The zarubijna

1. Департамент освіти та науки
Івано-Франківської міської ради
Інформаційно-методичний центр
Реалізація компаративного
аналізу художніх текстів на уроках
зарубіжної літератури
Матеріали для вчителя:
теорія і практика
Івано-Франківськ
2017

2. ББК 74.268.3
Реалізація компаративної лінії Державного стандарту базової та
повної загальної середньої освіти на уроках зарубіжної літератури
(Матеріали для вчителя: теорія і практика). Упор.: А.Рудак, Н.Рущак, - Івано-
Франківськ: ІМЦ Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської
ради, 2017.-с. 125.
Автори:
В. Бахрушина, Н.Рущак, О.Гусак, О.Бадицька, С.Лобач, Г. Пенькова,
С.Турчин
Відповідальна за випуск:
О.Савка, директор інформаційно-методичного
центру Департаменту освіти та науки Івано-
Франківської міської ради
Упорядники:
А.Рудак, спеціаліст Департаменту освіти та науки
Івано-Франківської міської ради;
Н.Рущак, методист ІМЦ Департаменту освіти та
науки Івано-Франківської міської ради.
Художнє оформлення та комп’ютерна верстка:
Р.Бадулін, завідувач комп’ютерного
центру ІМЦ;
О.Мах, методист ІМЦ.
Рекомендовано до друку методичною радою інформаційно-
методичного центру Департаменту освіти та науки Івано-Франківської
міської ради від 29.11.2016 р., протокол № 2.
2

3. Зміст
3
Компаративістика на уроках зарубіжної літератури. Моделі
уроків компаративного аналізу….................................................... 5
1. С.Турчин. Компаративний аналіз індійської народної казки
“Фарбований шакал” і казки І.Франка “Фарбований лис” (5 кл.).. 15
2. С.Турчин. Компаративний аналіз “Казки про рибалку і рибку”
О.Пушкіна, німецької “Казки про рибалку та його дружину”,
китайської казки “Пензлик Маляна” (5 кл.)…..................................
35
45
3. С.Лобач. Компаративний аналіз японської народної казки
“Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик” та української народної
казки “Хлопчик-Мізинчик” (5 кл.)…............................................ 57
4. О.Гусак. Компаративний аналіз вірша Джона Кітса “Про
коника і цвіркуна” та віршів українських поетів про природу (5
клас.)………………............................................................................. 66
5. В.Бахрушина, Н.Рущак. Компаративний аналіз байок Езопа,
Крилова, Глібова (6 кл.)…………………………………………….. 73
6. С.Турчин. Найдавніші пам’ятки словесного мистецтва (8 клас:
порівняльна таблиця “Веди. Біблія. Коран”) ……………………...
7. С.Турчин. Порівняльна характеристика героїв давньогрецької і
давньоримської літератур (8 клас: підсумковий урок за розділом
“Гомерівський епос. Антична поезія”)……......................................
84
87
8. О.Бадицька. Компаративний аналіз творів героїчного епосу
Середньовіччя “Пісня про Роланда” та “Слово про похід Ігорів”
(8 клас)……………………….............................................................. 91
9. Г.Пенькова. Шевченко і Овідій — дві величні і трагічні постаті
у світовій літературі……………….................................................... 105

4. Вступ
Європейська інтеграція України ставить перед сучасною школою
завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності.
Методичний посібник містить теоретичні та практичні матеріали,
які сприяють втіленню в практику педагога однієї з чотирьох
змістових ліній літературного компоненту Державного стандарту
базової і повної загальної освіти — компаративної.
Розроблені уроки та матеріали для подальшої роботи мають
практичну спрямованість, сприяють становленню активної життєвої
позиції вихованців, формують життєві компетентності.
Збірник адресований учителям зарубіжної літератури, педагогам-
практикам, усім, хто цікавиться “порівнянням літературних творів,
явищ і фактів, встановленням зв'язків між українською та зарубіжною
літературами...”
Н.Рущак, методист ІМЦ
4

5. КОМПАРАТИВІСТИКА НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
«Шкільна премудрість дозволяє
нам побачити подібне там, де
його насправді може й не
бути.»
Мішель Монтень
І зарубіжна література, і рідна українська – це ланки одного й того
ж процесу – естетичного виховання. Сьогодні викладання зарубіжної
літератури неможливе без порівняльного літературознавства
(компаративістики), коли вирішуються зв`язки між різними
літературними явищами, аналізується подібність тем, сюжетів,
мотивів на рівні історичних, генетичних і контактних зв`язків,
досліджуються явища мистецтва слова через порівняння їх з іншими
такими ж явищами в різних національних письменствах. На щастя,
таких порівняльних рис при бажанні можна відшукати багато, лише
робити це треба професійно.
Сучасне життя вимагає творчого підходу до уроку зарубіжної
літератури та до всього процесу навчання, а компаративістика
відкриває широкі горизонти у процесі навчання, виховання сучасних
учнів, розширення їхнього світогляду, формування життєво
необхідних компетенцій.
Літературний компонент освітньої галузі «Мови і літератури»
Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти
передбачає реалізацію компаративної лінії й визначає відповідні
державні вимоги до рівня підготовки учнів. Порівняльний метод став
не лише загальновизнаним, але й одержав статус програмного методу.
Компаративний аналіз творів допомагає усвідомити учням цілісність
світового літературного процесу. Це відповідає головній меті
літературної освіти – вихованню творчого читача із самостійним
критичним мисленням, формуванню гуманістичного світогляду,
загальної культури, естетичних смаків особистості.
5

6. Що ж таке компаративістика?
Компаративістика – це порівняльне вивчення фольклору,
національних літератур, процесів їх взаємозв`язку, взаємодії,
взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу).
Компаративізм – порівняльно-історичний метод у мовознавстві,
що виник на початку 19 ст., суть якого полягала в зіставленні творів
літератур різних народів.
«Золоте правило» компаративістики Г.В.Ф. Гегеля звучить:
«Порівняння окремих об`єктів нічого нам не дасть, якщо ми їх не
розглядатимемо з погляду якоїсь ще вищої сутності».
Тому, як зазначає Б. Шалагінов, «розробляючи сучасні підходи до
шкільного вивчення літератури, ми мусимо широко використовувати
триєдність постмодерної компаративістики, нашого традиційного
історичного підходу та національних педагогічних традицій. Перш за
все, це вносить свій коректив у мету гуманітарної і, зокрема,
літературної освіти. Метою може бути виховання порівняльно-
історичного мислення в умовах глобалізації та розширення
культурного простору, куди сьогодні на рівних вступають культури
досі віддалених ареалів Планети. При цьому важливо навчити
сприймати культурні цінності інших народів не абстрактно, а через
співпереживання, особливо через естетичне переживання. Якраз
цьому сприяють література, мистецтво».
Порівняльне літературознавство нараховує понад чотири тисячі
років. Народилося воно під час перших контактів між цивілізаціями
Єгипту та Месопотамії. Отож, «існує з тих часів, коли письменники
чи поети зрозуміли, що мають колег, які з`явилися поза їхнім мовним
та культурним середовищем; існує відтоді, відколи завдяки
посередництву своїх творів вони побачили один одного, та осягнули
той факт, що їхні основні проблеми ідентичні. Вони швидко
усвідомили існування суперечностей, проте також швидко
констатували, що ці суперечності мусять допомогти відшукати
відповіді на визначальні, першорядні питання, які вони ставили
разом. Ідея компаративістики старіша за Вавилонську вежу, але
постала як визнаний критичний метод, як самостійна дисципліна з
ініціативи Ґете, який 31 січня 1827 року заявив Еккерманові про
еволюцію літературних студій: «Надходить ера світової літератури, і
кожен мусить тепер діяти так, щоб цьому сприяти». Ця об`ємна
6

7. цитата належить Франсуа Жосту, швейцарському вченому-
літературознавцю.
У компаративістиці виділяють певні спільні риси:
генетичну (грец. породжувати ), що виявляється у спільних
джерелах, що належать до різних літератур, міжнаціональних
літературних впливах, запозиченнях.
контактну ( впливати , діяти ), яка виявляється між
письменниками, школами, літературними течіями; у творчому
використанні мандрівних сюжетів, вічних тем та образів світового
письменства.
Можна виокремити такі основні розділи сучасної літературної
компаративістики :
- порівняльно-історичне літературознавство – вивчення генетичних і
контактних зв`язків;
- критична рецепція ( запозичення ) і перекладознавство;
- типологічне дослідження літератури;
- інтермедіальні студії – міжмистецьке порівняння – висвітлення
зв`язків літератури з іншими видами мистецтва;
- інтеркультурні студії;
- імагологія – вивчає образи народів у літературній рецепції інших
етносів.
Урок компаративного аналізу – заняття, на якому домінуючим є
порівняльний аналіз художньої літератури. Ґрунтується він на
здобутках компаративістики.
Розрізняють уроки з елементами компаративного аналізу та уроки
на основі повного порівняльно-історичного методу щодо обраних
учителем творів.
Стимулюючи учнів до порівнянь, зіставлень літературних явищ,
учитель має дати учням матеріал для цих розумових операцій,
навчити їх бачити, обирати, порівнювати схожі, аналогічні літературні
факти або явища. Подібні уроки потрібні як учням, так і вчителям.
Бачити світ, кожен його феномен у порівнянні з іншим, уміти
розрізняти несхожі явища та знаходити типологічне у схожому є
життєво необхідною компетенцією випускника сучасної школи.
Методична наука в Україні за минулі роки заглиблювалася саме в
компаративістський аспект роботи з літературою у школі. Наведу
лише декілька прикладів. Робота з художніми перекладами як
7

8. компаративістичний принцип була глибоко досліджена професором
Жанною Клименко. Вивчення драматичних творів у тісному зв`язку зі
специфікою театру й театральності було фундаментально розкрите
доктором педагогічних наук Андрієм Вітренком. Одним із напрямків
компаративістики є імагологія, яку в Україні в загальнотеоретичному
плані досліджує академік Д. С. Наливайко, хоча шкільна методика
лише починає її опрацьовувати.
Про можливості компаративістики як шкільної методики аналізу
тексту йдеться у працях Б.Шалагінова. Питання компаративного
аналізу є актуальним напрямком сучасної методики, серед найбільш
вагомих студій – праці Л. Ф. Мірошниченко, Т. Ф. Нефедової,
Н. І. Волошиної, О. М. Ніколенко, О.М. Куцевол. А повнішому
розкриттю творчих здібностей учнів, формуванню полікультурної
компетентності на уроках компаративного аналізу сприяють елементи
методичних концепцій Ю. І. Ковбасенка, Є. В. Волощук, О. О. Ісаєвої.
Модерний етап компаративістики починається з ідеї створення
літературного «канону», тобто, умовно кажучи, «списку шедеврів».
«Коли твір проголошується загальнозначущим, то цим самим він
виводиться за вузькі рамки національного ареалу і вводиться до
зовсім нової площини вивчення. Саме ствердження
загальнозначущості є актом компаративістики», – стверджує
Б.Шалагінов .
Загальновідомі крилаті слова: «Усе пізнається в порівнянні».
Основним рушієм компаративістики є порівняльний метод, що
поєднує подібні об`єкти у групи.
При використанні компаративного аналізу на уроках зарубіжної
літератури завжди враховуються різні форми порівняльного методу:
- природно-порівняльний метод, що виявляє природу
різнорідних об`єктів;
- порівняння історико-типологічне, яке пояснює подібність не
зв`язаних однаковими умовами генезису й розвитку явищ;
- історико-генетичне порівняння, при якому подібність явищ
пояснюється як результат їхнього споріднення за походженням;
- порівняння, при якому фіксуються взаємовпливи різних явищ.
Вибір форми порівняльного методу відбувається вже на першому
(підготовчому) етапі – плануванні навчального матеріалу
зарубіжної літератури.
8

9. Уже на цьому етапі використовується компаративний підхід:
порівнюється матеріал навчальних програм із зарубіжної та
української літератур; здійснюється опрацювання певної літератури та
Вибір форми порівняльного методу відбувається вже на першому
(підготовчому) етапі –
плануваннянавчальногоматеріалузарУженацьомуетапівикористовуєтьс
якомпаративнийпідхід:порівнюєтьсздійснюється відбір художніх
творів для проведення уроків компаративного аналізу; визначається,
який матеріал залишиться «фоновим» на уроках; аналізується
можливість «економії часу» при вивченні спільних теоретичних чи
оглядових питань різних навчальних предметів; проводиться
перерозподіл навчальних годин у межах однієї теми з метою
збільшення часу на текстуальне вивчення творів.
Порівняльне вивчення зарубіжної та української літератур поєднує
компаративістику з теорією та історією літератури. Важливо
зазначити, що вивчаються не лише генетично-контактні зв`язки, а й
порівняльні та типологічні спільності, розглядаються сюжетно-
тематичні мотиви.
Другим етапом є саме проведення уроку компаративного аналізу.
Мета такого уроку в системі даного педагогічного досвіду –
глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних
творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення
відповідностей або відмінностей літературних явищ різних
письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної
своєрідності різних літератур у культурно-історичному розвитку
суспільства.
Обравши форму порівняльного методу, тепер визначаємося з
елементами компаративного аналізу, що виокремлюються на час:
- порівняльного аналізу оригінального твору та його перекладу,
переказу чи переспіву;
- порівняння оригінального твору та кількох його перекладів;
- порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівня їх
походження;
- розгляду творчих зв`язків між письменниками різних
літератур;
9

10. - аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних
національних літератур;
- вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою, ідеєю,
сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики.
Готуючись до уроку компаративного аналізу, завжди пам`ятаймо
про психолого-педагогічні та методичні умови його проведення, які
виокремлює О.М.Куцевол:
- достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, який
вивчається, що стане основою для порівняльного аналізу явищ
різнонаціональних літератур;
- актуалізація необхідних для порівняння знань та опора на
вміння й навички, набуті учнями на уроках зарубіжної та
української літератур;
- встановлення зв`язку нового матеріалу з раніше вивченим;
- активне залучення таких прийомів мислення учнів, як: аналіз,
синтез, порівняння, узагальнення;
- орієнтація школярів на розв`язання проблемних та
дослідницьких завдань;
- урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності
учнів, а також індивідуальних особистостей їхнього читацького
сприйняття;
- оптимальний добір методів, прийомів, видів та форм роботи,
які сприяють розвитку розумової діяльності школярів і
забезпечують емоційне сприйняття ними художнього твору
Вибір творів для компаративного аналізу не повинен бути
випадковим. Твори мають добиратися за спільними аспектами, які
розглядаються на уроці. Від прочитаного учні отримують враження,
які стають навчальним матеріалом.
Як пише О. М. Куцевол, «найдоцільнішим на уроках компаративного
аналізу є використання методів творчого читання; проблемної
ситуації; порівняння художніх творів; зіставлення твору з його
генетичним джерелом; евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо». Ці
методи та прийоми допомагають розкрити творчий потенціал
особистості кожного учня, сформувати навички аналітичного
мислення, полікультурної компетентності. Форми роботи можуть бути
групові та індивідуальні. Домашні завдання на таких уроках повинні
мати творчий, диференційований характер, із застосуванням
10

11. елементів інноваційних методів та прийомів навчання, цікавих для
учнів. Найефективнішим засобом здійснення компаративного аналізу
може бути складання порівняльних таблиць, порівняльних діаграм,
створення «живих презентацій», ментальних карт, створення
креолізованих текстів (тексти реклами, коміксів, афіш, плакатів),
проектів, буктрейлерів, електронних бібліотек, словників, віртуальних
літературних музеїв, екскурсій, веб-квестів.
На третьому етапі доводимо спорідненість світоглядних позицій
та художньої майстерності авторів порівнюваних творів. З`ясувавши
причини взаємодії різнонаціональних літератур, визначають
специфіку кожного з художніх творів. Обов`язково звертається увага
школярів на типологію і причину її появи, а також пояснюються
відмінності, які є виявом національної самобутності та
індивідуального стилю митців.
Одним із видів компаративного аналізу є аналіз перекладу
літературного твору. Першим кроком в аналізі перекладу вважаємо
усвідомлення першотвору в його зв`язках із суспільним життям тієї
країни та епохи, які його породили і в ньому відображені. Саме це є
невід`ємним компонентом аналізу перекладу, відбувається
«вслуховування» в оригінальність художнього твору. Другий крок –
осмислення літературного твору як мистецького явища. На цьому
етапі учням пропонується підрядковий переклад тексту. При
подальшому аналізі художній переклад можна розглядати на всіх
рівнях структури твору: лексико-семантичному, філологічному,
синтаксичному, ритміко-інтонаційному, фонетичному.
Особливої уваги на уроках зарубіжної літератури потребує
перекладацька українська школа, завдяки якій український читач
може познайомитися з найкращими зразками світового письменства, а
українські письменники використовували у своїй творчості жанрові,
стильові, естетичні здобутки світової літератури.
Цікавою, як на мене, є стаття Б. Шалагінова щодо пізнання
компаративістики з точки зору її дидактичних принципів:
доступності, поступовості, особистісного сприйняття та вербалізації.
Розглянемо запитання детальніше.
Доступність враховує вікову психологію. Учень, починаючи з
молодших класів, мусить засвоїти базові поняття та явища в
доступній для нього формі. Зміст цих базових понять поступово
11

12. ускладнюється: від базових навичок правопису в молодших класах до
базових принципів вищої моралі у старших. Але всі вони при цьому
залишаються базовими. Компаративістика пропонує якраз
порівнювати невідоме з відомим, незрозуміле – із зрозумілим, окреме,
індивідуальне – із загальним, базовим. Адже неможливо засвоїти
незрозуміле через незрозуміле, а невідоме через невідоме. Автор
концентрує увагу на необхідності поглибленого, концентричного
вивчення літературного явища, а також вимагає вводити поглиблення
понять на уроці лише за умови міцного засвоєння у класі початкового,
базового поняття.
Наступний принцип – це поступовість. Від засвоєної інформації,
отриманої в готовому вигляді, до вміння висловлювати власні
судження; від емоційного і несвідомого рівня до дискурсивного,
вербалізованого, теоретичного.
Далі – це принцип особистісного сприйняття на основі вікової
потреби в процесі дорослішання. Не слід забувати, що більша частина
літературного матеріалу, що вивчається, належить до царини
минулого. А це означає, що учень відчуває труднощі щодо розуміння
застарілої мови, життєвих та історичних реалій, поширених у
минулому форм спілкування і т.п. Учень несвідомо намагається
класику зрозуміти в площині сучасних йому життєвих реалій, а також
в розрізі своїх індивідуальних вікових і статевих потреб. А це суттєво
обмежує поле компаративного порівняння. Те, що має науковий
інтерес для вченого-компаративіста, може не становити для підлітка
ніякого інтересу. В цьому випадку будуть приречені до невдачі будь-
які спроби вчителя зацікавити учня зіставленням двох текстів,
однаково далеких від його нагальних інтересів. Один зі шляхів зняття
цієї проблеми – це осучаснення курсу, введення в нього творів,
написаних спеціально для дітей.
Компаративістський підхід вимагає також роз`яснити учневі зміст
сучасної ситуації з мистецтвом, наприклад, що таке авангардизм,
молодіжні напрямки, «культові автори» і «культові тексти», зв`язок
літератури з комп`ютерною культурою, зв`язок контркультури з
протестними рухами тощо.
З методичних завдань найскладнішою залишається вербалізація,
тобто навички узагальнення в адекватних словесних формулах
вражень від різнорідних естетичних явищ. Адже в різних видів
12

13. мистецтва (у літературі, музиці, живописі) один і той тематичний
зміст розкривається за допомогою відмінних образно-технічних
прийомів. Їх треба звести до одного кола понять і термінів. Це
можливо лише через певне абстрагування від конкретно-чуттєвої
образності; але в різних вікових групах воно відбувається по-різному.
Давно зауважено, що учень часто просто не вміє виразити свої
емоційні враження й порухи душі в адекватній словесній формі. Це
стосується царини інтимних переживань, що пробуджуються в
підлітковому віці. Тут роль компаративістського підходу на уроках
літератури важко переоцінити.
Серед дидактичних завдань, пов`язаних саме з компаративним
вивченням, ми акцентуємо міжпредметні, міждисциплінарні зв`язки.
Найзручніше їх розкривати разом з гуманітарними дисциплінами. І
коли ми переходимо до принципу міждисциплінарності, відразу стає
зрозуміло, що найоптимальнішим є вивчення матеріалу національно-
тематичними блоками.
Сьогодні літературний твір учителі дедалі охочіше вивчають у
контексті не лише історії та мови, а й суміжних видів мистецтва,
супроводжують його музичними уривками, художніми ілюстраціями.
Автор вважає, що саме так найкраще подавати живий та об`ємний
образ певної національної культури в її цільності.
Сучасна компаративістика – це стратегія вивчення сучасної
літератури в сучасному світі. Вона прагне розкрити вплив сучасної
історичної ситуації на сучасне мистецтво у всіх його проявах та
несподіваних аспектах. Важливо зауважити, що компаративістика
схильна до розмивання границь між окремими гуманітарними
науками, що виникли раніше, такими як: літературознавство,
культурологія, історія, соціальна психологія. Дедалі частіше
компаративістика відмовляється від традиційного предмета вивчення
– літератури і переходить до вивчення міждисциплінарних зв`язків.
Літературу як таку дедалі частіше розглядають як одну із
«соціокультурних практик» поруч з релігією, політикою, правом тощо.
У європейських університетах закривають спеціалізовані кафедри з
історії літератури. А замість кафедр мовознавства там виникають,
наприклад, кафедри мас-медіа або «комунікаційних студій», куди
входить вивчення мови на рівних з комп`ютерними технологіями,
теле- та Інтернет-конвентом. У зв`язку із цим наші західні колеги
13

14. сприймають тематичну структуру української освіти як застарілу.
Вони не приймають наш досвід вивчення літератури окремо від мови
та інших гуманітарних дисциплін, більше того, роздільне вивчення
рідної та зарубіжної літератур.
Що ж, Нова програма вивчення літератури як інтегрованого
об`єднаного курсу у 2018 році започаткує «духовну інтеграцію»
української літератури в зарубіжну.
І саме компаративний аналіз у шкільному курсі вивчення
літератури дасть можливість показати учням спільне – те, що об`єднує
різні народи, і відмінне – те, що свідчить про неповторність
української нації, усвідомлення належного місця української
літератури в Європейському культурному просторі.
Оксана Гусак,
учитель зарубіжної літератури ЗШ № 24,
керівник творчої групи
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Жост Франсуа. Порівняльне літературознавство як філософія
літератури. // Слово і Час. 2007. - №5. - ст.30 -35.
2. Куцевол О. В. Методика уроку компаративного аналізу //
Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.
– 2004. – №10. – C.2-4.
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р.
№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти».
4. Шалагінов Б. Літературна компаративістика в школі:
можливості і труднощі. // Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. - 2011. - №6. – С.2 – 5
14

15. 5. О.Гусак. «Компаративний аналіз як засіб розвитку
полікультурної компетентності учнів на уроках зарубіжної
літератури».
С.Турчин, учитель зарубіжної літератури УГ № 1
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
ІНДІЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ «ФАРБОВАНИЙ ШАКАЛ»
І КАЗКИ ІВАНА ФРАНКА «ФАРБОВАНИЙ ЛИС»
(5 клас)
І. Модель поведінки в екстремальній ситуації. Мотив
перевтілення як наслідок проблеми виживання,
пристосування.
Робота з текстом індійської казки «Фарбований шакал» [2,
с. 37] за алгоритмом:
1) перевірка домашнього читання шляхом вибіркового переказу і
тлумачення вибраних та закодованих уривків твору: сюжет,
динамічний розвиток подій, герої (змагання між рядами або
конкурс «Найуважніший читач», «Театр одного актора»):
- «Нещодавно покусаний, рятуючи життя, шакал шмигнув у дім
маляра, а там ускочив у велику бочку із синьою фарбою»
(Чандарава, голод, пси);
- «Прав нами, о царю!» (Шіва, чудовисько, страх, лев, тигр, пантера,
вовк, вигнання шакалів, здобич);
- «… розірвати негідника!» (пройдисвіт, обман, дрібні шматки);
- монолог-сповідь від імені Чандарави, спогади звірів про царя-
шакала (драматичні імпровізація за бажанням двох учнів).
15

16. 2) порівняльна цитатна характеристика шакала і звірів («Двобій
цитат», порівняльна таблиця):
№ Шакал Чандарава Звірі
1 «…від лютого голоду він потрапив
у місто»
«З усіх сторін збіглися голодні
пси і, голосно гавкаючи,
кинулися на нього»
2 «Нещадно покусаний, рятуючи
життя, … шмигнув у дім маляра,
… ускочив у … бочку із синьою
фарбою. Звідти виліз … синій»
«Пси, що чекали на нього під
дверима дому, навіть не
впізнали його…»
3 «…пофарбований шакал спокійно
побіг до рідного лісу»
(«дивовижний звір із синьою, як у
самого бога Шіви, шиєю»)
«Забачивши дивовижного звіра
…, лісові мешканці – леви,
тигри пантери, вовки… – із
жахом кинулися тікати.
─ Хто знає, чого сподіватися від
… чудовиська? Краще
сховатися…»
4 ─ Чому ви всі втікаєте? – зупиняв
їх Чандарава. – Вам немає чого
боятись! Мене … створив сам
Брахман. «Віднині, помазаний
мною на царство, - сказав він, - ти
будеш володарювати над усіма
звірами»
─ Прав нами, о царю! – визнали
його лісові мешканці.
5 «Новоспечений «цар» подарував
левові посаду головного радника,
тигра зробив керуючим палацом,
пантері довірив охорону царської
скарбниці, а вовка призначив
палацовим сторожем. Зі своєю
ріднею … не захотів говорити:
наказав вигнати геть усіх…»
«… хижаки приносили здобич
шакалові, а вже він – своєю
царською владою – розподіляв її
між своїми підлеглими»
16

17. 6 «...сидячи на раді, почув …
тужливе виття шакалів. І тут од
великої радості з його очей
полилися сльози, він схопився і
голосно завив у відповідь»
«Звірі одразу збагнули, хто
перед ними.
─ Як же обдурив нас цей
пройдисвіт!? – у гніві
вигукували вони.
─ Це ж … жалюгідний шакал!
За обман – розірвати
негідника!»
7 «Шакал намагався було втекти…» «…його наздогнали і роздерли
на дрібні шматки»
3) психологія героїв у ситуації морального вибору, мотив
перевтілення (коментовані записи у робочому зошиті):
Шакал-цар: «у лісовому краю жив» → «від лютого голоду
потрапив у місто» → «нещадно покусаний» → «пофарбований
шакал» → «дивовижний звір із синьою шиєю» → «чудовисько» →
«новоспечений цар» → «пройдисвіт» → «негідник».
Звірі-піддані: «із жахом кинулися тікати» → «краще сховатись
подалі» → «визнали його» → «приносили здобич» → «збагнули» →
«розірвати негідника!» → «наздогнали й роздерли на дрібні шматки».
4) неоднозначність образів (підсумки за «Методикою одного
речення» або за стратегією «Залиш останнє слово за мною»).
ІІ. Викриття, висміювання, засудження вад суспільства і
окремих людей. Алегорія [2, с. 31] (визначення терміну,
розкодування алегоричних образів казки «Фарбований шакал»,
розкриття рис людських характерів).
Завдання (№ 1-№ 4 – одне із запитань на вибір учня; № 5 –
колективне «Гронування»; № 6 – індивідуальна робота у зошиті,
виразне читання написаного):
1) які риси людських характерів розкриваються в казці за допомогою
алегорії? [2, с. 38];
17

18. 2) висловіть власне ставлення до Чандарави і звірів [2, с. 38];
3) чому звірі повірили і чому покарали шакала? [2, с. 38];
4) чи тільки шакал висміюється у творі? [2, с. 38];
5) охарактеризуйте головних героїв влучними епітетами;
6) складіть і запишіть речення за поданим взірцем («Чандаравати –
алегорія … і водночас … людини», «Лісові мешканці – алегорія …
і водночас … людей»).
Наприклад:
Чандарава – алегорія беззахисної, зацькованої, нещасної і
водночас егоїстичної, лінивої, брехливої, лицемірної, зверхньої,
владної людини.
Лісові мешканці – алегорія боягузливих, довірливих, засліплених
владою, жорстоких і водночас справедливих людей.
ІІІ. «Фарбований» – лицемірний, брехливий, несправжній,
фальшивий…(«Гронування» = пряме і переносне значення слова?).
Творча мініатюра: у яких життєвих випадках ми вживаємо вислів
«фарбований шакал»? [2, с. 38].
Витяг з учнівських мініатюр:
«Коли хитрий, корисливий приятель-підлабузник обдурить нас, то
ми, ставши розумнішими по шкоді, кажемо: «Е, то я на нім пізнавсь,
як на фарбованім шакалі!». Ніколи не довіряйте підлабузникам, які
вихваляють вас. Це хитрі «фарбовані шакали», а їхня фарба –
улесливі слова, які вводять нас в оману. Але коли вони нашкодять вам,
ви зрозумієте народну мудрість «Не той друг, що медом маже, а той,
хто правду каже» (Павлучинська Уляна, 5-А клас – 05.11.2014 р.).
«Вислів «фарбований шакал» використовується у випадку, коли
хочуть замінити принизливе слово «зрадник». Це підтверджує епізод з
індійської казки, коли «синій» шакал, ставши царем звірів, вигнав із
лісу своїх рідних шакалів, щоб ті не викрили його таємницю, як
насправді він став царем» (Кісь Анна, 5-Б клас – 05.11.2014 р.).
18

19. «Фарбованим шакалом» називають того, хто не любить
працювати, але хоче все мати. Пригадую, як шакалові-царю лісові
звірі приносили здобич, а він розподіляв її між своїми підданими»
(Шкіца Ярослав, 5-В клас – 06.11.2014 р.).
«Коли я бачу дуже горду, егоїстичну, лицемірну людину, то можу
назвати її «фарбованим шакалом». Адже у індійській народній казці
«Фарбований шакал» є алегорія такої людини. Шакал спочатку був
голодний, беззахисний, але потім, коли став схожим на бога Шіву із
синьою шиєю, перетворився на егоїстичного царя, який навіть свою
рідню вигнав із лісу» (Зікратий Денис, 5-В клас – 06.11.2014 р.).
ІV. Антитеза (визначення терміну [2, с. 32], лексична робота як
пошук ідеї, повчання твору):
- правда – брехня;
- щирість – лицемірство;
- цар, володар – піддані, підлеглі (сильний – слабкий, великий –
маленький);
- милосердя – жорстокість (співчуття – бездушність);
- мудрість – невігластво;
- щедрість – скнарість;
- працелюбність – ледарство;
- доброчинність – злочинність (злочин і кара, викриття і
покарання);
- справедливість – беззаконня;
- добро – зло;
- … – … ?
V. Пошук інформації про індійську казку «Фарбований
шакал» у літературно-критичній статті підручника
«Панчатантра» [2, с. 34-36]: читання мовчки → вибірковий
переказ → виразне читання уривків статті як підтвердження
сказаного → коментарі до прочитаного.
19

20. «Фарбований шакал» – один із казкових творів, що ввійшов до
«Панчатантри». У ньому змальовано життя тварин, яке дуже подібне
до життя людей. Тварини вміють говорити, здатні на людські почуття,
здійснюють учинки притаманні людям. В алегоричній формі
розкриваються особливості реального світу, у якому люди інколи
діють нерозумно, припускаються помилок.
Основна мета казки «Фарбований шакал» – навчити слухачів (і
читачів) розуму, довіряти не зовнішньому вигляду чогось, а його
сутності, проникати в глибину явищ і довколишнього світу, а також
бути собою, учитись розрізняти тих, хто своїми хитрощами вводить в
оману інших. В образах тварин утілено риси людей, що нерідко
трапляються і в нашому житті [2, с. 36]».
VI. Компаративний аналіз індійської народної казки
«Фарбований шакал» [2, с. 37] і казки І. Франка «Фарбований
Лис» [4] (випереджальне домашнє завдання)
Пошуково-дослідницька робота в двох групах за алгоритмом:
1) групи визначають спільне (див. «Таблиця № 1») та відмінне (див.
«Таблиця № 2») між творами;
2) пари в межах кожної групи відповідно до сформульованих
спільних і відмінних ознак підбирають цитати з текстів казок;
3) презентація результатів дослідження;
4) перегляд і обговорення мультиплікаційного фільму за мотивами
казки І. Франка «Фарбований Лис» [3].
Таблиця № 1
№ Спільне «Фарбований шакал» «Фарбований
Лис»
1 Зачин казок.
Місце проживання
головних героїв
«У лісовому краю жив
шакал на ймення
Чандарава»
«Жив собі в однім
лісі Лис Микита…»
2 Напад псів на
шакала і Лиса
«З усіх сторін збіглися …
пси і, голосно гавкаючи,
«… йому назустріч
біжить Пес, з
20

21. кинулись на нього» іншого боку
надбігає другий, а
там бачить
третього… Зараз
пронюхали, хто він,
загарчали та як
кинуться до
нього!»
3 Порятунок-
схованка героїв у
діжці з синьою
фарбою в домі
маляра
«… рятуючи життя,
шакал шмигнув у дім
маляра, а там ускочив у
велику бочку із синьою
фарбою»
«От він, недовго
думаючи, скік у
діжу та й сховався.
[…] Лис Микита
був урятований. У
діжі … було більше
як до половини
синьої … фарби.
Бачите, в тім домі
жив маляр…»
4 Реакція звірів на
«фарбованого»
«Забачивши
дивовижного звіра …,
лісові мешканці … із
жахом кинулися тікати.
- Хто знає, чого
сподіватись від цього
чудовиська?»
«Звірі […]
зиркнули собі та й
кинулися врозтіч.
Де ж пак! Такого
звіра ні видано, ні
чувано, відколи світ
світом і ліс лісом. А
хто там знає, яка в
нього сила, які в
нього зуби, які кігті
і яка його воля?»
5 «Божественне»
походження
синього героя
─ Вам нема чого
боятись! Мене сьогодні
створив сам Брахман.
─ Любі мої, не
бійтеся мене. […]
Слухайте, любі мої,
21

22. «Віднині, помазаний
мною на царство, –
сказав він, – ти будеш
володарем над усіма
звірами»
– говорив Лис
Микита, – і
радійте! Сьогодні
рано Святий
Миколай виліпив
мене з небесної
глини… І … мовив:
«… будь царем
звірів».
6 Визнання царя ─ Прав нами, о царю! –
визнали його лісові
мешканці.
─ Ой, Господи! Так
це ти маєш бути
нашим царем?
Нечувана радість
запанувала в
звіринім царстві.
[…] От цар! От
добрий! От
премудрий! Та за
таким царем ми
проживемо віки
вічні, мов у Бога за
дверима.
7 Царювання шакала
і Лиса
«Новоспечений «цар»
подарував левові посаду
головного радника, тигра
зробив керуючим
палацом, пантері довірив
охорону царської
скарбниці, а вовка
призначив палацовим
сторожем. Зі своєю
ріднею, шакалами, він
«Лис Микита був
добрим царем,
справедливим і
м’якосердним, тим
більше, що тепер не
треба було самому
ходити на лови,
засідати,
мордувати. Все
готове, зарізане,
22

23. навіть не захотів
говорити: наказав
вигнати геть усіх до
одного.
З того часу всі хижаки
приносили здобич
шакалові, а вже він –
своєю царською владою
– розподіляв її між
своїми підданими»
навіть обскубане і
обпатране
приносили йому
послужливі
міністри. Та й
справедливість
його була така, як
звичайно у звірів:
хто був дужчий, той
кращий, а хто
слабший, то ніколи
не вигравав справи.
Жили собі
звірі під новим
царем зовсім так,
як і без нього: хто
що зловив або
знайшов, той їв, а
хто не зловив, той
був голодний. Кого
вбили мисливці,
той загибав, а хто
втік, той радів, що
живе. А проте всі
були дуже раді, що
мають такого
мудрого,
могутнього і
ласкавого царя, а
надто такого
несхожого на всіх
інших звірів»
23

24. 8 Покарання
самозванців
─ За обман – розірвати
негідника!
Шакал намагався було
втекти, але його
наздогнали й роздерли
на дрібні шматки.
«… люті за те, що
так довго давали
йому дурити себе,
всі кинулися на
нещасного Микиту
і розірвали його на
шматочки»
Таблиця № 2
№ Відмінне «Фарбований
шакал»
«Фарбований Лис»
1 Первинна
характеристика
головних
героїв
«… жив шакал на
ймення Чандарава»
«Жив собі … Лис
Микита, хитрий-
прехитрий. Скільки разів
гонили його стрільці,
цькували його хортами,
ставили на нього капкани
або підкидали йому
отруєного м’яса, нічим
не могли його доконати.
Лис Микита сміявся собі
з них, обминав усякі
небезпеки ще й …
товаришів остерігав. А
вже як вибереться на
лови …, то не було
сміливішого,
вигадливішого та
спритнішого злодія. […]
він у білий день
вибирався на полювання
й ніколи не вертавсь з
24

25. порожніми руками.
Незвичайне щастя і його
хитрість зробили його
страшенно гордим»
2 Причина появи
у місті шакала
і Лиса
«Одного разу від
лютого голоду він
потрапив у місто»
─ Що ви собі думаєте! –
похвалявся він… – Досі
я ходив по селах, а завтра
в білий день піду до
міста і просто з базару
курку вкраду.
─ Ет, не говори дурниць,
– умовляли його
товариші.
─ Що, дурниць? Ану,
побачите! – гарячкував
Лис.
─ Побачимо або й не
побачимо. Там собаки
зграями по вулицях
бігають. То вже хіба ти
обернешся в блоху, щоб
тебе не побачили й не
роздерли.
─ От побачите, і в блоху
не перевернуся, і не
розірвуть мене, – вів
своє Лис і задумав завтра
побігти до міста і з
базару вхопити курку.
3 Пси - «голодні пси …
кинулися на
нього» → шакал
«Псів уже наш Микита
не одурить. Зараз
пронюхали, хто він,
25

26. «нещадно
покусаний»
- «Пси, що
чекали на нього
під дверима дому,
навіть не впізнали
його» →
«пофарбований
шакал спокійно
побіг до рідного
лісу»
загарчали та як кинуться
до нього! […] Щастя
мав, бо ледве він щез у
діжці, коли прибігли
цілою купою Пси,
гавкаючи, гарчачи,
нюхаючи. […] юрба
кинулася по невеликому
подвір’ю, по всіх
закутках гребуть,
нюхають, дряпають –
Лиса й сліду нема.
Кілька разів підходили й
до діжі. Але негарний
запах … відганяв їх.
Врешті, не знайшовши
нічого, вони побігли
далі»
4 Переховування
від небезпеки у
діжці з фарбою
в домі маляра
«… шмигнув у дім
маляра, а там ускочив
у велику діжку із
синьою фарбою»
«У діжі … було більше
як до половини синьої,
густої, на олії розведеної
фарби. Бачите, в тім домі
жив маляр, що фарбував
будинки, паркани та
садові лави. Завтра він
мав фарбувати якийсь
великий паркан і відразу
pозвів собі півдіжі фарби
та й поставив її в кутку
на подвір’ї, щоб мати на
завтра готову. Вскочивши
в цей розчин, Лис
26

27. Микита в першу хвилину
пірнув у нього з головою
і мало не задушився, але
потім, діставши задніми
ногами дна бочки, став
собі так, що все його тіло
було затоплено в фарбі, а
тільки морда, така ж
синя, трішечки стирчала
з неї. Отак він виждав,
поки минула страшна
небезпека. Серце в
бідолахи билося сильно,
голод крутив кишки,
запах олії душив його,
але що було робити!
Добре, що живий! Та й
то ще хто знає, що буде?
Що, як надійде господар
бочки і застане його тут?
Майже вмираючи зі
страху, бідний Лис
Микита мусив сидіти в
фарбі тихо аж до вечора,
добре знаючи, що коли
тепер, у такім вигляді,
з’явитися на вулиці, то
вже не тільки Пси, а й
люди кинуться за ним і
не пустять його живого»
5 Причина
переляку,
«Забачивши
дивовижного звіра із
«… зиркнув на себети –
лишенько! Аж скрикнув
27

28. страху звірів синьою, як у самого
бога Шіви шиєю, …
леви, тигри, пантери,
вовки та й усі решта ─
із жахом кинулися
тікати»
бідолаха. А це що таке? З
переляку він кинувся
тікати, але сам від себе
не втечеш.
[…] Невже це моя
шерсть, мій хвіст, мої
ноги? Ні, не впізнає…
Якийсь дивний і
страшний звір, синій-
синій, з препоганим
запахом, покритий не то
лускою, не то їжаковими
колючками, а хвіст у
нього — не хвіст, а щось
таке величезне, а важке,
мов довбня, і також
колюче. Став мій Лис,
оглядає те чудовище, що
зробилося з нього,
обнюхується, пробує
обтріпати – не може.
Пробує обкачатися в
траві – не може. Пробує
дряпати із себе ту луску
кігтямити – болить, але
не пускає. Пробує лизати
– не йде. Побіг до
калюжі, скочив у воду,
щоб обмити фарбу, – де
тобі! Фарба олійна, вночі
у теплі засохла добре, не
пускає. Роби, що хочеш,
28

29. брате Микито!
Де не взявся
Вовчик-братик. Ще вчора
він був добрим знайомим
нашого Микити, але
тепер, побачивши
нечуваного синього
звіра, всього в колючках
та з таким здоровенним,
мов із міді вилитим
хвостом, він аж завив з
переляку, а отямившися,
почав утікати – ледве
хлипає. Натрапив у лісі
Вовчицю, далі Ведмедя,
Кабана, Оленя – усі його
питають, що з ним, чого
він так утікає, а він
тільки хлипає, баньки
витріщив та, знай, тільки
лепече:
─ Он там… Ой, та й
страшно ж! Ой, та й
люте ж!
─ Та що, що таке?
─ Не знаю… Ой, та й
страшне ж!
[…] заспокоюють
його, дали води
напитися. Мавпа Фрузя
вистригла йому три
жменьки волосся між
29

30. очей і пустила на вітер,
щоб так і його переполох
розвіявся. Але де тобі,
все дарма! […] звірі
вирішили йти усі разом у
той бік, де показував
Вовк, і подивитися, що
там таке страшне.
Підійшли до того місця,
де все ще крутився Лис
Микита, зиркнули собі та
й кинулися врозтіч»
6 Божественне
призначення
царя
«Віднині, помазаний
мною на царство, …
ти будеш володарем
над усіма звірами»
«Звіре Гостромисле! В
звірячім царстві
запанував нелад,
несправедливий суд і
неспокій. Ніхто там не
певний за своє життя і
своє добро. Йди на
землю і будь царем
звірів, заводь лад, суди
по правді і не допускай
нікому кривдити моїх
звірів»
7 Викриття
самозванців
«Якось, сидячи на
раді, він почув десь
далеко тужливе виття
шакалів. І тут від
великої радості з його
очей полилися сльози,
він схопився і голосно
завив у відповідь.
«Надходили роковини
того дня, коли він став
царювати. Звірі
надумали … справити
великий концерт.
Зібрався хор з Лисів,
Вовків, Ведмедів,
написали чудову кантату,
30

31. Звірі одразу збагнули,
хто перед ними.
─ Як же обдурив нас
цей пройдисвіт?! – у
гніві вигукували вони.
─ Це ж усього-на-
всього жалюгідний
шакал!»
і ввечері після великих
процесів, обідів і промов
на честь царя хор
виступив і почав співати.
Чудо! Ведмеді ревли
басом, аж дуби тряслися.
Вовки витягали соло, аж
вуха в’янули. Але як
молоді лисички в
народних вбраннях
задзявкотіли тоненькими
тенорами, то цар не міг
втриматися. Його серце
було переповнене, його
обережність заснула, й
він, піднявши морду,
задзявкотів і собі по-
лисячому. Господи! Що
сталося? Всі співаки
відразу затихли. Всім
міністрам і слугам
царським відразу мов
полуда з очей спала. Та
це ж Лис! Простісінький
фарбований Лис! Ще й
паскудною олійною
фарбою фарбований.
Тьху! А ми собі думали,
що він не знати хто
такий! Ах ти, брехун! Ах
ти, обманщик!»
8 Художні 1) лаконізм; 1) розгорнуті описи
31

32. особливості
казок
2) прихована оцінка
вчинків і дій
шакала та звірів,
що спонукає
слухача (читача)
до роздумів.
місця дії, портретні
характеристики
героїв;
2) вмотивованість
вчинків і дій
персонажів: діалоги,
внутрішні монологи
Лиса і звірів, пряма
авторська оцінка
(психологізм, іронія).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Давидова О. Світова література. 5 клас. Демонстраційні картки:
наочн. пос. / Давидова О., Більчук М. – Тернопіль: Підручники і
посібники, 2013. – Картка 2. «Лев і шакал». Ілюстрації до
перського перекладу «Панчатантри». М. Браун. Ілюстрації до
казки «Фарбований шакал».
2. Ніколенко О. М., Конєва Т. М., Орлова О. В. та ін. Світова
література: підруч. для 5 кл. загальноосв. навч.закл. – К.: Грамота,
2013. – С. 34-39.
3. Мультиплікаційний фільм за мотивами казки І. Франка
«Фарбований Лис» (Москва, 1953) [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://www.youtube.com.
4. Франко І. Я. Фарбований Лис [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.ukrlitzno.com.ua/ivan-franko-farbovanij-lis/.
32

33. ІЛЮСТРАЦІЇ
http://narodna-osvita.com.ua/1113-prigodi-kazkovih-tvarin-farbovaniy-shakal-ndyska-
narodna-kazka-chitati-onlayn.html
33

34. http://kotygoroshko.com.ua/dir/4 http://narodna-osvita.com.ua/904-
lteraturn-kazki.html
http://www.libex.ru/detail/book380963.html
http://litakcent.com/2013/10/28/ivan-franko-farbovanyj-lys/
34

35. С.Турчин, учитель зарубіжної літератури УГ № 1
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ «КАЗКИ ПРО РИБАЛКУ ТА
РИБКУ» О.ПУШКІНА,
НІМЕЦЬКОЇ «КАЗКИ ПРО РИБАЛКУ І ЙОГО ДРУЖИНУ»,
КИТАЙСЬКОЇ КАЗКИ «ПЕНЗЛИК МАЛЯНА»
(5 клас)
ОСНОВНІ ЕТАПИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Літературна розминка – конкурс «Найуважніший,
найдопитливіший читач»: дати відповідь на запитання за змістом
казки і підтвердити її виразним читанням відповідних цитат з
твору (сюжет, композиція, система образів: див. конспект-таблицю
роботи з художнім текстом для вчителя – запитання за змістом № 1
– № 8).
35

36. 2. Пошуково-дослідницька робота з текстом: цитатна
характеристика героїв, проблематика, ідея (робота в групах – № 9
– № 12, моніторинг № 13 – № 14).
3. Компаративний аналіз:
- порівняльна характеристика старого і старої («Гронування»
хлопчиків і дівчаток);
- порівняння «Казки про рибалку та рибку» О. Пушкіна з німецькою
народною «Казкою про рибалку та його дружину» із збірки «Казки
для дітей і родини» братів Я. і В. Грімм (робота в парах),
китайською народною казкою «Пензлик Маляна» (робота двох
груп компаративістів): стара + дружина + поміщик + імператор =
жадібність, незадоволеність, примхливість, вибагливість,
зверхність, жорстокість, владність, невдячність + засудження зла +
ідея перемоги добра (повторення, робота в парах – створення
порівняльної таблички).
4. Теорія літератури (ТЛ): характерні ознаки казки, народна і
літературна казка, автор, авторський, засоби художньої виразності
– епітет, пейзаж (опрацювання статей підручника).
5. Перегляд і обговорення мультфільму «Казка про рибалку та
рибку» (мова оригіналу).
КОНСПЕКТ-ТАБЛИЦЯ
роботи з пушкінським текстом «Казки про рибалку та рибку»
№ Запитання та завдання Відповіді-цитати
1 Де жили старий зі старою? Жив старий із своєю старою
Біля самого синього моря.
Жили вони в ветхій
землянці…
2 Скільки років жили разом старий
і стара?
Рівно тридцять літ і три роки.
3 Чим щодня займалися старий і
стара?
Дід ловив неводом рибу,
А баба куделила пряжу.
36

37. 4 Яку рибку одного разу спіймав
старий?
5. Золотую рибку, не просту.
Почала тая рибка благати,
Людським голосом
промовляти…
6. «Я піймав був сьогодні
рибинку,
Золоту рибинку, не просту,
По-нашому рибка
говорила,
В синє море додому
просилась.
Дорогою ціною
відкуплялась,
Відкуплялась чим тільки я
схочу.
Не посмів я взять відкуп з
рибки,
Відпустив її так в синє
море».
5 Чому старий відпустив золоту
рибку? (здивування, переляк,
жалість, співчуття, побожність)
Здивувався старий, налякався:
Він рибалив тридцять літ і три
роки
Та не чув він, щоб риба
говорила.
Відпустив він рибку золотую
Ще й сказав їй привітливе
слово:
«Бог з тобою, рибко золотая!
Мені твого відкупу не треба,
Іди собі, рибко, в синє море,
Гуляй там собі на просторі!»
6 Що золота рибка обіцяла старому «Відпусти мене, діду, до моря,
37

38. за звільнення? Дорогий дам за себе я відкуп:
Відкуплюся чим тільки ти
схочеш!»
7 Чому стара сварила старого після
його розповіді «про диво велике»
– «золоту рибинку»?
Почала баба лаяти діда:
«Ой, дурило ж ти, недотепа!
Не зумів взяти відкупу з
рибки!
Було взяти від неї хоч ночви,
Адже наші, бач, зовсім
побиті!»
8 Скільки разів за наказом старої
старий ходив до моря? (5)
Що старий просив у золотої
рибки для старої? (ночви, хата,
дворянка, цариця, володарка
морська)
Скільки бажань старої виконала
рибка? (4)
Чому рибка не перетворила стару
на «володарку морську»?
- Їй потрібні новісінькі
ночви,
Бо наші, бач, зовсім
побиті!
- Хату просить баба
сварлива!
- Вже не хоче буть вона
селянкою,
Хоче буть стовбовою
дворянкою.
- Вже не хоче бути
дворянкою,
Хоче бути вільною
царицею!
- Вже не хоче вона буть
царицею,
Хоче буть володаркою
морською,
Щоб їй жити в окіяні-морі,
І щоб ти сама їй служила
І в неї була на побігеньках!
9 Чому золота рибка допомагала 6. Прийшов невід з самим
38

39. «дідусю», служила йому?
(вдячність рибки за звільнення,
співчуття + милосердний,
ласкавий, люблячий, покірний,
нещасний, привітний, лагідний
старий)
«Смилуйся, государыня рыбка!»
(рос.)
баговинням.
Він удруге закинув невід,
–
Прийшов невід з травою
морською.
7. Відпустив він рибку
золотую
Ще й сказав їй привітливе
слово…
8. Тут старий уклонився
та й каже:
«Змилуйся, пані матонько-
рибко!» (5)
10 Чому «пані матінка-рибка» не
виконала останнє прохання
старого / бажання старої? = Чому
«государыня рыбка» покарала
«кляту бабу»? (характеристика
старої)
Як змінюється образ старої баби
[2, с. 85 – № 8]?
«Не дає мені, старому, спокою»:
- Бач, стара моя все докоряє
(ночви)
- Іще дужче стара мене лає, /
…, / Хату просить баба
сварлива!
- Бач, стара моя зовсім здуріла
(дворянка)
- Знову моя баба вередує
(цариця)
39

40. - Змилуйся, матінко-рибко! /
Що робити з клятою
бабою? (володарка морська)
«Стара моя», «пані-добродійка
дворянка», «грізна цариця» +
«сварлива» і «клята» баба
(люблячий, добрий старий +
вічно незадоволена, примхлива,
вибаглива, зверхня, жорстока,
владна, невдячна, груба,
вульгарна, зла стара):
- радість – гнів
- любов – ненависть
- милосердя – жорстокість
- покора – гординя
- скромність – вибагливість
- добро – зло
- Почала баба лаяти діда:
«Ой, дурило ж ти, недотепа!»
- Та ще дужче стара докоряє:
«Ой, дурило ж ти, недотепа!
Випросив, телепню, ночви!
А яка ж із ночов отих
користь?!»
- Та чимдуж чоловіка картає:
«Ой, дурило ж ти, недотепа!
Випросив, телепню, хату!»
- «Здрастуй, пані-добродійко
дворянко!
Чи теперечки ти
40

41. вдовольнилась?»
А стара на старого як гримне
Та на стайню до коней
послала.
- «Що ти, бабо, чи ти
сказилась?
Ні ступити, ні мовить не
вмієш,
То й смішитимеш ціле
царство!»
Розгні валась баба ще дужче,
Як ударить діда в обличчя.
«Як ти смів сперечатись зі
мною,
Зі мною, дворянкою
стовбовою?!
Йди до моря, кажу тобі
честю,
А не схочеш – неволею
підеш!»
- «Здрастуй, грізна царице!
Чи ж теперечки ти
вдовольнилась?»
І не глянула баба на нього,
Тільки гнати з очей його
звеліла.
Тут підбігли пани та бояри,
Старого у шию заштовхали.
А на дверях сторожа надбігла
Та сокирами ледь не
зарубала.
- Бачить – море сердито
41

42. бушує,
Надимає розгнівані хвилі,
Ходять хвилі, і стогнуть, і
виють.
- Не сказала нічого рибка,
Лиш хвостом по воді
майнула
І сховалась в глибокому морі.
Довго ждав старий біля моря,
Не діждався, пішов він
додому.
11 З чим залишилась стара?
(перемога добра над злом).
Чому в кінці казки вона
залишилася з розколотими
ночвами [2, с. 85 - № 9]?
Глянув – аж перед ним
землянка,
На порозі сидить його баба,
Перед нею – розколоті ночви.
12 Чому люди сміялись над старим?
(терпить «сварливу бабу»,
догоджає і кориться «клятій
бабі» – невільник, раб, невіглас)
Ще й народ глузував із нього:
«Так і треба тобі, старий нечемо!
3) От пішов дід до синього
моря…(5)
4) Повернувся старий до
старої…
5) Чи ж теперечки ти
вдовольнилась? Йди до
моря, кажу тобі честю,
А не схочеш – неволею
підеш!
13 Поясніть «науку», повчання
казки:
«Це тобі, нечемо, наука,
Щоб не ліз не в свої сани!»
Поясніть зміст прислів’я «Не у
свої сани не сідай». Поміркуйте,
42

43. кого з героїв казки воно
стосується. Доберіть інші
прислів’я до вчинків персонажів
і подій казки [2, с. 85 – Творче
завдання].
14 Кому співчуває автор і кого
засуджує? Як ви про це
здогадались? Знайдіть відповідні
цитати [2, с. 85 – № 7].
Автор співчуває старому і
засуджує стару (див. пункти 10-
11, морські пейзажі у казці – ТЛ)
Кому ви співчували, читаючи
казку? Чому? У який момент
казки це відчуття було
найсильніше [2, с. 85 – № 5]?
3) Жив старий із своєю
старою…
4) Повернувся дід до старої,
Розповів їй про диво
велике…
5) Чого тобі треба, дідусю?
(рибка)
6) Не журися, іди собі з
Богом (рибка)
ТЛ: опрацювання визначення понять «автор» [2, с. 74],
«авторський» [2, с. 74], «пейзаж» [2, с. 125], «епітет» [2, с. 134].
Морські пейзажі (фронтально): опис місця дії; змалювання /
утілення почуттів, думок, настроїв старого і золотої рибки; вираження
позиції автора (авторська оцінка подій та героїв, ілюстрації).
Завдання (індивідуально): знайти і виразно прочитати описи
моря, визначити функцію / призначення морських пейзажів (Краса
слова. Знайдіть і виразно прочитайте описи моря в «Казці про рибалку
і рибку». Зверніть увагу на постійні зміни кольору та стану моря від
синього й спокійного до чорного й буремного. Як ви думаєте, чому
змінюється море? Що підкреслюють ці зміни? [2, с. 85])
5) Жив старий із своєю старою
Біля самого синього моря.
6) От пішов дід до синього моря,
Бачить: море злегенька заграло («Їй потрібні новісінькі ночви»)
43

44. 7) От пішов дід до синього моря, –
Скаламутилось синє море («Хату просить баба сварлива!»)
8) Знов пішов дід до синього моря, –
Неспокійне синєє море! («Хоче буть стовбовою дворянкою»)
9) Почвалав старенький до моря, –
Почорніло синєє море («Хоче бути вільною царицею!»)
10) От іде він до синього моря,
Бачить — море сердито бушує,
Надимає розгнівані хвилі,
Ходять хвилі, і стогнуть, і виють («Хоче буть володаркою
морською»)
Епітет (який?) – засіб художньої виразності, що підкреслює
характерну рису героя, предмета або явища. Наприклад (коментоване
читання вибраних уривків – по рядах):
- розколоті – новісінькі ночви
Адже наші, бач, зовсім побиті! […]
А у баби новісінькі ночви! [ …]
Перед нею – розколоті ночви.
- ветха землянка – хата з світлицею
Перед ним стоїть хата з світлицею,
З димарем мурованим, білим,
Ще й дубові, тесові ворота.
- селянка – стовбова дворянка
В соболевій вона тілогрійці,
Грезетова на маківці кічка,
Ще й перлове намисто на шиї,
На руках самоцвітні каблучки,
На ногах – чобітки червоні.
Перед нею дбайливі слуги…
- дворянка – вільна, грізна цариця
44

45. Бачить: царський палац препишний…
За столом сидить вона – цариця,
Служать їй бояри та дворяни,
Наливають їй вина заморські,
А на закуску – медяники солодкі.
Навкруги стоїть грізна сторожа,
За плечима – списи та сокири.
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
«Казки про рибалку та рибку» О. Пушкіна,
німецької «Казки про рибалку та його дружину»
і китайської казки «Пензлик Маляна»
Завдання (робота в парах):
1) дізнайтесь про історію створення казки О. Пушкіна про рибалку та
золоту рибку (читання мовчки статті підручника «Історія
створення» [2, с. 84-85];
2) які бажання старої баби збігаються в збірці братів Я. і В. Грімм і в
казці О. Пушкіна? А в чому вони відрізняються? [2, с. 85].
№ Німецька казка [2, с. 84-85] Пушкінська казка [4]
1 Риба-камбала Золота рибка
2 Бідний рибалка Старий
3 Дружина Стара
4 Нова хата Хата з світлицею
5 Кам’яний палац Високі хороми, царський палац
6 Королева Стовбова дворянка
7 Імператриця Вільна цариця
45

46. 8 Римський Папа Володарка морська
9 Бог Володарка рибки
«Отже, історія про надмірну жадібність є поширеною темою
народних казок різних народів світу [2, с. 85]».
Китайська казка «Пензлик Маляна» [2, с. 50-52]
Повторення (фронтально): смерть поміщика й імператора як
історія про надмірну жадібність, як втілення ідеї перемоги добра над
злом.
Порівняння образів поміщика, імператора і старої баби: … = …?
(дві групи компаративістів).
1. «Місцевий поміщик» «повалився з коня на землю» (ганебне
падіння самолюбивого, егоїстичного, зверхнього, примхливого,
жорстокого, бездушного тирана – смертоносна стріла для ката-
переслідувача = покарання вибагливої, зухвалої, безпощадної
старої баби втратою дарів золотої рибки та розколотими ночвами):
- «звелів своїм служникам схопити хлопця й привести до маєтку,
щоб Малян малював лише для нього» → «зухвалі вимоги» →
«кричали», «погрожували»;
- «Розгніваний поміщик наказав відвести хлопця до стайні й
замкнути там. Нехай померзне ночами, поголодує, …слухнянішим
стане»;
- «жорстокий поміщик аж три доби не випускав хлопця,
сподіваючись, що … він або помре з голоду чи холоду, або
погодиться на його умови»;
- «Злющий, мов сто чортів, поміщик … наказав … убити хлопця, а
… пензлик принести до поміщицьких покоїв»;
- «Коли переслідувачі наблизилися – просвистіла стріла, і поміщик
повалився з коня на землю».
46

47. 2. «Імператор та всі його попутники пішли на дно» (здавалось,
владний, всемогутній, непереможний, безсмертний імператор, але
заручник жадоби влади і багатства → отримав те, чого хотів: ідея
застереження перед руйнівною силою егоїстичних бажань і
пристрастей = примхлива, жадібна, владна, стара залишилася з
розбитими ночвами: ідея застереження перед небезпекою
бездонних, безмірних хотінь):
- «наказав своїм вельможам розшукати хлопця й привести до нього»
(владний повелитель);
- «гнобить людей, стягає з них непосильні податки» (ненависть
селян і Маляна до жорстокого гнобителя);
- «наказав намалювати дракона» (символ імператорської влади),
«фенікса» (ідея безсмертя, уособлення інь та ян, символ єдності) –
№ 8. Які національні традиції та уявлення китайців виявилися у
творі? [2, с. 53] (виразне читання коментарів підручника);
- «Імператора охопила злість. Він гукнув своїм охоронцям, що ті
відібрали в хлопця пензлика, а … неслуха кинули до в’язниці»
(безпощадний тиран);
- «зрадів, заволодівши чарівним пензликом, і заходився сам
малювати. Спочатку намалював купу золота. Проте, йому здалося,
що цього мало. Намалював ще одну, потім ще й ще… Та раптом
усе золото перетворилось на каміння» (ненажерливий, ненаситний
заручник пристрасті збагачення);
- «намалював золоту цеглину. Але цеглина здалась йому маленькою.
… довгий ланцюг золотих цеглин перетворився на величезного
удава. Той роззявив величезного криваво-червоного рота й кинувся
на імператора. Добре, що варта встигла його захистити»
(застереження, попередження перед смертельною небезпекою
жадоби багатства і влади, шанс змінитися, переродитися!);
- «Довелося … випустити Маляна. Навіть нагороду … пообіцяти,
якщо той малюватиме лише для нього» (лицемірство,
підступність, хитрість, обман);
47

48. - «Нехай гори малює… Ні, ні. У горах страшні звірі водяться. Хай
краще море» («поміж хвилями рибки плавають») → «зажадав ще й
корабля на морі мати» → «здалося, що корабель пливе надто
повільно» → «наказав хлопцеві, щоб той ще й вітер намалював»
→ «Досить вітру! Досить!» → «Імператор та всі його попутники
пішли на дно».
ТЛ. Характерні ознаки казки (група літературознавців):
повторити [2, с. 29] і вибрати ознаки, які характеризують казку
Пушкіна (Порівнюємо. № 2. Визначте подібність і відмінність «Казки
про рибалку та рибку» з народною казкою [2, с. 85]).
1. Вигаданість (фантастичність того, про що йдеться в казці) =
чарівна казка:
5) золота рибка, яка говорить людським голосом і виконує прохання
старого й бажання старої;
6) перетворення ночв, землянки, старої.
2. Боротьба добра і зла з обов’язковою перемогою добра: старий і
стара, рибка і стара – землянка, розколоті ночви.
3. Чітка побудова:
7) зачин (початок твору): «Жив старий із своєю старою…» =
соціально-побутова казка про повсякденне життя, побут;
8) основна частина (розповідь про події та дійових осіб): старий
спіймав і відпустив золоту рибку – рибка допомагає дідусю і
виконує чотири бажання баби;
9) кінцівка (із підсумком того, про що йшлося): «На порозі сидить
його баба, / Перед нею – розколоті ночви».
4. Послідовність розвитку подій.
5. Утілення народних уявлень та ідеалів (мрії про добробут і
багатство, віра в чудеса і добро, висміювання слабодухості й
невігластва, засудження зла):
Ще й народ глузував із нього:
«Так і треба тобі, старий нечемо!
48

49. Це тобі, нечемо, наука,
Щоб не ліз не в свої сани!»
6. Традиційні художні прийоми:
10) утілення рис людей в образах тварин (рибка – алегорія вдячної,
щедрої, милосердної, добродушної, доброзичливої, справедливої,
чесної людини) = казка про тварин;
11) випробовування героїв (випробовування старого багатством,
терпінням і любов’ю та старої – багатством і владою);
12) повтори: у мові («Чого тобі треба, дідусю?», «Змилуйся, пані
матонько-рибко!», «Не журися, іди собі з Богом», «Ой, дурило ж
ти, недотепа!»), в подіях («Якось в море закинув він невід… / Він
удруге закинув невід… / Як утретє закинув він невід…»,
«Повернувся старий до старої», «От пішов дід до синього моря»,
«Тут старий уклонився та й каже»;
13) діалоги (старий – рибка, дід – баба);
14) постійні епітети: «синє море», «золота рибка, не проста».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Давидова О. Світова література. 5 клас. Демонстраційні картки:
наочн. пос. / Давидова О., Більчук М. – Тернопіль: Підручники і
посібники, 2013. – Картка 12. Н.Ращектаєв. Ілюстрації до «Казки
про рибака і рибку».
2. Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В. та ін. Світова
література: підруч. для 5 кл. загальноосв. навч.закл. – К.: Грамота,
2013. – С. 29, 74, 84-85, 125, 134.
3. Пушкин А. Сказка о рыбаке и рыбке. / Сочинения. В 3-х т. –
Москва: Художественная литература, 1985. – Т. 1. – С. 629-634.
4. Пушкін О. Казка про рибалку та рибку / пер. з російської Наталі
Забіли [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://ocls.kyivlibs.org.ua/pushkin/perekladi_1/Kazki/03.htm.
49

50. 5. Мультиплікаційний фільм за твором О.Пушкіна «Казка про
рибалку та рибку» (Москва, 1950) [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://www.youtube.com.
ІЛЮСТРАЦІЇ
www.google.com.ua/search?q=пушкін&sa=X&biw
50

51. http://12mis.kernpro.info/2011/kazka-pro-rybalku-j-rybku/
http://waking-up.org/rozdumy/simvolizm-kazki/?lang=uk
51

52. http://moviestape.com/katalog_multfilmiv/multfilm/4490-kazka-pro-rybaka-i-rybku.html
52

53. 53

54. 54

55. http://ladyalena.ru/2613-kazka-a-s-pushkina-dlja-ditej-kazka-pro-ribaka-i.html
Брати Якоб і Вільгельм Грімм. Перше видання казок братів Грімм,
1812 р.
http://www.istpravda.com.ua/digest/2012/12/20/104185/
55

56. www.google.com.ua/search?q=пушкін&sa=X&biw
56

57. https://www.google.com.ua/search?q=пензлик+маляна+картинки&biw
С.Лобач, учитель зарубіжної літератури ЗШ № 21
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
ЯПОНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ «ІССУМБОСІ, АБО
ХЛОПЧИК-МІЗИНЧИК» ТА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ
«ХЛОПЧИК-МІЗИНЧИК»
Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості у творі
(5 клас)
Мета. навчальна: опрацювати зміст твору «Іссумбосі»,
допомогти усвідомити національні особливості
57

58. японської казки, дослідити типологічну
подібність образів головних героїв в японській та
українській казках, поглибити знання про
«мандрівний сюжет» і національний колорит.
розвивальна: розвивати вміння порівнювати,
узагальнювати і робити висновки, формувати
літературну та комунікативну компетентність.
виховна: виховувати повагу до духовних
цінностей інокультурного світу.
Теорія літератури: мандрівний сюжет, національний колорит,
компаративний аналіз.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник із світової літератури для 5-го класу
Є.Волощук, текст української народної казки
«Хопчик Мізинчик», ілюстративний матеріал про
Японію, мультимедійна презентація «Данія.
Статуя – фонтан «Хлопчик-дзюркунчик».
Епіграф: Немає кориснішої та довершенішої книги, ніж та,
яку створив народ.
В.Грімм
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.
1. Вправа «Що край – то звичай»
(зображення кімоно і вишиванки на слайді чи на малюнках на дошці)
Завдання: розподіли слова у дві колонки: «Україна» - «Японія»
Ікебана, віночок, нецке, писанка, хризантеми, чорнобривці, сакура,
сумо, гопак, гета, постоли, хоку, коломийка, чай, квас, суші, голубці.
Учитель
58

59. Пригадайте, що таке національний колорит. Які ще слова з
японської казки про Хлопчика-мізинчика вказують на національний
колорит твору.
2. Стислий переказ казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик».
3. Індивідуальна робота з карточками.
- Про що розповідається в казці про Іссумбосі (тема)
- Який висновок для себе зробив ти, прочитавши казку (ідея)
4. Гра «Так – ні»
- Чоловік і жінка моляться, щоб їм боги послали дитину.
- Хлоп’я швидко росте і набирається сил.
- Розумне дитя.
- Мандрує до столиці.
- Меч і шпага із міцної сталі.
- Живе у столиці.
- На службі у вельможі.
- Напад чудовиськ.
- Скарб оні – скриня із золотом.
- Поразка Іссумбосі.
- Хлопчик стає великим і одружується з дочкою вельможі.
- Батьки із сином зажили щасливо в столиці.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Вчитель
Один із законів джунглів каже: «Завжди доводь справу до
кінця. Долай свій страх.» Які завдання ви ставите перед собою на
сьогоднішньому уроці?
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1.Учитель
Сюжет про Хлопчика Мізинчика популярний у багатьох
народів. Про його пригоди ми можемо прочитати в українській казці
«Хлопчик – Волове вушко», у російській – «Мальчик-с-пальчик», в
англійській казці про короля Артура й Тома, у французькій -
59

60. «Хлопчик Мізинчик». У кожній із цих казок маленький хлопчик
сміливо долає перешкоди, перемагає злих ворогів, допомагає людям.
Сьогодні на уроці ми порівняємо японську та українську казки про
Хлопчика-Мізинчика.
2. Виразне читання української народної казки «Хлопчик-
Мізинчик»
(додаток 1).
3. Робота з підручником
Ст. 37, завдання 5.
Вчитель
Спробуйте довести, що казку було створено в Україні.
Ст. 37, завдання 3.
Вчитель
Якими чеснотами наділено Іссумбосі та Хлопчика-Мізинчика в
казках?
4. Робота зі схемою (додаток 2)
IV. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Дослідницька робота в групах
Завдання для першої групи. Порівняйте японську казку про Іссумбосі з
українською казкою про Хлопчика-мізинчика. Вкажіть спільні риси
головних героїв цих творів.
Завдання для другої групи. Порівняйте образ Іссумбосі та образ
Мізинчика з української народної казки. Визначте їхні відмінні риси.
Завдання для третьої групи. Поясніть, чому пригоди Хлопчика-
мізинчика стали «мандрівним» сюжетом, а сам Хлопчик-мізинчик –
популярним героєм казок різних народів світу.
Очікувані результати
60

61. Спільне: - бідність батьків
- мандрівка героя
- зустріч з ворогом
- боротьба між персонажами
- перемога героя
- його сміливість, кмітливість, витривалість
- щасливий фінал
Відмінне:
Японська казка Українська казка
1. Одна дитина 1. Семеро дітей
2. Річка 2. Ліс
3. Меч з голки, чарівний молоток 3. Чоботи-скороходи
4. Оні 4. Змій-людоїд
5. Палац вельможі 5. Маленька хатинка
6. Чайна чашка 6. Дупло дуба
V. Рефлексія
1. Прийом «Залиш останнє слово за мною».
Завдання. Дібрати слова-порівняння для людини маленького зросту.
Подумати, чи досягнення й успіхи залежать від зросту, постави чи
вроди?
(Останнє слово дати найменшій дитині в класі)
Маленький, як… (зерня, горошинка, піщинка, ніготь, колібрі, крапка,
мікрон).
2. Мультимедійна презентація чи розповідь вчителя про статую-
фонтан Маннекен Піс у Бельгії (додаток 3)
3. «Обери позицію»:
- Було важко.
- Було цікаво.
VI. Підсумки уроку. Домашнє завдання (на вибір учня)
- Усний твір «Малий, але вдалий».
61

62. - Намалювати ілюстрацію до японської казки, уміти коментувати її.
- Підготувати повідомлення «10 цікавих фактів про Китай».
Додаток 1
Хлопчик мізинчик
Українська народна казка
Жили собі батько й мати, і було в них семеро дітей, сім
хлопчиків. Але жили вони бідно, не мали що їсти, в що вдягтися.
Журяться батьки. Що робити? І вирішили вони повезти дітей у ліс.
Діти збирали ягоди, бігали, тішилися. І шестеро дітей зібралися
докупи, а найменший, Мізинчик, скільки не шукав, скільки не гукав
своїх братів, не міг їх віднайти. І вирішив він сам шукати своєї
домівки. Ішов, ішов і нарешті дійшов до стежечки. І тією стежечкою
пішов у глибину лісу. Довго він ішов і нарешті побачив вогник. Коли
підійшов ближче, побачив маленьку хатинку. Постукав він у вікно і
попросився ночувати. Вийшла жінка. Хлопчик розповів про своє горе.
Жінка прийняла його в хату і розказала, хто в тій хаті живе.
А жив у тій хаті змій-людоїд.
Хлопчик залишився ночувати. Вночі чує, прийшов змій, почав
змій обнюхувати все в хаті — чути людський дух. І знайшов хлопчика.
Той був захований у скрині. Людоїд питає хлопчика Мізинчика:
— Звідки ти тут взявся?
Хлопчик розповів йому про свою пригоду. Та й полягали спати.
А хлопчик думає, як би то втекти. Коли почало розвиднятися, він
тихенько виліз із скрині і попрямував стежечкою, якою прийшов.
Змій-людоїд пробудився і побачив, що хлопчика нема. Дуже
розгнівався змій. Одяг чоботи-скороходи і побіг шукати хлопчика.
62

63. Довго біг змій і дуже стомився. І ліг відпочити під великим дубом. А в
тім дубі було велике дупло, і в тому дуплі сховався хлопчик Мізинчик.
Змій-людоїд ліг коло того дуба й дуже довго спав. Хлопчик
Мізинчик побачив, що змій спить, тихенько зняв з нього чоботи-
скороходи, взувся в них і почав тікати.
Пробудився змій, побачив, що немає чобіт-скороходів, і
зажурився, бо знав, що хлопчик уже далеко. Як він не намагався його
догнати, все було марне.
Хлопчик Мізинчик у чоботах-скороходах прибув додому. Всі
були дуже раді, що хлопчик вернувся здоровий додому. А ті шестеро
теж не загубилися. Вони ще раніше повернулися додому. І батьки були
дуже раді. І вже більше своїх дітей у ліс не вели, хоч і бідно жили.
Додаток 2
Схема. Втілення в образі головного героя казки рис характеру та
моральних якостей японського характеру.
Словник – підказка
Терплячість,
працьовитість, витривалість,
непохитність,
кмітливість,
сміливість,
наполегливість, старанність,
невибагливість і простота в
побуті, чесність, правдивість,
добропорядність
63
Мізинчик

64. Додаток 3
або Хлопчик, що пісяє/дзюрить,
Пісяючий хлопчик, Хлопчик-
дзюркунчик (нід. Manneken
Pis; фр. Petit Julien «Малий
Жульєн, Жульєнчик») —
мініатюрна бронзова статуя-
фонтан у вигляді хлопчика, що
справляє малу нужду в басейн
(чашу фонтана) в центрі Брюсселя
(Бельгія). Це одна з найвідоміших
пам'яток міста, справжній символ
Брюсселя, відвідання якої завжди
входить у туристичні маршрути.
Фігурка хлопчика — 61 см
заввишки. Сучасного вигляду
статуя прибрала в 1619 році
завдяки майстерності Жерома
Дюкенуа (Jerôme Duquesnoy).
Починаючи від 1695 року статую
неодноразово викрадали, в том
числі це сталося і під час перебування в місті наполеонівських військ.
Востаннє статую викрали в 1960-і роки, після чого її вкотре замінили
копією.
У ХХ столітті, не в останню чергу завдяки вдалому піару,
популярність фігурки брюссельського хлопчика, що справляє малу
нужду, сягнула воістину світового масштабу. Місце фонтану є
обов'язковим у всіх туристичних маршрутах з відвідання столиці
Бельгії. Традиції, пов'язані зі статуєю, також набули міжнародного
характеру. Вдала рекламна кампанія зробили «брюссельського
пісяючого малюка» справжнім явищем культури, водночас з
комерційної точки зору вдалим брендом. Пам'ятка має численних фанів
по всьому світу.
У жовтні 1954 року сенатор Варнант, Леон Кукелбург, Фернанд
Сервалз та Альфонс Ван Казеле вирішили популяризувати символіку
Брюсселя. Задля цього в 1955 році засновано Орден «Друзі Маннекена
64

65. Піса», президентом якого став журналіст і член Ради Брюсселя Леон
Схалкен. З 2006 року Орден очолює Едмонд Ванденгойте.
З фігуркою «хлопця, що дзюрить» пов'язана низка цікавих і
яскравих традицій. Стала міжнародною традиція в періодичному
вдяганні «пісяючого малюка» в різноманітні костюми, форми, шати і
народне вбрання народів світу. За переказами, вперше «костюмчик» для
фігурки надіслав курфюрст Баварський Максимиліан у 1698 році, що
відтоді стало традицією. Це не просто традиція, але й справжнє
дійство — урочисте і веселе, на таких церемоніях зазвичай присутні
міські чиновники, грає духовий оркестр, збираються юрби цікавих
тощо. Честі «одягти» фігурку удостоюються почесні мешканці і гості
міста. Щомісяця на ґратах вивішується табличка з «розпорядком зміни
костюмів» на скульптурі. Його складає некомерційна організація «Друзі
Маннекена Піса».
З 2007 року Маннекен Піс приміряє одяг з України. 24
серпня на День незалежності вбирався в український національний
костюм, а у 2011 році — княжий одяг Ярослава Мудрого.
О.Гусак, учитель зарубіжної літератури ЗШ № 24
65

66. КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ВІРША ДЖОНА КІТСА «ПРО
КОНИКА І ЦВІРКУНА» ТА ВІРШІВ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ
ПРО ПРИРОДУ
(5 клас)
Мета:
-знайомство з Джоном Кітсом;
-виразне читання та аналіз поезії;
-визначити ідеєю твору та розтлумачити слово «поетизація».
Епіграф: Поезія землі не вмре ніколи (Джон Кітс)
Проблема: Якими засобами мистецтва митці увіковічнюють природу?
Обладнання: картини, ІКТ, засоби для ручного мистецтва,
підручник.
Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття навчальної теми
1. Діалог з учнями
- Подивіться за вікно. Що ми бачимо?
- Туман. Дощ, сніг, хмари. Гаражний кооператив. Небо. Птахів
- Чи можна це назвати пейзажем?
- Ні.
- Чому?
- Замкнений простір. Обмеження краєвиду через віконні рами.
- Що таке пейзаж?
- Опис природи будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу.
- Віднайдіть пейзаж у кабінеті.
- Картини.
- Опишіть одну з них (опис).
- Як бачимо, природа відтворена невідомим художником у живописі.
ІІ. Оголошення теми та епіграфа уроку.
1. Цілі уроку озвучує вчитель.
66

67. На уроці ми зосередимо увагу на тому, як саме та якими засобами
мистецтва увіковічнюють природу митці. А митцями частково будемо
і ми з вами. Та доведемо, що «поезія землі не вмре ніколи».
Познайомимося зі словом «поетизація», яким чином воно може
вплинути на природу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
1. Бесіда за запитаннями вчителя
- Пригадайте, з якими поетами ми познайомились на попередніх
уроках?
- Ґете та Гейне.
- Де народилися?
- У Німеччині.
- Поясніть мені різницю між поетом та письменником.
- Поети пишуть вірші, а письменники – прозові твори.
- Що таке вірш?
- Римований твір, що має ритм та інтонаційну завершеність.
- Доберіть синоніми до слова «вірш».
- Поезія, лірика.
-Наведіть приклади вивчених поезій.
- Ґете «Нічна пісня подорожнього» та Гейне «Задзвени із глибини».
2. Практичні навики роботи з текстом
1) Виділіть у цих поезіях рими
- нічну – сну
- вершинах – лине
- не тривож - також
- глибини – весни
- печалі – далі
- дім – ним
2) Чи містять ці вірші поетичні пейзажі?
Зачитайте моменти опису природи та дайте назви уявним картинам:
«На всіх гірських вершинах ти бачиш тінь нічну,
А з крон зелених лине нечутний подих сну»
«Ніч у горах» , «Сновидіння» , «Ліс спить»
67

68. «Линь, дзвени, знайди той дім, в квітах сад зелений,
І троянду перед ним привітай мене»
«Весна», «Квітковий сад», «Спомини», «Почуття»
3) Зверніть увагу на роки написання поезій – 1780 та 1821.
Висновок: Майже триста років існують ці описи природи в поезіях
Ґете та Гейне. Це підтверджує лейтмотив уроку – «Поезія землі не
вмре ніколи».
3. Творча підготовка
Готуємо рамки для наших майбутніх картин. Назви ви придумали самі
– «Ніч у горах» та «Весна». Художників оберемо пізніше.
IV.Формування нових знань і способів дії
1. Слово вчителя
Одним із видатних майстрів поетичного пейзажу був і англійський
поет Джон Кітс. Брат поета згадував про нього таке:
«Джон був відкритою, чесною, доброзичливою і приязною людиною.
Він дуже страждав від матеріальної скрути, але гроші для нього не
були головним у житі. Він міг годинами сидіти з книжкою, а заради
влучного слова списував кучу паперу. Сила уяви його була
надзвичайною. Було достатньо однієї квітки, одного промення сонця,
одного зойку пташки, щоб викликати в нього прилив творчого
натхнення. Здавалося, він не тільки писав, а й говорив особливою
мовою – поетичною.»
2. Робота з портретом поета (ст..123 , 127)
Охарактеризуйте одним словом погляд поета.
3. Опис будинку Кітса(ст.124)
-Що впадає в очі?
-Доглянутість. Простір. Багато зелені навколо будинку.
4. Аналіз розділу підручника про поета(ст.123-124)
5. Запис фрагментів біографії (дещо про поета).
6. Психологічний момент
68

69. -Хто за зодіаком Джон Кітс?
- Скорпіон. Народився 31 жовтня.
-Що є характерним для цього знаку?
- Перепади в настроях, емоційність.
- Відшуковуємо «Двійників» у класі.
7. Географічний аспект
- На карті Європи шукаємо батьківщину поета та його колег по цеху –
Ґете та Гейне.
8. Виразне читання вчителем вірша «Про коника і цвіркуна».
9. Практична робота
Олівцем у тексті підручника виділити інтонаційні паузи, зроблені
вчителем.
10. «Правильне» читання вірша учнями.
11. Читання мовою оригіналу.
1) Що означає словосполучення «мова оригіналу».
- Мова , якою при народженні написаний текст.
2) Підберіть синоніми до слова «оригінал».
- Справжній, достовірний, непідробний, істинний.
12. Бесіда для поглиблення сприйняття поетичного твору
- Які пори року змальовані? Як ви про це дізналися?
- Які настрої викликали у вас картини природи?
- Хто є головними персонажами твору?
- Чому саме їх обрав автор?
13. Лексична робота (II. Робота над текстом )
1) Що роблять персонажі? Доберіть дієслова з тексту.
Коник – обнизує, поймає, веде, стомлюється, стихає.
Цвіркун – заводить, нагадує.
2) Підберіть синоніми до слів: «обнизує» та «поймає».
69

70. Обнизує – покриває, проникає, звучить, перегукується.
Поймає – стрибає, верховодить, рухається, заграє, грає в лови.
3) Зачитайте фрагменти поетичного пейзажу.
«Опівдні, як мовчать серед гілок птахи в гаю, невтомний голосок
обнизує покоси й частоколи».
«Коли зима в мовчання крижане поля заковує».
4) Якими засобами поетичного мовлення користується автор?
Розтлумачте їх назви.
Епітет – художнє означення, що підкреслює провідну якість предмета
чи явища.
Наприклад: невтомний голосок, довгий танок, крижане мовчання
Метафора – уживання слів у переносному значенні на підставі
Подібності ознак зображувальних предметів та явищ
Наприклад: коник танцює, зима заковує, цвіркун співає, пісня міцніє
14. Ідея твору
- Яка провідна думка твору? Віднайдіть у тексті та прокоментуйте.
- Поезія землі не вмре ніколи. Поезія землі не оніміє.
Висновок: Природа змальовується Джоном Кітсом римовано, у
вигляді поетичного пейзажу та завдяки художнім засобам мовлення –
епітетів та метафор. Це й підтверджує тему нашого уроку –
поетизація природи.
15. Компаративістика
На домашнє завдання потрібно було підібрати з читанки 4-го класу
уривки віршів українських поетів, де головними героями виступають
персонажі природи та їх мова.
Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнею гудуть.
Т.Шевченко
Ще треті півні не співали, ніхто не гомонів,
70

71. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів
Т.Шевченко
Весна летіла хутко, мов стокрила, за нею вслід співучії пташки.
Леся Українка
Хтось немов з гармати вдарив, то озвався грім!
Дощові упали бризки, від дощу шумлять берізки листячком своїм.
Олександрн Олесь
Висновок: Як бачимо, і українські поети залишили нам спомин про
пейзажі української колоритної природи. «Поезія землі не оніміє».
16. «Відгадай мелодію»
1) Природа звучить безліччю голосів. Відгадайте, хто з вами хоче
поспілкуватися:
2) Звучать природні голоси та звуки. Діти відгадують.
3) Ототожнюють пластикою елементи природи( фізкультхвилинка ).
Висновок: Природа намагається бути почутою, адже «поезія землі не
оніміє».Кожен звук, кожна пісня тварини – це є витвір мистецтва, і
митцем, творцем усього живого є велич Природа.
17. Музична пауза
1) Послухайте фрагмент музичної композиції Антоніо Вівальді «Пори
року» (зима).
2) Дайте назву почутому.
3) Що уявляєте? Які голоси чуєте?
Висновок: Природа змальована музично. Композитор намагався
відтворити сімома нотами атмосферу зими, її байдужості та холоду,
раптового вітру та хурделиці. «Зима в мовчання крижане поля
заковує». Йому це вдалося?
18. Асоціативне мистецтво
1) Змайструйте шедеври природи (декор, аплікація, орігамі). Кращі
залишаться у «Крамниці чудес».
71

72. 2) Кольоровою крейдою на дошці у визначених рамках намалюйте
«Ніч у горах» та «Весну» (2 учні).
Висновок: Усі ми – митці . Чи є хист у нас до мистецтва, чи ні, але
коли душа просить, чи наголошує вчитель, починаємо творити. Як
бачимо, природа, закарбована в миттєвому сприйнятті, може жити
вічно.
V. Застосування знань, умінь та навичок
1. Візуалізація почутого
Запишіть на дошці всі використанні на сьогоднішньому уроці засоби
мистецтва, що увіковічнюють природу:
- Живопис, поезія, музика, уява, декоративне мистецтво, руханка.
2. Підберіть колір уроку та прокоментуйте.
3. Оцінювання.
4. Узагальнення.
Коли замовкає коник влітку, його мовчання порушує узимку цвіркун.
Ця пара звукових образів увиразнює основну думку вірша – поезія
землі ніколи не вмре та не оніміє.
VI.Домашнє завдання
1.Прочитати твір Сетона – Томпсона «Снап»
72

73. В.Бахрушина, заступник директора, учитель зарубіжної
літератури ЗШ № 13,
Н.Рущак, методист ІМЦ, учитель української мови та
літератури ЗШ № 13
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ БАЙОК ЕЗОПА, КРИЛОВА,
ГЛІБОВА
(6 клас)
Мета: поширити знання учнів про байку;
навчити свідомому розумінню термінів: алегорія, езопова
мова;
розвивати навички виразного читання;
порівнювати використання сюжетів у різних авторів.
Мультимедійне оформлення.
Учитель. Пригадайте, подумайте, чому урок про байку ми починаємо
з творчості Езопа?
Учні. – Езоп – родоначальник європейської байки.
- Сюжети Езопа мандрують
світом, переходять від одного
народу до іншого.
- Про тих, хто не читав байок
Езопа, говорили: «Ти навіть і
Езопа не читав – ти невіглас».
- Знаємо, що він був рабом
Ксанфа.
73

74. - Байкарі всіх часів зверталися до Езопових байок як
до джерела мудрості (російський – І. Крилов, в
Україні – Григорій Сковорода, Леонід Глібов).
І. Учитель. Розгорнімо підручник на стор. 46 і прочитаймо байку
Езопа «Вовк та Ягня».
Самостійно виконайте завдання, яке вам запропоновано.
Ілюстрація до байки – мультимедіа
Завдання – продовжити речення Словник
1. З яких частин складається байка?
2. Наведіть героїв байки.
3. Що чи кого засуджує Езоп у байці?
4. Знайдіть мораль байки, де вона
знаходиться.
Мораль – …
(знайдіть значення слова у
словнику)
ІІ. Учитель. Проведемо з вами гру
«Колесо пам’яті».
І група. Складіть цікаву порівняльну
картину про те, що спільного між
байкою і міфом? Між байкою і казкою?
Алегорія – художній засіб,
за допомогою якого
узагальнене поняття
розкривається через
конкретний образ.
74

75. ІІ група. Що відмінного між байкою,
міфом і казкою?
Езопова мова – алегоричне
висловлювання думок з
іронічними натяками й
недомовками.
Учитель. Продовжимо подорож у країну байки.
Крилов. Росія.
Учень. Мені було цікаво дізнатися…
1.Змалку І. Крилов не мав змоги навчатися у школі.
2.Самотужки вивчив мови, математику і став високоосвіченою
людиною.
3.Упродовж тридцяти років Крилов служив у петербурзькій публічній
бібліотеці.
4.Мав безліч захоплень (розводив голубів, грав на скрипці, вивчав
математику).
5.Писати байки почав майже в 40 років.
Учитель. Розгорнімо підручник на стор. 60.
75

76. На екрані ілюстрація до байки.
Учитель. Перевірте себе: чи уважні ви читачі? З’ясуйте алегорію
байки, вдаючись до конкретних прикладів з тексту.
Виразне читання байки «Вовк та Ягня».
Учитель. Я знаю, що Ви підготували ілюстрації до байки Крилова і
Езопа.
Виставка ілюстрацій.
- Обґрунтуйте, чому Ви побачили героїв
такими? (Відповіді учнів).
Учитель. Подорожуємо Україною.
І. Глібов. Україна. Портрет письменника.
76

77. Пригадайте, що ви знаєте про цього письменника?
ІІ. Читання в особах байки Л.Глібова «Вовк та Ягня».
Завдання – продовжити речення Словник
1. Глібов увійшов в історію як …
(байкар)
2. Який предмет викладав?
(географія)
3. Леонід Глібов народився в селі…
Гумор – …
(знайдіть значення слова у
словнику)
77

78. (Поділ Веселий)
4. Як називали діти Глібова?
(Дідусь Кенир)
5. Хто був першою вчителькою
Л. Глібова?
(мати)
Байка – …
Учитель. Користуючись таблицею, зробимо підсумок того, про що ми
дізналися.
Порівняльна таблиця (мультимедіа)
Письменник Іван Крилов Леонід Глібов
Роки життя 1769-1844 1827-1893
Країна Росія Україна
Назва твору
Час написання
Жанр б а й к а
Сімейне
походження
в родині бідного
армійського офіцера
в родині управителя
маєтків поміщиків
Початок творчої
діяльності
Майже в 40 років У 14 років
Жанри творів Вірші, п’єси,
публіцистичні твори,
байки
Вірші, п’єси, байки
Робота (вид
заняття)
Служба в Петербурзькій
публічній бібліотеці
Учитель історії та
географії в Чорному
Осколі на Поділлі
Система образів
Тема
Ідея
Проблематика
Самостійна робота «Перевірте себе»
Порівняльна таблиця головних героїв байки (характеристика)
78

79. Езоп Крилов Глібов
Вовк
голодний, «батечко»,
«гірший»
сильний, голодний,
пресвітлий, «світлість
»
більший, страшенний,
здоровенний, неначе
комісар, паночок, пан
Ягня
«мізерія нікчемна»,
мале, язикате,
нешанобливе, зле, «як
жаба», налякане
безсиле, «негідник»,
«друг», «гоноровисте»
менший, дурне, бідне,
сердешне, «собачий
син», «поганець»,
«ворог», капосне
щеня, дурень
Порівняльна таблиця головних героїв байки (вчинки)
Вовк
долиною гасав, вив,
казивсь од злості,
шукав поїсти,
«недавно три вівці
сімох вовків
роздерли», роздеру, як
жабу, мушу з’їсти,
смачно ягнятком
пообідав
голодний бродив,
бачить ягнятко,
хоче поживитись,
хотів надать законних
прав, зірве голову,
поволік у темний ліс
ягня
суне, кричить,
знайшов причину, щоб
присікаться, «задавлю,
як муху», їсти захотів,
задавив ягня
Ягня
каламутить воду, води
не нюхало й не пило,
стає на колінця, й
зайшло напитись,
піском бруднить потік,
насмілиться сказать,
пустуючи, забилося до
річки – напитися
водички, нікуди
79

80. півроку ще нема п’є кроків сто від
Вовка, нема ще й року
зроду
тікати, стоїть,
дрижить, «не сколотив
водиці», «помилуйте»,
«году не прожив»
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антична література /Хрестоматія. – К., 1968.
2. Басни Эзопа. – К., 1968.
3. Безобразова Л. Л. Проблеми поетичного перекладу. Систематика і
композиція ліричного вірша //Всесвітня література та культура в
навчальних закладах України. – 2000. - № 2. – С. 31-35.
4. Ніколенко О. Роль української перекладацької школи у становленні
шкільного предмета «Зарубіжна література» //Громадянське
виховання молоді засобами мови та літератури. – Полтава, 2003. – С.
100-105.
Творча робота. Складання таблиці «Спільне та відмінне в байках
Езопа, Крилова, Глібова».
Мультимедіа. Таблиця
- Це байки –
- Побудова байок –
- Мораль –
- Мова –
Творча робота. Моя спроба скласти байку.
Домашнє завдання (на вибір). Стор. 63, завд. 4; стор. 64, завд. 7; стор.
64, завд. 12. (За підручником Надія Півнюк, Олена Чепурко, Наталя
Гребницька «Зарубіжна література», 6 клас. – Київ: «Освіта», 2006).
80

81. Моя спроба скласти байку
У класі так уже у нас ведеться:
У кого більша сила де візьметься,
Той завжди прав, усіх перемагає,
Хоча багато іншого не знає.
Отак і сталось в шостому «Б» класі:
Дісталось бідному Андрію бідоласі,
Максим до нього підійшов зненацька,
Дав стусана і ще смикнув багацько.
«Ти що, дурний, що мою книжку взяв?
Я ж тобі ще торік казав,
Щоб не підходив до моїх речей,
А ні, то гримну другий раз в плече».
«Та то не я, то, може, інший хтось,
Я не підходив до твоєї парти!»
«Та ти, ягня, сказав би тобі щось,
Та твоє слово й так нічо не варта!»
Отак Максим у класі головний,
Бо в нього сила і кулак міцний.
А що Андрій – як те ягня невинне,
Чи прав, не прав, а завжди буде винен.
Натура вовча в нашого Максима,
Його діяння вже недопустимі.
Лиш тільки хоче, щоб його боялись,
Та й слухались, усьому підкорялись.
Вовк та Ягня
На світі з нами все буває:
Сильніший слабшого по завше ображає.
І радий він, що сила в нього є,
81

82. Її усюди застосовує.
Було це саме літнього дня –
До річки підійшло Ягня.
Напитися водиченьки хотіло,
Та тут такеє сталося з ним діло.
Страшенний злющий Вовк пришкандибав,
Біля води Ягня підстерігав.
А потім вийшов і давай балакать,
Ягня ж не знало: чи тікать, чи плакать.
Малесеньке, стоїть, трясеться,
А Вовк же, знай собі, сміється
І на Ягня вороже поглядає
Та бідненького так лякає:
«Ей ти, мале Ягня, що робиш?
Ти мою воду тільки каламутиш,
Свій ніс нечистий пхаєш у ріку.
От зараз знаєш, що тобі зроблю?»
Ягня йому тоді відповідає:
«Води я вашої не колотив,
Іще її я навіть і не пив.
І взагалі, стою, нікого не чіпаю».
«То що, хіба не бачу я,
Що робиш ти, тупе Ягня? –
Гукає злосно Вовк. –
Та й того року ти тут був,
Хіба це все я вже забув?»
«Та то не я, бо ще малий,
Мені нема ще й року». –
«Так то твій брат чи батько твій
Нашкодили нівроку».
«Та чим же я не догодив? –
Мале Ягня питає. –
Хіба я чимось досадив?» -
82

83. І квилить, і ридає.
«Ану мовчи, дурне Ягня!
Ти що, таке розумне?
Поводишся, немов теля,
І виглядаєш дурнем».
Ягня не встигло відповісти,
Як Вовк надумав його з’їсти.
Тепер сумує його ненька –
С.Турчин, учитель зарубіжної літератури УГ № 1
НАЙДАВНІШІ ПАМ’ЯТКИ СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА
(8 клас)
Спільне ВЕДИ БІБЛІЯ КОРАН
83

84. Священні
Книги
Книги
Священних
Знань
Книга Книг.
Святе Письмо.
- Преславний,
Премудрий,
Прешляхетний.
- Збір, зібрання
Божих одкровень.
- Читання вголос.
- Розрізнитель Добра
і Зла.
- Провідник,
порадник на
праведному шляху.
- Нагадування.
- Благородний сувій.
Світові
релігії
Буддизм і
буддисти
Християнство і
християни
Іслам (з арабської мови
«покірність») і
мусульмани («муслім» –
той, хто віддав себе в
руки Аллаха)
Божественне,
неземне
походження
Одкровення
верховного бога
Брахми.
Стародавні
мудреці на ім’я
В’яса (збирачі).
Народні співці
(поети, автори).
Літературна
обробка
жерцями-
брахманами.
Заповіді Бога-
Отця.
Пророки і царі
Старого Завіту.
Вчення і
діяння Сина
Божого, Ісуса
Христа.
Свідчення
апостолів,
учнів Христа.
Євангелія від
Матвія, Марка,
Луки, Іоанна.
Заповіді Аллаха,
Небесна Матір Книг.
Кольорові віршовані
сни Мухаммеда
(посланець Джібріл:
«Читай!»).
Проповіді
Мухаммеда у Мецці
та Медині.
Послідовники
пророка Мухаммеда
записали Коран.
Найдавніші
пам’ятки
світової
літератури
Пам’ятки
літератури
Давньої Індії на
ведійському
Біблійні міфи
про створення
Богом світу.
Приповідки
Перша пам’ятка
арабської літератури
84

85. санскриті
(кінець ІІ
тисячоліття – І
пол. І тис. до
н.е.).
Ведична
література: усна
народна
творчість
(міфологія,
фольклор) .
царя
Соломона.
Притчі Ісуса
Христа.
… ?
Будова
Текстів
Чотири збірки
1. Рігведа –
Книга гімнів на
честь богів (бог
вогню Агні, бог
громовиці Індра,
богиня ранньої
зорі Ушас та
інші).
2. Самаведа –
Книга
молитовних
пісень і мелодій
на всі випадки
життя.
3. Яджурведа –
Книга віршів і
висловів для
жертвоприношен
ь.
4. Атхарведа –
Книга
заклинань,
потаємних
знань.
Коментарі
Пояснення,
ритуальні тексти
Старий і Новий
Завіти
(Євангеліє, або
Блага Вість)
114 сур (розділів)
Мекканський період:
живописання кінця
світу перед Судним
Днем.
Рахманські поетичні
сури про створення
світу Милостивим
Аллахом
(Рахманом).
Пророчий період:
сури про героїв і
вчителів віри.
Мединські сури про
вчення ісламу,
світогляд і поведінку
мусульман.
85

86. «брахмани»
тощо.
С.Турчин, учитель зарубіжної літератури УГ № 1
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВ
ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ І ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУР
(підсумковий урок за розділом «Гомерівський епос. Антична поезія»
у 8 класі)
Завдання для пошуково-дослідницької роботи в парах:
86

87. 1. назвати автора і його твір (ключові слова → вічні теми,
сюжети, образи, проблеми);
2. аналітичний переказ і виразне читання вибраних епізодів
названих творів як основа, аргументація порівняльної
характеристики героїв гомерівського епосу й античної поезії;
3. накопичення художнього матеріалу для контрольної роботи.
- Гектор, ліричний герой Тіртея, Еней - … ?
патріоти, вожді, захисники, поборники справедливості;
патріотизм, обов’язок боронити вітчизну, почуття честі й гідності
воїна;
присуд долі, воля богів, божественне призначення і покликання;
безсмертна слава серед нащадків («Зі щитом!» або «На щиті!»).
- Ахілл, ліричні герої Архілоха і Горація - … ?
«ахіллесова п’ята» - вразливе місце людини, її слабкість;
заручники бажань, почуттів, пристрастей;
образи «природної людини», щирої, відвертої, відкритої,
запальної, нестримної;
висміювання, засудження пихи і гордині, підлабузництва і
підлості, безчестя і зради, лицемірства і несправедливості;
найманці (слава героя, хліб раба, служба імператорського поета).
- Одіссей, ліричний герой Анакреонта, Еней - … ?
допитливі, хитромудрі мандрівники-авантюристи (мотив
подорожі);
спраглі пізнати сенс життя людини, таємниці світу (мотив пошуку
істини);
випробовування смертельними небезпеками (символ перешкод на
життєвому шляху);
спокуса коханням і земними насолодами (ситуація морального
вибору).
- Пенелопа, ліричні герої Сапфо і Овідія - … ?
«жереб … серцем палким любити» - «Наука кохання»;
87

88. вірність, відданість, вічність кохання («Любовні елегії»);
випробовування розлукою («Метаморфози»).
- Андромаха, лірична героїня Сапфо, Дідона - … ?
Каліпсо, ліричний герой Анакреонта, Турн - … ?
радість і солодкі муки любові;
особисті втрати і трагедії (загибель чоловіка, нерозділене або
зраджене кохання).
- Ахілл і Патрокл, Сапфо і служительки муз, Еней і Паллант
- … ?
Одіссей і супутники, Тіртей і спартанці, Горацій і Ліціній
Мурена - … ?
найкращі друзі та подруги (надія, розрада, порада);
дружба як цінність життя («Дім Муз», допомога, помста за смерть
друга).
- Жрець Хріс і цар Пріам, бог Посейдон і цар Лаерт,
троянець Анхіз і цар Латин - … ?
багатостраждальні батьки;
сила батьківської любові та підтримки (самоприниження, викуп,
помста, визнання, благословення);
діти – нащадки, радість і сенс життя (проблема батьків і дітей).
- Віщун Тіресій, поет Тіртей, батько Анхіз - ?
передбачення майбутнього (мотив пророцтва);
сила слова підтримки перед лицем смерті і страхом невідомості.
- Єлена і Лавінія - … ?
суперечки і війни через кохання до прекрасних жінок (ахейці і
троянці, троянці і рутульці);
«За таку красу варто битись!» (проблема війни і миру).
- Троя і Карфаген - … ?
падіння священних міст (знищення вогнем);
руйнівна сила пристрастей і воєн (троянський царевич Паріс і
спартанська цариця Єлена, троянський воїн Еней і карфагенська
цариця Дідона).
88

89. - Кірка і Сивілла - … ?
чарівниці, віщунки, пророчиці;
порада відвідати підземне царство мертвих і дізнатися про
майбутнє (Кірка → ахеєць Одіссей → віщун Тіресій; Сивілла →
троянець Еней → батько Анхіз).
- Менелай і Еней - … ?
двобій за кохану жінку (цар Спарти Менелай + царевич Трої Паріс
= Єлена Спартанська?; рутульський цар Турн + троянець Еней =
прекрасна царівна латинців Лавінія);
перемога у війні (ахейці перемогли троянців, троянці перемогли
італійські племена).
- Гектор і Турн - … ?
найкращі воїни-вожді (троянець і рутулець);
загибель у доленосному двобої (за Батьківщину, за наречену).
Вічні теми, сюжети, образи, проблеми у творах античної
літератури:
• мотив пророцтва, невблаганної і невідворотної долі, волі
богів (див. № 1-13);
• мотив подорожі та пошуку (див. № 3, 6, 8-12);
• тема і вічний образ багатогранного кохання (див. № 4-5, 9,
10, 12, 13);
• образ ідеального чоловіка, батька, воїна, патріота (див. № 1-
3, 6-8, 12, 13);
• проблема (ситуація) морального вибору (див. № 1-4, 6, 7, 9,
13).
Тема повернення на батьківщину, мотив подорожі та
випробовувань (схема за поемами Гомера «Одіссея» і Вергілія
«Енеїда»):
Троя → Одіссей ↔ Посейдон → острів Ітака
Троя → Еней ↔ Юнона → землі Італіії
89

90. Орієнтовне розкодування схеми (розповідь про подорож і пригоди
героїв по дорозі на батьківщину після закінчення Троянської війни):
Спалення нездоланної Трої → відплиття воїна-переможця Одіссея
із супутниками додому ↔ переслідування богом бурхливого моря
Посейдоном, батьком осліпленого ахейцями циклопа Поліфема
(десятирічні мандри-блукання: людожери лестригони і циклопи,
чарівниця Кірка, сходження в Аїд, плавання повз Сціллу і Харибду та
острів Сирен, гнів бога Сонця Геліоса і Громовержця Зевса, загибель
супутників, безсмертне кохання німфи Каліпсо, чужий корабель,
лахміття жебрака) → повернення на рідну Ітаку, до дружини
Пенелопи, сина Телемаха, батька Лаерта (помста женихам вірної
цариці Пенелопи, примирення з повстанцями-громадянами Ітаки).
Загибель священної Трої → втеча воїна Енея з батьком Анхізом,
сином Асканієм (Юлом), вцілілими троянцями і скарбами Трої на
прабатьківщину троянців ↔ переслідування верховною богинею
Юноною, опікункою міста Карфаген (випробування і нещастя: гарпії,
сліпий циклоп Поліфем, велика буря, смертоносне кохання цариці
Дідони, смерть старого батька, підпал кораблів, відвідування
підземного царства мертвих, війна з італійськими племенами) →
землі Італії (завоювання Лаціуму, перемога троянців у війні).
Доленосний двобій (схема за вибраними епізодами поем Гомера
«Іліада» і Вергілія «Енеїда»):
Ахілл ↔ Патрокл ↔ Гектор
Еней ↔ Паллант ↔ Турн
Орієнтовне розкодування-порівняння епізодів творів:
1. гнів ахейця Ахілла і троянця Енея на ворогів, які у двобої
вбили (перемогли) їхніх найкращих друзів, юних Патрокла та
Палланта;
2. поєдинок честі: помста за смерть друга, повернення обладунків
(зброя, лати і шолом Ахілла – подарунок улюбленого батька
Пелея; бойовий пояс Палланта);
90

91. 3. перемога Ахілла та Енея у герці наблизила переможний кінець
війни для ахейців і троянців;
4. …?
О.Бадицька, учитель зарубіжної літератури ЗШ № 25
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ТВОРІВ ГЕРОЇЧНОГО ЕПОСУ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ «ПІСНЯ ПРО РОЛАНДА» ТА «СЛОВО ПРО
ПОХІД ІГОРІВ»
Проблемне запитання:
Яка ідея споріднює «Пісню про Роланда» та «Слово про похід
Ігорів»?
Термін – 2 тижні
Теми для опрацювання дослідницькими групами (ДГ)
ДГ№1 – «Історична основа поеми «Пісні про Роланда» та «Слова
про похід Ігорів», авторство та час створення»
ДГ№2 - «Сюжетна основа поем»
ДГ№3 – «Особливості поетики поем»
Алгоритм дослідницької роботи
7. Вдумливо прочитайте завдання.
8. Повторіть фоновий та базовий матеріали з теми.
9. Складіть список опрацьованої літератури.
10. Створіть слайд з теми.
11. Підготуйте творчу роботу.
Підсумок роботи над проектом – семінарське заняття.
Завдання проекту: розвивати в учнів уміння виділяти головне,
навички порівняльного аналізу, дослідницької роботи; формувати
культуру усного та писемного мовлення школярів з урахуванням рівня
91

92. їх розвитку; розширювати їх світогляд; виховувати позитивне
ставлення до навчальної праці.
Обладнання: тексти поем «Слово про похід Ігорів» та «Пісня про
Роланда», мультимедійна дошка та проектор, схема компаративного
аналізу поем, ілюстрації до творів.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності
Французький героїчний епос, слов’янський . Різні нації, різні звичаї.
У кожного народу свій стиль життя, своя історія. У кожного народу
свої герої. Та чи є в них те, що об’єднує, що цінується незалежно від
часу та території. Якщо і є, то що саме? Саме це ми спробуємо
з’ясувати на сьогоднішньому уроці-семінарі. Отож, яка ідея споріднює
обидва ці епоси?
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Технологія «Правильна відповідь»
1. Найстародавніший з європейських епосів – ірландський –
формується у …(3-8 ст.)
2. Найвидатніша поема вірменського епосу…(«Давид
Сусанський»)
3. Найвидатніша поема іранського епосу…(«Шах-наме»)
92

93. 4. Найвидатніша пам’ятка давньоскандинавського епосу …
(«Сташа Едда», «Молодша Едда»)
5. Найвидатніша пам’ятка іспанського епосу…(«Пісня про мого
Сіда»)
6. Найвидатніша пам’ятка німецького епосу…(«Пісня про
Нібелунгів»)
7. У Франції виконавців епічних сказань називали…(жонглерами)
8. У Німеччині…(шпільманами)
9. У Іспанії…(хугларами)
10. Головний герой усіх народних епосів…(воїн-богатир)
11. Епос різних країн створювався у епоху…(становлення
державності та боротьби з чужоземцями)
12. Епічні поеми декламувалися…(речитативом, співом)
13. Епічні поеми декламувалися під супровід…(арфи або віоли)
А зараз послухаємо наші дослідницькі групи та в зошити
запишемо, що є спільного між поемами « Пісня про Роланда» та
«Слово про похід Ігорів».
ІІІ. Формування нових знань і способів дії
1. Повідомлення ДГ№1 « Історична основа, авторство поем
«Пісні про Роланда» та «Слова про похід Ігорів»
1-й учень, «історик №1»
93

94. Сюжет поеми «Пісня про Роланда» має історичну основу . У 778
році Карл Великий на прохання одного мусульманського володаря
удерся в Іспанію. Похід був невдалим. Карл захопив декілька міст,
обложив Сарагосу, але змушений був повернутися на батьківщину. У
Ронсельванській ущелині Піренеїв, на вузькій гірській дорозі, серед
густих лісів, військо французів було розбите місцевими басками, які
зненацька напали на французький загін. Розправитися з басками не
вдалося: під заслоном ночі вони розсіялися в горах. Про цей
драматичний для французів випадок коротко повідомляє історик
Егінхард у «Життєписі Карла Великого « (9ст.).
2-й учень, « історик №2»
Сюжет поеми «Слово про похід Ігорів» також має історичну
основу. Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці 18 ст. ,
коли він потрапив до рук відомого збирача старожитностей графа
Мусіна-Пушкіна. Він придбав його у архимадрида у 1795 році Спасо
– Ярославського монастиря. З цього рукопису було зроблено твір,
копію якого було подаровано КатериніІІ. Проте під час пожежі 1812
року, оригінал пропав, залишилася лише копія, яка дійшла до наших
часів.
Історична основа твору – боротьба Київської Русі проти кочівних
орд і, зокрема, невдалий похід новгород – сіверського князя Ігоря
Святославича на половців навесні 1185 року. В Іпатіївському літописі
сказано, що князь Ігор пішов на половців, аби їх завоювати.
Дослідники по-різному трактують цей факт. Традиційне
трактування: запальний та амбіційний князь Ігор, який з
об’єктивних причин не взяв участь у черговому поході на половців з
військом Святослава, бо одержав звістку запізно, вирішив здійснити
похід самостійно, без дозволу князя київського. Тому і похід цей
зазнав поразки.
Трактування історика Миколи Переяслова. Князь Ігор, його
брат Всеволод, син Володимир та чернігівський воєвода Ольстин
Олексич прямували до половецької землі з мирною метою:
одружувати князя Володимира з донькою половецького хана Кончака.
94

95. Київський князь Святослав, позаздривши успіхам Ігоря, попросив
іншого половецького хана Гзака спровокувати битву війська Ігоря та
Кончака.
3-й учень, «дослідник авторства поем»
Автор цього твору невідомий. Версій є безліч. Одна з них - автором є
Петро Бориславин - київський боярин, інша версія - автором є один
із князів, учасник походу, а саме князь Володимир. Також вважають
деякі науковці, що автором є галицький співець Митуса.
Щодо авторства поеми «Пісня про Роланда». Відомо, що події 8 ст.,
описані у творі, були зафіксовані у 12 ст. Учені припускають, що
перші версії твору могли існувати ще у усній формі. Найдавніший
рукопис оксфордський, відноситься приблизно до 1170 року й дійшов
до нас у хорошому стані. У кінці рукопису є вказівка, що оповіді
прийшов кінець і що Турольдус втомився. В результаті клопітких
пошуків вчених було знайдено дані про кількох Турольдів, які могли
претендувати на авторство. На підставі досліджень мовних
особливостей рукопису можливим місцем створення поеми є
Північна Франція.
4-й учень, «літературознавець»
Історичні прототипи деяких персонажів «Пісні про Роланда».
Турпен – архієпископ Рейнський. Йому покровительствував Карл
Великий, проте про участь Турпена в поході нічого не відомо.
Жоффруа Анжуйський - герцог Жоффруа і Грізгонель, що ніс
королівський прапор у битві при Пуассоні (948р.) , були
прапороносцями Карла.
Рицар Нормандський - герцог Нормандії Рішар І
Жирар Русильонський – регент Прованса при Карлі Лисому
Тібо з Реймса – Тібо І Шампанський
95

96. Ганелон – Ванілон, архієпископ Санський, що жив в часи Карла
Лисого, зрадив його під час аквітанського повстання. За це Карл у
859 році засудив його до страти, але згодом помилував.
Карл Великий – король Франції . Похід до Іспанії продовжувався
близько року, а не 7 років, як про це розповідається у творі. На думку
дослідників , образ Карла є збірним. Вважається, що в ньому
поєднано риси Карла Великого та , який правив у 768-814рр. , його
діда Карла Мартелла , що правив у 689-714рр. і його онука Карла
Лисого , що правив у 823-877рр.
Роланд – племінник Карла -Маркграф Бретані Хруотланд став
праобразом цього персонажа. Загинув у бою проти басків.
5-й учень, «сценарист»
Історичні прототипи деяких персонажів «Слова про похід Ігорів»
Ігор – Ігор Святославович, новгород-сіверський князь
Володимир – син Ігоря – князь Путивльський
Святослав - Святослав Ольгович, князь Рильський, батько Ігоря
Ярославна – Єфросинія, дружина Ігоря.
Всеволод - брат князя Ігоря.
6-й учень, «філолог»
Найкращим перекладом «Пісні про Роланда» українською мовою є
переклад Василя Щурата, надрукований у 1894 році (перша редакція)
та у 1918 році (друга редакція) під назвою «Пісня про Роланда».
Старофранцузький епос у перекладі, з передмовою та поясненнями
Василя Щурата». Переспів цього твору зробив М. Терещенко.
Найкращим перекладом «Слова про похід Ігорів» українською
мовою є переклад Дмитра Загула. Також цей твір був перекладений на
українську мову Іваном Франком.
Творчий номер ДГ. Виразне декламування уривка твору під
супровід віоли.
4. Практична робота. Пошуки спільного в поемах.
В основі творів – історичні події;
96

97. Автори творів залишилися невідомими;
Деякі персонажі мають історичні прототипи;
Ці твори перекладалися українською мовою декілька разів.
2 Повідомлення ДГ№2 «Сюжетна основа поем»
1-й учень, «історик»
Зміст поеми «Пісня про Роланда»
Карл Великий після 7 років боротьби з маврами захопив майже всю
Іспанію. Тільки місто Сарагоса залишилося під владою царя
Марсилія. Марсилій з своїми радниками вирішив обдурити Карла,
пославши йому багаті дари й пообіцявши прийняти християнство та
стати його васалом. Барони просили Карла Великого не довіряти
Марсилію, особливо грізно проти Марсилія виступав Роланд,
нагадуючи цареві як Марсилій стратив славних послів Базана і
Базілія. На переговори до Сарагоси кандидатура Роланда була
відхилена, бо той був дуже запальний та ще молодий. Тоді Роланд
пропонує кандидатуру свого вітчима Ганелона, бо довіряє йому.
Ганелон образився на свого пасинка та клянеться відімстити йому.
Ганелон укладає угоду з маврами – убити Роланда. Марсилій повірив
Ганелону, бо той поклявся на мечі. Ганелон та Марсилій переконують
Карла покинути Іспанію, залишивши лише 20 000 військо Роланда.
Його загін повинен був охороняти кордон. Коли Карл Великий
залишив м. Сарагосу і відійшов із своїм військом досить далеко, на
Роланда та його військо напали маври із 100000-ою армією. Бій
відбувся в Ронсельванській ущелині.
Роланд робить помилку – він зразу не кличе на допомогу Карла,
бо сам хоче знищити ворогів. Але сили не рівні і вже, розуміючи свою
помилку, Роланд кличе на допомогу. Проте було уже пізно, Роланд
мужньо гине разом з своїм військом. Карл почув звук чарівного рогу
97

98. Оліфанта, що належав Роландові, і повернув військо на допомогу
небожу та розбив ворога. Карл збирає суд баронів, які повинні
винести вирок зраднику Ганелону. На захист Ганелона виступають
овернські барони. Зрадника прив’язують до диких коней і
відпускають на волю. Наречена Роланда Альда помирає, відкинувши
пропозицію короля стати дружиною його сина Людовіка. В кінці
твору зображено епізод хрещення цариці Брамімонди, дружини
Марсилія.
2-й учень, «літературознавець»
1. Зміст поеми «Слово про похід Ігорів»
Твір можна поділити на 6 частин:
1. Вступ
2. Похід Ігоря
3. Золоте слово Святослава
4. Звернення до князів
5. Плач Ярославни
6. Втеча з полону
Ігор Святославович, новгород–сіверський князь вирушив у похід
із нечисленним військом. Поруч на конях їхали битися з половцями
його син Володимир і племінник Святослав Ольгович.
Тяглася довга військова валка просторами Русі. Але у верхів’ях
Дінця змушена зупинитися: несподівано щезло сонце і землю
оповили сутінки. Не в одного воїна защемило серце, повір’я віщувало
98

99. лихо. Гірше того – поразку. Але відчайдушний Ігор не повірив у
знамення і рушив далі. Трапилося це затемнення 23 квітня 1185 року,
а 10 травня військо Ігоря зустрілося з половцями. Спершу русичі
здобули перемогу. Але наступного дня половці обступили руське
військо. Битва була не на життя, а на смерть. Князя було поранено та
взято в полон. Три доби тривала жорстока січа . Ігор намагався
пробитися зі своїм військом назад до Дінця. Але сили були нерівні. У
полон потрапив і син Ігоря – Володимир. Князь просив для себе
смерті. Залишилося їх живих тільки 15. Київський князь Святослав,
довідавшись про цю трагічну подію, виголосив своє золоте слово, у
якому описав загрозливі наслідки Ігоревого походу для Київської
Русі: ворота до неї своєю поразкою нерозумний князь відкрив
нападникам надовго. Дружина Ігоря – Ярославна – молить Бога , щоб
повернулися її рідні, вона дуже побивається за чоловіком. Сам Ігор за
допомогою хрещеного половчанина Овлура зміг втекти з полону і
дістатися додому.
2. Виразне читання уривка «Плач Ярославни» із твору «Слово
про похід Ігорів».
3. Інсценізація ( уривок з поеми «Пісня про Роланда» ст. 220)
4. Практична робота. Сюжетна основа поем. Спільне:
 Як Ігор, так і Роланд самостійно вирішили подолати ворога;
 Надмірна впевненість у власних силах;
 Роланд та Ігор були молодими та нерозважливими;
99

100.  Патріоти своєї батьківщини;
 Зазнали поразки;
 Мали вірних друзів, які готові були їх підтримати у будь-яку
хвилину.
5. Повідомлення ДГ №3. «Особливості поетики»
1-й учень «літературний критик»
Поема «Пісня про Роланда» написана десятискладовим
силабічним віршем; вірші складаються в строфи з різною кількістю
рядків, така строфа називається тирадою. Рими спочатку не було,
існувало лише співзвуччя голосних – асонанс. Поема декламувалась
співучим голосом під акомпанемент маленької арфи або віоли. Якщо
поема була велика, то жонглер виконував її протягом кількох днів.
Поема дає численні побутові подробиці, відомості про озброєння
лицаря. Золото, коштовні каміння прикрашали зброю воїна і збрую
коня. Меч, що мав форму хреста. Був не лише символом честі та
влади, а й релігійним символом. Кінь, меч, бойовий ріжок – це
своєрідні символи героїв, мають власні імена. Меч Роланда називався
Дюрандаль – твердий, меч Олів` єра – Альтеклер (високо світлий),
ріжок Роланда – Оліфант (зроблений зі слонової кістки)
2-й учень «літературознавець»
«Слово про похід Ігорів» сповнене яскравими почуттями,
емоціями. У поемі відчувається вільний подих живої, розмовної мови.
Тут і багатозначність слова, і символіка, і метафоричний зміст. Багато
100

101. емоційних вигуків, кличної форми: «О Руська земле, уже ти за
горою!», «Світе світлий!», «Яр-Туре-Всеволоде!». Цей твір
позбавлений вишуканості й мовних ускладнень. Натомість автор
намагається використовувати прості речення, причому часто
розпочинає речення саме тими словами, на які припадає логічний
наголос: «Бути грому великому!», «Русичі великі поля червоними
щитами перегородили!».
3 -й учень, «літературознавець»
Природа у творі «Пісня про Роланда» співзвучна з настроями
героїв та подіями, що розгортаються. У суворих тонах описано
Ронсельваль: бездонні провалля й похмурі скелі. Також поемі
властиві характерні для епосу:
Метафори : (заграли гори й далина озвалась);
Порівняння ( Роланд перед боєм став гордим, як лев чи леопард);
Анафора ( а скільки битв з тобою виграв я, а скільки царств завоював
тобою);
Урочистий тон оповіді, повтори, а також епічні плач (плач
Роланда над тілами товаришів, плач Карла над убитим
Роландом).
4-й учень, «фольклорист»
У творі відображена неповторна єдність природи, людини,
всесвіту. Все довкола рухається, переживає, радіє, застерігає.
Природа і земля – конкретні образи, одухотворені.
У творі оживає й давня слов’янська міфологія. (Дажбог, Хорс,
Стрибог).
101

102. Плач (Ярославни) своїм ліризмом, повторами, триразовими
звертаннями, персоніфікацією сил природи нагадує нам народні пісні.
Ефект довірливої розмови з читачем створено за рахунок ліричних
та публіцистичних відступів, емоційних вигуків кличної форми (О,
Руська земле, вже ти за горою).
Тавтологічні повторення (мислю помислити, думкою здумати, мости
мостити.)
Метафори ( посмутніли голоси. Поникли веселощі).
Розгорнуті порівняння ( битва порівнюється із сівбою, жнивами. )
« Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров’ю полита»,
«снопи стелять із голів, молотять ціпами булатними, на току життя
кладуть».
Ритмізовані прозаїчні уривки чергуються з віршованими.
Враження ритмічності створюють рефрени.
4-й учень, «мовознавець»
Постійні епітети. Поема «Слово про похід Ігорів» (біле тіло, гострі
мечі, залізні молодці, золоті стремена, золотокований стіл, шовковий
рукав, кривавії рани).
Поема «Пісня про Роланда» – епітети (баскі коні, злі пісні, любий
друг, добрий меч, кривавий бій, міцні списи, славна дружина, вірний
кінь).
Гіпербола (князь Всеволод нагадує казкового богатиря, могутній
Святослав «як вихор вирвав» хана Кобяка , Ярослав «підпер Карпати»,
і стріляє «салтанів за морями і землями»)
Гіпербола (Роланд сурмить у ріг, і чути на 30 миль, Роланд з
товаришем перебили багато ворогів)
102

103. 2.Творче завдання ДГ№3.
Виразне читання напам’ять власної поезії. Автор – Корнутій
Аліна.
Роланд з відважністю збирається у бій,
Щоб лихо скликати на ворога свого,
сміливий і безстрашний, немов змій.
Й ніхто не зможе зупинить уже його.
Подібну мужність й Ігор показав
І силою своєю і вогнем в очах,
Коли з відважністю на військо нападав,
не піддавався слабкості, не володів ним страх.
Непослуху піддалися бійці,
і мусіли за це давати плату,
Та доля тільки була в їх руці,
Поразкою платили за цю втрату.
Прославить свою землю-ось мрія їх.
Не підлабузництво , не слава, не хвала,
Не всі земні багатства світу,
А щоб добро і злагода з людьми жила.
103

104. Саме така велика мрія князем керувала.
Він не злякався, бою не покинув,
і вся держава князя прославляла,
у лаврах слави він віками линув.
Васал також добром лиш керувався,
і кожен дім безстрашність його знав
Недарма він завжди сміливим звався,
Весь рідний край Роланда величав.
Бо хто сміливий та дужий,
Нап’ється шани і поваги,
А зрадник, той хто духом є слабкий,
Загине від тяжкої спраги.
Практична робота. Особливості поетики поем. Спільне:
 Обидва твори – героїчні поеми;
 Обом поемам властивий урочистий тон оповіді;
 Поемам властиві: постійні епітети, метафори, гіперболи,
порівняння, повтори;
 У текстах є плачі;
 Символічність .
104

105. ІV. Робота між групами.
Запитання до групи №1
- Коли поема « Слово про похід Ігорів» набула широкої відомості?
(наприкінці 18ст.);
- Скільки є трактувань історичної основи поеми «Слово….»? Чим
вони відрізняються одне від одного? (традиційне та трактування
М. Переяслова);
- Які два релігійні світи протистоять один одному у поемі «Пісня
про Роланда»? (християнський та мусульманський);
- Скільки рукописів поеми «Пісня про Роланда» дійшло до наших
днів, чи схожі вони? (між собою вони зовсім не схожі,
найвідоміший – оксфордський рукопис).
Запитання до групи №2
- Якою була трагічна провина Роланда? (Його безмежне свавілля,
сам приймає доленосні рішення)
- Хто в поемі «Пісня про Роланда» уособлює християнський
світ? (Карл Великий)
- Що віщувало поразку походу на половців князю Ігорю?
(затемнення сонця 23 квітня 1185 року)
- На які частини можна поділити поему «Слово про похід
Ігорів»? (Вступ)
- Похід Ігоря. Золоте слово Святослава. Звернення до князів.
Плач Ярославни. Втеча з полону).
105

106. Запитання до групи №3
1. Що споріднює поему «Слово про похід Ігоря» з народною
творчістю? (використання сталих порівнянь, постійних епітетів,
анафор, звукових повторів, гіперболізація)
2. Що саме нам нагадує плач Ярославни? (народні пісні)
3. Якою зображена природа в поемі «Пісня про Роланда»? (природа
співзвучна з настроями героїв та подіями, що розгортаються)
4. Що можна сказати про символіку поеми «Пісня про Роланда»?
(кінь, меч, бойовий ріжок – це своєрідні символи героїв, мають власні
імена)
V. Підсумок.
Учитель.
Саме патріотична ідея засудження феодального свавілля та
оспівування подвигу споріднює «Пісню про Роланда» та пам’ятку
давньоруської літератури «Слово про похід Ігорів». Незважаючи на
те, що поеми належать до епосів різних народів, ми можемо знайти в
них багато спільного. Причина у тому, що в різні віки завжди
цінуються серед людей такі моральні якості: патріотизм, здатність до
самопожертви, безмежна сміливість та любов до своєї батьківщини.
Патріотична ідея є актуальною й сьогодні.
VІ. Оцінювання за таблицею
Карта самооцінювання учня
106

107. Співпраця з колегами Завжди
2 бали
Звичайно
1,5 бали
Іноді
1 бал
Ніколи
0 балів
Я співпрацював з ними,
коли ми старалися
досягти мети
Я ретельно працював
над завданням
Я висловлював нові ідеї
Я вносив конструктивні
пропозиції
Я прагнув організаційно
об’єднати групу для
виконання завдання
Я підбадьорював інших
VІІ. Домашнє завдання. Твір – мініатюра . «Мій улюблений
епічний персонаж»
Г.Пенькова, учитель зарубіжної літератури ЗШ № 2
ШЕВЧЕНКО І ОВІДІЙ — ДВІ ВЕЛИЧНІ І ТРАГІЧНІ
ПОСТАТІ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ
МЕТА:
- поглибити знання учнів про творчість Т. Шевченка та
107

108. Овідія ;
- дослідити вплив античного митця на поетичний світ
Шевченка;
- розвивати навички порівняльного аналізу творів
зарубіжної та української літератур у контексті
загальнолюдських проблем ;
- сприяти вихованню високих моральних якостей,
формуванню почуття прекрасного, любові до літератури ;
- формувати уміння висловлювати свої думки та
обстоювати їх,
- виховувати себе як особистість.
ТИП: Засвоєння знань та формування навичок, вмінь (урок
дослідницької діяльності з елементами компаративістики)
МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: евристична бесіда, робота в групах,
робота з картками, схемою.
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ: українська література,
образотворче мистецтво, музика.
ОБЛАДНАННЯ: портрети Шевченка, Овідія, ілюстрації до балад
Шевченка та „Метаморфоз” Овідія, підручник, „Кобзар”,
хрестоматія, інформаційні картки, схема, словник, аудіозапис.
ЕПІГРАФ: «О думи мої, о слава злая! За тебе марно в чужім краю
караюсь, мучуся… але не каюся!»
Т. Г. Шевченко
Очікувані результати роботи на уроці:
- учні зможуть поглибити свої знання про творчість
Т.Г.Шевченка, його життєвий шлях й розширити свій світогляд,
ознайомитися з постаттю Овідія та його поемою „Метаморфози”;
- школярі здобудуть певні навички порівняльного аналізу
літературних творів, що належать до різних епох, культур;
- учні переконаються, наскільки важливе значення мала антична
культура у формуванні й становленні української культури;
108

109. - вони зможуть осягнути певний зв'язок, що існує між
культурами, різними видами мистецтва, і ту роль, що відіграє в
даному напрямку зарубіжна література;
- школярі зможуть удосконалити своє вміння виразно читати, чітко
й логічно висловлювати свої думки, виділяти художні особливості
літературного твору;
- вони оволодіють таким поняттям, як „метаморфоза”, що
використовується й в модерністській літературі як художньо-
зображувальний прийом;
- порівняння долі поетів та теми типу їх творів;
- їх місце та роль у зарубіжній літературі.
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНЕ СЛОВО.
На попередніх уроках ми вивчали духовні досягнення
античності, літературои, культури стародавніх греків і римлян. У
навчальних закладах України ще з середніх віків (у Києво-
Могилянській академії) існувала традиція вивчати античну
філософію, мистецтво, літературу.
А як ви думаєте, чи потрібно нам вивчати античну літературу
сьогодні. Вашу думку обгрунтуйте.
УЧИТЕЛЬ.
Античність — важлива частина історії української культури й
літератури. А культуру й літературу України ми не можемо уявити без
Шевченка. Спадщина великого Шевченка належить не лише
українському народові. Тараса Шевченка можна назвати поетом
світового значення. І якщо він найсильніше промовляє саме до душі
українця, то проблеми, порушені у його творах, становлять інтерес
для всіх народів. Велич Шевченка визначається його місцем у
світовому літературному процесі. Його увагу привертали події
тогочасного життя і далекого минулого. Знав поет Архімеда й Галілея,
зачитувався Плутархом, кохався в античному мистецтві. У своїх
поезіях Шевченко згадував Гомера, Вергілія, Горація, але найчастіше
звертався до Овідія.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
109

110. Цілі уроку:
1. поглибити свої знання про творчість Т. Г. Шевченка, його життєвий
шлях, ознайомитися із постаттю Овідія та його поемою
«Метаморфози»;
2. порівняти долі поетів та тематику їх творів, зрозуміти, у чому
велич та трагізм поетів.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І НАВИЧОК
ВЧИТЕЛЬ:
Щоб глибше зрозуміли творчість Т. Шевченка й Овідія, ми запросили
їх в гості, вони представлять епізоди із свого життя, а вас прошу
задати їм питання, які вас цікавлять найбільше.
1) Рольова гра. Інтерв'ю з Шевченком та Овідієм.
Питання до Шевченка:
1. Яким було ваше життя на засланні ?
2. Чи знали ви творчість Овідія ?
Питання до Овідія:
1. Завдяки чому ви здобули славу першого поета Риму ?
2. Чому ви покинули Рим ?
УЧИТЕЛЬ: Щоб виконати мету нашого уроку: порівняти долі поетів
та тематику їх творів, зрозуміти, у чому велич та трагізм поетів, ми
спробуємо виконати певну дослідницьку роботу.
На уроці ми будемо виконувати певну дослідницьку роботу. З цією
метою учні об’єднані у групи.
Біографи Овідія.
Біографи Шевченка.
15. Дослідники творчості Овідія.
16.Дослідники творчості Шевченка.
17.Експерти ( завданням яких буде узагальнити роботу груп і встановити,
що є спільного в житті поетів та в їхніх творах, і чим вони відрізняються)
2. Учитель роздає інформаційно-аналітичні матеріали на картках, на
столах хрестоматії, тексти, підручники. Час для дослідження 5-7 хв.
Завдання для біографів Овідія :
- У чомуполягає трагедія долі Овідія
Біографи Шевченка.
110

111. - Завдяки чомуШевченкові вдалося вижити на засланні ?
Дослідники творчості Овідія.
- У чомучарівність „Метаморфоз”. Для чого служать перетворення ?
Дослідники творчості Шевченка.
- Знайти у творах Шевченка мотиви й образи, пов'язані з
перевтіленням.
Експертна група.
- Чим схожі долі Шевченка і Овідія ? Що об'єднує балади Шевченка
«Лілея», «Русалка», «Тополя» і «Метаморфози» Овідія. Що є
відмінним у зображенні героїв і подій у творах.
3. Робота у групах.
У групах вибираємо керівника (зачитує завдання, пропонує висловитись
учасникам, визначає доповідача, підбиває підсумок) ; секретаря
( допомагає доповідачеві); доповідача ( висловлює думку групи).
Кожна група дає відповіді на своє запитання, зачитує уривки із
балад Т. Г.Шевченка та «Метаморфоз» Овідія.
Учитель підводить підсумки.
Отже, Овідій використовує перевтілення у творі, щоб подолати хаос,
Шевченко цей прийом утілює, щоб викрити несправедливість,
показати соціальну суперечність у суспільстві.
Ми бачимо, що тематика «Метаморфоз» перегукується з тематикою
балад Шевченка, але не слід стверджувати, що Шевченко наслідував
Овідія, скоріше – з ним перегукувався.
4. Словникова робота.
Балада, міф, поема.
5.Підсумок дослідницької роботи.
Учитель: результатом нашої дослідницької роботи є схема «Кола
Вена». Вона запропонована вам у вигляді порівняльної
характеристики. Опрацюйте її, якщо у вас будуть доповнення
,запропонуйте їх на наступному уроці.
IV. ПІДСУМОК РОБОТИ НА УРОЦІ.
Учитель: усі групи попрацювали добре, відчувається, що знайомі з
творчістю та життям Шевченка, і Овідія, умієте виділяти головне, швидко,
логічно висловлювати свої думки. Експерти показали вміння виділяти
художні особливості твору, порівнювати твори, які належать до різних
культур. Головне, на мою думку, ви можете працювати разом, учитися чути
111

112. одне одного, спілкуватися, визначати спільні думки.
Давайте підсумуймо, у чомуж велич та трагізм долі Овідія та Шевченка.
V. ОЦІНЮВАННЯ.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Опрацювати схему «Кола Вена».
2. Твір-мініатюра „Жива Античність”.
Вчитель: Сьогодні на уроці ми на прикладі творчості Овідія прагнули
довести значення зарубіжної літератури в наведенні певних зв’язків між
культурами, навіть якщо вони віддалені одна від одної.
Отож, ми впевнено можемо сказати, що література здатна не роз’єднува-
ти, а об’єднувати народи.
СЛОВНИК:
Балада - жанр ліро-епічної поезії
фантастичного історико-героїчного чи
побутового характеру з драматичним
сюжетом.
Міф - 1. форма мислення стародавньої
людини і пізнання нею світу.
2. розповідь про богів, напівбогів
та героїв.
112

113. Поема - великий віршований твір,
епічного, ліричного або ліро-епічного
характеру.
ЗАВДАННЯ:
І. Біографи Овідія
У чому полягає трагедія долі Овідія?
ЗАВДАННЯ:
ІІ. Біографи Шевченка
Завдяки чому Шевченкові вдалося вижити га засланні?
ЗАВДАННЯ:
ІІІ. Дослідники Овідія
У чому чарівність «Метаморфоз». Для чого служать перетворення?
ЗАВДАННЯ:
IV. Дослідники творчості Шевченка
Знайти у творах Шевченка мотиви й образи, пов'язані з
перевтіленням.
ЗАВДАННЯ:
V. Експерти
Чим схожі долі Шевченка й Овідія? Що об'єднує балади Шевченка й
«Метаморфози» Овідія? Що є відмінним у зображенні героїв і подій у
творах?
113

114. ДОДАТКИ
Група №1 – Біографи Овідія
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1
Публій Овідій Назон народився в невеличкому містечку Сульмоні,
неподалік від Риму, у багатій і знатній родині. У «Сумних елегіях»
поет писав:
Мила вітчизна моя — Сульмон, на джерела багатий;
Дев'ятдесят туди миль треба від Рима пройти.
Там я на світ народивсь...
З діда і прадіда рід наш поважний із вершників римських,
Не випадковість, не гріш в люди виводили нас...
Батько майбутнього поета мріяв бачити сина впливовим
державним чиновником, та цим мріям не судилося здійснитись.
Досить швидко він переконався у цілковитій непридатності свого
нащадка до судейських та адміністративних посад, які, на його
настійну вимогу, той деякий час обіймав. Дуже рано в Овідія
прокинувся дар поета. Згадуючи юнацькі роки, він писав:
Серцю ж моєму з дитинства подобались святощі неба,
Муза до тих пісень кликала душу мою.
Здобувши в Римі блискучу риторичну освіту, Овідій невдовзі
полишає службу і цілком присвячує себе поезії. Знатне походження і
вдале одруження з багатою римлянкою відкривають йому доступ до
вищих римських аристократичних кіл і до двору імператора Августа.
Овідій увійшов до літературного гуртка Мессали, здружився з
114

115. поетами Тібуллом, Проперцієм і навіть з Горацієм, попри відчутну
різницю з ним у літах.
Незабаром Овідій стає першим поетом Риму, визнаним главою
римських поетів і «золотої» молоді. Минуть століття, і його
називатимуть «співцем кохання». У жанрі елегій Овідій розвинув
поетичні традиції своїх попередників — Горація, Тібулла, Пропер.
Група № 2 – Біографи Шевченка
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1
Шевченка за свої твори, за виступ проти Царизму відправляють
на 10-річне заслання. У своєму „Щоденнику” поет порівнює себе з
Овідієм: „Август – язичник каже він, відправляючи Назона на
заслання, не заборонив йому писати й читати. А християнин цар
Микола заборонив мені і писати, і малювати. Обидва вони палачі. Але
один з них – християнин”.
Заслання не зламало Шевченка морально. „О думи мої, О слава
злая! За тебе марно в чужім краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!” –
говорив він.
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2
У своєму „Щоденнику” поет зазначає, що він залишився таким, як
і був, що жодна рисочка в його характері не змінилася. Розповідаючи
про середовище, яке оточувало його в Новопетровській фортеці,
Шевченко обурено казав, що гети, між якими доживав свій вік Овідій,
були дикими варварами, але не п'яницями, а ті, що його оточують, - і
те, й інше.
115

116. Шевченко на засланні зумів зберегти людську гідність. Мужньо
тримався поет і на допитах у III відділі, і в Оренбурзькій глушині, і в
казармі Новопетрівського форту.
В одному з перших своїх творів невольничої поезії - у вірші
„Мені однаково” він пише:
Мені однаково чи буду
Я жить в Україні, чи ні,
Чи хтось згадає, чи забуде –
Однаковісінько мені...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Група № 3 – Дослідники творчості Овідія
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1
ГОЛОВНИЙ твір Овідія - книжка поем у гекзаметрах
“Метаморфози” (“Перетворення”). З розмаїття грецьких міфів поет
вибирає ті, що завершуються перетворенням людей на рослини, квіти,
каміння, тварини, або ж ті, де неживі предмети, навпаки,
перетворюються на людей. Коло 250 історій, пов'язаних з
перетвореннями, зібрав Овідій. Він переказав їх, переплітаючи,
вставляючи одна в одну. Так вийшла велика поема, що захоплює
читачів ось вже майже 2 тисячі років, завданням якої античний поет
вбачав „гармонією перемогти хаос”.
Починається твір з утворення світу -перше у світі перетворення.
А закінчується вона майже сучасними для Овідія подіями: за рік
народження поета у Римі було вбито Юлія Цезаря. Й саме в цей
момент на небі з'явилася велика комета, і всі говорили, що то
116

117. вознеслась на небо душа Цезаря, який став богом, - а це також є
перетворенням.
Переслідуючи юнку, Аполлон усі чесноти свої називає, про
величність й могутність нагадує. Однак глухою до слів бога
залишається Дафна. Від бігу вона ще прекраснішою стала, от
Аполлон і летить за нею на крилах кохання. Ось вже майже наздогнав
син Юпітера німфу, й вона вже бігти сили не мала. Тому, глянувши в
води Пенея, промовила до батька, щоб силою своєю божественною
змінив їй обличчя, знищив той образ, до якого палкою пристрастю
серце Аполлона палає. Послухав Пеней дочку, і враз вона
перетворилася у лаврове дерево.
Не бачить більше дівчини син Юпітера, та торкнувшись стовбура
дерева, відчуває, як ще б'ється під корою дівоче серце. Хоче Аполлон
обійняти дерево, але цілунків його лавр не приймає. Не звик юнак
відступати. «Як дружиною моєю стати не можеш, деревом станеш
моїм, - так Юпітера син промовляє, - віднині лаврова гілка буде мене
прикрашати. Зеленими вічно листя на дереві твоєму будуть, як я
молодим залишаюсь довіку». У відповідь дерево віти свої лиш
покірно схиляє. Відтепер голову Аполлона завжди прикрашає гілка
лавру, лавровим вінком увінчують переможців змагань.
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2
У давні часи не було лавру і переможців у спортивних змаганнях
Аполлон вінчав гілками будь-якого дерева.
Але одного разу Купідон, син богині Венери, що хотів довести силу
свого лука, спрямував стріли на Аполлона і німфу Дафну, дочку
річкового бога Пенея. Та не однакову силу мали ці стріли: одна -
розпалювала кохання, інша - його проганяла. Перша вцілила в серце
Аполлона й загорілась в його серці пристрасть великої сили. Друга
стріла вразила Дафну, тепер вона ні до кого не могла відчути
найменшої прихильності. Дорікав їй батько, що судженого ніде не
117

118. шукає, у відповідь лише сміялася Дафна, ласкаво обнімаючи його за
шию. На лоні природи раз довелось Аполлону Дафну зустріти,
красою її вражений був Аполлон, а німфа швидше вітру легкого від
нього почала тікати. Молить й благає її син Юпітера, просить
зупинитись, та не чує його Дафна, рятуючись бігом, сповнена
страхом.
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 3
Відомою є історія Нарциса, про яку також розповідає Овідій.
Після народження хлопця рідні спитали у Всевишнього, чи довго й
щасливо він житиме. У відповідь вимовив правдивий пророк: „Як сам
себе не побачить.” Довго не могли зрозуміти сутність цього
пророцтва, а хлопець тим часом зростає, красу й ніжність все більше в
себе вбирає. Багато бажаючих було кохання й дружбу з ним пізнати, та
гордий посміх у відповідь він посилав всім. Загинула від кохання до
нього дівчина-німфа Ехо, лиш голос від неї лишився, що в горах та в
лісі досі лунає.
А Нарцис й надалі гордий у самоті проживає. Довго прохали богів ті,
що зазнали поразки його прихилити до себе: „Хай покохає він сам, та
володіти коханням не зможе”.
Група № 4 – Дослідники творчості Т. Г. Шевченка
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1
З метою виявлення впливу творчості Овідія ми звернулись до
балад поета: „Лілея”, „Русалка”, „Тополя”.
Балада „Русалка” містить розповідь про долю матері й дочки, які
переселяються у світ русалок.
Панич Ян уподобав собі дівчину-красуню. Не одну нічку провів
він разом з нею. Невдовзі в дівчини народилось дитя. Але панич не
118

119. мав серйозних намірів щодо одруження. (Збезчещена дівчина впала у
відчай і вирішила серед ночі у Дніпрі втопити своє дитя,
примовляючи:
Пливи, пливи, моя доню,
Дніпром за водою Та й випливи русалкою.
Так дівчинка стала русалкою. Щоночі вона виходила з Дніпра,
щоб зустріти батька й неньку. Серце її щеміло від болю. А мати тим
часом розважалася у панських палатах з паном Яном, забувши про
свій тяжкий гріх. Нарешті прийшла мати до берега. Ні, не спокута
гріха вела її сюди, а страшенна нудьга. Бо недолугий панич з іншою
десь забавляється. Тут вона й згадала про те, що на хвилях Дніпра.
Але й тепер серце не защеміло, совість не заговорила. Постоявши на
березі, знову попрямувала вона доночовувати у панські палати. Та не
дійшла. Дівчата-русалки впіймали її й затягнули в невід. Раділи, що
впіймали цю жінку. Одна лише русалонька не сміялася. Попри сві їй
образи, вона не мала зла на матір. В баладі ми бачимо матір і дочку,
які у світ русалок переселилися.
Зачитується уривок з балади.
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2
Балада „Тополя” побудована за мотивами народної творчості
стародавніх уявлень народу. Є тут і народна символіка, і міфологічні
метаморфози (перевтілення), і народні ворожіння. У центрі балади -
розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її
звернення до ворожки, розмова з тополею і перетворення самої в
тополю під впливом чудотворного зілля. В образі тополі автор втілює
ідею невмирущості справжнього кохання, краси, вірності.
У творі відкрито первісні вірування людей у можливість
переселення душі людини на рослину. Дівчина стала тополею.
119

120. Зачитується уривок з балади.
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 3
У баладі „Лілея” йде мова про трагічну долю дівчини-красуні,
яка не знала щастя при житті. Вона була позашлюбною дитиною у
матері. Батько її – панич, якого аніскільки не турбувала доля дитини.
Мати з відчаю передчасно померла. А пан узяв дівча догодувати. Та
сталося непоправне. Дівчину обезчестили, остригли її довгі коси,
Острижену голову накрили ганчіркою. Більшого сорому й ганьби не
могло й бути. Короткого віку не дали люди дожити. Пана люто
прокляли, будинок спалили. Дівчина померла під тином. А весною
проросла лілеєю-снігоцвітом. Дівчатам серце веселила. Боляче лілеї,
прикро від того, що вона повинна потішати тих безсердечних і
жорстоких людей, які вкоротили віку їй та її матері.
У цій поезії ми знову простежуємо художній прийом-
перевтілення або метаморфозу.
Дівчина-красуня стає уособленням найніжнішої у світі квітки –
білої лілеї, яка вабить людей своєю красою, ніжністю, цнотливістю.
Група № 5 – Експерти
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1
У 8 р. н. е. Овідій, перебуваючи на вершині слави та життєвого
добробуту, несподівано, за наказом імператора Августа, був
відправлений на заслання в північне Причорномор’я — у місто Томи
(нині м. Констанца у Румунії). Сам поет про причини свого вигнання
говорить загадково, тож вони дотепер лишаються не зовсім
з'ясованими:
І як про горе моє прилине до вас поголоска,
І понад Стіксом мутним будуть судити мене,—
Знайте, кохані, тоді, що причина мойого вигнання—
120

121. Вчинок незважений мій, а не злочинство яке.
У Томах Овідій прожив останні десять років свого життя, років
нужденних, сповнених тугою за батьківщиною, рідними, друзями.
Звістка про заслання була настільки несподіваною, згадує Овідій, що
«я остовпів, не інакше, як той, хто вражений громом»: «Тричі ставав
на поріг я — тричі вертався: самі-бо ноги, в догоду душі, мовби
загрузли мені» (пер. Івана Франка). Даремно благав поет усіх богів
про милість, ніщо не могло змінити його долю, бо «незламний наказ
гнав до світання мене... Вийшов я (краще сказать — мене винесли без
похорону)...» Доля поета привела його до холодної країни, де
«нещасний, що оре, плуг у одній, меч держить у другій руці...»
Упродовж цих років поет писав віршовані послання імператорові, в
яких просив прощення за провину, якої не було. 10 років самотності
серед боліт і степів. Поруч гети, які не розуміли латини, і грецькі
колоністи, які погано її знали. Не було там ні бібліотек, ні театрів, ні
таких прекрасних вулиць, як у Римі, ні багатих будинків, куди
запрошували Овідія. Він втратив усе. Це було жахливо для поета. В
усіх творах цього періоду - розпач, туга, плач. Не дочекавшись
визволення, Овідій помер на чужині, далеко від рідного Риму, в
„убогому, дикому краї”, де пам’ять про нього живе й донині!
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2
Публій Овідій Назон назавжди залишився в пам'яті народів, серед
яких жив у вигнанні, здобувши славу співця кохання і свободи. У 1795
році фортецю, засновану на півдні України, на честь поета назвали
Овідіополем (нині — райцентр Одеської області). Під впливом
місцевих оповідок про поета-вигнанця російський поет О. Пушкін,
який сам пережив царську немилість і вигнання, створив у поемі
«Цигани» незабутній образ Овідія, вклавши розповідь про нього в
уста старого цигана, батька красуні Земфіри: «Царем був засланий до
нас південний житель у вигнання... Мав дар, він співів чарівних... І він
припав до серця всім... Та звикнуть він не міг довіку до бідування і
тривог... і ждав визволення жадібно, і все нещасний сумував,
121

122. дунайським берегом блукавши, і сльози буйні проливав за краєм
рідним скрізь і завше...» (пер. В. Сосюри).
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 3
Головний твір Овідія – книжка поем у гекзаметрах
“Метаморфози” (“Перетворення”). З розмаїття грецьких міфів поет
вибирає ті, що завершуються перетворенням людей на рослини, квіти,
каміння, тварини, або ж ті, де неживі предмети, навпаки,
перетворюються на людей. Близько 250 історій, пов'язаних із
перетвореннями, зібрав Овідій. Він переказав їх, переплітаючи,
вставляючи одна в одну. Так вийшла велика поема, що захоплює
читачів ось вже майже 2 тисячі років, завданням якої античний поет
вбачав „гармонією перемогти хаос”.
Починається твір з утворення світу – адже тоді Хаос розділив
Небо та Землю, це було перше у світі перетворення. А закінчується
вона майже сучасними для Овідія подіями: за рік до народження поета
в Римі було вбито Юлія Цезаря. Саме в цей момент на небі з'явилася
велика комета, і всі говорили, що то вознеслась на небо душа Цезаря,
який став богом, – а це також є перетворенням.
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 4
У баладі „Лілея” йде мова про трагічну долю дівчини-красуні, яка
не знала щастя при житті. Вона була позашлюбною дитиною у матері.
Батько її – панич, якого аніскільки не турбувала доля дитини. Мати з
відчаю передчасно померла. А пан узяв дівча догодувати. Та сталося
непоправне. Дівчину обезчестили, остригли її довгі коси, Острижену
голову накрили ганчіркою. Більшого сорому й ганьби не могло й бути.
Короткого віку не дали люди дожити. Пана люто прокляли, будинок
спалили. Дівчина померла під тином. А весною проросла лілеєю-
122

123. снігоцвітом. Дівчатам серце веселила. Боляче лілеї, прикро від того,
що вона повинна потішати тих безсердечних і жорстоких людей, які
вкоротили віку їй та її матері.
У цій поезії ми знову простежуємо художній прийом-
перевтілення або метаморфозу.
Дівчина-красуня стає уособленням найніжнішої у світі квітки -
білої лілеї, яка вабить людей своєю красою, ніжністю, цнотливістю.
Порівняльна характеристика за стратегією „Кола Вена”
ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
ШЕВЧЕНКО
Втратив усе, будучи
засланим у Томи
Проклинає свою
долю, свій хист
Основа
„Метаморфоз” -
античні міфи
Перевтілення
зазнають казкові
герої
Мета написання
твору - встановити
гармонію, що
подолала хаос
 Життєва доля -
(10 років
заслання)
 Казково-
фантастичне
розгортання подій
 Використання
метаморфози як
прийому
зображення
 Звертання до
язичницького
світогляду
 Співчуття героям
 Втратив волю,
друзів, але зберіг
себе і свою гідність
 Творчість у
засланні - це
нерозривний зв'язок
з народом, рідною
землею
 Життєва основа
балад - український
фольклор
 Метаморфози
зазнають реальні,
сучасні поету і
читачеві люди
123

124. Для нотаток
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
124

125. Матеріали для вчителя: теорія і практика
Реалізація компаративного аналізу
художніх текстів на уроках зарубіжної літератури
Упорядники:
Анна Рудак
Наталія Рущак
Художнє оформлення та комп’ютерна верстка:
Роман Бадулін
Олег Мах
Коректор
Наталія Рущак
Підписано до друку 29.11.2016 р.
Наклад прим.
Виготовлено в інформаційно-методичному центрі
Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської
ради
76014, м.Івано-Франківськ, вул. С.Бандери, 10 Г.
125