Похвальний лист Гадяцького
повітового училища, виданий
П.Рудченку за зразкову
поведінку та відмінні оцінки.
10.
60-ті роки XIXстоліття
Працює канцеляристом,
бухгалтером.
Пише перші вірші (“Мучить,
давить моє серце”), поему
“Безталанна”, перший
драматичний твір (“Василь і
Маруся”), начерки (“Ганнуся”).
Перекладає поезії.
11.
70-ті роки XIXстоліття
Пише оповідання “Сколихнув”,
роман “Хіба ревуть воли, як
ясла повні?”, цикл нарисів “Як
ведеться, так і живеться” ,
роман “Повія”.
Подорожує до Полтави та
Гадяча.
12.
80-ті роки XIXстоліття
Закінчує роботу над романом
“Повія”, драмою ”У черницях”,
повістю “Голодна воля”.
Пише оповідання “Морозенко”,
нариси “Серед степів”, комедію
“Перемудрив”.
Одружується з учителькою музики
Шейдеман.
13.
90-ті роки XIXстоліття
Помирає батько
письменника.
Публікація п'єси “Лимерівна”,
комедії “Згуба”, книжки
“Лихий попутав”.
Закінчує повість “Лихо давнє
й сьогочасне”.
14.
Початок XX століття
Працює над містерією “Спокуса”,
драмою “Не вгашай духу!”
Бере участь у відкритті пам'ятника
Котляревському.
У Києві виходить книжка “Твори” у
2 томах.
Публікація оповідань “Пригода з
“Кобзарем””, “Дурниця”.
15.
Пише автобіографічний нарис
“Робота”, статті “Про життя
Тараса Шевченка”, “Рідна
мова”.
Бере участь у створенні
театрального товариства
“Баян”.
28 січня 1920 року Панас
Мирний помер від крововиливу
в мозок.
Панасові Мирному
Тивчив любить народ, любив голодних, гнаних,
І словом огненним за них ти воював…
Встають в уяві знов Полтава й Ворскли води,
І Гадяча сади, воли й мантачки дзвін..
Безсмертний, славний син вкраїнського народу,
У праці й боротьбі ти всіх народів син.
В. Сосюра