Філософсько-естетичні
засади та
гуманістичний пафос
Федора Достоєвського
Ф.Достоевский
“Дневник писателя”
“Знайте же, что ничего нет выше, и
сильнее, и здоровее, и полезнее для
жизни, как хорошее какое-нибудь
воспоминание, и особенно
вынесенное ещё из детства, из
родительского дома”
Контраст між чесним, світлим, добрим світом дитинства і
реальністю – перше потрясіння, що спонукає людину до
пошуку ідеалу, бо так важко розпрощатися з вірою в
ідеальний світ .
Ідеал Реальність
Ідеал (золотий вік)
Початок пошуку
У 18 років в листі до брата
пише:
«Человек есть тайна. Её надо
разгадать, ежели будешь разгадывать
её всю жизнь, то не говори, что
потерял время. Я занимаюсь этой
тайной, ибо хочу быть человеком.»
Усвідомлення недосяжності ідеалу і небажання
припиняти його пошуки водночас. Увага письменника
прикута до людини. Саме глибинна загадковість її
натури стала для Ф. Достоєвського найкращим
матеріалом для пошуку ідеалу.
Ідеал Реальність
Людина
Продовження пошуку
Ф.Достоевский
«Бедные люди»
«Ну, а как потерял к себе самому
уважение, как предался отрицанию
добрых качеств своих и своего
достоинства, так уж тут всё пропадай,
тут уж падение, неминуемое падение.»
Макар Дєвушкін з жахом розуміє, що його особиста доля
– соціальна трагедія. Вагання між бунтом проти багатих
– атому сильних – з одного боку, і покірність перед
долею, з іншого, розриває свідомість героя. Саме в цих
протиріччях закладена одна із важливих проблем
творчості письменника: бунту і примирення.
Ідеал Реальність
Людина
Продовження пошуку
Бунт Примирення
Маленька людина
Мотиви “двійництва”
• 1846 рік – повість “Двійник.”
• Достоєвський подає психологічний аналіз
“двійницької” натури людини. Як результат
соціальних утисків у людини зароджуються
риси роздвоєння: закладені природою
добрі та злі начала набувають контурів
бунтарства й примирення.
“Меня зовут психологом, неправда, я
лишь реалист в высшем смысле, то есть
я изображаю все глубины души
человеческой”.
Ф.Достоевский “Дневник писателя”
Ідеал Реальність
Людина
Продовження пошуку
Бунт Примирення
Маленька людина
ДоброЗло
Людська натура
• Сюжет повістей побудовано на зіткненні
прекрасної мрії з грубою дійсністю.
Письменник-гуманіст сприймає біль і
страждання “маленької людини”, як
власні.
Дійсність Мрія
Герой-ідеаліст
Питання добра і зла у світі, протиріччя між моральними
ідеалами та реаліями російської політичної та соціальної
дійсності, пошуки ідеалу привели
Достоєвського до гуртка Петрашевського,
каторги та заслання.
Повісті 40-х «Слабке серце»,
«Білі ночі», «Нєточка Незванова», «Господиня»
Ф.Достоевский
“Дневник писателя”
• “От народа я принял вновь в душу мою
Христа, которого узнал в родительском
доме ещё ребёнком и которого утратил
было, когда преобразился в свою
очередь в “европейского либерала.”
«Почвенничество» (славянофильство)
Достоєвського
• Західна Європа ворожа Росії та
слов'янству, тому слід укріплювати
солідарність слов'янських народів у
боротьбі з прагненням Заходу знищити,
підкорити, слов'янську культуру.
• Ідея патріархальності російського народу.
• Заперечення революційного шляху.
• Християнство – найвища моральна
цінність Праця Н.Данилевського “Росія та Європа”
Західна
культура
Східна
культураРосія
Ф.Достоевський
“Записки з підпілля”
• Починає досліджувати злочин як явище
соціальне і психологічне, оскільки на каторзі
безпосередньо зіткнувся зі світом
кримінальних злочинців.
“В мире дьявол с богом борется, и поле
битвы – сердца людей.”
Ф.Достоевский “Братья Карамазовы”
Людина
БогДиявол
“Великий указ 1861року”
“Богочеловек и человекобог –
полярности человеческой природы. Это
– два пути – от Бога к человеку и от
человека к Богу”.
Людина
Людинобог Боголюдина
Человек
Вера
Из письма Ф.Достоевского Д.Кавелину
«Стало быть не как мальчик же я верую во
Христа и его исповедую, а через большое
горнило сомнений моя осанна прошла».
«Я сложил себе символ веры, в котором всё
для меня ясно и свято. Этот символ очень
прост, вот он: верить, что нет ничего
прекраснее, глубже, разумнее, мужественнее и
совершеннее Христа, и не только нет, но и с
ревнивою любовью говорю себе, что и не
может быть. Мало того, если бы кто мне
доказал, что Христос вне истины, то мне лучше
бы хотелось оставаться с Христом, нежели с
истиной».
•Смисл назви роману Ф. Достоєвського
“Преступление и наказание”? Чим
відрізняється від перекладу “Злочин і
кара”?
Жанр
роману
Авантюрний
Психологічний
Філософський
Детективний
Соціальний
Реалістичний
Побутовий
Поліфонічний -
новаторство
ФІлософські Соціальні Психологічні Морально-
етичні
Розвінчання
теорії “сильної
особистості”,
“надлюдини”
Засудження
соціальної
несправедлив
ості, влади
грошей
Людина не
може
виправдовува
ти свої дії
лише
соціальними
обставинами;
багато
залежить від її
психологічног
о складу,
характеру
Навіть
благородна
мета не може
виправдати
будь-які
засоби, є
межа,яку не
можна
перетинати
Ідеї твору Ф.Достоєвського
“Злочин і кара”

филос взгляды

  • 1.
  • 2.
    Ф.Достоевский “Дневник писателя” “Знайте же,что ничего нет выше, и сильнее, и здоровее, и полезнее для жизни, как хорошее какое-нибудь воспоминание, и особенно вынесенное ещё из детства, из родительского дома” Контраст між чесним, світлим, добрим світом дитинства і реальністю – перше потрясіння, що спонукає людину до пошуку ідеалу, бо так важко розпрощатися з вірою в ідеальний світ .
  • 3.
  • 4.
    У 18 роківв листі до брата пише: «Человек есть тайна. Её надо разгадать, ежели будешь разгадывать её всю жизнь, то не говори, что потерял время. Я занимаюсь этой тайной, ибо хочу быть человеком.» Усвідомлення недосяжності ідеалу і небажання припиняти його пошуки водночас. Увага письменника прикута до людини. Саме глибинна загадковість її натури стала для Ф. Достоєвського найкращим матеріалом для пошуку ідеалу.
  • 5.
  • 6.
    Ф.Достоевский «Бедные люди» «Ну, акак потерял к себе самому уважение, как предался отрицанию добрых качеств своих и своего достоинства, так уж тут всё пропадай, тут уж падение, неминуемое падение.» Макар Дєвушкін з жахом розуміє, що його особиста доля – соціальна трагедія. Вагання між бунтом проти багатих – атому сильних – з одного боку, і покірність перед долею, з іншого, розриває свідомість героя. Саме в цих протиріччях закладена одна із важливих проблем творчості письменника: бунту і примирення.
  • 7.
  • 8.
    Мотиви “двійництва” • 1846рік – повість “Двійник.” • Достоєвський подає психологічний аналіз “двійницької” натури людини. Як результат соціальних утисків у людини зароджуються риси роздвоєння: закладені природою добрі та злі начала набувають контурів бунтарства й примирення. “Меня зовут психологом, неправда, я лишь реалист в высшем смысле, то есть я изображаю все глубины души человеческой”. Ф.Достоевский “Дневник писателя”
  • 9.
    Ідеал Реальність Людина Продовження пошуку БунтПримирення Маленька людина ДоброЗло Людська натура
  • 10.
    • Сюжет повістейпобудовано на зіткненні прекрасної мрії з грубою дійсністю. Письменник-гуманіст сприймає біль і страждання “маленької людини”, як власні. Дійсність Мрія Герой-ідеаліст Питання добра і зла у світі, протиріччя між моральними ідеалами та реаліями російської політичної та соціальної дійсності, пошуки ідеалу привели Достоєвського до гуртка Петрашевського, каторги та заслання. Повісті 40-х «Слабке серце», «Білі ночі», «Нєточка Незванова», «Господиня»
  • 11.
    Ф.Достоевский “Дневник писателя” • “Отнарода я принял вновь в душу мою Христа, которого узнал в родительском доме ещё ребёнком и которого утратил было, когда преобразился в свою очередь в “европейского либерала.”
  • 12.
    «Почвенничество» (славянофильство) Достоєвського • ЗахіднаЄвропа ворожа Росії та слов'янству, тому слід укріплювати солідарність слов'янських народів у боротьбі з прагненням Заходу знищити, підкорити, слов'янську культуру. • Ідея патріархальності російського народу. • Заперечення революційного шляху. • Християнство – найвища моральна цінність Праця Н.Данилевського “Росія та Європа” Західна культура Східна культураРосія
  • 13.
    Ф.Достоевський “Записки з підпілля” •Починає досліджувати злочин як явище соціальне і психологічне, оскільки на каторзі безпосередньо зіткнувся зі світом кримінальних злочинців. “В мире дьявол с богом борется, и поле битвы – сердца людей.” Ф.Достоевский “Братья Карамазовы” Людина БогДиявол
  • 14.
    “Великий указ 1861року” “Богочеловеки человекобог – полярности человеческой природы. Это – два пути – от Бога к человеку и от человека к Богу”. Людина Людинобог Боголюдина Человек Вера
  • 15.
    Из письма Ф.ДостоевскогоД.Кавелину «Стало быть не как мальчик же я верую во Христа и его исповедую, а через большое горнило сомнений моя осанна прошла». «Я сложил себе символ веры, в котором всё для меня ясно и свято. Этот символ очень прост, вот он: верить, что нет ничего прекраснее, глубже, разумнее, мужественнее и совершеннее Христа, и не только нет, но и с ревнивою любовью говорю себе, что и не может быть. Мало того, если бы кто мне доказал, что Христос вне истины, то мне лучше бы хотелось оставаться с Христом, нежели с истиной».
  • 16.
    •Смисл назви романуФ. Достоєвського “Преступление и наказание”? Чим відрізняється від перекладу “Злочин і кара”?
  • 17.
  • 18.
    ФІлософські Соціальні ПсихологічніМорально- етичні Розвінчання теорії “сильної особистості”, “надлюдини” Засудження соціальної несправедлив ості, влади грошей Людина не може виправдовува ти свої дії лише соціальними обставинами; багато залежить від її психологічног о складу, характеру Навіть благородна мета не може виправдати будь-які засоби, є межа,яку не можна перетинати Ідеї твору Ф.Достоєвського “Злочин і кара”