.

2. Реалізація змістових ліній
Державного стандарту
базової і повної загальної середньої
освіти
(освітня галузь «Мови і літератури»)

3. 4. Компаративна лінія

4. Компаративістика – це порівняльне
вивчення фольклору, національних
літератур, процесів їх взаємозв»язку,
взаємодії, взаємовпливів на основі
порівняльно – історичного підходу

5. Компаративний аналіз – це аналіз,
при якому досліджуються явища
мистецтва слова через порівняння їх з
іншими такими явищами, переважно в
різних національних письменствах

6. Урок компаративного аналізу -
це урок,на якому домінуючим є
порівняльний аналіз художнього
твору

7. Мета такого уроку – глибше розкрити
ідейну та естетичну сутність кожного з
порівнюваних творів чи процесів, дати історико –
літературне пояснення відповідностей або
відмінностей літературних явищ різних епох та
творів; сприяти розумінню духовної єдності,
національної своєрідності різних літератур у
культурно – історичному розвитку суспільства

8. У компаративістиці виділяють вивчення таких
зв»язків:
 Генетичний: у спільних джерелах, що належать до
різних літератур;
 у міжнародних літературних впливах; у
запозиченнях;
 у творчому використанні мандрівних сюжетів,
вічних тем та образів світового письменства
 Генетичний зв»язок виявляється:
 між письменниками; між течіями, між літературами

9. Провідна ідея компаративного аналізу:
 Систематично використовувати елементи
компаративного аналізу та створення полі мовної
ситуації на уроках літератури
 підвищує рівень мотивації до вивчення предмету;
 забезпечує стабільний розвиток полікультурної
компетентності учнів;
сприяє розвитку цілісного сприйняття дійсності

10. Найефективніші засоби здійснення
компаративного аналізу:
 складання порівняльних таблиць
 порівняльних діаграм ,діаграм Венна , в яких систематизується вся
необхідна інформація про компоненти двох порівнюваних елементів
 використання методів творчого читання, прийомів індивідуального
й коментованого читання типологічно близьких текстів
 проблемної ситуації
 проблемних пізнавальних завдань, пов'язаних з необхідним
орієнтуванням учнів у різних художніх системах
 порівняння художніх творів, зіставлення твору з його генетичним
джерелом
 евристичної бесіди
 диспуту, діалогу тощо

11. Шляхи забезпечення наукового підходу
до вивчення літератури в контексті
компаративістики:
Чіткість
розуміння
мети обраних
зіставлень;
Спрямування
на результат,
глибоке
осягнення
твору, що
вивчається;
Пошуковий
характер
діяльності;
Значущість
порівняльних
аспектів;
Використання
наочності – схем
(таблиць), які
можуть
створюватися
протягом освоєння
теми;
Узагальнення
результату
виконаної
роботи

12. Схема компаративного аналізу художнього
тексту
 Час написання твору
 Суспільно – політичні обставини;літературні напря
 ми , школи тощо
 Біографія письменника
 Психологія художньої творчості
 Сюжет
 Тема, ідея, проблематика
 Жанр
 Композиція
 Мовні засоби

13. Найчастіше для компаративного аналізу
обираються наступні твори світової та
української літератур:
 Світова література Українська література
 Вергілій «Енеїда» І. Котляревський « Енеїда»
 Байки Езопа, І.Крилова Байки Л.Глібова
 Казка «Пані Метелиця» Казка « Мудра дівчина»
 Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра» В. Винниченко «Федько –
 халамидник»
 Ж.-Б. Мольєр «Міщанин-шляхтич» І.Карпенко-Карий «Мартин
 Боруля»;
 А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» І.Б. Харчук «Планетник»;
 Інд. нар. казка « Фарбований шакал» І. Франко « Фарбований Лис»
 Дж. Байрон «Мазепа» В. Сосюра « Мазепа»
 Джек Лондон «Жага до життя» О.Довженко «Воля до життя»
 Есхіл « Прометей закутий» Т. Шевченко « Кавказ»

14. Образи-персонажі, які найчастіше
порівнюються:
 Світова література Російська література Українська
література
 Чайльд Гарольд
 Дж.Г. Байрона Євгеній Онєгін О.Пушкіна
 Жульєн Сорель Раскольников Ф.Достоєвського
 Стендаля
 Маргарита Й.В.Гете Катерина
Т.Г.Шевченка
 Мазепа
 Дж. Байрона Мазепа В.
Сосюри
 Гобсек О.де Бальзака,
 Скрудж Ч.Діккенса Стара лихварка Ф.Достоєвського
Пузир І.Карпенка-Карого
 Герої новел Г. де Мопассана «Маленькі люди» А.Чехова