Підготував Кальковець Максим

3. Сергі́й Олекса́ндрович
Єсе́нін — російський
поет. Народився 21
вересня (3 жовтня) 1895,
Костянтинове, Рязанської
області — помер 28
грудня 1925, Ленінград.

4. Народився у селі Костянтинові Рязанської області 3 жовтня 1895 року у
селянській родині. Дитинство Сергія пройшло в діда та баби (по матері). 1904
року хлопчика віддали в земську школу, де він навчався п'ять років замість
чотирьох, тому що його залишали на один рік через погану поведінку. Навчався
багато, але нічого не закінчив» — писав пізніше про себе.
Хоча Москва була охоплена революційним рухом, молодий поет не захоплювався
робітничим життям і не поклав його в основу своєї творчості. Він тягнувся до
зображання патріархального минулого Русі, зокрема села.
Згодом Сергій Єсенін переїжджає до Петрограда, де особисто знайомиться з О.
Блоком. Це знайомство окрилило юнака. Йому тоді важко було розібратися у
складному петроградському літературному житті: тут існувало багато напрямів
(імажинізм, футуризм). У літературних салонах, де Єсенін читав свої вірші, його
називали «селянським пастушком».
Популярність Єсеніна зростала, особливо після появи його першої збірки поезії
«Голуб» у 1916 році.
Біографія

5. Дім де народився митець

6. Жовтневу революцію поет зустрів з піднесенням. У статті «Про себе» він
писав: «У рою революції був цілком на боці Жовтня, але приймав усе по-
своєму, з селянським ухилом».
Важливою стороною життя і творчості поета було його перебування за
кордоном (з травня 1922 року по серпень 1923 року). У своїй автобіографії він
писав: «Об'їздив усю Європу і Північну Америку. Задоволений більш за все
тим, що повернувся у радянську Росію. Мені подобається цивілізація. Але
дуже не люблю Америки…» Характерно, що на Заході С. Єсєніна вразило
духовне убозтво. Змінилися його погляди на рідну країну. Адже
повернувшись, побачив багато нового. І у своїй творчості став частіше
звертатися до тематики соціалістичних перетворень. Твори С. Єсєніна
проникали й у журнали Західної України.
У ніч на 28 грудня 1925 року Сергій Єсенін покінчив життя самогубством.
Про причини цього дещо говорять його листи й останні вірші. Очевидно, поет
не знайшов друзів у Москві. Гнітюча атмосфера була створена навколо поета.
За іншою версією Сергія Єсеніна вбили за наказом вищих партійних чинів.
Але не потрібно забувати про те , що Єсенін шукав втіху у алкоголі.

7. Трагічний фінал
 С.Єсенін намагається почати
сімейне життя, але його союз
з С. А. Толстой (внучкою Л. М.
Толстого) не був щасливим. В
кінці листопада 1925 р.
змучений побутом поет
потрапляє до
психоневрологічної клініки.
 Одним з останніх його творів
стала поема «Черный
человек» («Друг мой, друг
мой, Я очень и очень
болен...»), в якому прожите
життя постає частиною
нічного кошмару.
•Перервавши курс лікування,
23 грудня С.Єсенін поїхав до
Ленінграда, де в ніч на 28
грудня в стані глибокої
душевної депресії в готелі
«Англетер» наклав на себе
руки.

8. Похорони

9. Одна зі сторінок у
творчості С. Єсеніна
пов'язана з його
цікавістю до
української літератури,
а саме творів Тараса
Шевченка. 1922 року
поет відвідав Харків,
згодом шевченківські
місця і навіть переклав
на російську мову
кілька шевченкових
віршів[1]. Нижче
наведено його вільний
переклад російською
мовою уривка з поеми
«Княжна»

10. Про поета
 Російське село, природа
Росії, усна народна
творчість, а головне –
російська класична
література сильно
вплинули на формування
юного поета, направили
його природній талант.
 Сам Єсенін в різний час
називав різні джерела своєї
творчості: пісні, частушки,
казки, духовні вірші,
поезію Пушкіна,
Лермонтова, Кольцова.

11. Захоплення красою рідного
краю, зображення важкого
життя народу, мрія про
"мужицком рае", неприйняття
міської цивілізації і прагнення
осягнути "Русь советскую",
Почуття інтернаціонального
єднання з кожним жителем
планети і залишилася в серці
"любовь к родному краю" - така
еволюція теми рідної землі в
ліриці С. Єсеніна.
Велику Русь, шосту частину
землі, він оспівав радісно,
самозабутньо, піднесено і чисто:
Я буду воспевать
Всем существом в поэте
Шестую часть земли
С названьем кратким “Русь”.

13.  Вперше вірш “Береза” було опубліковано в 1914 році в
дитячому журналі “Мирок”, хоча написаний автором ще в
1913. З того часу цей вірш став дуже відомим і припав до
душі читачам. Він присвячений красуні-березі. Вірш
“Береза” показує любов Єсеніна до природи рідного краю.
Адже для поета Росія і образ берези нерозривно пов'язані.
 Коли великий російський композитор М.І.Глинка
повертався зза кордону на батьківщину, він вийшов з
екіпажу на дорогу і низько поклонився білій берізці, як
символу своєї батьківщини.
 Тому не дивно, що такий поет, як Єсенін, дивлячись на
зимову берізку з свого вікна, присвятив їй такі чудові рядки
“Береза”