ОСОБЛИВОСТІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ПОНЯТТЯМ ПРО ІНФОРМАЦІЮ ТА ІНФО...Артём Бондаренко
Горчакова С., студентка 3 курсу факультету
підготовки вчителів початкових класів
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
Науковий керівник – Бондаренко Т. ,
доцент кафедри природничо-математичних дисциплін
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
ПРОЕКТУВАННЯ УРОКІВ ІНФОРМАТКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХН...Артём Бондаренко
Анакіна А., студентка 5 курсу факультету
підготовки вчителів початкових класів
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»,
Науковий керівник – Бондаренко Т.,
доцент кафедри природничо-математичних дисциплін
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
ОСОБЛИВОСТІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ПОНЯТТЯМ ПРО ІНФОРМАЦІЮ ТА ІНФО...Артём Бондаренко
Горчакова С., студентка 3 курсу факультету
підготовки вчителів початкових класів
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
Науковий керівник – Бондаренко Т. ,
доцент кафедри природничо-математичних дисциплін
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
ПРОЕКТУВАННЯ УРОКІВ ІНФОРМАТКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХН...Артём Бондаренко
Анакіна А., студентка 5 курсу факультету
підготовки вчителів початкових класів
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»,
Науковий керівник – Бондаренко Т.,
доцент кафедри природничо-математичних дисциплін
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
Тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів ...Oleksii Voronkin
Олексій Сергійович Воронкін
"Тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вищих навчальних закладів України (друга половина XX – початок XXI століття)"
Тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів ...Oleksii Voronkin
Олексій Сергійович Воронкін
"Тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вищих навчальних закладів України (друга половина XX – початок XXI століття)"
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТУДЕН...Oleksii Voronkin
У доповіді розглядаються результати експертного оцінювання, що проводилося з метою визначення перспектив розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні студентів. Виокремлено параметри, що характеризують перспкективи розвитку ІКТ у вищій освіті. Параметри об’єднані у 13 груп, що утворили чотири узагальнених складових - організаційну, психолого-педагогічну, програмно-апаратну і методологічну.
O. Voronkin, S. Lushchin. Laser Diffraction on Particles of a Damaged Surface...Oleksii Voronkin
O. Voronkin, S. Lushchin. Laser Diffraction on Particles of a Damaged Surface Layer of Piezoceramics // Journal of Nano- and Electronic Physics. – 2023. – Vol 15. – № 3. – Р. 03036-1 – 03036-7
Воронкін О.С. Можливості використання генеративного штучного інтелекту в освіті Oleksii Voronkin
Презентація доповіді Воронкіна Олексія на дискусійній панелі «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ» в рамках VII МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УАДО «ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТИ: ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ,
29 червня 2023 рік
Використання STEM-проєктів під час дистанційного навчання: ідеї, підходи та с...Oleksii Voronkin
Воронкін О.С. Використання STEM-проєктів під час дистанційного навчання: ідеї, підходи та способи втілення //STEM-освіта: можливості та виклики : обласна науково-практична конференція, 30 березня 2023
ВОРОНКІН О.С. ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГАOleksii Voronkin
Презентація доповіді Воронкіна Олексія Сергійовича "ARTIFICIAL INTELLIGENCE TECHNOLOGIES IN THE PROFESSIONAL ACTIVITIES OF A TEACHER" на Всеукраїнському вебінарі «Медіаграмотність як ключова компетентність у професійній освіті», 01 червня 2023 року, м. Запоріжжя (Науково-методичний центр професійно-технічної освіти у Запорізькій області)
Воронкін О.С. Методичні особливості використання датчиків смартфона у шкільно...Oleksii Voronkin
Воронкін О.С. Методичні особливості використання датчиків смартфона у шкільному лабораторному практикумі з фізики (на прикладі Phyphox) // Наукові записки Малої академії наук України. – 2022. – № 3(25). – С.47-58
https://doi.org/10.51707/2618-0529-2022-25-06
У статті акцентовано увагу на використанні датчиків смартфону: акселерометра, гіроскопа, магнітометра, датчика освітленості, мікрофона, барометра та інших в учнівських STEM-проєктах. Запропоновано часткове розв’язання проблеми застарілості матеріально-технічної бази шкільних кабінетів фізики через проведення лабораторних робіт у застосунку Phyphox і 3D-друк допоміжних елементів, попередньо розроблених у середовищі моделювання Tinkercad. Phyphox був розроблений в Університеті RWTH Aachen. Застосунок дає змогу на основі даних, що надходять з датчиків смартфону, створити повноцінний лабораторний комплекс і проводити нетривіальні експерименти, а також зберігати масиви даних для подальшої інтерпретації. Визначено такі особливості застосунку Phyphox: наявність готових фізичних експериментів, можливість створення власних експериментів, опрацювання й унаочнення даних із датчиків смартфону в режимі реального часу, підтримка експорту результатів експерименту у файли різних форматів (csv, xls). Phyphox може керуватися дистанційно з будь-якого пристрою, що перебуває в тій самій мережі, що й смартфон, і має веббраузер. Як приклад розглянуто типові фізичні експерименти, що пропонуються у Phyphox, й авторські ініціативи, як-от: встановлення залежності між освітленістю і збільшенням відстані до джерела світла, встановлення закону руху підвісної гойдалки на основі даних акселерометра, визначення ваги пасажира в кабіні рухомого ліфта, встановлення функції, за якою рівень звуку змінюється зі збільшенням відстані від джерела звуку, дослідження резонансних явищ повітря залежно від об’єму порожнини, визначення швидкості руху радіокерованої автомоделі (на прикладі ефекту Доплера). Перспективним напрямом є проведення лабораторних робіт з використанням зовнішніх датчиків, підключених до платформ Arduino, із синхронізацією зі смартфоном через Bluetooth, що потребує подальших навчально-методичних розробок.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Фасетна класифікація інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вишів
1. II Українська конференція молодих науковців «Інформаційні
технології – 2015»
ІТ-2015, Київ
Воронкін Олексій Сергійович
ФАСЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ
ВИШІВ
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
2. • В. Биков, І. Булах, Я. Вовк, Р. Гуревич,
М. Жалдак, Ю. Жук, А. Манако,
Ю. Машбиць, Н. Морзе, Ю. Рамський,
О. Співаковський, О. Спіріна,
Н. Тверезовської
загальні проблеми інформатизації
освіти
• О. Адаменко, В. Биков, Б. Гершунський,
А. Гуржій, М. Жалдак, Ю. Машбиць,
О. Меняйленко, Л. Панченко,
І. Підласий, С. Семеріков, Є. Полат,
Н. Тализіна
педагогічні аспекти
комп’ютеризації та інформатизації
навчально-виховного процесу у
виші
• О. Андреєв, В. Биков, В. Кухаренко,
Є. Полат, П. Стефаненко, А. Хуторський
дидактика і методика
дистанційного навчання
• М. Жалдак, Н. Морзе, А. Кудін, О.Овчарук,
• Є. Смирнова-Трибульска, О. Cпірін
формування інформаційно-
комунікаційної компетентності
• В. Биков, Г. Злобін, О. Сверчевська,
• В. Сметанюк
впровадження хмарних технологій
та використання вільного
програмного забезпечення
• К. Бугайчук, В. Кухаренко, Н. Морзе,
Є.Патаракін, Б. Ярмахова
використання соціальних сервісів
Інтернет
О. Співаковський, Я. Федорова,
Є. Хриков, Н. Чаловська та ін.
використання ІКТ в управлінні
вишами
3. І К Т Н
розвиток понятійного
апарату
розширення методик
проведення занять з
використанням ІКТ
дидактична спрямованість
програмних засобів та
сервісів Інтернет-мережі
різноманітні форми
подання електронних
навчальних матеріалів
інтерес студентів і
викладачів до технологій
навчання з ІКТ
розширення нормативно-
правового забезпечення
дослідження організаційних
форм навчання, пошук
оптимального їх поєднання
вдосконалення форм
навчальної діяльності
4. У виробничому значенні технологія – це наука, що
вивчає способи і процеси переробки сировини, матеріалу
або напівфабрикату в предмети споживання та засоби
виробництва з гарантованим результатом.
Характеризується наступними етапами:
1) поділ процесу на взаємопов’язані етапи;
2) координоване та поетапне виконання дій, спрямованих
на досягнення мети;
3) однозначність виконання наявних в технології процедур
і операцій, що є неодмінною і вирішальною умовою
досягнення результатів, адекватних поставленої мети.
СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „ІКТН”
родове поняття – „технологія”,
видове – „технологія навчання”, ознакою якого є ІКТ
5. Складові технології навчання
Методи і форми
навчання
ТЕХНОЛОГІЯ
НАВЧАННЯ
Принципи
навчання
Концепції Закономірності
Засоби навчання
Викладачі та
студенти
а) концептуальна основа,
б) змістовна частина (цілі навчання, зміст навчального матеріалу);
в) процесуальна частина (на рівні принципів організації навчального
процесу, методів і форм навчальної діяльності студентів, діяльність
викладача – управління навчальним процесом, діагностика навчального
процесу);
г) технічна частина (на рівні використання засобів навчання, у тому
числі технічних).
6. • термін “технологія навчання” з’явився як оціночний
синонім програмованого навчання у 60-х роках ХХ ст.
• подальше впровадження технічних засобів навчання та
комп’ютерів сприяло появі термінів “нові інформаційні
технології”, “комп’ютерні технології”. З часом загальний
термін “інформаційна технологія” доповнився словом
“комунікаційна” .
• мережні технології відкрили нові можливості взаємодії
викладача зі студентами та вплинули і впливають
безпосередньо на технології навчання.
7. СТРУКТУРА ПОНЯТТЯ
„ІКТН”
Елементи визначень
Експерт
В.Монахов
А.Дзюбенко
П.Образцов
Н.Давидюк
Р.Гуревич
В.Биков
О.Спірін
Ю.Триус
Г.Ходякова
Складова педагогічної технології (дидактична технологія) + +
Формалізована модель + +
Зміст + + +
Цілі + +
Дидактичні завдання +
Навчальний (дидактичний) процес + + + +
Ефективність + + +
Методи, способи + + + + + +
Методика +
Педагогічні засоби + + + + +
Інформаційна технологія (комп’ютерна технологія) + + + + +
Сукупність ресурсів, апаратних (технічних) засобів, засобів
телекомунікацій
+ + + + + + +
Методи передавання, отримання, збереження, обробки,
відтворення
+ + + +
Програмні засоби (комп’ютерно орієнтовані засоби навчання) + + + +
9. Аналіз різних підходів до тлумачення сутності поняття
„ІКТН” дозволив прийняти за робоче в дослідженні
визначення П. Образцова: ІКТН - це дидактичний процес,
організований з використанням сукупності принципово
нових засобів і методів опрацювання даних (методів
навчання), які впроваджуються у системи навчання й
являють собою цілеспрямоване створення, передачу,
зберігання й відображення інформаційних продуктів
(даних, знаній, ідей) з якнайменшими витратами та у
відповідності до закономірностей пізнавальної
діяльності учнів.
10. Проблема класифікації інформаційно-комунікаційних
технологій навчання (ІКТН) належить до найбільш
важливих і неоднозначно вирішуваних.
Спроби розробити класифікацію технічних засобів
навчання, навчаючих машин, ІКТ, інформаційних систем,
програмних засобів робилися на протязі їх еволюційного
розвитку та використання у навчальному процесі.
Таких класифікаційних рішень дослідниками
запропоновано величезну кількість в залежності від
аспектів розгляду та виявлених ознак. У той же час жодна із
них не може бути вичерпною.
Проблема класифікації
11. На думку Ю. Машбиця, найбільш суттєве обмеження у
спробах створити наукову класифікацію ІКТН пов’язане з
тим, що автори подібних класифікацій прагнуть знайти
для них одну основу. Найголовніша вимога до
класифікації полягає в тому, що вона має бути
багатоаспектною, оскільки технологія навчання включає
різноманітні способи реалізації.
Саме тому перспективним для подальшої
систематизації ІКТН ми вважаємо фасетний метод
класифікації, який припускає паралельний поділ
множини об’єктів на незалежні класифікаційні
угруповання.
12. • технологія організації навчально-виховного процесу
(предметно орієнтована, особистісно орієнтована,
партнерська);
• психолого-педагогічна концепція (біхевіоризм,
прагматизм, когнітивізм, конструктивізм, коннективізм);
• рівень освіти (позашкільна, загальна середня,
професійно-технічна, вища, післядипломна, додаткова,
корекційна освіта);
• тип навчання (формальне, неформальне, інформальне,
соціальне навчання);
• форма навчання (очна, заочна, дистанційна);
• форма навчальної діяльності (лекція, практика, семінар,
консультація, практичне та лабораторне заняття);
• предметна галузь (природничі, технічні, інформатичні,
гуманітарні, мистецькі дисципліни);
До класифікації входять наступні фасети:
13. • метод навчання (інформаційно-рецептивний,
репродуктивний, проблемне викладання, частково
пошуковий, дослідницький);
• тип аудиторії (абітурієнти, студенти, викладачі,
адміністрація навчальних закладів);
• режим взаємодії викладача та учня (синхронний,
асинхронний);
• рівень охоплення аудиторії (індивідуальний, груповий,
колективний, масовий);
• функції використовуваних програмних засобів
(навчальні, тренувальні, контролюючі, інформаційно-
довідкові, ілюструючі (демонстраційні), розрахункові,
моделюючі, імітаційні, лабораторні, ігрові, інтелектуальні);
• завдання застосування (навчання, профорієнтація,
викладання, дозвілля);
14. • платформи дистанційного навчання (CMS, LMS,
LCMS, платформи для масових відкритих дистанційних
курсів MOOC, без використання платформ;
• структура змісту курсу (лінійна, нелінійна
(гіпертекстова)).
15. Інформаційно-
комунікаційні технології
навчання
За режимом
взаємодії
За предметною
галуззю
За платформами
дистанційного
навчання
За технологією
організації
навчально-
виховного процесу
За завданням
застосування
За психолого-
педагогічною
концепцією
За типом навчання
За методом
навчання
За формою
навчальної
діяльності
За рівнем освіти
За формою
навчання
За функціями
використовуваних
програмних засобів
За рівнем охоплення
аудиторії
За типом аудиторії
За структурою
змісту курсу
16. Як приклад розглянемо схему, що ілюструє зв'язок між
окремим фасетами – технологіями організації навчально-
виховного процесу та основними психолого-педагогічними
концепціями в навчальному ІКТ середовищі.
За основу класифікації технологій організації навчального
процесу ми взяли класифікацію запропоновану І. Підласим
(предметно орієнтована, особистісно орієнтована
та партнерська технології).
Запропонована класифікація ІКТН не претендує на
вичерпну повноту насамперед тому, що галузь ІКТ досить
бурхливо та неперервно розвивається. Класифікацію у
загальному випадку можна доповнювати додаванням нових
фасетів.
17. Н А В Ч А Н Н Я
Предметно орієнтоване Особистісно орієнтоване Партнерське
біхевіоризм прагматизм когнітивізм конструктивізм конективізмКОНЦЕПЦІЯ
ОСНОВНИЙ
ПРИНЦИП
Поведінка - це
реакція на стимули
Навчання через
практику
Слухач - активний творець своїх знаннь
АКТУАЛЬНЕ
ЗАПИТАННЯ
Щ о ? Н а в і щ о ? Я к ? Ч о м у ?
ГОЛОВНІ ЦІЛІ
- Отримати
певні види
поведінки
- Розвити навички
пристосовності до
середовища
- Адаптація до суспільства
- Розвиток логічного й критичного мислення
- Врахування індивідуальності
- Прийняття рішень
- Розвиток мислення
СТУДЕНТ
Об'єкт навчального
процесу
Виконує те - що
потрібно
Суб’єкт навчального
процесу - учасник з
досвідом і власними
інтересами
Активний творець свого знання
з психічними особливостями
Самостійний творець
свого знання, який
бачить зв'язки між
областями знань
ВИКЛАДАЧ
Оператор дидактичних
засобів
Керівник Співучасник
ІКТ-
ОСОБЛИВОСТІ
- Врахування сприйняття від
рівня складності матеріалу
- Тести на повтор вивченого
в лекційому матеріалі
- Адаптація навчального процесу
- Питання для самоперевірки
- Моделювання ситуацій
- Інформація доступна з
“перших рук” вченого
(соц. мережі, блоги тощо)
- Навчання в процесі
спілкування (чати, IP-
телефонія, вебінари тощо)
- Адаптивне тестування
- Анімаційні моделі,
демонстрації явищ
- Віртуальні (віддалені)
лабораторні роботи,
- Тренажери
- Тренування конкретних
здібностей (увага, пам'ять,
мислення тощо)
Вивчення фактів Вивчення процесів
- Навчально-методичні
матеріали
(у т.ч. текстові)
- Тестування
- Електронна пошта
- Електронні бібліотеки
Помічник, наставник
Розмірковування у дії
Яким чином ?
Організація середовища
ТЕОРЕТИЧНА
БАЗА
І. Девіс, Н. Краудер,
Л. Ланда, Б. Скінер,
Е. Торндайк, І. Шварц
та ін.
Дж. Дьюї, У. Кілпатрик,
Е. Коллінгс, С. Хук,
Т. Хмель та ін.
Дж. Міллер,
А. Ньюелл, Г. Саймон
та ін.
П. Бергер, Дж. Брунер,
Т. Лукман, С. Пейперт,
Ж. Піаже та ін.
С. Доунс, Д. МакКей,
Д. Мак-Клеленд,
Д. Румельхарт,
Дж. Сіменс, Б. Кеер
Використання комплексу
програмного забезпечення
(мережні сервіси, веб-
додатки, соціальні мережі)
з метою свідомого
створення інтегрованих
навчальних середовища
Зміст навчання Процес навчання
ОСНОВНІ
МЕТОДИ
- Метод проектів
- Проблемне навчання
- Методи програмова-
ного навчання
- Кореспондентське
навчання
- Навчання в співпраці
- Кооперативне
навчання
- Розвиваюче
навчання
- Індивідуалізація та
диференціація
навчання
- Спільне
навчання в
співтоваристві
Особистість Особистість Особистість
18. ІКТН організується суб’єктами навчального процесу і
не визначається лише можливостями того чи іншого
програмного середовища (засобу).
Наприклад, викладачем може реалізовуватися предметно-
орієнтована технологія при викладанні курсу в будь-якій
навчальній платформі (викладач спирається на образ
„ідеального студента”).
З іншого боку, організувати особістісно орієнтовану (або
партнерську) технологію навчання, яка сприятиме побудові
персонального навчального середовища PLE, можна як в
спеціальній навчальній платформі, так і за допомогою залучення
комплексу веб-додатків, інструментів, сервісів, програм.
ІКТН можна класифікувати у відповідності з цими
концепціями, в рамках яких розрізняються основні цілі та
принципи навчання, позиції студента і викладача.