів і
здібностей особистості, залучення її до культури.
Ось ці основні напрямки національного виховання ґрунтуються на
засадах родинного виховання, народної педагогіки, що увібрала найкращі
здобутки національної виховної мудрості. Вона включає ідейне багатство
народу, його морально-естетичні цінності, трансформування в засобах
народної народної педагогіки. Знання рідної мови та літератури, історії
свого народу, його традицій, звичаїв, ідеалів, витоків і особливостей
народної творчості - все це повинно сприяти розумінню кожною молодою
людиною прийомів мислення народу. Проникаючи в глибину народної
творчості, молода людина може знайти відповідь на злободенні питання, які
її непокоять у цьому суперечливому житті, а саме:
• як розрізнити добро і зло;
• що є красивим, а що потворним;
• в чому полягає сенс життя;
• як досягти поставленої мети і інші.
На ці питання допоможе дати відповіді дослідження одних з
найдавніших і найцікавіших сторінок народної творчості - народна пісня.
11

12. 2. Народна пісня в оцінці класиків української та світової
літератури
Дивним витвором народного генія є українська народна пісня. З її
чистих джерел черпали наснагу всі хто її слухав, проймаючись повагою до
свого народу, який міг створити таку безмірну красу.
«Отак, пісня, передаючись від одного до другого, вирівнювалася,
гранилася, оснащалася, але поки не вилилася в одну яку-небудь форму, що
вже ніхто її не мав, чим укоротити чи перемінити. Через це вона і народною
стала, бо справді складав її не один Грицько, а й Іван, і Сидір, і Оришка...»
(П. Мирний).
«Не можу не сказати про талановитий і могутній український народ.
Цей народ надзвичайно лагідний, дуже здібний. Я люблю чарівні мелодії
української народної пісні, хвилюючу красу української музики, прекрасну
українську мову, чудову українську говірку...» (М. Горький).
«Українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх
гілок на древі світової народної творчості. Мінорну основним своїм змістом,
смутну навіть у своєму веселому пориві, українську пісню ставлять всі
знавці на перше
і
місце в музиці своїх народів» (Анатолій Луначарський - відомий
російський політичний діяч).
«У кожній країні дерево народної поезії не видало таких великих
плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як у піснях
українців. Який захопливий подих тут, які глибокі, людяні почування в
12

13. піснях, що їх співає козак на чужині! Яка ніжність у парі з силою пронизує
його любовні пісні... Справді, народ, що міг співати такі пісні й милуватися
ними, не міг стряти на низькому рівні освіти.» (Професор Фрідріх
Боденштедт - німецький поет XIX ст.)
3. Алгоритми вивчення народної пісні
4. Дослідження історії української пісні у рідному регіоні
13
Фольклор – (англ. Folk-lore – мудрість народу )
Роди
Епос Лірика Драма
Народна лірика
Обрядова пісенність Необрядова пісенність
Календарно-
обрядові пісні
Родинно-
обрядові пісні
Родинно-
побутові пісні
Соціально-
побутові пісні

14. Берегині пісенного дива
Через село Інгулець пролягав чумацький шлях. Бородаті велетні,
втомлені далекою дорогою, у цих зелених долинах перепочивали, напували в
Інгульці волів. І залишали тут свої старовинні пісні. З вуст в уста переходили
перли народної творчості від одного покоління до іншого. Ні війна, ні
голодомори не вбили цю велику скарбницю душі, не дали їм загинути. Вона
жила, треба було лишень її відкопати.
І знайшлася така жіночка, уродженка пісенного Лесиного краю,
агроном за фахом, працівник культури за покликанням душі - Лідія
Кузьмівна Деркач. Уже 26 років минуло відтоді, як створила вона
фольклорний колектив «Інгульчанка». По крупинках збирали пісенну
народну творчість. Зараз в їх репертуарі 300 пісень. Вісім років тому доктор
філології слов’янських мов Англії побував тут і видав пісенник інгульчанок
під назвою «Храм життя», куди увійшли колискові чумацькі пісні. Цим
жінки особливо гордяться, адже їх пісня-ластівка долетіла до Англії. Були
ще збірки «Закувала зозуля», «Пісні мого краю».
Творчий шлях «Інгульчанки» дуже плідний. Двадцять років тому
ансамбль повіз свої здобутки у Дніпропетровськ і зачарував публіку, заявив
про себе. Через п’ять років на жінок уже чекала київська сцена з піснею
«Про чумаків», пізніше - участь у радіопередачі «Сонячні кларнети». Крок за
кроком здобував колектив собі славу, чим утверджувався і підтверджував
своє високе звання народного.
14

15. Народний фольклорний колектив «Інгульчанка»
Дослідження проблематики образів та художніх особливостей пісень
Козацькі пісні: «У полі могила», «Ой ходив Донець сім год по Дону»,
«Ой у полі криниченька», «Гей, гук, мати, гук».
Основною темою, яка наскрізь проходить через всі пісні, записані від
Сахно Євдокії Іванівни, Галетки Одарки Олексіївни, Говді Надії Савелівни є,
звичайно, показ долі козака, який залишає кохану і їде в край «чужинський».
Традиційно в піснях такого типу дівчина чекає на милого, але сподівання на
зустріч марні, бо на козаковій могилі «чорний ворон кряче». Кольорова
гамма в даних піснях однорідна: переважають сірі, чорні кольори, що
говорить про трагічну розв’язку долі персонажів; накопичення пестливих
слів «біднесенький», «рідненького», «козаченьку» та ін. створюють лірично-
трагічний настрій і самої пісні, і в тих, хто її слухає.
Родинно-побутові пісні: «Ой умру я мила», «Усі гори зеленіють»,
«Понад моїм садом пшениченька ланом», «Терен, мати, терен» та ін.
Однією з особливостей народних пісень даного жанру є та, що всі вони,
як правило, побудовані у формі діалогу: між парубком і дівчиною, між
матір’ю і дочкою, між батьком і сином, між братом і сестрою. Дуже частим є
звертання-діалоги з неживими предметами: з «вітром буйним», «дубом
15

16. кучерявим».
Для підсилення емоційного настрою в піснях народ використовує
зменшено-пестливі слова, які надають пісням ліричності, милозвучності,
створюють неповнорні картини життя, які западають не лише в пам’яті, а й
проникають у душу. Такі слова, як «слізоньки», «пшениченька», «діточок»,
«зимоньку» та ін. забезпечують експресивність почуттів, надають пісні
щемності, ліризму.
Мотив розлуки, зради в коханні, як правило, перегукується з образами
голуба й голубки, одного з яких «убиває стрілець», зарослі шляхи тернами -
вказують на неможливість повернутися до колишнього, втраченого в
минулому.
Сильною стороною народних пісень можна назвати їх повчальний
зміст:
«як батька покинеш - сам марно загинеш»;
«чи добре живеться, де роду немає»;
«шукай вітра в полі».
Виразності, милозвучності у народних піснях часто надають
порівняння:
«любилися, як голубів пара»;
«розійшлися, як чорна хмара»;
«розійшлися, як туман у лісі», та ін.
... Звучить народна пісня. Затамуйте подих... Прислухайтесь...
То голос народу. То - народна мудрість.
У пісні - народ.
І поки звучить народна пісня - народ житиме.
Народ і пісня - нерозлучні навік.
16

17. Галетка Одарка Олексіївна
Сахно Євдокія Іванівна
17

18. Народні джерела пісень
1. Пісні у виконанні народно-фольклорного ансамблю
«Інгульчанка» (тексти)
2. Рукописи пісень Говді Надії Савелівни, яка народилася в
1941 році в Новгородківському районні, Кіровоградської області. ЗО
років проживає в с. Лозуватка.
3. Пісні Сахно Євдокії Іванівни, 1937 року народження,
мешканки с. Лозуватка.
4. Пісні Галетки Одарки Олексіївни, 1922 року народження,
корінної
Словникова робота
Народна творчість, або фольклор - це колективна усно-поетична
творчість, що у досконалій мистецькій формі відображає життя, працю,
боротьбу за кращу долю, історію, побут, думки, прагнення й погляди
трудового народу, а також побутує в його середовищі.
Суспільно-побутові пісні - пісні, що відображають життя людей, їх
почуття і переживання у зв’язку із суспільними подіями.
Рекрутські та солдатські пісні - дореволюційні народні пісні, в яких
висловлювалися переживання, викликанні набором новобранців (рекрутів)
до царського (в Росії і на Україні), або цісарського (на західноукраїнських
землях) війська та перебування їх на військовій службі. Виникнення цих
пісень припадає на кінець XVII століття, коли на Україні було ліквідоване
козацьке військо.
Козак - в Україні у V - XVIII ст. - вільна людина з кріпосних селян,
або міської бідноти, що втекла на південні землі України та брала участь у
визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників.
Удова - жінка, яка втратила чоловіка.
18

19. Висновки
Увесь навчально-виховний процес із учнями здійснюється включенням
їх в активно-творчу діяльність народознавчого характеру, виробленням у них
потреб у цій діяльності. Успіх процесу залежить від правильно вибраного
зв’язку змісту народознавчої діяльності і методів виховання за характером
пізнавальної діяльності. Я маю глибоке переконання: тільки той може
запалити іскорку в дитячому серці, хто постійно підтримує її горіння у серці
своєму.
Працюючи над дослідженнями народної пісні на основі краєзнавчого
матеріалу насамперед систематизовано знання з усної народної творчості з
метою поглиблення про основні роди фольклору, зокрема народну лірику та
її жанри.
З метою збереження пісенних зразків рідного краю проведено гостини з
Галеткою Одаркою Олексіївною, Сахно Євдокією Іванівною та Говді Надією
Савелівною
Упорядковано і систематизовано аудіо-та відеоматеріали, рукописи
народних пісень, які стануть неоціненним скарбом шкільної світлиці
«Берегиня».
Даний матеріал буде і надалі використаний у системі виховної роботи
школи по збереженню популяризації такого прекрасного виду мистецтва як
народна пісня.
Певна частина матеріалів була включена до участі в обласній
фольклорно- етнографічній експедиції «Звичаї, обряди та традиції мого
краю».
Сучасні підходи до удосконалення форм і методів виховної роботи,
використання електронних носіїв інформацій стануть невідкладною
складовою подальшої гурткової роботи в школі, ще більше активізують
діяльність світлиці «Берегиня» по збереженню народних звичаїв та обрядів.
19

20. Додатки
Усі гори зеленіють
Усі гори зеленіють
Де багаті жито сіють
Тільки одна гора чорна
Де сіяла бідна вдова - 2р.
Де сіяла волочила
Слізоньками примочила ~ 2р.
Роди, Боже, пшениченьку.
Щоб було що на зімоньку -2р
Буйний вітер повіває - 2р.
Сестра з братом розмовляє.
Ой братику, соколику,
Прийми мене на зімоньку.
Сестро моя, перепілко,
Коли в тебе діток скільки,
Як я сяду обідати 2р.
Будуть діти заглядати.
Як ти сядеш обідати,
Я вишлю діток з хати
Ой ще дядько не обідав - 2р
Діти дядька одвідали Вставай тату,
Вставай з ями – 2р.
20

21. 21

22. 22

23. 23

24. 24

25. 25

26. 26

27. 27

28. 28

29. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Національна Доктрина розвитку освіти України // Освіта. – 2002. -
№26 (24 квітня – 1 травня). – С.2-4.
2. Основи національного виховання. За ред. В.Г.Кузя; Ю.Д.Руденка та
ін., Київ, 1993 р.
3. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. – К., 1997. с.40.
4. Сухомлинський В.О. Твори в 5-ти томах, т.3 с.207.
5. «Українська народна словесність» Мар’яна Лановик, Зоряна Лановик,
Львів, 2000 р. ст. 24-29, ст. 334-340, ст. 352-356.
6. «Традиції та звичаї українців» в двох томах, автор-упорядник І.Ю.
Квасниця Київ «Родинна книга», 2007 р. ст. 3-4.
7. «Дідух» Свята українського народу, В. Скуратівський, Київ, «Освіта»,
1995 р. «Калита» збірка фольклорно-етнографічних матеріалів,
Дніпропетровськ «Герда», 2007 р.
8. Словник літературознавчих термінів В.М. Лесин, О.С. Пулинець, Київ
1971р. Українська література у таблицях і схемах. О.Г. Противенська, М.І.
Мещерякова, Я.В.Теміз, Харків., 2003 р.
29

30. А Н О Т А Ц І Я
Українська мова та література
Криворізький район
Вічканова Любов Кіндратівна, вчитель української мови та
літератури
«Формування креативної особистості через національний компонент
освіти», практико-орієнтований посібник.
Ключові слова: народна пісня, патріотизм, духовність. Національна
самобутність
Новизна досвіду полягає в тому, що для формування справжнього патріота
України невід’ємною складовою є виховання на кращих зразках пісенної
творчості регіону.
Сутність досвіду полягає в тому, що основні напрямки національного
виховання ґрунтуються на засадах родинного виховання, яке включає ідейне
багатство народу, його морально-естетичні цінності, трансформовані в засобах
народної пісні. Знання рідної мови та літератури, історії свого народу, його
традицій, звичаїв допоможе молодій людині знайти відповідь на злободенні
питання, які її непокоять у цьому суперечливому житті
Навчальний заклад: Комунальний навчальний заклад «Лозуватська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка»
Адреса: вул. Леніна, 1б, село Лозуватка, Криворізький район,
Дніпропетровська область, Україна, 53020.
Тел./факс: +380564774364
E-mail: loz-shkola1@yandex.ru
РЕЦЕНЗІЯ
30

31. на практико-орієнтований посібник «Формування креативної особистості
через національний компонент освіти» вчителя української мови та
літератури Комунального навчального закладу «Лозуватська
загальноосвітняшкола І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка» Вічканової
Любові Кіндратівни
В рецензованому практико-орієнтованому посібнику представлено
досвід роботи вчителя з формування креативної особистості через
національний компонент освіти. Посібник складається з двох частин:
теоретичної, в якій описується проблема пізнання духовної спадщини –
народної мудрості, що, певною мірою, визначає духовний вимір суспільного
буття.
Практична частина посібника підпорядкована головній меті
національного виховання на сучасному етапі :набуття молодим поколінням
соціального досвіду, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин,
формування у молоді незалежно від національної належності особистісних
рис громадян Української держави.
Посібник містить алгоритм вивчення народної пісні та дослідження
історії української пісні у рідному регіоні
Матеріали, представлені в посібнику, можуть бути корисними
вчителям української мови та літератури, керівникам гуртків народознавчого
напрямку.
Усе вищенаведене дає підстави рекомендувати до друку даний
навчальний посібник та його використання педагогами в своїй діяльності.
РЕЦЕНЗЕНТ:
учитель української мови та літератури,
спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,
«учитель-методист» Комунального навчального закладу
«Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка»
Сушко Н.Г.
31