«На хресті слова розіп’ятий» (до 125-річчя від дня народження Євгена Маланюк...Дарницька Книгиня
. Євген Маланюк - письменник, який був «завжди - проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Він не мав легких стосунків із середовищем української діаспори, але саме в еміграції розквітнув потужний талант Євгена Маланюка — поета, перекладача, літературознавця. Видання присвячене цьому блискучому лірику та мислителю, у якого був один адресат і один герой — Україна.
До 140-річчя від дня народження Михайла Жука, українського художника, літератора. Видання з фонду рідкісних та цінних видань НБУ для дітей
Більше інформації на сайті Національної бібліотеки України для дітей: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=5497
1 лютого виповнюється 125 років від Дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897-1968), українського поета, письменника, перекладача, публіциста, культуролога-енциклопедиста. Ім'я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Основними темами творчості митця були – боротьба за національне і соціальне відродження України, за її державність.
До 125-річчя від Дня народження представлено онлайн-виставку з фондів Науково-технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій.
Український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
1. Євген Маланюк
(1897-1968)
«На хресті слова розіп’ятий»
Завжди напружено, бо завжди -
проти течій.
Завжди заслуханий: музика, самота.
Так, без шляху, без батька,
без предтечі.
Так - навпростець - де спалює мета.
Євген Маланюк
2. Народився 1 лютого 1897 року в Архангороді Херсонської
губернії (тепер містечко Новоархангельск Кіровоградської
області).
Навчався Є. Маланюк в
Архангородській початковій
школі. Він відзначався
блискучими знаннями. Потім – в
Єлисаветградському
земському реальному училищі
(1906-1914).
Єлисаветградське земське
реальне училище
1914 року Є. Маланюк вступає
до Петербурзького
політехнічного інституту.
3. а з серпня 1916 р. у званні молодшого
офіцера перебуває в 4-ій роті 2-
го Туркестанського стрілецького полку на
Південно-Західному фронті, потім
потрапляє до 2-ої кулеметної роти.
Проте Перша світова війна стає на перешкоді навчанню.
Восени 1914 року юнак стає курсантом Київської військової
школи, яку закінчує в січні 1916 р.
Протягом кількох
місяців служить у чині
прапорщика в 39-му
піхотному запасному
батальйоні на
території
Володимирської
губернії,
Євген Маланюк у час
І Світової війни
4. 1917 рік приніс Є. Маланюкові чимало гострих вражень,
потрясінь і втрат: жорстокі будні на фронтах Першої
світової, Лютнева революція , демобілізація з російської армії
й участь у творенні УНР, служба в чині старшини в
Генеральному Штабі України.
Пізніше стає ад'ютантом
генерала Василя Тютюнника,
командувача Наддніпрянською
Армією УНР.
Молодий офіцер болісно
сприймав поступовий занепад
УНР.
Василь Тютюнник
5. Після трьох літ відчайдушних битв за
українську державність у жовтні 1920 р.
поет-патріот разом з
іншими інтернованими захисниками
УНР потрапляє до таборів у Стшелкові
та Шипіорні, а згодом
у Каліші (Польща).
Тут Є. Маланюк багато пише, зі своїми
друзями Юрієм Дараганом, Миколою
Чирським, Максимом Гривою
(Загривним) видає гектографічним
способом журнал «Веселка» (1922-1923), в
якому й сам починає друкуватися.
Каліш (Польща).
Юрій Дараган
6. Восени 1923 року поет виїхав до Чехословаччини, де вступив
на гідротехнічне відділення інженерного факультету
Української господарської академії в Подєбрадах. Деякий час
письменник входив до складу Ліги українських націоналістів
(ЛУН), співпрацював у журналі цієї організації «Державна
нація».
Він брав участь у численних літературно-мистецьких вечорах,
дискусіях, що влаштовувались у Подєбрадах, Празі, де
здружився з
Леонід
Мосендз
Олег
Ольжич
Олена
Теліга
Oлекса
Стефанович
Оксана
Лятуринська
7. Знайомство з поетесою Наталею
Лівицькою-Холодною переросло в
кохання, яке дуже змучило Євгена, ледь
не довівши до самогубства.
Наталя
Лівицька-Холодна
У 1925 році в Подєбрадах Є. Маланюк
познайомився зі студенткою медицини
Зоєю Равич із Полтавщини і невдовзі
одружився з нею. Проте 1929 року
подружжя взяло розлучення.
Євген завершивши академію, подався на
заробітки до Варшави. А Зоя залишилася
навчатись у Празі.
8. 1925 року в Подєбрадах вийшла перша збірка віршів «Стилет і
стилос», яка стала неабиякою подією і в житті автора, і в
тогочасному літературно-мистецькому процесі, викликавши
неоднозначну реакцію: від цілковитого несприйняття до
надзвичайного захоплення.
Цією книгою, як і наступною - "Гербарій" (Гамбург, 1926),
Маланюк ствердив свої позиції поета-націєтворця, яким він не
зрадить до самої смерті.
У польській столиці організовується літературний
гурт «Танк», безперечним лідером групи був Є.
Маланюк. Але коли гурт трансформувався в інше
утворення – «Ми» - Є. Маланюк розірвав зв’язки з
групою і поновив співпрацю з «Вісником».
9. Після одруження тридцятитрирічного
письменника з Богумілою
Савицькою, поет нарешті знайшов
спокій родинного життя в складних
умовах еміграційного побуту в
Польщі, і рядки:
Ще сяє день. Ще високо блакить,
Далеко ще до вечора, єдина.
Мої обійми сильні і палкі,
І прийде час – ти подаруєш сина,
– цілком і повністю передають і суто
особисті, й земні бажання та емоції
автора.
Син поета Богдан з'явився на світ, у
1933 році.
Є. Маланюк з дружиною
та сином
10. На варшавський період припадає вихід у
світ наступних книг поета:
"Земля й залізо" (Париж, 1930),
"Земна мадонна" (Львів, 1934),
"Перстень Полікрата" (Львів, 1939),
"Вибрані поезії (Львів; Краків, 1943).
Значно пожвавлюється публіцистична і
наукова діяльність Є. Маланюка,
з'являються десятки статей, нарисів, есе, в
яких він осмислює набутки вітчизняної і
світової культури
11. Є. Маланюк брав участь в обороні столиці Польщі від німецьких
військ у 1939 році.
Після вступу на територію Польщі радянських військ
письменник був змушений податися вже на другу
еміграцію, рятуючись від пильного ока енкаведистів,
які на той час уже замордували його найкращого
друга Юрія Липу.
Отже, знову табори для переміщених осіб, бараки, випадкові
заробітки. Така перспектива не влаштовувала Богумілу, тож
подружжя оформило розлучення. Євгену довелося працювати в
німецькому місті Регенсбурзі, у таборі для біженців, що перебував в
американській зоні окупації.
12. У цей період Є. Маланюк
усамітнюється, відсторонюється
від активної літературної
діяльності. Належачи
до Мистецького українського
Руху (МУР), нечасто бере участь
у його зібраннях, культурних
акціях.
РОКИ МУРу. НІМЕЧЧИНА, 1946 р.
СИДЯТЬ: Євген Маланюк, Юрій
Шевельов;
СТОЯТЬ: Василь Барка, Улас Самчук,
Ігор Костецький
У червні 1949 року поет переїжджає
до США, поселяється на околиці Нью-
Йорка: спершу працює фізично, потім - в
проекторному бюро, де й трудився до
виходу на пенсію в 1962 р. У 1958 р. Є.
Маланюк став почесним головою об'єднання
українських письменників "Слово".
13. За океаном з'являються друком його
збірки
"Влада",
"Поезії в одному томі",
"Остання весна",
"Серпень";
окремим виданням виходить поема
"П'ята симфонія" (1954),
що уславлює діяльність борців за
українську державність - В.
Тютюнника, М. Безручка та інших.
Євген Маланюк продовжує працювати і
в галузі публіцистики,
літературонавства.
Публікуються його монографії, статті,
нариси.
14. У 1962 році письменник ризикнув відвідати соціалістичну
Польщу. Це було його останнє побачення з Варшавою, з
багатьма спогадами про минуле. Зустрівся Є. Маланюк і з
колишньою дружиною Богумілою, яка була щаслива його
бачити.
Помер Є. Маланюк 16 лютого 1968
року у Нью-Йорку, і похований на
кладовищі в Саут-Баунд-Бруці в Нью-
Джерсі.
Вже після смерті письменника у
мюнхенському видавництві
"Сучасність" з'явилася впорядкована
ним самим збірка поезій "Перстень і
посох" (1972), що стала його
лебединою піснею.