Дружківка, школа №

1. ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №6
ДРУЖКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Органічна єдність методів навчання,
виховання й розвитку
учнів початкової школи
відповідно до вимог
Концепції національно-патріотичного
виховання
(з досвіду роботи школи)
Дружківка
2017

2. ВСТУП
Патріотичне виховання - це сфера духовного життя,
яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне,
що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. О.Сухомлинський
Виховати патріота … - означає наповнити повсякденне
життя підлітка благородними почуттями, які забарвлювали
б усе, що людина в цьому віці пізнає і робить.
В. О. Сухомлинський.
Виховання дітей – дуже відповідальна справа. Перед школою, а особливо
класним керівником, постає багато складних і водночас важливих завдань. Як
виростити гармонійну особистість, на які моральні цінності зорієнтувати
дитину? Як підтримати допитливість учнів і зробити процес виховання цікавим
і бажаним? Як зберегти та примножити доброту, людяність, любов до рідної
землі, повагу до держави та людей? Для вирішення цих проблем необхідно
підходити творчо і змістовно.
Виховання незалежної і гармонійної особистості, справжніх патріотів
нашої Батьківщини – найголовніше завдання освітян. Потрібно бути не тільки
цікавим для своїх вихованців, але й не забувати, що виховання – це не розвага,
а процес утворення моральної і духовної основи людини. Сьогодні як ніколи
постає питання про національно-патріотичне виховання підростаючого
покоління.
Успішна держава – це успішні громадяни, які сповнені національної
свідомості, любові до рідного краю, свого народу, шанобливого ставлення до
його культури, традицій та звичаїв, горді за свою землю і здатні поважати своїх
сусідів, толерантно ставляться до культур усіх народностей, які проживають в
Україні.
Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та
політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері
виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету
національно-патріотичного виховання на сучасному етапі – це передача
молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу,
його національної ментальності, своєрідності світогляду й на цій основі
формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості,
розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової,
фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

3. ОРГАНІЧНА ЄДНІСТЬ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ Й РОЗВИТКУ
УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ
КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Виховну роботу в нашій школі організовано та сплановано відповідно до
вимог державної нормативно-правової документації з цього питання: і в першу
чергу, Указу Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013 «Про
Національну стратегію розвитку освіти на Україні на період до 2021 року»;
наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про основні
орієнтири виховання учнів 1-11класів загальноосвітніх закладів України» від
31.10.2011р. №1243, Державного стандарту початкової загальної освіти
(поступово набирає чинності з 1 вересня 2012), Державного стандарту повної
загальної середньої освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2013),
Указів Президента України від 12.06.2015 № 334 «Про заходити щодо
поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» та від
13.10.2015 № 580 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей
та молоді на 2016-2020 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України від
25.12.2015 № 1400-р «Про затвердження плану заходів щодо національно-
патріотичного виховання молоді на 2016 рік», наказу Міністерства освіти і
науки України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції
національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації
Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних
рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах», розпорядження голови обласної державної адміністрації
керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 12.07.2016 р. № 579
«Про затвердження Програми національно-патріотичного виховання дітей та
молоді в Донецькій області на 2016 - 2020 роки».
У Національній стратегії розвитку освіти України зазначено, що
головною метою системи освіти нашої держави є створення умов для
розвитку та самореалізації кожної особистості як відданого своїй державі
громадянина, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя,
створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Така система
освіти має забезпечувати «формування особистості та патріота країни, який
усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко
орієнтуватися в сьогоденних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки,
підготовлений до життя і праці у ХХІ столітті».
Таким чином, пріоритетним напрямком діяльності школи можна
визначити громадянське виховання. Головною метою громадянської освіти й
виховання є формування національно свідомого громадянина, патріота,
професіонала, тобто людину, якій притаманні особистісні якості й риси
характеру, світогляд та спосіб мислення, почуття, вчинки та поведінка,
спрямовані на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського
суспільства в Україні. Вони мають органічно поєднуватися з потребою й
умінням діяти компетентно й технологічно.
Школа має стати для кожної дитини осередком становлення
громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як

4. суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу,
забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та
встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
Допомагаючи хворим та немічним, роблячи щось добре для суспільства,
діти навчаються уважніше ставитися до людей, усвідомлювати себе
громадянами великої країни.
Виховання в молодого покоління почуття гордості за свою країну,
готовності бути гідним громадянином України, відданості справі зміцнення
державності, активної громадянської позиції нині визнано проблемою
загальнодержавного масштабу.
Патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку духовності
нації. Це є нагальною потребою і держави, і суспільства, і особистості. Державі
необхідно, щоб усі діти виросли національно свідомими громадянами.
Суспільство зацікавлене в тому, щоб розвиток особистості здійснювався на
моральній основі. А особистість, віддаючи свою любов Батьківщині, прагне
досягти взаємності. Реалізація заявлених викликів забезпечить країні гідне
місце у цивілізованому світі.
За визначенням В. Сухомлинського, три любові у серці дитини має
плекати сучасна школа: культ матері, рідної мови і рідної Батьківщини. Любов
до свого народу, рідної землі, відповідальність за долю України, готовність
захищати рідну країну, служити їй – найсвятіше громадське почуття, яке має
назву патріотизм.
У сучасних умовах патріотизм виявляється, насамперед, у любові до
Батьківщини, готовності утвердити незалежність своєї молодої держави,
піднесенні України до рівня високорозвинених держав світу. Актуальним є
необхідність виховання гуманних почуттів: любові до людини, поваги й
піклування про неї, доброти, співчуття, великодушності тощо.
У нашій школі розроблено програму національно-патріотичного
виховання, яка координує діяльність учасників НВП за наступними
напрямками:
- організаційно-управлінський (підвищення освітньо-виховних можливостей
школи: в т.ч. наради, виховні системи класних колективів, інформаційний
супровід процесу, майстер-класи, семінари та тренінги, співпраця з
громадськими організаціями, збірки методичних матеріалів (конспектів уроків,
виховних справ, проектів тощо, вивчення та пропагування передового
педагогічного досвіду);
- навчальна діяльність (уроки, факультативи, гуртки тощо);
- позакласна діяльність(виховні години, загальношкільні заходи, години
спілкування, тематичні зустрічі, бесіди, флешмоби, КТС, ігри-подорожі, квести,
змагання, народні гуляння та ін.).
З метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання були
розроблені відповідні заходи, проведено обговорення й вироблення методичних
рекомендацій щодо здійснення національно-патріотичного виховання під час
вивчення навчальних предметів та в позакласній роботі на засіданнях
методичної ради, шкільних методичних об’єднаннях. У кожного педагогічного
працівника школи додатком до календарно-тематичного планування є
Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання. У

5. методкабінеті школи оформлено папку з матеріалами. У фойє школи та класних
кімнатах оформлено стенди з національною символікою, «Куток юного
патріота», на сайті школи в рубриці «Національно-патріотичне виховання»
висвітлюється інформація про перебіг проведених заходів.
Новий Державний стандарт початкової загальної освіти ґрунтується на
засадах особистісно зорієнтованого і компетентісного підходів. У даному
документі зазначено, що основним завданням початкового навчання є
оволодіння учнями ключовими компетентностями. Одним із шляхів оновлення
змісту освіти та узгодження його з потребами сучасності вбачаємо в орієнтації
навчально-виховного процесу на набуття ключових компетентностей та
створення ефективних механізмів їх запровадження. В умовах надмірного
інформаційного простору на дитину спрямовується величезна лавина
інформації, тому життєво необхідним є розвиток умінь швидко і якісно
аналізувати її, відсівати другорядне та ефективно використовувати значуще.
Початкова ланка освіти – фундамент шкільного навчання, адже саме тут
закладається основа для формування особистості майбутнього громадянина.
Вона покликана забезпечити подальше становлення і різнобічний розвиток
особистості дитини, цілеспрямовано виявляти й розвивати її здібності в різних
видах діяльності, створити умови для повноцінного засвоєння базового рівня
освіти й уміння вчитись.
У навчанні патріотичне виховання значною мірою зумовлюється
змістовими характеристиками освітніх предметів, які сприяють оволодінню
системою знань про людину і суспільство.
Уже в початкових класах учні усвідомлюють такі поняття як
«Батьківщина», «подвиг», «патріот», учаться шанувати землю батьків,
вивчають свій родовід.
У початковій школі вчителі приділяють увагу закладенню основних
моральних цінностей, норм поведінки. Перевага надається прикладам духовно-
моральної, історико-краєзнавчої та національно-патріотичної тематики.
Навчальний контент представлений у напрямках: гуманітарний, природничо-
математичний, художньо-естетичний .
Українська мова як навчальний предмет несе надзвичайно високу
пізнавальну цінність: прищеплення почуття любові до рідної мови, осмислення
загальнолюдських цінностей, виховання особистості з високим почуттям
патріотизму. Для досягнення поставлених цілей у змісті української мови
використовується такий матеріал, як «Загальні відомості про мову» та
дидактичний матеріал: вправи, диктанти, проблемні завдання й запитання,
твори тощо.
У процесі навчання рідної мови слід широко використовувати конкретно-
історичний матеріал, відомості про духовне багатство, козацьку звитягу,
лицарські чесноти рідного народу; наводити яскраві приклади, які впливають
на почуття і мислення учнів, пробуджують гордість за свій славний рід,
формують вірність волелюбним заповідям предків.
Любов до рідної мови – один із проявів патріотизму. Ще К. Ушинський
говорив, що мова народу є цілковитим відображенням батьківщини й
духовного життя народу, що засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі

6. тільки слова, їх додавання й видозміни, але безліч понять, поглядів на
предмети, безліч думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови ...
На уроках українського читання варто звернути увагу на формування
національної свідомості через казки В. Сухомлинського, адже саме з казки й
починається пізнання дитиною такого таємничого і, на перший погляд,
непізнаного світу. Великий педагог визначав провідну роль роботи дітей над
казкою, він створив свій світ казок.
Кожна казка невіддільна від краси, вона сприяє розвиткові естетичних
почуттів, без неї неможливе благородство, щира чуйність до людського
нещастя і страждань. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й
серцем. Образи казки благотворно формують і національну свідомість
молодших школярів.
Опрацювання оповідань і науково-пізнавальних статей про нашу
багатонаціональну Україну збудить в учнів почуття патріотизму.
Читання оповідань і віршів про духовний світ людини, її відданість
Батьківщині покликане збудити у школярів гордість за трудящу людину –
людину праці, колективіста, інтернаціоналіста, борця за світ без експлуатації,
без війн, за щастя всіх народів світу.
Сьогодення також надає нам безліч прикладів мужності українців, які
стали на захист Батьківщини, часто ціною власного життя доводять вірність
своєму народові, продовжують боротися за мир і спокій у рідній державі.
Поглиблююють знання учнів і мовно-патріотичні конкурси «Соняшник»,
«Патріот».
Отже, можна спланувати урок так, щоб основний навчальний матеріал
добре засвоювався учнями й при цьому закладалися основи громадянської
компетентності, патріотичної свідомості. Простір для втілення важливих
завдань патріотичного виховання переважно надають уроки української мови та
читання, де можна використовувати інформативні матеріали потрібного
спрямування під час виконання вправ, каліграфічних хвилинок, читання
відповідних текстів. Але творчий пошук учителя надає змогу використовувати
також інші предмети, такі як математика, природознавство, уроки мистецтва, де
на папері оживають постаті героїв минулого та сьогодення.
У початкових класах патріотичне виховання на уроках математики
здійснюється значною мірою на основі розв'язування задач. Задачі дають змогу
пов'язувати навчання з життям, ознайомлювати учнів з пізнавально-важливими
фактами. У текстах задач можна використовувати дані про країну, відомі місця,
статистичні дані, символи країни та її реалії.
Природознавству в початковій школі відведено також велике значення у
вихованні патріотизму. Краєзнавство, яке є складовою природознавчих занять,
виступає джерелом найпотрібнішого наукового знання, найкращою
дисципліною розуму, яка привчає дитину до пильних спостережень,
послідовних висновків, що має найпотужніший моральний та етичний вплив на
вихованця.
Усі форми роботи з дітьми початкової ланки при вивченні природи,
включають у себе прийоми по формуванню таких якостей, як доброзичливість,
справедливість, дружба, особиста відповідальність за спільну справу.

7. Отже, виховуючи школярів, потрібно враховувати, що пріоритетними
рисами ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави мають бути
відповідальність і дієвість. Учні мають не тільки ідентифікувати себе з
українським народом, але й прагнути жити в Україні, розбудовувати свою
країну, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного
відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати закони України й
дотримуватися Конституції; володіти державною мовою; визнавати пріоритети
прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.
Для початкової ланки основним завданням є формування патріотизму як:
-любові до Батьківщини, віри в її майбутнє;
-любові, поваги, доброзичливого ставлення до народу;
- любові до родини, отчого дому;
-любові до рідної мови, та усвідомлення, що мова є духовним багатством
народу;
- поважного ставлення до історії та культури власного народу;
- готовності до праці на користь рідної землі;
- дотримання та пропаганди здорового способу життя;
- любові до природи, турботи про збереження її багатств.
Формування національної самоідентичності молодших школярів
починається через зростання з почуттям любові до свого отчого дому, рідної
землі, Батьківщини, поважного та шанобливого ставлення до історичного
минулого та духовного багатства народу.
Робота класного керівника, як провідника в цьому складному процесі
починається вже з Першого уроку, де учні ознайомлюються з основними
здобутками, національними цінностями та досягненнями України, вивчають її
історичне минуле, національні та культурні традиції, розповідають історії свого
краю, своєї родини, здійснюють обмін не тільки інформацією, а й враженнями.
Протягом року проводяться конкурси малюнків «Україна-єдина країна»,
«Державні символи моєї країни», конкурси стіннівок «Моя Україна» до Дня
Соборності (у якому класи готували презентації областей, що входять до складу
нашої держави), «Таємниці народних ремесел» (завдяки яким можна було
ближче познайомитися з технологіями та виробництвом- невід’ємною
складовою побуту наших пращурів); фотоконкурси «Національні традиції у
моїй родині», «Ми пізнаємо Україну»; фестивалі народних традицій та обрядів
День Святого Миколая, Коляда, Масляна; виставки творчості «Таємниці
народних ремесел», «Вишиванка у моїй родині», «Шьем, вяжем, вышиваем»,
«Різдвяні візерунки», «Великодній дивограй», «З бабусиної скрині та
дідусевого горища», «Народні символи України»; фестивалі українського
мистецтва «День вишиванки», конкурс українського костюму, фестиваль
української пісні «Як у нас на Україні», розважально-пізнавальний конкурс «Я-
україночка». Цікавим та корисним став для учнів школи досвід співпраці з
навчальними закладами інших регіонів країни, а саме зараз розвиваються
стосунки із обміном досвідом роботи з благодійної діяльності та розвитку
учнівського самоврядування нашої школи та Уманського колегіуму – школи
№7.

8. Велика увага в школі приділяється проведенню Дня рідної мови, Дня
української писемності та мови, Шевченківського тижня. Такі події
супроводжуються в початковій школі проведенням мовних конкурсів,
урочистих лінійок, різними позакласними заходами: концертами української
пісні, конкурсами стіннівок та малюнків - ілюстрацій до творів та презентації
творчості українських поетів та письменників (до святкування пам’ятних дат
тощо), різноманітними заходами впродовж тижня української мови та
літератури( вікторинами, розгадуванням кросвордів, рішенням мовних
головоломок та ребусів), конкурсами «Кращий зошит», «Король письма»,
фестивалів інсценування фрагментів з літературних та народних творів,
роботою над творчими проектами, презентаціями про значення мови в житті
суспільства, проведенням тематичних виховних годин, книжково-
ілюстративних виставок тощо.
Немаловажною та кропіткою є робота з формування ціннісного ставлення
початківців до родини, отчого дому, малої Батьківщини. На виконання цього
завдання в школі проводяться численні краєзнавчі заходи: до Дня міста («Рідне
місто-найкраще місто на Землі» - конкурс малюнків, аплікацій, творів, віршів,
поробок з природних матеріалів; конкурс малюнків «Це моє місто!», конкурс
аплікацій «Герб мого міста-найкращий», фото конкурс селфі «Я та моє місто»,
галерея «Гордість Дружківки» (відомі люди міста), проект «Сім чудес Дружків-
ки» листівки «Їхніми іменами названі вулиці», та інші); до Дня визволення
Донбасу(традиційний конкурс квіткових композицій «Пам’ять серця», конкурс
стіннівок «Спасибо деду за Победу!», флешмоб «Миру-мир»). У січні цього
року вже вшосте в школі було проведено традиційний для нас, унікальний в
місті конкурс знавців рідного міста «Дружковчонок», під час якого
конкурсанти мають можливість продемонструвати свої знання про походження,
історію, особливості, відомі постаті та цікаві місця Дружківки, водночас
дізнатися про нові та невідомі факти, помріяти про майбутнє міста та своє місце
в його розвитку, мотивуючи своїх однолітків на вивчення своєї малої
Батьківщини, усвідомлення себе її невід’ємною частиною. Завжди цікавою та
корисною залишається така форма пізнання рідного краю як екскурсії. Класні
керівники нашої школи намагаються урізноманітнити маршрути, цілі екскурсій,
сценарії їх проведення: екскурсії містом (парки, сквери, вулиці міста), на
підприємства Дружківки (заводи, музеї, пожежна частина, хлібозавод),
ландшафтний парк Краматорський, Святогір’я, кондитерська фабрика «Конті»
(м.Костянтинівка), Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в
селі Прелесне, страусина ферма в смт Ямпіль та інші.
Важлива роль у становленні патріотизму зростаючої особистості
належить сімейному вихованню. Джерелами патріотичного виховання є рідне
слово батька й матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя,
садиба, батьківщина і Батьківщина. Батьки учнів школи залучаються до
активної участі у навчально- виховному процесі, організації та проведенні
позакласних виховних заходів. Батьки стають не тільки гостями на заходах, не
тільки спостерігачами за здобутками своїх дітей, а й безпосередньо
допомагають впливати на формування патріотичних почуттів та готовності
служити своїми знаннями, працею Україні: вони беруть активну участь в
екологічних та благодійних акціях, проведенні майстер-класів та батьківських

9. уроків, ярмарках та виставках, виховних годинах та позашкільних заходах. А
учні вже з початкової школи привчаються до того, що участь батьків у їхньому
шкільному житті- це норма і з задоволенням презентують свої роботи у заходах
з родинно-сімейного виховання: конкурс на найстарший родовід «Дерево моєї
родини», конкурс стіннівок «Бабуся поруч з дідусем», «Моя сім’я-за здоровий
спосіб життя», класні тематичні свята, позашкільний захід «Матусі та доньки»,
традиційні спортивні змагання «Тато, мама, я – спортивна сім’я» та багато
інших.
Збагачення учнів патріотичними почуттями відбувається в процесі
ознайомлення з історією про героїчне минуле українського народу, його
прагнення до зміцнення могутності Батьківщини. З метою надання виховній
роботі більшої емоційної привабливості використовується яскравий фактичний
матеріал, позитивні приклади патріотизму відомих історичних діячів, героїв,
справжніх патріотів країни. Тут особливої ваги набувають наступні, такі, що
стали вже традиційними форми роботи школи, як Уроки мужності, конкурси
патріотичної пісні до Дня Соборності та Дня захисника України, конкурси-
огляди строю та пісні до Дня Перемоги, концерти військової пісні, військово-
спортивні змагання «Вперед, юнармійці!», «Зірниця», «Козацькі розваги»,
«Веселі козачата», акції «Лист солдату», «Подарунок солдату», «Добро
жменями», стіннівки «Мой дед служил», конкурси малюнків «Ні-війні!», «На
захисті Вітчизни», конкурси малюнків на асфальті «Ми за мир на планеті»,
«Должны смеяться дети и в мирном мире жить!», конкурс аплікацій «Військова
національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання техніка»,
виховні заходи «Козацькому роду нема переводу», «Козацькими стежками»,
урочисті лінійки біля пам’ятників загиблим воїнам, зустрічі з ветеранами
Другої світової війни, воїнами–афганцями, військовими української армії та
багато інших.
Невід’ємною частиною виховання людини-патріота своєї країни є
формування в неї ціннісного ставлення до природи та оточуючого середовища,
природних багатств Землі. В нашій школі ведеться систематична активна
вихованні екологічної культури учнів, а початкова освіта формує нове
покоління з новою екологічною етикою, що базується на шануванні всіх живих
істот Землі. Активізація екологічної освіти у школі та активна пропаганда
екологічного досвіду є найнеобхіднішим терміновим заходом для оздоровлення
екологічної ситуації. В рамках цієї роботи проводяться виставки творчості,
конкурси малюнків і аплікацій, фотовиставки «Моя Україна», «В об’єктиві
натураліста», «Бережімо природу!». Традиційними є природоохоронні акції
«Збережемо первоцвіти!» (у минулому році наша школа посіла 1 місце в
обласному турі проведення цієї акції), «Збережи ялинку», «Замість ялинки-
зимовий букет», «Земля-квітучий сад», «Птахи-наші друзі» та інші. Активну
участь учні початкової школи беруть у традиційних виставках «Друге життя
речей», «Друге життя пластикової пляшки», «Паперова країна» та інших.
Надійними помічниками та талановитими творцями виступають у таких
заходах батьки та інші члени родин учнів.
Необхідно відзначити, що в своїй роботі ми намагаємося якомога більше
урізноманітнити виховну діяльність, використовуючи нові сучасні інтерактивні
методи та форми роботи: соціальні проекти, акції, квести, масові тематичні

10. КТС, флешмоби, шефські десанти, колективні панно, які сприяють створенню
умов для більш тісної взаємодії учнів між собою, розвитку навичок співпраці,
комунікації, пошуку та використання нових ідей, формуванню толерантного
ставлення один до одного учасників навчально-виховного процесу.
І на завершення я хочу процитувати слова Святослава Вакарчука: «Моє
завдання разом з близькими друзями − це навчити себе і інших тому, що успіх
країни починається з твого успіху. Розуміння цього не станеться завтра, не
дасть швидких результатів, але зрушення в свідомості приведе до дій і
майбутнього успіху. Важливо, щоб ціле покоління почало думати по-іншому.
Це покоління ще не розчароване, у нього ще все попереду. Потрібно працювати,
потрібно все зрушити з мертвої точки. Перший крок - самий складний:
доведеться стати трошки більш трудолюбивими і стійкими, трошки менш
лінивими і безвідповідальними. І ось, якщо це «трошки» помножити на всіх –
ми будемо мати дуже багато».