1. Урок № 21
І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «ЕНЕЇДА». ОБРАЗИЕНЕЯ, ТРОЯНЦІВ
Мета:продовжитирозкриватиідейно-художній зміст поеми «Енеїда»;
зосередитиувагу на характеристиці образів Енея, троянців, з’ясуватиїх
вчинки, поведінку, наводячипереконливі обґрунтування, приклади з
твору; розвиватиобразнеі логічне мислення, пам’ять, увагу,
спостережливість, уміння мотивувати власні думки, почуття, грамотно
надавати ґрунтовнівисновки, узагальнення; формуватисвітогляд
школярів; виховувати почуття поваги до творчостіІ. Котляревського,
високіпатріотичні почуття, любов до рідного краю, народу, його традицій.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання:портрет І. Котляревського,виставка творів митця,
ілюстрації до поеми, дидактичнийматеріал,презентація,уривок з
мультфільму «Енеїда».
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Завдання№ 1(Слайд № 1)
Відтворіть послідовність подій поеми «Енеїда».
1.На землі Кумській.
2.Війна між троянцямита рутульцями.
3.У латинській землі.
4.ПоєдинокЕнея з Турном. Перемога .
5.Гостювання у Дідони.
6.Поминки Енея по батькові Анхізу.
Ключ:1-3;2-5; 3-4;4-6; 5-1;6-2.
Завдання№ 2. ( Визначити героя за цитатою з твору)
Літературна вікторина «Подорожуючисторінками"Енеїди” І.
Котляревського»(Слайд№ 2)
1. Він взявши торбутягу дав;
Забравшидеяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.(Еней)
2. оставшись на господі,
Зобрав всіх вітрів до двора,
Велів поганій буть погоді...
Якраз на моріі гора!(Еол)

2. 3. Шатнувся зараз із запічка,
Півкопи для його кусок!..
І миттю осідлавши рака,
Схвативсь на його, мов бурлака,
І вирнув з моря як карась.(Нептун)
4. Умилася, причепурилась
І, як в неділю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець(Венера)
5. Розумнапані і моторна,
Для неї трохи сих імен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка -- що була вдова.(Дідона)
6. Кожухи, свити погубили
І з голодув кулак трубили,(троянці)
7. Зробився він несамовитий,
Ярився, лютовав неситий,
Троянськойкровізабажав.(Турн)
8. В них кров текла хоть не троянська,
Якась чужая-бусурманська,
Та в службі вірні козаки.(Низ та Евріал)
9. Старий скупиндя - скурвасинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин.
А также всі його підданці
Носили латані галанці.(Цар Латин)
10. Вона була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом;
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.(Лавінія)
11. Біжить цей пан, і репетує,
І просить у своїхмеча;
Ніхто сердегине рятує
Од рук троянськасилача!(Турн)
12. Прямий, як сосна, величавий.
Бувалий, здатний, тертий, жвавий
Такий, як був Нечоса-князь.(Еней)
Ключ:(Слайд № 3)

3. Завдання№ 3
Пригадайте особливості«Енеїди»Вергіліята порівняйте цей твір з
«Енеїдою»І.П.Котляревського.(Слайд№ 4)
Робота з таблицею.
«Енеїди» Вергілія «Енеїда» І.П.Котляревського.
1.Жанр Героїчна поема Епічна бурлескно - травестійна поема-
пародія
2.Мета і
причини
написання
Прославити весь
римський
народ,його
легендарних
предків,звеличити
рід Юліїв
Зруйнування Січі. Пробудження
національної свідомості українців. Відновити
прагнення до свободи і справедливості
3.Компози
ція
Складається з 12
книг,які
поділяються на 2
частини
Складається з 6 розділів
4.Стиль
написання
Урочисто-
величний
Жартівливий,сатиричний
5.Роль
героїв
Усе відбувається з
волі богів
Життєрадісні люди самі вирішують свою
долю
6.Тема Зображення і
оспівування
старовини,героїчн
ого минулого
Риму.
-Звеличення
панівних
класів,імператорів
Сучасна авторові дійсність,реальне життя.
-Глузує з панства,показує їхні
паразитизм,жорстокість,хабарництво,пияцтв
о;їхню соціальну та моральну нікчемність.
-Українська самобутність
Спільніриси:сюжет,герої.
ІV. Оголошеннятеми, мети уроку.
Мотиваціянавчальноїдіяльності
V. Основний змістуроку
Епіграфуроку.(Слайд№ 5)
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,

4. Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
І. Котляревський
Головнийгеройпоеми не окрема людина, а люди. І які люди! О.
Білецький
-Спробуйте вгадати та сформулювати темууроку,спираючись на
епіграфи.
Запис теми в зошити.
1. Вступна промова вчителя, який цитує О. Білецького.(Слайд№ 5)
«Це люди неймовірної сили, з залізними мускулами, вродливими
голосами. Коливони починають битися — а в бій вонийдуть з великим
бажанням,— тільки й чути хруст вибиваних
зубів, тріск розколюванихчерепів, крик і лайку, невичерпну в каскадах
своїхкомбінацій...
Люблять вони!.. Люблять вони...__ міцне слівце... Ним володіли
легендарні українськікозаки, які буцімто писали лист турецькому
султану...» — такими бачив науковець троянців. Так, дійсно, троянці — це
козаки. І. Котляревськийодягнув у маски героїв Вергілія. Цим письменник
намагався протистоятиімперській політиці стирання ЗапорозькоїСічі з
пам’яті народу. А ватажком воїнів був Еней, який постає перед нами як
жива людина. Овіяні вітрами далеких морськихпоходів, засмаглі на сонці,
міцні як дуби, сильні й ставні, вонинагадують нам козаків-запорожців, з їх
завзяттям, хоробрістю, веселимизвичаямиі войовничиминастроями.
І хоч їх життя і побут подані через призму гумористичноговидіння в
жартівливому тоні, ми захоплюємось їхньоюсилою, відвагою, хоробрістю,
дотепністю, товариськоющирістю, і особливо їхнім ватажком Енеєм, який
є типовим представником запорозькогокозацтва.
2. Характеристика образівЕнеяі троянців
-Опрацюванняобразутроянського ватажка
• Особливостііменігероя. («Енеїда» — хвалебна пісня, одапро Енея. За
римськоюміфологією, це — напівбог, троянськийцар і полководець)
• Як І. Котляревський характеризуєсвого герояна початкутвору?
(Цей відчайдушний пройдисвіті бездомнийволоцюгаЕней не молодий:
його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажокначальний».
Проте Еней перебуває в самомурозквіті сил, бо в південних країнах
одружуються дуже рано:дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15,
нерідко і раніше)

5. • Що негативногов зображенніцього героя? (Автор характеризує Енея
за допомогоюнедуже шанобливих епітетів та порівнянь: «парубок
моторний... на всеє зле проворний, завзятіший од всіх бурлак», ланець,
поганець, «мутив, як на селі москаль» тощо. Він — призвідця і заводіяка
всіляких витівок та бешкетів. У мирний час Еней любить добряче
почастуватися хмільними напоями, всмак попоїсти, до втомипогуляти,
досхочувиспатись. Зарозвагамита пиятикою він забуває навіть про мету
свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове
царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. Побратимів
собівін вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше
випити. Не раз автор говорив, що Еней був «п’янийдо втрати людської
подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і
не подумав змінити спосіб життя. З похмілля у Енея «опухли очі, як в
сови, і весь обдувся, якбарило»)
• Які стосунки складаютьсяуЕнея з богами?(Юнона, яка за всяку ціну
хотіла, щоб «душа» Енея полетіла «к чортам» і щоб його «дух не пах»,
намовляючиЕола втопити в морівсе троянськевійсько, так характеризує
Енея: Ти знаєш, він який суціга, / Паливода і горлоріз, / По світу як іще
побігла, / Чиїх багацько виллє сліз. Еней Котляревського напротивагу
Енеєві Вергілія не виявляє ніякої побожностіі поваги до небожителів, бо
прекрасно знає, що вони не заслуговують на пошану. Розлючений
несправедливістю богів, богорівнийтроянськийцар ...Олімпських шпетив
на всю губу, / Своюі неню лаяв любу / Добувсь і в рот, і в ніс Зевес)
• Як ставлятьсятроянці до свого ватажка? (Якобманщика і паливоду
характеризують Енея і троянці, жаліючись Дідоні, що він на них «пустив
ману» — Звелів покинути нам Трою, / Підмовив плавати з собою...До
свого ватажка троянціставляться по-панібратському, гірко кепкуючи з
себе і з нього, вони говорять Дідоні: Дали нам греки прочухана, / І самого
Енея-пана / В три вирви вигнали відтіль)
• Що свідчить про боязкунатуру троянськогогероя? (Побачивши
Сівіллу вперше, Еней так злякався, що «не знав із ляку, де стояв». У пеклі
він всього жахається, ховається заСівіллу. Його лякають безконечні
людські мандрівки, буря і висока хвиля. Наляканий гнівом Зевса,
«божественнийтроянець» ...піджав хвіст, мов собака, / Мов Каїн,
затрусивсь увесь;/ Із носа потекла кабака. Потрапивши в скрутне
становище, троянськийполководецьіноді навіть плаче. Так, злякавшись
бурі, яку підняли на моріЕолові вітри, «Еней тут крикнув, як на пуп /

6. Заплакався і заридався, / Пошарпався, увесь подрався,/ На тім’ї начесав
аж струп»)
• Якими позитивними рисами наділивІ. Котляревський Енея?
(Парубок моторнийі хлопець, хоч куди козак, геройне розгубився, коли
побачив, що захищати зруйнованугреками Трою — марна справа:Він,
швидко поробившичовни, / На синє море попускав, / Троянців
насаджавши повні, / І куди очі почухрав. Під час бурі на морі, яка
потопила немало троянськихчовнів, Еней, хоч і плаче, але швидко
знаходить вихід. Добрезнаючи звичаї небожителів, Еней, «завзятіший од
всіх бурлак», звертається до найбільш ефективних заходів: Еней кричить,
що я Нептуну / Півкопи грошей в руку суну, / Аби на морішторм утих.
Коли Еней приїздить із своїм військом, він швидко і легко сходиться з
населенням, водить з ним компанію, щиро приятелює. На ворожнечуі
роздоринема й натяку. Ця риса характеру героя — доброзичливе
ставлення до людей — робить цей образ дуже симпатичним. Еней
близькийдо народу: якщо сам не може розв’язатиякогось питання, то
звертається до троянськоїгромади. Так, коли в Сіцілії погоріла значна
частина човнів, він у тяжкому горі«...миттюкинувсь до громади/ Просить
собіу ней поради, / Чого собоюне збагне. Зустрівшись у пеклі із
загиблими в різний час троянцями, Еней радо привітався з ними: Тут всі з
Енеєм обнімались, / Чоломкались і цілувались, / Побачивши князька
свого».Він охоче висловлюєпораду Невтеса-Охріма покластися на долю і
в сновидінні шукати поради. З троянцямирадиться він і в інших випадках.
Коли збирається до пекла, троянці б’ють худобу, приносять жертву богам,
попи-жерці ворожать на нутрощах тварин. Еней вимогливий, але добрийі
справедливийдо своїхпідлеглих. Під час вивчення латинської мови він
нікому не дає спуску,— «трійчаткою всіх приганяв»,— але коли троянці
«латину пойняли», він їх хвалить і частує сивухою. Простотаі щирість у
ставленні до інших людей сполучаються в Енеєві зі скромністюі навіть
трохи іронічним ставленням до себе, що зумовлено бурлескним стилем
поеми. Аркадськомуцареві ЕвандровіЕней рекомендуєсебе так: «Я —
кошовий, Еней Троянець, /Скитаюсь по миру, мов ланець, / По всім
товчуся берегам». Вміння швидко сходитися з людьми, встановлювати
щирі приятельськістосункирозвинулосяв неабиякі дипломатичні
здібності. Припливши в латинську землю, яку йому належало завоювати,
Еней спочатку далекий від намірів шляхом війни підкорити тубільне
населення. Він посилає до Латина послів з подарунками, чим викликає в

7. нього прихильність до себе і свого війська. Особистезнайомствозміцнило
дружбу між обомацарями. Коли ж через підступництво Юнонивиникає
загрозавійни між латинським і троянським племенами, Еней легко
укладає союз із Евандром, аркадським царем, який дає йому військо під
командоюсвого синаПалланта. Надісланих Латином послів Еней уміло
схиляє на свій бік і цим значно полегшує становище свого війська й
пришвидшує кінець війни)
• Яким постаєЕней — досвідчений полководець — перед очима
читача? (Уміло організовує підготовку до бою, будує фортецю, в бою
винахідливий і розважливий. Разом з тим він людина хоробра, сильнаі
спритна: Махне мечем — врагів десятки/ Лежать, повиставлявши п’ятки.
Зображуючисилу проявупочуттів у Енея, автор звертається до широких
порівнянь, взятих з усної народної творчості:«Як вихри на пісках
бушують, / В порогахводияк лютують, / Коли прорватися хотять;/ Еней
так в лютім гніві рветься...»)
• У чому виявилосяеволюційнезображеннягерояІ. Котляревським?
(Позитивні риси в характері Енея, намічені в перших частинах поеми,
ширше і сильніше розкриваються в останніх. Це певною мірою
переосмислення образуголовногогероя пояснюєтьсяв літературознавстві
тим, що поема писалася довгийчас; у зв’язкуз цим відбулися зміни в
світогляді автора, що й відбилося на творі. Оборонцевісвого народу,
Енеєві, тепер надано цілком позитивного трактування)
• Кого ж відтворив письменникв образіЕнея? (У поемі автор по-
різному визначає соціальний стан свого героя, називаючийого то царем,
то князем, то кошовим. Але характер Енея свідчить про належність його
до запорожців. Троянськийватажоквиступає таким, яким зображувалив
народнихпереказах, піснях, думах запорозькустаршину — гуляка,
бешкетник у приватному житті, він стає хоробрим воїном, мудрим
полководцем на полі бою. На думку літературознавців, в образіЕнея
І. Котляревськийвивів запорозькогокошового, тобто начальника коша
(кіш — велика військова одиниця)
-Під час відповідей на питанняучні складають інформаційне гроно до
образугероя.
Еней → легковажність і безжурність;нестійкість і непослідовність;
пристрасть до хмільних напоїв;
боягузливість і безпорадність;

8. →сміливість і відчайдушність; завзятість і розсудливість; відвага і
хоробрість; близькість до народу; простотаі щирість; уміння швидко
орієнтуватися в обстановці; критичне ставлення до самодержавства,
панства.
-Троянці.
• Які враження охоплюють читачавід першої зустрічі з троянцями на
сторінкахпоеми? (Троянськевійсько зображено в зниженому плані, як
того вимагав бурлескно-травестійнийстиль. Герої «осмалені, як гиря,
ланці», обідрані, виснажені, «охлялі, ніби у дощ щеня». Це —
пройдисвіти, волоцюги, розбишаки, п’яницітощо. Вони не їдять, а
«лигають», не п’ють, а «хлищуть», не йдуть, а «пруться»)
• У чому виявилосяіронічне ставленняписьменника до своїхгероїв?
(І. Котляревськийбільшість померлих троянців помістив у пекло. Чим це
викликано? Відповідь обґрунтуйте)
• Як троянці ставлятьсядо свого ватажка? (Без особливоїповаги, за
нагодикепкують з нього, але все ж проявляють до нього глибокусимпатію
і слухняно виконують його накази)
• Що свідчить про безжурність, веселість героїв?(Увсіх незгодахі
випробуванняхдолі троянціпроявляють велику витримку і стійкість; але
іноді, коли становище змінюється на краще для них, вони забувають про
всі нещастя і з безпосередністюпростихнатур віддаються радощам та
насолодам життя. За кожної нагоди троянці п’ють, улаштовують різні ігри
й розваги. У Дідони вони «Ввесь день весело прогуляли / І п’яніспати
полягали...»)
• Як троянці ставлятьсядо різних народівпід час подорожі? (Герої
завжди зав’язують мирні, приятельськівідносини, навіть родичаються)
• Яких змін зазнавхарактергероїв, їх ставленнядо оточуючиху ході
розшуків новоїземлі? (Мандруючи світом, троянцізагартувалися і
змужніли. В останніх двохчастинах — це хоробревійсько, віддане своєму
ватажкові, вони за короткийчас побудували міцну фортецю. В боювони
проявляють мужність, хоробрість і виходять переможцямиз жорстокої
боротьбиіз сильним і підступним ворогом.Наприкінці поеми троянці
виступають як захисники свого народу)
• Кого уособлюєобразтроянців? (Пісні, які вони співали, вбрання,
розваги, побутсвідчать про те, що перед нами рядовезапорозькекозацтво.
В образахтроянців проявилися глибокісимпатії автора до простого
народу)

9. Троянці→«міцні, як дуби»; відвага і хоробрість; дотепність і товариська
щирість; відчайдушність і завзяття; винахідливість і рішучість. 2.
Негативні: ледачість і розважливість; пристрасність до спиртного.
-Низ та Евріал.
1. Слово вчителя.
З троянської масиІ. Котляревськийвряди-годинакороткийчас виділяє ту
чи іншу особу, якав певній ситуації чимось особливим відзначилася. При
цьому автор дає часто досить ґрунтовнухарактеристику, наприклад,
Невтесові, Охріну і Тарасові. Але найбільшу увагу Котляревський
приділяє описовіподвигу Низа та Евріала й розкриттюхарактерів цих
юних героїв.
2.Виразне читанняуривку про Низа та Евріала учнями.
Бесіда за питаннями
• У чомувиявляється патріотизм героїв? (Низу та Евріалу властиві
почуття відповідальності за спільну справу, за «общеє добро». Вони
проявляють високийгероїзм, мудрість, самовідданість у боротьбі. Ці герої
без роздумуі сумнівів відважуються на дуже небезпечний вчинок,—
пробираютьсяу ворожийтабір, коли там сплять,— і нищать ворогів. У
наполегливому прагненні принестиякомогабільше користісвоєму
народовіНиз та Евріал не думають про смертельну небезпеку, що за-
грожуватиме їм під час здійснення задуманої справи, Евріала не зупиняє
навіть те, що він осиротить своюстаруматір, у якої, крім нього, нікого
немає. Юнак дуже любить її, слізно просить Іула не залишати її в біді, не
дати вмерти з голоду, але від подвигу не відмовляється. Інтересинароду
юні сміливці ставлять значно вище за особисті, навіть вище затвласне
життя: «Де общеє добро в упадку, / Забудь отця, забудь і матку, / Лети
повинность ісправлять»,— переконливо заявляєЕвріал, «козак
лицаркуватий»; його девіз — «Умрина полі, як герой»)
• Яким чином дружба — найцінніша ознака длякозаків-побратимів?
(Герої завждиразом, завжди допомагають одинодному. Коли у Низа
виникла думка пробратися в рутульськийстан, Евріал нізащо не хоче
відстати від нього:«Від тебе не одстану зроду, / З тобоюрад в огонь і
воду, / На сто смертей піду з тобой». Ставлячись з любов’юі ніжністю до
свого юного друга, Низ робить спробувідмовитийого йти в пащу
противника, нагадуючи про те, що він, Евріал, повинен жити для своєї
матері. Але узи дружбикозаків сильніше за родинні. Тільки за умови
вірної, щирої дружбиможливим був такий подвиг молодихпобратимів.

10. Для справжньої дружбихарактерним є взаємоповагаі взаємопідкорення
людей. Низ, як старший і більш досвідчений, у дружбі веде перед. Йому
належить ініціатива нічної вилазки, і Евріал зараз же його підтримує,
висловлюючибажання «йти... в огонь і воду» за своїм другом;у стані
ворогаНиз, оберігаючисвого друга, наказує йому вартувати, поки він
різатиме сонних рутульців, але Евріал не хоче відставати від свого
товариша. Помста за загиблого товариша — один з непорушних законів
козацького побратимства. КолиЕвріал загинув від руки рутульця
Волсента, Низ, який заховався на дереві і міг би врятуватися, сміливо
кидається на ворога. Його не зупиняє численність противника, бо він і не
думає залишитися живим. Одне почуття опановує ним — жадобапомсти:
Як блискавка проходить тучу, / Він так пробіг врагів між кучу / І до
Волсента докотивсь:/ Схватив його за чуб рукою, / Меч в серце засадив
другою, / Волсентів дух тут іспустивсь)
• У чому виявилосяпозитивне ставленняІ. Котляревського до Низа
та Евріала? (Якщо старший за свого другакруглий сиротаНиз викликає у
нас глибоку повагу своєюсміливістю і винахідливістю, то Евріал глибоко
розчулюєсвоєююністю, любов’юдо матері і разом з тим готовністю
віддати все це за благополуччя інших. Автор сам милується своїми
героями;для змалювання його портрета він підбирає найсвітліші,
найніжніші фарби; але разом з тим відмічає і сміливість і мужність як
основнірисивдачі цих юнаків. Описуючи героїчніподвиги, коли Низ та
Евріал обережно пробираються між соннимирутульцями, несучи їм
смерть, автор підкреслює непереможність дерзання, безстрашність і силу
мужності, проявлених в ім’я народу: Любов к отчизніде героїть, / Там
сила вража не устоїть, / Там грудь сильніша од гармат. Завершуючи опис
цього подвигу, І. Котляревськийпідкреслює, що загибель за інтереси
народуробить імена героїв безсмертними:Так кончилижизнь козарлюги, /
Зробившиславнії услуги / На вічність пам’яті своєї)
Низ та Евріал→)нехтування багатством; б) чуйність і доброта; в)
дружність, повага однедо одного; г)презирство до фізичного болюі до
самої смерті; д) сміливість і мужність.
3.Перегляд фрагментумультиплікаційногофільмуза мотивами
«Енеїди» І.П.Котляревського.
4.Бесіда.
- Яке враження справивна вас мультиплікаційнийфільм?
- Як змінилисяваше уявлення про героївпісля перегляду?

11. - Зверніть увагу на ілюстраціїдо твору.(Презентація,дошка).
- Хто з художників,на вашу думку зміг краще передати задум автора
«Енеїди»?
- До якого епізодудібрано даний фрагмент?Якайого головнадумка?
-Як у творі засуджуєтьсявійна?
- Яким було останнєпроханняТурна до Енеяперед смертю? («Одправ
до батька труп дублений / Ти будеш за сіє спасенний, / На викуп же, що
хоч, проси»)
- Через що троянський ватажок остаточно вирішив знищити Турна?
(«Так ти троянцям нам для сміха / Глумиш з Паллантова доспіха / І думку
маєш буть живим?»)
-Чим вразив вас цей твір І. Котляревського?
VІ. Закріпленнявивченогоматеріалу
1.Скласти сенкан до слів:«Енеїда», Еней,троянціабо до образубудь-
якого героятвору.
1 р. Іменник.(Щастя)
2 р.2 прикметника(бажане,очікуване).
3 р.3 дієслова(шукають,мріють,чекають).
4 р. порівняння,асоціація(ніби жар-птиця).
5 р. узагальнення(скарб).
2.Метод «Незакінченеречення».
- «На уроці я дізнався…»
- «Менінайбільше сподобалося…»
VІІ. Підсумок уроку
«Енеїда» з’явилася в епоху, коли історичні умови поставили під знак
питання існування не лише української мови, а й усієї української
культури та й Українизагалом. На питання «Бути чи не бути українському
народові?», який на той час утратив рештки автономії й перетворився на
«малоросійськедворянство» ікріпаків, «Енеїда» Котляревського
відповіла: «Бути!».
Цей твір актуальний і для нас, українців ХХІ ст., які здобулисвободуй
незалежність.
VІІІ. Оголошеннярезультатівнавчальноїдіяльності
ІХ. Домашнє завдання
Знати зміст творуІ. Котляревського«Наталка Полтавка», підготувати
інсценування улюбленого уривку з п’єси;скласти план, дібрати цитати до
характеристики образів возного,виборного, Терпилихи.