семінар

1. Краснополянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Великоновосілківської районної ради
Затверджено:
Краснополянської
загальноосвітньої школи І-ІІ ст.
Директор М.М.Кішкарук
" " 20 року
Семінар-практикум для вчителів ЗНЗ
"Національно-патріотичне виховання
учнів в системі роботи ЗНЗ"

2. 2
с. Красна Поляна, 2016 р.
Місце проведення: Краснополянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Дата проведення:
Час проведення:
Учасники: педколектив Краснополянської ЗОШ І-ІІ ступенів
Мета семінару: активізувати роботу закладу щодо формування ціннісних
орієнтирів особистості, вдосконалення системи національно-патріотичного
виховання учнів в навчальному закладі, ознайомлення з досвідом роботи вчителів
щодо національно-патріотичного виховання учнів. Передача молодому поколінню
соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної
ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особи стіс них
рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності,
моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної
культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.
Актуальність семінару: у сучасному житті приділяється багато уваги
національної самосвідомості учнів, згуртовується колектив за допомогою
колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання,
відродження культури, традицій, збереження мови, народу.
План проведення семінару
№ Назва заходу
І. Організаційний блок

3. 3
1. Реєстрація учасників семінару.
2. Привітання учасників семінару директором Краснополянської ЗОШ І-ІІ ст.
3. Анкетування учасників семінару " Як Ви розумієте патріотичне виховання?"
ІІ. Інформаційно-презентаційний блок
4. Виступ "Патріотичне виховання школярів в умовах сьогодення" Лисенко О.А.
5.
Вікторина «Міста України» (команди по черзі називають міста України.
Виграє та, яка назве місто останньою)
6.
Презентація досвіду роботи вчителя "Створення патріотичного середовища у
вихованні підростаючого покоління" Кішкарук М.М.
ІІІ. Практичний блок
7. Вікторина «Дайте правильну відповідь».
8. Віртуальна екскурсія до Національного музею історії України.
9. Робота в групах. Вправа "Колаж".
ІV. Блок рефлексії
10.
Вільний мікрофон. Обговорення актуальних проблем щодо національно-
патріотичного виховання учнів.
Підведення підсумків роботи семінару.
Учасники семінару
Анкета. "Як Ви розумієте патріотичне виховання?"
(П.І.П.)
Дайте відповідь, будь ласка, на питання анкети, як Ви самі думаєте і уявляєте,
яким повинен бути правильний відповідь.
1. Як Ви розумієте патріотичне виховання?
O Любов до своєї батьківщини і служіння йому.
O Нав'язування ідеології.
O Не знаю.
2. Як Ви розумієте термін «мужність»?
O Якості особистості з сильними рисами характеру.
O Якості особистості зі слабкими рисами характеру.
O Мені це незнайоме.
3. Необхідно зараз звертати увагу на патріотичне виховання
покоління?
O Так. O Ні. O Не знаю.
4. Що означає для Вас «Родина», «Вітчизна»?
O Це місце, де народився або виріс.
O Це термінологія, що позначає місце народження або місце
проживання.
O Я не знаю, що це означає.
5. Вважаєте ви себе патріотом? У чому це проявляється?

4. 4
6. Як Ви вважаєте, ким і де має проводитися патріотичне
виховання?
O У сім'ї. O У школі . O І в сім'ї і в
школі.
7. Коли необхідно робити основний упор на патріотичне виховання?
O З раннього дитинства.
O У підлітковому і юнацькому віці.
O У більш зрілі роки.
8. Чи є сенс у патріотичному вихованні в наш час?
O Так, зараз, як ніколи в наш час необхідно патріотичне виховання .
O Я не бачу зараз в цьому сенсу.
O Я не уявляю, що це таке.
9. Яку якість виховує в людях патріотичне виховання?
O Любов до Батьківщини, почуття обов'язку, самовідданість.
O Працьовитість, незалежність характеру, акуратність.
O Інші якості.
10. Як Ви розумієте: це одне і те ж чи ні: «Бути громадянином
означає бути патріотом своєї Батьківщини»?
O Згоден з цим висловлюванням.
O Не згоден.
O Я можу бути патріотом, але не мати громадянства
Доповідь "Патріотичне виховання школярів в умовах сьогодення"
Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі
зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані
проблемами загальнодержавного масштабу.
У Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,
Національній доктрині розвитку освіти як стратегічні визначаються
завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення
нею свого громадянського обов’язку на основі національних і
загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-
патріота України як світоглядного чинника. Патріотизм покликаний дати
новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні
громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської
свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту
національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав
людини. Любов до Батьківщини і до себе проростає з суспільства, яке є
єдиним дієвим механізмом розбудови не олігархічної, а народної
демократії, правової України, виступає, з одного боку, джерелом опозиції
державній владі, а з іншого — взаємодоповнює її, реалізуючи свої
розвивальну і контролюючу функції. Виходячи з цього, патріотизм на

5. 5
даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти
стали національно свідомими громадянами — патріотами, здатними
забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка
своєю діяльністю, любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з
метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження
індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток
особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на
моральній основі.
Актуальність патріотичного виховання зумовлюється водночас процесом
становлення України як єдиної політичної нації. В умовах поліетнічної
держави, воно покликане сприяти цілісності, соборності України, що є
серцевиною української національної ідеї. При цьому важливо, щоб
об’єднання різних етносів і регіонів України задля національного
відродження, розбудови й вдосконалення суверенної правової держави і
громадянського суспільства здійснювалось саме на базі демократичних
цінностей, які, в свою чергу, мають лежати в основі патріотичного
виховання.
Патріотизм сьогодні — це корисна праця на себе, а отже й на
суспільство. Добре людям — від цього має бути добре й державі.
Патріотизм в тоталітарній державі сприймається як беззавітна любов до
Батьківщини.
В демократичному світі мова йде не стільки про патріотизм, як про
громадянськість. І якщо Україна стала на шлях розбудови демократії, хоча
б на Конституційному рівні, то наша любов до Батьківщини мусить мати
громадянське спрямування.
А саме, громадянин-патріот — це не той, хто лише любить свою
Батьківщину, а той, хто уміє добитись від неї взаємності. Тобто
спроможний відстоювати свої права і сприяти розбудові правової держави і
громадянського суспільства. Без патріотизму громадянського спрямування
годі й сподіватись на збереження незалежності та встановлення
цивілізованих норм життя, а надто в жорстких умовах посттоталітарного
періоду, коли модернізаційні суспільні зміни лише задекларовані, а
зубожіння народу досягає критичного рівня. Під цими змінами розуміють:
розбудову правової, демократичної держави, становлення громадянського
суспільства, верховенство закону, консолідацію нації, визнання людини
найвищою цінністю, а її прав пріоритетними, перехід до ринкових
відносин.
Патріотизм громадянського спрямування — це любов до Батьківщини,
свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й
утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної
держави, нації, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її,
розділити свою долю з її долею.
Патріотизм — складне і багатогранне поняття, один з найважливіших
компонентів індивідуального та суспільного способу життя.
На особистісному рівні патріотизм є пріоритетною характеристикою
людини, яка проявляється в її свідомості, моральних ідеалах та цінностях, в
реальній поведінці та вчинках. Це звичайний моральний стан життя
людини. Він виявляється не лише в незвичайних ситуаціях, а в

6. 6
повсякденному виконанні особистістю своєї роботи, яка приносить користь
і людині, і суспільству. Отже, суб’єктом — носієм патріотизму є сама
людина. Бути патріотом — значить духовно піднятись, усвідомити в
Батьківщині безумовну цінність, яка дійсно й об’єктивно їй притаманна,
приєднатись до неї розумом і почуттями. В той же час — патріотизм
передбачає відкриття в самому собі відданості Батьківщині, спроможність
безкорисливо радіти її успіхам, вдосконалення її, служіння їй, поєднання
свої долі з її долею, а не любов до України здалека.
Патріотизм є творчим актом духовного самовизначення особи. Це
свідома громадянська позиція, особлива спрямованість самореалізації і
соціальної поведінки громадянина. Критеріями патріотизму є любов,
вірність і служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і
суверенітету України, піклування про її постійний розвиток на шляху
демократичного національного відродження, сприяння гармонізації
державних, суспільних та особистісних інтересів у повсякденному житті.
Таке розуміння патріотизму є базовим для усвідомлення сутності цього
феномена в умовах розбудови правової держави та становлення ринкової
економіки.
На макрорівні патріотизм — це суттєва частина суспільної свідомості,
яка проявляється в колективних настроях, почуттях, ціннісному ставленні
до свого народу, його способу життя, національних здобутків і достоїнств,
культури, традицій, героїчного історичного минулого і сьогоднішньої
розбудови держави як єдиної нації, до безмежних просторів Батьківщини, її
природних багатств. Патріотизм передбачає знання особливостей своєї
«малої Батьківщини», любов до неї. Визначальною рисою українського
патріотизму має бути його дієвість. Саме вона спроможна перетворювати
почуття в конкретні справи і вчинки на користь Батьківщини і держави.
Адже патріот — це не той, хто говорить красиві слова про Україну,
прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені
проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію в країні і світі, проте не
панікує, не «носиться» зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається
тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з
долею Вітчизни.
Любов до Батьківщини в українського патріота поєднується з вірою в неї,
в її покликання, прекрасне майбутнє, що обов’язково відбудеться.
Справжній патріот, керуючись сучасним досвідом і героїчним минулим
народу, вірить, що він здолає всі історичні випробовування, вийде з них
міцнішим. Втім, свідомий патріот бачить не лише духовну красу свого
народу, а й його слабкості, помилки і недосконалості, розуміє, що в історії
Вітчизни є й темні, важкі сторінки. Любити свій народ не означає улещати
його чи приховувати від нього слабкі сторони, а чесно і мужньо викривати
їх і боротися з ними.
Процес національного відродження України потребує від громадян не
лише віри і любові до свого народу, а й усвідомлення своєї відповідальності
перед суспільством, народом, нацією. Малосвідомий громадянин або не
думає про свою відповідальність, або ж боїться її. Для нього доля країни —
стороння справа, а його власні дії визначаються суто особистими потребами
й інтересами. Відповідальність передбачає, з одного боку, усвідомлення

7. 7
необхідного, а з іншого — можливість вибору шляхів його реалізації.
Особиста відповідальність — вільна реалізація вірно усвідомленого
обов’язку.
Визначальною характеристикою громадянського патріотизму є його
гуманістична моральність, яка об’єктивно притаманна громадянському
суспільству, бо виходить за рамки вказівної і забороняючої систем та
піднімається на більш високий рівень ціннісно-світоглядної орієнтації.
Вона включає такі риси як доброзичливість, гідність, увага, толерантність,
чесність, совісність, працелюбність, справедливість, обов’язок, повага і
любов до своїх батьків, роду. Ці якості визначають культуру поведінки
особистості. Цінності моралі полегшують сприймання правових норм, які, в
свою чергу, сприяють глибшому усвідомленню моральних істин.
Високоморальна свідомість стимулює соціально-ціннісну поведінку,
застерігає від правопорушень.
Важливою ознакою патріотизму є законослухняність, виконання
конституційних норм, дотримання чинних законів, знання не лише своїх
прав, а й обов’язків. Патріот — це той, хто своє право вимірює своїм
обов’язком. Місія свідомого громадянина-патріота — не руйнувати
правопорядок, а берегти, правильно й терпляче вдосконалювати його зміст.
Справжній патріот гуманно ставиться до інших народів. Його культура
проявляється в повазі до інтересів, прав, самобутності людей інших
національностей, підтримці їх у боротьбі за свободу і незалежність,
терпимості, толерантності, готовності й умінні йти на компроміс з різними
етнічними, релігійними групами заради миру в своїй державі й у світі.
Успіху ефективності патріотичного виховання школярів слугує творче
використання різноманітних технології. Пріоритетними напрямами їх
діяльності є: утвердження в свідомості й почуттях особистості патріотичних
цінностей і переконань, поваги до культурного та історичного минулого
України; формування етнічної та національної самосвідомості, любові до
рідного краю, родини, народу, держави; визнання духовної єдності
населення усіх регіонів України, спільності його культурної спадщини та
майбутнього; формування толерантного ставлення до інших народів,
культур і традицій; утвердження гуманістичної моральності як базової
основи громадянського суспільства; культивування кращих рис української
ментальності — свободи, справедливості, доброзичливості, чесності,
бережного ставлення до природи; формування мовної культури, оволодіння
і вживання української мови як духовного коду нації.
Не менш важливим напрямом діяльності є виховання громадянина-
патріота демократичної держави, члена громадянського суспільства з
високим рівнем громадянської відповідальності і готовності чесно
трудитись; формування поваги до Конституції України, Законів, державної
символіки; підвищення престижу військової служби; сприяння набуттю
дітьми та учнівською молоддю патріотичного досвіду на основі переконань,
що людина може і має впливати на процеси державотворення; розвиток
уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності
громадянського суспільства на місцевому рівні, спілкуватися з
громадськими організаціями, ЗМІ, органами влади; формування
спроможності дотримуватись законів та захищати свої права цивілізованим

8. 8
способом, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до гуманістичних
принципів.
Створення патріотичного середовища у вихованні підростаючого
покоління
Національно-патріотичне виховання є складовою загального
виховного процесу підростаючого покоління. Воно формується на
прикладах історії становлення Української державності, українського
козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі освіти, науки,
культури і спорту.
Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми
учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для
подальшого визначення, першою чергою, своєї долі і подальшого
світового порядку на планеті.
Серед виховних напрямів сьогодення найбільш актуальними
виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, що
відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і
закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх
поколінь.
Патріотизм, передусім, формується в процесі і на основі особистої
участі дитини в житті суспільства. Від того, якою буде ця участь,
залежить рівень сформованості патріотизму учнів.
Оскільки, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком
становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано
розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову,
соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти
єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й
злагоди в суспільстві. То вчителю, як ніколи, потрібні нові підходи і нові
шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості
особистості.
Тому, що патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку
духовності нації. А це і є нагальною потребою і держави, і суспільства, і
особистості. Державі необхідно, щоб всі діти виросли національно
свідомими громадянами.
Згідно Концепції, мета патріотичного виховання конкретизується
через систему таких виховних завдань:
 формування здатності дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини,
суспільства.
 виховання молодших школярів любові до рідного краю і своєї
Батьківщини, повагу до національних традицій і символів
українського народу, повагу до людей, турботливе ставлення до
цінностей і надбань нашої країни.
 формування поваги до Конституції України, державної символіки:
Герба, прапора, Гімну України;

9. 9
 збереження і продовження українських культурно - історичних
традицій;
 формування в учнів найбільш значущих для українського народу
цінностей: патріотизм, справедливість, працелюбство, взаємоповага;
 формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;
 виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української
мови, історії.
При цьому завжди пам’ятаємо, що патріотичне виховання – процес
безперервний.
А досвід роботи свідчить про те, що ми повинні донести до
свідомості кожного, що зберігаючи славні традиції роду, країни,
шануючи подвиги попередніх поколінь ми збережемо майбутнє нашого
народу.
Виховувати в людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного
краю варто починати з раннього дитинства.
«Головна справа виховання полягає якраз у тому, щоб тисячами ниток
зв’язати людину з життям – так, щоб з усіх боків перед нею поставити
завдання, для неї значущі, для неї привабливі, які вона вважає своїми, до
розв’язання яких вона долучається». Це важливо тому, що в такому
швидкому ритмі життя бажано кожному вміти вчасно зупинитися,
щоб оглянутися назад в минуле.
Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму
класі, школі, районі, місті, країні все мене стосується, все залежить від
мене. Ми працюємо над тим, щоб кожен учень відчував себе причетним
до долі України, відзначався національною гідністю. А для досягнення
цієї мети всі виховні заходи в нашому навчальному закладі
спрямовані на виховання патріотичних почуттів учнів.
Багаторічний досвід переконує, що успіх у виховній роботі особливо
в умовах сьогоднішнього дня залежить від взаємовідносин школи та
сім’ї, бо сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини.
Саме в родині дитина отримує уроки патріотичного виховання.
Але зараз все помітнішими стають прояви родинної кризи. Це ще раз
свідчить про те, що настала нагальна потреба підвищити роль
української сім’ї у вихованні дітей, допомогти молодим людям зберегти
сім’ю. Свято «Дорогі бабусі, я вами горджуся».
Розуміння цієї істини завжди спонукає школу виховувати не тільки
дітей, а й батьків. І результатом роботи є те, що на такі заходи стали
приходити не лише батьки, діти, а й бабусі, дідусі - тобто це стали
справжні родинні свята.
З метою посилення ролі родини у процесі національно-патріотичного
виховання молоді, підвищення педагогічної культури батьків
налагоджена робота з батьками, проводяться лекції, тренінги, диспути
на теми: «Родина – найвища цінність на землі»,« Щоб не згасло родинне
вогнище»
Та варто нагадати, що найвищою цінністю є життя і здоров’ я. Кожен
хоче бачити свою дитину здоровою і фізично розвиненою. Саме тому

10. 10
вчителі нашої школи організовують і проводять спортивно-родинні
свята: «Родина за здоровий спосіб життя» і таким чином сприяють
вихованню патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей,
формують свідомого громадянина України.
Для ефективної реалізації ідеї патріотизму важливим фактором є
позакласна робота.
Під час виховних заходів учні вчаться розуміти проблеми, які
переживає країна, заглиблюватися в історію та будувати містки в
майбутнє з надією на те, що воно буде кращим, адже наш народ є
частиною цивілізованого світу, і Україна повинна знайти там належне
місце.
Важливою подією в житті українського народу є свято Перемоги.
В рамках національно – патріотичного виховання в школі проводяться
акції пам’яті: до Дня Перемоги ( "Ветеран живе поруч"), до Дня
українського козацтва, до Дня Соборності України, до Дня захисника
Вітчизни, до Дня Чорнобильської трагедії ("Дзвони Чорнобиля"), до Дня
пам’яті жертв голодомору ( «Хай свічка Пам'яті палає вічно»)
Щороку учні школи, вчителі, жителі села свято вшановують пам'ять
про воїнів, які полягли за наше світле майбутнє, низько вклоняються
тим, хто зумів вижити в тій страшній війні. Покладання квітів до
пам"ятників, меморіалів у пам"ятні дні, уроки-реквієми «Сумна
розповідь обелісків», «У граніті, у бронзі, у серцях». Відбуваються круглі
столи з ветеранами, на яких учні глибше проймаються історією свого
народу, свого села.
До Дня вшанування учасників бойових дій в Афганістані, учні школи
не забувають і низько схиляють голови перед тими, хто пройшов через
вогненні роки війни, бо « Життя – це завжди виклик».
Цікаво проходять зустрічі на тему «Герої мого часу» з
військовослужбовцями - учасниками АТО. Такі зустрічі залишають у
душах і серцях дітей глибокі і незабутні сліди.
Реалії сьогодення визначили новий напрям волонтерської роботи
- психологічна та моральна підтримка воїнів Збройних Сил України,
допомога родинам, що були вимушені покинути свої домівки.
Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність колективу школи,
яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми
новими навичками патріотичної поведінки. В результаті цього членами
учнівського комітету проводяться акції «Від серця до серця»,«Лист
солдату», виставка малюнків та плакатів на тему «Я малюю МИР».
Вчитель трудового навчання на уроках планує такі вироби для
виготовлення,що можуть бути передані нашим воїнам, які обороняють
нашу країну на сході. Зокрема це: різноманітні сувеніри з патріотичною
символікою тощо. Виготовлення саме таких виробів якнайкраще сприяє
вихованню в учнів національно-патріотичних почуттів.
Ми прагнемо « Зробити душу дитини живою, чуйною, відкритою для
світу, бо це одна з головних цілей духовно-морального виховання.
Намагаємось заглянути в душу кожної дитини, запалити в ній

11. 11
свічку моральної особистості, не піддатися спокусі масового потоку
характерного на сьогодні».
Глибокий слід залишають в серцях дітей і матеріали зібрані учнями
про видатних людей, які прославляли Україну (художників,
письменників, учених, лікарів, спортсменів)
1) Пачоський Й.К- всесвітньовідомий ботанік, який народився в селі
Білогородка, а проводив свою наукову діяльність у заповіднику Асканія
Нова та у Польщі.
2) Братійчук Мотря – уродженка нашої місцевості, професор –
астрофізик, ім’ям якої названа Комета.
3) Марія Грановська – виконавиця народних пісень.
4) Леокадія Загальська – майстриня вишивки.
У кожного своя дорога,
У кожного свій дар від Бога.
Цей світ великий. Загадковий,
І в ньому ти не випадковий.
Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, що уміють
переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком
для вироблення в учнів власних життєвих орієнтирів. Так, учениця нашої
школи з допомогою вчительки створила збірку своїх поезій.
Першоджерелом національної культури є, безумовно, рідна мова.
В співдружності з вчителем української мови та літератури учнями
були проведені заходи: «Ти наше диво калинове, прекрасна українська
мово»; заходи, присвячені Міжнародному дню рідної мови; літературні
свята, присвячені творчості письменників нашого краю, шкільні
виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
(«Люблю цю землю рідну і чудову», «Мій рідний край» ), де учні
спілкувалися і знайомилися з творчістю видатних українських
писемників, таким чином поглиблювали свої знання.
Цікавою формою навчальних занять є екскурсії, які розвивають
пізнавальні інтереси, збагачують особистий досвід учнів.
В процесі роботи учні більше дізнаються про окремі об’єкти рідного
краю, починають більше цікавитися подальшою краєзнавчою роботою,
також розвивають дослідницькі навички, оволодівають різними
методами збору та обробки інформації, вчаться обробляти та
презентувати відомості за допомогою сучасних технологій.
Такі заходи сприяють вихованню почуття патріотизму, глибокої
любові до рідного краю і формуванню бережного ставлення до мови,
розуміння її значимості в розбудові України.
Велика роль у формуванні національно - патріотичної свідомості
належить книзі, тому неабияке значення відіграє шкільна бібліотека.
Під керівництвом бібліотекаря школи було проведено пропаганду
дитячої книги, інформаційні хвилинки серед молодших школярів, акції
”Подаруй книгу школі”.

12. 12
Отож, у виховній системі роботи школи було і залишається
пріоритетним національно-патріотичне виховання з використанням
сімейної педагогіки.
Будуть змінюватися часи, школа вирішуватиме нові завдання,
проте актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина
України, який знає і пам‘ятає свій рід, мову материнську, цінує минуле і
буде гідно творити майбутнє.
Висновок
Ось так день за днем вирує життя в нашій шкільній домівці. І,
звичайно, після таких чудових свят настають будні. Для того, щоб
життя було розмаїтим і багатим на радість, позитивні емоції, нові
враження, не стоїть осторонь і вчительський колектив. Разом, пліч-о-
опліч працюють в цьому напрямку і дорослі, і діти.
Працюють, бо знають, що лише на рідному ґрунті, серед рідної пісні,
рідного слова здатна сформуватися національно свідома дитина.
То ж бажаю вам бути терплячими, ніколи не зневірятися у маленькій
людині. Завжди вірити у її успіх і мати надію, що колись,
озираючись назад, із висоти пройдених років, дитина із вдячністю
згадає добру і в чомусь не схожу на інших людину, яка навчила її вірити
в себе, любити Батьківщину, рідну мову, долати труднощі та дала
перші уроки життєвої мудрості.
Якщо є світло в душі,
буде краса в людини.
Якщо є краса в людини,
буде гармонія в домі.
Якщо є гармонія в домі,
буде порядок у нації.
Якщо є порядок у нації,
буде мир у світі.
Вікторина «Дайте правильну відповідь».
За одну хвилину треба дати якнайбільше відповідей на поставлені
запитання.
Запитання для 1-ої команди.
1. Назва держави, в якій ми живемо. (Україна.)
2. Основний закон України. (Конституція.)
3. Якого кольору державний прапор України? (Жовто-блакитний.)
4. Урочиста пісня, що є символом держави. (Гімн.)
5. Закінчить прислів'я: «Людина без Вітчизни — як... (соловей без пісні)».
6. Як звали батька Т.Шевченка? (Григорій.)
7. Чим прикрашали в давнину свої помешкання українці? (Рушниками.)
8. Як називали довгий козацький чуб? (Оселедець.)
9. Назва улюбленої козацької страви. (Куліш.)

13. 13
10.Відгадайте загадку: Заблукала в верболозі, Дні і ночі ронить сльози.
(Плакуча верба.)
11. З якою державою
Україна межує на сході? (З Росією.)
12.Яка головна річка України? (Дніпро.)
13.Як, згідно з народними віруваннями, називається маленька бридка
бабця, що робить капості? (Кікімора.)
14.Коли святкується День незалежності України? (24 серпня.)
15.Музичний інструмент, на честь якого Т.Шевченко назвав свою збірку
віршів. (Кобза.)
Запитання для 2-ої команди.
1. Яка мова в Україні є державною? (Українська.)
2. Який закон захищає права українських дітей? (Декларація прав
дитини.)
3. Який вигляд має герб України? (Тризуб.)
4. Столиця нашої держави? (Київ.)
5. Як називають людину, яка любить свою батьківщину? (Патріот.)
6. Закінчить прислів'я: «Нема кореня рослини, а... (людей без
Батьківщини).
7. Яке призначення має рушник під назвою «божник»? (Для покривання
ікон.)
8. Відгадайте загадку: Ніхто її не лякає, а вона вся тремтить. (Осика.)
9. Як, згідно з народними віруваннями, називається злий нічний дух,
дідок, який буцімто збирає неслухняних діточок у великий мішок?
(Бабай.)
10.Назвіть держави-сусіди України на заході. (Румунія, Польща,
Білорусь, Литва.)
11.Кого вважають засновниками Києва? (Братів Кия, Хорива, Щека і
сестру їхню Либідь.)
12.Які моря є в Україні? (Чорне, Азовське.)
13.Як називався козацький керівник? (Отаман.)
14.По що їздили чумаки? (По сіль.)
15.Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на
щастя, на долю, виряджаючи у далеку дорогу. (Рушник.)
Вправа «Колаж»
Мета: проілюструвати різні складові патріотичного виховання,
звернути увагу учасників на цінності як один із компонентів виховання.
Обладнання: три ватманів, журнали (яскраві, ілюстровані), ножиці,
клей, скотч, маркери різнокольорові.
Учасники отримують завдання:

14. 14
- І група - ілюструє складові патріотичного виховання;
- ІІ група - соціального виховання;
- ІІІ група - духовного виховання.
Колаж - цілісне творче зображення на певну тему, створене з
різноманітних частин, поєднаних між собою.
Після того, як усі колажі будуть створені кожна команда представляє
свій
Обговорення:
- Які ваші враження від проведеної роботи?
- Які людські цінності найчастіше зустрічаються у презентаціях усіх
груп?
- Які висновки можна зробити після проведеної роботи?